Шляхи утворення нової політичної лексики в німецькій мові

Постановка проблеми

Інтенсивність політичного життя сприяє швидкому розвитку мови та появі все більшої кількості нової лексики. Лексичні інновації з'являються в мові задля забезпечення основних потреб суспільства, перш за все для найменування нових явищ, понять чи предметів дійсності, які раніше не існували взагалі або не були актуальними в житті певної мовної спільноти. Крім того, лексичні інновації іноді створюються з метою посилення емоційності та експресивності тексту або для висловлення ставлення мовця до певних подій чи дійових осіб на політичній арені. Так чи інакше, зміни в суспільно-політичному житті відбуваються повсякчас і досить динамічно. Як наслідок, результати досліджень особливостей мовних новотворів політичного дискурсу швидко втрачають актуальність та потребують оновлення, з урахуванням нових перетворень у суспільстві. Саме потреба в дослідженні сучасних тенденцій шляхів поповнення та основних способів словотворення нової політичної лексики в німецькій мові зумовила актуальність роботи.

Мета статті полягає у встановленні шляхів поповнення німецького словникового запасу та способів словотворення нової політичної лексики.

Об'єктом дослідження є лексичні інновації 2009-2019 років у політичному дискурсі німецької мови, предметом наукової розвідки - особливості словотворення нової політичної лексики в німецькій мові.

Матеріалом дослідження стали 200 політичних неологізмів 2009-2019 років, відібраних зі статей в німецькомовних онлайн-газетах Die Zeit, Die Welt, Sьddeutsche Zeitung та Bild, які входять до складу німецького корпусу текстів DWDS.

Аналіз досліджень

Лексичні інновації, які постійно поповнюють склад мови, політичної зокрема, вже довгий час є об'єктом досліджень багатьох науковців, як українських, так і зарубіжних. Вони досліджують різні аспекти, закономірності та особливості нової лексики. Так, питаннями розвитку та способами словотворення неологізмів у німецькій мові займаються такі вчені, як, О. Е. Кирпиченко [2], А. П. Миньяр- Белоручева [3], В. А. Карпюк тощо. Дослідженням системи словотворення в німецькій мові на сучасному етапі розвитку активно займаються Д. В. Мовчан [8]; W. Fleischer, I. Barz [5]; K. Kessel, S. Reimann [7]; H. Elsen [4]. Однак до цього часу науковці не дійшли згоди стосовно створення єдиної класифікації способів словотворення у німецькій мові.

Проаналізувавши класифікації способів словотворення різних науковців, можна зробити висновок, що сучасні дослідники визначають наступні види словотворення в німецькій мові: словоскладання (Zusammensetzung/Komposition), деривація (Ableitung/Derivation), запозичення іншомовних слів або словотворчих засобів (Fremdwortьbernahme), усічення лексичних одиниць (Kurzwortbildung), злиття основ або коренів слів (Wortkreuzung/Kontamination), перехід в іншу частину мови (Konversion/Wortartwechsel), редеривація (Rьckbildung) та творення нових коренів (Wortschцpfung/Kunstwortbildung) [8, с. 58-60; 7, с. 117138; 4, с. 23-38]. Як окремий вид словотворення науковці виділяють спосіб редуплікації - морфологічний процес, за якого повторюється основа слова, ціле слово або його частини. Проте такий спосіб словотворення більш характерний для розмовної мови або художньої літератури, оскільки редупліковані слова надають мовленню більш емоційного забарвлення, наприклад Wauwau (звуконаслідування тварин), jaja, das mega- mega-tolle Kino тощо [7, с. 136].

Виклад результатів дослідження

Зазвичай формування лексичних інновацій здійснюється за певними лексичними та граматичними правилами мови відповідно до її продуктивних моделей словотворення, де застосовуються різні словотворчі засоби [1, с. 358]. У процесі словотворення можуть використовуватися різні лексичні засоби вихідної, тобто німецької мови, та іноземних мов (іншомовні засоби). Зважаючи на це, можна виділити два основні шляхи поповнення німецької мови новою політичною лексикою. По-перше, лексичні інновації можуть утворюватися з використанням наявних у німецькій мові «власних» лексичних коренів та словотворчих засобів. Другим шляхом поповнення німецького словникового запасу є запозичення іншомовних лексичних одиниць, коренів слів та словотворчих засобів. Під час словотворення іншомовний матеріал може або «самостійно» утворювати нові слова, або поєднуватися із мовними засобами німецької мови, утворюючи так звані «гібридні слова» [8, с. 55].

