Використання прийомів мнемотехніки при заучуванні латинської термінологічної лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання прийомів мнемотехніки при заучуванні латинської термінологічної лексики

І.Б. Луговська

Анотація

У статті піднімається питання підвищення ефективності запам'ятовування та відтворення латинської спеціальної лексики студентами - майбутніми ветеринарами. Розглядаються причини, що утруднюють запам'ятовування, наводяться дієві методи та прийоми мнемотехніки.

Ключові слова: мнемотехніка, запам'ятовування, фонетичні асоціації, образні асоціації, візуалізація.

Постановка проблеми. В навчальному процесі основна задача викладача - зробити так, щоб студенти засвоїли матеріал без надмірних зусиль і на якомога довший строк. Одним із шляхів вирішення цієї задачі є використання сучасним викладачем методів і прийомів науки мнемотехніки. Мнемотехніка(мнемоніка) (грец. фб мнзмпнйкб -- мистецтво запам'ятовування)-- сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

Існує багато причин того, що людина не може запам'ятати інформацію. Серед них і недостатня концентрація уваги,і недотримання основних законів пам'яті, а також складність самої інформації для запам'ятовування, та її погана організація, слабо розвинена природна пам'ять[4, c.22].

Аналіз наукової літератури. Проблема ефективності запам'ятовування іншомовних слів внаслідок своєї актуальності знаходить відображення у працях сучасних вчених, таких, як Є.Є. Васильєва, О. Степанов, В.А. Козаренко, Ю.К. Пугач, Г.І. Челпанов. Із зарубіжних вчених варто відмітити американського психолога Джоржа Міллера.

Мета статті: привернути увагу до ефективних методик вивчення латинської термінологічної лексики та граматичних правил.

Завдання: виокремити із великої кількості мнемотехнічних прийомів ті, що є найбільш дієвими саме при вивченні такої специфічної дисципліни, як латинська мова для студентів напряму підготовки «Ветеринарна медицина».

Виклад основного матеріалу. Викладання латинської мови для студентів - майбутніх ветеринарів має особливу специфіку та методи, що суттєво відрізняються як від методики викладання будь-якої живої іноземної мови, так і від методики викладання латини для філологів, істориків та юристів. Латина у аграрному вузі - це, передусім, великий об'єм фахової лексики, термінів: назви органів, процесів, що відбуваються в організмі, хвороб, станів. Тому перед викладачем постає проблема вибору ефективних способів запам'ятовування та збереження у пам'яті студентів латинської термінологічної лексики.

Найпримітивніший метод механічного зазубрювання, тобто багатократного повторення і відтворення лексичного матеріалу, давно вже визнано нераціональним та недієвим. Ще XVI ст. німецький педагог Рахитій вперше висуває свідомий метод навчання латинської мови, кажучи, що пам'яті слід довіряти лише те, що доходить до неї через розуміння.

Існує досить велика кількість мнемотехнік: серед них «метод Ціцерона», система запам'ятовування «Джордано», система розвитку інтелекту «Мольто». Вони основуються на тому, що наш мозок не є зберігачем інформації у звичному для нас сенсі. Мозок здатен зберігати тільки зв'язки. По відношенню до іншої інформації (слова, образи, музика) мозок є генератором інформації.

