Вербалізація концепту Schönheit фразеологічними одиницями німецької мови

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької філології

Вербалізація концепту Schцnheit фразеологічними одиницями німецької мови

Коваль І.І., к.філол.н., викладач

Постановка проблеми

У мовній картині світу відображені знання про світ, зафіксовані в лексиці, фразеології, граматиці. У семантиці, яка є важливою галуззю комунікативної мовної картини світу, зареєстрована мовна інформація, пов'язана з категорією оцінки. Фразеологізми посідають важливе місце в структурі мовної картини світу, яка актуалізує ціннісну картину світу. Це пов'язано з принципом антропоцентризму, притаманного ціннісній картині світу, що послідовно фіксується в мовній картині світу у вигляді мовних репрезентацій уявлень людини про дійсність і ставлення до цієї дійсності. Оцінні фразеологічні одиниці (далі - ФО) з культурним компонентом пов'язані з повсякденним життям людини, її зовнішністю, основним заняттям, звичками, переживаннями, почуттями, поведінкою, відображають особливості середовища, в якому живе мовне суспільство, історичні події, звичаї, традиції, що є висвітленням антропоцентричного характеру фразеології [6, с. 260]. Концепт Schцnheit, для якого провідною є позитивна естетична оцінка, є одним із найважливіших орієнтирів людської поведінки, проте специфіка наївного, побутового розуміння краси людини ще не була предметом окремого дослідження в німецькій мові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Семантичні особливості мови визначає специфіка картини світу, тобто загальна картина світу й різноманітність світів представлені в семантиці мови, що доводиться в роботах багатьох українських і зарубіжних лінгвістів, таких як М.В. Гамзюк, О.М. Кагановська, В.І. Карасик, В.В. Козловський, О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, В.Г. Ніконова, А.М. Приходько, Н.В. Романова, О.О. Селіванова, Г.Г. Слишкін та інші. Фразеологічну картину світу досліджували М.Ф. Алефіренко, Н.Г. Ареф'єва, Н.Ф. Венжинович, С.Н. Денисенко, ТО. Д'якова, ГБ. Лисенко, Н.М. Шарманова та інші, які встановили специфічні особливості, такі як універсальність, національна специфічність, антропоцентричність, експресивність і фрагментарна специфічність. Фразеологізми слугують засобом найбільш оптимальної вербалізації концептів, оскільки концепти містять конкретно-асоціативні та емоційно-оцінні ознаки досліджуваного об'єкта [4, с. 209].

Мета статті полягає в аналізі фразеологічних засобів вербалізації концепту Schцnheit у німецькій мові. Для досягнення мети необхідним є вирішення таких завдань: визначити місце фразеології в структурі картини світу, проаналізувати й описати фразеологізми, що вербалізують концепт Schцnheit згідно з тематичним принципом, визначити лінгвокультурологічні особливості концепту Schцnheit, вербалізованого ФО німецької мови.

Виклад основного матеріалу. Концепт Schцnheit, що вербалізується ФО сучасної німецької мови, включає такі групи ФО: краса людини, краса одягу, сутність краси, швидкоплинність краси, оманливість краси.

Наявність великої кількості фразеологізмів на позначення худий/стрункий свідчить, що важливим критерієм краси є статура, наприклад: (absolut) fit sein [9, с. 453]; schlanke Linie [7, с. 124]; rank und schlank sein [8]; schlank wie eine Gerte sein; gertenschlank sein [8]; schlank wie eine Tanne sein [8]; sie ist schlank wie eine Pinie [5, с. 108]; Rick und Schick (Geschick) haben [5, с. 136].

Стереотип, згідно з яким поняття «молодість» і «краса» є взаємозумовленими, виражено в таких ФО: ein glьhendes Eisen [5, с. 174] - у розквіті сил; молоко з кров'ю; aussehen wie das (blьhende) Leben [9, c. 940] - виглядати здоровим і сильним; jung genug, schцn genug [10, c. 1053] - молодий, тому красивий; auch der Teufel war schцn, als er jung war [10, c. 1058] - навіть чорт був у молодості красивим.

Ще від часів Стародавньої Греції вважалось, що поняттю прекрасного відповідають лише боги. Кожен бог є універсальним буттям, тому що вони втілюють у собі безкінечність знання, сили та життя. тому справжня, неземна краса співвідноситься з міфологічними й релігійними образами, відродженню яких у німецькій мові завдячуємо діяльності гуманістів, ідеологів «Бурі та натиску» і класиків, які «повернули» світ грецьких богів. важливу роль відіграє божественний нектар, який продовжує молодість, а тим самим і красу, тому що молодість є одним із ідеалів періоду «Бурі та натиску» (наприклад, вираз wie ein junger Gott sein).

