1357060 Відтворення реалій роману С. Кінга "Країна розваг" в українському та російському перекладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення реалій роману С. Кінга «Країна розваг» в українському та російському перекладах

Фролова І.Є., доктор філологічних наук, доцент, професор; Ісакова Н.В., студентка другого курсу магістратури кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна;

У статті подано аналіз способів відтворення реалій роману С. Кінга «Країна розваг» українською та російською мовами. Переклад реалій складає одну з головних труднощів, оскільки ці слова та словосполучення позначають предмети, поняття тощо, які є чужими для цільової культури і не мають прямих еквівалентів у мові перекладу. Перекладачі, тим не менш, володіють системою способів відтворення реалій, котрі описані в перекладацьких студіях. Вибір способу характеризує запропонований варіант як більш чи менш успішний у термінах відтворення змісту реалії разом із її культурною специфікою. Роман «Країна розваг» С. Кінга - сучасний і популярний літературний твір - вміщує значну кількість реалій, які було піддано аналізу в аспекті перекладу. Перекладач українською - О. Любенко - є висококваліфікованим професіоналом, чия діяльність зазвичай вважається успішною. Перекладач російською - В. Вебер - є доволі відомим, але не є професійним перекладачем. Вивчення змісту реалій та варіантів їхнього відтворення українською та російською мовами дає підстави стверджувати, що варіанти, запропоновані обома перекладачами (хоча часто різні), є більш чи менш успішними, хоча загалом переклад О. Любенко є більш успішним.

Передача реалий романа С. Кинга «Страна радости» в украинском и русском переводе

Фролова И.Е., Исакова Н.В.

Rendering Realia of Steven King's Novel Joyland in Ukrainian and Russian

Frolova I., Isakova N.

Вступ

Переклад як літературне явище з'явився багато століть тому, але перекладознавство як наука сформувалося досить нещодавно - після Другої світової війни, коли країни почали розвивати комунікацію та налагоджувати зв'язки [11]. Усі дослідники, які зробили чималий внесок в розвиток перекладознавства як науки - лінгвісти та літературознавці, як Я. Рецкер, О. Федоров, А. Швейцер, В. Комісаров, С. Бархударов та інші [10] - визначали певні труднощі перекладу та намагалися знайти шляхи їхнього вирішення. У нашому дослідженні ми, зокрема, аналізуємо труднощі та способи перекладу реалій у художніх творах. Це завдання постає особливо актуальним у світлі сьогоденного трактування перекладу як міжкультурної комунікації.

Найбільш точне та всеохоплююче визначення реалій дали С. Влахов та С. Флорин, які визначають реалії як слова і словосполучення, що називають предмети, поняття, явища, характерні для культури або суспільно-історичних особливостей народу та країни, і які передають національний, місцевий або історичний колорит. Точних еквівалентів на інших мовах такі вербальні одиниці не мають, а отже, вимагають особливого підходу під час перекладу [3, с. 438]. Зазвичай перекладачі зустрічаються з двома основними труднощами перекладу реалій: 1) відсутність еквіваленту в цільовій мові через відсутність явища або предмета у житті та свідомості народу; 2) необхідність, окрім семантики реалії, передати національне та історичне забарвлення тексту [1]. Але дослідники віднайшли спосіб вирішення цієї проблеми та розробили певні методи перекладу реалій: 1) транскрипція; 2) переклад реалій: запровадження неологізму (калька, півкалька, засвоєння, семантичний неологізм); приблизний переклад (родо-видова заміна, функціональний аналог, описовий переклад); 3) контекстуальний переклад [4, с. 88-93]. Утім, проблемним постає питання щодо адекватного добору одного з цих методів, оскільки нерідко в процесі перекладу втрачається лінгвокультурне забарвлення, або не повністю неправильно передається предметний зміст [16].

