Асоціативний експеримент у дослідженні соціолінгвальних особливостей концепту ARROGANCE

Размещено на http://www.allbest.ru/

Асоціативний експеримент у дослідженні соціолінгвальних особливостей концепту ARROGANCE

У статті розглянуто асоціативний експеримент як метод дослідження соцюлінгвальних особливостей концепту ARROGANCE. Зазначено види асоціативних експериментів та способи їх застосування в лінгвістичних студіях. Описано використання вільного асоціативного експерименту під час дослідження концепту ARROGANCEу британській картині світу. Здійснено інтерпретацію отриманих реакцій на слово-стимул arroganceза кількісними і якісними параметрами. Систематизовано синтагматичні та парадигматичні асоціативні зв'язки. Побудовано асоціативне поле концепту ARROGANCE, яке являє собою фрагмент картини світу британського етносу, відображений у свідомості носія культури, його мотивів, оцінок, культурних стереотипів. У складі асоціативного поля виділено та проаналізовано основні смислові групи лексем, що розкривають зміст концепту. На основі результатів експерименту виявлено емоційно-оцінну характеристику досліджуваного явища, виділено специфічні культурні стереотипи та виокремлено ключові ознаки концепту. arrogance асоціативний лінгвістичний

Ключові слова: концепт, асоціативний експеримент, асоціативне поле, вербалізація, слово-стимул, синтагматичні асоціації, парадигматичні асоціації, концепт ARROGANCE.

В статье рассмотрен ассоциативный эксперимент как метод исследования социолингвальних особенностей концепта ARROGANCE. Определено виды ассоциативных экспериментов и способы их применения в лингвистических исследованиях. Описано применение свободного ассоциативного эксперимента при исследовании концепта ARROGANCEв британской каритне мира. Осуществлено интерпретацию полученных реакций на слово-стимул arroganceпо количественным и качественным параметрам. Установлено негативное восприятие концепта ARROGANCEпредставителями британской лингвокультуры. Интерпретация результатов эксперимента за количественными показателями демонстрирует, что только пять реакций можно считать стереотипными. Остальные реакции были индивидуальные и основывались на личном опыте респондентов. Разнообразие реакций на слово-стимул arroganceсвидетельствует о комплексности концепта ARROGANCE, зависимости его трактовки от социальных и психологических факторов. Систематизированы синтагматические и парадигматические ассоциативные связи. Построено ассоциативное поле концепта ARROGANCE, которое представляет собой фрагмент картины мира британского этноса, отраженный в сознании носителя культуры, его мотивов, оценок, культурных стереотипов. В составе ассоциативного поля выделены и проанализированы основные смысловые группы лексем, раскрывающие содержание концепта. На основе результатов эксперимента установлено эмоционально-оценочную характеристику исследуемого явления, виделено специфические культурные стереотипы. Концепт ARROGANCEв основном ассоциируется с гордостью и эгоизмом, часто связан с чувством собственного интеллектуального превосходства над другими или наличием высокого социального статуса. Внешними проявлениями высокомерия считаются грубость, оскорбления, унижения других, а также уверенность в собственной правоте.

Проведенный анализ социолингвистических особенностей концепта ARROGANCEс помощью ассоциативного эксперимента позволяет установить ключевые признаки концепта в британской картине мира и очертить перспективы его дальнейшего исследования.

Ключевые слова: концепт, ассоциативный эксперимент, ассоциативное поле, вербализация, слово-стимул, синтагматические ассоциации, парадигматические ассоциации, концепт ARROGANCE.

In the article, an associative experiment is considered as a method of research of sociolinguistic features of the concept of ARROGANCE. The types of associative experiments and ways of their application in linguistic studies are determined. The application of a free associative experiment in the study of the concept of ARROGANCE in the British picture of the world is described. The reactions received to the stimulus word arrogance has been interpreted by quantitative and qualitative parameters. The negative perception of the concept of ARROGANCE by the representatives of British linguistic culture has been established. The quantitative interpretation of experimental results demonstrates that only five reactions can be considered as stereotyped. The rest of the responses are individual and based on the personal experience of the respondents. The variety of reactions to the stimulus word arrogance proves the complexity of the concept of ARROGANCE and the dependence of its interpretation on social and psychological factors. Syntagmatic and paradigmatic associations are systematized in the article. The associative field of the concept of ARROGANCE has been constructed. It is considered as a fragment of the British picture of the world, reflected in the mind of the culture representatives, their motives, values and cultural stereotypes. Within the structure of the associative field, the main semantic groups of lexemes are revealed and analyzed, disclosing the essence of the concept. Based on the results of the experiment, the emotional and evaluative features of the phenomenon under investigation are established. Specific cultural stereotypes are observed. The concept of ARROGANCE is mainly associated with pride and selfishness, as well as a feeling of one's own intellectual superiority or having a high social status. External manifestations of arrogance are rudeness, insults, humiliation of others, as well as self-righteousness. The analysis of the sociolinguistic features of the concept of ARROGANCE with the application of an associative experiment allows to establish the key features of the concept in the British picture of the world and outline the prospects for its further investigation.

