Про моду в українських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про моду в українських говірках

Коваленко Н.Д.

У статті досліджено семантичні особливості та просторове поширення фразеологізмів із компонентом «мода» на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Визначено, що найчастіше цей компонент у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, діалектне мовлення, говір, говірка, компонент, мода.

The phraseological units of the national literary language and the dialect language, for the most part, have an ethno-cultural component which can represent different levels of expressiveness, but is can clearly be manifested in temporal and spatial comparison.

In the article the semantic features and spatial distribution ofphraseological units with the component "fashion" on the basis of narratives, dictionaries, and folklore texts are studied. It is determined that this component in the phraseological units more often acts as a symbol of ancient customs, rituals, and the stability of moral and volitional qualities.

In the regional phraseological dictionaries of the Ukrainian language the fixed expressions with the component fashion which belong to one semantic field "in accordance with the custom" have a transparent motivation and are included in the commentary about the old ceremonies. The dialect speakers of elder age may use the word "fashion" and phraseological units with this component to refer to the actual concept of "fashionable". The semantics ofphrase- ological units 'is generally accepted, became customary' has also been revealed, it does not concern actual folk rituals and customs, in stories about peculiarities of husbandry, construction, cooking, etc.

Thus, the functioning of the phraseological units in dialect language creates all conditions for continuous changes not only in the component composition, structure but also in the development of new semantic shades. Being realized in new plots and topics, phraseological units acquire figurativeness, rethinking but they still "keep" something primary, initial. The level of "conversationality" deserves the particular attention - which words, phrases can replace the phraseologism and vice versa.

Key words: phraseological unit, dialectal language, dialect, component, fashion.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Фразеологізми національної літературної мови та говіркового мовлення здебільшого мають етнокультурний компонент, який може презентувати різні рівні виразності, але чітко виявлятися в часовому та просторовому зіставленні (з іншими діалектами чи мовами).

Незважаючи на посилений інтерес мовознавців до ареальної фразеології, на матеріалі східнослов'янських мов фрагментарно описано символічні значення виразів із компонентами-соматиз- мами (О. М. Вікторіна, Н. І. Дем'янович, Н. О. Скоробагатько), назвами житла та його елементів (В. Д. Ужченко, О. О. Лящинська, Н. Д. Коваленко), предметів хатнього вжитку, знарядь господарської праці (В. Д. Ужченко, Н.Д. Коваленко). Дослідження базових концептів української культури в складі фразеологічних одиниць демонструють фразеологічні можливості слів різних семантичних полів, особливо на матеріалі зв'язних текстів говіркового мовлення. фразеологізм наратив мовлення фольклорний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційна достатність текстів територіального мовлення для дослідження різних рівнів мовної структури підтверджена у працях П. Ю. Гриценка, Г. Л. Аркушина, К. Д. Глуховцевої, Г І. Мартинової, А.О. Колесникова, М. С. Делюсто та ін. Окрім того, останнім десятиліттям утвердилася практика запису та видання розлогих текстів говіркового мовлення як надійного джерела мовознавчих, зокрема діалектологічних, досліджень.

Актуальними вважаємо дослідження компонентного складу діалектних фразем, які здатні зберігати і транслювати дані про особливості етнокультурного сприйняття і розуміння дійсності, особливо на тлі великого контексту. фразеологізм наратив мовлення фольклорний

Формулювання мети і завдань статті. Мета нашої статті - виявити та проаналізувати семантику сталих виразів із компонентом «мода» у діалектних словниках і текстах зв'язного територіального мовлення (опублікованих та з особистої картотеки автора), системні зв'язки та варіантні вияви.

Текстологічний аспект дослідження фразеологізмів передбачає з'ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв'язного мовлення. Зібрані за програмами-питальниками фразеологізми не можуть демонструвати усіх можливостей компонентного складу, семантичної «поведінки» у різних ситуаціях спілкування. Часто фразеологічні словники говірок фіксують одне значення одиниці, відсутній ілюстративних матеріал до словникової статті. Уживання одного фразеологізму в різних текстах підтверджує його «фразеологічність», дає змогу проаналізувати семантичний та контекстуальний аспекти його побутування у взаємозв'язку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Загальновідомо, що фразеологічна картина світу найбільш повно та образно виражає менталітет етносу, його культурно-історичні надбання, досвід в еволюції пізнання навколишнього світу, а отже, цікавими є дослідження етапів «народження» і побутування народних фразем на тлі широкого контексту (у нашому випадку - текстах живого народного мовлення), коли значення або можна передбачити, або зрозуміти натяк, або здивуватися неочікуваним кон- тамінаціям тощо.

