Лексеми простір і місце у складі польських фразеологічних одиниць

З'ясування ролі лексем простір і місце у формуванні семантики польських фразеологічних одиниць. Антонімічні відношення між одиницями простір і місце. Взаємозв'язок семантичної площини лексеми місце з семантикою фразеологічних одиниць, що її містять.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2020
Размер файла 43,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЕКСЕМИ ПРОСТІР І МІСЦЕ У СКЛАДІ ПОЛЬСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Л.I. Яковенко, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри загального та

слов'янського мовознавства філологічного факультету

Анотація

У статті розглянуто лексеми przestzen і шіе)^се, а також з'ясовано їх роль у формуванні семантики польських фразеологічних одиниць. Показово, що книжна лексема рrzestzen, за деякими винятками, майже не входить до складу фразеологічних одиниць. Репрезентантом цього ключового поняття існування речей та явищ у фразеології є лексема miejsce. Ця особливість зумовлена побутовим потрактуванням простору через локальні характеристики предмета, що згодом відбилося також на певних соціальних та ментальних процесах і явищах. З п'ятдесяти проаналізованих польських фразеологічних одиниць з компонентом miejsce найбільша кількість ілюструє його значення „частина якогось простору”, при цьому у значній кількості одиниць воно безпосередньо реалізоване. Семантика аналізованих фразеологізмів здебільшого стосується окремої ділянки простору, пов'язана з уступанням чи заміщенням, з узагальненим позначенням певного положення чи посади, а також з відповідністю чи невідповідністю поведінки, посади, події тощо.

Ключові слова: лексема, фразеологічна одиниця, лексичне значення, фразеологічне значення.

Annotation

L. I. Yakovenko, Candidate of Philology,

Associate Professor of General and Slavic Linguistics Department Odesa 1.1. Mechnikov National University,

LEXEMES SPACE' AND PLACE' AS PART OF POLISH
PHRASEOLOGICAL UNITS

The object of our investigation is the Polish phraseology; the subject is Polish phraseological units with the components 'space' and 'place'. The purpose is to determine the meaning of the two lexemes as being the key ones to indicate the existence of things and phenomena in Polish phraseological units.

Methodology. To reach the goal the descriptive method, the method of component analysis is used in this article. Finding. The lexeme 'space' is practically not used in the Polish phraseological units. The lexeme 'place' has been registered in 50 idioms. It reflexes an ordinary perception of space as some definite place for objects and events. The meaning of the lexeme 'space' correlates with the meaning of its phraseological units. In a great number of idioms the following lexical meanings have been realised: 'part of a certain space, where something is situated or happens', 'limited space for one person only', 'location, position or role of someone or something in a group of similar people, things or phenomena'.

Practical value. The results of the research can be used in lecturing course on Polish phraseology and in compiling a phraseological dictionary. Results. The semantic classification of the phraseological units points out to the fact that the most numerous among them are the groups that indicate separate plots of space; substitution; generalised indication of a certain status or position; conformity - nonconformity to one's behaviour, post, an event etc. The results of the investigation show the correlation between the phraseological meaning and the lexical meaning of the word 'place'.

Key words: lexical units, phraseological units, lexical meaning, phraseological meaning.

Виклад основного матеріалу

Просторові відношення є одним з найважливіших компонентів у системі існування істот, речей, явищ. Як стверджує польський вчений Зенон Роскаль, „Простір належить до тих епістемічних категорій, що виступають у різних науках. <...> Концепції простору розвивалися у межах європейської філософської традиції, спираючись як на донауковий, так і науковий досвід. Сучасні концепції простору конструюються в основному на канві ідей, поданих на ґрунті природничих наук та математики. Однак розвиток наук і технологій, у тому числі технологій інформаційних та телекомунікаційних, настільки є важливим для пізнання, що переноситься на модифікації концепцій простору, які створювалися традиційно у контексті побутового та наукового досвіду” [12, с. 292]. Отже, просторові уявлення сучасників знаходяться під значним впливом досягнень новітніх технологій, і це дає підставу стверджувати, що розуміння простору, відбите у фразеологічній системі певної мови, значно відрізняється від уявлень пересічної людини сьогодення.

