Лексико-семантичне поле "людина" в тексті Конституції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «ЛЮДИНА» В ТЕКСТІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

У статті пропонується аналіз лексико-семантичної системи Конституції України, зокрема подається характеристика наповнюваності лексико-семантичного поля "людина" як одної з найбільш релевантних характеристик Основного Закону. Виділено ядро аналізованого лексико- семантичного поля, його центральну частину й периферію, подано аналіз відповідних мовних одиниць. Зважаючи на значну кількість репрезентантів лексико-семантичного поля "людина" зроблено висновок про антропосрямованість тексту Конституції Незалежної України.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, людина, офіційно-діловий стиль, Конституція України.

АННОТАЦИЯ

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКОЕ ПОЛЕ «ЧЕЛОВЕК» В ТЕКСТЕ КОНСТИТУЦИИ УКРАИНЫ

ANNOTATION

LEXICO-SEMANTIC FIELD «HUMAN» IN THE TEXT OF THE CONSTITUTION OF UKRAINE

Gorbachuk D., Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University

The article proposes an analysis of the lexical-semantic system of the Constitution of Ukraine, in particular the characteristic of the filling of the lexical- semantic field "human" as one of the most relevant characteristics of the Basic Law is given. The core of the analyzed lexical-semantic field, its central part and periphery, the analysis of the corresponding linguistic units is given. Taking into account the significant number of representatives of the lexical-semantic field "human", the conclusion was drawn about anthropocentrism of the text of the Constitution of the Independent Ukraine.

Key words: lexical-semantic field, human, official-business style, the Constitution of Ukraine.

Постановка проблеми. Сучасний світ надзвичайно динамічний. Сьогодні, коли український народ долає серйозні випробування, порядок денний формується не лише економічними й соціальними, а й політичними питаннями. Водночас «важливо, що в центрі найзнаковіших суспільно-політичних змін завжди опинялося й нині залишається мовне питання» [3, с.3]. В мові найяскравіше відображаються ті зміни, які відбуваються в суспільстві. Особливо чутливою до нововведень є лексико-семантична система мови. Тому одною з актуальних проблем лінгвістики є аналіз лексико-семантичної системи сучасної української мови в усіх її функціонально-стильових різновидах. Офіційно-діловий стиль як один з комунікативних різновидів також динамічно розвивається. Вартим уваги, на наш погляд, є аналіз наповнюваності лексико-семантичних полів, представлених у текстах офіційно-ділового стилю, зокрема в Конституції України як репрезентанта законодавчого підстилю.

Аналіз останніх досліджень. У сучасному мовознавстві семантичне поле визначається як сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, які об'єднані спільністю змісту (деколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ [2, с. 24].

Лінгвісти, котрі здійснюють теоретичні дослідження у сфері поля (В. П. Абрамов, Л. М. Васильєв, В. М. Денисенко, Ю. М. Караулов, Л. А. Лисиченко, Д. М. Шмельов та ін.), визначають специфічні ознаки лексико-семантичного поля, основними з яких є такі:

- наявність неоднозначних співвідношень лексичних одиниць (синонімії, антонімії тощо) і можливість включення у структуру семантичного поля відповідних лексичних груп;

- об'єднання граматично неоднорідних лексичних одиниць, тобто слів різних частин мови, а також більш складних компонентів лексики;

- нефіксований склад й нечіткість меж, що веде до утворення суміжних просторів з іншими полями (причиною перетину семантичних полів є перш за все явище полісемії, а також випадки, коли в семантичній структурі одного слова дієвими є дві й більше різні семантичні ознаки).

Розглядаючи семантичне поле, варто зупинитись на його структурі. У структурі семантичного поля можна виділити такі частини:

1) ядро поля, що представлене родовою семою - компонентом, навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів, або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником усієї парадигми в цілому;

2) центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення;

3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у зв'язку з іншими семантичними полями, утворюючи при цьому лексико- семантичну цільність мовної системи;

4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і центро- периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему гіперо-гіпонімічну структуру однотипного/різнотипного складу.

Структурною моделлю семантики слів і лексико-семантичних варіантів слів вважається словникова дефініція, яка являє собою тією чи іншою мірою членування значення на більш прості компоненти, семантичні складові (семи). Реєстрація певної лексеми у складі досліджуваного групування відбувається на підставі того, що в її семантичній структурі є сема, спільна для всіх конституентів. До уваги беруться також граматико-семантичні значення слів та спільність значень словотворчих засобів.