Актуальність дослідження визначена важливістю проблеми перекладу реалій, яка найбільш виразно засвідчує природу перекладу як засобу між- культурної комунікації, єднальної ланки між вихідною та цільовою культурами.

Об'єктом дослідження є англомовні реалії, наявні в романі Стівена Кінга «Країна розваг».

Предметом дослідження є способи перекладу цих реалій українською та російською мовами.

Метою дослідження є виявлення специфіки перекладу реалій роману Стівена Кінга «Країна розваг».

Матеріал та процедури дослідження. У цьому дослідженні для аналізу ми обрали твір Стівена Кінга «Країна розваг». Саме цей твір став матеріалом нашого дослідження через те, що це твір сучасний (опублікований у США у 2013 році [18]) та доволі популярний серед прихильників творчості С. Кінга, хоча він є нетиповим для творчої манери автора.

Роман «Країна розваг» побачив світ у 2013 році. Спочатку видавництво Hard Case Crime опублікувало цей твір у м'якій обкладинці, але за тиждень вийшло лімітоване видання з твердою обкладинкою. Роман було номіновано на премію Едгара Алана По як «Найкраща оригінальна м'яка обкладинка» [18].

На роман можна знайти найрізноманітніші відгуки - одні читачі абсолютно задоволені сюжетною лінією та відчули на собі таємничу атмосферу, навіяну загадковою історією вбивства дівчини у парку розваг, іншим же не вистачило гострих відчуттів під час читання. Це пов'язано з тим, що цей твір є нетиповим для манери написання «короля жахів». Зазвичай Стівен Кінг описує монстрів, що живуть у головах та серцях героїв, а «Країна розваг» - це просто історія підлітка, який приїхав працювати у парку розваг влітку та вирішив розслідувати вбивство молодої дівчини. Це світла та тепла історія з молодості головного героя про перше кохання та справжню дружбу довжиною в життя.

Українською роман «Країна розваг» вперше було опубліковано у 2014 році у видавництві «КСД», переклала роман Олена Любенко. Окрім «Країни розваг», О. Любенко переклала такі твори С. Кінга, як «Зона покриття», «Відродження», а також майже всі книги автора з циклу «Темна вежа». О. Любенко займається не тільки перекладом художньої літератури, але й перекладом кінострічок («Студія дубляжу 1+1»), працює редактором та викладачем української мови як іноземної [12].

Російською твір було перекладено у 2013 році та опубліковано видавництвом AST Publishers у 2014 році. Роман переклав Віктор Вебер, лауреат премії «Мандрівник» (рос. «Странник») 1999 року. Англійську мову перекладач вивчив самостійно у 1972-73 рр. завдяки інтересу до фантастичних творів англомовних письменників. Перекладати почав у 1977 році, але спочатку це було його хобі, робив це він для того, щоб познайомити своїх друзів з чудовими творами. Лише 1989 року В. Вебер покинув основну роботу та повністю присвятив себе перекладу. За словами перекладача, його улюблені автори - Стівен Кінг та Алан Мілн, але також В. Вебер перекладає твори С. Моема, Б. Стокера, К. Саймака, П. Андерсона, Р. Сільверберга та ін. [2]. Однак, не дивлячись на великий досвід В. Вебера у перекладацькій діяльності, його твори у перекладі збирають доволі неоднозначні відгуки читачів, які нерідко залишаються незадо- воленими, особливо перекладами творів С. Кінга [6]. Можливо, якість перекладів В. Вебера пов'язана з відсутністю філологічної освіти.

Проаналізувавши текст оригіналу та його переклади українською та російською (здійснені О. Любенко та В. Вебером відповідно), ми відібрали слова-реалії та сформували прикладову базу нашого дослідження.

Для аналізу способів перекладу реалій роману Стівена Кінга ми використовували згадану класифікацію С. Влахова та С. Флоріна, аналізували зміст реалії та визначили, який з перекладів (український чи російський) є більш вдалим. Також було виявлено кількісні показники способів перекладу, використаних обома перекладачами.