Для аналізу шляхів утворення нової політичної лексики в німецькій мові нами використана класифікація способів словотворення Д. В. Мовчан (див. табл.1.). Після проведеного аналізу словотворення політичних неологізмів та здійснення абсолютних і відносних кількісних підрахунків нами встановлено, що найпоширенішим за частотністю використання є спосіб словоскладання, який був виявлений у 182 випадках, що становить 91% від 200 лексичних одиниць. Друге місце посідає запозичення іншомовних слів, яке становить 39,5% або 79 випадків від загальної кількості. На третьому місці знаходиться усічення лексичних одиниць - 67 випадків або 33,5%. Четверте місце займає деривація, яка була застосована у 56 випадках (28%). І найменш вживаним виявився спосіб злиття основ або коренів слів, частотність використання якого становить лише 7 випадків, тобто 3,5% від загальної кількості лексичних інновацій в політичному дискурсі.

Таблиця 1.

Способи словотворення нової політичної лексики

Розглянемо детальніше кожен тип словотвору політичних неологізмів.

Дослідивши шляхи утворення нової політичної лексики в німецькій мові, нами виявлено, що найпродуктивнішим способом словотворення є словоскладання, тобто утворення композитів (91%). Це можна пояснити тим, що використання композитів - це своєрідна особливість німецької мови. Загалом для німецької мови властива тенденція до мовної економії та раціоналізації мовних засобів, що передбачає передачу якомога більше інформації з використанням якомога меншої кількості мовних засобів [8, с. 62].

Відібрані лексичні інновації, які утворені способом словоскладання, можна поділити на два види. До першого виду належать так звані «звичайні» композити, компоненти яких пишуться разом і можуть мати поєднувальні елементи, які в німецькій мові мають назву Fugenelemente [7, с. 118]. Такими композитами є, наприклад, Kooperationskoalition, Flьchtlingsdeal, Hцllendemo, Europaradikale тощо.

Словотворення композитів у німецькій мові зазвичай відбувається за певними словотворчими моделями. Аналіз відібраних неологізмів показав, що найпродуктивнішими моделями творення політичної лексики є наступні:

а) N+N: Austrittsmodalitдten (Austritt + s + Modalitдt), Kooperationskoalition (Kooperation + s + Koalition), Afghanistanstrategie (Afghanistan + Strategie);

б) N+Adj.: Europaradikale (Europa + radikal + e);

в) N+V+N: Wahlwerbeclip (Wahl + werb(en) + e + Clip);

г) V+N: Occupybewegung (англ. occupy + Bewegung).

Проте в сучасній німецькій мові тенденція до мовної економії дещо удосконалюється. Замість «звичайних» композитів все більше з'являється складених слів (другий вид композитів), компоненти яких пишуться переважно через дефіс. Основною перевагою такого способу написання є відсутність необхідності використання поєднувальних елементів, а також можливість застосування в таких композитах різних видів мовних одиниць. Такими одиницями можуть бути:

- «прості» слова: Wahl-Watcher, Leave-Kampagne, Grьn-Rot-Rot, Bleiben-Befьrworter;

- власні назви та імена: Juncker-Kommission, Trump-Administration, Normandie-Format, Minsk Vereinbarungen;

- складноскорочені слова, переважно абревіатури: EU-Austrittsvertrag, G20-Gegner, BDS-Bewegung, EVP- Wahlkampf;

- інші мовні засоби, які до основного компонента додають особливе лексичне значення. Розглянемо таке поєднання на прикладі неологізму Jamaika-aus. Головний компонент Jamaika несе основне значення лексичної одиниці - Коаліція з трьох учасників - ХДС/ХСС, ВДП і Зелених, партійні кольори яких збігаються з кольорами прапора острівної держави Ямайка. Другий компонент композита - aus - це мовний елемент, який зазвичай функціонує в мові як сполучник або як префікс, проте у цьому випадку він стоїть після головного компонента і означає «провал». Тобто композит Jamaika-aus варто розуміти як «коаліція “Ямайка" провалилася» [9].