Keywords: concept, associative experiment, associative field, verbalization, stimulus word, syntagmatic associations, paradigmatic associations, the concept of ARROGANCE.

Постановка наукової проблеми та її значення. Ефективне дослідження соціолінгвальних особливостей концепту повинне включати не лише семантику слів, що вербалізують концепт, але й враховувати мовні стереотипи, специфічні риси менталітету, що виявляються за допомогою асоціацій. Асоціативне поле є специфічною когнітивною структурою мовленнєвої свідомості, яка бере участь у формуванні лінгвістичної картини світу. Поле реакцій, отриманих на слово-стимул, дає змогу судити про психологічну структуру значення вихідного слова як про комплексне явище, що характеризується низкою параметрів, у числі яких простежується наявність деякого емоційного навантаження [2].

Аналіз досліджень проблеми. Проблемі дослідження соціолінгвальних особливостей концептів присвячено низку фундаментальних праць. Зокрема, прихильниками соціокультурологічного підходу до аналізу концептів є Ю. С. Степанов, Г. Г. Слишкін, В.І. Карасик, а лінгвокультурний підхід простежуємо в дослідженнях В. М. Телії, С. Г. Воркачова, В. А. Маслової. Необхідність застосування асоціативного експерименту у лінгвістичних дослідженнях обґрунтували науковці О. О. Леонтьєв, В. П. Бєлянін, О. О. Селіванова. Значний внесок в опис механізмів асоціювання і проблематику класифікації реакції зробили Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Гарлі, Ф. де Соссюр, А. А. Залевська, Ю. М. Карнаулов.

Мета і завдання статті. Мета статті - проаналізувати особливості відображення концепту ARROGANCEу свідомості носіїв британської лінгвокультури на основі результатів асоціативного експрименту. Завдання розвідки полягають в описі методики асоціативного експерименту, систематизації реакцій на слово-стимул, побудові асоціативного поля досліджуваного концепту та виокремленні набору його ключових національно-специфічних ознак.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Дослідження асоціативного поля концепту дозволяє проаналізувати відображення концепту у свідомості носія культури, індивідуальні оцінки та культурні стереотипи. Кожному слову- стимулу відповідає певне асоціативне поле, що представляє собою фрагмент образу світу того чи іншого етносу, відображений у свідомості носія культури, його мотивів, оцінок, культурних стереотипів.

Для отримання мовного матеріалу, а також виокремлення національної специфіки концептів застосовують асоціативний експеримент. Цей метод дослідження дає змогу максимально наблизитися до ментального лексикону, вербальної пам'яті, культурних стереотипів певного народу. Він сприяє виявленню змісту концепта в когнітивній свідомості носіїв мови, ранжуванню ознак концепта за яскравістю та значимістю. Ядро мовної свідомості включає ті асоціації васоціативно-вербальній сітці, які мають найбільшу кількість зв'язків, що виділяються на основі принципу у частотності [5].

Згідно з В. П. Бєляніним, асоціативний експеримент дає можливість побудувати семантичну структуру слова, служить цінним матеріалом для вивчення психологічних еквівалентів семантичних полів і відкриває об'єктивно наявні у психіці носія мови семаничні зв'язки слів [1, с. 25].

У лінгвістичних дослідженнях застосовують декілька варіантів асоціативних експериментів: вільний (учасники не обмежуються у словесних реакціях), спрямований (під час експерименту рекомендується давати асоціації певного граматичного чи семантичного класу), ланцюговий (учасникам запропоновано реагувати на стимул декількома асоціаціями) [2].

Для того, щоб з'ясувати місце концепту ARROGANCEв британській картині світу та дослідити розуміння зверхності різними соціальними групами, нами було застосовано вільний асоціативний експеримент, який передбачає відповідь першої реакції на слово-стимул arrogance.

Через складність прямого контакту з британськими респондентами асоціативний експеримент було проведено засобом онлайн-анкетування. В експерименті взяли участь 57 жителів Великобританії трьох вікових груп: від 18 до 25 років; від 26 до 50; старші 50 років.

За рівнем освіти респонденти також належать до трьох груп: з незакінченою вищою освітою, студенти університетів, коледжів; із закінченою вищою освітою, ступенем бакалавра/магістра (BA/MA); із післядипломною освітою, вченим ступем доктора філософії (PhD).

