Візуальна презентація публіцистичних текстів як основа розробки дидактичного сценарію для навчання франкомовного говоріння та письма

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний авіаційний університет

Візуальна презентація публіцистичних текстів як основа розробки дидактичного сценарію для навчання франкомовного говоріння та письма

Мельник Євгеній Юрійович,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин



У статті запропоновано методику використання візуальної презентації публіцистичних текстів для розробки сценарію навчальних дій з оволодіння студентами уміннями франкомовного усного та писемного мовлення. Проаналізовано прийоми візуальної презентації публіцистичних матеріалів на прикладі щотижневого журналу L'Obs. Визначено рубрики, які характеризуються сталою та чіткою візуальною презентацією (заголовки, підзаголовки, сегментація тексту, розташування параграфів тощо), і дидактичні перспективи використання такого матеріалу. Зазначено, що, працюючи з текстами цих рубрик, студенти зможуть засвоїти певний лексико-граматичний матеріал у вправах, розроблених викладачем; усвідомити важливість адекватного відбору інформації для написання інформативних текстів завдяки розпізнаванню головного та другорядного; навчитися створення стислих зв'язних текстів-розповідей у відповідності до вимог рубрики; вдосконалити свої уміння говоріння та письма в умовах творчої комунікативної діяльності. Рекомендовано сконцентрувати увагу студентів на 1) чіткому структуруванні тексту для ефективного викладу та оптимального сприйняття інформації; 2) ролі плану при створенні тексту та функції заголовків при його читанні; 3) лаконічності текстів як результаті ретельного відбору мовленнєвого матеріалу та використання прийомів економії мовленнєвих засобів; 4) засобах акцентуації (кольорах, шрифтах, розмірах літер та цифр) для виділення найважливіших фрагментів та надання зорової експресивності певним частина повідомлення. Запропоновану методику проілюстровано практичною розробкою для навчання франкомовного говоріння та письма студентів рівня В1-В2. Розробка містить дидактичний матеріал та сценарій навчальних дій, які орієнтують студентів у тексті та забезпечують оволодіння ними певними мовленнєвими засобами та «дорожньою картою» для здійснення власної іншомовної усної та письмової продукції. презентація публіцистичний франкомовний

Ключові слова: публіцистичний текст; візуальна презентація; дидактичний сценарій; іншомовне говоріння; іншомовне письмо; французька мова.



Мельник Евгений Юрьевич,

кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры иностранных языков факультета международных отношений, Национальный авиационный университет

ВИЗУАЛЬНАЯ ПРЕЗЕНТАЦИЯ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ТЕКСТОВ КАК ОСНОВА РАЗРАБОТКИ ДИДАКТИЧЕСКОГО СЦЕНАРИЯ ДЛЯ ОБУЧЕНИЯ ФРАНКОЯЗЫЧНОМУ ГОВОРЕНИЮ И ПИСЬМУ

В статье представлена методика использования визуальной презентации публицистических текстов для разработки сценария учебных действий по овладению студентами умениями франкоязычной устной и письменной речи. Проанализированы приёмы визуальной презентации публицистических материалов на примере еженедельного журнала L'Obs. Определены рубрики, характеризующиеся постоянной и чёткой визуальной презентацией (заголовки, подзаголовки, сегментация текста, расположение параграфов и т.д.), и дидактические перспективы использования такого материала. Отмечено, что, работая с текстами этих рубрик, студенты смогут овладеть определённым лексико-грамматическим материалом в упражнениях, разработанных преподавателем; осознать важность адекватного отбора информации для написания информативных текстов благодаря распознаванию главного и второстепенного; научиться созданию кратких связных повествовательных текстов в соответствии с требованиями рубрики; усовершенствовать свои умения говорения и письма в условиях творческой коммуникативной деятельности. Рекомендовано сконцентрировать внимание студентов на 1) чётком структурировании текста для эффективного изложения и оптимального восприятия информации; 2) роли плана при создании текста и функции заголовков при его чтении; 3) лаконичности текстов как результате тщательного отбора речевого материала и использования приёмов экономии речевых средств; 4) средствах акцентуации (цветах, шрифтах, размерах букв и цифр) для выделения важнейших фрагментов и придания зрительной экспрессивности определённым частям сообщения. Предложенная методика проиллюстрирована практической разработкой для обучения франкоязычному говорению и письму студентов уровня В1-В2. Разработка включает дидактический материал и сценарий учебных действий, ориентирующих студентов в тексте и обеспечивающих овладение ими определёнными речевыми средствами и «дорожной картой» для осуществления собственной иноязычной устной и письменной продукции.

Ключевые слова: публицистический текст; визуальная презентация; дидактический сценарий; иноязычное говорение; иноязычное письмо; французский язык.



Melnyk, Yevhenii,

Doctor of Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Foreign Languages Department, Faculty of International Relations, National Aviation University

VISUAL PRESENTATION OF PUBLICISTIC TEXTS AS A BASIS FOR DEVELOPING DIDACTIC SCENARIO TO TEACH SPEAKING

AND WRITING IN FRENCH

This article deals with the use of a visual presentation of publicistic texts to develop a scenario to master oral and writing skills in French. The visual presentation tools are analyzed in the example of a weekly magazine L'Obs. The sections with a clear visual presentation (headlines, subheads, text segmentation, paragraph layout etc.) and didactic perspectives of the material use are defined. It is noted that when working with the section texts students can master lexical and grammar material developed by the teacher; acknowledge the importance of selecting information adequately to write informative texts through distinguishing between primary and secondary; learn to write concise cohesive texts according to the section requirements; improve speaking and writing skills in the terms of creative communication. It is recommended that students focus their attention on 1) clear text structuring to effectively present and optimally perceive information; 2) the role of the plan in the creation of the text and the headings function when reading it; 3) the texts' conciseness as a result of thorough selection of speech material and use of techniques for economy of speech; 4) means of accentuation (colors, fonts, font sizes and numbers) to highlight the most important chunks of the text and give visual expressiveness to certain parts of the message. The given methods are illustrated by the practical work to teach speaking and writing for students at the B1-B2 level at French classes. This work involves didactic material and the scenario to make students familiar with the text and help them to master certain language tools and a `road map' for speaking and writing in a foreign language.

