Традиційно ономатологи цікавляться різними аспектами буття власних назв, які належать до ядра онімічного поля, переважно топонімами й антропонімами. Проте в останні роки спостерігається зміна внутрішньої структури цього поля, певні „тектонічні зсуви”, через які до ядра, тобто до фокуса уваги дослідників, потрапляють і інші розряди власних назв. Якщо порівняти дві точки зору на цю проблему, які розділяють 14 років, то можемо побачити такий істотний зсув. В.І. Супрун дефінує онімічне поле як упорядковану, ієрархізовану сукупність конституентів онімічного простору [9, с.12], причому структурує його наступним чином: до ядра належать антропоніми, до навколоядерного простору - суміжні розряди, а саме теоніми, міфоніми й зооніми, до периферії - гемероніми, геортоніми, фалероніми, документоніми, прагмоніми, ергоніми, товароніми та ін. Топоніми й космоніми характеризуються більшою рухливістю й можуть належати ситуативно до ядра чи периферії [9, с.17]. На думку С.О. Вербича, український онімний простір зазнав значних трансформацій, причому найчастотнішими, тобто, можемо припустити, ядерними є три групи пропріативів - антропоніми, топоніми й ергоніми [2, с.16]. На XV Всеукраїнській ономастичній конференції (Хмельницький, 2013) презентувалися дослідження власних назв хокейних команд, партіонімів, хрематонімів та багато інших розрядів та підгруп онімів. 25 Міжнародний конгрес ономастичних наук (Глазго, 2014) включав окрему секцію „Комерційні назви”, в якій презентувалися ономастичні студії щодо брендів, банків, компаній, пароплавів та ін. Таким чином, можемо стверджувати, що, попри велику вагомість антропонімічних та топонімічних досліджень, увага до менш поширених та менш досліджених груп власних назв є цілком зрозумілою, а аналіз певних аспектів буття парфумонімів видається на разі актуальним.

Метою цієї розвідки є встановлення мовної природи власних назв на позначення парфумів. Об'єктом дослідження було обрано англомовне онімічне поле, предметом - мовну природу та властивості англомовних онімів, що позначають парфуми. Матеріалом дослідження послугували 100 англомовних власних назв парфумів, зібраних зі ЗМІ.

Першим постає питання щодо референтної віднесеності цього класу онімів. Розроблявся поділ власних назв „за типом іменованих об'єктів, структурування за особливостями денотатів" [10, с.72]. Одна з останніх та всеосяжних класифікацій належить М.М. Торчинському [10], який розділив онімний простір на поля, під - поля, сектори, підсектори, сегменти, підсегменти, елементи та піделементи. За цією теорією існує шість онімних полів [10, с.120-121]: вітоніми - назви об'єктів живої природи, топоніми - назви географічних об'єктів, космоніми - назви космічних об'єктів, прагматоніми - назви об'єктів, пов'язаних із матеріальною сферою діяльності людини, ідеоніми - назви об'єктів, пов'язаних із нематеріальною сферою діяльності людини, ергоніми - назви об'єднань людей.

Специфіка нашого дослідження потребує звернути особливу увагу на поле прагматонімів. О.В. Суперанська до свого розподілу онімів та відповідних денотатів внесла товари, а їх власні назви термінувала „назви марок й сортів виробів, моделей машин, зразків товарів" [8, с.145]. Слід зазначити, що власне термін прагматонім дослідниця не використовує у своїй фундаментальній роботі „Общая теория имени собственного”, а сортові й фірмові назви займають у неї проміжну позицію між власними та загальними назвами. Чим більше „укорінюється у побуті фірмова назва, тим сильнішою стає її апелятивізація" [8, с. 194], що може навіть призвести до повної втрати онімічних рис та перетворення назви на епонім. О.В. Суперанська виокремлює також товарні знаки - „особливі позначення марок товарів, а також різних побутових послуг” [8, с. 194], які мають певну схожість і з номенами, і з сортовими й фірмовими назвами: номени мають іншу референтну сферу (наукову), а товарні знаки - позначення предметів, що потрапляють до споживачів [8, с. 194].

Н.В. Подольська в „Словаре русской ономастической терминологии” вживає термін прагматонім, зазначаючи, що „під цим терміном, поки що умовно, об'єднані різні категорії власних назв, які мають денотати у прагматичній сфері діяльності людини” [6, с.110]. У другому виданні зазначеного словника цей термін змінено на товарний знак, який дефінується як „словесне позначення марки товару, яке однаковою мірою стосується кожного екземпляра даної серії й до всієї серії взагалі" [6, с.127]. Ономатолог зазначає, що ставлення до товарних знаків у ономастиці є дуже різним: чи як до оніма, чи як до онімоподібного мовленнєвого витвору, чи як до власної назви множини однотипних предметів, тобто серії [6, с.127].

Д.Г. Бучко та Н.В. Ткачова у „Словнику української ономастичної термінології” відносять прагматоніми до хрематонімів, подають таке визначення терміна: „власна назва одиничного виробу, предмета побуту, напр.:. печиво „Марія” [1, с.152]. Окремою статтею у словнику дефінується товарний знак - „власна назва певної марки, типу, сорту товару” [6, с.172-173]. Автори відмічають поступову зміну щодо розуміння природи цього терміна: товарні знаки спочатку вважали апелятивами, але в останні десятиліття визнали власними назвами. М.М. Торчинський визначає прагматоніми як „власні назви тих об'єктів, які мають безпосереднє відношення до матеріальної сфери діяльності людини” [10, с.178], до них належать такі підполя: архітектуроніми - власні назви споруд, хрематоніми - власні назви унікальних предметів матеріальної культури, порейоніми - власні назви транспортних засобів, товароніми - власні назви предметів, призначених для продажу [10, с.178-198]. Вчений далі розподіляє товароніми на гастроніми, тобто „власні назви різних продовольчих товарів" та ангастроніми - „власні назви різних непродовольчих (промислових) товарів" [10, с. 198]. Подальший розподіл ангастронімів обіймає машиноніми, парфумоніми та інші підрозділи [10, с. 199-200]. Парфумонім розуміється як власна назва парфумерних виробів [10, с. 199]. Схожий термін було запропоновано О.О. Сотніковою: „парфюмонім - це словесне позначення певного типу косметичних товарів певного майстра чи підприємства, який охороняється законом та призначається для продажу" [7, с.5]. Дві запропоновані форми цього терміну можна використовувати рівноправно, однак перший варіант є більш прийнятним для української мови.

