Словотворчі моделі композит, що входять до ЛСГ "жінка" у давньоверхньонімецькій, середньоверхньонімецькій і нововерхньонімецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний інститут

Кафедра німецької мови і літератури з методикою викладання

У статті аналізуються словотворчі моделі композит лексико-семантичної групи «жінка» у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз охоплює такі частини мови, як іменники, прикметники і дієслова. Вказується на наявність певних словотворчих моделей, суфіксів, префіксів, що вживались у кожному з періодів і які не зазнали суттєвих змін на подальших етапах розвитку німецької мови.

Ключові слова: словотворча модель, префікс, суфікс, лексико-семантична група.

Аннотация

В статье анализируются словообразовательные модели композит ЛСГ «женщина» в разные периоды развития немецкого языка. Анализ охватывает такие части речи, как существительные, прилагательные и глаголы. Указывается на наличие определённых словообразовательных моделей, суффиксов, префиксов, которые употреблялись в каждом периоде и которые не подверглись существенным изменениям на дальнейших этапах развития немецкого языка.

Ключевые слова: словообразовательная модель, префикс, суффикс, лексико-семантическая группа.

Summary

In the article there have been analyzed the word-building patterns of the composite words, that come into the lexical- semantic group “woman” in the different periods of the development of the German language. The analysis involves such parts of speech as nouns, adjectives and verbs. It is pointed out the availability of the certain word-building patterns, suffixes and prefixes which were used in each period and which weren't subjected to the essential changes in the next stages of the German language development.

Key words: word-building pattern, prefix, suffix, lexical-semantic group.

Словниковий склад мови перебуває у стані постійного розвитку, віддзеркалюючи зміни, які відбуваються в усіх сферах життя і діяльності людей. У процесі цього розвитку словотвір, тобто утворення нових слів на базі вже існуючих за допомогою спеціальної мовної техніки, має велике значення. Словотвір відноситься до структури мови, вивчення загального устрою якої невід'ємно пов'язане з вивченням законів словотвору, його способів і засобів. Знання цих законів, способів і засобів не тільки сприяє огляду всього кола лексики тієї чи іншої мови в теоретичному плані, але має, безумовно, і практичне значення в опануванні нерідною мовою. Слід зазначити, що саме дослідження словотвору в діахронії дає змогу вивчити шляхи виникнення похідних слів у різні періоди розвитку мови і їх етимологічну словотворчу будову.

У роботах В.В. Левицького, О.І. Москальської детально розглянуті основні способи словотвору в германських мовах. Аналізуються види і способи словотвору різних частин мови - іменників, прикметників, займенників, дієслів, надаються значення й етимологія префіксів і суфіксів. У теоретичних курсах німецької мови (наприклад, в «Історії німецької мови В.М. Жирмунського і в посібнику Л.Р. Зіндер і Т.В. Строєвої-Сокольської) є невеликі розділи, присвячені цій темі. У німецькій філологічній літературі є низка розділів у наукових граматиках Я. Грима, Г. Пауля, Л. Зюттерліна, В. Вільманса, Ф. Бляца, а також декілька спеціальних робіт, присвячених питанням словотвору німецької мови, які можуть бути використані для вивчення фактичного матеріалу. У роботі М.Д. Степанової «Словотвір сучасної німецької мови» здійснюється спроба представити якомога більш повне викладення способів і засобів словотвору німецької мови. Щодо історичних даних, то вони застосовуються лише в якості необхідних відомостей, у зв'язку з тим чи іншим явищем і як підтвердження стійкості словотворчого устрою у цілому.

У цій роботі здійснюється аналіз словотворчих моделей слів, що входять до лексико-семантичної групи «жінка». Дослідження лексико-семантичної групи «жінка» здійснювалося на матеріалі словників трьох періодів розвитку німецької мови - давньоверхньонімецької, середньоверхньонімецької і нововерхньонімецької. У результаті вилучення похідних кожної з лексичних одиниць, що належать до різних частин мови, вдалося виділити словотворчі моделі композит досліджуваної лексико-семантичної групи у кожному з періодів. Оскільки похідні представлені переважно іменниками і прикметниками, під час словотворення яких застосовувалась префіксація і суфіксація, в роботі надається характеристика префіксів і суфіксів. словотворчий семантичний префікс німецький

До складу лексико-семантичної групи «жінка» в давньоверхньонімецькій мові входять сім лексичних оди- ниць\frouwa `1) жінка; 2) дружина; 3) пані; хазяйка, власниця; 4) жінка шляхетного походження; жінка зі становищем', gemala/gemahha `дружина, наречена', hia/hiwa `дружина', idis/itis `жінка; неземнажінка; божественнажін- ка', magad/magatin `діва, незаймана дівчина; дівчина, дівиця, дівчинка, дівчина; розм. (кохана) дівчина; подруга, служниця', quena `дружина, жінка', wib/wip `1) жінка; 2) дружина; 3) пані; 4) дівчинка; дівчина; 5)рочм. (кохана) дівчина; подруга; 6) заст. служниця, прислуга'.