Отже, процес запам'ятовування може відбуватися двома способами: або через раціональний, або через механічний зв'язок. При першому способі ми починаємо свідомо чи підсвідомо пояснювати собі, що scatulum- це коробочка, а lipos - це жир, намагаючись створити раціональний зв'язок lipos - жир, scatulum - коробочка. При цьому із-за обмеженого об'єму короткотривалої пам'яті, яка може зберігати від 2 до 26 одиниць інформації, відбувається її швидке насичення, що призводить до втоми і відрази до процесу навчання. Якщо потрібно запам'ятати велику кількість досить однорідних латинських слів (зокрема, з анатомічної термінології - назви органів і частин тіла) то при механічному заучуванні внаслідок перенапруження може виникнути суттєвий психічний дискомфорт. У пам'яті немає можливості зачепитися за щось суттєве, найбільш характерне для даного слова. Слово почне запам'ятовуватися мимовільно, практично без зусиль, якщо воно має яскраво відмінну сукупність ознак. Тому для ефективнішого заучування слів слід використовувати методи асоціативної лінгвістики, оскільки кожне слово завжди пов'язане з декількома іншими асоціативними зв'язками [4, 26]. У випадку з наведеними прикладами ефект запам'ятовування буде миттєвим, якщо подумки пов'язати scatula з словом шкатулка ( та сама коробочка), а lipos - уявити жирні руки, що так до усього і липнуть. У випадку з першим словом ми застосували метод фонетичних (звукових) асоціацій, а з другим - образно-асоціативний метод. Слід розглянути також метод ключових слів, метод довільних асоціацій:

Метод фонетичних (звукових) асоціацій ґрунтується на тому, що у самих різних мовах світу існують слова або частини слів,які звучать однаково, але мають різне значення. Крім того, у різних мовах зустрічаються слова, що мають спільне походження, але з бігом часу вони отримали різні значення.

Найпростіше створити асоціативні паралелі із словами української мови, що безпосередньо походять від латинських основ, правда, студенти немовних вузів, на відміну від філологів, не прослідковують етимологію, а керуються скоріше схожістю слів за звучанням, чисто інтуїтивно знаходять у рідній мові слова, схожі за звучанням до латинських. Так, при вивченні латинських дієслів перше, що спадає на думку: contundere - вдаряти -легко запам'ятати через контузія (внаслідок удару), dividere - розділяти (дивіденди - розділений між усіма вкладниками дохід); traho - тягнути (трактор - витягує машину, що загрузла).

Запам'ятовування слів шляхом пов'язування їх з відомими вже похідними основами рідної мови є одним із найпоширеніших способів полегшити процес вивчення.

Gravis - важкий (гравітація); par- (рівний) - паритет; lac(молоко) - лактація; herba (трава) - гербарій;locus (місце) - локатор; curo (піклуюсь) - куратор; doceo (навчаю) - доцент;studeo (вивчаю) - студент; spiro(дихаю) - респіратор, спіритизм;servo(зберігаю) -сервант; (можна також утворити фразу - асоціацію: зберігати у серванті); macula (пляма) - згадуйте укр. «макулатура» - папір з плямами, вже використаний; scribere (писати) - схоже з українським шкребти, якщо при цьому ще й пригадати вираз «пише, як курка лапою шкребе».

Якщо доводиться запам'ятовувати слова, які не мають похідних основ в українській мові, потрібно підібрати до нього співзвучне слово з української мови, потім скласти короткий сюжет із слова-співзвучності та перекладу для утворення зв'язку, так щоб актуалізація одного слова із сюжету потягнула за собою згадування другого. При цьому для створення асоціації потрібно використовувати не перше-ліпше схоже за звучанням слово, а те, яким найчастіше користуються, яке легко уявити. Також потрібно прагнути , щоб кожен об'єкт, що використовується у структурі, отримував якомога більше епітетів, яскравих характеристик, що зробить структуру відмінною від інших та допоможе уникнути ефекту «лошадиной фамилии». Наприклад, для запам'ятовуваня латинського слова еxtremitas (кінцівка) створюється асоціативний ряд, пов'язаний із значенням українського слова «екстремал»: екстремал часто ушкоджує кінцівки.

dolor - біль (доля важка - суцільний біль); vitrum - скло (скло розбилось від вітру ); rabies- сказ (раби сказилися); frons- лоб (на фронті поранили в лоб); occiput - потилиця (ох ці путані коси на потилиці); сutis- шкіра (кутатися у шкіру)

Важливо, щоб інші, допоміжні слова у сюжеті були нейтральними, такими, що не викликають яскравих образів. Сюжети повинні бути якомога коротшими, а потрібне для запам'ятовування слово потрібно виділити найяскравіше, зробити на нього акцент, смисловий чи інтонаційний. При цьому важливо вимовити вголос декілька разів і те слово, яке прагнемо запам'ятати, і ключове слово-співзвуччя, щоб чітко диференціювати, чим слово-співзвуччя схоже на слово, яке завчаємо, а чим відрізняється.

