Функціонально-семантичне поле архісеми «горе» в англомовному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ "Криворізький національний університет"

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ АРХІСЕМИ "ГОРЕ" В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

О.В. Гладка,

канд. пед. наук, доцент

Анотація

Гладка О.В. Функціонально-семантичне поле архісеми "горе" в англомовному дискурсі.

У статті здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що вербалізують поняття "горе" в англійській мові у функціонально-семантичному польовому вимірі; простежено специфіку структури функціонально-семантичного поля "горя", встановлено його ядерні та периферійні зони; визначено частотність вживання всіх елементів лексико-семантичного поля "горя" в англомовному художньому дискурсі.

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, архісема, компонентний аналіз, англійська мова.

Гладкая Е.В. Функционально-семантическое поле архисемы "горе" в англоязычном дискурсе.

В статье проведен комплексный анализ лексических едениц, которые вербализируют понятие "горе" в английском языке в функционально-семантическом полевом измерении; прослежена специфика структуры функционально-сеимантического поля "горе", установлены его ядерные и периферийные зоны; определена частотность употребления всех элементов лексико-семантического поля "горя" в англоязычном художественном дискурсе.

Ключевые слова: функционально-семантическое поле, архисема, компонентный анализ, английский язык.

Hladka O.V. Functional-Semantic Field of Archisema "Grief" in the English Discourse.

The article deals with сomplex analysis of the lexical units verbalizing the notion "grief" in the English language in the functional-semantic field. The peculiarities of the structure of the functional-semantic field of the archisema "grief" are specified; its nuclear and periphery zones are defined. The frequency of occurrence of all the elements of the lexical-semantic field of "grief" in the English fiction discourse is established.

Key words: functional-semantic field, archisema, component analysis, English discourse.

Постановка проблеми. За всю багатовікову історію людства категорії "щастя" і "горе" були об'єктом дослідження для вчених і філософів різних наукових шкіл та напрямів. Незважаючи на зрозумілість даних понять для кожної людини, наукове обґрунтування їхньої сутності та змісту складне.

Не оминули дослідження цих понять й ряд лінгвістичних розвідок. Зокрема функціонально-семантичне поле архісеми "щастя" було розглянуто багатьма як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Але цілісного системного аналізу засобів вираження поняття "горе" у сучасному англомовному дискурсі проведено не було.

Аналіз наукових досліджень, у яких започатковано розв'язання проблеми. Питання виділення закономірностей семантичних зв'язків між одиницями мови та типів семантичних полів у вітчизняній і зарубіжній літературі досліджено В. Абрамовим, Л. Васильєвим, В. Виноградовим, Р. Гінзбургом, О. Дородних, М. Покровським, З. Поповою, Т. Потапенко, О. Потебнею, А. Уфімцевою, Ф. Філіном, Г. Іпсеном, Г. Мейером,.

У. Гухман, О. Ільченко, А. Кузнецов, І. Кобозева М. Трубецькой, Р. Якобсон присвятили свої дослідження компонентному аналізу як провідному методу дослідження функціонально-семантичного поля.

Багато лінгвістів обрали аналіз функціонально-семантичного поля таких понять як "краса", "щастя", "добро", "чесність", "справедливість", "згода", "душа", "свобода", "любов", "безумство".

Тому метою статті є здійснити комплексний аналіз лексичних одиниць, що вербалізують поняття "горе" в англійській мові у функціонально-семантичному польовому вимірі; простежити специфіку структури функціонально-семантичного поля "горя", встановити його ядерні та периферійні зони, визначити частотність вживання всіх елементів лексико-семантичного поля "горя" в англомовному художньому дискурсі.

Виклад основного матеріалу дослідження. На становлення теорії і методу семантичного поля великий вплив справила гештальтпсихологія, яка дала поштовх до переходу до вивчення лексикону як структурно-системного утворення. При описі мовних явищ польовий підхід є досить плідним, оскільки він допомагає виявити системну організацію мови. Він оптимальним чином відповідає на сучасному етапі розвитку лінгвістичної теорії завданням освітлення об'єкта вивчення в його універсальних і конкретно-мовних характеристиках з рівноправним, взаємоврівноваженим урахуванням дискретності складових його "одиниць" і континуальності мовної системи - однієї із найважливіших підвалин її цілісності.

