Релігійна метафора в гастрономічній термінології сучасної турецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Релігійна метафора в гастрономічній термінології сучасної турецької мови

Покровська І.Л.

м. Київ

Анотація

Присвячено релігійній метафорі у складі гастрономічної термінології сучасної турецької мови. Виокремлено та проаналізовано внутрішню форму гастронімів із різними релігійними реаліями, характерними для турецької мовної картини світу.

Ключові слова: релігійна метафора, картина світу, семантика, онім, функціонування.

Посвящена религиозной метафоре в составе гастрономической терминологии современного турецкого языка. Выделено и проанализировано внутреннюю форму гастронимов с разными религиозными реалиями, характерными для турецкой языковой картины мира.

Ключевые слова: религиозная метафора, картина мира, семантика, оним, функционирование.

The article deals with religious metaphor as a part of gastronomic terminology of modern Turkish language. Internal form of gastronyms with different religious realities have been identified and analyzed as a characteristic of the Turkish language picture of the world.

Keywords: religious metaphor, language picture of the world, semantics, onym, functioning.

Історія людства міцно пов'язана з процесом приготування та споживання різних страв, оскільки задоволення потреби організму у їжі - це одна з основоположних потреб людини. Представники всіх націй споживають їжу, проте в кожного народу є свої гастрономічні смаки, свої національні страви, своя так званого "глютонічна" культура, навіть окрема "кулінарна картина світу" (Є. Добренко). Гастроніми досліджуються такими сучасними вченими, як С. С. Ісаєв, Н. Ф. Клименко, О. В. Плетнєва.

Актуальність цього дослідження полягає в тому, що воно присвячене найсуттєвішій проблемі турецького суспільства - взаємозв'язку мови й релігії (на прикладі турецькомовних лек- сем-гастронімів із релігійною метафорою). У дослідженні акцентується увага на впливі релігії на свідомість, його відображенні в турецькій мовній картині світу та мисленні пересічних турків.

Метою дослідження є виокремлення найбільш вживаних га- стронімів із релігійним компонентом у сучасній турецькій мові й аналіз їхнього вживання та функціонування, а також характеристика метафоричних значень традиційних назв турецьких страв.

Об'єктом дослідження є внутрішня форма гастронімів із релігійною метафорою, які вживаються в сучасній турецькій мові, матеріалом - списки турецькомовних гастронімів. метафора словотворення гастронім назва

Турецький лінгвіст А. Доган, аналізуючи метафори, виділяє перенесення ознак із людини на природу (передача притаманних людині якостей: dag bap - 'підніжжя гори'; bir ba§ sogan - 'головка цибулі'), а також із природи на людину (domuz - 'свиня (про неохайну людину)', tilki - 'лисиця (про хитру людину)', перенесення між предметами в природі (kuзburnu (букв. ніс пташки) - 'шипшина', kirlangiзbaligi (букв. риба-ластівка) - 'люціан'), перенесення почуттів (sicak bir bakiз - 'теплий погляд', tatli bir ses - 'приємний голос') [5, с. 62-68].

Крім наведених традиційних перенесень значень, дослідники останнім часом виокремлюють і більш "екзотичні": із кулінарної сфери - у політичну, із релігійної - у кулінарну. Так, дослідниця Н. Поліщук розглядає назви кулінарних страв, які характеризують внутрішню українську політику, серед яких виділяє, як найяскравіші такі: партійний вінегрет - 'мішанина, плутанина у партійних стосунках', провести вибори ”під олів'є” - 'планувати вибори під Новий рік', недоварена каша - 'незавершений процес переговорів' [4, с. 216-222].

У назвах кулінарних страв релігійні вкраплення не є рідкісними, оскільки, напевно, багато релігійних обрядів пов'язані саме з процесами приготування особливих страв, прийняття їжі тощо. У першу чергу слід виділити назви святкових страв, які готували на найбільші мусульманські свята - Рамазан, свята Кандиль, Курбан-байрам.