Хід та результати дослідження

У ході дослідження було з'ясовано, що використання тих чи інших способів перекладу під час перекладу вербалізованих реалій тексту оригіналу українською або російською мовою в обох перекладачів було більш або менш успішним.

Наприклад, розглянемо переклад реалії Coney Island: But to you, they're the conies. When they hear it, they think Coney Island.

Але поза очі ти маєш звати їх ховрашками. Коли вони почують це слово, то подумають, що це про тваринок, яких десь показують.

Только для тебя они глупые кролики. Когда они слышат слово «кролик», то думают о Кони-Айленде.

Слакси Чіноси

Рис. 1. Зовнішній вигляд слаксів та чіносів

В тексті оригіналу автор застосовує пароніми (слова, схожі за звучанням, але різні за значенням [13]) «cony» та «Coney». В романі словом «cony» працівники парку називали відвідувачів, це була свого роду конспірація, оскільки це слово є застарілим та американці, коли його чують, думають в першу чергу про острів [14]. Передати це українською доволі важко, враховуючи те, що один з паронімів - це власна назва (Coney Island). Тому перекладач Олена Любенко застосувала описовий переклад та переклала реалію «Coney Island» підрядним реченням «що це про тваринок, яких десь показують» задля кращого розуміння змісту тексту читачами. У той самий час, В. Вебер використав контекстуальний переклад, що виявилося менш вдалим, оскільки предметний зміст залишився незрозумілим, крім того, навряд чи усі іноземні читачі знають, що таке Коні-Айленд.

Під час перекладу реалії chinos обидва перекладачі також вдалися до різних способів перекладу:

He was wearing crisply pressed chinos (wherever were you keeping them, I wondered), a neatly tucked-in Ivy League shirt, and Bass Weejuns.

На ньому були відпрасовані слакси («Де ж ти їх тримав?» - подумав я), охайно заправлена в штани сорочка Ліги плюща і шкіряні мокасини.

Он расстался с песболкой и грязными кроссовками, сменив их на идеально отглаженные чинос (я еще задался вопросом, а где же он их хранил), рубашку «Лиги плюща» и кожаные туфли.

В. Вебер переклав цю реалію за допомогою транскрипції, на відміну від О. Любенко, яка під час перекладу цієї реалії використала родо-видову заміну та переклала chinos як слакси. Це саме родо-видова заміна, оскільки слакси - це синонім слова штани, тобто цим словом можна позначити будь-який різновид штанів, як джинси, так і чіноси. Але все ж тут виникає певна плутанина, оскільки це слово доволі застаріле та деякі люди вважають, що слакси - це штани з щільного матеріалу, часто з вовни, заву- жені внизу, які підходять на кожен день. Насправді ж слакси - це доволі офіційний одяг, який можна вдягти до офісу. Чіноси - менш офіційний одяг, вони дуже схожі на джинси, але відрізняються матеріалом (більш легка тканина), кольором (зазвичай хакі) та задніми карманами (на чіносах вони прорізані, а на джинсах - нашиті). Також на чіносах часто можна зустріти підкати (див. рис. 1).

Отже, обидва переклади навряд чи можна вважати вдалими: тому що по-перше, обидва використані слова наряд чи знайомі україномовному / російськомовному читачеві. Використання родо-видової заміни тут здається доречним, але краще було б на наш погляд обрати синонім із найбільш загальним значенням (штани/брюки), можливо, сполучивши його із транскодованим варіантом (брюки/чиноси).

Насправді ж, далеко не всі україномовні та російськомовні читачі розуміють різницю між слаксами та чіносами, а отже, перекласти реалію chinos як штани/брюки було б дуже доречно та більш зрозуміло.

Реалія grand jury також була перекладено за допомогою різних способів перекладу:

The Heaven's Bay police department (not to mention the North Carolina State Police and maybe even the FBI) would undoubtedly have more questions for her, and she'd probably be back at some point to testify before a grand jury, but she'd be fine.

