Морбіальні метафори Брекзиту

Аналіз статей, присвячених висвітленню феномену "Брекзит", з таких авторитетних онлайн-видань як The Guardian, The Politico, The American Prospect, The Globalist. Розгляд особливостей структурних елементів морбіальної метафори в авторському тексті.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2020
Размер файла 77,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морбіальні метафори Брекзиту

У статті розглянуто поняття морбіальної метафори та специфіку вживання у рамках політичного та публіцистичного дискурсів. Матеріалом для аналізу обрано тексти статей, присвячених висвітленню феномену «Брекзит», з таких авторитетних онлайн-видань як The Guardian, The Politico, The American Prospect, The Globalist, ITV News, The Washington Post, тощо. Розлогі авторські коментарі та трактування супроводжують лексичну базу, сформовану для аналізу. Досліджено особливості творення та структурні елементи морбіальної метафори в авторському тексті, що дає оцінку, описує та містить різноманітні міркування щодо вище згаданої події, що має неабияку історичну вагу. З'ясовано, що, проаналізований крізь призму лінгвостилістичних понять та категорій когнітивної лінгвістики, дискурсивний простір, у якому актуалізується концепт «Брекзит», є багатогранним концептуальним утворенням.

Дослідження сучасної англійської мови у часі історичних та світоглядних змін, пов'язаних із демократичним вибором Великої Британії вийти із Європейського Союзу та самостійно розбудовувати своє майбутнє, є беззаперечно цікавим та актуальним. Мова перебуває у стані перманентного розвитку та збагачення, а під впливом таких подій вона не лише змінюється, але також стає їхньою невід'ємною частиною, що якнайяскравіше відображає сутність та контекст таких масштабних зрушень. Вона також є маркером реакції національної культури на зміни у глобальному світі. Метафора, якою активно послуговуються політики, експерти, журналісти чи впливові особистості та лідери сучасної думки, що намагаються дати оцінку зазначеній події та сформувати певне бачення і ставлення до неї, є продуктивною ділянкою для вивчення та аналізу у рамках сучасної лінгвокогнітивістики та лінгвостилістилістики.

Розглядаючи політичний дискурс динамічно, стає очевидним, що активізація процесу творення метафор («метафоричні бурі») «зазвичай співпадає в часі із періодами політичних потрясінь (і, навіть, є знаком майбутніх політичних перетворень)» [2, с. 12] та може бути свідченням спрямованості руху політичної свідомості, оскільки «кожен новий поворот в історичному розвитку держави призводить до мовної «перебудови», створює свій лексико-фразеологічний тезаурус, що включає також концептуальні метафори і символи» [4, с. 132]. Тому цікавим видається проаналізувати метафоричну підсистему, що формується на базі медичної лексики в англомовному політичному дискурсі на основі статей про Брекзит.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Практично всі сучасні дослідники відзначають особливу роль метафор у репрезентації мовної картини світу, адже «понятійна система людини базується на досвіді взаємодії з реальністю», а «концепти, які безпосередньо виникають з досвіду <...>, і метафори <...> базуються на постійній взаємодії людини з її фізичним та культурним оточенням [7, с. 150].

Політичний та публіцистичний дискурс в цілому та процеси метафоризації у їхніх межах зокрема є об'єктом низки сучасних досліджень (О. Адрейченко [1], Дж. Лакоффа [7], О. Селіва- нової [9], І. Філатенко [10], О. Чадюк [11] тощо). Проте у цій сфері дослідження щораз відкриваються нові напрямки для вивчення. У світлі тих чи інших подій увагу науковців привертає тлумачення морбіальної метафори, яка утворена лексичними одиницями, що є назвами захворювань чи різноманітних відхилень, як-от психічних чи фізичних. Серед праць, присвячених вивченню специфіки такого виду метафори, є праці Т. Васильєвої [3], О. Коляденко [6], К. Руснак [8], М. Жулінської [5] та Н. Смоляр [5], А. Чудинова [12] тощо.