Жіноча краса завжди була предметом захоплення, наприклад, жінок називали die Krone der Schцpfung [5, с. 411], eine sieghafte Schцnheit [5, с. 173], тому не дивно, що понятійний апарат для її опису гарно розвинений, а у фразеології закріпився опис таких її ознак:

1) метафорична номінація фігури,

2) гастрономічна метафора при номінації жіночої краси,

3) порівняння з представниками рослинного і тваринного світу.

Для німців характерним є порівняння красивої жінки, дівчини з ялинкою, сосною й тополею; зі стрілою, лозинкою та голкою, а також традиційне порівняння жіночої фігури з контрабасом (в слов'янських мовах - з гітарою): schlank wie eine Gerte [8]/eine Tanne [8]/eine Pappel [8]/eine Pinie [8]/`ne Schnьrpinne [8]/ein Pfeilenstiel [8]/eine Bassgeige [8].

Як відомо, кулінарія є безкінечним джерелом для поповнення знань про національну специфіку певного народу, наприклад, sie ist zum Fressen [5, с. 224]; zum AnbeiЯen aussehen [9, c. 80] -розм., фам. вона дуже гарна, вродлива, приваблива. Базовою для ряду ФО є номінація «жінка - це ласий шматочок», наприклад: eine Schnitte [8], eine Sahneschnitte [8], eine Torte [8], eine Zuckerpuppe [8].

У кожного народу з найдавніших часів одяг був одним із засобів осмислення світу. Одяг виражає світогляд, говорить про силу, владу, є вираженням протесту, марнотратства, статусу тощо. Цей важливий культурно-соціальний аспект виражено у фразеології німецької мови, наприклад: у святковому вбранні, гарно вбраний: in vollem DreЯ [5, с. 156]; in Frack und Lack [5, с. 221]; in (voller) Gala [5, с. 235]; gestiefelt und gespornt [5, с. 264]; an j-n knackt alles [5, с. 388]; in groЯer Uniform [5, с. 272]; in groЯer Toilette [323]; sich piekfein machen [8]; sich fein machen [Redensarten-index]; sich fein herausputzen [8]; schick sein [9, с. 1325]; guten Schick haben [9, с. 1325]. На противагу вище наведеним фразеологізмам, які вказують на гарний смак, слідування моді, в німецькій мові існують вирази на позначення занадто, перебільшено гарно, святково вбраної людини, наприклад, er sieht aus wie geschniegelt und gebьgelt [9, с. 121-122] або навіть wie ein Lackaffe [9, с. 121-122], який бере свій початок від того факту, що селяни, сумно спостерігаючи за частими змінами моди в місті, надавали перевагу не практичному одягу, а обирали, замість грубих черевиків, лаковані.

В енциклопедії Брокгауза наводяться дані, що в Середньовіччі за одягом можна було судити про належність людини до певного соціального прошарку, а в індустріальному суспільстві мода стала засобом соціальної конкуренції між широкими верствами населення. Отже, одяг, мода сприймаються як щось, що визначає, відрізняє людей один від одного, що вибудовує ієрархічні взаємини між ними. Тобто за допомогою одягу розкривається бажання виділитись, показати свій статус [3, с. 41]. Саме тому в німецькій мові існує досить велика кількість фразеологізмів зі значенням «одягнути парадний костюм, вбратися, причепуритися». наприклад, sich in Schale werfen/schmeiЯen [9, с. 1298] - одягнути найкращий костюм; причепуритись для виходу; (fein) in Schale sein [8] - бути одягненим відповідно до нагоди. фразеологічний німецький schonheit прекрасний

Мав одяг і соціально-видільну роль: багаті верстви шили одяг із дорогих тканин, густо прикрашали сріблом, золотим шиттям, бісером, вишивкою, мереживом [1, с. 165], згідно з останніми тенденціями моди: in Samt und Seide [8] - бути дуже гарно, елегантно вбраним; мати ексклюзивний, розкішний одяг. Оксамит першопочатково виготовлявся з шовкової тканини у Візантії. Коштовність шовку, який імпортувався так званими «шовковими шляхами», стала прислів'ям ще в стародавні часи. Звідси походження оксамиту й шовку як символів найвищої розкоші.