У результаті дослідження словникового матеріалу давньоверхньонімецької мови було виділено такі словотворчі моделі для іменників:

1. Бїашш + Бїашш (основа + основа), досліджувані лексичні одиниці як другий компонент (основне слово). Першим компонентом складного слова виступають іменники, прикметники, числівники: heimfrouwa `дружина', ubarhvm `порушення подружньої вірності', zwigihlwit/zwihlwit `двічі одружений/заміжня', weroltmagad `земна діва', altquena `(стара) жінка', dionestwib `служниця'. Загальна кількість - 20 ЛО, 46,5%.

2. S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як перший компонент (означальне слово): magad- gurtila `пасок нареченої', wTbgiwati `жіноче вбрання'. Загальна кількість -11 ЛО, 25,6%.

3. S + Suffix (іменник + суфікс): hiwunga `одруження; весілля', magadheit `Jungfrauenstand, Jungfraulichkeit', wlbitin `жінка'. Загальна кількість - 12 ЛО, 27,9%.

Щодо словотворення прикметників, то для слів досліджуваної групи зафіксовано прикметники тільки з суфіксом -lih: wiblTh `жіночий, по-жіночому', itislth `жіночий', madagtth `1. дівочий; 2. незайманий'. Загальна кількість - 4 ЛО.

Слабкі дієслова, які належать до похідних цієї групи, утворено від основ відповідних іменників за допомогою префіксів gi-/ge-, ип-, апа-\ ungihTwen/ungehTen `не одружуватися, не виходити заміж', anagehTwen `одружуватися' - 2 ЛО, 66,7%. Складне дієслово з прислівником як першим компонентом представлено тільки одним прикладом, оскільки словотворча модель прикметник/прислівник + дієслово в системі словотворення дієслів у давньоверхньонімецькій мові представлена не великою кількістю прикладів: zusamanehiwen `одружуватися, виходити заміж' - 1 ЛО, 33,3% [1; 2].LXXIV

У середньоверхньонімецькій мові кількість слів лексико-семантичної групи «жінка» скорочується на дві одиниці, оскільки іменники idis/itis і quena виходять із вживання. У результаті дослідження словникового матеріалу відповідного періоду було виділено такі словотворчі моделі (для іменників):

1. Stamm + Stamm (основа + основа), досліджувані лексичні одиниці як другий компонент (основне слово). Першим компонентом складного слова виступають іменники і прикметники: adelvrouwe `пані шляхетного походження', trutgemahel `люба наречена', dienestmaget `служниця', dienstwip `служниця'. Загальна кількість - 55 ЛО, 41,4%.

2. S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як перший компонент (означальне слово): vrou- wenhar `жіноче волосся', gemahel-vingerlin `весільна обручка'. Загальна кількість - 64 ЛО, 48%.

3. S + Suffix (іменник + суфікс): vrouwelin, vroulin (зменшувальне від vrouwe), magetlin (зменшувальне від maget), wibeHn (зменшувальне від wib), gemahel-schaft `заручини', magedin (зменшувальне від maget), magetheit `чистота, цнотливість', wipheit `жіночність', magetuom `чистота, цнотливість'. Загальна кількість - 12 ЛО, 9%.

4. Prafix + S + (префікс + іменник): unvrouwe `жінка, яка не гідна називатися високим ім'ям `жінка' (den Ehren- namen `Frau' nicht verdienendes Weib). Загальна кількість - 1 ЛО, 0,8%.

5. Prafix + S + Suffix (префікс + іменник + суфікс): unwipheit `das Wesen, das der echten weiblichen Gesinnung zuwider ist.'. Загальна кількість - 1 ЛО, 0,8%.

Для прикметників виділено такі словотворчі моделі:

1.S + Suffix (іменник + суфікс) з суфіксами:

-lich: vrouvelich `властиве жінці', gemahellich `шлюбний', hilich `шлюбний', magetKch `дівочий, незайманий' wiplich `властиве жінці' - 7 ЛО, 43,8%.

-in: vrouwin `жінки як складова частина чого-небудь', ge-mahelin, wibin `про особу жіночого роду' - З ЛО, 18,6%.