Key words: publicistic text; visual presentation; didactic scenario; speaking in a foreign language, writing in a foreign language; French.



Постановка проблеми

Урахування автентичності та комунікативної цінності мовленнєвого матеріалу є одним із найголовніших принципів сучасної методики навчання іноземних мов. Наповнення дидактичних засобів зразками природного функціонування іноземної мови в іншомовному соціумі розглядається науковцями та практиками як найкоротший шлях до ефективного формування іншомовної компетентності. Очевидно, що при досягненні студентами певного рівня володіння іноземною мовою подальше домінування «штучних», спеціально створених текстів гальмуватиме навчальний процес, тому активне залучення автентичного іншомовного матеріалу у відповідності до етапу та цілей навчання є безумовно виправданим. Невичерпним джерелом такого матеріалу традиційно вважається іншомовна преса, яка фіксує стан розвитку іноземної мови, репрезентуючи актуальні характеристики та особливості усіх її аспектів. Для методики навчання іноземних мов розмаїття періодичних видань означає можливість відібрати дидактичний матеріал з огляду на вік цільової аудиторії, її професійну приналежність і естетичні вподобання, необхідну тематику та бажаний стилістичний регістр, об'єм інформації та прийоми її викладення. Публіцистичний жанр, який втілюється у текстах періодичних видань, неодмінно зазнає суттєвих змін, зумовлених розвитком суспільства та вимогами сьогодення щодо прийомів ефективного донесення інформації та впливу на читачів за допомогою не тільки мовленнєвих, а й екстралінгвістичних засобів. Методика навчання іноземних мов, яка звертається до преси у пошуках сучасних автентичних матеріалів, повинна враховувати такі зміни, відображаючи їх в адекватних прийомах роботи, спрямованих на оволодіння студентами іншомовною компетентністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні і закордонні науковці приділяють багато уваги проблемі використання матеріалів преси в навчанні іноземних мов, продовжуючи аналізувати її з багатьох точок зору. Дослідники і викладачі одноголосно зазначають, що опрацювання автентичних публіцистичних текстів викликає у студентів стійку мотивацію до вивчення іноземної мови, дозволяє подолати протиріччя між «штучною» мовою підручника та реальною мовною дійсністю, сприяє ефективному засвоєнню ними іншомовної інформації у культурологічному, соціально-політичному, економічному контекстах (Андросова, 2006; Жилина, & Смолина, 2018; Токарєва, 2015; Чередніченко, Шапран, & Куниця, 2011). Теоретико-практичними роботами цілком доведено, що матеріали преси можуть слугувати як додатковим компонентом, так і основою для організації оволодіння лексичним і граматичним аспектами іноземної мови, розвитку умінь усного і писемного мовлення, навчання різних видів читання (Бирюк, 2006, 2005, 2004; Гапонова, 2008, 2007; Подо- синнікова, & Рубан, 2016), говоріння та письма (Мельник, 2016, 2007), засвоєння стилістичних і композиційних особливостей текстів (Мельник, & Слобоженко, 2018), формування соціокультурної компетенції (Бирюк, 2006, 2005, 2004; Ісаєва, & Сабанська, 2015; Шутовська, 2018) тощо. Науковцями-методистами досліджуються жанрові різновиди публіцистичних текстів, які визначають використання певних лексико-граматичних явищ і дозволяють організувати успішне засвоєння останніх за умови розробки спеціальних вправ (Мельник, & Мельник, 2017; Токарєва, 2015). Учені здійснюють опис кореляції між тематичними рубриками публіцистичних матеріалів (наприклад, «Нещасні випадки», «Спорт», «Знаменитості», «Рецепти», «Гороскопи», «Психологічні тести» тощо) та їхнім мовно-мовленнєвим наповненням (Жилина, Смолина, 2018). Не бракує і практичних розробок із зазначеного питання, створених на основі науково-теоретичних праць, синтезу попереднього і новітнього досвіду з лінгвістики та методики навчання іноземних мов (Базарова, 2016; Квасова, 2004; Мгеладзе, 2001; Buisset, Demari, 2003; Buisset, Heurtebize, & Ploquin, 2002; Castro, 2009; Hamez, 2009; Pecheur, 2010; Ploquin, 2003; Ploquin, 2002; Rodriguez Pedreira, 2013). Отже, можливість, доцільність та ефективність залучення матеріалів сучасної преси для формування іншомовної компетентності не викликає сумнівів, і проблему дидактичної експлуатації публіцистичних текстів можна було б вважати дослідженою. Проте постійна еволюція іноземних мов в усіх їхніх аспектах, сучасні тенденції у публіцистичній стилістиці та естетиці, новітні ефективні прийоми комунікації дозволяють урізноманітнити і вдосконалити форми і засоби оволодіння іншомовною компетентністю і відкривають перспективи подальших досліджень.

