Динаміка ментальної стилістичної моделі "litteraire" в сучасній французькій мові

Стилістичні значення слів, у тому числі художні, як засоби збереження й передачі знань, одиниці мовної картини світу. Аналіз системи знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації. Стилістичне значення мовного знаку.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2022
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Динаміка ментальної стилістичної моделі «litteraire» в сучасній французькій мові

Волгіна О.О.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри викладання другої іноземної мови

Анотація

Статтю присвячено дослідженню динаміки стилістичного шару «litteraire» з позиції когнітивно-комунікативної парадигми. Визначено, що стилістичні значення слів, у тому числі художні, є засобами збереження й передачі знань. Виступаючи одиницями мовної картини світу, що мають оцінну сутність, стилістично марковані вербальні знаки втілюють унікальне бачення світу носіями мови. У світлі когнітивного підходу стилістика розглядає систему знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації, а апарат когнітивної лінгвістики може бути використаний для осмислення й інтерпретації глибинних ментальних механізмів, що забезпечують продукування стилістично та культурно прецедентної інформації.

Стилістичне значення мовного знаку в статті розуміється як експресивно - оцінний квант знання про концепт, що ґрунтується на асоціативно - образному сприйнятті оточуючої дійсності. Отже, стилістичне значення, що становить різноаспектну сукупність знань і зафіксоване в лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови.

З позицій сучасних когнітивних досліджень лексико-стилістичні підсистеми мови можуть бути досліджені як ментальні моделі, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики.

У ході дослідження встановлено, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може бути представленою у вигляді когнітивних структур. З'ясовано, що найбільш репрезентативними ментальними стилістичними моделями є «litteraire», «familier», «populaire», «vulgaire» і «argot». Вони втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Ментальна стилістична модель «litteraire» містить інформацію про поширений ужиток слова в художньому стилі мовлення з яскраво вираженою експресивно-оцінною конотацією. Розвиток ментальної стилістичної моделі «littcraire» відбувається шляхом концептуального переосмислення реалій навколишньої дійсності, що відображається на стані французької мови загалом.

Ключові слова: когнітивна стилістика, когнітивна лексикографія, концептуалізація, концептуальна картина світу, етнос, стилістичний маркер.

Abstract

стилістичний французький мова

Dynamics of the mental stylistic model «litteraire» in modern french language

Volgina O.O.

Candidate of Philological Sciences,

Associate Professor at the Department of Second Foreign Language

Zaporizhzhia National University

The article is devoted to the study of the dynamics of the stylistic subsystem «litteraire» from the point of view of the cognitive and communicative paradigm. It is determined that the stylistic meanings of the words including artistic are the means of preserving and transmitting knowledge. Acting as the units of the linguistic picture of the world, which have an evaluative essence stylistically marked verbal signs, represent a unique vision of the world be native speakers. In the light of the cognitive approach, stylistics considers the system of lexical signs from the point of view of their focus on the generation of stylistically marked information. So, the apparatus of cognitive linguistics can be used to comprehend and interpret deep mental mechanisms that produce stylistically and cultural precedent information.

The stylistic meaning of the language sign in the article is understood as an expressive and evaluative quantum of knowledge about the concept based on the associative and figurative perception of the surrounding reality. Thus, the stylistic meaning, which contains different aspects of knowledge and fixed in the lexicographic sources helps to reveal the features of the conceptualization of reality by native speakers.

From the point of view of modern cognitive researches, lexical and stylistic subsystems of language can be studied as mental models that correlate with certain sets of lexical and stylistic marked units. These mental models contain ideas about the use of language depending on the communication situation and are formed based on stylistic layers of vocabulary.

During the research, it is defined, that the lexical and stylistic system of the French language has a mental organization and can be understood in the form of cognitive structures. The most representative mental stylistic models are «litteraire», «familier», «populaire», «vulgaire» and «argot». They represent information about the specific use of relevant lexical items in certain communication situations.

The mental stylistic model «litteraire» is the information about the widespread use of the word in the artistic style of speech with a pronounced expressive and evaluative connotation. The development of the mental stylistic model «litteraire» takes place through a conceptual rethinking of the realities of the surrounding reality, which is reflected on the state of the French language.

Key words: cognitive stylistics, cognitive lexicography, conceptualization, conceptual picture of the world, ethnos, stylistic mark.