Зазначимо, що Фразеологічний словник української мови фіксує вираз у моді зі значенням `хто-, що-небудь має загальне визнання, популярність' та у великій моді [13, 501] з ілюстраціями з творів Лесі Українки, Г Квітки-Основ'яненка, Ю. Яновського.

У регіональних фразеологічних словниках української мови подано сталі вирази із компонентом мода, які належать до одного семантичного поля і мають прозору мотивацію: середньонаддніпрян- ські говірки - взять (узять) моду `дотримуватися певного способу дії, манери поведінки, принципів моралі' [14, 18]; увійшло в моду `стало звичним' те саме, що увійшло в закон [14, 141]; середньополіські - взяти моду `мати звичку' [7, 110]; східнослобо- жанські - [і] моди [тоді] не було `не вдавалися до чогось' [10, 335].

Зі значеннями модний - немодний у говірках Слобожанщини вживають такі фразеологізми: держать фасон (хвасон), мол. 1. `модно одягтися'. 2. крим. `Поводити себе гордо' [11, 210]; по фірмі (хвірмі), мол. `модний, відомого бренду' [11, 211]; здунь -- полетить про красиву, модно одягнену дівчину [10, 218]; як Стецько, зі сл. вирядитися, знев. `немодно, некрасиво (одягнутися)' [10, 474]; колхоз (колгосп) „8 Березня” 1. `сільський, простакуватий'.

2. `немодний, не стежить за модою'. 3. `нещасливий (про колгосп)'. 4. `колектив, де багато жінок' [10, 271].

Характеризує суть мовлення вислів говорити про моду і про погоду `ні про що суттєве' [7, 110], записаний на території Житомирщини; у говірках Волині фразеологізм стода й мода, утворений повторенням кінцевих звукосполучень, побутує зі значенням `бути схожим на когось' [8, 163].

У збірниках текстів сучасних українських говірок, що презентують різні діалектні зони, спостерігаємо жанрову й тематичну різноманітність, але особливе місце посідають розповіді про особливості традиційних народних обрядів (їх елементів) і звичаїв. Зауважимо, що й інформанти розуміють та відчувають цінність такої інформації, потребу її збереження, з іншого боку, - усвідомлюють рівень натуральності буття через протиставлення «колись, давно» і «тепер, зараз», «у нашому селі» і «в інших селах».

Цілком прогнозованим є вживання лексем обряд, звичай у розповідях-спогадах, наприклад, у волинських говірках: таї з моло'дойі знімали тої в'і'нок / таї 'вел'он / і молоду уже закручували у хус'тину п'ід моло'диц'у // таї све^икруха уже моло'д'і то'то \мала здоїмати два рази в'і'нок / вода здоїмайе два рази / закручуйе у¹хустку / а молода у тої час це гет ски'дайе з голови / ну а по'тому уже третин раз / теї с'і де 'майе 'д'іти / та'кий з ' вичаї // теї уже с'і'дайе теї йі'йі свекруха закручуйе / теї пд'тому молода з'і ус'і'ма с'войіми друж'бами / друш'ками пере'гул'уйе св'ії ос'таниї уже 'танец ' та'киї / та кий з вичаї / бо уже їде у не^ив'іст'ки / чи ли^еІшийеш дома / то х'лопец ' їде у з'е'т'і (с. Волиця Красилівського р-ну Хмельницької обл.).

