Особливості перекладу пареміологічних одиниць у художньому дискурсі

Анотація

паремія мова переклад семантичний

У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості паремій та їх переклад на матеріалі художніх дискурсів (англомовного та українського). Визначено сутність понять «паремія», а також виокремлено поняття «прислів'я» та «приказка».

Зазначено, що паремії є важливим складником культури будь-якого народу, скарбницею духовності, що живе і постійно розвивається та збагачує нові покоління. Очевидним є те, що короткі влучні народні висловлювання повчального змісту мають велике значення і в наш час. Прислів'я та приказки, як пареміологічні одиниці, вивчаються в межах лінгвістики та перекладознавства.

Виявлено, що порівняльне вивчення паремій двох і більше мов дозволяє визначити подібності та відмінності, які сприяють побудові найбільш науково обґрунтованої методики навчання іноземної мови. З'ясовано специфіку та способи перекладу пареміологічних одиниць на матеріалі художньої літератури. Очевидним є те, що дослівний переклад пареміологічних одиниць є не можливим з огляду на культурологічні особливості мов.

Під час дослідження були виявлені основні перекладацькі труднощі: відсутність відповідного прислів'я у мові перекладу, розбіжності в емоційній забарвленості та в образності, етноспецифічність прислів'їв. Враховуючи всі особливості пареміологічних одиниць, авторами було виокремлено такі основні способи їх перекладу: пошук повного відповідника (еквівалента), підбір часткового відповідника, калькування, використання псевдовідповідника за допомогою описового перекладу.

Перспективи подальших досліджень можуть бути зосередженні на декодуванні індивідуально-авторських пареміологічних одиниць у художніх творах, а також у дослідженні особливостей їх перекладу, що дозволить глибше пізнати загальнолюдські та авторські світогляди.

Ключові слова: паремія, прислів'я, приказка, переклад, художній дискурс.

Annotation

Olshanska E., Kulish V. Peculiarities of translation of the paroemiological units in literary discourse

The article analyzes lexical-semantic peculiarities of paroemias and their translation in literary discourse (English and Ukrainian). The notions of paroemia, as well as proverb and saying are defined. It is noted that paroemia is an important component of the culture of any nation, a treasury of spirituality that lives and constantly develops and enriches new generations. It is obvious that these short, well-written, folk expressions of didactic content are of great importance in our time. Proverbs and sayings as paroemiological units are studied in linguistics and translation. It has been revealed that a comparative study of the paroemias of two or more languages allows us to identify similarities and differences that contribute to build the most scientifically based methodology for teaching a foreign language.

It is determined the specifity and ways of translation of paroemiological units in literary discourse. It is obvious that word for word translation of paroemiological units is not possible due to the cultural features of the languages. The study identified main translation difficulties, such as lack of a proper equivalent in the target language, differences in emotional sphere and imagery, ethno-specificity of proverbs. Taking into account all the peculiarities of the paroemiological units, we have identified the following main ways of their translation: by complete equivalent, differentiation of the partial equivalent, loan translation, by quasi-equivalent, and using descriptive translation.

Prospects for further research may focus on the decoding of individual-author paroemiological units in fiction literature, as well as the study of features of their translation, which will allow us to gain a deeper understanding of human and author's worldviews.

Key words: paroemia, proverb, saying, translation, literary discourse.

Постановка проблеми

Взаємозв'язок мови та культури є завжди актуальним питанням у лінгвістичних дослідженнях. Людина здатна розуміти світ і саму себе завдяки мові, в якій закріплюється загальнолюдський та національний досвід. Кожна людина завжди має інтерес до свого минулого та витоків своєї культури. Паремії є важливим елементом для кожної мови, адже вони є засобами збагачення мови та культури нації. Саме у прислів'ях та приказках зберігаються історія минулих років та їх культура. У них віддзеркалюються стосунки, взаємовідносини людей, особливості побуту, звичаї та традиції, життя та прагнення народу.