Основна частина

Лінгвістичні дослідження початку ХХІ ст., що здійснюються в руслі антропоцентризму, характеризуються інтегративним розглядом мовних процесів, корпусним підходом до вивчення мовних фактів, масштабністю узагальнень. Увагу науковців привертають нові підходи до вивчення мовних явищ, такі як когнітивна стилістика [1; 2; 3] і когнітивна лексикографія [4]. У зв'язку з цим стилістичні значення слів розглядаються як засоби акумуляції, ретрансляції та знакової репрезентації ціннісно-смислового простору в усьому різноманітті асоціативно-образних проявів - своєрідні конструкти, «вмістища» інформації, пов'язаної з ментальністю носіїв мови.

Актуальність статті полягає в дослідженні когнітивної природи лексико-стилістичних одиниць, що мають стилістичний маркер litteraire в лексикографічних джерелах французької мови.

Об'єктом дослідження статті є стилістичний маркер litteraire як засіб відображення концептуалізації світу французьким етносом.

Мета роботи - дослідити зміни стилістичного маркера у французьких лексикографічних джерелах другої половини ХХ - початку ХХІ ст., щоб установити зв'язок між зміною стилістичного маркування й розвитком концептуальної картини світу франкомовного етносу.

У традиційному розумінні кожен стиль мови характеризується своєрідним лексичним набором і «ядром» такого набору є певний склад стилістично маркованих елементів. Отже, функціонально-стилістичні системи французької мови знаходять своє матеріальне втілення в різних мовних знаках і становлять «сукупності» певних базових концептів, що відображають певні ментальні простори. Дослідження цих способів вербалізації дає змогу зрозуміти специфіку когнітивної діяльності певного етносу.

Виходячи з того факту, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може також бути осмисленою у вигляді когнітивних структур, що дало змогу висунути ідею існування ментальних моделей, які співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики.

У лексикографічних джерелах французької мови наявні стилістичні маркери litteraire, familier, populaire, argot, vulgaire тощо, що втілюють інформацію про специфічне вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Марковані litteraire лексичні одиниці розглядаються як літературні й притаманні художньому стилю мовлення.

З погляду когнітивної стилістики стилістичний шар litteraire виділяється на підставі унікального способу концептуального освоєння світу і становить окрему ментальну модель. Ментальна стилістична модель «litteraire» є інформацією щодо використання мовної одиниці в писемному художньому спілкуванні з яскраво вираженою оцінною конотацією. Це неповторний фрагмент знання й досвіду етносу, що імпліцитно міститься у свідомості народу, окремої суспільної групи та її конкретного представника.

Як засіб вербального аранжування когнітивного смислу літературно-художня об'єктивація є одним із усталених способів об'єктивації концептів, базується на культурному рівні представників відповідної соціальної групи. Літературно маркована лексика займає одну з високих сходинок у лексико-стилістичній диференціації французької мови, несе відбиток специфічного етнічного світосприйняття й відрізняється сформованими стереотипними оцінками щодо відносно типових життєвих ситуацій. Вона виражає базові ментальні настанови етномовної свідомості, сприяє інкультурації особистості.