-los: wiblos `без жінки' - 1 ЛО, 6,3%.

-bar: hibwre `дорослий', magetbwre `дівочий, незайманий' - 2 ЛО, 12,5%.

-haft: wtphaft `жіночний, по-жіночому' -- 1 ЛО, 6,3%.

2. Prafix + S + Suffix (префікс + іменник + суфікс): unvrouvelich `не властиве жінці', unwiplich `не властиве жінці'- 2 ЛО, 12,5%.

Похідні дієслова утворено від основ відповідних іменників за допомогою префіксів ё- (нім. ein-), ent-, uber-, ип-\ ё-wiben `одружитися, вийти заміж', ent-wiben `der Weiblichkeitentkleiden', uber-wiben `одружитися, вийти заміж неприйнятним чином' (sich auf eine unangemessene Weise verheiraten), un-wiben `займатися чим-небудь у такий спосіб, який неприйнятний для жінки' (auf unweibliche Weise sich mit etw. befassen). Загальна кількість - 4 ЛО, 25% на кожну одиницю [3;4].

У сучасній німецькій мові відбулося подальше зменшення досліджуваної лексико-семантичної групи на одну одиницю - вийшло із вживання слово hie. Для решти слів було виділено такі словотворчі моделі (для іменників):

1. S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як другий компонент (основне слово): die Putz- frau `прибиральниця'. Загальна кількість - 105 ЛО, 65,2%.

2. S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як перший компонент (означальне слово): die Frauenzeitschrift `журнал для жінок', die Weiberherzen `серця жінок'. Загальна кількість -51 ЛО, 31,7%.

3. S + Suffix (іменник + суфікс): das Frauchen `1. хазяйка собаки, 2. маленька жінка', das Weibchen `самиця', das Fraulein `1. дівчина, 2. дівчина (як звертання), 3. пані, фройляйн (перед прізвищем незаміжньої жінки', die Fraulichkeit `жіночість', die Weiblichkeit `жіночість'. Загальна кількість - 5 ЛО, 3,1%.

Під час словотворення прикметників продуктивними суфіксами є:

-Hch:Jraulich `жіночний', weiblich `жіночий, жіночний, по-жіночому' - 2 ЛО, 50%.

-haft\ frauenhaft `жіночний, по-жіночому' - 1 ЛО, 25%.

-isch: weibisch `подібний жінці, плаксивий' - 1 ЛО, 25%.

Дієслово утворено за допомогою префікса be- від основи іменника das Weib: sich beweiben `заст. і жарт. одружуватися' - 1 ЛО [5;6].

Оскільки суфікси іменників і прикметників, а також префікси були і залишаються продуктивними і розповсюджуваними афіксами, вважаємо за доцільне розглянути походження, значення і еволюцію тих із них, які належать до словотворчих моделей лексико-семантичної групи «жінка».

Під час словотворення іменників лексико-семантичної групи «жінка» зафіксовано такі суфікси:

-ung (герм. -ing/-ung) виник у результаті перерозкладу основ, що закінчуються на -n-, з наступним іє. -к-, тобто зі складення морфем -еп-к/-п-к. Як суфікс жіночого роду вживався для утворення абстрактних іменників. У готській мові ці суфікси не засвідчені. В англійській мові траплялися обидва варіанти - -ing і -ung, однак поступово -ung вийшов з ужитку. У німецькій мові навпаки одержав поширення саме варіант -ung. У сучасній німецькій мові -ung є дуже продуктивним суфіксом і вживається для утворення абстрактних віддієслівних іменників.

-heit походить від самостійного слова двн. heit 'особа, особистість, образ' ( > свн. heit 'властивість'). Цей суфікс вживався для утворення абстрактних іменників, які позначали стан або властивість. У сучасній німецькій мові -heit оформлює жіночий рід.

-lin/-lein, -chen виникли в результаті перерозкладу морфологічної структури слова і злиття приголосного в кінці кореня з суфіксом -In. У сучасній німецькій мові мають зменшувально-пестливе значення, оформлюють середній рід.

-scaf(t) утворився від самостійного слова двн. scaf 'властивість, риса'. За його допомогою утворювалися абстрактні іменники, що означали характер стосунків між людьми. У сучасній німецькій мові за допомогою суфікса -schaft утворюються іменники жіночого роду.-tuom був спочатку самостійним словом (від ігерм. кореня *dhe-/dho-, від якого утворено дієслово tuon `робити') і яке в германських мовах мало спочатку значення `стан', а потім також `вирок, суд'. Цей словотворчий елемент вживався, передусім, з іменниками, рідше - з прикметниками.