У текстах сучасних наддністрянських говірок знаходимо вислів [була, заведена] така мода, що вживається зі значенням `обряд (елемент обряду), звичай': д'іудита їшли нар'ічку ку'патис'і до сх'ід сонц'е на Івана / ле<sup>и</sup>п'тиц'у рвали / обвивалис'і / шчо'би 'борши с'і видати / така мода буЛа за ведена і так води родили / вода так с'і не<sup>и</sup> здишчувала / але та ' ка мода у се<sup>иІ</sup>л'і бу'ла і уже на другиї ден' мали с дого с'і см'ідати л'уди // 'л'уди п'іл'нували / д'іуди сдд'іли п'іл'нували / шчоб з'битки не<sup>и</sup> зродили / а х'лопц'і усеромдо зродили (с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл., Гаркава Марія Михайлівна, 1930 р. н.). Так само спостерігаємо вживання фразеологізму немає моди зі значенням `немає обряду (елемента обряду), звичаю' у розповіді про святкування обжинків за матеріалами східнослобожанських говірок: жни^ева заданч'уйуц':а / с'півайут ' п^іс''н'і // ну це тут не“Ма Моди // оре йа жи^еІлау 'Віни^ец'і // оре ми йак за'канч'уй^еим жни^ева /ми пе^иІч'ем короваї//короваї о'це пре^идсе^идат 'е^ил'ові / 'тому / бри^ега'д'іров 'і / удажем в ' ідки //устр'і'ч'айе^имс'а / о'це ж ідем с'п'івайе^им [12, 124].

Про обряд святкування Юрія йдеться в тексті носія українських говірок із Підляшшя, зокрема інформант акцентує на протиставленні тепер -- колись. Вислів давніша мода вживається у значенні `давній звичай, обряд': йа шче хо ' д'іла йак дочву ту наїс'таршу од:а'ла на^кол'он'ійу // то так ' саме чоло в'іек ж'ів / хо д'іл'і на}ж'іто наЙурйа хо ' д'іл'і // а те дер то вже не ма / недод'ат // нуду / ка'чал'іс'а // такайа йа' кас' дав' н'еїша Мода биЛа / те'пер при'к'інулос'а 'тойе [1, 342].

Загальновідомо, що найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, і саме на матеріалі зв'язних текстів можна спостерігати етапи народження та вектори значень фразеологізмів. Носій говірки, мовець намагається чіткіше й повніше передати співрозмовнику зміст свого повідомлення, найтонші емоції та стани, дошукуючи слова, вдалі фразеологічні одиниці. Для конкретизації, уточнення змісту повідомлення в розповідях інформантів виявляємо синонімний ряд фразеологізмів на позначення поняття «звичай, елемент обряду», наприклад: у західноподільських говірках - п Лели ме^ид'і в'і ' нок дїудата і моло¹дому п ''лели / о // моло¹дому маЛен'киї в'і¹ночок в'і¹ночок пле^и^тец'а / а ме^ид'і ве^иІликиї п''лели / матка пЛела ми' н'і / а д рушка п 'лела моло ' дому / о // п 'лели в'і' нок і приїшоу с'тароста ску'поул'увати в'і'нок /у нас та ''киї буу за ' кон / і ' дуже^и т ребуйе ба' гато г'роше^иї за в'і¹нок / шо¹би ску¹пити сеї в'і¹нок // ко Лис' бу Ли не^и так йак Зара (с. Маків Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); уже на другиї ден' йак похо¹вали // росХод'ац'і ус'і і то¹ди приХод'ат с ц¹винтара // по возМожнос'т'і у¹кого йа¹ка¹сила чи¹дес'іт' душ / чи пйат' / чи д¹вац'іт' зак Личи^е / ко Зо уже на¹дев'іт' ден' уже ро¹били саМо сОбойу¹дев'іт' ден' // ро¹били¹дев'іт' ден' /¹сорок ден' / п'іур'ік ро¹били // те^иІпер ус'о а¹би¹борши // йак бим ус¹тигли / то би ї до¹вечи^ера похо¹вали (с. Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); у південноволинських говірках - ко Лис ' буЛи та¹к'і Л'уди / чи¹тали Псал¹тири і Зара йе / шо читайут ' Псал¹тир / но во¹но трошки т'ашку¹вато / аЛе Л'уди ви¹держуйут ' усе / во¹ни дож¹н'і усе ви¹держувати // на дно тру¹ни / во¹но з порадк'іу уже¹даун'іх / так і робиц'а / с¹тел'ат ' л'у¹дин'і на сп'іт стару о¹дежу / коЛишн'у / чи де хо¹диу/ чи та¹ку пристар'ілу / шоб по¹к'іїн'ік / йа¹киї і¹де ту¹ди / на тої св'іт в'ін іде у но¹в'ії о¹деж'і (с. Чепелівка Красилівського р-ну Хмельницької обл.); моло¹да убиралас'а у в'і¹ночок / у Л'енти і брала до¹себе^и дтаршу друшку / счиТали так коЛис' (с. Волиця Красилівського р-ну Хмельницької обл.); а моло¹да у тої час це гет ски¹дайе з голо¹ви / ну а по тому уже третин раз / теї с'і де Майе ¹д'іти / та¹кий ну таї са Мо со¹боу ма ма моло¹дого і мама моло¹дойї мус'іли йіх благосло¹вити на шл'уб (с. Жизномир Бучацького р-ну Тернопільської обл.).

Часто вживаними в західноподільських говірках є фразеологізми так як має бути і як Бог приказав на позначення `за традицією; за звичаєм': у західно- подільських - То¹ди йак ми збиралис'а на Паску / то то буЛо таХе ве^иЛике с¹в'ето // на Паску мама старалас'а / шо¹би ус'і¹д'іти брли убран'і у но¹вому // ус'о¹шила нам зо с¹татного / готу¹вала ус'о //уби рала так йак Майе бути /йак Бог прикаЗау / бо то ус'і їшли до¹церкви//на Паску не^{и 1}було та¹койіл'у¹дини/ йа¹ка би хо¹дила сво¹йіми но Лами і не^и їшла св'Лтити ¹паску (с. Завалля Кам'янець-Подільського р-ну); рано уста¹йу / рмилас'е / причи¹салас'а йак Бог прикаЗау (с. Завалля Кам'янець-Подільського р-ну); поро¹били паро¹ве / н'і п¹йеца у Хат'і не^иІма / н'і сто Ла / та¹кого йак Бог прика Зау / шоб¹с'істи З'істи (с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.).

Приховану антонімію, яка ніяк не відбивається у семантиці фразеологізму, подибуємо в таких структурах: у словнику західнополіських говірок - вс'о йак ни ма'йе бу'ти `все, як треба' (В церкви був ку'пол с христом...Вс'о йак ни ма'йе бу'ти) [3, 402]; у текстах волинських говірок - ус'і¹гос'т'і пос'і¹дали¹саме у Хат'і о¹б'ідати / ме^иІне уд'аг¹нули у¹вел'ан / ус'о йак не^и Може бути / пос'і¹дали ус'і у ¹хат'і о¹б'ідати / йак ди¹вилис'а /то горит¹хата / почаЛи ус'і Л'уди з¹билис'а у д¹верах / не^и можут повиХодити то¹д'і / бо л'у¹деї буЛо ба¹гато / не^и можут пови Ходити (с. Воронківці Старокостянти- нівського р-ну Хмельницької обл.); зн'ау усе / йак не^и Майе бути /¹сала н'і¹коли не^и одбе^ирайе / бо то уже в'ін за¹боте^иц'а цим (с. Поляхова Теофіполь- ського р-ну Хмельницької обл.).

Семантику `загальноприйнято, стало звичним', що не стосується власне народних обрядів та звичаїв, мають фразеологізми було в моді, немає такої моди, не було моди, не було в моді, вживані інформантами в розповідях про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо. У зразках середньополіських говірок зафіксовано: А уже у нас у восе¹ні^и / то уже йесц' зноу зеле¹ни^іці // а сі зелеМирі Може мирибуйемо // [...] і зибрау йіх і так у¹же йіх с'о¹годні зибрау і змарину¹вау і так і на другій ден' йіж йіх // і так і суп ізварит' /у¹же ці зеле¹ниці / ота¹к'ійе у нас грі¹б'і // (а підпеньки є?) ну а пуд¹пен'к'і у нас йесц / ну то пуд¹пен'к'і у нас йіх чо¹гос' / у нас та¹кейі Моди' йіх неМайе брат'і / с'іх пудЛен'куу/ми частіш не беремо (с. Кузьмівка Сар- ненського р-ну Рівненської обл.) [5, 71]; у говірках Івано-Франківщини: Уже в'іс"іЛ'е/уже тут Зарас р'іжут свиЛ'у / мрже^и мел'ут / колач'і пе^иЛут / хл'іп / так шо зо три дни пи¹чут хл'іп // в'іт:ак колаЗ'іу зо дв'і беч'і /зо три^е / і пац'е р'іжут / і ти¹л'е / но гор'іуХ'е^и / з Лайити /¹йідут дес с б'ірту куЛуйут / там сто Л'ітир / чи Х'ілко / і при¹воз е / то роспусХайут рже / напій / то напій // так шо ви^ешн'и¹ку нихто ни ро¹биу / бо то ни було у Мод'і / ти берто/^ги !накши(с.ТишківціГороденківськогор-ну Івано-Франківської обл.) [5, 313].