Для словотворення складених композитів також характерне застосування певних словотворчих моделей, компонентами яких є переважно іменники:

а) абревіатура+N+N: EU-Justizkommissarin, EU-Austrittsvertrag, EVP-Wahlkampf;

б) абревіатура+ V+N: EU-Verteilschlьssel;

в) N-N+N: Brexit-Chefunterhдndler;

г) Adj+N+N: Fake-News-Kampagne, Wet-foot-dry-foot-Regelung.

Другим за частотністю способом словотворення є запозичення іншомовних слів та/або засобів. Так, у німецьку мову можуть запозичуватися іншомовні словотворчі афікси, наприклад префікси anti-, de- (Anti-IS- Kampf, Deradikalisierungsprogramm); суфікси -ismus, -ist (IS-Terrorismus, IS-Dschihadisten) або іншомовні слова, які стають одним із компонентів німецькомовного композита (Leave-Kampagne, Occupybewegung) або ж запозичуються в німецьку мову як самостійна лексична одиниця (Brexiteer(s)).

Наступним за частотністю використання виявився спосіб усічення лексичних одиниць. Цим способом утворені переважно абревіатури, які поєднуються з іншими компонентами і утворюють композити: EU- Austrittsvertrag (EU від «Europдische Union»), US-Osteuropapolitik (US від «United States»), AfD- Veranstaltungen (AfD від «Alternative fьr Deutschland» - назва німецької партії). Крім того, способом усічення утворені наступні складноскорочені слова, в яких перша частина слова заміняє його повну форму: AfD-Demo (замість -Demonstration).

Четверте місце посідає спосіб деривації. Він полягає в тому, що до кореневої морфеми чи до основи слова додаються різні словотворчі афікси. В німецькій мові такими словотворчими засобами є префікси (ставляться перед коренем або основою слова), суфікси (ставляться після кореня чи основи) та конфікси (складаються з двох частин: префікса і суфікса, які функціонують як єдине ціле і беруть участь у словотворенні одночасно) [7, с. 122-125].

У результаті аналізу політичних новотворів у німецькій мові нами встановлено, що найчастіше деривація відбувається способом суфіксації. До коренів слів додаються іменникові суфікси -ung (Merkeldдmmerung, AfD-Gruppierung, Dublin-Vereinbarung), -er (Corbyn-Anhдngern, Trump-Kritiker), -in, який є засобом творення фемінітивів, тобто застосовується для позначення осіб жіночого роду (EU- Justizkommissarin, Gefьhlskanzlerin), а також іншомовні суфікси -ismus (Antisemitismus-Beauftragte, IS- Terrorismus), -ist (Brextremisten, IS-Dschihadisten), -ier (brexitieren). Рідше застосовується спосіб префіксації, який відбувається за допомогою префіксів anti- (Anti-GroKo-Kurs, Anti-Merkel-Politik), de- (Deradikalisierungsspezialisten). Випадків словотворення нової політичної лексики за допомогою конфіксів нами не виявлено.

Такий спосіб словотворення як перехід в іншу частину мови проявився лише у 12% політичних неологізмів. Згідно з результатами проведеного дослідження нами встановлено, що найчастіше цей тип словотворення відбувається переважно за моделлю V ^ N: BDS-Aufrufen (без зміни форми та додавання чи вилучення морфологічних елементів дієслово aufrufen перейшло в категорію іменника); May-Nachfolge (від дієслова nachfolgen з додаванням до основи слова суфікса -е утворився іменник Nachfolg + e).

Перехід лексичної одиниці в іншу частину мови зазвичай не відбувається без застосування ще одного способу словотворення - деривації. Так, наприклад, перехід дієслова в категорію іменника супроводжується додаванням словотворчих суфіксів -ung, -er, -e, які надають лексичній одиниці морфологічних ознак тієї частини мови, в яку переходять: AfD-Gruppierung (від дієслова gruppieren утворився іменник Gruppier + ung. У цьому випадку суфікс показує такі граматичні якості, як однина й жіночий рід іменника); Remain- Befьrworter (від дієслова befьrworten утворився іменник Befьrwort + er, де суфікс виражає чоловічий рід іменника); IS-Gefangenen (від прикметника gefangen утворився іменник Gefangen + e).

