Про моду в українських говірках

Дослідження семантичних особливостей та просторового поширення фразеологізмів із компонентом "мода" на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Опис процесу з’ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв’язного мовлення.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.09.2020
Размер файла 27,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про моду в українських говірках

Коваленко Н.Д.

У статті досліджено семантичні особливості та просторове поширення фразеологізмів із компонентом «мода» на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Визначено, що найчастіше цей компонент у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, діалектне мовлення, говір, говірка, компонент, мода.

The phraseological units of the national literary language and the dialect language, for the most part, have an ethno-cultural component which can represent different levels of expressiveness, but is can clearly be manifested in temporal and spatial comparison.

In the article the semantic features and spatial distribution ofphraseological units with the component "fashion" on the basis of narratives, dictionaries, and folklore texts are studied. It is determined that this component in the phraseological units more often acts as a symbol of ancient customs, rituals, and the stability of moral and volitional qualities.

In the regional phraseological dictionaries of the Ukrainian language the fixed expressions with the component fashion which belong to one semantic field "in accordance with the custom" have a transparent motivation and are included in the commentary about the old ceremonies. The dialect speakers of elder age may use the word "fashion" and phraseological units with this component to refer to the actual concept of "fashionable". The semantics ofphrase- ological units 'is generally accepted, became customary' has also been revealed, it does not concern actual folk rituals and customs, in stories about peculiarities of husbandry, construction, cooking, etc.

Thus, the functioning of the phraseological units in dialect language creates all conditions for continuous changes not only in the component composition, structure but also in the development of new semantic shades. Being realized in new plots and topics, phraseological units acquire figurativeness, rethinking but they still "keep" something primary, initial. The level of "conversationality" deserves the particular attention - which words, phrases can replace the phraseologism and vice versa.

Key words: phraseological unit, dialectal language, dialect, component, fashion.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Фразеологізми національної літературної мови та говіркового мовлення здебільшого мають етнокультурний компонент, який може презентувати різні рівні виразності, але чітко виявлятися в часовому та просторовому зіставленні (з іншими діалектами чи мовами).

Незважаючи на посилений інтерес мовознавців до ареальної фразеології, на матеріалі східнослов'янських мов фрагментарно описано символічні значення виразів із компонентами-соматиз- мами (О. М. Вікторіна, Н. І. Дем'янович, Н. О. Скоробагатько), назвами житла та його елементів (В. Д. Ужченко, О. О. Лящинська, Н. Д. Коваленко), предметів хатнього вжитку, знарядь господарської праці (В. Д. Ужченко, Н.Д. Коваленко). Дослідження базових концептів української культури в складі фразеологічних одиниць демонструють фразеологічні можливості слів різних семантичних полів, особливо на матеріалі зв'язних текстів говіркового мовлення. фразеологізм наратив мовлення фольклорний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційна достатність текстів територіального мовлення для дослідження різних рівнів мовної структури підтверджена у працях П. Ю. Гриценка, Г. Л. Аркушина, К. Д. Глуховцевої, Г І. Мартинової, А.О. Колесникова, М. С. Делюсто та ін. Окрім того, останнім десятиліттям утвердилася практика запису та видання розлогих текстів говіркового мовлення як надійного джерела мовознавчих, зокрема діалектологічних, досліджень.

Актуальними вважаємо дослідження компонентного складу діалектних фразем, які здатні зберігати і транслювати дані про особливості етнокультурного сприйняття і розуміння дійсності, особливо на тлі великого контексту. фразеологізм наратив мовлення фольклорний

Формулювання мети і завдань статті. Мета нашої статті - виявити та проаналізувати семантику сталих виразів із компонентом «мода» у діалектних словниках і текстах зв'язного територіального мовлення (опублікованих та з особистої картотеки автора), системні зв'язки та варіантні вияви.

