Історія перекладу іспанських драматичних текстів українською (від золотого віку до наших днів)

Переклад драматичних текстів (надалі - ДТ) - є невід'ємним елементом художнього перекладу, який є знаряддям зміцнення і зростання інтернаціональної свідомості [6, с. 25]. Процес між- культурної комунікації, потужний елемент симбіозу літератури й культури, який включає пізнання не тільки іноземної культури, а й нової проблематики творів, жанрів і стилів, призводить до збагачення мовного арсеналу та духовного досвіду читачів [3, с. 13].

У цій статті ми маємо на меті доповнити розвідку Г. Г. Верби про переклад іспанської літератури в Україні, у якій було лише коротко зазначено про стан перекладу драматичних тектстів [1, с. 72-86].

Діахронічно перші іспанські драматичні твори, які були перекладені українською, належать до періоду, що має промовисту назву "Золотий Вік". Говорячи про Золотий вік, не можна не зазначити перекладів віршованих ДТ Лопе де Веги, які були здійснені славнозвісним М. Лукашем у 1962 р., який переклав "Овечу Криницю" та "Собаку на сіні". Окрім того, до творів того періоду звертаються і сучасні перекладачі.Зокрема, ДТ "Собака на сіні" був перекладений також С. Ю. Борщевським, але і досі лежить невиданий.

Іншим послідовником школи Лопе де Веги можна вважати Кальдерона де ла Барку. Першим до перекладів Кальдерона звернувся І. Франко, але то був не переклад з іспанської (бо він не знав іспанської), а був переспів "Саламейського Алькальду", мотиви якого сильно відчуваються у драмі Франка "Війт Заламейський" [4]. Переклад же відомого ДТ "Життя - це сон" був зроблений Михайло Івановичем Литви- нцем (2004). Усього в Україні перекладено 3 з 80 ДТ Кальдерона (інші ж два в перекладі С. Ю. Борщевського). Зокрема, ДТ "Дама - примара" й досі йде у Київському театрі "Колесо". Інша ж драма Кальдерона де ла Барки "Стійкий принц" (переклад С. Борщевського) була заборонена міськомом компартії, але потім ішла у Молодому Театрі [4].

Прикро, що такі представники школи Лопе де Веги, як Тірсо де Моліна (1571-1648), Хуан Руїс де Аларкон (1580-1639), Гіль- ен де Кастро (1569-1631), Августін Морето - і - Каван'я (16181669) і досі не перекладені українською. Переклади більшості вищезазначених драматургів можна знайти лише російською.

XVIII ст. в Іспанії вважається періодом занепаду, у той період не було драматургів, що залишили видатний спадок, і вже в наступному столітті можемо говорити про Хіль і Сарате (1793-1861), Гар- сію Гутьеррес (1812-1884), Вентуру де ла Вега (1807-1865) і ще декількох інших, але й досі їхні твори потребують перекладу.

ХХ ст. вводить у широкий вжиток невіршовану драму з елементами розмовного мовлення.

Яскравим драматургом Покоління 98 можна вважати Р. М. дель Вальє - Інклана, роботи якого належать до неарістотелівської (відкритої) драми. Особливістю його творів є довгі ремарки, такі ремарки - це елемент епічності, а тому такі ДТ - приклад міжродової дифузії, тобто проникнення ознак жанрів одного роду літературних творів в інший рід. На жаль, переклади українською ще не здійснювалися.

Як перекладача ДТ відзначимо М алія (псевдонім - Микола Гурко) і його переклад збірника "Сім коротких п'єс" (1988), де він подає переклад коротких, як правило, одноактних п'єс драматургів кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст (С. Кінтеро "Соняшного ранку", С. Водановіч "Білий фартух", В. Пін'єра "Картина на біло і чорно", О. Драгун "Історія нариву зуба", Е. Гарро "Сеньора на своєму балконі", В. Аса "Перепелиці", Х. Бенавенте "Маленькі причини"), переклад якого дуже схожий із перекладами В. Вовк, адже обидва послуговуються діалектизмами Івано-Франківської області. Так, цей перекладач народився у 1911 р. на теренах України, але вже через певний час виїхав до США, де і став професором іспанської мови та головою Східноєвропейського відділу Білойт коледжу (США).

Особливість іспанських драм ХХ-ХХІ ст. полягає в тому, що іспанські твори на початку ХХ ст. тяжіють до реалістичного напрямку з ліричними вкрапленнями, відображають гострі соціальні проблеми. У Поколінні 27 виділяють Ф. Г. Лорку й А. Касону. Не зрозуміло, чим спричинена така зацікавленість у перекладі творів тільки цих іспанських митців (окрім того, що вони були видатними, але так можна сказати, що кожне століття мало своїх геніїв пера), але першого драматурга перекладали і М. Н. Москаленко, В. Вовк і Д. Дроздовський, а другого - С. Ю. Борщевський і Л. Демидюк, І. Кочуровський, М. Палій, В. Стасенко. На жаль, віднайти переклад М. Палія в Україні - неможливо.

Вершиною драматичного мистецтва того періоду можна справедливо вважати драматичний доробок Ф. Г Лорки. У своїх творах він відроджує античну традицію (тяжіє до арістотелівської драми), яка виявляється в чіткій структурованості та трагічній кінцівці, що веде до катарсису. Твори Лорки були перекладені М. Н. Москаленком ("Любов дона Перлімпліна та краси - Белі- си", "Коли мине п'ять років", "Криваве весілля", "Безплідна", "Донья Росіта, незаміжня, або мова квітів", "Дім Бернарди Аль- би") (1989) і В. Вовк (1974) "Криваве весілля", "Пустошня", "Панна Розіта" та "Господа Бернарди Альби".