Поліція Гевенз-Бей (не кажучи вже про поліцейський департамент Північної Кароліни та, може, навіть ФБР), поза сумнівом, мала до неї багато додаткових запитань і, напевно, рано чи пізно їй би довелося приїхати сюди, щоб давати свідчення перед колегією присяжних, але вона мала з усім добре впоратися.

У полиции Хэвенс-Бэй и штата Северная Каролина, а также, возможно, ФБР еще оставались вопросы, и Энни, вероятно, придется вернуться, чтобы предстать перед Большим жюри, но пока все шло хорошо.

Розглянемо зміст використаних перекладачами відповідників.

Велике журі - це група громадян, які вирішують, яке покарання повинен понести правопорушник, якого звинувачують перед судом. Велике журі є незалежним від суду органом, що захищає громадян від свавілля та неправомірних вироків суддів. Наразі Велике журі існує тільки в судовій системі США, хоча й деякі інші країни мають схожий принцип винесення вироку [17]. Колегія присяжних - громадяни, які разом з професійним суддею беруть участь у відправленні правосуддя в суді присяжних. Однак, присяжні мають право виносити вирок незалежно від рішення судді [15]. Як бачимо, Велике журі та колегія присяжних мають схожий принцип роботи, тому О. Любенко переклала цю реалію, застосовуючи функціональний аналог. В. Вебер використав кальку та переклав «Большое жюри», що, можливо, є не зовсім зрозумілим усім читачам.

Під час перекладу реалії green card було застосовано засвоєння та контекстуальний переклад:

«Walk with us, Jonesy,» Lane said, and immediately started down the midway, which was largely deserted ninety minutes before Early Gate; no one around but a few members of the janitorial staff-gazoonies, in the Talk, and probably not a green card among them-sweeping up around the concessions: work that should have been done the night before.

Джонсі, прогуляймося разом, - сказав Лейн і, не чекаючи відповіді, пішов центральною алеєю. До Перших воріт лишалося півтори години, тож тут не було нікого, окрім кількох прибиральників (ґазуні, як їх називали говіркою, - ні в кого з них, напевно, не було ґрін-карти), які замітали довкола яток, хоч і мали виконати цю роботу вчора ввечері.

- Пойдем с нами, Джонси, - ответил Лейн и тут же зашагал к мидвею, практически пустынному за полтора часа до Первого петуха; только несколько газонтов - уборщиков, у которых наверняка не набралось бы и одного разрешения на работу на всех, - подметали дорожки у павильонов, чем вообще-то им полагалось заниматься еще вчера вечером.

Green card (United States Permanent Resident Card) - це дозвіл на проживання та офіційне працевлаштування в США людини, що не є громадянином США. Назву «green card» («зелена картка») цей документ отримав через свій колір, який, однак, не завжди був таким. Спочатку (1940 рік) ці картки були білими і лише після Другої Світової війни вони отримали зелений колір. В процесі розвитку форма цього документа (спочатку квитанції, а вже потім - картки) та колір змінювалися, але назва закріпилася й до сьогодення [5].

Олена Любенко для перекладу цієї реалії використала засвоєння, тобто адаптувала іншомовну реалію для читачів. Віктор Вебер за допомогою контекстуального перекладу переклав цю реалію як «разрешение на работу», що, на нашу думку, робить її більш зрозумілою читачам.

Переклад реалії Pup-A-Licious був саме ти випадком, коли для відтворення реалії українською мовою було застосовано семантичний неологізм:

Not everything at Joyland was canine-themed, but plenty of stuff was, including this particular eatery, which was called Pup-A-Licious.

Не все в «Джойленді» було пов'язано з собачою темою, проте їй присвятили чимало місць. Не винятком стала і ця забігайлівка, під вивіскою «Смаколики-цуциколики».