Основу ментальної стилістичної моделі «litteraire» становлять 850 лексико-стилістичних одиниць, які зберігають стилістичний маркер litteraire впродовж 50 років, серед них - abhorrer, abstrus, acedie, acrimonie, adamantin, adjuration, affide, affres, agreste, ahaner, aiguail, ambages, amphigouri, amphitryon, ana, anecdotier, anheler, apophtegme, appas, apprete, s'assujettir, atrabilaire, batelet, beance, beer, benoit, bigarrer, billevesee, blandice, bourrele, brimborion, bruire, cacographe, cascatelle, cauteleux, chaloir, claudiquer, colliger, commensal, concetti, contree, coruscant, cdtoie - ment, couard, courdise, courrouce, courroucer, cre - sus, cuistre, se denuer, derechef, dereliction, devoyer, dextre, diapre, disert, dissoner, drolatique, dyadique, eburneen, elucubrer, enjoliveur, enneade, s'ensevelir, s'entre-hair, s'entre-heurter, eonisme, equanimite, faix, faquin, faunesque, feal, ferir, fieilleux, filan - diere, flalboiement, flavescent, flores, fomention, for - fanterie, forligner, frimas, gedle, heraut, here, heur, hideur, hiemal, honnir, immarcescible, s'impatroni - ser, impavide, impecunieux, impie, incwrcible, inexpugnable, irascibilite, ire, jaboter, jactance, jouxter, juvenilite, kief, lactescence, languide, lunapar, maf - flu, magnanime, malsonnant, marivauder, maugreer, medianoche, messeoir, mordorure, morigener, musar - dise, nacrer, nautonier, neronien, nitescence, oaristys, obombrer, obvier, orbe, orgiaque, peccamineux, phi - lilstin, ployable, pourceau, pourfendeur, poupre, poussah, prdner, quemander, ratiociner, raucite, repentance, reploiement, rotomontade, rossinante, rutiler, saphique, sente, sepulcre, sicaire, sange - creux, stupre, sureminent, surerogatoire, tancer, se targuer, thebatde, tintinnabuler, trotte-menu, turgide, vade-mecum, valetudinaire, vahementement, venelle, veniel, venuste, verdissage, veridicite, verse, vicissitude, zelateur, zotle тощо.

Тлумачний словник французької мови «Larousse» 2020 р. фіксує появу маркера litte - raire в нейтральних раніше лексико-стилістичних одиниць: achopper, amene, antique, auriral, babil, breuvage, cagot, camouflet, celerite, cendreux, claudication, comminatoire, demi-dieu, devoiement, docte, dolent, dyade, echoir, edile, egotisme, empeindre, epanouir, erratique, eveiller, exutoire, fletrissure, fourvoyer, fulminant, fustiger, gageure, glebe, hebetude, histrion, hubris ou ubris, igne, impressionna - bilite, incivilite, infecond, intemperance, jupiterien, lavandiere, leonin, mirer, misericorde, morbidesse, nuee, outre, paladin, palinodie, pandemonium, perenne, phenix, plenitude, prebende, premices, pro - vende, pugiliste, ravage, satrape, sourdre, spadas - sin, spectral, spleen, suaire, supplicier, sycophante, terminaison, torpide, tourmente, trefonds, tutelaire, urbanite, viatique, vilipender, vituperer, zephyr.

На початку ХХІ ст. відбувається переосмислення лексичних одиниць argousin, barguigner, caboulot, chattemite, couture, demi-mondaine, demi - vierge, depriser, detrousseur, egrotant, epouseur, errements, ferment, foin, gandin, grabat, hourvari, impur, s'infatuer, lesine ou lesinerie, meridienne, odalisque, ondoyant, pamoison, retentissement, rheteur, ribaud, ribote, suborner, suborneur, tambouriner, trivial, які поступово виходять із повсякденного вжитку й, крім маркера litteraire, здобувають ще й маркер vieilli.

П'ять лексичних одиниць зі стилістичним маркером litteraire в 1968 р. з плином часу розвивають свою семантику й, окрім літературного, отримують додатковий маркер ironique: clerc, clericature, edifiant, embastiller, tabeillon. У 2020 р. словник фіксує також появу іронічного значення в слів: detrousser, engeance, escarcelle, horrifique, occire, ouaille, oui'r, progeniture, sigisbee.

У багатьох лексичних одиниць із 1968 р. по 2020 р. відбувається деталізація значення за рахунок переосмислення та метафоризації, де з одного нейтрального значення виділяється друге марковане litteraire (241 од.): abreuver, attiser, bejaune, bigarre, bigarrure, brasier, breeviaire, bru - meux, camarilla, casuistique, causticite, cenacle, cherement, chienlit, choyer, clericature, componc - tion, concupiscence, convenance, creance, se dedire, defaillire, deferer, deletere, se deliter, demiurge, desoler, diaphane, dithyrambe, echanson, efflorescent, s'elancer, emasculer, encens, engranger, enguirlander, enivrement, enluminer, ensanglanter, estoquer, etiole - ment, evente, execrable, exhaler, faite, felon, fiel, fos - soyeur, frayer, freluquet, fuligineux, funambulesque, gager, glaive, grimoire, heterodoxe, hosanna, houle, houri, hourvari, ilote, ilotisme, impedimenta, inexpiable, inextinguible, inoculer, instiller, legs, lepre, lie, malstrom, manant, manes, marivaudage, mar - moreen, marqueterie, martyrologe, moire, neantiser, nebulosite, opacite, opulence, palingenesie, se pamer, petit-maitre, petrifiant, pitance, polir, prodrome, pythie, pythonisse, raboteux, ravir, rebut, rectitude, reitre, relent, repli, repudier, reviviscence, revulser, salace, salissure, seve, sylphide, tarauder, tenu, thuri - feraire, vacuite, se vautrer, veridique, vermine тощо.

