Частини та компоненти словника в теоретичній і комп’ютерній лексикографії

Размещено на http://www.allbest.ru

Частини та компоненти словника в теоретичній і комп'ютерній лексикографії

Parts and components of the dictionary in theoretical and computer lexicography

Балалаєва О. Ю.

Balalaieva Olena

У статті проаналізовано сучасні підходи до визначення структурних частин і компонентів електронного словника. Якщо в традиційній лексикографії структуру словника розглядають за двома вісями: горизонтально словник поділяють на фрагменти, мікротексти, а вертикально - на ліву і праву частину, то в електронному словнику, який має нелінійну структуру, такий поділ є умовним.

Ключові слова: електронний словник, паперовий словник, структура, права частина словника, ліва частина словника

The purpose of the article is to analyze which components or parts are distinguished in the structure of the electronic dictionary as a lexicographic object and what connections are established between them in theoretical and computer lexicography, several modern approaches to their definition are highlighted. It is found that, if in traditional lexicography the structure of the paper dictionary is considered on two axes: horizontally the dictionary is divided into fragments, microtexts, and vertically - into left and right parts, in the electronic dictionary, which has a nonlinear structure, this division becomes even more conditional.

Key words: electronic dictionary, paper dictionary, structure, right part of the dictionary, left part of the dictionary

Комп'ютерна лексикографія є перспективним напрямом у сучасному словникарстві, адже електронні словники дедалі набувають популярності серед широкого загалу користувачів [1, c. 26]. Теоретичним і практичним аспектам створення електронних словників

А. Баранова, Є. Карпіловської, М. Ковязіної, Л. Колодяжної, І. Кульчицького, Є. Купріянова, М. Лаптєвої, Р. Мисака, Н. Сивакової, В. Селегея, В. Широкова, О. Чепик, Г. Чередниченко та ін. Мета цієї статті - проаналізувати, які компоненти або частини виокремлюють у словнику та які зв'язки між ними встановлюють у теоретичній і комп'ютерній лексикографії.

Баранов А. найважливішим компонентом вважає словник словника як окрему частину, що містить усі одиниці, які формують сферу опису словника і є входами словникових статей. Ця частина може складатися з морфем (для словників морфем і граматичних словників), лексем (для тлумачних словників), словоформ (для граматичних словників) і словосполучень (для фразеологічних словників, словників ідіом). Елементарною одиницею словника вважають словникову статтю - окремо взятий об'єкт опису словника та відповідні йому лексикографічні характеристики. Множина словникових статей формує основний текст словника. Окремий структурний компонент утворюють покажчики, або індекси. Важливими структурними частинами є список джерел і вступна стаття, яка містить інформацію про принципи користування словником і структуру словникової статті [2, с. 160].

Широков В. до системно-структурних ознак відносить членоване розміщення матеріалу, оскільки основною композиційною та комунікативною одиницею словника є відносно самостійний відрізок тексту - словникова стаття; множина словникових статей і утворює основу словника. Далі дослідник зауважує, що традиційно словникову статтю вважають щонайменше двокомпонентною - в ній виокремлюють реєстрову (ліву) та інтерпретаційну (праву) частини. Ліва, або реєстрова, лексикографічна частина - це, зазвичай, будь-яка одиниця мови, що є об'єктом лексикографування і вноситься до словника. Множина реєстрових одиниць словника визначає його реєстр. Структура і зміст правої частини словникової статті залежить від типу словника; тут подається лінгвістичний опис відповідної реєстрової одиниці (її значення, переклад іншими мовами, наголос, лексичні, граматичні характеристики та ін.) або міститься різноманітна інформація про те, що вона позначає [4, с. 12].

Реєстрові одиниці у словнику пов'язані між собою численними структурно- семантичними зв'язками і в своїй сукупності утворюють певну систему, яка реалізує задуми та цілі його укладачів. Окрім того, словникові статті будь-якого словника повинні мати - в його межах - тотожні схеми опису однотипних елементів лексикографічних структур. Сукупність правил, прийомів та засобів опису реєстрових одиниць творять метамову словника. Разом з тим, В. Широков зазначає, що терміни «ліва» та «права» частини словникової статті є умовними, оскільки в деяких типах словників спостерігається «чергування» або «перемішування» елементів структур реєстрової та інтерпретаційної частин [4, с. 13].