Польова модель системи мови має різноманітні інтерпретації. Предметом дослідження у теорії поля у сучасній лінгвістиці є групування мовних одиниць, об'єднаних на основі спільності позначуваного ними (семантичний принцип) та виконуваних ними функцій (функціональний принцип), або на основі двох ознак (функціонально-семантичний принцип).

Виділені за цими ознаками групування являють собою системні утворення з характерними для будь-якої системи зв'язками та відношеннями. Водночас вони мають власні специфічні ознаки. У нашому дослідженні за основу взято саме функціонально-семантичний принцип, який дозволяє найбільш комплексно проаналізувати поняття "горе" в англомовному дискурсі. англійський лексичний мова вживання

За О. Бондарко, функціонально-семантичне поле - це об'єднане певною семантичною категорією угрупування граматичних і "будівних" лексичних одиниць, а також різних комбінованих (лексико-синтаксичних і т. ін.) засобів даної мови, які взаємодіють на основі спільності їх семантичних функцій [1, с. 15].

Центром поля є регулярно функціонуючий певний мовний засіб чи комплекс засобів, у той час як периферія - нерегулярний чи менший за ступенем регулярності, менш вживаний. В основу протиставлень центр-периферія покладено той чинник, що домінантою поля вважають конституант: а) найбільш спеціалізований для вираження даного значення; б) який відображає його найбільш однозначно; в) який систематично використовується.

Найефективнішим методом дослідження змістового аспекту значеннєвих мовних одиниць є компонентний аналіз, який розуміють як систему прийомів лінгвістичного вивчення значення слів, суть якої полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними множниками, і, зрідка, маркерами. За цими ознаками лексичні одиниці різняться між собою або об'єднуються. Виділення у лексичній одиниці складових елементів здійснюється шляхом зіставлення її з іншими одиницями, які мають з нею семантичну спільність [3].

Для компонентного аналізу важливим є встановлення не тільки сем, а й їх структурної організації, тобто місця і ваги кожної семи у компонентній (семній) структурі значення, оскільки простий перелік сем не дає вичерпного уявлення про смисловий зміст значення слова, який також залежить від структурної організації сем, їх способу групування, тобто в місця кожної семи у структурі значення, від векторних відношень між ними тощо. Структурна організація компонентів у значенні слова визначається на основі синтаксичних властивостей слова (сполучуваності), які є синтагматичними експонентами сем, а вага сем у компонентній структурі значення - частотністю слів, які сполучаються з аналізованим словом і є експлікантами певних сем [2, с. 117].

Наряду з любов'ю, ненавистю, радістю, тугою, а також афектами, пристрастями та емоціями, горе відносять до емоційно-ціннісного рівня людської свідомості. У концептосистемі британської культури цей феномен представлений етноконцептом "grief", що інтегрує зміст універсального концепту із власне британським уявленням про горе. Зміст універсалії "grief" характеризується взаємозв'язком із концептом "human being", який вважається ключовим для будь-якої культури. Такий взаємозв'язок зумовив антропоцентричне тлумачення сутності горя, існування якого пов'язують із особливостями світосприйняття людини.

В англійській мові, як і в будь-якій іншій мові світу, існує ряд синонімічних мовних одиниць для позначення поняття "горе". До лексико-семантичного поля горя відносяться такі лексичні одиниці: affliction, agony, anguish, bereavement, dejection, desolation, despair, despondency, distress, gloom, heartache, hopelessness, melancholy, misery, misfortune, mournfulness, mourning, pain, remorse, sadness, sorrow, sorrowfulness, suffering, trouble, unhappiness, woe. Слова вживаються для того, щоб охарактеризувати обставину, подію, що викликає страждання, нещастя. Однак залежно від лексичного значення та мовного оточення вживаються відповідно різні мовні одиниці.

Отож, вважаємо, що ядром лексико-семантичного поля "горе" є поняття "grief".