Виходячи з того, що фразеологізми - це специфічні тексти (див. [4], [6], [7] та ін.), услід за В. Н. Топоровим розглядаємо поняття міфопоетичного простору [9, с. 229], однією з ознак якого є наповненість речами. Так само А. Я. Гуревич відзначає фактичну відсутність абстрактного поняття простір у середньовічній культурі й важливість саме місця, яке займало певне тіло [3, с. 19].

Останнім часом аналіз репрезентації категорії простору у фразеологічних одиницях (далі - ФО) набув особливої популярності. Так, українська дослідниця Наталія Венжинович аналізує просторово -часові відношення в українській фразеології у лінгвокультурологічному аспекті [1]. Польські вчені Катажина Сєверт-Ковальковська та Ханна Стипа зосереджують увагу на компаративних студіях німецьких і польських фразеологічних єдностей з назвами категорій простору [11]. Анна Маєвська-Творек розглядає оцінний аспект простору у сучасній польській фразеології [10]. Російська вчена Марія Осика на матеріалі російської та французької фразеології прослідковує способи реалізації концепту „простір” [5], відображенням цього концепту у фразеології національних мов цікавиться також Марина Тітова [8]. Об'єктом нашого досліждення є категорія простору в польській фразеології та особливості її безпосередньої реалізації у ФО. Отже, мета дослідження - встановити семантичне навантаження лексем простір (przestrzen), місце (miejsce) як основних репрезентантів існування речей чи явищ у складі польських фразеологізмів.

Словникова дефініція лексеми p zest zen загалом відбиває особливості наукового та побутового підходів до цього поняття. Так, Універсальний словник польської мови за ред. Станіслава Дубіша дає наступне визначення лексеми простір: простір книжн. a) „те що простягається скрізь навколо, безкінечна, необмежена трьохвимірна сфера, у якій відбуваються усі фізичні явища”; б) „частина такої протяжності, що охоплена якимись межами; територія; також: місце, яке зайняте певним матеріальним предметом”; в) „широка, порожня площина, широка, порожня поверхня без чітко окреслених, видимих меж”; г) „відстань, проміжок між чимось і чимось; дистанція”; ґ) перен. „сукупність суспільних, політичних і под. явищ” [13]. Цілком передбачуваною є відсутність фразеологічних одиниць до цієї лексеми, яка має книжний характер. Виняток становить значення б), до якого наведено ФО przestrzen zyciowa „minimum obszaru potrzebne do zycia komus lub czemus” [13].

Вищеназваний словник фіксує сім значень слова miejsce: 1. „простір, який можна чимось зайняти чи заповнити, у якому може хтось чи щось поміститися”; 2. „певний фрагмент тіла, здебільшого на його поверхні”;

3. „частина якогось простору, на якій хтось перебуває, щось знаходиться чи відбувається; також: приміщення, що служить певним цілям”; 4. „обмежений відтинок простору у якомусь приміщенні чи на якомусь терені, призначений для однієї особи”; 5. „позиція, ранг або роль когось чи чогось у групі подібних осіб, речей, явищ”; 6. „фрагмент тексту, висловлення чи низки подій”;

7. „оплачуване заняття, становище, посада” [13]. Як бачимо, перше, третє й четверте значення слова витлумачені за допомогою лексеми przestrzen, що доводить нерозривність цих понять у свідомості мовця.

Загалом словник за редакцією Станіслава Дубіша подає 47 ФО до лексеми miejsce, при цьому перше значення „простір, який можна чимось зайняти чи заповнити”, проілюстроване двома фразеологізмами: do ostatniego miejsca „calkowicie, zupelnie”; zrobic komus miejsce „posun^c si?, sciesnic si? tak, zeby ktos mogl usi^sc, zmiescic si?, wejsc gdzies” [13]. До другого значення „певний фрагмент тіла” подано п'ять одиниць, при цьому більшість з них семантично пов'язана з ФО czyjes slabe miejsce „dziedzina, w ktorej komus brak uzdolnien, sprawnosci itp.; takze: cechy, ktore przysparzaj^ komus klopotu” [13].