В «Стране радости» не все, но многое так или иначе вращалось вокруг собачьей тематики. Вот и эта забегаловка носила гордое имя «Щенячий восторг».

О. Любенко ввела семантичний неологізм задля того, щоб передати емоційне забарвлення тексту оригіналу. Відмінність парку розваг «Джойленд» полягає в тому, що там багато назв атракціонів та закладів були пов'язані з собачою тематикою. Назва кафе «Pup-A-Licious» поєднує в собі слова «puppy» («цуценя») та «delicious» («смачно»), тому цю реалію

О. Любенко переклала як «Смаколики-цуциколики», на відміну Віктора Вебера, який, використовуючи контекстуальний переклад, переклав «Щенячий восторг». На нашу думку, переклад О. Любенко є більш цікавим та доречним, оскільки передає настрій парку розваг, у якому все зроблено у розважальній та комічній формі.

Залежно від вибору перекладача способи відтворення реалій роману Стівена Кінга «Країна розваг» дещо відрізняються за питомою вагою. Найчастіше обидва перекладачі використовували транскрипцію (О. Любенко - 38,4%; В. Вебер - 35,1%) та калькування (О. Любенко - 28,5%; В. Вебер - 32,9%), значно менш продуктивно використовувалися засвоєння (О. Любенко - 7,7%; В. Вебер - 6,6%), описовий переклад (О. Любенко - 8,8%; В. Вебер - 6,6%), родо-видова заміна (О. Любенко - 7,7%; В. Вебер - 4,4%). Зрідка було використано функціональний аналог (О Любенко - 3,3%; В. Вебер - 5,5%), контекстуальний переклад (О. Любенко - 1,1%; В. Вебер - 5,5%) і комбінацію декількох способів перекладу (О. Любенко - 3,3%; В. Вебер - 3,3%), семантичний неологізм було використано оказіонально (О. Любенко - 1,1%).

кінг калькування переклад реалія

Висновки

Проведене дослідження засвідчило, що, попри наявність вибору з потенціалу методів відтворення реалій у перекладі, це завдання є складним і потребує значних зусиль з боку перекладача.

Хоча проаналізовані переклади належать відомій та професійній перекладачці (О. Любенко) та менш відомому перекладача, який не має професійної освіти (В. Вебер), варіанти відтворення реалій, обрані обома перекладачами виявилися більш або менш вдалими, хоча загалом переклад О. Любенко є більш вдалим.

Схожими виявилися і тенденції продуктивності застосування способів перекладу: найбільш продуктивно обидва перекладачі використовували транскрипцію та калькування, значно менш продуктивно використовувалися засвоєння, описовий переклад, родо-видова заміна. Зрідка було використано функціональний аналог, контекстуальний переклад і комбінацію декількох способів перекладу, семантичний неологізм використано оказіонально.

Поряд з цими загальними тенденціями ми зафіксували й певні відмінності у вживанні способів перекладу кожним з перекладачів: транскрипцію, засвоєння, родо-видову заміну, описовий переклад загалом частіше використовувала О. Любенко, вона також вдалася до створення семантичного неологізму; кальку, функціональний аналог, контекстуальний переклад більшою мірою використовував В. Вебер; комбінація декількох способів перекладу має однакову продуктивність в обох перекладачів.

Перспективою дослідження є аналогічний аналіз відтворення реалій інших романів С. Кінга різними перекладачами та з'ясування найбільш успішних способів такого відтворення.

Література

1. Вернигорова В.А. Понятие реалии в современном переводоведении. Альманах современной науки и образования: в 2-х ч. Тамбов: Грамота, 2010. № 3(34) Ч. II. C. 137-141.

2. Виктор Анатольевич Вебер.

3. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии). Мастерство перевода. Москва, 1970. С. 433-454.

4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. 2-е изд., испр. и доп. Москва: Высшая школа, 1986. 416 с.

5. Грин-карта.