Цієї ж думки дотримується І. Кудашев, який не лише підкреслює умовність такого поділу, а й зауважує, що традиційне трактування «лівої» частини як сукупності заголовних одиниць і «правої» як сукупності словникових статей породжує низку теоретичних проблем [3, с. 32]. Ліва частина словника - це перелік певних одиниць: слова, терміни, номени, морфеми, словосполучення, ідіоми, фрази, знаки, лексичні одиниці мови, частини лексики, одиниці природної або штучної мови, соціалізовані лінгвістичні форми. Одиниці лівої частини пов'язані між собою системними відношеннями, а їх перелік упорядковано певним чином (наприклад, за алфавітом). Права частина словника містить інформацію про одиниці лівої частини, як-от: тлумачення (значення), написання, вимову, граматичні та похідні форми, функції, синоніми, етимологію, ідіоматику, вживання, іншомовні відповідності, енциклопедичну інформацію, довідкові дані, систематичний опис тощо. Дослідник пропонує розглядати як «ліву» частину будь-які одиниці, про які автор словника повідомляє релевантну щодо призначення словника інформацію, а як «праву» - власне цю інформацію незалежно від місця розташування її в словнику [3, с. 33].

Словник, як паперовий, так і електронний, складається щонайменше зі словника як переліку певних одиниць, інформації про одиниці словника і навігаційної інформації, яка пронизує весь словник. До того ж, можлива наявність інформації про елементи одиниць словника, контрастивної інформації, інформації про лексикографічний продукт тощо.

Науковці зазначають, що з розвитком комп'ютерних технологій питання щодо впорядкування одиниць словника частково втратило актуальність [6], адже в пам'яті комп'ютера словник зберігається в специфічному машинному поданні, а «вхід» у словник стає можливий практично через будь-який параметр або поєднання параметрів. Н. Сивакова вважає, що гіпертекстова структура електронного словника змушує переосмислити традиційне розуміння терміна «композиція». В контексті електронного словника композицією можна було б назвати його меню або інтерфейс користувача. Але це лише «зовнішнє» виявлення композиції. Користувач може створювати власне композиційне рішення, активізуючи інформаційні зони словника відповідно до особистого запиту [5, с. 15].

Отже, якщо в традиційній лексикографії структуру словника розглядають за двома вісями: горизонтально словник поділяють на фрагменти, мікротексти, а вертикально - на ліву і праву частину, то в електронних словниках, який має гіпертекстову структуру, такий поділ є умовним.

Список використаних джерел

Балалаєва О. Ю. Аналіз сутності поняття «електронний навчальний словник» /

О. Ю. Балалаєва // Проблеми сучасного підручника. - 2014. - Вип. 14. -С. 26-33.

Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику / А.Н. Баранов. - М.: Эдиториал, 2001. - 360 с.

Кудашев И. С. Проектирование переводческих словарей специальной лексики / И.С. Кудашев. - Helsinki: HU Print, 2007. -443 с.

Лінгвістично-інформаційні студії: Праці Українського мовно-інформаційного фонду НАН України : у 5 т. . Т. 3 : Тлумачна лексикографія. Кн. 1 / В. А. Широков та ін. - К.: Український мовно-інформаційний фонд, 2018. - 276 с.

Сивакова Н. А. Лексикографическое описание английских и русских фитонимов в электронном глоссарии : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.21 / Н.А. Сивакова. - Тюмень, 2004. - 25 с.

Balalaieva О. Structural and organizational procedural characteristics of electronic educational resources design / O. Balalaieva // Information Technologies and Learning Tools. - 2016. - Vol. 54, no 4. - P. 108-118.

References

словник електронний лексикографія

Balalaieva, O. Yu., 2014. Analiz sutnosti poniattia «elektronnyi navchalnyi slovnyk» [Analysis of the essence of the concept "electronic lerarners dictionary"]. Problemy suchasnoho pidruchnyka. No 14, 26-33.

Baranov, A. N., 2001. Introduction to applied linguistics [Vvedenie v prikladnuyu lingvistiku]. M .: Editorial, 360 p.

Kudashev, I. S., 2007. Proektirovanie perevodcheskih slovarej specialnoj leksiki [Designing translation dictionaries for special vocabulary.]. Helsinki: HU Print, 443.

Linhvistychno-informatsiini studii [Linguistic and information studies]: Pratsi Ukrainskoho movno-informatsiinoho fondu NAN Ukrainy, 2018. Vol. 3: Tlumachna leksykohrafiia. Book 1 / V. A. Shyrokov (ed.). Kyiv: Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond. 276 p.

Sivakova, N. A., 2004. Leksikograficheskoe opisanie anglijskih i russkih fitonimov v jelektronnom glossarii [Lexicographic description of English and Russian phytonyms in the electronic glossary], PhD thesis: 10.02.21. Tumen, 25.

Balalaieva, O. 2016. Structural and organizational procedural characteristics of electronic educational resources design. Information Technologies and Learning Tools, 54(4), 108-118.

Размещено на Allbest.ru