Grief - 1) something that causes great unhappiness;

2) something that makes you feel extremely sad [5];

3) deep or intense sorrow or distress, esp at the death of someone;

4) something that causes keen distress or suffering [6];

5) deep and poignant distress caused by or as if by bereavement [7].

Очевидно, що основними домінантними компонентами лексичного значення "grief" є affliction, bereavement, desolation, distress, misfortune, sorrow, unhappiness, woe; другорядні компоненти складають всі інші поняття, що входять до семантичного поля "горя": agony, anguish, dejection, despair, despondency, exasperation, gloom, heartache, hopelessness, melancholy, misery, mournfulness, mourning, pain, remorse, sadness, sorrowfulness, trouble.

Розглянувши 26 лексичних одиниць, що складають лексико-семантичне поле "горя", визначаємо поняття "grief" найбільш універсальне, тому воно і складає ядро поля. Першу периферію складають поняття affliction, bereavement, desolation, distress, misfortune, sorrow, unhappiness, woe. Другу периферію відповідно утворюють поняття: agony, anguish, dejection, despair, despondency, exasperation, gloom, heartache, hopelessness, melancholy, misery, mournfulness, mourning, pain, remorse, sadness, sorrowfulness, trouble.

Також слід зазначити, що всі елементи цього лексико-семантичного поля мають спільні та відмінні семантичні ознаки. Саме завдяки їм відбувається так звана семантична диференціація слів, протиставлення їх у межах групи.

Кожне з понять, що входить в рамки лексико-семантичного поля "горя", відрізняється інтенсивністю прояву, якісними характеристиками, емоційністю, інтенсивністю та іншими властивостями. Це викликає необхідність виділення сем, характерних для досліджуваної лексико-семантичної групи. З цією метою нами було охарактеризовано смислову структуру кожного слова і групу в цілому за допомогою виявлення логічних ознак, використовуючи елементи компонентного аналізу, не ставлячи при цьому за мету отримати всі компоненти значень смислової структури.

Розглянувши значення слів на основі їх словникових дефініцій, ми дійшли висновку, що в словникових дефініціях подані семантичні компоненти, які в своїй сукупності становлять значення слів. Так, лексема "grief" характеризується всіма дев'ятьма ознаками. Вона позначає горе, печаль, засмучення, біду, журбу, болісність, скорботу, смуток. Всі іменники лексико-семантичного поля "горя" мають спільну сему - позначення горя, а також декілька інших сем (у кожного іменники власний семний ряд).

Сема "горе" характеризує всі ЛО даного лексико-семантичного поля.

Сема "печаль" є характерною для bereavement, dejection, distress, gloom, mournfulness, mourning, misery, sadness, sorrow, sorrowfulness,woe.

Сема "засмучення" представлена лексемами: distress, misery, misfortune, pain, sorrow, suffering, trouble, woe.

Сема "журба" характерна для affliction, anguish, distress, heartache, misery, misfortune, sadness, sorrow, sorrowfulness, trouble, woe.

Сема "розпач" є у dejection, despair, despondency, gloom, misery, sorrow, unhappiness.

Сема "страждання" характеризує іменники: agony, anguish, distress, heartache, misery, pain, suffering, woe.

Сема "спустошення" представлена лексемами: desolation, gloom, melancholy, misery.

Сема "відчай" характерна для лексем: despair, hopelessness, sorrow.

Сема "жаль" притаманна іменникам: despair, distress, misery, pain, remorse, sadness, sorrow, suffering, trouble, unhappiness, woe.

Отже, застосування компонентного аналізу дозволило проникнути всередину семантичної структури слова, розгорнути його значення, проаналізувавши складові елементи кожної лексичної одиниці.

Виходячи із поняття функціонально-семантичного поля, яке представляє собою лінгвістичну модель, що поєднує одиниці різних рівнів їх понятійного складу, а також звертає увагу на комунікативну функцію, яку вони виконують, визначимо частотність вживання всіх елементів лексико-семантичного поля "горя" в англомовному художньому дискурсі, опираючись на дані сайту Британського Національного Корпусу [4].