-in застосовувався для утворення іменників жіночого роду. Сучасний суфікс -in вживається для утворення похідних іменників жіночого роду від відповідних чоловічого.

Під час словотворення похідних прикметників лексико-семантичної групи «жінка» продуктивними суфіксами єтакі:

-lih походить від самостійного слова зі значенням 'тіло' (двн. iThh/lich). Спочатку сполучення з другим компонентом *-Іїк означали «подібний > такий же > -подібний». Пізніше -lie перетворилося на суфікс прикметників і прислівників -Іу. У сучасній німецькій мові цей суфікс використовується для утворення численних прикметників з абстрактним значенням.

-In має іє. походження. Він використовувався в іє. мовах для позначення належності чи зв'язку. У давніх герм, мовах суфікс -In використовувався для утворення відносних прикметників.

-los, герм. *laus- походить від герм. *lius-/laus-/lus- `втрачати' (пор. н. verlieren, a. lose `втрачати'). Гот. laus означає `порожній', отже, першим значенням суфікса *laus- було `позбавлений чого-небудь'. Цей суфікс у результаті історичного розвитку набув у сучасній німецькій мові форми -los, в англійській - -less.

-bar, герм. *bari (>bari) утворений від дієслова *beran «нести» і означає «несений, - носний» (пор. рос. -носный) і етимологічно пов'язаний з укр. брати і гот. Ьаігап «нести».

-haft за своєю формою є дієприкметником від дієслова *habjan «піднімати, нести».

-isch герм. * -isk- (іє. * -is-ko-) спочатку означав властивість того предмета, від назви якого був утворений прикметник [7, 129-133; 8, 377- 383; 9, 78-82].

Під час словотворення дієслів велике значення мала префіксація. Префікси Ьі- (н. be-), gi- (н. ge-), int-, ant- (н. ent-) походять від відповідних прийменників і прислівників місця. Спочатку вони були компонентами складних слів, але згодом почали вживатися як префікси і стали у цій функції досить продуктивними. Паралельно з локальними значеннями вони отримали низку непрямих абстрактних значень, які суттєво впливали на значення дієслів [7, 134; 9, 82].

Словотворчі моделі іменників, прикметників і дієслів, а також кількісний показник для кожної моделі окремо надаються в таблицях.

Таким чином, у результаті дослідження виявлено, що найпродуктивнішими моделями словотворення в усіх трьох періодах німецької мови для іменників є модель S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як другий компонент (основне слово): двн. - 20 ЛО, свн. - 55 ЛО, нвн. - 105 ЛО і модель S + S (іменник + іменник), досліджувані лексичні одиниці як перший компонент (означальне слово): двн. - 11 ЛО, свн. - 64 ЛО,hbh. - 51 ЛО. Для прикметників найпродуктивнішою моделлю є модель S + суфікс -lih: двн. - 4 ЛО, свн. - 7 ЛО, нвн. - 2 ЛО. Щодо дієслів, то всі вони утворені від відповідних іменників за допомогою префіксів. Найбільша кількість похідних дієслів припадає на двн. період (З ЛО) і свн. період - 4 ЛО.

Література

1. Kobler Gerhard. Taschenworterbuch des althochdeutschen Sprachschatzes. Munchen-Wien-Zurich, 1994. 399 S.

2. Schutzeichel R. Althochdeutsches Worterbuch. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH & Co, 2012. 414 S.

3. Benecke G.F., Muller W, Zamcke F. Mittelhochdeutsches Worterbuch: Mit Benutzung des Nachlasses von G. F. Benecke: in 4 Banden. Leipzig: Hirzel, 1854 - 1866 (Reprint: Hildesheim: G. Olms, 1986. Bd. 1-3. 3664 S.).

4. LexerM. Mittelhochdeutsches Taschenworterbuch. Leipzig, 1974. 343 S.

5. Москальская О.И. Большой немецко-русский словарь: в2т. Москва, 2003. Т. 1. 860 с., Т. 2. 656 с.

6. Langenscheidts GroBworterbuch: in 2 Banden. Berlin, 1997. Band 1. 1076 S., Band 2. 1177 S.

7. Lewizkij V., Pohl Heinz-Dieter. Geschichte der deutschen Sprache. Winnyzja: Nowa Knyha, 2010. 254 S.

8. Левицький B.B. Основи германістики. Вінниця: Нова Книга, 2006. 527 с.

9. Москальская О.И. История немецкого языка: Учебник для институтов и факультетов иностранных языков. М.: Высшая школа, 1985. 280 с.

Размещено на Allbest.ru