Мета статті -- виявити і проаналізувати способи вербалізації морбіальної метафори та описати специфіку її вживання для характеристики феномену BREXIT на матеріалі текстів сучасних авторитетних англомовних он-лайн видань.

Виклад основного матеріалу. Нині Великобританія переживає важкі конвульсії, що, ймовірно, зроблять її -- принаймні на деякий час -- слабшою, ніж деякі інші європейські країни. Звинувачення в імперіалістичній ностальгії, яку прихильники Брекзиту мали би лікувати, зазвичай, супроводжується невтішними звітами про всі сфери життя країни, які розривають її навпіл. Ірландський письменник Фін- тан О'Тул у своїй книзі «Heroic Failure: Brexit and the Politics of Pain» вважає, що для британців «Англія -- це імперіалістична сила, якщо ж ні, то їй залишається лише один можливий статус: колонія» [13]. Британія, яка тривалий час пишалася своїм прагматизмом, толерантністю та справeдливістю, тепер ризикує виплекати в собі замкнутий, непримиренний різновид нативізму. А найбільшу загрозу у своїй ностальгічній лихоманці вона відчуває від Німеччини, яка відроджується шаленими тєммми. У світлі цього аналітики висловлюють своє бачення ситуації, активно послуговуючись розмаїтим арсеналом концептуальної морбіальної метафори.

Фрейм «Хвороби» включає в себе лексичні одиниці, які номінують загальні назви людських недуг, їхні симптоми, порушення фізіологічних та психічних процесів в організмі. У політичному дискурсі, соціальні та політичні проблеми часто розглядаються як хвороби, лікування яких вирішує проблеми. Концептуальна метафора хвороби значною мірою сприяє розумінню процесу Brexit, оскільки хвороби та медицина є невід'ємною частиною повсякденного життя людей. Традиційно, захворювання мають певні симптоми і вчасне лікування їх забезпечує повне одужання.

Слот 1.1. Фізичні недуги.

Для формування переносів журналісти використовують номінації хвороб, які пов'язані з фізичною патологією людини, що перешкоджає об'єктивному сприйняттю дійсності і свободі руху, серед них найпоширеніші: to limp (кульгати), blind (сліпий), deaf (глухий) та їх похідні.

Наприклад, «Brexit and Teresa May will continue to limp along» (https://www.nbcnews.com/think/ opinion/brexit-theresa-may-will-continue-limp- along-people-u-k-ncna959461) чи «Battered and bruised, Theresa May limps into enemy territory limping on to see through the hard Brexit» (https:// www.politico.eu/article/battered-and-bruised- theresa-may-limps-into-enemy-territory/).

Тож, найбільше з британських політиків «кульгала» Т. Мей, намагаючись уникнути чергової кризи та виграти час. Очевидно, що цим журналісти хотіли приписати їй метафоричне прізвисько «кульгава качка», що в американській та англійській політичній системі означає фігуру, від якої небагато що залежить, в той час, коли вся увага громадськості зосереджена на кандидатах-наступни- ках. Окрім загального негативного звучання, цей вираз і вищезгадані фразові дієслова використовуються до політика, якому більше не судилося переобратися. На жаль, її наступник Б. Джонсон і його партія теж почали «кульгати» в політичному танці Brexit, роблячи такі ж «faux pas». «That leaves the likelihood of Johnson's minority government limping on beyond the Halloween Brexit deadline...» (https:// foreignpolicy.com/2019/10/17/britain-parliament- boris-johnson-brexit-deal/). Через «кульгавих» політиків почала «кульгати» і економіка: «The UK economy limped through the final quarter of 2019.» (https://www.aljazeera.com/ajimpact/uk-economy-limped-2019200102073513915.html) та й Brexit вцілому.

Те, що Британія опинилась в глухому куті свідчать наступні метафоричні вирази і лексеми, які стали заголовками багатьох відомих британських видань: «Brexit, the UK and Ireland: a dialogue of the deaf» (https://www.ft.com/content/ b2059bfe-e6bd- 11e9-b8e0-026e07cbe5b4); «May's Brexit Pleas Falling on Deaf Ears in London, Brussels» (https://www.voanews.com/europe/mays- brexit-pleas-falling-deaf-ears-london-brussels).