Відносну стабільність помічаємо в 65 слів маркованих litteraire, які, на відміну від попередніх прикладів, де маркованим є лише одне значення з двох, трьох і більше наявних, зберігають обидва літературно марковані значення: arguer, bienheu - reux, calamiteux, canaillerie, champetre, chatier, chenu, coquecigrue, disette, diseur, dissolu, enfan - tement, fange, gesir, guerrier, gueux, impiete, incle - mence, irremissible, lineament, longanimite, mejuger, melliflu, se mirer, oberer objurgation, obtemperer ondoyant, outrecuidance, panteler, perdurer, perfidie, poindre, rapine, sceleratesse, seoir, sepulcral, souil - ler, sujetion, superfluite, tressauter, vaticination, vile - nie, violateur тощо.

За таким самим принципом відбувається розвиток значень інших слів. Деталізація значення, поява третього значення маркованого litteraire в лексичних одиниць abandon, alterer, ardeur, aride, attester, bercer, brume, butin, celeste, chambriere, coloris, edification, efflorescence, enchasser, eperonner, fastes, fourvoiement, fulminer, hieratique, levain, moissonner, onction, plantureux, presomption, quitessence, suc; поява четвертого маркованого litteraire у conjurer, enfermer, liant, renaitre, sanglant, suer, tambouriner; поява п'ятого значення з маркером litteraire у couture, heurter, resoudre, sentiment, surprendre.

Основа ментальної стилістичної моделі «litteraire» утворюється досить великою кількістю стилістично маркованих одиниць (1158 од.), які активізують ментальні структури шляхом репрезентації концептів «homme» (adonis, affide, ateul, amphitryon, anecdotier, artificieux, avari - cieux, badin, bejaune, bien-aime, bienheureux, bourrele, briseur, cacochyme, captif, chemineau, chetif, contempteur, coqueter, cresus, demi-dieu, demiurge, descripteur, dissipateur, dupeur, egotiste, egrotant, endormeur, enjoliveur, epouseur, esti - mateur, eunuque, facheux, faquin, fat, fier-d-bras, freluquet, gandin, gentilhomme, gueux, here, huron, ilote, lovelace, manant, myrmidon, narcisse, pleutre, poussah, preux, quinaud, rodomont, roue, salace, sans-souci, satrape, soudard, spectre, sphinx, sou - borneur, sybarite, sycophante, tigre, titan, trissotin, trompeur), «femme» (accorte, cameriste, cham - briere, cendrillon, colombe, courtisane, demi-mon - daine, demi-vierge, fee, gorgone, houri, maritorne, nymphe, odalisque, pythie, sylphide, vestale), «loge - ment» (asile, castel, demeure, feuillee, gite, havre, logis), «profession» (argousin, argus, cameriste, capitan, echanson, edile, gedlier, histrion, laquais, lavandiere, nautonier, nocher), «etablissement» (caboulot), «amour» (flamme, hymen, hymenee), «vetement» (atours), «caractere» (acrimonieux, artificieusement, atrabilaire, beotisme), «compor - tement» (affabilite, arlequinade, barguigner, beer, bienseant, brigue, coquenerie), «sentiment» (affliction, bourrelement), «nature» (agreste, champetre), «temps» (aiguail), «etat» (acedie, aise, alacrite), «travail» (labeur), «repas» (aperitif, breuvage, brouet, chere, medianoche, pitance), «conver - sation» (babil, bien-dire, billevesee, blandice), «argent» (escarcelle) тощо. Структура концептів, вербалізованих літературною лексикою, ґрунтується переважно на образі та оцінці, тому перцептивно-образний і валоративний компоненти концептів є домінуючими, оскільки саме вони втілюють оцінну спрямованість маркованих litteraire одиниць.