Адекватне відтворення паремій складає особливу перекладацьку проблему. При перекладі англійських паремій на українську мову перед перекладачем часто постає проблема неможливості точно передати експресивне, емоційне забарвлення, образність, національний колорит. Це все ускладнює процес перекладу та впливає на його якість. Особливо складно працювати з пареміологічними одиницями, що вживаються у художніх текстах, адже для них характерні індивідуально-авторські паремії, для яких найскладніше підібрати відповідник.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В останній третині XX - початку XXI століть успіхи лінгвістики, фольклористики та інших суміжних наукових дисциплін викликали бурхливий розвиток пареміології. Вивченню пареміологічних одиниць та їх перекладу присвячено значну кількість досліджень таких вчених, як В.П. Пирогов [7], В.В. Гаврилова [2], О.В. Орловська [6], В.В. Виноградов [1], W. Mieder [10].

Паремії, незважаючи на їх малий обсяг, можуть розглядатися в різних аспектах досліджень. Комплексне вивчення прислів'їв має безпосереднє відношення до таких галузей науки, як культурологія, етнолінгвістика та етнографія. Проте, попри ґрунтовне дослідження цієї теми, і досі існують проблемні аспекти, які потребують подальшого дослідження. Зокрема, розгляд та аналіз перекладу авторських пареміологічних одиниць.

Метою статті є дослідження українських та англійських паремій, розгляд труднощів при їх перекладі та визначення шляхів їх перекладу на матеріалі художніх дискурсів, зокрема оповідань Марка Твена та повісті «Троє у човні, якщо не рахувати собаки» Джерома Клапки.

Визначена мета передбачає реалізацію наступних завдань:

1) визначити сутність поняття «паремія»; 2) розглянути головні труднощі перекладу паремій; 2) визначити способи перекладу пареміологічних одиниць на матеріалі художнього дискурсу. Серед методів та методик дослідження застосовувалися описовий, порівняльний метод, метод узагальнення та контекстуальний аналіз, відбір та обробка ілюстративного матеріалу.

Виклад основного матеріалу

У лінгвістичних дослідженнях питання взаємозв'язку мови та культури завжди було актуальним. Мова віддзеркалює життя народу в усіх його проявах: побут, клімат, менталітет, життєві цінності тощо. Тому науковці звертають особливу увагу на науку пареміологію, що вивчає пареміологічні одиниці (паремії) та надає культурологічну інформацію історичного характеру. Особливості кожної мови виражаються через прислів'я та приказки, які є джерелом вивчення мов, мовним багатством народу, що створювалось протягом століть, характером та світоглядом нації. Паремія визначається, як стійка, образна фразеологічна одиниця, яка є цілісним реченням дидактичного змісту, що містить мудрість, мораль, правду [10, с. 3].

Сучасним лінгвістичним дослідженням притаманне різні визначення таких паремій як «прислів'я» та «приказки». їх характеризують як короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків; та стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки у їх характерних і специфічних ознаках.

І прислів'я, і приказки - це паремії невеликого за обсягом жанру усної народної творчості. Відрізняються вони своєю граматичною та стилістичною структурою. Прислів'я виражає закінчене, загальне судження, а приказка - короткий образний вислів, тобто виражає судження часткового характеру [2, с. 12]. Тому ці пареміологічні одиниці є неоднозначними у лексиці і граматиці, фонетиці та стилістиці, і це значно впливає на особливості їх перекладу. Навіть якщо відомий переклад кожного окремого слова або звороту, то це не завжди допоможе зрозуміти його в цілому.

Повноцінний словниковий переклад пареміологічної одиниці в основному залежить від співвідношення між одиницями мови оригіналу і мови перекладу. При перекладі паремій потрібно передати зміст і показати образність, шукаючи ідентичний вираз у мові перекладу і не втрачаючи при цьому стилістичної функції пареміологічної одиниці. Якщо такий ідентичний вираз відсутній у мові перекладу, то перекладач повинен знайти приблизний відповідник. Паремії англійської та української мов можуть бути подібними за лексичним складом та стилістичним забарвленням, але все ж таки відповідник у порівнювальній мові може бути тільки приблизним [6, с. 247].

При порівнянні паремій характерним є визначення спільного асоціативного значення та пошук аналогічної ситуації, у якій доречним є вживання афоризму [7, с. 14]. Наприклад: Don't make a mountain out of an anthill [9, с. 97]. - Не роби з мухи слона [3, с. 105]. Обидва прислів'я мають значення не перебільшувати. Також однією з характерних рис українських прислів'їв є те, що значна кількість повчальних елементів мають іронічний характер: бачили очі, що купували; їжте, хоч повилазьте; гуртом легше й батька бити; в гостях і жук м'ясо тощо.

Адекватне відтворення паремій складає особливу перекладацьку проблему. Прислів'я та приказки мають образний зміст, на відміну від лексичних одиниць чи фразеологізмів, тобто їх внутрішня форма зберігає свою значущість. Носії мови не лише знають їх сенс і ситуації, в яких їх слід вживати, але і сприймають образ, метафору чи порівняння, що формує паремії [5, с. 250]. Звичайно, початкові реалії, пов'язані з виникненням прислів'їв та приказок, забуваються, але двоплановість їх зберігається. Тому перекладачеві важливо передати обидва компоненти: і сенс, і метафоричний зміст.

При перекладі паремій часто постають проблеми неможливості точно передати експресивне та емоційне забарвлення, образність, національний колорит. Все це значно ускладнює процес перекладу та впливає на його якість, а також правильне розуміння реципієнтом. Серед головних труднощів перекладу можна визначити такі:

1. відсутність відповідного прислів'я у мові перекладу;

2. розбіжності в емоційній забарвленості та в образності українських і відповідних англійських прислів'їв або ж їх належність в одній мові до образних паремій, а в іншій - до необразних;

3. етноспецифічність прислів'їв, їх відмінності у національній забарвленості - необхідність, з одного боку, збереження національного колориту, а іншого боку, певної локалізації, яка не була б занадто значною.

Також у кожній мові є паремії, які містять реалії (назви предметів і явищ матеріальної та духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними, та власні імена, що властиві лише певній мові. Ці вирази є етноспецифічними, тобто мають повністю національне забарвлення [4, с. 158].

Переклад пареміологічних одиниць належить до літературного перекладу та тісно пов'язаний із перекладом фіксованих виразів, ідіом та поезії. Пареміологічні одиниці відіграють важливу роль у художній літературі, адже вони формують ідею художнього тексту та посилюють емоційно-експресивне та культурне забарвлення. З часів появи перших пам'яток література вбирала в себе народну мудрість. Завдяки прислів'ям та приказкам вона збагачується духом народної творчості та афористичністю, сприяє увиразненню авторського тексту, чим наближає його до більш розмовної лексики. В художніх творах використовуються паремії різної тематики, які найчастіше вживаються для описів природи та характеристик героїв. Письменники можуть вживати паремії як цитати, що посилюють авторську думку, а також можуть вказувати на епоху, в яку творив той чи інший письменник.

Прислів'я та приказки є складними за структурою, вони мають метафоричний характер, який робить їх невиразними, також вони характеризуються лаконічністю та афористичністю, виражають особливості життя кожного народу [4, с. 122]. Художні твори наповнені різноманітними культурними особливостями, які відображають духовний світ людини, інтерпретують та характеризують дійсність.

Враховуючи ці ознаки пареміологічних одиниць, науковці виділять п'ять основних способів їх перекладу [1, с. 185]:

1. Переклад повним відповідником (еквівалентом). Такий спосіб передбачає, що в мові перекладу є паремія, що рівнозначна за змістом, функцією та стилістичними характеристиками паремії в мові оригіналу. Також метафора, що закріплена в паремії, повинна спиратися на ідентичні образи. Повні еквіваленти часто зустрічаються у так званих інтернаціональних прислів'ях та приказках, крилатих висловах, які беруть свій початок від міфічних або біблійних джерел.