Найбільше ФО (24) ілюструє третє значення аналізованої лексеми „частина якогось простору”, при цьому у значній кількості одиниць воно безпосередньо реалізоване. Наприклад: polozyc cos na swoje miejsce „polozyc cos tam, gdzie powinno byc, gdzie zwykle lezy i gdzie mozna to latwo znalezc”; cos ma gdzies swoje miejsce „cos powinno znajdowac si? w przeznaczonym do tego pomieszczeniu, schowku itp.” [13]. Значення „обмежений відтинок простору, призначений для однієї особи” реалізоване у 4 ФО, наприклад: ustqpic komus miejsca „podniesc si? ze swego miejsca ofiarowuj^c je komus stoj^cemu”; ksiqzk. honorowe, pierwsze miejsce „miejsce do siedzenia (zwykle przy stole), uwazane za uprzywilejowane” [13]. Досить розмаїто проілюстроване фразеологічними одиницями значення „позиція, ранг або роль когось чи чогось у групі подібних осіб, речей, явищ”, при цьому семантика лексеми у складі ФО зберігається: znac swoje miejsce „miec swiadomosc swojej (zwykle nie najwyzszej) pozycji w grupie, znac swoje obowi^zki”; pot. wskoczyc na czyjes miejsce „obj^c po kims jakies intratne stanowisko, przej^c rol? itp. korzystaj^c z nadarzaj^cej si? okazji”. До двох останніх значень лексеми miejsce („фрагмент тексту, висловлення”, „оплачуване заняття, становище, посада”) не наведено ФО.

Значення аналізованих польських фразеологізмів з компонентом miejsce є досить різноманітним, більшість з них можемо об'єднати у семантичні групи. Найчисельнішою є група, що позначає окрему ділянку простору, до неї зараховуємо вісім одиниць, наприклад: na miejscu a) „tam, gdzie w danej chwili ktos lub cos si? znajduje, albo gdzie si? cos wydarzylo”; b) „tam, dok^d ktos idzie lub jedzie; u celu”; klasc cos na swoim miejscu „polozyc, klasc, zostawic itp. cos tam, gdzie powinno byc, gdzie zwykle lezy i gdzie mozna to latwo znalezc”; ksiqzk. honorowe, zaszczytne, poczesne, pierwsze miejsce a) „miejsce do siedzenia (zwykle przy stole), uwazane za uprzywilejowane, nalez^ce si? osobie szczegolnie szanowanej” [13].

Сім ФО репрезентують значення, пов'язані з уступанням, заміщенням: ustqpic komus miejsca „podniesc si? ze swego miejsca ofiarowuj^c je komus stoj^cemu”; zrobic, robic komus miejsce „posun^c si? (posuwac si?), sciesnic si? (sciesniac si?) tak, zeby ktos mogl usi^sc, zmiescic si?, wejsc gdzies”; zajqc czyjes miejsce, przyjsc, wejsc na czyjes miejsce „przej^c czyjes funkcj?, nast^pic po kims” [13]. У одиницях цієї групи лексема miejsce виступає як у значенні конкретної ділянки фізичного простору, так і певних посад чи ментальних фрагментів соціуму. Так, з останніми пов'язані ФО pot. wskoczyc na czyjes miejsce „obj^c po kims jakies intratne stanowisko, przej^c rolз itp. korzystaj^c z nadarzaj^cej siз okazji”; cos, ktos ustзpuje miejsca czemus, komus „cos, ktos wycofuje siз sk^ds, jest zastзpowane, zastзpowany lub wypierane, wypierany przez cos, kogos innego” [13]. Менша кількість одиниць (5) узагальнено вказує на чиєсь положення чи посаду: na twoim, waszym itp. miejscu „w twojej, waszej sytuacji, w twoim, waszym polozeniu”; wrфcic na swoje miejsce „ponownie obj^c jakies stanowisko”. При цьому важливим є ціннісний компонент значення: znalezc, m iec gdzies swoje m iejsce „dobrze siз czuc gdzies, byc akceptowanym w jakims srodowisku, byc potrzebnym komus”; ksiqzk. wysunqc siз na czolo, na pierwsze miejsce „stac siз najlepszym, przoduj^cym w jakiejs dziedzinie” [13].