Цікавим є порівняння перекладів В. Вовк і М. Н. Москаленка, оскільки перший переклад - це приклад одомашненого перекладу, який сповнений львівських архаїзмів 50-60-х рр., який важко зрозуміти читачеві, а переклад М. Н. Москаленка - відфільтрований, чистий, написаний зрозумілою літературною мовою для сучасного читача, але такий переклад може призводити до втрати розмовності:

- jVieja lagarta recocida! [3] - Стара жаба! [пер. М. Н. Москаленка] - Стара в окропі купала! [пер. В. Вовк].

У першому перекладі наявний семантичний зсув словосполучення lagartarecocida (бувала ящірка), що вжито у переносному значенні М. Н. Москаленком (стара жаба), тобто змінено об'єкт метафори, оскільки в українській мові лексема ящірка не має такої конотації, як lagartaв іспанській. Водночас українська лексема жаба адекватно відтворює авторську оцінку та влучно передає негативну характеристику. Переклад В. Вовк вважаємо незрозумілим і таким, що повністю деформував зміст.

При відтворенні наступного фрамента з'являється додаткова коннотація: La ьnicamujermalaquetenemosenelpueblo[3] - На все село одна така курва [пер. М. Н. Москаленка] / Це єдина непутяща жінка на селі [пер. В. Вовк]. Лексема mala означає, що об'єкт має негативні якості; протирічить логічним або моральним цінностям [rae.es]. У першому варіанті лексема курва належить до пласту розмовної лексики і в тлумачному словнику має значення - гуляща жінка, повія. Перекладач вдається до використання вульгаризму, тим самим спотворюючи ідеостиль Ф. Г. Лорки. На нашу думку, така трансформація не є адекватною, хоча певною мірою зміст відтворено еквівалентно.

На відміну від лорківських трагедій, наближеністю до сучасного європейського театру вирізняється перекладена С. Ю. Борщевським драматична комедія А. Касони "Дерева помирають стоячи", де проводиться паралель між реальним та уявним, із глибоким філософським підтекстом. Драматичний текст цього ж автора "Заборонено вкорочувати собі віку навесні" був перекладений Л. Демидюк 20132014 рр. І. Качуровський переклав "Човен без рибалки". В. Стасен- ко переклав п'єсу "Третє слово", що є буквальним перекладом, за допомогою електронного перекладача, оскільки він сам - режисер Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського в місті Біла Церква й не володіє іспанською. У цьому театрі п'єса "Третє слово" йде й зараз.

Твори А. Буеро Вальєхо - яскраві приклади соціального театру з екзистенційними настроями, де метафорично зображено період франкізму, проблеми тогочасної Іспанії. ДТ цього автора маємо в перекладах С. Борщевського.

Нині значно поглиблюються дослідження реаліста А. Буеро- Вальєхо, а Л. Ю. Корзова захистила кандидатську дисертацію, присвячену творчості цього видатного іспанського драматурга з Покоління 36-41. Основнимиперекладачамийого творів є С. Ю. Борщев- ський, М. Палій і в 1996 р. у журналі "Всесвіт" (№ 4) вийшов переклад А. Буеро-Вальєхо "Сон розуму", який здійснили Лев Олевсь- кий та О. Микитенко. За сприяння С. Ю. Борщевського вистава за ДТ "В палаючій пітьмі" йде у Молодому театрі.

Серед драматичних творів, перекладених у ХХІ ст., варто зазначити переклад сучасного молодого драматурга Х. Майорги та його п'єсу "Любовні листи Сталіну", яку переклав С. Ю. Борщевський спеціально для Молодого театру. Ця драма-фантазія з елементами епістолярного жанру й історичними ремінісценціями Х. Майорги належить до постмодерністського простору, зокрема з відродженням архаїчних форм театральності, які порушують такі філософські питання, як проблема спокуси та боротьби за свободу, відображає баталію інтелектуалів і влади. Характерною рисою цієї драми виступають незначні ремарки, що дають свободу уяві режисера й читача. Значна частина твору - це листи М. Булгакова до товариша Сталіна.

Деякі переклади ДТ, на жаль, відсутні в Україні, як наприклад Альфонсо Састре з Покоління 50 "Чета проти смерти" у перекладі М. Палія (1985).

Отже, Із вищенаведеного видно, що перекладацький доробок іспанських ДТ доволі незначний і вартий того, щоб збільшуватися та сприяти збагаченню свєї власної культури за рахунок якісних перекладів ДТ для читаня й постановки театральних вистав. Доцільно до цього процесу долучати студентів, аби поповнювати наші ряди.

Список використаних джерел

переклад драматичний текст іспанський

1. Верба Г. З історії становлення іспаністики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / Г. Верба, Н. Хижняк // Мовні і концептуальні картини світу / Зб. наук. праць. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2013.Вип. 44, Ч. 2. - С. 72-86.

2. Гарсія Лорка Ф. Криваве весілля : драмат. твори / упоряд. і пер. з ісп. М. Н. Москаленка. - К. : Мистецтво, 1989.

3. Гачечиладзе Г. Художественный перевод и литературные взаимосвязи / Г. Гачечиладзе. - 2-е изд. - М. : Сов. писатель, 1980.

4. Інтерв'ю Борщевського С. Ю. [електронний ресурс] режим доступу від 15.03.2016: https://anetta-publishers.com/presses/86.

5. DicconariodelaRealAcademiaEspanola[Електронний ресурс]: режим доступу від 15.03.2016: http://www.rae.es/

6. Salmon L. Teoria della traduzione: storia, scienza, professione / Laura Salmon.Milano : Antonio Vallardi, 2003.

Размещено на Allbest.ru