Гастрономічна термінологія представлена сакронімами, пов'язаними з власною назвою свята Рамазан: Ramazan зфregi (букв. рама- занський пиріжок) - 'пиріг, який готують на свято Рамазану з дріжджового тіста з додаванням кунжуту та чорнушки (тур. зфrekotu)', його анатолійський аналог - Antalya'nin tahinli tarзinli ramazan зфregi - 'пиріг із корицею та тахіном, без дрідждів із використанням розпушувального порошка', у Текірдаг ці пиріжки готують із горохом (тур. nohutlu Ramazan зфregi), у Зіле - без цукру й солі, у Токаті - без цукру на горохових дріжджах (тур. gelin зфregi); Ramazan kebabi (букв. ра- мазанський шашлик) - 'шашлик зі шматочків телячого м'яса, яке вкладається в рамазанську перепічку, із додаванням петрушки, чорного перцю', Ramazan pilavi (букв. рамазанський плов) - 'плов з рису, вареного гороху, телячого м'яса, лапші', katlamali Ramazan yufkasi (букв. складені рамазанські листи) - 'листи тіста, приготовані на молоці та яйцдх', Ramazan pidesi (букв. рамазанська булочка-піде) - 'різновид святкового пирога без начинки', Gьllaз ramazan tatlisi (букв. рамазанські солодощі - гюллач) - 'булочка з дріжджового тіста, зверху посипана спеціальною помадкою з кунжутом'.

Крім того, до рамазанських страв слід віднести й ті, які пов'язані з тридцятиденним постом, який передує самому святу. Рамазанський піст полягає в тому, що зі сходу і аж до заходу сонця правовірні мусульмани не споживають ніякої їжі й навіть не п'ють води. Вечеря є цілим ритуалом і має назву iftar. Усі страви, які виставляються на стіл, під час святкової вечері іменуються, як iftar yemekleri (укр. страви для розговіння). Їжу також можна вживати рано-вранці ще до сходу сонця (тур. sahur), і страви, які споживають у цей час називають sahur yemekleri: hamurlu iftar зorbasi (укр. суп на вечірнє розговіння з тістом) - 'суп з курячою грудинкою з додаванням картоплі, моркви, цибулі', iftariye, iftariyelik, iftarlik (укр. приготована до вечері-іфтару страва): 1) закуска (бринза, маслини, ікра); 2) дуже трохи, невелика кількість; iftarda ve sahurda menemen (букв. омлет для сніданку та вечері під час посту) - 'омлет із додаванням яєць, помідорів, зеленого перцю та приправ'; pratik sahur gцzlemesi, sahurluk bцrek, sahur bцrek (букв. пиріг до сніданку) - 'пиріг зі слоєного тіста з начинкою з оливками, помідорами та бринзою'; partirmali iftar bцregi (букв. пиріг до вечері з бастурмою) - 'пиріг з начинкою з бринзи та бастурми'.

Важливими із погляду релігії в мусульман є свята циклу кандиль - чотири священні ночі: народження пророка Мухаммеда (Mevlit Kandili) - '12-та ніч третього місяця місячного календаря', ніч зачаття пророка Мухаммеда (Regaip Kandil), ніч вознесіння пророка Мухаммеда (Miraз Kandili) - '26-ма ніч священного місяця Рамазану, відзначається з нагоди мандрівки пророка Мухаммеда з Мекки в Єрусалим і його сходженні на небеса до Аллаха. Найбільш урочиста ніч у місяць Рамазан, ніч відпущення гріхів (Berat Kandili) - '14-та ніч священного місяця Шабан'. Усі канділі не обходяться й без традиційних турецьких частувань, а саме: kandil kebabi (букв. шашлик до кандилю) - 'шашлик з ягнятини з картоплею, зеленим перцем і помідорами', kandil lokmasi (букв. шматок до кандилю) - 'булочка з дріжджового тіста з додаванням маргарину та яєць, посилана цукровою пудрою', kandil simidi (букв. бублик до кандилю) - 'бублик зі здобного тіста, посипаний кунжутом'.

Шанованим у мусульман релігійним святом є Курбан-байрам - свято жертвоприношення, до якого готують різноманітні страви. У першу чергу це страви, приготовані з м'яса жертви - тварини, яка була зарізана за мусульманським звичаєм і вважається священною. Таке м'ясо має назву kurban eti. Найчастіше це м'ясо тушкують невеличкими шматочками, подають із салом із зелені й називають kurban kavurmasi (букв. тушкована жертва).