Також можемо виділити групу одиниць (4), що позначає відповідність чи невідповідність поведінки, посади, події тощо: na miejscu c) ksiqzk. „o kims lub o czyims zachowaniu: taktowny, przyzwoity, bez zarzutu”; byc na swoim miejscu „zajmowac odpowiednie dla siebie stanowisko, wykonywac odpowiedni^ dla siebie pracз”; nie ma miejsca na cos „cos nie powinno siз gdzies pojawic, zdarzyc”; tu nie miejsce „to nie jest odpowiednia sytuacja, odpowiedni moment na cos”.

Наступні ФО (3) об'єднуємо за спільною семою 'уява': рrzeniesc siз w jakies m iejsce, w jakies czasy „wyobrazic sobie, miec wrazenie, ze jest siз w innym miejscu, w innym czasie niz w rzeczywistosci” ; ksiqzk. cos przenioslo kogos w jakies m iejsce, w jakies czasy „dziзki czemus ktos ma wrazenie, ze jest w innym miejscu, ze zyje w innym czasie niz w rzeczywistosci”; ksiqzk. postawic siз, stawiac siз w czyims polozeniu, w czyjejs sytuacji, na czyims m iejscu „wczuc siз w czyj^s sytuacjз, zrozumiec, wyobrazic sobie czyjes polozenie”. Як бачимо, у перших двох фразеологізмах місце нерозривно пов'язане з часом, а їх загальна семантика вказує на відрив від реальної дійсності.

Не становлять чисельних груп ФО, у яких зображено душевний стан неспокою, знервованості (nie mфc sobie znalezc m iejsca „byc zdenerwowanym, niespokojnym, bezskutecznie probowac siз czyms zaj^c”; nie m фc usiedziec na miejscu „byc niespokojnym, podnieconym, czuc potrzebз ruchu, dzialania, zmiany otoczenia”); стан нерухомості, брак розвитку (dreptac, stac w m iejscu „nie posuwac siз w swoich dzialaniach, nie robic postзpow, nie rozwijac siз”; czas stanql, zatrzym al siз w m iejscu „o wrazeniu ci^glego trwania jakiejs chwili”); раптовість (z miejsca „od razu, natychmiast”; zginqc, zabic siз, zabic kogos itp. na m iejscu „zginqc, zabic siз, zabic kogos itp. od razu, natychmiast”); важливість, перевага (stawiac kogos, cos na pierwszym m iejscu, stawiac cos na pierwszym planie, wysunqc cos na pierwszy plan „traktowac kogos, cos jako najwazniejsze, maj^ce najwiзksze znaczenie, najwiзksz^ wartosc, oceniac kogos, cos najwyzej”; sport. wyjsc, wysunqc siз na pierwsze m iejsce „byc pierwszym w jakiejs klasyfikacji, miec przewagз nad przeciwnikiem, zwyciзzac, przodowac”). Також лексема miejsce репрезентує у складі польських ФО повноту, остаточність: do ostatniego miejsca „calkowicie, zupelnie”.

Заслуговують на увагу антонімічні відношення між аналізованими одиницями: siedziec na m iejscu „przebywac gdzies stale, nigdzie nie wyjezdzac” - nigdzie nie zagrzac miejsca „cz?sto zmieniac miejsce pobytu lub pracy”; dreptac, stac w miejscu „nie posuwac si? w swoich dzialaniach, nie robic post?pow, nie rozwijac si?” - cos ruszylo z miejsca „spowodowac post?p w jakichs dzialaniach, w zalatwianiu czegos; cos po dluzszej przerwie zacz?lo byc zalatwiane, zacz?lo si? posuwac, rozwijac” [13]. Подібного типу відношення спостерігаємо також у парі miec miejsce „dziac si?, odbywac si?, zdarzac si?, zachodzic” - nie ma miejsca na cos „cos nie powinno si? gdzies pojawic, zdarzyc” У наведених ФО протиставлені за значенням дієслова, у той час як лексема місце семантично співвідноситься з простором чи з певними подіями.