Надзвичайний вплив одягу на судження людини відображено у ФО німецької мови: schцne Kleider erhцhen / geben das Ansehen [10, c. 1379]; ein schцnes Kleid verthut (empfiehlt) die Leut' [10, c. 1375]; ein Kleid macht aus einer hцlzernen Figur eine schцne Maid [10, c. 1374]; gute Kost und schцnes Kleid erregen armer Leute Neid [10, c. 1552].

Проблема сутності краси посідає важливе місце в німецькій фразеології: ein schцnes Weib ist eine Zierde des Hauses [10, c. 23]; ein schцnes Gesicht ist die beste Empfehlung [10, c. 1620]; eine schцne Gestalt ist eine Empfehlung von grosser Gewalt [10, c. 1630], проте водночас стверджується, що краса душі, доброзичливість, стриманість, набожність набагато важливіші: ein gutes Herz macht ein schцn Gesicht [10, c. 606]; ein blцdes Herz freit keine schцne Frau [10, c. 605].

Як слушно зазначає О.В. Дивненко, «суперечність між зовнішньою красою людини і її моральною, естетичною сутністю породжує парадокс: людина може бути гарною, але не прекрасною; людина може бути прекрасною, але не гарною». Отже, автор об'єднує поняття «краса» із зовнішнім змістом, а поняття «прекрасне» - з внутрішнім. І.А. Живіцька, у свою чергу, розуміє під «прекрасним» широку оцінну категорію, а під «красою» - природну досконалість. Поряд із естетичним розумінням краси (фізичні параметри), існує етичний аспект, який описує красу як набір особистісних характеристик (краса душі), як деякий моральний ідеал, як схвальну оцінку вчинків і взаємин між людьми [2, с. 54].

Естетична оцінка зовнішності людини складається з образів духовної та фізичної сторін людини з пропорційними гармонійно розвиненими рисами. Зовнішність красивої людини збігається з власним психічним, усвідомленим чи неусвідомленим уявленням про красу. Красиве не лише красиве ззовні, воно також має інші обов'язкові якості. Інакше кажучи, лише однієї зовнішності недостатньо.

Протиставлення краси зовнішньої і краси духовної як нижчої і вищої різновидностей краси психологічно пояснюється тим, що перша є причиною, а інша - метою. Людина цінує більше те, що досягла самостійно, доклавши зусиль (краса-мета), ніж те, що отримала від природи або випадково (краса-причина) [2, с. 55].

З проаналізованого матеріалу очевидно, що в німецькій культурі спостерігається чітке протиставлення краси й сором'язливості, які є взаємодоповнювальними, проте рідко поєднуються в одній людині: Schцnheit mit Scham ist zwiefache Schцnheit [10, с. 322]; Schцnheit ohne Scham ist infam [10, с. 322-323].

Про взаємозв'язок краси та набожності, який, зокрема, простежується в літературі, свідчать прислів'я: schцn und fromm ist Willkomm' [10, с. 315]; Schцnheit ist den Weibern lieber als Frцmmkeit [10, с. 321]. Таке протиставлення пов'язане з глибокою християнізацією в епоху Середньовіччя, оскільки навіть у Біблії можна відшукати ознаки, особливості, якості, прояви та результати впливу краси на людей.

Краса завжди подобається у своїй найпростішій формі; вже будучи багатством, краса не потребує жодного додаткового прикрашання. Красива жінка - це прикраса від природи. Численними маніпуляціями вона втрачає свою красу так само, як і перлини: schцne Gestalt ohn' Mantel und Schminke gefдllt [10, с. 1631]; eine schцne Hand bedarf keiner Ringe [10, с. 299]; schцne Hand braucht keiner langen Wдsche [10, с. 307]; ein schцnes Weib braucht keine Schminke [10, с. 23]; Schцnheit bedarf keiner Schnцrkel [10, с. 320].

Зовнішня краса нерідко оманлива, Schцnheit ist betrьglich [10, с. 321]; wer auf Schцnheit traut, hat auf Sand gebaut [10, с. 325], і жоден одяг не змінить людину, не замінить розум і доброзичливість. Тому можна констатувати, що концепт Schцnheit у свідомості німецького етносу має ознаку безсилля перед розумом людини. наприклад, про красиву жінку, яка не має чеснот, кажуть: sie ist eine schцne Monstranz, wenn nur ein Heiligtum drin wдre [9, с. 1046]; das Heiligthum ist nicht danach, wie die Monstranz ist [10, c. 472].