Лексема «blind» та її синонімічний ряд використовується у політиці, щоб охарактеризувати чиєсь невігластво, безграмотність та недалекоглядність. На перший погляд, суперечки Джонсона в Брюсселі виглядають як відновлення переговорів Терези Мей, але якщо перемістити об'єктив, то ви побачите значну різницю: Мей була переконана щодо необхідності стратегічної близькості до решти Європи і розглядала економічне вирівнювання як необхідну умову для досягнення цього. Погляд Джонсона інший. Він не відчуває напруги між економічною розбіжністю та стратегічним союзом. У будь-яких починаннях він не бачить дальше свого носа, чи то в приватному самолюбстві, чи в політиці держави. «Johnson's view is different. <...> He doesn't see beyond his immediate desire in any endeavour, whether in private self-indulgence or public policy» (http://theguardian.com/commentisfree/2019/ oct/21/uk-press-brexit-media). Тож, як сліпий з глухим, так пробрекзитівці і ЄС ведуть публічний діалог із важливих для Британії питань.

Слот 1.2. Психічні розлади.

Більш однорідною виявляється підгрупа лексем, вжитих у їх переносному значенні, які іменують психічні та неврологічні захворювання через марення брекзитом («Delirium Brexitus»). Найчастіше британські ЗМІ використовують при метафоризації загальновживані лексеми з узагальненим позначенням психічної неадекватності (insanity -- «безумство»; delusion, delirium -- «марення», «маячня»; mania -- «манія»), а також повсякденні і термінологічні найменування нервово-психічних розладів з сильним зовнішнім проявом (hysteria -- «істерія», psychosis -- «психоз»).

Масштабність політичної кризи пронизала національну психіку, кажуть експерти. Заголовки газет рясніють повідомленнями, що зростає використання антидепресантів і збільшуються черги до психологів та психіатрів. Це можна пояснити збільшенням стривоженості («Brexit-related anxiety»), пов'язаної із Брекзитом, багатьох верств населення, що викликає гострий психотичний розлад «acute psychotic illness» (https://www.sciencedaily.com/ releases/2019/10/191001184925.htm).

Як пише The Guardian, боротьба за наше майбутнє залишається битвою ідей. З політичним дискурсом у цій галюциногенній фазі розрив між метафорою та реальністю нівелюється: «With political discourse in this hallucinogenic phase, the gap between metaphor and reality is beginning to yawn» (http://theguardian.com/commentisfree/2019/ jan/04/lie-clean-break-brexit-politicians-britain).

Політика марення «delusionary politics» може мати дуже реальні і не найкращі наслідки. Завдання більш прогресивної політики -- зменшити шкоду та пом'якшити перехід, наскільки б він болісним не видався (https://www.eurotrib. com/story/2017/6/11/1931/86500). Щоб бути спроможним на зміни, людина та соціальна група має бути істеризована. Що і стверджує The POLITICO: «No, Brexit is hysterical» (http://politico.eu/article/ brexit-laughing-matter-no-brexit-hysterical-twitter- compilation/).Тільки за таких умов будь-які сталі трансформації взагалі можливі. Саме тому в періоди соціальних трансформацій ми спостерігаємо «істеризацію» спільнот, а, отже, і підвищену кількість психосоматичних розладів, загострень хронічних психічних розладів, стресових та депресивних розладів, а також ескалацію того, що називають масовими психозами (https://m.day. kyiv.ua/uk/blog/polityka/gra-v-populizm-deshcho- pro-psyhologichni-zagrozy).

The Guardian звертає увагу читачів на те, що від Брекзиту вже постраждало чимало громад, як, наприклад, Сканторп. Вони потерпають від безробіття та негараздів, пов'язаних із закриттям промислових підприємств внаслідок Брек- зиту: «Mix private equity, Brexit mania, state incompetence and what do you get?» (https://www. theguardian.com/commentisfree/2019/may/26/ only-a-makeover-of-capitalism-will-prevent- further-catastrophes-such-as-scunthorpe).