Загальновідомо, що засоби масової інформації активно застосовують певні прийоми, які певним чином впливають на аудиторію, визначають бажане сприйняття текстів і запам'ятовування інформації читачами/ слухачами. Йдеться не тільки про використання певних мовленнєвих (лексико-граматичних і стилістичних) явищ, які забезпечують експресивність публіцистичних текстів. Якщо експресивність розуміти як здатність інтенсивно впливати на сприйняття адресата, його уяву, пізнавальну й емоційну реакцію, то, говорячи про періодичну пресу, потрібно зазначити перш за все візуальну презентацію друкованих матеріалів: просторову організацію текстів на сторінках видання, зорові сигнали, які здатні привернути й утримати увагу адресатів. Урахування таких прийомів у навчанні іноземної мови могло б, на нашу думку, суттєво підвищити ефективність дидактичного процесу. Мова йде насамперед про відбір певного публіцистичного матеріалу і розробку на його основі дидактичних сценаріїв, які б активізували аналітичне та синтетичне мислення студентів, свідоме та мимовільне запам'ятовування мовленнєвого матеріалу завдяки його всебічному опрацюванню з точки зору візуальної презентації та формально-змістовної єдності.

Мету нашого дослідження ми вбачаємо в аналізі прийомів візуальної презентації тексту, що застосовуються у сучасній франкомовній пресі, з подальшою інтерпретацією результатів у вигляді дидактичного сценарію - практичної розробки комплексу вправ для навчання франкомовного говоріння та письма (створення власних текстів за зразком автентичної публіцистичної продукції).

Головними завданнями дослідження є:

визначення прийомів візуальної презентації публіцистичних текстів у сучасних періодичних франкомовних виданнях (на прикладі журналу L'Obs);

відбір ілюстративного текстового матеріалу та розробка на його основі сценарію навчальних дій для розвитку продуктивних мовленнєвих умінь студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Іншомовні продуктивні уміння формуються і розвиваються протягом тривалого часу, потребуючи значної уваги на усіх етапах навчання іншомовного спілкування. Практика свідчить про те, що навіть при досить високому рівні лексико-граматичної коректності усна та письмова іншомовна продукція студентів не є досконалою з точки зору зв'язності. Відсутність останньої негативно відбивається на сприйнятті текстів читачами/ слухачами. Для створення якісних текстів студенти повинні навчитися здійснювати адекватний пошук та відбір необхідної інформації, виділяти головне і другорядне, структурувати висловлення, виконувати вимоги щодо об'єму і доречності інформації та стилю презентації матеріалу, дотримуватися логіки, використовувати уяву (Мельник, 2018). Оптимальний шлях для розв'язання цієї проблеми ми вбачаємо у подальшому пошуку ті відборі автентичного дидактичного матеріалу, який би не тільки був цінним з лінгвістичної точки зору, а й містив екстралінгвістичні елементи, що сприяли б створенню ефективних комплексів справ для оволодіння студентами мовленнєвим матеріалом на основі певних інтелектуальних операцій. Говорячи про екстралінгвістичні елементи, ми маємо на увазі візуальну презентацію публіцистичних текстів.

Основним джерелом матеріалів для дослідження було обрано французький часопис «L'Obs», який вважається одним із провідних представників масової (неспеціалі- зованої) франкомовної преси. Журнал є щотижневим і видається тиражем у 404 500 екземплярів, що свідчить про його авторитетність, якість журналістської роботи, відповідність запиту на певний стиль презентації матеріалів. Статті журналу утворюють п'ять великих розділів: «Avant-Postes», «Grands Formats», «Debats», «Culture» та «Tendances». Рамки статті не дозволяють детально розглянути наповнення усіх розділів та рубрик, тож зупинімося лише на деяких з них, а саме на рубриках «Le duel», «Les gens» та «10 choses a savoir sur...» з розділу «Avant-Postes». Перші дві рубрики ми розглянемо лише в теоретичному аспекті, остання ж слугуватиме для ілюстрації створення методичної розробки, мета якої полягатиме у розвитку продуктивних умінь студентів.

Текст рубрики «Le duel», що займає одну сторінку, розділено на дві колонки, кожна з яких присвячується одній людині (одній речі, одному явищу тощо). Метою рубрики є порівняння, співставлення, протиставлення, про що вже свідчить сама назва. Кожна колонка відкривається фотографіями «учасників» уявної дуелі та їхніми іменами/ назвами, виділеними жирним шрифтом (наприклад, Instagram : Twitter). Читачеві не потрібно навіть розпочинати читання тексту, щоб зрозуміти, в чому саме полягає завдання автора. Під фотографіями дається лаконічна характеристика об'єктів порівняння (2 словосполучення у двох рядках для кожного: Reseau des selfies/ 300 millions d'utilisateurs : Reseau des ego/ 284 millions d'utilisateurs). Така стисла презентація кожного з «учасників» дуелі отримує більш розгорнутий розвиток у наступній частині тексту, розділеній на три параграфи, що мають свої заголовки. Заголовки, передаючи основний зміст параграфів, також виділяються жирним шрифтом і характеризуються максимальною точністю, стислістю, інформативністю (Polaroid sepia/ Clic, clac/ Stars sans tetons : Oiseau blanc/ Bla-bla/ Politiques sans filtre). Тексти параграфів є короткими (60-75 слів) і містять найсуттєвішу інформацію про об'єкти порівняння. Рубрика завершується вердиктом - коротким висновком про переваги одного з «учасників» і визначенням переможця. Лексичні особливості текстів рубрики залежать від її тематики (політика, мистецтво, технології тощо), яка визначає використання емоційно-оцінювальної лексики, спеціальної термінології, запозичень, лексики певних стилістичних регістрів, гри слів. Що стосується граматичного аспекту, ми констатуємо активне використання авторами неповних речень, окличних і питальних конструкцій, вставних конструкцій, речень з численними однорідними членами. Лексико-граматичні засоби, які використовуються авторами рубрики, та її візуальна презентація дозволяють швидко привернути увагу читачів, зацікавити їх інформацією, що повідомляється. У площині навчання французької мови тексти цієї рубрики можуть, на нашу думку, використовуватися для розширення словникового запасу студентів, формування певних граматичних навичок (оволодіння ступенями порівняння, наприклад), розвитку умінь усного та писемного мовлення (створення текстів-описів (textes descriptifs) та текстів-пояснень (textes explicatifs) зокрема).