Метою пропонованої статті є аналіз реалізації лексико- семантичного поля «людина» в тексті Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оскільки Конституція України регулює взаємовідносини держави як знеособленої інституції з громадянами цієї держави, а також регламентує правовий статус суб'єктів державного життя, людина стає основним суб'єктом уваги цього законодавчого документа. Саме тому функціонування лексико-семантичного поля «людина» вважаємо одною з найбільш релевантних лінгвальних характеристик Основного Закону.

Це поле представлене мовними одиницями, в яких присутня ядерна сема «суспільна істота, яка має свідомість, володіє членоподільною мовою, є учасником суспільних відносин» [1, с. 499]. Ядро цього поля представлено лексемами, в яких інтегральна сема виражена найбільш яскраво: людина, особа: Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3); Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню... (ст. 62).

З точки зору реалізації ядерної архісеми аналізованого лексико- семантичного поля зазначені одиниці потрактовуємо як синоніми. Ця точка зору підтверджується тим, що в окремих статтях Конституції можлива синонімічна заміна цих одиниць без втрати юридичної семантики: Людина (або особа), її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3); Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу (або людину) без її згоди (ст. 32).

Водночас варто зазначити, що максимально повно і без обмежень ядерна архісема аналізованого поля представлена саме у лексичній одиниці людина. Семантика ж одиниці особа доповнюється додатковою конотацією «людина як втілення індивідуального начала в суспільстві» [1, с. 685]. Зазначена специфіка відтінків значень створює передумови для формування відповідних стійких сполучень слів: уповноважений з прав людини, посадові і службові особи, особи без громадянства, затримана особа, винна особа тощо.

Можемо зауважити, що вживані в Конституції України відповідні стійкі сполучення слів перебувають на різних етапах фразеологізації. Так, наприклад, високий ступінь фразеологізації притаманний конструкціям уповноважений з прав людини, посадові і службові особи, юридичні особи, оскільки в лінгвальній свідомості мовців ці конструкції функціонують саме в такому вигляді і заміна конституентів неможлива: *посадова людина, уповноважений з прав особи.

На початковому етапі фразеологізації перебувають, на наш погляд, конструкції особа без громадянства, винна особа, затримана особа і под. Невисокий рівень фразеологізації підтверджується можливістю синонімічної заміни стрижневого компонента, наприклад: *людина без громадянства, *винна людина тощо. Однак, використання у зазначених сполуках лексеми особа детерміновано, на наше переконання, саме додатковою семантикою «людина як втілення індивідуального начала в суспільстві» [1, с. 685], що додає знеособленості й офіційності, притаманних офіційно-діловим текстам.

У плані реалізації ядерної семи «істота, яка має свідомість, володіє членоподільною мовою, є учасником суспільних відносин» привертає увагу використання в Конституції України займенників кожен, ніхто. З точки зору лінгвістики займенник позбавлений конкретного лексичного значення, оскільки лише вказує на предмети, але не називає їх. Водночас слід зазначити, що в Основному Законі із 43 слововживань лише у 12 випадках слово кожен реалізує займенникове значення «один з усіх, будь-який з даного ряду» [1, с. 438]: Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання (ст. 29); Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст. 51).

В інших випадках (31 слововживання) слово кожен функціонує в значенні іменника і реалізує сему «будь-яка, всяка людина» [1, с. 438], виступаючи синонімом до словосполучення кожна людина: Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст. 34).

Причому займенник кожен виражає це значення більш категорично, чим і зумовлена, на наш погляд, його частотність. Порівняймо: Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35) / * Кожна людина має право на свободу світогляду і віросповідання; Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41) / *Кожна людина має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Займенник ніхто виступає синонімом до словосполучення жодна людина: Жодна людина (у значенні ніхто) без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (ст. 28); Ніхто (у значенні жодна людина) не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ст. 29).

Однак займенник ніхто, як і антонімічний йому займенник кожен, вносить у текст Конституції значення вищого ступеня категоричності, чим зумовлена, на нашу думку, частотність його вживання: словосполучення жодна людина вжито 1 раз, а займенник ніхто - 18 разів.

Таким чином, лексеми ніхто, кожен зараховуємо до ядра аналізованого лексико-семантичного поля.