Один із законів швидкого запам'ятовування: цікаве запам'ятовується швидше та глибше!

Образно-асоціативний метод. До кожного слова придумується словесна і візуальна асоціація, яка спливає одразу ж після того, як людина стикається з таким словом. Можливі асоціації за контрастом, подібністю, за звучанням, за коренем слова, узагальнюючі, доповнюючі. Головне в утворенні асоціацій - це яскравість образа, незвичність, нестандартність. Необхідно навчити запам'ятовувати нові слова так, щоб між зоровим образом і словесним позначенням встановилися зв'язки[4, 27].

Правда, спочатку цей метод вимагає деякого зусилля, але згодом починає діяти практично безвідмовно. Наприклад, потрібно запам'ятати слово cavum - порожнина. Співзвучне з лат. cavum українське слово кавун. Створюємо вираз «порожній кавун» Уявимо великий кавун, у якому через дірку виїли середину, тому кавун порожній, так, зв'язавши фонетично латинське cavum з українським „кавун”, можна, визвавши у пам'яті образ цього порожнього кавуна, пригадати слово.

Все ж, для того, щоб студент міг вільно використовувати асоціативний метод при заучуванні слів, він мусить мати доволі великий словниковий запас рідної мови та бути всебічно ерудованим. Так, асоціювати латинське слово letalis - смертельний із назвою міфологічної річки забуття - Лети - може тільки та людина, яка хоч трохи знайома з античною міфологією.

Слово canis (собака) - легко сприймається, якщо студентам розказати,що саме від цього слова походить українське слово «канікули» (учнів у античному Римі відпускали на довгостроковий відпочинок, коли на небі з'являлось сузір'я Пса.

Слова genus (рід) таgenu (коліно) можна пов'язати з відомою історичною фразою «Винищити рід до сьомого коліна», згадавши при цьому, що також слова ген, генофонд, геноцид мають цю ж саму основу. Так утворилась фраза, що поєднала і обидва латинських слова, і їх переклади: «гени винищили рід до сьомого коліна»

Окремою проблемою стоїть запам'ятовування греко-латинських еквівалентів, в основному іменників, назв органів та частин тіла, тому що у цьому випадку треба пам'ятати ланцюжок із трьох слів: українського - латинського - грецького. Щоб запам'ятати, що українському слову суглоб відповідають латинське articulatio та грецьке arthron, уявляємо собі два колінних суглоба, на одному сидить артист (у фраку та метелику) на кулі, на другому - артист на троні. Цю картинку потрібно затримати в уяві на 5-20 секунд, і цього буде достатньо.

Але, пропонуючи такі образи, потрібно бути впевненим, що ті, хто навчається, мають точне уявлення про ці предмети, добре з ними знайомі. Тоді будь-яку інформацію легко буде перевести у схематичну картинку, яка її кодує, і краще, якщо вона буде забавною, навіть абсурдною, тим краще вона запам'ятається. Щоб застосовувати цей прийом ефективно, потрібно навчитися добре уявляти собі картинки. Ще один приклад: потрібно запам'ятати: печінка -jecor (лат)(правильно jecur, але ми візьмемо основу) - hepar (гр.). придумуємо фразу: «Печінка є корм для гепарда» (є корм -jecor; гепард - hepar)- Малюємо в уяві картинку: миска з написом «корм», у ній кусок печінки, до миски підкрадається гепард.

Варто також придумувати цілі «відеофільми», тому що ще краще запам'ятовуються образи у динаміці, у дії . Для цього всі слова, що їх потрібно запам'ятати разом, ув'язуються в один сюжет, який оживляється, візуалізується.