Тим часом «Брекзит манія долає кордони», як пише The Vice та інфікує уми інших активістів: «Brexit Mania Finally Makes Its Way Overseas» (http://vice.com/en_uk/article/43zn5j/

pub-notes-brexit-mania-finally-makes-its-way- overseas). Якщо станеться розвал Великобританії, він стане дуже заразливим у Європі. Після цього «парад регіональних суверенітетів» пройде континентом -- Каталонія, Північна Італія, Корсика, Баварія -- і це тільки початок (https://nv.ua/ ukr/opinion/brexit-novini-chim-nebezpechniy- brekzit-50048922.htm).

Слот 1.3. Симптоми

Як показують наступні приклади, політичні та економічні реалії часто постають у метафоричній формі певних проявів хворобливого стану. Найчастіше це pain (біль загалом),bleeding (кровотечі), convulsions (судоми), paralysis (параліч). Серед найменування симптомів, зовнішніх проявів захворювання метафоризації піддається ядерний в підгрупі субстантив pain (біль) і одно- кореневі з ним лексеми: to pain (боліти), painful (болісний), headache (головна біль).

За три роки переговорів британські євроскептики перетворилися для Брюсселя з подразника в союзників. Спочатку Євросоюз намагався втовкмачити Лондону прості істини про нереалістичність британських запитів, але потім зрозумів, що простіше буде підкинути поступку найжор-сткішим євроскептикам, щоб скоріше спровадити Британію і перейти до інших проблем. В результаті зараз найбільший «головний біль» для ЄС -- це британські депутати, які виступають проти Брекзиту (https://zik.ua/news/20l9/10/21/ terpets_urvavsya_yevrosoyuz_hoche_yaknay- shvydshe_zakryty_pytannya_z_1672781).

«Розлучення» Британії і ЄС після 40 років шлюбу, неодмінно буде болючим «painful» та стане причиною «головного болю» для багатьох учасників прцесу, хоча деякі політики кажуть, що цей шлюб завжди був «без любові», є такі, які сподіваються, що його закінчення все ще може бути «приятельським» (http://theguardian.com/ books/2017/apr/07/brexit-language-divorce-special- relationship-negotiation-britain-eu); «Brexit, or Theresa May's Headache» (http://journals.opene- dition.org/osb/2048). Цей непотрібний головний біль Т. Мей став заразним і поширився не лише туманним Альбіоном, але й Європою. І навіть, якщо інколи, через перезавантаження влади він послаблюється, то всі розуміють, що це ненадовго.

Brexit -- це єдине питання, яке тримало Т. Мей на посаді -- та все ж це петля на шиї, яка видушила всю життєву кров її уряду. «Brexit is the one issue keeping her in place -- and yet it is also the noose around her neck, strangling the lifeblood from her government» (https://www. politico.eu/article/battered-and-bruised-theresa- may-limps-into-enemy-territory/).

Brexit, як комп'ютерна гра, як тільки ви пройдете один рівень гри, наступний стає ще складнішим, із ще більш неприємними опонентами, що володіють мечем, в наступному темному коридорі. Але, на відміну від комп'ютерної гри, ви не можете вимкнути Brexit, тому нескінченний головний біль забезпечений.

Важкою «політичною хворобою», а точніше симптомом, є параліч, прояви якого можна спостерігати абсолютно в усіх сферах та установах: «Brexit paralysis and lack of incentives leave community energy facing uphill struggle in the UK» (https://www.pv-magazine.com/2019/09/16/brexit- paralysis-and-lack-of-incentives-leave-community- energy-facing-uphill-struggle-in-the-uk/). Щодня висувається ряд звинувачень теперішній правлячій партії щодо ігнорування розвитку технологій використання сонячної і вітрової енергії та підтримки громадян у їх прагненні бути екологічно свідомими. «Irish nationalism and unionism have paralysed Westminster» (https://www.irishtimes. com/opinion/irish-nationalism-and-unionism- have-paralysed-westminster-1.4031557) «Three Years On, Brexit Has Left Britain In Political Paralysis» (https://www.huffingtonpost.co.uk/entry/brexit-referendum_uk_).

Статті рясніють також медичною термінологією і загальновживаною розмовною лексикою, яка різноманітно характеризує зовнішні прояви захворювання: symptoms (симптоми), fever (температура), convulsions (конвульсії) тощо. «The UK is suffering from EU referendum fever...» (http://mondialisation.ca/brexit-referendum-fever- in-britain-tories-battle-over-the-eu/5527867); «The first symptom of this condition is the belief that there can be such a thing as a good Brexit deal for Britain» (https://www.eurotrib.com/ story/2017/6/11/1931/86500). Консервативна партія Т. Мей на ножах з парламентом через конвульсії щодо Брекзиту, адже більшість депутатів хочуть, щоб Британія залишилась в складі ЄС: «Convulsions over Brexit and the struggle for the Western nation» (https://www.jpost.com/Opinion/ Convulsions-over-Brexit-and-the-struggle-for-the- Western-nation-573704).

Як зазначає видання Bloomberg, колись буде написано книгу «Лихоманка Brexit» про історію дивних часів, які ми зараз переживаємо. «Лихоманка Brexit» впливає як на прихильників, так і на противників проекту. Основні «симптоми» - нескінченні гнівні твіти про ту чи іншу політичну суперечку. «When it comes to be written, the history of the strange times were living through might well be titled «Brexit Fever.» Brexit fever affects both supporters and opponents of the project. The main symptoms are endless angry tweets about some detail or other of the political argument» (https://www.bloombergquint.com/ onweb/brexit-bulletin-brexit-fever).

Пекельна лихоманка, яка охопила обидві сторони дебатів щодо Brexit принесла ще більше розчарування від того, скільки шкоди завдає безвихідь, і, ймовірно, більшість депутатів готові проголосувати за будь-яку угоду лише, щоб її вирішити. «Just as there is a touch of the Brexit- boiling fever on the hardcore of both sides of the debate, there is, <...>, more Brexit frustration ...» (https://www.bbc.com/news/uk-politics-49761582). Бос BMW, Харальд Крюгер, особисто застеріг нового прем'єр-міністра, що будь-яка угода буде програшною для Британії та ЄС: «Brexit warnings reach fever pitch as BMW and Ford sound the alarm» (http://cityam.com/brexit-warnings-reach- fever-pitch-as-bmw-and-ford-sound-the-alarm/).

І здавалось би, що 30-го листопада 2019 року був зафіксовано останній спалах лихоманки Брекзит, але вірус виявився стійким і хвороба буде затяжною, так як вихід з ЄС було перенесено на 31-е січня 2020 року. Проте, як пишуть Arab News, жодна нова угода не вилікує лихоманку Брекзит : «Any new deal will not cure UK's Brexit fever» (https://www.arabnews.com/node/1556301).

Фрейм «Причини захворювань». Метафоризація найменувань причини, джерела захворювання через Брекзит в британських ЗМІ представлена загальновживаними і термінологічними позначеннями отруйних речовин (poison/отрута, toxin/токсин), хвороботворного початку, що поширюється в організмі, мікробами які паразитично розмножуються (infect -- «заражати», bug -- «бактерія»). Цей ряд розширюється за рахунок медичної термінології (virus -- «вірус», infection -- «інфекція»).

Слот 2.1. Інфекції, віруси.

Секрет успішної нації включає спроможність активної меншості «інфікувати» більшість власними цінностями та програмами: «The pathogen of Brexit has infected British politics but been defining for Ireland» (https://www. thecurrency.news/articles/2298/tom-mcgurk-the- pathogen-of-brexit-has-infected-british-politics- but-been-defining-for-ireland-the-dup-should- be-very-afraid). Трамп і «Брекзіт» цьому доказ. Активістів, і навіть просто людей, яким не байдуже -- завжди меншість у будь якій країні (http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/96112/ Uroky_porazky2_Try_pomylky_ukrajinskyh_ aktyvistiv_201418). Отож, як пише The Economist, Брекзит «інфікував» британську політику «з ніг до голови»: «Brexit has infected British politics from top to bottom» (https://www.economist.com/ printedition/2019-09-28). Лeксeма «заразитися» (інфікуватися) в пoлітичній мoві несе тегативну конотацію і асоціюється з лекcемoю «захворіти». Більше того, The Washingtonpost стверджує, що інфекція стала поширюватись Вест- мінстером: «The infection is spreading through Westminster» (https://www.washingtonpost.com/ outlook/2019/04/03/brexit-has-turned-british- politics-into-zombie-horror-movie/). «For better or (considerably) worse, the Brexit virus still has a deadly hold on the British body politic» (https:// www.jordantimes.com/opinion/mark-malloch- brown/brexit-house-cards).

Наче супер вірус чи мікроб Брекзиту заселяє організм людини для того, щоб задушити її. Хвороба має жахливий перебіг, спочатку заряджаючи потерпілого великою енергією та ентузіазмом, ніби недуга насправді була підбадьорливим то- ніком. «Like a superbug, Brexit inhabits its host spokesmen and women before choking the life out of them» (https://www.newstatesman.com/oliticsp/ uk/2017/07/brexit-plague).

Слот 2.2. Токсини, отрута.

Брекзит пролив світло на серйозні токсини, які підривають демократії в сучасному світі. Серед них можна назвати анти політику, слабкі партії, перетворення брехні у норму, цифрові маніпуляції, приховане іноземне втручання та націоналізм (https://elpais.com/elpais/2019/03/30/ opinion/1553965865_689156.html). «Brexit is

<...> the toxin that threatens to destroy the contest to replace her and her party» (https:// www.itv.com/news/2019-06-11/brexit-is-poisoning- the-leadership-contest-just-as-it-poisoned-mays- government/).

Все, чого торкнувся Брекзит стало токсичним і породило такі метафоричні вирази як «toxic domestic issues», «there is a toxicity at work on both sides of the «Brexit divide»», «Britain's most toxic political issue», «toxic legacy», «Britain's toxic uncertainty».

Майже відрaзу після успіху Брекзиту на рєфєрєндумі стало відомо, що його шіціатори збрехaли, пєрє6ільшуючи вигоди, які отримає Велига Британія від виходу з Європейської Унії, і применшуючи видатки і труднощі, що їх мАтимуть британці через цей вихід. Рівень омани, брехні та обману, який Brexit впровадив в сучасну британську політику виробив унікально токсичну суміш, і тепер ми можемо назвати going to produce a uniquely toxic stew, and now we can put a name on it: це «Brexit Mania». «The level of delusion, lies and deceit Brexit has introduced <.. .> was always Brexit Mania» (http://eurotrib.com/ story/2017/6/11/1931/86500).

Обіцянки самовизначення і реваншу супроти утисків з боку інших країн були ключовими в елeкторальному успіхові Брекзиту. Bикривальні заяви проти глобалізації, міжнародної торгівлі і «країн, які на нас наживаються», принесли політичні дивіденди.

Вищезгадані фактори ілюструють види «токсинів», які негативно впливають на політику багатьох країн. У деяких з них з'явилися антитіла, які опираються. Результат цього зіткнення між політичними токсинами й антитілами сформує той світ, у якому ми житимемо (https://elpais.com/ elpais/2019/03/30/opinion/1553965865_689156.html).

Brexit і його зрадливий дискурс кидає свою згубну тінь на політичні пріоритети та отруює політику вцілому: «The language of Brexit `betrayal' is poisoning politics» (https://www.theguardian. com/commentisfree/2019/sep/21/brexit-betrayal- politics-culture-war) ПДВ на сонячні батареї - лише один із прикладів. Тому видавництво The Guardian закріплює за Брекзитом ярлик «політичної отрути» : «Brexit is political poison, and it's green policies that are suffering» (http:// theguardian.com/commentisfree/2019/jun/26/ brexit-green-policies-vat-solar-batteries). Інше видавництво пише, що Брекзит отруює вибори керівництва, як отруїв уряд Т. Мей, який ще називають хворим урядом «Diseased Government : «Brexit is poisoning the leadership contest, just as it poisoned Theresa May's government» (https:// www.itv.com/news/2019-06-11/brexit-is-poisoning- the-leadership-contest-just-as-it-poisoned-mays- government/).

Політика Мей викликала неабияку ненависть у багатьох представників парламенту і навіть Торі згадують її зі злістю в голосі: «Tory MPs now speak of Theresa May openly with a venom they once reserved for the leftist Labour leader, Jeremy Corbyn» (https://www.theglobalist.com/ brexit-full-amputation-or-gentle-separation/). Зрештою, ЗМІ замінюють лексему «отрута Brexit» на лексему «миш'як», адже симптоми, які він викликає, включають нудоту та дратівливість вони діють так повільно, що жертви не усвідомлюють, що отруюються, поки вже пізно: «Ultimately, though, the poison of Brexit is a less showy one. It's arsenic, isn't it <...>?» (https://www. newstatesman.com/politics/uk/2018/06/brexit-has- poisoned-our-politics-and-there-no-antidote-sight).

У підсумку, ми спостерігаємо, що слово отрута «poison» має близькі лексеми « venom», «toxin» та «arsenic».

Фрейм «Способи лікування» містить лексичні одиниці, які називають основні способи лікування «хвороби Брекзит», які в британському політичному дискурсі забезпечать швидке «одужання» економіки, політики, та й пересічних громадян в цілому. Серед спеціальної термінології, що іменує конкретні етапи і заходи по відновленню здоров'я людини, в британських ЗМІ зафіксовані лексеми surgery - «операція», amputation - «ампутація», separation - «роз'єднання», diet «дієта»

Слот 3.1 Хірургічне втручання.

Сучасна політична та економічна ситуація Британії метафорично подається у ЗМІ як певна хвороба, яка потребує лікування за допомогою хірургічного втручання такого як операції, ампутації чи роз'єднання: « Brexit: Full Amputation or Gentle Separation?» (https://www.theglobalist. com/brexit-full-amputation-or-gentle-separation/). За твердженням The American Prospect, прем'єр- міністр Борис Джонсон відображає ідеологічну пристрасть антиєвропейських леніністів у Британії. Для них прийнятна лише повна ампутація «the total amputation» Великобританії від Європи - політично, соціально та економічно (https:// prospect.org/power/brexit-leninists-tearing- britain-s-political-rulebook/). Брюссель у свою чергу не має бажання відродити гангренозну кінцівку «gangrenous limb», а лиш змушує задуматись, як управляти її безпечною ампутацією «how to manage its safe amputation» (https://www. theguardian.com/commentisfree/2019/oct/01/boris- johnson-eu-prime-minister-brexit). Таке «лікування» зовсім не підтримує журнал The Medium, адже воно є гіршим, ніж хвороба, але і для такої хвороби не існує ліків: «Brexit - the cure is worse than the disease and the disease has no cure» (https://medium.com/@JohnWight1/brexit-the- cure-is-worse-than-the-disease-and-the-disease- has-no-cure-e6a2e18c7a8b). The Politico стверджує, що угода про Брекзит, насправді, потребує проведення «лапароскопії», а не «ампутації», оскільки необхідні лиш невеликі зміни для того, щоб дати Великобританії впевненість, якої вона прагне: «A Brexit deal requires keyhole surgery, not amputation» (https://www.politico.eu/article/ northern-ireland-border-irish-backstop-brexit- deal-requires-keyhole-surgery-not-amputation/).

Слот 3.2 Немедикаментозне лікування

Британські журналісти мало вірять у здолан- ня «недуги» під назвою Брекзит «медикаментозним лікуванням», бо він так сильно отруїв політику, що протиотруту годі й шукати: «Brexit has poisoned our politics -- and there is no antidote in sight» (https://www.newstatesman.com/long-reads). Як пише ITV News, Торі пропонують вивести зі стагнаційного стану британську економіку їхнім традиційним шляхом, тобто врізанням податків: «Tax cuts can't be the case for any or all these traditional Tory remedies», але це навряд чи допоможе. (https://www.itv.com/news/2019-06-11/ brexit-is-poisoning-the-leadership-contest-just-as-it- poisoned-mays-government/). Нова угода виявиться лиш плацебо, а не панацеєю: «A new deal would be a placebo, not a cure» (https://www.newstatesman. com/politics/uk/2017/07/brexit-plague).