До центральної частини аналізованого поля зараховуємо лексико- семантичні групи, до складу яких входять слова, де інтегральна сема доповнюється диференційними семами з відповідними відтінками значення. Проведений аналіз дозволяє виокремити такі лексико- семантичні групи:

1) суб'єкти правових відносин. У лексемах цієї групи ядерна сема доповнюється диференційними семами, котрі визначають діяча у сфері правових відносин. Це, зокрема:

а) назви посад, обіймання яких передбачає виконання людиною певних обов'язків, активних у правовому полі дій: Президент України, Генеральний Прокурор, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр, віце- прем'єр-міністр, Верховний Головнокомандувач, міністр, депутат та ін.: Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України... (ст. 90); До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр- міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України (ст. 107);

б) суб'єкти кримінально-юридичних відносин: суддя, прокурор, присяжні, слідчі, народні засідателі: Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні (ст. 127); Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі (ст. 111);

в) лексеми, до складу яких входить сема «суб'єкт права»: народ, адвокат, гарант, службові особи, посадові особи, носій, працівник прокуратури: Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (ст. 5); ...посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19); Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102);

2) об'єкти правових відносин. У лексемах цієї групи ядерна сема доповнюється диференційними семами, котрі характеризують реципієнта правових відносин, тобто тих осіб, на яких направлена регулююча функція права. Це, зокрема:

а) диференційна сема «учасник кримінально-юридичних стосунків»: винний, заарештований, засуджений, підозрюваний, особа, яка підозрюється у вчиненні злочину. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (ст. 129); Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ст. 29); Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (ст. 63); У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок. (ст. 30);

б) диференційна сема «член родини», тобто диференціює людину за родинними зв'язками: батьки, батько, батьківство, материнство, дитинство, близькі родичі, годувальник, мати, чоловік, жінка, сім'я, подружжя, дитина, діти-сироти: Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ст. 51); Громадяни мають право на соціальний захист. у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника... (ст. 46); Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст. 51); Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51);

в) диференційна сема «характеристика за станом»: вагітні жінки, повнолітні, неповнолітні, померлі, власник, депортований, представники: Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється (ст. 43); Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей ... включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям (ст. 24);

г) диференційна сема «вид діяльності»: студент, учень, споживач, учасник: Держава забезпечує ... надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53); Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів (ст. 42); Основними засадами судочинства є. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129);

д) диференційна сема «який стосується правового статусу громадян у державі»: громадянин, громадянство, співвітчизник, іноземці, особи без громадянства: В Україні існує єдине громадянство (ст. 4); Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8); Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (ст. 79); Виключно законами України визначаються ... громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства (ст. 92).

Периферія лексико-семантичного поля «людина» представлена лексемами, в яких ядерна сема «істота, яка має свідомість, володіє членоподільною мовою, є учасником суспільних відносин» виражена опосередковано: звання, чини, ранги, кадри, сторони: Президент України . присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини (ст. 106); Держава створює умови для . підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (ст. 43); Основними засадами судочинства є ... змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129).

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки. Лексико- семантичне поле «людина» представлене у тексті Конституції України мовними одиницями, в яких присутня ядерна сема «суспільна істота, яка має свідомість, володіє членоподільною мовою, є учасником суспільних відносин», а також слова, де інтегральна сема доповнюється диференційними семами з відповідними відтінками значення.

Значна кількість репрезентантів лексико-семантичного поля «людина» засвідчує антропоспрямованість Конституції Незалежної України. Саме це і робить текст Основного Закону актуальним для мовознавчої науки на сучасному етапі, коли дослідження центральної парадигми «людина» та її інтегральних реалізацій є тенденційним та акцентним.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у подальшому дослідженні лексико-семантичної системи офіційно-ділового стилю, зокрема в аналізові реалізації іманентних лексико-семантичних полів у текстах-репрезентантах офіційно-ділового стилю. Також перспективною є порівняльна характеристика відповідних лексико-семантичних полів у текстах Конституції України різних років ХХ століття.

ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1440с.

2. Лех О. С. Лексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його дослідження. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки - 2006» (Дніпропетровськ, 17-28 квітня 2006 р.). Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006, Том і8 (Філологія). С. 23-28.

3. Степаненко М. Політичне сьогодення української мови: актуальний перифрастикон: монографія. Харків: Видавець Іванченко І. С., 2017. 616 с.

Размещено на Allbest.ru