Ментальна стилістична модель «litteraire» в перший аналізований період (1968 р.) представлена досить невеликою кількістю стилістично маркованих лексем - 290 ЛО. У 2020 р. відмічається суттєве збільшення лексичних одиниць із позначкою litteraire - 1710 ЛО. Деякі з елементів ментальної стилістичної моделі «litteraire» повторюються у двох часових відрізках, що дає змогу говорити про них як про константи моделі. Пор.: abstrus, affres, aveulir, batelet, cauteleux, claudicant, colliger, cdtoiement, courroux, cuistre, dilection, disconvenir, enfievrer, enjolivure, flagornerie, flores, impartir, libelle, moirure, nitescence, oaristis, patre, pitance, prescience тощо.

Змінні ментальної стилістичної моделі «litteraire» є згустками певних стандартів, життєвих настанов людей різних соціальних прошарків: високого (amenite, aristocratie, bien-dire, dilection, elite, morgue, urbanite) та низького (adulation, beo - tisme, benoitement, canaillerie, causticite, coquinerie, encens, imposture, improbite, papelardise, salacite).

Процес нівелювання стилістичного значення litteraire, його так звану «адсорбцію» розмовним мовленням простежуємо в balancer, feinte, gruger, infernal, languir, piquer. Семантика lecher, nager, plaie, trdne підлягає своєрідній стилістичній енантіосемії, коли літературно-художній компонент значення трансформується на розмовний. У наші часи номен onde «хвиля» має надзвичайно розгалужену дериваційну систему. Так, додавання суфікса - ment до кореневої морфеми спричинило утворення лексичної одиниці ondoiement «колихання, хвилювання», суфікса - ant - утворення ondoyant «що коливається, хвилюється», - er - ondoyer «хвилюватися», - eux - onduleux «хвилястий, хвилеподібний», - e - onde «хвилястий, хвильний, струмистий» [6, с. 431; 7, с. 756]. Подібний випадок із obliger - obligeance - obligent - obligeamment [6, с. 426; 7, с. 746].

Варто відзначити, що на початку ХХІ ст. суттєво збільшується кількість лексичних одиниць із маркером litteraire (з 290 од. у 1968 р. до 1710 од. у 2020 р.). Зміни стилістичного маркування відбуваються за всіма основними частинами мови, а саме: кількість іменників зростає з 158 од. у 1968 р. до 879 од. у 2020 р., дієслів - із 61 од. До 406 од., прикметників - із 58 од. до 365 од., прислівників - із 12 од. до 42 од. відповідно.

Таблиця 1. Зміна лексичних одиниць зі стилістичним маркером litteraire за основними частинами мови

1968 р.

2020 р.

Різниця

Іменники

158 од.

879 од.

721 од.

Дієслова

61 од.

406 од.

345 од.

Прикметники

58 од.

365 од.

307 од.

Прислівники

12 од.

42 од.

30 од.

Інші (вигуки, прийменники)

1 од.

18 од.

17 од.

Отже, протягом років відбувається динаміка ментальної стилістичної моделі «litteraire» за літературно маркованим значенням. Це явище можна пояснити зміною оцінного сприйняття відповідних концептів, що об'єктивуються лексичними одиницями з маркером litteraire. Виявлено тенденцію до фамільяризації цих слів, що свідчить про модифікацію перцептивно-образної й валоративної компонент концептів. Спосіб бачення й осмислення світу мовною особистістю фокусує увагу на інших ознаках концептів, отже, лексичні індекси підпадають під дію процесів згасання стилістичного значення чи взагалі повного переосмислення.

Отже, з появою когнітивної стилістики відбулося переосмислення категорії стилістичного значення лексичних одиниць і його ролі в процесі створення й відображення концептуальної інформації. Когнітивний підхід до стилістичної маркованості виявив її зв'язок із ментальною діяльністю носіїв мови. З погляду когнітивної стилістики стилістичний шар litteraire розглядається як складно організована ментальна структура у вигляді ментальної стилістичної моделі. Проведений аналіз динаміки стилістичного шару litteraire в лексикографічних джерелах дав змогу простежити зміни, що відбулися в ментальній стилістичній моделі «litteraire», і засвідчив зсуви в концептуальній картині світу носіїв французької мови.