· All is well, that ends well [9, с. 55]. - Все добре, що добре закінчується [3, с. 59];

· Drunkenness reveals what soberness conceals [9, с. 132]. - Що у п'яного на язиці, те у тверезого в голові [3, с. 138];

· Misfortunes never come alone [11, с. 187]. - Біда не приходить одна [8, с. 210];

· The blind leading the blind [11, с. 75]. - Сліпий веде сліпого [8, с. 81].

2. Переклад частковим відповідником. Цей спосіб зберігає зміст, функцію та стилістичне забарвлення паремій, але втрачає своє образне забарвлення.

· To kill two birds with one stone [11, с. 65]. - Одним пострілом двох зайців убити [8, с. 72];

· He cant say "boo" to a goose [9, с. 47]. - Він і мухи не образить [3, с. 53];

· Cut from the same cloth [11, с. 95]. - Одного поля ягоди [8, с. 103];

· The early bird catches the worm [9, с. 69]. - Хто рано встає, тому Бог дає [3, с. 74].

3. Переклад за допомогою калькування. Калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Паремії відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що це стійкий вираз, відтворений за оригіналом. Іноді навіть у авторському тексті є ввідні пояснення, що вказують на пареміологічну одиницю: «як говорить прислів'я», «як завжди говорять», «всім відомо, що».

· Never put off till tomorrow what you can do today [9, с. 148]. - Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні [3, с. 152];

· As hungry as a wolf [9, с. 155]. - Голодний, як вовк [3, с. 159];

· Times change and we change with them [11, с. 189]. - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними [8, с. 272];

· Some instinct tells me that eternal vigilance is the price of supremacy [11, с. 174]. - Якесь внутрішнє чуття підказує мені, що ціна панування - вічна пильність [8, с. 533].

У наведених прикладах зберігається повна специфіка прислів'їв. Таким чином встановлено, що спосіб перекладу за допомогою калькування зберігає всі образні лексеми в їх початковій формі мови оригіналу.

4. Переклад за допомогою псевдовідповідника. Цей спосіб перекладу використовується для паремій, які не мають повного чи часткового відповідника в мові перекладу, або перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідники. В цьому випадку застосовується приблизний відповідник без модифікацій, без зберігання змісту та образності прислів'я оригіналу, інколи перекладач самостійно «винаходить» оригінальний відповідник. При створенні такого псевдовідповідника використовуються образні і звукові ритмічні засоби. Словосполучення тільки стилізується під пареміологічну одиницю. Тому у реципієнта має скластися враження, що створене прислів'я чи приказка існує в мові перекладу або це іншомовна паремія, відтворена засобами рідної мови зs збереженням їхніх ознак прислів'їв та характеристик.

· Go home and say your prayers [9, с. 51] (дослівно: Іди додому та говори свої молитви). - Не сунь носа в чужі справи [3, с. 55];

· Put that in your pipe and smoke it [9, с. 112] (дослівно: Поклади це в свою трубку і викури). - Зарубай це собі на носі [3, с. 119];

· However, I reflected that as often as any other way, when you are expecting the worst, you get something that is not so bad, after all [11, с. 49]. - Врешті я поклався на прислів'я: «Як нічим не ризикувати, то нічого й не мати» [8, с. 100];

· One thing at a time, is my motto - andjustplay that thing for all it is worth, even if it's only two pair and a jack [11, с. 11]. - Мій принцип - сім раз відміряй, а раз відріж, але відріж так, щоб усе було твоє [8, с. 17].

5. Шляхом описового перекладу. Цей спосіб перекладу використовується тоді, коли відсутні необхідні відповідники і неможливе дослівне калькування. Він передбачає тлумачення, пояснення паремії, яка в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця, також змінюються стилістичні характеристики.