Кожному респонденту була відправлена анкета із супровідним поясненням та короткими інструкціями щодо заповнення. Запитання анкети формулювались таким чином, щоб вони були однозначними та зрозумілими для різних соціально-демографічних груп респондентів - молоді і людей похилого віку, людей із різним рівнем освіти та соціальним станом.

Анкета складалася із трьох частин:

1. Вступна частина, що дає коротке пояснення цілей опитування та запитань, включених в анкету.

2. Запитання демографічного характеру для отримання інформації про вік, рівень освіти, рід занять респондента.

3. Основна частина анкети, що містить запитання про досліджуваний концепт - а сааме: асоціацію з іменем концепту ARROGANCE.

Окрім індивідуального анкетування, вільний асоціативний експеримент було проведено в межах популярних онлайн-ресурсів - Reddit[7] та Quora[6]. На ресурсах було опубіковане запитання «Whatisthefirstword/phraseyouthinkofwhenyouhearthewordarrogance?»і зафіксовано відповіді представників британської лінгвокультурної спільноти. Обмеження за національною належністю респондентів було вказано коментарем до публікацій. Учасників експерименту не стримували в кількості відповідей та можливих інтерпретацій, тому отримано як розгорнуті відповіді, так і однослівні асоціації.

Внаслідок експерименту було виявлено асоціативне поле концепту ARROGANCE, що включає такі лексеми:

ego, pompous, myopia, power, boss, narcisstic, egotistic, up him/herself, ignorant, close-minded, unorganized, selfish, unethical, immoral, spoilt, unattractive sense of self-belief, haughty, rude, insensitive, hubris (2), superiority, pride (3), upper-class, snob, self-regarding, prideful, self-confidence, conviction of one's own rightness, failing to notice other people, loudness in expression, eager to make the effect but not noticing what the effect is, ability to make others feel small and unconfident, stiff upper lip, pomposity, racism, prejudice, sense of entitelment, impatience, self-importance (2), underestimate others, upper/lower/middle class, not think about the feelings and concerns of other people, convinced he or she is right, always knows best, higher in the hierarchy, confidence of money, personal quality (not a nice one), sense of superiority, someone who is a bit up themselves, customers, managers, problem, politicians.

Інтерпретація результатів асоціативного експерименту здійснювалася за кількісними та якісними параметрами. Згідно з Г. А. Мартинович, за кількісними показниками асоціативні реакції діляться на стереотипні (частотні, регулярні) та одиничні (індивідуальні, нестандартні). Стереотипні реакцій базуються на автоматичній актуалізації зв'язків, що виникають на основі суміжності або подібності і закріплених у мовній свідомості людей як результат прочитаного або почутого.

Отже, стереотипними реакціями на слово-стимул arroganceможемо вважати такі слова: hubris, pride, superiority, self-importance, ego.Усі інші слова-реакції є індивідуальними, пов'язаними з особистим досвідом респондентів.

Якісна класифікація асоціативних реакцій передбачає виділення синтагматичних та парадигматичних асоціацій. Синтагматичними називають асоціації, граматичний клас яких відрізняється від граматичного класу слова-стимулу і які виражають предикативні зв'язки. Парадигматичні реакції становлять слова-реакції того ж граматичного класу, що і слова-стимули [3].

До синтагматичних слів-реакцій на слово-стимул arrogance відносимо такі: pompous, narcisstic, egotistic, up him/herself, ignorant, close-minded, unorganized, selfish, unethical, immoral, spoilt, upper-class, rude, insensitive, haughty, self-regarding, prideful, underestimate others, convinced he or she is right, higher in the hierarchy,

Парадигматичні асоціації включають лексеми: ego, myopia, power, boss, unattractive sense of self-belief, hubris, superiority, pride, snob, self-confidence, conviction of one's own rightness, failing to notice other people, loudness in expression, ability to make others feel small and unconfident, stiff upper lip, pomposity, racism, prejudice, sense of entitelment, impatience, self-importance, upper/lower/middle class, confidence of money, personal quality (not a nice one), sense of superiority, customers, managers, problem, politicians.

Серед асоціацій концепту ARROGANCE, які проблемно класифікувати за парадигмою синтагматики/парадигматики, виділяємо такі: eager to make the effect but not noticing what the effect is, not think about the feelings and concerns of other people, always knows best, someone who is a bit up themselves.

Потрібно зазначити, що асоціативні зв'язки можуть базуватися не лише на синтагматичних та парадигматичних зв'язках, але й на інших аспектах, пов'язаних зі значеннями слова-стимулу та слів-реакцій, а саме: