Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Невербальні засоби реалізації вибачення у німецькомовній комунікації

Олександра Шум'яцька

Анотації

Досліджено особливості невербальної поведінки інтерактантів у ситуації вибачення. Проаналізовано позамовні засоби реалізації мовленнєвого жанру “вибачення”, зокрема екстралінгвальні, просодичні, кінесичні, проксемічні й такесичні.

Ключові слова: вибачення, комунікативна ситуація, невербальні засоби спілкування, екстралінгвальне вибачення, просодичні, кінесичні, проксемічні, такесичні засоби вибачення.

Проанализированы особенности невербального поведения участников ситуации извинения. Систематизированы и описаны неязыковые средства реализации речевого жанра “извинение”.

Ключевые слова: извинение, коммуникативная ситуация, невербальные средства общения, экстралингвальное извинение, просодические, кинесические, проксемические, такесические средства извинения.

The paper analyzes some features of the non-verbal behavior of participants in the situation of apology. The non-linguistic means of the realization of the speech genre of apology are systematized and described.

Keywords: apology, communicative situation, non-verbal means of communication, extralingual apology, prosodic, kinesic, proxemic, haptic means of apology.

Основний зміст роботи

Процес мовленнєвого спілкування людей завжди супроводжується певним набором невербальних засобів, дослідженням яких цікавиться багато вітчизняних та зарубіжних науковців (А. Паславська, Ф. Бацевич, В. Манакін, Є. Верещагін, В. Костомаров, І. Горелов, Г. Крейдлін, Г. Колшанський, Н. Формановська та інші).

Як зазначає Ф. Бацевич, невербальні засоби спілкування є рівноправними складниками міжособистісної інтеракції, носіями значної кількості прагматичної інформації. За визначенням мовознавця, невербальні одиниці спілкування - це елементи комунікативного коду, які мають немовну (але знакову) природу і разом із засобами мовного коду слугують для створення, передавання і сприйняття повідомлень та можуть нести різноманітну семантико-прагматичну інформацію у спілкуванні [1, с. 204].

Мета розвідки - виявлення та аналіз невербальних засобів вираження вибачення в сучасній німецькій мові та комунікативної поведінки мовця в ході реалізації цього мовленнєвого жанру.

Об'єкт дослідження - мовленнєвий жанр вибачення в сучасній німецькій мові, предмет - невербальні засоби його реалізації.

Матеріалом дослідження слугували фрагменти 35 творів німецької художньої літератури ХХ-ХХІ ст., 10 сценаріїв німецьких кінофільмів, з яких методом суцільної вибірки виокремлено 579 прикладів вибачень, додатково було опрацьовано відеоматеріали 10-и німецьких фільмів. Серед досліджуваних одиниць виокремлено ті, які виражають вибачення невербально, і здійснено їхній аналіз.

Людина може контролювати своє мовлення, проте слідкувати за власними жестами, мімікою, виразом обличчя та іншими природними психофізіологічними процесами набагато важче [8, с. 206]. Тому в пропонованій роботі доцільно залучити до аналізу невербальні засоби вираження вибачення, які допоможуть правильно визначити ситуацію вибачення та щирість адресанта висловлення, а також поглиблять аналіз досліджуваного явища.

Невербальні компоненти вибачення виражають емоції та переживання, які супроводжують мовця в момент висловлення вибачення. У процесі реалізації вибачення на несловесному рівні співпрацюють різні сенсорні системи, відповідно до яких сформовані засоби невербального спілкування. Дослідження корпусу дало змогу виявити такі невербальні засоби, характерні для комунікативної ситуації вибачення: просодичні (інтонація, темп мовлення, тон), екстралінгвальні (паузи, зітхання, плач), кінесичні (міміка, жести, контакт очима), проксемічні (відстань між мовцями, просторове розташування співбесідників), такесичні (потискування рук, поцілунки, дотики, обійми).

Інтонація відіграє важливу роль у людському мовленні. Більшість учених одностайно відзначають одну з головних функцій інтонації - емоційну [6]. Акустична реалізація висловлювання допомагає слухачеві зробити висновок про мету, яку переслідує мовець у своєму висловлюванні, а також про його емоційний стан, особистісні якості тощо.

Інтонація адресанта в ситуації вибачення зазвичай схвильована та свідчить про його провину.

“Warum hast du mir noch nichts von Tante Bobby erzahlt? Du kennst sie schon so lange und behaltst sie fur dich, das finde ich unfair. “

“Du hastmich ja nichtgefragt“, maulte ich mitschlechtem Gewissen, doch als ich merkte, dass sie nur Spafi machte, bekam ich Oberwasser und erwiderte ganz stolz:

“Es ist meine Tante Bobby und nur deine Frau Hense! Sie gehort mir ganz allein und dem Herrn Hense und dem Schwein und den Kaninchen. Aber ich borge sie dir mal. “

“Das ist aber grofizugig von dir, danke" [11, c.28-29].

У наведеному прикладі репліка першого мовця (Warum hast du mir noch nichts von Tante Bobby erzahlt? Du kennst sie schon so lange und behaltst sie fur dich, das finde ich unfair.) містить докір, тому інший мовець намагається попросити вибачення у співрозмовника та пояснити свою поведінку. В цьому випадку мова йде про непряме вибачення: мовець пояснює свої дії (Du hast mich ja nicht gefragt), реалізуючи висловлювання з відповідною інтонацією (maulte ich mit schlechtem Gewissen). Очевидно, що інтонація співрозмовників виконує емотивну та репрезентативну функції, а їхня невербальна мовленнєва поведінка має експресивний характер.

Наступний приклад ілюструє ситуацію, в якій мовець реалізує вибачення затинаючись (stammelte), що свідчить про його емоційний стан та переживання в момент мовлення. Отже, емоційно-психічний настрій відображається не лише на інтонації, але й на темпі мовлення мовця:

Es klopfte an die Tur. Ich ging hin und offnete. Basse stand draufien. Ich legte den Finger an den Mund und trat auf den Korridor.

“Verzeihen Sie“, stammelte er.

“Kommen Sie zu mir herein", sagte ich und offnete die Tur zu meinem Zimmer [17, c.264].

Нерідко мовець будує своє висловлювання, поєднуючи різні невербальні засоби спілкування. Метою мовця в такій ситуації варто вважати його внутрішній емоційний стан та бажання справити більший вплив на адресата.

У наступній ситуації мовець використовує не лише просодичні (збентежений тон), але й екстралінгвальні (пауза) та кінесичні (контакт очима) невербальні засоби спілкування:

Karin radelt vom Hof, Dana tragt die Wasche in die Waschkuche. Sie kusst das Amulett mit dem Foto ihrer Tochter - und erschrickt, als plotzlich Tobias lautlos hinter ihr auftaucht und ihr sanft ubers Baar streicht. Verlegen -

TOBIAS: Hab' ich dich erschreckt? Entschuldige, das wollte ich nicht. Ich wollte.

Tobias weifi nicht, was er sagen soll undprobiert es mit einem tiefen Blick [16, c.6].

Тобіас налякав Карін своєю несподіваною появою. Вчинок мовця був ненавмисним, проте він усвідомлює свою провину і просить у співрозмовника вибачення за таку поведінку. Він висловлює вибачення збентеженим тоном. Намагаючись У намаганні пояснити ненавмисність власного вчинку Тобіасу бракує слів, він робить паузу, оскільки не знає, що сказати, та скеровує глибокий погляд на адресата. Невербальні складові поведінки мовця відіграють не менш важливу роль для досягнення поставленої мети. Завдяки тону мовця та його погляду адресат розуміє щирість слів адресанта.

Наступний приклад ілюструє поєднання екстралінгвальних та кінесичних невербальних засобів:

“Kommt sie durch? “fragte ich.

Er betrachtete mich aufmerksam. Ich blickte zur Seite. “Glauben Sie, dass ich so lange hier bei Ihnen stunde, wenn sie nicht durchkame? “ sagte er.

Ich biss die Zahne zusammen. Ich presste die Fauste ineinander. Ich weinte.

“Entschuldigen Sie“, sagte ich, “es geht etwas zu schnell. “

“So was kann gar nicht schnell genug gehen“, sagte Jaffe und lachelte [17, c. 197].

У наведеній комунікативній ситуації прослідковуємо поєднання почуття хвилювання мовця за стан здоров'я його дівчини та провини перед адресатом за нетерплячість і можливу недовіру до нього. Свої переживання адресант не може приховати: він заціплює зуби, стискає кулаки, плаче. Всі ці невербальні засоби спілкування свідчать про щирість слів та намірів мовця, які адресат відповідно трактує.

У ситуації вибачення важливу роль відіграє міміка та контакт очей. Погляд займає особливе місце серед невербальних компонентів комунікації, оскільки очі співрозмовника найсильніше відображають його психоемоційний стан, вони показують також наскільки щирий мовець у своєму висловлюванні [10].

невербальний засіб вибачення німецька мова

Американський психолог П. Екман разом з колегами опрацював “Систему кодування рухів обличчя”, котра дає змогу зіставити вирази обличчя з виявом певних емоцій. Автори зазначають, що очі підлягають найменшому контролю [2, с.67-68].

Час контакту очей вважається основним моментом у встановленні симпатії інтерак - тантів комунікативної ситуації. Почуття та емоції людини можна побачити по її очах, тому, відчуваючи провину, людина ховає очі. На думку Г. Крейдліна, така поведінка комуніканта відображає її підсвідоме прагнення заховатися, зникнути [7].

Аналіз практичного матеріалу дав змогу виявити такі види погляду мовця в ситуації вибачення: погляд убік, погляд униз та погляд у вічі співрозмовнику. Почуття провини, яке лежить в основі вибачення, часто відображається на обличчі мовця:

STEPHANS VATER: Glauben Sie mir: Wenn ich gewusst hatte, dass das das letzte Mal ist, dass ich meinen Sohn lebendsehe, hatte ich den Dealplatzen lassen.

Perlmann wird rot.

PERLMANN: Ja, klar. Ich meine, ah. Na ja, ich wollte nicht taktlos sein [19, c.54].

У наведеній ситуації мовець, розуміючи свою помилку, червоніє (що свідчить про те, що він відчуває провину і жаль з приводу своєї поведінки) та намагається пояснити співрозмовнику небажання образити його. Через хвилювання мовцеві важко завершити висловлювання, що свідчить також про його прагнення зберегти баланс у стосунках з адресатом.

Іноді невербальні засоби спілкування є основними для досягнення мети мовця:

FRAU JENTSCH: Nimm ruhigzwei.

Sascha grinst und lugt verdeckt in seine Faust - dort liegen drei.

SASCHA: Danke.

Schon greift er ein zweites Mal mit der anderen Hand ins Glas.

FRAUMERTENS: Sascha!

Die Mutter wirft dem zukunftigen Familienhelfer einen entschuldigenden Blick zu. Der lachelt [18, c.30].

У наведеному прикладі адресант просить вибачення за допомогою погляду, який виражає його вибачення. Адресат адекватно розпізнає інтенцію мовця (Der lachelt), тому вважаємо, що в такій ситуації невербальний компонент мовленнєвої поведінки (погляд) замінює висловлення і виконує бажану комунікативну функцію.

У ситуації вибачення міміка мовця, зазвичай, виражає жаль, каяття, сором. Але в німецькій культурі існує особлива посмішка, притаманна ситуації вибачення, яка вважається конвенційним засобом вибачення в етикетних ситуаціях, коли співбесіднику завдано незначної шкоди.

У наступному прикладі посмішка адресанта виконує комунікативну функцію вибачення, оскільки мовець не продукує вербального висловлювання:

Batic will sich Zucker nehmen, doch als er den Loffel aus der Dose zieht, liegt ein Stuck Kase darauf Batic weifi nicht, wohin damit.

Karin “befreit“ ihn davon, lachelt entschuldigend, wirkt sehr erschopft.