Текстологічний аспект дослідження фразеологізмів передбачає з'ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв'язного мовлення. Зібрані за програмами-питальниками фразеологізми не можуть демонструвати усіх можливостей компонентного складу, семантичної «поведінки» у різних ситуаціях спілкування. Часто фразеологічні словники говірок фіксують одне значення одиниці, відсутній ілюстративних матеріал до словникової статті. Уживання одного фразеологізму в різних текстах підтверджує його «фразеологічність», дає змогу проаналізувати семантичний та контекстуальний аспекти його побутування у взаємозв'язку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Загальновідомо, що фразеологічна картина світу найбільш повно та образно виражає менталітет етносу, його культурно-історичні надбання, досвід в еволюції пізнання навколишнього світу, а отже, цікавими є дослідження етапів «народження» і побутування народних фразем на тлі широкого контексту (у нашому випадку - текстах живого народного мовлення), коли значення або можна передбачити, або зрозуміти натяк, або здивуватися неочікуваним кон- тамінаціям тощо.

Зазначимо, що Фразеологічний словник української мови фіксує вираз у моді зі значенням `хто-, що-небудь має загальне визнання, популярність' та у великій моді [13, 501] з ілюстраціями з творів Лесі Українки, Г Квітки-Основ'яненка, Ю. Яновського.

У регіональних фразеологічних словниках української мови подано сталі вирази із компонентом мода, які належать до одного семантичного поля і мають прозору мотивацію: середньонаддніпрян- ські говірки - взять (узять) моду `дотримуватися певного способу дії, манери поведінки, принципів моралі' [14, 18]; увійшло в моду `стало звичним' те саме, що увійшло в закон [14, 141]; середньополіські - взяти моду `мати звичку' [7, 110]; східнослобо- жанські - [і] моди [тоді] не було `не вдавалися до чогось' [10, 335].

Зі значеннями модний - немодний у говірках Слобожанщини вживають такі фразеологізми: держать фасон (хвасон), мол. 1. `модно одягтися'. 2. крим. `Поводити себе гордо' [11, 210]; по фірмі (хвірмі), мол. `модний, відомого бренду' [11, 211]; здунь -- полетить про красиву, модно одягнену дівчину [10, 218]; як Стецько, зі сл. вирядитися, знев. `немодно, некрасиво (одягнутися)' [10, 474]; колхоз (колгосп) „8 Березня” 1. `сільський, простакуватий'.

2. `немодний, не стежить за модою'. 3. `нещасливий (про колгосп)'. 4. `колектив, де багато жінок' [10, 271].

Характеризує суть мовлення вислів говорити про моду і про погоду `ні про що суттєве' [7, 110], записаний на території Житомирщини; у говірках Волині фразеологізм стода й мода, утворений повторенням кінцевих звукосполучень, побутує зі значенням `бути схожим на когось' [8, 163].

У збірниках текстів сучасних українських говірок, що презентують різні діалектні зони, спостерігаємо жанрову й тематичну різноманітність, але особливе місце посідають розповіді про особливості традиційних народних обрядів (їх елементів) і звичаїв. Зауважимо, що й інформанти розуміють та відчувають цінність такої інформації, потребу її збереження, з іншого боку, - усвідомлюють рівень натуральності буття через протиставлення «колись, давно» і «тепер, зараз», «у нашому селі» і «в інших селах».

Цілком прогнозованим є вживання лексем обряд, звичай у розповідях-спогадах, наприклад, у волинських говірках: таї з моло'дойі знімали тої в'і'нок / таї 'вел'он / і молоду уже закручували у хус'тину п'ід моло'диц'у // таї свеикруха уже моло'д'і то'то \мала здоїмати два рази в'і'нок / вода здоїмайе два рази / закручуйе у1хустку / а молода у тої час це гет ски'дайе з голови / ну а по'тому уже третин раз / теї с'і де 'майе 'д'іти / та'кий з ' вичаї // теї уже с'і'дайе теї йі'йі свекруха закручуйе / теї пд'тому молода з'і ус'і'ма с'войіми друж'бами / друш'ками пере'гул'уйе св'ії ос'таниї уже 'танец ' та'киї / та кий з вичаї / бо уже їде у неив'іст'ки / чи лиеІшийеш дома / то х'лопец ' їде у з'е'т'і (с. Волиця Красилівського р-ну Хмельницької обл.).

У текстах сучасних наддністрянських говірок знаходимо вислів [була, заведена] така мода, що вживається зі значенням `обряд (елемент обряду), звичай': д'іудита їшли нар'ічку ку'патис'і до сх'ід сонц'е на Івана / леип'тиц'у рвали / обвивалис'і / шчо'би 'борши с'і видати / така мода буЛа за ведена і так води родили / вода так с'і неи здишчувала / але та ' ка мода у сеиІл'і бу'ла і уже на другиї ден' мали с дого с'і см'ідати л'уди // 'л'уди п'іл'нували / д'іуди сдд'іли п'іл'нували / шчоб з'битки неи зродили / а х'лопц'і усеромдо зродили (с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл., Гаркава Марія Михайлівна, 1930 р. н.). Так само спостерігаємо вживання фразеологізму немає моди зі значенням `немає обряду (елемента обряду), звичаю' у розповіді про святкування обжинків за матеріалами східнослобожанських говірок: жниева заданч'уйуц':а / с'півайут ' піс''н'і // ну це тут не“Ма Моди // оре йа жиеІлау 'Віниец'і // оре ми йак за'канч'уйеим жниева /ми пеиІч'ем короваї//короваї о'це преидсеидат 'еил'ові / 'тому / бриега'д'іров 'і / удажем в ' ідки //устр'і'ч'айеимс'а / о'це ж ідем с'п'івайеим [12, 124].

Про обряд святкування Юрія йдеться в тексті носія українських говірок із Підляшшя, зокрема інформант акцентує на протиставленні тепер -- колись. Вислів давніша мода вживається у значенні `давній звичай, обряд': йа шче хо ' д'іла йак дочву ту наїс'таршу од:а'ла на^кол'он'ійу // то так ' саме чоло в'іек ж'ів / хо д'іл'і на}ж'іто наЙурйа хо ' д'іл'і // а те дер то вже не ма / недод'ат // нуду / ка'чал'іс'а // такайа йа' кас' дав' н'еїша Мода биЛа / те'пер при'к'інулос'а 'тойе [1, 342].

Загальновідомо, що найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, і саме на матеріалі зв'язних текстів можна спостерігати етапи народження та вектори значень фразеологізмів. Носій говірки, мовець намагається чіткіше й повніше передати співрозмовнику зміст свого повідомлення, найтонші емоції та стани, дошукуючи слова, вдалі фразеологічні одиниці. Для конкретизації, уточнення змісту повідомлення в розповідях інформантів виявляємо синонімний ряд фразеологізмів на позначення поняття «звичай, елемент обряду», наприклад: у західноподільських говірках - п Лели меид'і в'і ' нок дїудата і моло1дому п ''лели / о // моло1дому маЛен'киї в'і1ночок в'і1ночок плеи^тец'а / а меид'і веиІликиї п''лели / матка пЛела ми' н'і / а д рушка п 'лела моло ' дому / о // п 'лели в'і' нок і приїшоу с'тароста ску'поул'увати в'і'нок /у нас та ''киї буу за ' кон / і ' дужеи т ребуйе ба' гато г'рошеиї за в'і1нок / шо1би ску1пити сеї в'і1нок // ко Лис' бу Ли неи так йак Зара (с. Маків Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); уже на другиї ден' йак похо1вали // росХод'ац'і ус'і і то1ди приХод'ат с ц1винтара // по возМожнос'т'і у1кого йа1ка1сила чи1дес'іт' душ / чи пйат' / чи д1вац'іт' зак Личие / ко Зо уже на1дев'іт' ден' уже ро1били саМо сОбойу1дев'іт' ден' // ро1били1дев'іт' ден' /1сорок ден' / п'іур'ік ро1били // теиІпер ус'о а1би1борши // йак бим ус1тигли / то би ї до1вечиера похо1вали (с. Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); у південноволинських говірках - ко Лис ' буЛи та1к'і Л'уди / чи1тали Псал1тири і Зара йе / шо читайут ' Псал1тир / но во1но трошки т'ашку1вато / аЛе Л'уди ви1держуйут ' усе / во1ни дож1н'і усе ви1держувати // на дно тру1ни / во1но з порадк'іу уже1даун'іх / так і робиц'а / с1тел'ат ' л'у1дин'і на сп'іт стару о1дежу / коЛишн'у / чи де хо1диу/ чи та1ку пристар'ілу / шоб по1к'іїн'ік / йа1киї і1де ту1ди / на тої св'іт в'ін іде у но1в'ії о1деж'і (с. Чепелівка Красилівського р-ну Хмельницької обл.); моло1да убиралас'а у в'і1ночок / у Л'енти і брала до1себеи дтаршу друшку / счиТали так коЛис' (с. Волиця Красилівського р-ну Хмельницької обл.); а моло1да у тої час це гет ски1дайе з голо1ви / ну а по тому уже третин раз / теї с'і де Майе 1д'іти / та1кий ну таї са Мо со1боу ма ма моло1дого і мама моло1дойї мус'іли йіх благосло1вити на шл'уб (с. Жизномир Бучацького р-ну Тернопільської обл.).

Часто вживаними в західноподільських говірках є фразеологізми так як має бути і як Бог приказав на позначення `за традицією; за звичаєм': у західно- подільських - То1ди йак ми збиралис'а на Паску / то то буЛо таХе веиЛике с1в'ето // на Паску мама старалас'а / шо1би ус'і1д'іти брли убран'і у но1вому // ус'о1шила нам зо с1татного / готу1вала ус'о //уби рала так йак Майе бути /йак Бог прикаЗау / бо то ус'і їшли до1церкви//на Паску неи 1було та1койіл'у1дини/ йа1ка би хо1дила сво1йіми но Лами і неи їшла св'Лтити 1паску (с. Завалля Кам'янець-Подільського р-ну); рано уста1йу / рмилас'е / причи1салас'а йак Бог прикаЗау (с. Завалля Кам'янець-Подільського р-ну); поро1били паро1ве / н'і п1йеца у Хат'і неиІма / н'і сто Ла / та1кого йак Бог прика Зау / шоб1с'істи З'істи (с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.).

Приховану антонімію, яка ніяк не відбивається у семантиці фразеологізму, подибуємо в таких структурах: у словнику західнополіських говірок - вс'о йак ни ма'йе бу'ти `все, як треба' (В церкви був ку'пол с христом...Вс'о йак ни ма'йе бу'ти) [3, 402]; у текстах волинських говірок - ус'і1гос'т'і пос'і1дали1саме у Хат'і о1б'ідати / меиІне уд'аг1нули у1вел'ан / ус'о йак неи Може бути / пос'і1дали ус'і у 1хат'і о1б'ідати / йак ди1вилис'а /то горит1хата / почаЛи ус'і Л'уди з1билис'а у д1верах / неи можут повиХодити то1д'і / бо л'у1деї буЛо ба1гато / неи можут пови Ходити (с. Воронківці Старокостянти- нівського р-ну Хмельницької обл.); зн'ау усе / йак неи Майе бути /1сала н'і1коли неи одбеирайе / бо то уже в'ін за1ботеиц'а цим (с. Поляхова Теофіполь- ського р-ну Хмельницької обл.).

Семантику `загальноприйнято, стало звичним', що не стосується власне народних обрядів та звичаїв, мають фразеологізми було в моді, немає такої моди, не було моди, не було в моді, вживані інформантами в розповідях про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо. У зразках середньополіських говірок зафіксовано: А уже у нас у восе1ніи / то уже йесц' зноу зеле1ниіці // а сі зелеМирі Може мирибуйемо // [...] і зибрау йіх і так у1же йіх с'о1годні зибрау і змарину1вау і так і на другій ден' йіж йіх // і так і суп ізварит' /у1же ці зеле1ниці / ота1к'ійе у нас грі1б'і // (а підпеньки є?) ну а пуд1пен'к'і у нас йесц / ну то пуд1пен'к'і у нас йіх чо1гос' / у нас та1кейі Моди' йіх неМайе брат'і / с'іх пудЛен'куу/ми частіш не беремо (с. Кузьмівка Сар- ненського р-ну Рівненської обл.) [5, 71]; у говірках Івано-Франківщини: Уже в'іс"іЛ'е/уже тут Зарас р'іжут свиЛ'у / мржеи мел'ут / колач'і пеиЛут / хл'іп / так шо зо три дни пи1чут хл'іп // в'іт:ак колаЗ'іу зо дв'і беч'і /зо трие / і пац'е р'іжут / і ти1л'е / но гор'іуХ'еи / з Лайити /1йідут дес с б'ірту куЛуйут / там сто Л'ітир / чи Х'ілко / і при1воз е / то роспусХайут рже / напій / то напій // так шо виешн'и1ку нихто ни ро1биу / бо то ни було у Мод'і / ти берто/ги !накши(с.ТишківціГороденківськогор-ну Івано-Франківської обл.) [5, 313].