Для німецької фразеології характерне порівняння зовнішньої краси з внутрішнім світом: der Apfel siehet roth, doch sitzt ein Wurm darin, die Jungfrau siehet schцn, hat aber bцsen Sinn [10, c. 106]; Canarienvцgel singen schцn, aber sie bringen nichts ein [10, c. 528]; schцn von Gesicht, birgt oft innen den Wicht [10, c. 1341]; schцn, wenn ich sie sehe, im Innern voll Wehe [10, c. 316)], тобто речі, які на перший погляд видаються найкрасивішими, можуть мати приховані вади чи недоліки.

Краса ефемерна без відповідних почуттів, без особливого внутрішнього світу: schцn, reich und gut wohnen selten unter einem Frauenhut [10, с. 315]; ein schцn Gesicht ist betrьgliche Waare [10, с. 1620]; schцn Frauengesicht ist ein gefдhrlich Gericht [10, с. 1141]; wer eine liederliche Frau hat, auch schцn wie eine Fee, der hat ein bestдndiges Kopfweh [10, с. 1136].

За зовнішністю красуні може приховуватись некрасива душею жінка, тобто зовнішність оманлива: Frauen sind wie Kastanien, schцn von aussen und schlecht im Innern [10, с. 1123]; die Weiber sind wie die Kastanien, schцn von aussen und im innern verdorben [10, с. 12]; Frauen und Aepfel sind auswendig schцn, inwendig aber wurmstichig [10, с. 1123]; von aussen Helena, von innenHekuba [10, с. 486].

Семантичний аналіз ФО виявив, що в німецькій лінгвокультурі простежується недовіра до зовнішньої краси людини. Прислів'я застерігають від передчасних висновків щодо зовнішності людини, оскільки її внутрішній світ розкривається не відразу, а лише в процесі спілкування. За гарним зовнішнім виглядом часом ховається потворне моральне обличчя, і, навпаки, неприваблива людина має прекрасні духовні характеристики, наприклад: auf der Strasse ein Engel, daheim ein Teufel [10, с. 892]; er sieht aus wie Wein, und ist doch Wasser [10, с. 875]; er ist wie die Apothekerpillen [10, с. 111].

Людина повинна прагнути не лише самовдосконалюватися фізіологічно, а й розвивати свій внутрішній світ, тобто робити його красивим: aussen schцn, innen Gestцhn [10, с. 314]; schцn von aussen, drin voll Grausen [10, с. 1714]; aussen Pracht, innen Nacht [10, с. 1384]; oben hui, unten pfui [5, с. 85]; auch rote Дpfel sind wurmstichig [5, с. 43]; schцn Angesicht verbirgt / verdeckt oft ein hдssliches Herz [10, с. 88]; Aepfel und Frauen sind auswendig schцn, inwendig wurmstichig zu schauen [10, с. 105].

Молода пора, краса людського тіла не вічні. Короткочасність, швидкоплинність краси виражаються шляхом образу квітів. Квіти дуже часто символізують швидкоплинність життя, весни та краси. Часто квітка уособлює людське життя (адже його супроводжують квіти від народження до смерті), що не завжди може встояти перед ударами долі: eine schцne Blume wird welk und verliert auch ihren Geruch [10, с. 408]; die Blum' im Garten lehrt, wie lange Schцnheit wдhrt [10, с. 1018-1019]; eine Blume heute, morgen schon des Todes Beute [10, с. 1018-1019]; auch eine schцne Blume wird welk und verliert ihren Geruch [10, с. 408]; die schцnste Blume verliert zuletzt ihren Geruch [10, с. 408].

Жінка асоціюється з красою, але вона не повинна надто перейматися своєю красою і ставити її на перше місце, бо привабливість швидкоплинна, проте ця невловимість надає додаткової чарівності: Schцnheit ist ein sehr vergдnglich Gut [10, с. 321]; Schцnheit ist eine Blume, die bald vergeht [10, с. 321]; auch Perlen verlieren ihren Glanz [10, с. 1209].