· It is a good fishing in troubled water [9, с. 46]. - В каламутній воді риба ловиться краще [3, с. 50];

· Beauty lies in lover's eyes [11, с. 219]. - Люди, здаються красивими тому, хто їх любить [8, с. 412];

· It seems to show that there isn't anything you can't stand, if you are only born and bred to it [11, с. 40]. - Певно, людині дуже важко долати в собі те, до чого звикаєш із самого малку [8, с. 45].

Передати внутрішню форму прислів'їв, як і інших фразеологізмів, вдається досить рідко. Якщо перекладач не може підібрати близьку по синтаксичній структурі і семантиці пареміологічну одиницю, в такому випадку в першу чергу відтворюється повчальний зміст паремії.

Також при перекладі пареміологічних одиниць слід приділяти увагу основним принципам перекладу:

1. орієнтуватися на контекст;

2. враховувати індивідуальний стиль автора;

3. дотримуватися стилістики;

4. відповідність авторській інтенсивності;

5. використання сталих фразеологічних одиниць;

6. підбір слова, яке найбільш точно відображає реальну дійсність оригіналу.

Зазначені способи перекладу паремій не завжди повністю відповідають змісту та образності оригіналу. Адже прислів'я та приказки характерні лише тій мові, в якій вони були створені, і розкривають особливості культури свого народу. Найкраща адекватність перекладу забезпечується при використанні еквівалента, оскільки при цьому зберігається емоційність, забарвленість та образність.

Висновки

Дослідивши переклад пареміологічних одиниць, можна дійти висновку, що однією з найскладніших проблем художнього перекладу є відтворення оригіналу паремій (особливо індивідуально-авторських) через їх образність та експресію. Перед перекладачем стоїть проблема вибору найточнішого відповідника, визначення ефективності перекладу тієї чи іншої пареміологічної одиниці. Існує надзвичайно багато факторів, що ускладнюють та впливають на проблему відтворення функцій пареміологічних одиниць при перекладі: рівень культурного розвитку носіїв мови, географія і побутові умови їхнього життя, їхня матеріальна культура тощо. Тому адекватне відтворення пареміологічних одиниць складає особливу перекладацьку проблему.

Перспективи подальших досліджень можуть бути зосередженні на декодуванні індивідуально-авторських пареміологічних одиниць у художніх творах, а також у дослідженні особливостей їх перекладу, що дозволить глибше пізнати загальнолюдські та авторські світогляди.

Література

1. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. Москва: Наука, 2001. 318 с.

2. Гаврилова В.В. Теоретичні засади вивчення паремій. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки, 2015. С. 11-20.

3. Джером К.Дж. Троє у човні, якщо не рахувати собаки; переклад з англ. М. Лівіна. Київ: Книголав, 2018. 176 с.

4. Колоїз Ж.В. Українська пареміологія. Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2014. 349 с.

5. Костик Є. Особливості перекладу англійських пареміологічних одиниць у прислів'ях та приказках. Теоретична і дидактична філологія, 2015. Вип. 20. С. 250-257.

6. Орловська О.В. Англійські та українські паремії: порівняльний аспект. Актуальні проблеми філології та перекладознавства, 2016. Вип. 10(2). С. 247-251.

7. Пирогов В.П. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов. Київ: Київський національний лінгвістичний університет, 2003. 19 с.

8. Твен М. Твори: В двох томах. Том 2; переклад з англ.; прим. І. Новиченка. Київ: Дніпро, 1985. 576 с.

9. Jerome K.Jerome. Three men in a boat (to say nothing of the dog). Wordsworth Editions Limited, 2012. 166 p.

10. Mieder W. Proverbs: a handbook. Westport: Greenwood Press, 2004. 305 p.

11. Twain M.A. Connecticut Yankee in King Arthur's Court. New York: Courier Corporation, 2001. 268 p.

Размещено на Allbest.ru