Сучасні тенденції розвитку дієслова з післялогом в англійській мові порівняно з дієсловом з префіксом в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції розвитку дієслова з післялогом в англійській мові порівняно з дієсловом з префіксом в українській мові

УДК: 8Г367.265:811.111+811.161.2

Людмила Покорна

Херсон, Україна

Анотації

Статтю присвячено вивченню дієслівних словосполучень під назвою дієслова з післялогом і префіксальних дієслів в російській та українській мовах в історичній перспективі їх розвитку та типологічному зіставленні.

Ключові слова: дієслівне словосполучення, дієслова з післялогом, префіксальне дієслово, історична. перспектива розвитку, типологічне зіставлення,функціонування, зміст, семантика.

The article is devoted to the study of the verbal combinations called verbal phrases with Russian and Ukrainian verbs with prefixes in the historical evolution and typological comparison.

Key words: verbal combinations, phrasal verbs, verbs with prefixes, historical evolution, typological comparison, functioning, meaning, semantics.

Ця стаття присвячена вивченню дієслівних сполучень типу "to melt away", "to make up", "to look after" під назвою "дієслово з післялогом" або "фразові дієслова", які все глибше і ширше проникають в сучасну англійську мову і володіють високою продуктивністю нової змістовності, які вражають своєю різноманітністю. Вони не мають аналогів в російській та українській мовах і викликають значні труднощі, які пов'язані з їх високою ідіоматичністю і неоднорідністю функціонування. На думку Л.П.Сміта, вони представляють собою "the idiomatic heart of the English language" і є суто англійським мовним явищем [7:12].

Актуальність цієї статті визначається необхідністю ретельного і всебічного вивчення цих новоутворень, які визнані нормою англійської мови і які є невід'ємною частиною розвитку її будови. Практичне значення полягає в лінгвістично обґрунтованому підході до вивчення даної ідіоматичної одиниці, в розробці методичних рекомендацій, які мають на меті навчити тих, хто вдосконалює знання англійської мови. Новизну дослідження складають два моменти: теоретичний підхід до формування в англійській мові дієслів з післялогом і типологічне зіставлення з виконуючим аналогічну функцію в російській і українській мовах дієсловами з префіксом.

Метою статті є типологічне зіставлення дієслів з післялогом англійської мови і префіксальних дієслів в російській та українській мовах в історичній перспективі їх розвитку. Ми виходимо з положення про те, що елементом лексичної підсистеми визнається не слово, а лексема, яка може бути як односкладною, так і не односкладною, аналітичною. Співвідношення цих двох структурних різновидів лексики в тій чи іншій мові - найважливіша стійка характеристика сучасної англійської мови [5: 202].

Префіксація була продуктивним засобом сполучення дієслів в давньоанглійській мові. Однак дієслівні префікси мали дуже розпливчате і загальне значення. В результаті непохідні і похідні дієслова мало чим відрізняються один від одного, втративши своє функціональне навантаження, стали інформаційно зайвими і вийшли з використання. Винятком стали ті похідні дієслова, префікс яких зберіг чітке семантичне значення. Зниженню продчкіивності дієслівної префіксації сприяв ріст дієслів з післялогами. В цих сполученнях післялог модифікував значення дієслова таким чином, як префікс в давньоанглійський період. Вважається, що їх зросту сприяв в середньо англійську епоху скандинавський вплив, де подібні утворення, на відміну від інших германських мов, мали місце вже в древній період [6: 315].

Типологічна перебудова англійської мови, її перехід від синкретизму до аналітизму значним чином торкнулася всієї 11 системи, в тому числі і лексичної. Серед проявів аналітизації в лексиці першочергове значення має розповсюдження аналітичної деривації, яка стала важливим конкурентом деривації синтетичної [5: 200]. Останнє, як відомо, має дві гілки словозміни: словозмінну і слово утворюючу. Також роздвоєна й аналітична деривація. Але якщо аналітичне словотворення загально признане, то аналітична деривація, функціонально аналогічна слово утворенню, тільки стверджується в англістиці.

Важко уявити, що англійська, російська і українська мови генетично рідні, але вони вийшли з індоєвропейського прототипу. Англійська мова, на сучасному етапі - аналітичного типу, пройшла довгий шлях свого розвитку. В ранні періоди історії граматичні форми були побудовані за синтетичним принципом за допомогою флексій, які були основними засобами формо - і словотворення. Високо розвинута, гнучка в системі закінчень, англійська мова, з причин як внутрішньо лінгвістичного, так і екстралінгвістичного характеру, почала перетворюватися все більше і більше в мову аналітичного типу. Середньо англійський період вважається періодом розпаду флексій, а в словотворенні - суфікси і префікси, втрачають своє старе значення: флексії відмирають, афікси перестають бути продуктивними в системі словотворення [6: 149;-152]. ;-4

До недавнього часу вчені вважали, що древньоанглійський префікс -ze-необхідно відносити до елементів словотворення,до дериваційного префіксу з невизначеним основним значенням. Однак при більш ретельному підході до цього питання було встановлено, що за допомогою цього префікса утворилися не тільки слова з новим значенням: префікс -ze- допомагав диференціювати дієслова в аспектному плані, був видовим префіксом. Якщо до дієслова тривалої, продовженої або недоконаної дії (дієслова недоконаного виду) додавався префікс -ze-, то дієслово набувало значення завершеної дії, яке досягало своєї межі, ставало дієсловом доконаного виду [6: 111].

Отже, спірним питанням є питання про наявність в давньоанглійській мові категорії аспекту залишається до кінця не вирішеним, хоча дані приклади доводять, що за допомогою префікса -ze- дієслово подовженого, недоконаного характеру перетворювалося в дієслово доконаного, або результативного характеру, що відповідає значенням недоконаного та доконаного виду. Однак це не позбавляє даний префікс слово утворюючих та дериваційних рис, які їм притаманні, вони також очевидні і виходять з того факту, що за допомогою префікса -ze- могли утворюватися дієслова з зовсім новим лексичним значенням. дієслівний префіксальний англійський післялог

В давньослов'янскій мові, з якої пізніше виділилася давньоросійська мова, навпаки спостерігалися аналітичні форми: суворий порядок слів в речення, нерозвинута система флексії. Однак незабаром вона набуває синтетичних рис, велику роль в системі мови починає грати відміна. Непродуктивні раніше афікси стають; важливим формо- і словотворчою ланкою в усій мовній системі. А найбільш продуктивним способом дієслівного словотворення стає префіксація, яка етимологічно розвивалась з прийменників і грала важливу роль для вираження древніх видових відмінностей для опозиції доконаного і недоконаного виду [4: 61].

Англійська мова втратила свою стару форму словотворення - префіксацію,але жива мова ніколи не може бути статичною, вона постійно знаходиться в русі і розвиваєтеся далі за своїми мовними законами. І необхідність у формо і словотворенні вирішується в ній іншими шляхами, аналітичними [5: 9]. Оскільки префікси давньоанглійської мови втратили здатність продуктивного способу словотворення, а необхідність в цьому для утворення цілісної мовної системи залишалася, на зміну прийшов новий спосіб видозміни дієслова. Цим способом став дієслівний післялог, який виконує в мові ті ж функції, які раніше виконував давньоанглійський префікс і які до тепер продовжують виконувати префікси сучасної російської та української мовах.

Стійкі сполучення типу «make up» і «hang on» багато використовуються і широко розповсюдженні в сучасній англійській мові. Вони високо продуктивні і займають значне місце в лексико-фразеологічному фонді сучасної англійської мови. В англійській мові ми бачимо дуже цікаве явище - складного дієслова, де прислівник використовується з дієсловом, але не зливається з ним. Ці дієслова, які дуже часто відносять до розмовної мови, вносять в мову нову, ідіоматичну силу, після чого вона здатна висловити багато прекрасних думок і значень [7: 41].