Крім назв святкових страв, релігійні терміни можуть входити до назв й інших страв. Найчастішими є такі релігійно марковані компоненти назв страв:

Allah (букв. Аллах): Allah ne verdiyse keki (букв. кекс "Все, що дав Аллах") - 'кекс з величезною кількістю складників' (зокрема, на відміну від звичайного кексу до його складу входять горіхи, фундук, ізюм, курага, кориця, шоколад і терта лимонна шкірка);

imam (букв. імам): imam bayildi (букв. імам знепритомнів) - 'страва з баклажанів, помідорів і перцю'; ekзili imam bayildi (букв. кислий імам знепритомнів), nar ekзili imam bayildi (букв. імам знепритомнів із кислинкою гранату) - 'страва з баклажанів помідорів і перцю з додаванням гранатового соку', imam bayildi firinda (букв. імам знепритомнів у духовці) - 'запечена у духовці страва з баклажанів та інших овочів'; imam sarigi tatlisi (букв. солодощі тюрбан імама), imam sarigi pastasi (букв. торт "Тюрбан імама"), imam sarigi (букв. тюрбан імама) - 'кекси, обваляні в кокосовій стружці й политі шоколадом' (за зовнішнім виглядом імітують тюрбан імама);

cehennem (букв. пекло): tavuklu cehennem kebabi, tavuk cehennem kebabi^^. пекельний кебаб із курки) - 'страва із запеченого в духовці м'яса з такими спеціями, як ялівець, селера, шавлія'. У переносному значенні пеклом їжі (тур. yemek cehennemi) називається безліч рецептів різних страв (наприклад, сайт yemek cehennemi.com);

cennet (букв. рай): cennet зorbasi (букв. райський суп) - 'суп із великою кількістю інгредієнтів (сочевиця, горох, морква, картопля, кріп, петрушка, кмин, перець, сіль, борошно)'; cennet зamuru (букв. райський бруд) - 'готовий кадаїф із додаванням фісташок, вершкового масла, цукрової пудри, вершків'; hurma cenneti (букв. рай фініків) - 'солодощі, приготовані з фініків, молока, цукру й борошна'; cennet elmali tatli (букв. солодощі з хурми (укр. райського яблука), cennet kьnkь tatlisi (букв. солодощі у вигляді райської труби) - 'солодощі з солодкого тіста з горіхами у формі трубочок, які поливаються щербетом'; cennethurmali muhallebi (букв. мухаллебі зі шматками фініків) - 'молочний кисіль із фініками'; cennet tatlisi (укр. райські солодощі): Cennet elmasindan cennetlik bir tatli oldu (укр. з хурми приготували райські солодощі). Одним із різновидів фініків є райські фініки: cennet hurmasiyla hurma cenneti - 'солодощі з райських фініків'.

Бенкет чи обід із великою кількістю різноманітних страв називають yemek cenneti (букв. рай страв);

hac, haci (букв. прочанство до Мекки): sьrpriz hacpastasi (букв. торт-сюрприз для хаджу), haci pastasi (букв. торт прочанина) - 'торт-подарунок для тих, хто здійснив паломництво'; такий торт зазвичай вкривається кремом білого кольору, оскільки білий колір є символом паломництва до Мекки; hac yemegi (букв. їжа для хаджу) - 'скромний набір необхідної для здійснення паломництва їжі';

gavur: gavur dagi salatasi (букв. салат "Гора невірних") -'салат із помідорів, зеленого перцю, свіжої й ріпчастої цибулі, петрушки, подрібнених горіхів, оливкової олії та гранатового оцту';

melek (букв. ангел): beyaz melek pastasi (букв. торт "Білий ангел") - 'торт із бісквітного тіста, прикрашений кокосовою стружкою та фруктами'; aglayan melek pastasi (букв. торт "Ангел, який плаче") - 'торт із бісквіту, политий білим кремом і какаовим кремом, який стікає по торту'; kara melek keki (букв. кекс "Чорний ангел") - 'кекс із какао й горіхами'; melek kek (букв. кекс-ангел) - 'кекс, политий білим кремом, прикрашений чорницею та журавлиною'; зilekli melek pasta (букв. торт "Ангел із полуницею") - 'торт із кремом "Тартар" і шматочками полуниці'; melek pilavi (букв. плов ангелів) - 'плов із м'ясом, рисом, горохом, морквою'. У турецького народу з волоссям ангела порівнюється вермішель: melek saзli kizin saray зorbasi - 'суп "Сарай" із довгою вермішеллю; melek saзli domates зorbasi - 'помідоровий суп із довгою вермішеллю',