Про популярність певного способу будівництва на окремій території йдеться в тексті середньопо- ліської говірки Чорнобильської зони, де інформаційний центр перенесено на антонімні фразеологізми була така мода - не було такої моди, наприклад: Н'і / бу Ла Мода та¹ка / шо заси^іІпали^і пес¹ком / на¹воз'іл'і ту¹да / ну / З'емл'у / в'ер¹н'еі / заси^іІпали^і го р'ішча / от / н'іх то / н'е / це не бу Ло Моди^{1 1}даже там / шоб г Л'іної¹в'іб'іт ' так йак точ¹ка там чи^і шо не бу Ло [4, 147]. В інших текстах цього ж ареалу знаходимо синонімний фразеологізм не йшло в резонт, ужитий зі значенням `не було популярним; не використовувалося': Н'е /то сорс'ом дру<sup>1</sup>ге/то сорс'ом дру<sup>1</sup>ге / дру<sup>1</sup>гого<sup>1</sup>сорту гр'і<sup>1</sup>б'і / груз<sup>1</sup>ди / то та<sup>1</sup>ке / то н'е йш Ло у нас у реЗонт / н'е / н'е / те н'е йш<sup>1</sup>ло у нас у р^зонт / а це но у нас хо<sup>а</sup>до<sup>1</sup>в'е / це <sup>І</sup>б'і<sup>е</sup>ли<sup>і</sup> гр'іб на <sup>1</sup>п'ервом х<sup>1</sup>вонт'е<sup>і</sup> [4, 109]. Словник української мови фіксує фразеологізм не резон зі значенням `нема рації, сенсу' [9, VIII, 488].

Зауважимо, що носії говірок старшого віку вживають слово «мода» та фразеологізми із цим компонентомзайшла мода і на позначення власне поняття «модний», наприклад, у говірковому мовленні с. Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.: ¹вал'анки¹тожи^е буЛи /¹катанки /то¹нен'к'і / чор¹нен'к'і са м'і¹дужи // у них бу Ло¹дужи¹добре^и хо¹дити // ше гаЛош'і та¹к'і м'іЛен'к'і на них с'і купу¹вало / і¹шили / во¹ни бу Ли¹дужи¹добр'і /¹гарн'і ¹вал'анки // но те бер того рс'ого не^и''ма // темпер заїш¹ла Мода капрон / ни^еїлон і вот і ус'о // і жиї у т'ім капрон'і / і у тих курточ¹ках / шо до¹чого шур¹неш / то уже ї п'ід реш // а ко Лис'¹сего ни^{е 1}було.