Рубрику «Les gens» присвячено особистостям, які стали відомими завдяки своїй політичній, соціальній, науковій, культурній діяльності. Вона відкривається заголовком, який презентує головну тему сторінки (наприклад, «L'ecologie, combien de divisions?»). Нижче у трьох колонках міститься стисла розповідь про шість осіб (по дві у кожній колонці). Кожному тексту, присвяченому «герою», передує фотографія, під якою знаходиться підзаголовок, що в одному слові передає основну характеристику людини (наприклад, «Le mediatique», «Le bosseur», «Le nouveau», «Le dinosaure», «L'ambitieux», «La solitaire»). Фотографія ключової особи завжди подається у червоній рамці. Як і в попередньому випадку, лексичні особливості текстів рубрики визначаються її тематикою. Серед граматичних особливостей слід зазначити активне використання минулого часу le passe compose, вставних конструкцій, прикладок, відокремлених членів речення. Дидактична експлуатація матеріалів цієї рубрики дозволила б вдосконалювати навички вживання згаданих граматичних явищ у процесі створення студентами інформувальних текстів (textes informatifs).

«10 choses a savoir sur...»

Рубрика «10 choses a savoir sur...» розповідає про 10 епізодів з життя визначної людини, які зумовили її осо- бистісне становлення, шлях до професії, етапи кар'єри, світогляд тощо. У заголовку до статті зазвичай фігурує ім'я та прізвище людини, про яку йдеться, після чого в двох рядках (1-2 речення) автор повідомляє причину інтересу до героя/ героїні матеріалу. Зазначеним десяти епізодам («10 choses») відповідають десять лаконічних параграфів, кожен з яких має заголовок у вигляді одного ключового слова.

Працюючи з текстами цієї рубрики (як і тих рубрик, що розглядалися вище), студенти зможуть а) засвоїти певний лексико-граматичний матеріал у вправах, розробленим викладачем; б) усвідомити важливість адекватного відбору інформації для написання інформативних текстів завдяки розпізнаванню головного та другорядного; в) навчитися створення стислих зв'язних текстів-розповідей (textes narratifs) у відповідності до вимог рубрики (зміст та форма заголовків та підзаголовків, чітке виокремлення певної кількості параграфів, дотримання сталого плану); г) вдосконалити свої уміння говоріння та письма в умовах творчої комунікативної діяльності.

Стосовно візуальної презентації текстів увага студентів привертається до того, що:

сегментація тексту (розділення на параграфи) сприяє кращому сприйняттю інформації читачами;

при плануванні власних текстів увесь об'єм інформації, яку студенти збираються повідомити, доцільно структурувати, виокремлюючи уявні параграфи, задля ефективного її викладу;

вдалі заголовки є цінними елементами тексту, оскільки вони дозволяють передбачити зміст параграфів;

пункти плану, який рекомендується скласти при створенні власного тексту, можуть стати заголовками параграфів;

очевидна лаконічність текстів є результатом ретельного відбору мовленнєвого матеріалу, володіння прийомами економії мовленнєвих засобів;

для дотримання вимог щодо об'єму тексту необхідно засвоїти структури, які дозволяють висловити бажане за допомогою мінімуму мовних одиниць (наприклад, конструкції з le gerondif, le participe present, le participe passe compose, 1'infinitif present, 1'infinitif passe, le nom en apposition тощо);

засоби акцентуації (кольори, шрифти, розміри літер та цифр) відіграють значну роль у сприйнятті та запам'ятовуванні інформації читачами; при створенні власних текстів вони допомагатимуть у виділенні найважливіших фрагментів, наданні зорової експресивності певним частина повідомлення.

Проілюструємо можливості дидактичної експлуатації матеріалів рубрики «10 choses a savoir sur.» (її змістовного наповнення та візуальної презентації) сценарієм навчальних дій для вдосконалення продуктивних умінь студентів на прикладі статті «Forest Man» (L'OBS, Edition n° 2616-2617 du Nouvel Observateur du 24 decembre au 7 janvier 2015, P. 12).

Public: B1-B2

Objectifs linguistiques: comprehension orale et ecrite; expression orale et ecrite; vocabulaire concernant le par- cours de vie; activation de l'emploi du present de narration, du passe compose, de l'imparfait, du gerondif et de la voix passive; creation de textes narratifs

Materiel: texte de l'article (Doc. 1), texte des exercices (Doc. 2)

* Activite 1. Preambule. Avant la lecture du texte...

Dans le texte que vous allez lire, il s'agit d'un homme extraordinaire. A votre avis, pourquoi ce texte est-il intitule «10 choses a savoir sur.»? Qu'est-ce que c'est que ces 10 choses qui portent sur la vie d'un homme? Voici quelques mots-cles de ce texte: forest man (homme de foret), serpents, violences, solitaire, elephants, documentaires, ecologiste. Qu'est-ce que ces mots nous disent de cette personne, de sa profession, de son pays, de son mode de vie, de ses convictions? Voici la premiere phrase de cet article: «Dans le nordest de l 'Inde, Jadav Payeng a replante toute une foretpour sauver son He et proteger la nature». Apres l'avoir entendue, formulez vos hypotheses concernant les mots-cles cites: pourquoi l'appelle-t-on «forest man»? Quel role les serpents et les elephants jouent-ils dans sa vie? De quelles violences peut-il s'agir? Qui est solitaire? Quels documentaires l'auteur peut-il mentionner? Pourquoi l'appelle-t-on «ecologiste»?

Activite 2. Interview

Imaginez la situation: en tant que journaliste, vous pou- vez interviewer Jadav Payeng compte tenu des informations que vous venez de recevoir. Quelles questions poserez-vous? Dressez la liste de vos questions.