Проте наше дослідження концентрується на власних назвах парфумів, але вищенаведені терміни стосуються всіх без вийнятку парфумерних засобів. Тобто термін парфумонім є гіперонімом до іншого, ще нествореного терміна на позначення власних назв парфумів. За ономастичною традицією греко-латинська основа має комбінуватися з традиційним формантом - онім. З латини можна запозичити лексему odorus: „1) пахучий, душистый, благоуханный;

2) зловонный”, яка позначає як приємні, так і неприємні запахи, або aromaticus „ароматический” [4, с.7]. На користь останнього слова можна також віднести його грецьке походження, пор. apojjua: „1) ароматическое вещество;

2) аромат благоухание;

3) пряность, специя;

4) (чаще мн. ч.) духи” [3, с.5]. Відповідно, термін, який можемо запропонувати для позначення власної назви парфуму - ароматонім. Слід зазначити, що термін одоронім був запропонований Н.С. Павловою на позначення „предметних та ознакових імен, до складу яких входить категоріально-лексична сема „запах” [5, с.7], наприклад, загальні назви, прикметники, прислівники та ін. з відповідним значенням. У нашій роботі, по-перше, йдеться про власні назви, а по-друге, парфуми мають зазвичай приємні запахи, тому вважаємо запропонований нами термін ароматонім доцільнішим.

Матеріал цієї розвідки дозволив нам говорити про унікальність цього типу власних назв, пор. Miss Dior, Alien, Elizabeth I, So Elixir, Very Irresistible, Be, Contradiction. Ароматоніми мають яскраво відчутний рекламний характер, бо перше враження у потенційного покупця складається саме завдяки назві. Виробники створюють певний образ, який і пропонують жінкам чи чоловікам: Lady Million, Gorgeous, Very Sexy. Яскравим прикладом такого рекламного навіювання може бути ароматонім Gentlemen Only. Цей чоловічий парфум рекламує Саймон Бейкер у своєму кінематографічному образі Па - тріка Джейна - головного героя популярного в усьому світі серіалу „Менталіст” Міфологізований образ Джейна, приваблива особистість Бейкера та приємний аромат доречно доповнюються назвою парфуму, яка вказує на виключність, елітність, обраність.

Є й складніші за структурою ароматоніми, наприклад, Once Upon a Time, F for Fascinating, Cat Deluxe at Night, Let It Rock, Juliet Has a Gun, (I am) a Sex Goddess. Такі оніми мають ще потужніший сугестивний вплив на потенційних покупців, бо навіюють образи дуже яскраві, хоч і не зовсім звичні. До речі, парфумерна промисловість Російської Федерації також виробляє продукцію з шокуючими назвами, наприклад, Girinovsky Private Label.

Можемо зробити висновок, що власні назви позначення парфумів - ароматоніми - належать до поля прагматонімів і підполя товаро - німів, є невід'ємним складником онімічного поля сучасної англійської (та будь-якої іншої) мови. Ароматоніми мають рекламний характер, бо є потужними сугестогенами через утворення в адресата привабливого чи шокуючого образу.

У подальших розвідках планується здійснити структурно-семантичний аналіз ароматонімів англійської, французької та інших мов для встановлення спільних і відмінних рис цього класу власних назв.

Список використаної літератури

1. Бучко Д.Г. Словник української ономастичної термінології / Д. Г Бучко, Н.В. Ткачова. - Харків: Ранок-НТ, 2012. - 256 с.

2. Вербич С.О. Трансформація українського онімного простору: внутрішньо - та позамовні чинники / С.О. Вербич // Мовознавство. - № 2. - 2014. - С.15-23.

3. Греческо-русский / русско-греческий словарь / [авт. - уклад. А.В. Са - льнова]. - X.: Халімон, 2006. - 175 с.

4. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1976. - 1096 с.

5. Павлова Н.С. Лексика с семой „запах” в языке, речи и тексте: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец.10.02.01 „Русский язык” / Н.С. Павлова. - Екатеринбург, 2006. - 228 с.

6. Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. Изд.2-е, перераб. и доп. / Н.В. Подольская - М.: Наука, 1988. - 189 с.

7. Сотникова Е.А. Ономастическое пространство названий парфюмерной продукции в русском языке: дис. канд. филол. наук: 10.02.01/Е.А. Сотникова. - Елец, 2006. - 259 с.

8. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного / А.В. Суперан - ская. - М.: Изд-во ЛКИ, 2007. - Изд.2-е, испр. - 368 с.

9. Супрун В.И. Ономастическое поле русского языка и его художественноэстетический потенциал: монография / В.И. Супрун. - Волгоград: Перемена, 2000. - 172 с.

10. Торчинський М.М. Структура онімного простору української мови: монографія / М.М. Торчинський. - Хмельницький: Авіст, 2008. - 548 с.11. Торчинський М.М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови: дис. докт. філол. наук: 10.02.01/М.М. Торчинський. - К., 2010. - 502 с.

Размещено на Allbest.ru