BATIC: Passiert das ofter? [16, c.16]

He менш важливими кінесичними засобами спілкування у ситуації вибачення є також жести як носії різного типу інформації, пов'язані з емоційними станами комунікантів [2, с.69].

“Wollner? “

“Wie bitte? “

“Sie sind doch. Ich meine, Sie sehen aus wie. Nein, entschuldigen Sie, naturlich nicht!" Julian rieb sich die Stirn, seine Brille war beschlagen [15, c.124].

У наведеному прикладі мовцеві здалося, що він знайомий зі слухачем, проте згодом він розуміє, що помилився. Автор висловлювання просить вибачення у свого співрозмовника за те, що потурбував його, сплутавши з іншою людиною. Він просить вибачення, роблячи паузи та витираючи чоло, що свідчить про хвилювання.

Як показав аналіз практичного матеріалу, в комунікативній ситуації вибачення в німецькій культурі зустрічаються такі жести: прикласти руку до серця, розвести руки в сторони, відвести одну руку в сторону, опустити голову, знизати плечима тощо.

SPRECHER A: Jetztmeine Damen undHerren, begrufien sie mit mir den besten Landsmann im Feld, den Niederosterreicher - Johann Rettenberger!

Die Menge klatscht frenetisch. Eine Helferin redet verzweifelt in ihr Headset.

HELFERIN B: Jetzt, der muss jetzt auf die Buhne. Ja, bei mir ist er auch nicht.

Der Moderator schaut zu ihr von der Buhne aus. Sie hebt entschuldigend die Hande [14, c.22].

У цьому прикладі мовець не може допомогти адресату виконати свій функціональний обов'язок. Адресат потрапив у незручну ситуацію перед публікою частково з вини мовця, оскільки той не прослідкував за запрошеним на програму гостем, який перед виходом на сцену зник, і не в змозі виправити ситуацію. Почуття хвилювання та відповідальності за ситуацію, що склалася, мовець виражає схвильованим тоном та жестом (піднімає / розводить руки, перепрошуючи).

Іноді тільки жест виконує бажану комунікативну функцію:

Johannes richtet sich auf und schaut Ingo unglaubig an. Ingo macht eine entschuldigende Geste. Johannes boxt ihn auf den Arm. Dann mussen beide lachen [13, c.66].

Тут мовець невербально просить вибачення, продукуючи жест, характерний для ситуації вибачення. Подана ситуація показує, що жести також можуть виконувати комунікативну функцію та виражати наміри мовця, які слухач зрозуміє і без вербального підтвердження.

До такесичних засобів належать потискування рук, поцілунки, дотики, погладжування.

Ubelohe geht zu Anastasia und kusst ihre Hand. “Ich bitte Sie, mein tollkuhnes und un - schickliches Eindringen in Ihre Privatraume zu entschuldigen sowie meinen ladierten Anzug, aber es geht um die einzige Hoffnung eines jetzt vollkommen zerrutteten, aber einst adligen Menschen, um die letzte Gnade, die Sie mir einer armen Seele erweisen konnen. Mein Name - “ANASTASIA schreit auf: Bodo! [11, c.64]

У прикладі мовець перепрошує співрозмовника за те, що змушений його потурбувати і за свій неохайний костюм. Невербальний засіб у пропонованій ситуації (мовець цілує руку адресата) підсилює експліцитне висловлення вибачення. Адресант прагне запобігти виникненню у слухача негативної думки про нього, тому підсилює вербальне вибачення немовним засобом.