Activite 3. Lecture et discussion de l'article

Regardez le texte que vous allez lire. Qu'est-ce qui vous saute aux yeux? Aimez-vous cette idee de le diviser en para- graphes et d'intituler chaque paragraphe? Pourquoi? Lisez l'article en formulant l'idee maitresse de chaque paragraphe. Dites si les titres des paragraphes sont bien choisis, s'ils correspondent bien a ce qui y est raconte. En lisant l'article, avez-vous regu les reponses a vos questions? Quelles questions voudriez-vous ajouter a la liste de votre interview?

Doc. 1

10 choses a savoir sur...

“Forest Man”

Dans le nord-est de l'Inde, Jadav Payeng a replante toute une foret pour sauver son Tie et proteger la nature.

CONTE

L'histoire vraie de Jadav Payeng ressemble a un conte ecolo- giste. Pour sauver son Tle de Majuli, menacee par les crues du fleuve Brahmapoutre, l'erosion et la deforestation, ce gardien de troupeau a decide de replanter toute une foret. Seul et a mains nues. En trente ans de labeur, il est parvenu a recreer un eco- systeme de 550 hectares, l'equivalent de 700 terrains de football de haute futaie, la oil il n'y avait qu'un immense banc de sable.

SERPENTS

Jadav Payeng soutient qu'il n'avait que 16 ans quand ce projet fou a germe dans son esprit. C'est la vue de deux serpents morts de chaleur sur la terre denudee qui lui a donne l'idee de faire renaTtre la foret.

RESERVE

Le classement de la petite jungle en reserve protegee est a l'etude. “Si l'administration me promet de bien s'occuper de ma foret, je m'en irai ailleurs pour recommencer la meme aventure”, a declare Jadav Payeng. Tant qu'il y aura des arbres a planter...

VIOLENCES

En 2008, Jadav s'est heurte aux paysans, qui lui reprochaient d'avoir attire les elephants, qui devastent les recoltes. En repre- sailles, ils ont mis le feu aux arbres, detruisant un dixieme de sa foret. Plus tard, quand les braconniers s'en sont pris a ses rhinoceros, Jadav n'a pas hesite a appeler la police locale a la rescousse. Mais le fleuve etait en crue. Personne n'a voulu le suivre pour traquer les bandits armes. Un rhino a ete tue pour sa corne...

FORESTIER

Jadav Payeng, de la tribu Mishing, qui peuple le nord-est de l'Inde, est connu dans la region sous le surnom de “Molai” (qui a ete donne depuis a sa foret). Scolarise jusqu'a l'age de 16 ans, il a d'abord ete engage par l'administration locale pour tra- vailler a un projet de replantation sur le bord de la riviere. Mais quand le travail a cesse, apres trois annees, Molai a decide de poursuivre tout seul la tache. Il n'avait nulle part oi aller.

SOLITAIRE

Pendant tois decennies, Jadav Payeng a ensemence, repique et selectionne les essences jusqu'a recreer une vaste canopee. Agronome autodidacte, il a entretenu des clairieres herbeuses propices a la vie animale. Sans aide ni subvention. Comme un Robinson des bois, cet homme obstine a reverdi l'horizon.

ELEPHANTS

En 2008, sa maison a ete detruite par des elephants venus se refugier dans la foret. Jadav Payeng etait fou de joie: “J'ai alors pris conscience de ce que j'avais accompli. J'avais ramene la vie sur mon Tle.” Une centaine de pachydermes par an visitent depuis ce havre de paix. Mais la fierte de Molai, c'est d'accueillir aussi trois rhinoceros, quatre tigres et de nombreux vautours. “Si l'homme ne s'occupe pas des animaux, qui le fera?” demande-t-il.

DOCUMENTAIRES

C'est le photographe-journaliste Jitu Kalita, de la ville voisine de Johrat, qui a decouvert la nouvelle arche de Noe du discret Jadav Payeng. En 2019, il fut le premier a raconter l'histoire. Deux docu- mentaires ont depuis ete consacres a Payeng: “Foresting Life”, de l'Indienne Aarti Shrivastava, en 2013, et “Forest Man”, du Canadien William McMaster, prime a Cannes en 2014 (a voir sur internet).

GIONO

Dans “l'Homme qui plantait des arbres”, nouvelle de 1954, Giono raconte comment le berger Elzeard Bouffier redonne vie a sa region en plantant des arbres dans une parfaite solitude. D'abord publiee dans “Vogue”, cette parabole s'intitulait “The Man Who Planted Hope and Grew Happiness” (“L'homme qui semait l'espoir et cultivait le bonheur”). Giono a soutenu que son personnage avait existe. Mais il s'agissait d'une pure fiction...

ECOLOGISTE

Honore par l 'universite Nehru de New Delhi, “Forest Man” n'a pas quitte la maison de planches qu'il a rebatie a l'oree de la foret. Il y vit avec sa femme, ses deux fils et sa fille. Chaque jour, il veille sur son troupeau de 50 vaches et rend visite a ses arbres. Ecolo conscientise, il fut invite, en 2012, au Forum international pour le Developpement durable d'Evian. “Plus de rechauffement climatique si tout le monde plante des arbres”, repete-t-il.

SYLVAIN COURAGE

* Activite 4. Un autre moyen de dire...

Doc. 2 Exercice A. En relisant /'article paragraphe apres paragraphe, remplacez les temps passes par le present de narration.

Exercice B. Transformez selon le modele: Un rhino a ete tue pour sa corne. - On a tue un rhino pour sa corne.