Жоден словник діалектної лексики та фраземіки не фіксує фразеологічну одиницю не в моді (кому), але наративи дозволяють виокремити такий вислів зі значенням `байдуже': мама мойа<sup>1</sup>була інваЛ'ід / то<sup>1</sup>пенс'ійі н'і<sup>1</sup>йакойі не да<sup>1</sup>вали / ти<sup>1</sup>пер зар'ізау сви<sup>1</sup>н'у чи ко рову / ку<sup>1</sup>пиу<sup>1</sup>пенс'ійу // ти<sup>1</sup>пер здоров'і Л'уди<sup>1</sup>пенс'ійу полу<sup>1</sup>чайут // наї полу<sup>1</sup>чайут / во<sup>1</sup>но Ме<sup>иІ</sup>н'і не?у Мод'і //но мойа мама<sup>1</sup>була інваЛ'ід в'ід <sup>1</sup>сорок<sup>1</sup>семого року / то Мойі Мам'і<sup>1</sup>дали ту<sup>1</sup>п'іро ш'іс<sup>1</sup>нац'іт' руб Л'іу<sup>1</sup>пенс'ійі / то шо буЛа п рауда? // ус'оуремн'а ко М'іс'ійу про<sup>1</sup>ходила / друга група шчороку // не<sup>и 1</sup>було прауди // Мона шо хоч ку<sup>1</sup>пити за грош'і //<sup>1</sup>тата ї Мами с<sup>1</sup>того с<sup>1</sup>в'іта не<sup>и 1</sup>купиш (с. Лошківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.). Доповнюють такий фразеосемантичний ряд одиниці з лексикографічних праць поліських говірок: мин'г гулува ни булйт' `мені байдуже' [6, 161], мин'і голова ни болит 'за чимось `мені про це байдуже' [2, 85], то не<sup>и</sup> мо^йіронди `то не моя справа' [2, 120].

Отже, компонент мода найчастіше у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей. У регіональних фразеологічних словниках української мови зафіксовано сталі вислови, які належать до одного семантичного поля «за звичаєм», мають прозору мотивацію, є в складі комен- таря про колишні обряди, а також називають власне поняття «модний». Виявлено також семантику фразеологізмів `загальноприйнято, стало звичним', коли йдеться про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо.

Компонент мода не має фонетичних варіантів ні в текстах, ні у складі фразеологізмів, але є джерелом різних виявів культурно-національного світогляду в автентичних, природно вживаних і динамічних одиницях.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Функціонування фразем в усному говірковому мовленні створює всі умови для безперервних змін не тільки в компонентному складі, структурі, а й у розвитку нових смислових відтінків. Реалізовуючись у нових сюжетах і темах, фразеологізми набувають переносності, переосмислення, але все ж «утримують» щось первинне, початкове. На особливу увагу заслуговує рівень «розмовності» - як і слова, словосполучення можуть заступати фразеологізм і навпаки. У момент комунікації, коли до якоїсь інформації, повідомлення долучається співрозмовник, фразеологізм стає максимально навантаженим, центральним.

Актуальним вважаємо укладання фразеологічного словника на основі текстів усного діалектного мовлення, де найповніше розкривається природа фразеологізмів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аркушин Г Л. Голоси з Підляшшя (Тексти) / Г. Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - 536 с.

2. Аркушин Г. Л. Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині / Г. Л. Аркушин. - Люблін-Луцьк, 2003. - 177 с.

3. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2-х т. / Г. Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2000.

4. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / [упор. П. Ю. Гриценко та ін.]. - К. : Довіра. 1996. - 358 с.

5. Говори української мови (Збірник текстів) / [укл.: С. Ф. Довгопол, А. М. Залеський, Н. П. Прилипко; відп. ред.

Т.В. Назарова]. - К. : Наук. думка, 1977. - 590 с.

6. Громик Ю. О. Фразеологізми поліської говірки села Липно Ківецівського району Волинської області. Волинь- Житомирщина : [іст.-філол. зб. з регіон. проблем] / Ю. О. Громик. - Житомир, 2002. - № 8. - С. 152-170.

7. Доброльожа Г. М. Фразеологічний словник говірок Житомирщини / Г. М. Доброльожа. - Житомир : Волинь, 2010. - 404 с.

8. Кірілкова Н. В. Словник волинської фразеології / Н. В. Кірілкова. - Острог-Рівне, 2013. - 192 с.

9. Словник української мови : в 11 т. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. І - ХІ.

10. Ужченко В. Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - 6-е вид. - Луганськ, 2013. - 552 с.

11. Ужченко Д. В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожанщини. Матеріали / Д. В. Ужченко. - Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2009. - 246 с.

12. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти : [навч. посіб. / упоряд. : К. Д. Глуховцева,

В.В. Лєснова, І. О. Ніколаєнко ; за ред. К. Д. Глуховцевої]. - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. - 424 с.

13. Фразеологічний словник української мови / укл.: Віра Білоноженко, Василь Винник та ін. - К. : Наук. думка, 1993. - 984 с.

14. Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В. А. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001. - 201 с.

Размещено на Allbest.ru