6. Думаков С. История одного хобби. Зачем я самостоятельно перевожу и печатаю книги Стивена Кинга. 2015.

7. Кинг С. Страна радости: роман / Стивен Кинг; пер. с англ. В. Вебер. Москва: AST Publishers, 2014. 317 с.

8. Кінг С. Країна розваг: роман / Стівен Кінг; пер. з англ. О. Любенко. 5-е вид. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 320 с.

9. Країна розваг.

10. Кузнецова М.О., Колотило Д.С. До проблеми перекладу реалій у художньому тексті. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2016. Т. 2. № 23. С. 92-94.

11. Манаєнко В.С. Проблеми художнього перекладу. WEB-ресурс научно-практических конференций. 2013.

12. Олена Любенко.

13. Паронім.

14. Перевод романа Стивена Кинга «Joyland».

15. Суд присяжних.

16. Фролова І.Є., Бугай К. Чинники перекладу реалій у художніх творах детективного жанру. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Іноземна філологія». Київ: ВПЦ «Київський університет», 2019. Вип. 1(51). С. 40-45.

17. Grand jury.

18. King S. Joyland: A Novel. New York: Hard Case Crime, 2013. 288 p.

References

1. Vernigorova V.A. (2010). Ponjatie realii v sovremennom perevodovedenii [The Notion of Realia in Modern Translation Studies]. Al'manah sovremennoj nauki i obrazovanija - Messenger of Modern Science and Education, 3(34), II, 137-141. (in Russian)

2. Viktor Anatol'evich Veber.

3. Vlahov S., Florin S. (1970). Neperevodimoe v perevode (realii) [Non-translatable in Translation]. Masterstvo perevoda - Mastership of Translation, 433-454. (in Russian)

4. Vlahov S., Florin S. (1986). Neperevodimoe v perevode [Non-translatable in Translation]. 2-e izd., ispr. i dop. Moskva: Vysshaja shkola Publ. (in Russian)

5. Grin-karta [Green Card]. (in Russian)

6. Dumakov S. (2015). Istorija odnogo hobbi. Zachem ja samostojatel'no perevozhu i pechataju knigi Stivena Kinga [The History of a Hobby. Why I Translate and Publish Books by Stephen King by Myself]. (in Russian)

7. King S. (2014). Strana radosti [Joyland]: roman / Stiven King; per. s angl. V. Veber. Moskva: AST Publishers. (in Russian).

8. Kinh S. (2018). Kraina rozvah [Joyland]: roman; per. z anhl. O. Liubenko. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dozvillia» (in Ukrainian).

9. Kraina rozvah [Joyland]. (in Ukrainian).

10. Kuznetsova M.O., Kolotylo D.S. (2016). Do problemy perekladu realii u khudozhnomu teksti [The Problem of Translating in a Literary Text]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia «Filolohiia» - Messenger of International Humanitarian University. Series Philology, 2 (23), 92-94. (in Ukrainian).

11. Manaienko V.S. (2013). Problemy khudozhnoho perekladu [The Problems of Literary Translation]. WEB-resurs nauchno-praktycheskykh konferentsyi - WEB Resource of scientific-practical Conferences. (in Russian).

12. Olena Liubenko.

13. Paronim [Paronym].

14. Perevod romana Stivena Kinga «Joyland». [The Translation of the Novel by Stephen King]. (in Russian)

15. Sud prysiazhnykh [Grand Jury].

16. Frolova, I. Ye., and Buhai, K. (2019). Chynnyky perekladu realii u khudozhnikh tvorakh detektyvnoho zhanru [The Factors of Translating Realia in Literary Works of Detective Genre]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Inozemna filolohiia» - Messenger of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series Foreign Philology. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 1(51), 40-45.

17. Grand jury

18. King S. (2013). Joyland: A Novel. New York: Hard Case Crime, 2013. 288 p.

Размещено на Allbest.ru