Отже, можемо дійти наступних висновків. Книжна лексема przestzen майже не виступає у складі польських фразеологічних одиниць. Натомість лексема miejsce наявна у кількох десятках ФО і відбиває буденне сприйняття простору як певного місця предметів та подій. Семантична площина лексеми miejsce має певні точки перетину з семантикою ФО, що її містять. Так, у багатьох фразеологізмах безпосередньо реалізовані значення названої лексеми „частина якогось простору, на якій хтось перебуває, щось знаходиться чи відбувається”, „обмежений відтинок простору, призначений для однієї особи”, „позиція, ранг або роль когось чи чогось у групі подібних осіб, речей, явищ”. Здійснена семантична класифікація аналізованих ФО дозволяє зробити висновок, що найбільшими є групи на позначення окремої ділянки простору, на позначення уступання чи заміщення, на узагальнене позначення певного положення чи посади, а також на відповідність чи невідповідність поведінки, посади, події тощо. Як бачимо, тут також відбувається кореляція з лексичним значенням компонента miejsce. Крім того, лексема miejsce бере участь у формуванні значень фразеологічних одиниць, пов'язаних з уявою; душевним станом неспокою, знервованості; станом нерухомості, браком розвитку; раптовістю; важливістю чи перевагою; подією і її відсутністю. Здебільшого у таких ФО спостерігаємо метафоричне чи метонімічне вживання названої лексеми.

Розглянута проблема відкриває перспективи порівняльного дослідження українських та польських (і ширше - слов'янських) ФО з компонентами простір, місце.

Список використаних джерел та літератури

фразеологічний польський простір місце

1. Венжинович Н. Простір і час в українській фразеології: лінгвокультурологічний аспект. Prostor in cas v frazeologiji. Ljubljana: Znanstvena zalozba Filozofske fakultete, 2016. S. 423-428.

2. Гак В. Г. Пространство вне пространства. Логический анализ языка. Языки пространств. Москва: Школа „Языки русской культуры”, 2000. С. 127134.

3. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. Москва: Искусство, 1984. 350 с.

4. Луценко Н. А. Об этимологическом аспекте фразеологии. В пространстве филологии: К 70-летию со дня рождения д-ра филол. наук Е. С. Отина. Донецк: Юго-восток, 2002. С. 259270.

5. Осыка М. В. Способы вербализации концепта „пространство” (на материале русской и французской топонимической фразеологии. Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. Языковая реальность познания. Вып. № 3 (7). 2009. С. 129134.

6. Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. Москва: Academia, 2000. 128 с.

7. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический, лингвокультурологический аспекты. М.: Наука, 1996. 288 с.

8. Титова М. П. Концепт „Пространство” и его отражение во фразеологии национальных языков. Вестник Забайкальского государственного университета. Филологические науки. Вып. № 10 / 2010. С. 45-50.

9. Топоров В. Н. Пространство и текст. Текст: семантика и структура. М.: Наука, 1983. С. 227-284.

10. Majewska-Tworek A. Wartosciowanie przestrzeni we wspolczesnej frazeologii polskiej. Przestrzen w j§zyku i w kulturze: problemy teoretyczne: interpretacje tekstow religijnych. T. 21. Lublin. 2005. S. 181-188.

11. Siewert-Kowalkowska K., Stypa H. Przestrzen we frazeologii. Niemieckie i polskie zwi^zki frazeologiczne z nazwami kategorii przestrzennych. URL:http://www.ukw.edu.pl/strona/konferencje/konferencje/23757/konferencjaprzestrzenwlturze.

12. Roskal Z.E. Koncepcje przestrzeni w nauce i filozofii przyrody. Rocznikifilozoficzne. T. LVI. nr 1. 2005. S. 279-294.

13. Uniwersalny slownik j^zyka polskiego. Pod red. S. Dubisza. Warszawa: PWN, 2003.

14. Wielki slownik j^zyka polskiego. Red. naukowy P. Zmigrodzki. URL: http://www.wsjp.pl/index.php?pokaz=autorzy&l=1&ind=0?pwh=0

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.