Про популярність певного способу будівництва на окремій території йдеться в тексті середньопо- ліської говірки Чорнобильської зони, де інформаційний центр перенесено на антонімні фразеологізми була така мода - не було такої моди, наприклад: Н'і / бу Ла Мода та1ка / шо засиіІпалиі пес1ком / на1воз'іл'і ту1да / ну / З'емл'у / в'ер1н'еі / засиіІпалиі го р'ішча / от / н'іх то / н'е / це не бу Ло Моди1 1даже там / шоб г Л'іної1в'іб'іт ' так йак точ1ка там чиі шо не бу Ло [4, 147]. В інших текстах цього ж ареалу знаходимо синонімний фразеологізм не йшло в резонт, ужитий зі значенням `не було популярним; не використовувалося': Н'е /то сорс'ом дру1ге/то сорс'ом дру1ге / дру1гого1сорту гр'і1б'і / груз1ди / то та1ке / то н'е йш Ло у нас у реЗонт / н'е / н'е / те н'е йш1ло у нас у р^зонт / а це но у нас хоадо1в'е / це Іб'іелиі гр'іб на 1п'ервом х1вонт'еі [4, 109]. Словник української мови фіксує фразеологізм не резон зі значенням `нема рації, сенсу' [9, VIII, 488].

Зауважимо, що носії говірок старшого віку вживають слово «мода» та фразеологізми із цим компонентомзайшла мода і на позначення власне поняття «модний», наприклад, у говірковому мовленні с. Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.: 1вал'анки1тожие буЛи /1катанки /то1нен'к'і / чор1нен'к'і са м'і1дужи // у них бу Ло1дужи1добреи хо1дити // ше гаЛош'і та1к'і м'іЛен'к'і на них с'і купу1вало / і1шили / во1ни бу Ли1дужи1добр'і /1гарн'і 1вал'анки // но те бер того рс'ого неи''ма // темпер заїш1ла Мода капрон / ниеїлон і вот і ус'о // і жиї у т'ім капрон'і / і у тих курточ1ках / шо до1чого шур1неш / то уже ї п'ід реш // а ко Лис'1сего ние 1було.

Жоден словник діалектної лексики та фраземіки не фіксує фразеологічну одиницю не в моді (кому), але наративи дозволяють виокремити такий вислів зі значенням `байдуже': мама мойа1була інваЛ'ід / то1пенс'ійі н'і1йакойі не да1вали / ти1пер зар'ізау сви1н'у чи ко рову / ку1пиу1пенс'ійу // ти1пер здоров'і Л'уди1пенс'ійу полу1чайут // наї полу1чайут / во1но МеиІн'і не?у Мод'і //но мойа мама1була інваЛ'ід в'ід 1сорок1семого року / то Мойі Мам'і1дали ту1п'іро ш'іс1нац'іт' руб Л'іу1пенс'ійі / то шо буЛа п рауда? // ус'оуремн'а ко М'іс'ійу про1ходила / друга група шчороку // неи 1було прауди // Мона шо хоч ку1пити за грош'і //1тата ї Мами с1того с1в'іта неи 1купиш (с. Лошківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.). Доповнюють такий фразеосемантичний ряд одиниці з лексикографічних праць поліських говірок: мин'г гулува ни булйт' `мені байдуже' [6, 161], мин'і голова ни болит 'за чимось `мені про це байдуже' [2, 85], то неи мо^йіронди `то не моя справа' [2, 120].

Отже, компонент мода найчастіше у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей. У регіональних фразеологічних словниках української мови зафіксовано сталі вислови, які належать до одного семантичного поля «за звичаєм», мають прозору мотивацію, є в складі комен- таря про колишні обряди, а також називають власне поняття «модний». Виявлено також семантику фразеологізмів `загальноприйнято, стало звичним', коли йдеться про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо.

Компонент мода не має фонетичних варіантів ні в текстах, ні у складі фразеологізмів, але є джерелом різних виявів культурно-національного світогляду в автентичних, природно вживаних і динамічних одиницях.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Функціонування фразем в усному говірковому мовленні створює всі умови для безперервних змін не тільки в компонентному складі, структурі, а й у розвитку нових смислових відтінків. Реалізовуючись у нових сюжетах і темах, фразеологізми набувають переносності, переосмислення, але все ж «утримують» щось первинне, початкове. На особливу увагу заслуговує рівень «розмовності» - як і слова, словосполучення можуть заступати фразеологізм і навпаки. У момент комунікації, коли до якоїсь інформації, повідомлення долучається співрозмовник, фразеологізм стає максимально навантаженим, центральним.