-papaz (букв. піп): papazyahnisi (букв. мішанина попа) - 'м'ясна страва з цибулею, вином або оцтом';

tekke (букв. текке, обитель дервіша): tekke pilavi (букв. плов текке - обителі дервішів) - 'плов; страва з пшениці грубого помелу з додаванням овочів', tekke зorbasi (букв. суп текке) - 'суп із помідорів, перцю, фаршу, борошна, м'яти'). При цьому елементи суфій- ських традицій збереглися в найменуваннях зазначених страв сучасної турецької кухні, оскільки в текке здавна традиційними стравами були суп і плов: мевлевітський плов (тур. Mevlevi pilavi) - 'страва з баранини й рису з додаванням гороху, каштанів, фісташок', і мевлевітські солодощі, або локум (тур. Мєуієуі tatlisi, Mevlevi lokumu) - 'десерт із фініків, ізюму, товчених горіхів, кориці, тахіну'. Зазначені страви є традиційними в турецькій кухні й часто не мають безпосередніх асоціацій із сакральним життям турків: Зanakkale standinin en ilginз цzelliklerinden biri de kadin giriзimci Atiye Laзin'in "Mevlevi tatlisi" oldu. Memurlugu birakip Gelibolu'daki dьnyanin en bьyьk mevlevihanesinden ilham alarak tatli iзine soyunan Laзin, giriзim цykьsьnь §цyle anlatti: "Mevlevi tatlisinin formьlь зok eskiye dayaniyor. Ben onu alarak geliзtirdim. iзinde her tьrlь kuru meyve ve kuru yemiз olan ьrьnde un, tuz ve зeker yok. Saglik aзisindan da zarari yok, faydasi var. Tatliyi geliзtirmek iзin halen Ege Ьniversitesi ile зaliзmaya devam ediyorum. - 'Найцікавішою особливістю стенду в Чанаккале стали мевлевітські солодощі, які асоціюються з іменем бізнес-леді Атіє Лачін. Лачін, яка залишила роботу службовця, черпаючи натхнення від найбільшої у світі геліболуйської мевліха- не, розповідає історію свого "солодкого" бізнесу: "Рецепт мевле- вітських солодощів має давню історію. Я трохи його змінила. У продукції з різноманітними сушеними фруктами та горішками, немає борошна, солі та цукру. Ніякої шкоди для здоров'я, лише користь. Я співпрацюю з Егейським університетом щодо вдосконалення рецепту цих солодощів" ('Humyet', 22.10.2012).

- dervi§:dervi§ kebabi (укр. шашлик дервіша) - 'шашлик із невеликих шматочків м'яса ягнятини з додаванням овочів і спецій'.

Таким чином, метафора залишається активним способом словотворення назв у гастрономії. Разом із традиційними реаліями виникають нові асоціативні комплекси, утворені за подібністю зовнішнього вигляду, смаку, призначення страв з традиційними релігійними термінами турків-мусульман. Метафори гастрономії містять інформацію про релігійні вподобання, характерні для певної місцевості, і при цьому є складовою мовної картини світу турецького етносу.

Список використаних джерел

1. Ісаєв С. С. Реалізація кулінарного коду китайської культури у фразеологізмах з компонентом "вино"/ С. С. Ісаєв // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : ВПЦ "Київський університет", - Вип. 55, ч. 2. - С. 82-88.

2. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. - К. : ВД Дмитра Бураго, 2008. - 2 вид., перероб. - К. : Пучаг, 2005.

3. Плетнева Е. В. Метафора повседневности в русской и франзуской языковых картинах мира : 10.02.20 / Е. В. Плетнёва. Метафора повседневности в русской и французской языковых картинах мира ("Гастрономия", "Костюм", "Интерьер") : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20. - Волгоград, 2006.

4. Поліщук Н. Мистецька термінологічна лексика в газетному тексті (на матеріалах газет "Дзеркало тижня, "Газета по-українськи", "Високий замок", "Скриня") / Н. Поліщук // Вісн. нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія : Проблеми української термінології. - Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 2012. - № 733. - С. 216-222.

5. DoganA. Anlambilimi.Anlambilim konulan ve Tьrkзe'nin Anlambilimi/ A. Dogan. - Ankara : Engin Yayin Evi, 2005.

Размещено на Allbest.ru