Подальші дослідження в зазначеній галузі доцільно сфокусувати на психологічному та етнолінгвістичному аспектах розвитку відповідної ментальної стилістичної моделі, на обґрунтуванні закономірностей і загальних тенденцій розвитку лексико-стилістичної системи мови. Цікавим є також виявлення перспектив щодо майбутнього розвитку лексико-стилістичної системи на базі інших ментальних стилістичних моделей.

Таблиця 2. Зміна ментальної стилістичної моделі «litteraire» за значенням

Рік

Усього слів, із маркером litteraire

Слова з 1-м маркером litteraire

Слова з 2-м маркером litteraire

Слова з 3-м маркером litteraire

Слова з 4-м маркером litteraire

1968 р.

290

102

43

17

7

2020 р.

1710

851

165

59

28

Різниця

1420

749

122

42

21

Література

1. Бабенко Л.Г. Лексикографическая параметризация ментальной сущности концепта. Вопросы когнитивной лингвистики, 2011. 3. С. 5-12.

2. Болотнова Н.С. Об основных тенденциях развития стилистики и статусе когнитивной стилистики. Вопросы когнитивной лингвистики. 2012. 3. С. 5-11.

3. Джусупов Н.М. Когнитивная стилистика: современное состояние и актуальные вопросы исследования. Вопросы когнитивной лингвистики, 2011. 3. С. 65-76.

4. Пацора И.В. О некоторых проблемах когнитивной стилистики. Университетские чтения ПГЛУ. Пятигорск, 2013. С. 51-57.

5. Шульгіна В.І. Лексикографічна система як когнітивно-комунікативний об'єкт. Лексикографічний бюлетень, 2008. 17. С. 47-52.

6. Le Petit Larousse Illustre. Paris: Larousse, 1968. 1789 p.

7. Le Petit Larousse Illustre. Paris: Larousse, 2020. 1823 p.

References

1. Babenko, L.H. (2011). Lexicographic parameterization of the mental essence of the concept [Leksikographicheskaya parametrizatsia mental - noi syshnosty konzepta]. Cognitive linguistics issues. 3. P. 5-12.

2. Bolotnova, N.S. (2012). The main trends in the development of stylistics and the status of cognitive stylistics [Ob osnovnyh tendentsiyah raz - vitiya stylistiki i statuse kognitivnoy stylistiki]. Cognitive linguistics issues. 3. P. 5-11.

3. Jusupov N.M. (2011). Cognitive stylistics: modern condition and current research issues [Kohnityvnaya stylistika: sovremennoe sostoy - anie i aktualnye voprosy issledovania]. Cognitive linguistics issues. 3. P. 65-76.

4. Patsora I.V. (2013) About some problems of cognitive stylistics [O nekotoryh problemah kohny - tivnoi stylistiki]. University readings PGLU: Pyatigorsk. P. 51-57.

5. Shulhina V.I. (2008). The lexicographic system as a cognitive and communicative object [Leksy - kohrafichna systema yak kohnityvno-komu - nikatyvnyi obiekt]. Lexicographic bulletin. 17. P. 47-52.

6. Le Petit Larousse Illustre (1968). Paris: Larousse. 1789 p.

7. Le Petit Larousse Illustre (2020). Paris: Larousse. 1823 p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014

  • З'ясування основ стилістичного аспекту розшарування лексики в українській мові. Дослідження наявності маркованої лексики в драмі Лесі Українки "Лісова пісня". Аналіз окремих маркованих слів, їх естетичного аспекту та функціонального призначення.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 30.09.2015

  • Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012

  • Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012

  • Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.

    дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013

  • Виникнення і вживання артикля у французькій мові. Основні засоби передачі означного та неозначного артикля при іменникові - підметі на українську мову. Залежність уживання перекладу артиклю на українську мову від комунікативної структури пропозиції.

    курсовая работа [30,8 K], добавлен 10.04.2010

  • Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.

    статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Використання явища мовної гри у французьких текстах для надання мові образності, експресивності та виразності. Специфіка функціонування гри слів в розмовному стилі, молодіжній субкультурі, пресі та рекламі. Аналіз публікації французької газети "Юманіте".

    реферат [16,7 K], добавлен 18.09.2012

  • Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Наукове трактування понять "лексичне значення" та "полісемія". Способи виникнення полісемії в системі лексикології. Виявлення основного значення слова. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія. Вживання полісемії в різних аспектах мови.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.