Актуальним вважаємо укладання фразеологічного словника на основі текстів усного діалектного мовлення, де найповніше розкривається природа фразеологізмів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аркушин Г Л. Голоси з Підляшшя (Тексти) / Г. Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - 536 с.

2. Аркушин Г. Л. Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині / Г. Л. Аркушин. - Люблін-Луцьк, 2003. - 177 с.

3. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2-х т. / Г. Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2000.

4. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / [упор. П. Ю. Гриценко та ін.]. - К. : Довіра. 1996. - 358 с.

5. Говори української мови (Збірник текстів) / [укл.: С. Ф. Довгопол, А. М. Залеський, Н. П. Прилипко; відп. ред.

Т.В. Назарова]. - К. : Наук. думка, 1977. - 590 с.

6. Громик Ю. О. Фразеологізми поліської говірки села Липно Ківецівського району Волинської області. Волинь- Житомирщина : [іст.-філол. зб. з регіон. проблем] / Ю. О. Громик. - Житомир, 2002. - № 8. - С. 152-170.

7. Доброльожа Г. М. Фразеологічний словник говірок Житомирщини / Г. М. Доброльожа. - Житомир : Волинь, 2010. - 404 с.

8. Кірілкова Н. В. Словник волинської фразеології / Н. В. Кірілкова. - Острог-Рівне, 2013. - 192 с.

9. Словник української мови : в 11 т. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. І - ХІ.

10. Ужченко В. Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - 6-е вид. - Луганськ, 2013. - 552 с.

11. Ужченко Д. В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожанщини. Матеріали / Д. В. Ужченко. - Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2009. - 246 с.

12. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти : [навч. посіб. / упоряд. : К. Д. Глуховцева,

В.В. Лєснова, І. О. Ніколаєнко ; за ред. К. Д. Глуховцевої]. - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. - 424 с.

13. Фразеологічний словник української мови / укл.: Віра Білоноженко, Василь Винник та ін. - К. : Наук. думка, 1993. - 984 с.

14. Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В. А. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001. - 201 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичні основи синтаксису сучасної української мови. З’ясування структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей вставних і вставлених частин речення. Дослідження ролі та значення вставних синтаксичних одиниць у публіцистичних текстах.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.12.2017

  • Характеристика явища паронімії в українській мові. Розкриття суті стилістичного вживання паронімів. Аналіз їх відмінності від омонімів. Визначення структурно-семантичних ознак паронімів. З’ясування особливостей їх використання в журналістських текстах.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 18.02.2013

  • Дослідження структури та складових англомовних письмових рекламних текстів, аналіз і правила їх написання. Загальні характеристики поняття переклад. Визначення лексико-семантичних особливостей перекладу англомовних туристичних рекламних текстів.

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 23.07.2009

  • Фразеологія та заміна компонентів стійких мікротекстів. Нові проблеми теорії фразеології. Різновиди лексичних і семантичних варіацій складу фразеологізмів. Модифікації та варіації структурно-семантичного складу одиниць на прикладі німецької мови.

    курсовая работа [80,1 K], добавлен 07.11.2011

  • Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.

    статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017

  • Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.

    курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021

  • Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві. Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови. Аналіз структурно-семантичних особливостей та стилістичної функції ідіоматичних одиниць в художньому тексті. Практичні аспекти перекладу художніх творів.

    дипломная работа [168,3 K], добавлен 08.07.2016

  • Дослідження особливостей опису фразеологічних одиниць з гендерним компонентом у лексикографічних виданнях англійської мови. Пiдходи до класифікації cловникових дефініцій. Типи лексикографічних моделей фразеологічних одиниць з гендерним компонентом.

    статья [197,7 K], добавлен 09.11.2015

  • Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014

  • Аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів. Вивчення ознак та функцій фразеологізмів. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови. З’ясування відсотку запозичених і власно англійських фразеологічних одиниць.

    курсовая работа [86,8 K], добавлен 08.10.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.