Son Tle de Majuli est menacee par les crues du fleuve Brahmapoutre. -

Jadav Payeng est connu dans la region sous le surnom de «Molai». -

Ce surnom a ete donne a sa foret. -

Il a ete engage par l'administration locale pour travailler a un projet de replantation. -

Sa maison a ete detruite par des elephants. -

Deux documentaires ont ete consacres a Payeng. -

Cette nouvelle a ete publiee dans «Vogue». -

Il a ete honore par l'universite Nehru de New Delhi. -

Il a ete invite au Forum international pour le Developpement durable d'Evian. -

Exercice C. Transformez selon le modele: Jadav Payeng a replante toute une foret. - Toute une foret a ete replantee par Jadav Payeng.

Il a recree un ecosysteme de 550 hectares. -

Ses travaux ont attire les elephants. -

Les elephants devastent les recoltes. -

Jadav a appele la police locale a la rescousse.

La tribu Mishing peuple le nord-est de l'Inde.

Payeng a selectionne des essences.

Il a entretenu des clairieres propices a la vie animale.

Jitu Kalita a decouvert la nouvelle arche de Noe du discret Jadav Payeng.

Elzeard Bouffier plante des arbres dans une parfaite solitude. Exercice D. Transformez selon le modele: Pour sauver son Tle, Jadav Payeng a replante toute une foret. - Jadav Payeng a sauve son Tle... en replantant toute une foret.

Jadav Payeng a recree un ecosysteme de 550 hectares.

Jadav Payeng a fait renaTtre la foret.

Jadav Payeng a travaille tout seul.

Jadav Payeng a repique et selectionne des essences.

Jadav Payeng a entretenu des clairieres herbeuses propices

a la vie animale.

Jadav Payeng a reverdi l'horizon.

Jadav Payeng a ramene la vie la-bas.

Jadav Payeng a accueilli des elephants, des rhinoceros, des tigres et des vautours.

Jadav Payeng s'est occupe des arbres.

* Activite 5. Vocabulaire

Dressez la liste des mots et des expressions (paragraphe apres paragraphe) que vous trouvez essentiels pour raconter 1'histoire de Jadav Payeng.

Activite 6. Jeu de reconstitution

Sur le dessous des cartes sont inscrits les numeros et les titres des paragraphes. Tirez une des cartes a tour de role et, le tirage fini, racontez votre episode de l'histoire de Jadav Payeng en respectant l'ordre des paragraphes.

Activite 7. Dans lapeau de Jadav Payeng...

Racontez l'histoire comme si vous etiez Jadav Payeng. Utilisez la sequence des paragraphes de l'article comme plan.

Activite 8. Ecriture de textes. Si vous ecriviez pour «10 choses a savoir sur.......

Redigez un texte qui relate le parcours de vie d'une personne (une celebrite, un(e) de vos parent(e)s, un(e) de vos ami(e)s), en imitant la maniere de «10 choses a savoir sur...». Reflechissez bien a tous les composants (a la phrase de debut resumant tout le texte, aux titres et au contenu des paragraphes), soyez precis(e) et laconique, dites l'essentiel sans oublier des details vraiment importants. Pensez a des photos pour accompagner votre texte.

Activite 9. Concours de textes

Imprimez vos textes et distribuez-les dans votre groupe. Lisez tous les textes ensemble en faisant attention au respect de la forme de «10 choses a savoir sur...». Corrigez des fautes s'il y en a, donnez votre avis sur chaque ecrit presente, formulez vos recommandations afin d'ameliorer les textes, designez les meil- leurs «articles». Comme prix, redigez en groupe le(s) texte(s) «10 choses a savoir sur les gagnant(e)s de notre concours».

Результати дослідження

До рубрик журналу « L' Obs», які можуть використовуватися у навчанні французької мови відповідно до ідеї, що висвітлюється, окрім розглянутих вище «Le duel», «Les gens» та «10 choses a savoir sur...» можна віднести також «L'infographie», «Les mots», «Les chiffres», «Le telephone rouge». Дидактична експлуатація текстового наповнення згаданих і подібних рубрик спиратиметься на візуальну презентацію матеріалу (заголовки, підзаголовки, кольори, розмір літер, сегментацію тексту, розташування параграфів (просторову організацію) тощо), яка керуватиме а) викладачем у створенні сценарію навчальних дій та комплексів вправ для досягнення певних цілей навчання; б) студентами в орієнтації у запропонованих текстах та оволодінні ними певною «дорожньою картою» для здійснення власної іншомовної усної та письмової продукції. Як свідчить практика, презентована методика демонструє свою доцільність у процесі формування іншо - мовної комунікативної компетентності.

Перспективи подальших розвідок. Перспективи подальших досліджень полягають, на нашу думку, в аналізі та відборі автентичного публіцистичного матеріалу зі сталою та чіткою візуальною презентацією і створенні на його основі ефективних методичних розробок для навчання студентів франкомовного говоріння та письма.



Література

Андросова, С. А. (2006). Использование материалов прессы при обучении французскому языку. Современные технологии обучения иностранным языкам: сб. ст. IV всерос. науч.-метод. конф., Пенза, 5-7.

Жилина, И. А., & Смолина, Л. В. (2018). Использование текстовых материалов периодических изданий для обучения грамматике в коммуникативном аспекте. Взято з http://scipress.ru/philology/articles/ispolzovanie-tekstovykh- materialov-periodicheskikh-izdanij-dlya-obucheniya-grammatike- v-kommunikativnom-aspekte.html

Базарова, А. А. (2016). Особенности работы с англоязычной газетной статьей на языковом факультете вуза. Молодой учёный, 1, 689-691.

Бирюк, О. В. (2006). Методика формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів у навчанні читання англомовних публіцистичних текстів. (Дис. канд. пед. наук). Київський національний лінгвістичний університет, Київ.

Бирюк, О.В. (2005). Формування соціокультурної компетенції у майбутніх учителів при навчанні читання англомовних публіцистичних текстів. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 2, 21-27.

Бирюк, О. В. (2005). Критерії відбору автентичних англомовних публіцистичних текстів для формування у майбутніх учителів соціокультурної компетенції у процесі читання. Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка та психологія», 8, 150-157.