Наступний приклад ілюструє комунікативну ситуацію вибачення, реалізовану також за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мати не мала змоги виховувати свою доньку, через що та почувалася покинутою. Вислухавши побоювання доньки, мати відчуває свою провину і просить у неї вибачення. Оскільки вибачення реалізується у цій ситуації за допомогою непрямого мовленнєвого акту, мовець підсилює свої слова невербальним засобом (обіймами), що сприяє правильному розумінню адресатом наміру мовця:

“Ich dachte. ich hatte Angst, dass du mich verkaufen willst, an Tante Bobby. Weil wir doch so viele Kinder sind und du es vielleicht gar nicht so merkst, wenn ich nicht mehr da bin. “

“Aber Dummerle, du weifit doch, dass ich dich nicht hergebe, keinen von euch! “

“Woher soll ich das wissen! Und Herr Hense hat manchmal gesagt - zwar im Spafi, und ich hab`s auch nicht geglaubt - , dass er schon mit dir gesprochen hat. “

Mutter nahm mich in ihre Arme und druckte mich so fest, dass ich fast keine Luft mehr bekam [12, c.48].

Такесичні невербальні засоби тісно пов'язані з проксемічними, а саме з такими як відстань між мовцями та просторове розміщення співбесідників.

У наступному прикладі мовець подає адресатові руку і перепрошує за свої слова, якими міг його образити. Міха не хоче купувати у свого співрозмовника автомобіль, але прагне зберегти хороші стосунки з ним. Невербальний засіб (подання руки), реалізований мовцем, посилює вплив на адресата, який позитивно сприймає висловлювання загалом, про що свідчить його репліка у відповідь (Kein Problem):

MICHA (zeigt Oliver das Display) Die Tur wurde mindestens zweimal lackiert. Und der Kotflugel auch.

OLIVER (zu Micha) Wo ist das Problem? Du kriegst zwei Lackschichten zum Preis von einer.

MICHA: Mein Boss verkauft das Auto nach Sibirien. Und bei minus dreifiig Grad springt der Lack ab, wenn er zu dick ist.

MICHA gibt Thomas die Hand. MICHA: Sorry. ist `n schoner Wagen, aber leider nichts fur uns.

THOMAS: Kein Problem [20, c. 20].

Отож, проведений аналіз художніх текстів німецької літератури ХХ-ХХІ ст., сценаріїв та відеоматеріалів німецьких художніх фільмів дає змогу стверджувати, що такі невербальні компоненти мовленнєвої поведінки партнерів у ситуації вибачення як погляд, міміка, посмішка супроводжують або й зовсім замінюють вербальні висловлювання співрозмовників і виконують емотивну, репрезентативну та комунікативну функції залежно від обставин спілкування. Невербальні комунікативні засоби відображають психоемоційний стан мовця в конкретній ситуації вибачення. Нерідко мовець поєднує у своєму висловленні різноманітні невербальні засоби спілкування, які справляють додатковий вплив на адресата.

Отже, невербальні комунікативні засоби відіграють важливу роль у процесах організації і перебігу комунікації, а також впливають на її результат. Несучи значну частину комунікативної інформації (через вираження відчуття сорому, жалю тощо з приводу скоєної малефактивної дії), вони сприяють ефективному міжособистісному спілкуванню.

Література

1. Бацевич Ф. Вступ до лінгвістичної прагматики / Ф. Бацевич. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2011. - 302 с.

2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. Бацевич. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. - 344 с.

3. Вежбицка А. Язык. Культура. Познание. - М.: Русские словари, 1997. - 416 с.

4. Верещагин Е. М, Костомаров В.Г. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами // Вопросы языкознания. - 1981. - № 1. - С.3647.

5 Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. - М.: Наука, 1980. - 104 с.

6. Колшанский Г В. Паралингвистика / Г В. Колшанский. - М.: Ком-Книга, 2005. - 96 с.

7. Крейдлин Г Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык / Г Е. Крейдлин. - М.: Новое литературное обозрение, 2002. - 581 с.

8. Манакін В. Мова і міжкультурна комунікація / В. Манакін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2012. - 298 с.

9. Мовленнєві жанри в міжкультурній комунікації: монографія / авт. кол.Р. Помірко, Ф. Бацевич, А. Пас - лавська та ін. - Львів: ПАІС, 2010. - 280 с.

10. Формановская Н.И. Речевое общение: коммуникативно-прагматический подход / Н.И. Формановская. - М.: Рус. яз., 2002. - 216 с.

Размещено на Allbest.ru