Зрозуміло, що ядро функціонально-семантичного поля складає поняття "grief" із частотністю вживання в 1360 приклади, які зустрічаються у газетних статтях, драматичних творах, поезії, релігії, текстах із гуманітарних наук, художній прозі.

Сайт Британського національного корпусу подає 111 прикладів вживання поняття "affliction" у художній літературі, газетних публікаціях, текстах гуманітарних наук, релігійних текстах та біографіях. "Аgony" представлене 85 прикладами, "anguish" - 527, "bereavement" - 365, "dejection" - 40, "desolation" - 178, "despair" - 1424, "despondency" - 84, "distress" - 1453, "gloom" - 911, "heartache" - 85, "hopelessness" - 170, "melancholy" - 394, "misery" - 1224, "misfortune" - 373, "mournfulness" - 3, "mourning" - 446, "pain" - 7013, "remorse" - 230, "sadness" - 751, "sorrow" - 544, "sorrowfulness" - 1, "suffering" - 4175, "trouble" - 8826, "unhappiness" - 317, "woe" - 180.

Результати дослідження показали, що найбільш частотною є лексема "trouble" (8826 позицій), найменш частотною є лексема "sorrowfulness" що має тільки 1 випадок вживання.

Окрім іменників, що утворюють функціонально-семантичне поле горя, в англійській мові існують сталі мовні конструкції для характеристики цього поняття. Зокрема, серед фразеологічних засобів опису емоційного стану людини особливе місце займають порівняння: sad as hell, sad as a wail over the dead, as desperate as the waters of the sea, gloomy as a graveyard on a wet Sunday, melancholy as a graveyard on a rainy day, melancholy as a hearse-plume, melancholy as a mourning-coach in a snowstorm, melancholy as Irish melodies, hopeless as a penny with a hole in it, suffering as Christ та багато інших.

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, за допомогою компонентного аналізу та польового методу було проведено дослідження функціонально-семантичного поля архісеми "горе" в англомовному дискурсі. У концептосфері британської культури горе представлено етноконцептом "grief", який утворює ядро лексико-семантичного та функціонально-семантичного полів. Проаналізувавши 26 лексичних одиниць, які утворюють лексико-се 6мантичне поле горя, ми дійшли висновку, що першу периферію складають поняття: affliction, bereavement, desolation, distress, misfortune, sorrow, unhappiness, woe. Другу периферію відповідно утворюють поняття: agony, anguish, dejection, despair, despondency, exasperation, gloom, heartache, hopelessness, melancholy, misery, mournfulness, mourning, pain, remorse, sadness, sorrowfulness, trouble. У результаті аналізу прикладів художньої літератури, поданих на сайті Британського національного корпусу, ми дійшли висновку, що ядром функціонально-семантичного поля "горя" залишається поняття "grief". У ході роботи було виявлено, що у засобах англійської фразеології активно вживаються прикметники, які є похідними від лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичне поле "горя". Зазвичай такі прикметники вживаються у порівняннях.

Використана методологія є ефективною та перспективною для подальшого вивчення проблеми функціонально-семантичного моделювання. Подальша розробка, удосконалення та глибше дослідження моделі складають перспективу майбутніх досліджень.

Список використаних джерел:

1. Бондарко А.В. Понятия "семантическая категория", "функционально-семантическое поле" и "категориальная ситуация" в аспекте сопоставительных исследований / А.В. Бондарко // Методы сопоставительного изучения языков. - М.: Наука, 1988. - С. 12-19.

2. Карпенко О.Ю. Вступ до мовознавства / Олена Юріївна Карпенко. - К.: Альма Матер, 1991. - 326 с.

3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. - Київ: Академія, 2006. - 464 с.

4.British National Corpus. [Електронний ресурс] - Режим доступу до сл.: http://www.natcorp.ox.ac.uk.

5. Longman Dictionary of Contemporary English. [Електронний ресурс] - Режим доступу до сл.: http://www.longman.com/

6. The Free Dictionary of Farlex. [Електронний ресурс] - Режим доступу до сл.: http://www.thefreedictionary.com/

7. Webster Definition Dictionary. [Електронний ресурс] - Режим доступу до сл.: http://www.merriam-webster.com/

Размещено на Allbest.ru