Бирюк, О. В. (2004). Контроль рівня сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів у навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей. Педагогічні науки, 119, 18-21.

Гапонова, С. В. (2008). Комплекси вправ для формування іншомовної компетенції у переглядовому читанні інформаційних газетних статей. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 1,3-7.

Гапонова, С. В. (2007). Психологічні аспекти побудови підсистеми вправ для формування іншомовної компетенції у переглядовому читанні газетних інформаційних статей. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 4, 10-15.

Ісаєва, І. Ф., & Сабанська, Н. М. (2015). Газета на занятті з іноземної мови як засіб формування професійної іншомовної комунікативної та соціокультурної компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія «Педагогічні науки», 2, 107-120.

Квасова, О. Г (2004). Як працювати з англомовною газетою у старших класах загальноосвітньої школи. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 2, 13-17.

Мгеладзе, Д. А. (2001). Использование газетных статей на занятиях по разговорной практике. Обучение иностранным языкам в школе и вузе: методическое пособие для преподавателей, аспирантов и студентов. СПб.: Каро, 214-233.

Мельник, Є. Ю. (2018). Навчання написання зв'язних інформу- вальних і пояснювальних текстів з використанням автентичної відеопродукції (на матеріалі французької мови). Науково- методичний журнал «Іноземні мови», 3(95), 3-9. https://doi. org/10.32589/im.v0i3.142586

Мельник, Є. Ю., & Слобоженко, Р. А. (2018). Дидактична експлуатація текстів рецензій у навчанні іншомовного спілкування (на матеріалі сучасної преси). Україна і світ: перспективи та стратегії розвитку. Взято з http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/38205 Мельник, Є. Ю., & Мельник, О. Є. (2017). Лінгвістичні особливості французької молодіжної преси (дидактичний аспект). Подолання мовних та комунікативних бар'єрів: освіта, наука, культура: збірник наукових праць. Київ: НАУ, 261-264.

Мельник, Є. Ю. (2016). Експлуатація соціально-історичних асоціацій в процесі читання франкомовних публіцистичних текстів як мотиваційно-дидактичний засіб навчання продуктивних видів мовленнєвої діяльності. Інтелектуальна та емоційна складові навчання іноземних мов: новітні тенденції і виклики для вищої школи. Взято з http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/21913

Мельник, Є. Ю. (2007). Листи читачів франкомовної преси як дидактичний матеріал у навчанні студентів продуктивних видів мовленнєвої діяльності. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 3, 14-16.

Подосиннікова, Г І., & Рубан, О. В. (2016). Навчання переглядового читання з використанням методу проектів на матеріалі англомовної преси у 10 класі школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Науково-методичний журнал «Іноземні мови», 3, 3-10. https://doi.org/10.32589/im.v0i3.122555

Токарєва, Т (2015). Організація роботи із текстами публіцистичного стилю на факультеті іноземних мов педагогічного ВНЗ. Наукові записки. Серія «Філологічні науки», 136, 514-520.

Чередніченко, Г А., Шапран, Л. Ю., & Куниця, Л. І. (2011). Методика роботи з періодичною пресою у процесі вивчення іноземної мови у немовних ВНЗ. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти, 18, 283-291.

Шутовська, Л. В. (2018). Мета та зміст формування соціокультурної компетенції майбутніх вчителів під час читання англомовних публіцистичних текстів. Молодий вчений, 5, 550-552.

Buisset, A., & Demari, J.-C. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 326, 79.

Buisset, A., & Heurtebize, C., & Ploquin, F. (2002). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 323, 82.

Castro, G. (2009). La presse voyageuse. Le frangais dans le monde, 361, 51.

Hamez, M.-P. (2009). Introduction: travailler avec la presse et les medias. Les Langues Modernes, Paris: APLV, 9-12.

Pecheur, J. (2010). Comment les discours de presse sont mediateurs et interagissent. Le frangais dans le monde, 370, 20-21.

Ploquin, F. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 327, 86.

Ploquin, F. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 325, 82.

Ploquin, F. (2002). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 324, 84.

Rodriguez Pedreira, N. (2013). Le document de presse dans un cours de FLE/FOS: de la theorie a la pratique de classe. Theleme. Revista Complutense de Estudios Franceses, 28, 221-242. http://dx.doi. org/10.5209/rev_THEL.2013.v28. 41840



References

Androsova, S. А. (2006). Ispolzovanie materialov pressy pri obuchenii frantsuzskomuyazyku. Sovremennyie tehnologii obucheniya inostran- nym yazykam: sb. st. IV vseros. nauchn.-metod. konf., Penza, 5-7.

Zhylina, I. А., & Smolina L. V. (2018). Ispolzovanie tekstovyh materialov periodicheskih izdaniy dlia obucheniya grammatike v kommunika- tivnom aspekte. Retrieved from http://scipress.ru/philology/articles/ ispolzovanie-tekstovykh-materialov-periodicheskikh-izdanij-dlya- obucheniya-grammatike-v-kommunikativnom-aspekte.html

Bazarova, А. А. (2016). Osobennosti raboty s angloyazychnoy gazetnoy statyoy na yazykovom fakultete vuza. Molodoy uchonyy, 1,689-691.

Byriuk, О. V. (2006). Metodyka formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii maybutnih uchyteliv u navchanni chytannia anhlomovnyh pub- litsystychnyh tekstiv. (Dys. kand. ped. nauk). Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet, Kyiv.

Byriuk, О. V. (2005). Formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii u maybutnih uchyteliv pry navchanni chytannia anhlomovnyh publitsystychnyh tekstiv. Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 2, 21-27.