На жаль, багато мільйонів людей, які живуть у туманному Альбіоні вчасно не отримали «кваліфікованої медичної допомоги», а тому продовжують перебувати в стані «хворобливого неспокою» і «ажитації», які підсилюються щоденним переглядом політичних програм. Дехто з них рятується так званою «Брекзит дієтою»: «Brexit diet: either a spartan, fact-based Brexit-Atkins plan, or maybe a four-days-on, three-days-off regime» (http://theguardian.com/politics/2019/oct/13/how-i-tried-to-quit-my-brexit-addiction-tim-adams). Як повідомляється, урядовий департамент Великобританії витратив 40 000 фунтів стерлінгів (70 000 доларів США) для зовнішньої фірми, щоб запропонувати консультації з питань психічного здоров'я державним службовцям, які готуються до виходу з угоди. Благодійна організація навіть створила цифровий «комплект Brexit для доброго самопочуття» («Brexit well-being kit »), щоб допомогти урядовим працівникам впоратися з додатковим стресом (https://www.cbc.ca/news/world/ brexit-anxiety-britain-mental-health-1.5097650).

Висновки

феномен морбіальний метафора

Отже, у статті досліджено особливості вживання вербальних засобів у прикладах сучасних англомовних журналів політичного спрямування. Специфіку лексичного опису політичної та економічної ситуації в сучасній Британії та Європейському Союзі прослідковуємо в поєднанні відповідно негативно та позитивно забарвлених метафор, які базуються на концептах, що характеризують життя людей і які в переносному значенні співвідносяться із феноменом Брекзиту.

Встановлено, що фрейм «Хвороби» представлено найбільш розгалуженою слотовою структурою. З огляду на це можна припустити, що, незважаючи на наявність «хвороб» політичної та економічної сфер Британії, можна давати оптимістичні прогнози, сподіваючись на швидке «одужання», якщо провідні політичні лідери скористаються цими способами. Перспективним вважаємо подальшу працю з вивчення, аналізу та систематизації концептуальних метафор, а також виокремлення інших лінгвостилістичних особливостей політичного та публіцистичного дискурсів

Список літератури

1.Адрейченко О. Артефактна метафора в політичному дискурсі (на матеріалі сучасних українських ЗМІ). Культура народов Причерноморья. 2012. № 239. С. 102-105.

2.Будаев Э. В., Чудинов А. П. Зарубежная политическая лингвистика: Монография. Екатеринбург : Урал. гос. пед. ун-т, 2008. 248 с.

3.Васильєва Т. Морбіальна метафора в економічному дискурсі сучасних іспаномовних ЗМІ. Studia Linguistica. 2018. Vol. 13. URL: http://studia-linguistica.knu.ua/wp-content/uploads/2019/04/2018.-%E2%80%93- Vol.-13-30-47.pdf (дата звернення: 19.02.2020).

4.Жиляєва О.В. Політичний дискурс в сучасних студіях. Україна і світ: діалог мов та культур : Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції, 19-21 березня 2014 року. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. 702 с.

5.Жулінська М. Морбіальна концептуальна метафора у сучасному німецькому політичному дискурсі. Акту-альні питання іноземної філології. 2015. № 3. С. 66-74.

6.Коляденко О. Когнттивна метафора як засіб об'єктивації концепту «страх» у творах М. Коцюбинського. Українська мова. 2009. № 3. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/6050/05-Kolyadenko. pdf?sequence=1 (дата звернення: 19.02.2020).

7.Лакофф Джордж, Джонсон Марк Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. А.Н. Баранова. Москва : Едиториал УРСС, 2004. 256 с.

8.Руснак К. Метафорична концептуалізація економічної кризи в мові сучасної української преси. Наукові за-писки. Серія «Філологічна». Випуск 23. URL: https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2012/n23/49.pdf (дата звернення:

19.02.2020) .

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.