Найменш вживаним виявився спосіб злиття основ або коренів слів, який передбачає «перехрещення» або «накладання» слів одне на одне. Таким способом утворені лексичні інновації Brexit (Britain+exit) [10], Maybot (May+Roboter) [11], Merkozy (Merkel+ Sarkozy)[9].

У більшості випадків при словотворенні в сучасній німецькій мові застосовується не один спосіб словотворення, а поєднується відразу два, три або навіть чотири способи, наприклад у лексичній одиниці EU-Tьrkei-Vereinbarung використано чотири способи словотворення: 1) від словосполучення Europдische Union утворено абревіатуру EU, 2) самостійна лексична одиниця Vereinbarung утворена способом переходу дієслова vereinbaren в іменних (конверсія) з додаванням суфікса -ung (спосіб деривації), 3) три окремі компоненти були поєднані між собою способом словоскладання за допомогою дефісів.

За схожою моделлю утворені також наступні неологізми: AfD-Gruppierung, IS-Kдmpfer, BDS- Unterstьtzerinnen.

Такі способи словотворення, як редеривація, творення нових коренів та редуплікація не виявлені під час аналізу відібраної нової політичної лексики. Це можна пояснити тим, що такі способи словотворення застосовуються в німецькій мові досить рідко, а для творення політичних інновацій вони неефективні.

німецький словотворення політична лексика

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, аналіз способів словотворення на матеріалі відібраної нової політичної лексики в німецькій мові виявив, що найпоширенішим способом словотворення політичної лексики є словоскладання (91% від загальної кількості лексичних інновацій); наступними за частотністю використання є запозичення іншомовних слів та/або засобів (39,5%) і усічення лексичних одиниць (33,5%); менш вживаними виявилися деривація (28%) та перехід в іншу частину мови (12%); і найменше застосований спосіб злиття основ або коренів слів (3,5%). Під час аналізу лексичних інновацій нами не виявлено жодного випадку застосування таких видів словотворення, як редеривація, редуплікація чи творення нових коренів, оскільки для політичних неологізмів вони виявилися непродуктивними способами словотворення.

Перспективи подальших наукових досліджень становлять порівняльний аналіз функціонування нової політичної лексики в німецькій мові та її відповідників в україномовному контексті, а також визначення найпоширеніших видів перекладацьких трансформацій, які застосовуються для передачі нової політичної лексики в німецькій мові засобами української мови.

Бібліографія

1. Громовенко В. В. Особливості словотворення неологізмів в англійському політичному дискурсі. Молодий вчений. № 4, 2016. Вип. 31. С. 358-361.

2. Кирпиченко О. Е. Інновації у словниковому складі німецької мови. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. 2016. №1-2. С. 2630.

3. Миньяр-Белоручева А. П. К проблеме создания политических неологизмов. Вестник ЮУрГУ. Серия «Лингвистика». Выпуск 15. №25, 2012. С. 32-37.

4. Elsen H. Neologismen: Formen und Funktionen neuer Wцrter in verschiedenen Varietдten des Deutschen. 2. ьberarbeitete Auflage. Tьbingen: Narr, 2011. 201 S.

5. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. 4. Aufl. Berlin/Boston: De Gruyter, 2012. 474 S.

6. Karpiuk V. A. Die Кlassifikation der Zusammensetzungsarten in der deutschen Gegenwartssprache. Філологічні студії, 2016. Вип. 14. С. 7581.

7. Kessel K., Reimann S. Basiswissen Deutsche Gegenwartssprache. 5. Aufl. Tьbingen: Francke, 2017. 351 S.

8. Mowtschan D. W. Theoretisch-praktische Aspekte der deutschen Gegenwartssprache: Lehrbuch. Sumy: Staatliche Universitat Sumy, 2016. 146 S.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Deutsche Welle. URL: https://www.dw.com/uk/

2. Fontaine L. The early semantics of the neologism BREXIT: a lexicogrammatical approach.

URL:https://functionaUinguistics.springeropen.com/artides/10.1186/s40554-017-0040-x

3. Theresa May: „Eine verdammt schwierige Frau“. URL: https://www.zeit.de/news/2018-12/12/theresa-may-eine-verdammt-schwierige-frau- 181212-99-196952

Размещено на Allbest.ru