Byriuk, О. V. (2005). Kryterii vidboru avtentychnyh anhlomovnyh publitsystychnyh tekstiv dlia formuvannia u maibutnih uchyteliv sotsiokulturnoi kompetentsii u protsesi chytannia. Visnyk KNLU. Seria «Pedahohika ta psyholohia», 8, 150-157.

Byriuk, О. V. (2004). Kontrol rivnia sformovanosti sotsiokulturnoi kompe- tentnosti maibutnih uchyteliv u navchanni chytannia anhlomovnyh gazetno-zhurnalnyh statei. Pedahohichni nauky, 119, 18-21.

Haponova, S. V. (2008). Kompleksy vprav dlia formuvannia inshomovnoi kompetentsii u perehliadovomu chytanni informatsiinyh hazetnyh statei. Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 1,3-7.

Haponova, S. V. (2007). Psyholohichni aspekty pobudovy pidsystemy vprav dlia formuvannia inshomovnoi kompetentsii u perehliadovomu chytanni hazetnyh informatsiinyh statei. Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 4, 10-15.

Isaieva, І. F., & Sabanska, N. М. (2015). Hazeta na zaniatti z inozemnoi movy yak zasib formuvannia profesiinoi inshomovnoi komuni- katyvnoi ta sotsiokulturnoi kompetentsiy maibutnih ofitseriv- prykordonnykiv. Zbirnyk naukovyh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seria «Pedahohichni nauky», 2, 107-120.

Kvasova, О. H. (2004). Yak pratsiuvaty z anhlomovnoiu hazetoiu u starshyh klasah zahalnoosvitnioi shkoly. Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 2, 13-17.

Mgeladze, D. А. (2001). Ispolzovanie gazetnyh statei na zaniatiiah po razgovornoi praktike. Obuchenie inostrannym yazykam v shkole i vuze: metodicheskoie posobie dlia prepodavatelei, aspirantov i studentov. SPb.: Karo, 214-233.

МєіпуК Ye.Yu. (2018). Navchannia napysannia zviaznyh informuvalnyh i poiasniuvalnyh tekstiv z vykorystanniam avtentychnoi videoprodukt- sii (na materiali frantsuzkoi movy). Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 3(95), 3-9. https://doi.org/10.32589/im.v0i3.142586

МєіпуК Ye. Yu., & Slobozhenko, R. А. (2018). Dydaktychna eksplua- tatsiia tekstiv retsenzii u navchanni inshomovnoho spilkuvannia (na materialisuchasnoipresy). Ukraina i svit: Perspektyvy ta stratehii ro- zvytku. Retrieved from http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/38205

МєіпуК Ye. Yu., & МєіпуК О. Ye. (2017). Linhvistychni osoblyvosti frantsuzkoi molodizhnoi presy (dydaktychnyi aspect). Podolannia movnyh ta komunikatyvnyh barieriv: osvita, nauka, kultura: zbirnyk naukovyh prats. Kyiv: NAU, 261-264.

МєіпуК Ye. Yu. (2016). Ekspluatatsiia sotsialno-istorychnyh asotsiatsii v protsesi chytannia frankomovnyh publitsystychnyh tekstiv yak motyvatsiino-dydaktychnyi zasib navchannia produktyvnyh vydiv movlennievoidiialnosti. Intelektualna ta emotsiina skladovi navchannia inozemnyh mov: novi tendentsii i vyklyky dlia vyshchoi shkoly. Retrieved from http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/21913

МєіпуК Ye. Yu. (2007). Lysty chytachiv frankomovnoi presy yak dydaktych- nyi material u navchanni studentiv produktyvnyh vydiv movlennievoi diialnosti. Naukovo-metodychnyizhurnal «Inozemnimovy», 3, 14-16.

Podosynnikova, H. І., & Ruban, О. V. (2016). Navchannia perehliado- voho chytannia z vykorystanniam metodu proektiv na materiali anhlomovnoi presy u 10 klasi shkoly z pohlyblenym vyvchenniam inozemnyh mov. Naukovo-metodychnyi zhurnal «Inozemni movy», 3, 3-10. https://doi.org/10.32589/im.v0i3.122555

Tokareva, T (2015). Orhanizatsia roboty iz tekstamy publitsystychnoho styliu na fakulteti inozemnyh mov pedahohichnoho VNZ. Naukovi zapysky. Seria «Filolohichni nauky», 136, 514-520.

Cherednichenko, H. А., Shapran, L. Yu., & Kunytsia, L. І. (2011). Metodyka roboty z periodychnoiu presoiu u protsesi vyvchennia inozemnoi movy u nemovnyh VNZ. Vykladannia mov u vyshchyh navchalnyh zakladah osvity, 18, 283-291.

Shutovska, L. V. (2018). Meta ta zmist formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii maibutnih vchyteliv pid chas chytannia anhlomovnyh publitsystychnyh tekstiv. Molodyi vchenyi, 5, 550-552.

Buisset, A., & Demari, J.-C. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 326, 79.

Buisset, A., Heurtebize, C., & Ploquin, F. (2002). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 323, 82.

Castro, G. (2009). La presse voyageuse. Le frangais dans le monde, 361, 51.

Hamez, M.-P. (2009). Introduction: travailler avec la presse et les medias. Les Langues Modernes, Paris: APLV, 9-12.

Pecheur, J. (2010). Comment les discours de presse sont mediateurs et interagissent. Le frangais dans le monde, 370, 20-21.

Ploquin, F. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 327, 86.

Ploquin, F. (2003). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 325, 82.

Ploquin, F. (2002). En classe avec Le franpais dans le monde. Le frangais dans le monde, 324, 84.

Rodriguez Pedreira, N. (2013). Le document de presse dans un cours de FLE/FOS: de la theorie a la pratique de classe. Theleme. Revista Complutense de Estudios Franceses, 28, 221-242. http://dx.doi. org/10.5209/rev_THEL.2013.v28. 41840

Размещено на Allbest.ru