Для скептиків, які вважають, що все це забавки та дурниці, можна навести дані експерименту саме з запам'ятовуванням вищезгаданої трійки слів. У двох групах студентів-ветеринарів першого курсу було задано просто вивчити вищевказані слова, а у двох інших групах викладач запропонував використати при вивченні асоціативний метод. Через тиждень у перших двох групах назвати слова змогли 22% студентів, у других двох - 87 %. Як кажуть, факти - річ уперта.

Але цей метод має свої недоліки. Не у всіх студентів добре розвинене образне мислення, і для багатьох з них набагато простіше запам'ятати саме слово, ніж придумувати асоціацію, яку теж при цьому треба запам'ятовувати. Тому тут необхідний індивідуальний підхід, що ґрунтується на вивченні особистості студента.

При всіх розумових намаганнях є слова, які простіше запам'ятати простим зазубрюванням. До таких слів відносяться одиничні елементи, які неможливо пов'язати в систему з іншими, уже відомими. Тоді потрібно повторювати слово багато разів підряд, поки воно не вкарбується у мозок чисто фонетично У середньовіччі таким чином - чисто фонетично - служителі церкви заучували величезні тексти на незрозумілій їм внаслідок неосвіченості латині.

Не слід нехтувати також й простими мнемотехнічними знахідками, що ними користувалися здавна при вивченні латинської мови (рифмовки, несподівані цікаві вирази). Так, довгі латинські суфікси студенти здавна запам'ятовували за допомогою беззмістовного, але дуже дієвого виразу «аларатурутінівос», що містить суфікси -al, -ar, -at, -ur, -ut, -in, -iv, -os, запам'ятовування яких, зазвичай, вимагає часу і зусиль.

"Артисту Биму Циркуль Дашь, ЕгоФамилия-Гэ-Аш" - змісту фраза не має, але так здавна запам'ятовують перші букви латинського алфавіту.

Puer, socer, vesaper, gener, asper, liber, miser, tener - рифмовка, яка допомагає запам'ятати латинські слова, у яких не випадає при відмінювання кінцеве е.

Часто студенти відчувають певний дискомфорт, створюючи, як їм здається «дурні та смішні» асоціації, але, тим не менше, цей метод ефективно працює, мало того, він вносить у процес пізнання пожвавлення, невимушеність, розкутість, що теж у великій мірі сприяє запам'ятовуванню.

Висновки

Мнемоніка - це гігантський стрибок в методах розвитку пам'яті [7. c. 15]. Використання методів і прийомів мнемотехніки суттєво полегшує процес запам'ятовування та відтворення навчального матеріалу. Однак, попри усі мнемотехнічні прийоми, вважаємо, головна умова успішного запам'ятовування - це наявність у студента внутрішніх мотивів, пізнавального інтересу, усвідомлення важливості та необхідності знань, почуття відповідальності.

латинський лексика асоціація запам'ятовування

Література

1. Арден Д.Б. Развитие памяти для «чайников». / Д.Б. Арден - М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. -352 c.

2. Белянин В.П. Психолингвистический и методический аспект проблемы способностей к иностранным языкам. /В.П. Белянин // Лингвометодические и дидактические проблемы обучения русскому языку в высших учебных заведениях. - Тайвань, Тайбэй, 1997, - С.53-63.

3. Воробьева Л.И. Развитие ассоциативной памяти. Мнемонические приемы развития памяти на уроках немецкого языка/Л. Воробьева // Иностранные языки в школе, 2002.- № 4, - С 22-24.

4. Козаченко В.А. Учебник мнемотехники. Система запоминания «Джордано» - Москва, 2002

5. Пугач. Ю.К. Развитие памяти. Система приемов. Краснодар, 2004

6. Рабинович М. Магическое число семь./ М. Рабинович // Открытия и гипотезы 2010.- №11 (ноябрь). - С. 45

7. Степанов О. Мнемоника.Правда и вымыслы.- 1997

8. Челпанов Г.И. О памяти и мнемонике. Из-во: типография И.Н. Скороходова. -1903

9. Шильник Л. Между ушами. Феномены мышления, интуиции и памяти.Издательство: НЦ ЭНАС.-2008. -336 с.- 1997

Размещено на Allbest.ru