Німці кажуть: eine schцne Frau ist eine halbe Nahrung [10, с. 1118], тому що набагато важливішими є людяні якості жінки, такі як доброта, турботливість, повага до чоловіка, хазяйновитість тощо, оскільки краса в німецькій лінгвокульту- рі завжди протиставлялась цим рисам: je schцner das Weib, je mehr Schmuz in Keller und Kьche [10, с. 34]; aus einem schцnen Gesicht kann man keine Butter schlagen [10, с. 1618]; Tugend und Schцnheit stehen einander wohl an [10, с. 1368]; schцner Kopf, leerer Topf [10, с. 1515]; Schцnheit ist kein Suppenkraut [10, с. 322].

німці сприймають красу не як незмінну перманентну сутність речей чи явищ, а лише як щось швидкоплинне, мінливе, що народжується й незабаром зникає: Schцnheit ist gebrechlich Ding, im Alter wird sie sehr gering [10, с. 322]; schцne Dinge behдlt man (dauern) nicht lange [10, с. 643]; allzu schцn kann nicht lang' bestehn [10, с. 314]; allzu schцn wird bald vergehn [10, с. 314]; Schцnheit blьht nur einmal [10, с. 320]; auch der schцnste Schuh wird zuletzt zur Schlurre / zum Pantoffel [10, с. 349]. У наведених німецьких пареміях підкреслюється, що зовнішня краса має певні часові межі, за межею котрих вона просто зникає (тобто краса не вічна).

Проте в німецькій фразеології засвідчене й протилежне розуміння краси, що красиві душею люди ніколи не стануть потворними: ein schцner Schuh wird nie ein hдsslicher Pantoffel [10, с. 350]; schцne Leute werden wol alt, aber hдsslich nicht bald [10, с. 92].

Висновки

Згідно з даними аналізу ФО в німецькій лінгвокультурі, простежується застережливе ставлення до зовнішньої краси людини, зовнішня краса порівнюється з внутрішнім світом, протиставляється таким якостям, як доброзичливість, стриманість, сором'язливість, набожність, турботливість, хазяйновитість. німецькомовні паремії не стільки збагачують зміст концепту Schцnheit раціональністю, емотивністю, духовністю, релігійністю, скільки висвітлюють позитивну естетичну оцінність духовної краси. Тут краса постає в дуальному форматі: як швидкоплинна та вічна. Швидкоплинність краси корелює з фізичним часом і якістю його руху, вічність не підпорядковується фізичному часу й не залежить від його руху чи якості.

Перспективи подальших розвідок убачаємо в порівняльному аналізі суб'єктивно-оцінних та асоціативних змістів концептів Schцnheit, аналогічних у німецькій та англійській мовах; у дослідженні особливостей вербалізації концепту Schцnheit у швейцарському й австрійському варіантах німецької мови.

Література:

1. Доброльожа ГМ. Відображення естетики зовнішнього вигляду людини в поліській компаративній фразеології. Вісник Житомирського державного педагогічного університету ім. І. Франка. 2003. Вип. 11. С. 165-167.

2. Живіцька І.А. Концепт «Beauty/Краса» в пареміологічному уявленні (на матеріалі англійських та українських прислів'їв). Філологічні студії. 2013. Вип. 9. Ч. 2. С. 50-58.

3. Жукова Н.С. Языковое моделирование концепта «Mode» в немецкой лингвокультуре. Вестник ТГПУ. 2013. №3 (131). С. 41-43.

4. Крацило С.О. Фразеологічні засоби вербалізації концепту MARRIAGE в англійській мові. Вісник Житомирського державного університету. 2013. Вип. 68. С. 208-211.

5. Німецько-український фразеологічний словник / уклали В.І. Гав- рись, О.П. Пророченко. Київ: Радянська школа, 1981. Том 1. 416 с.; Том 2. 382 с.

6. Олійник С.В. Місце оцінних фразеологізмів у структурі мовної картини світу. Актуальні проблеми науки та освіти: збірник матеріалів XVIII підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ 2016. С. 259-260.

7. Langenscheidt. 1000 deutsche Redensarten. Mir Erklдrungen und Anwendungsbeispielen / Hrsg. Von H. Griesbach und D. Schulz. Mьnchen: Langenscheidt, 2000. 248 S.

8. Redensartenindex. Wцrterbuch fьr Redensarten, Redewendungen, idiomatische Ausdrьcke, feste Wortverbindungen.

9. Rцhrich L. Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten. Freiburg / Basel / Wien: Herder, 2006. 1910 S.

10. Wander K.F.W. Deutsches Sprichwцrterlexicon von Karl Friedrich Wilhelm Wander. 2006. 1 електр. опт. диск (CD-ROM).

Размещено на allbest.ru