У своїй книзі «Англійська мова у майбутньому» Дж. Джаггер, вказуючи на те, що подібні сполучення(він називає їх складними дієсловами) виникають у великій кількості, стверджує, що вони цілком змінюють англійську мову [1: 273]. Відомий американський дослідник А.Кеннеді, вивчаючи стилістичні властивості сполучень типу «to make up», підкреслює їх здібність емоційно і образно виражати найтонші відтінки думок і почуттів. Дієслівно-прислівникові сполучення мають ту ступінь м'якості і яскравості, якої не мають більш холодні, менш виразні прості дієслова. Ідіоматична конструкція відображає значення з більшою силою більшою живописністю, ніж змогло відобразити будь-яке літературне висловлення. Відомий американський лінгвіст Р. Діксон вказує, що без знання таких сполучень мова і по зелі ця буде не природною і високопарною навіть при великому запасі слів і доброму знанні граматики. Студент може знати граматику і володіти необхідним запасом слів, але в той же час без знання таких виразів, як "to put out, to get along, to call for, to look up, to look over" його мова буде залишатися напищеною [2: 200]. Дієслівні сполучення з післялогом, не дивлячись на всі протистояння англійських філологів, все-таки стали надбанням мови, і цей факт був неминучим: в той час, коли почалася полеміка серед вчених біля цього мовного явища, дієслова з післялогом вже були загально використовуваними, газети і книги були переповнені сполученням такого порядку. Після цього питання про те, використовувати чи не використовувати в мовленні данні конструкції, відпало.

На зміну цій проблемі приходить інша: як назвати дану конструкцію на теоретичному рівні, що таке цей другий елемент. Другий компонент сполучення широко розповсюдженні в сучасній англійській мові. Вони високо продуктивні і займають значне місце в лексико-фразеологічному фонді сучасної англійської мови. В англійській мові ми бачимо дуже цікаве явище - складного дієслова, де прислівник використовується з дієсловом, але не зливається з ним. Ці дієслова, які дуже часто відносять до розмовної мови, вносять в мову нову, ідіоматичну силу, після чого вона здатна висловити багато прекрасних думок і значень [7: 41].

У своїй книзі «Англійська мова у майбутньому» Дж. Джаггер, вказуючи на те, що подібні сполучення(він називає їх складними дієсловами) виникають у великій кількості, стверджує, що вони цілком змінюють англійську мову [1: 273]. Відомий американський дослідник А.Кеннеді, вивчаючи стилістичні властивості сполучень типу «to make up», підкреслює їх здібність емоційно і образно виражати найтонші відтінки думок і почуттів. Дієслівно-прислівникові сполучення мають ту ступінь м'якості і яскравості, якої не мають більш холодні, менш виразні прості дієслова. Ідіоматична конструкція відображає значення з більшою силою більшою живописністю, ніж змогло відобразити будь-яке літературне висловлення. Відомий американський лінгвіст Р. Діксон вказує, що без знання таких сполучень мова і по зелі ця буде не природною і високопарною навіть при великому запасі слів і доброму знанні граматики. Студент може знати граматику і володіти необхідним запасом слів, алеї в той же час без знання таких виразів, як "to put out, to get along, to call for, to look up, to look over" його мова буде залишатися напищеною [2: 200]. Дієслівні сполучення з післялогом, не дивлячись на всі протистояння англійських філологів, все-таки стали надбанням мови, і цей факт був неминучим: в той час, коли почалася полеміка серед вчених біля цього мовного явища, дієслова з післялогом вже були загально використовуваними, газети і книги були переповнені сполученням такого порядку. Після цього питання про те, використовувати чи не використовувати в мовленні данні конструкції, відпало.

На зміну цій проблемі приходить інша: як назвати дану конструкцію на теоретичному рівні, що таке цей другий елемент. Другий компонент сполучення дуже :багато дослідників вважають прислівником, або прийменниковим прислівником. Однак такі вчені, як Б.А Ільіш та інші розбігаються в поглядах з цими філологами, визначаючи другий компонент післялогом. Звичайно, цей термін не є бездоганним в даному застосуванні, бо він тільки вказує на відношення до дієслова, але не розкриває значення явища. Все ж, не можна не погодитися з тим, що on в сполученні to put on і up в сполученні to get up, як і ряд їм подібних (set out, take off, put down) виходять за походженням з прислівників у деяких випадках, замінивши собою префікси давньоанглійської мови, в сучасній англійській вже не являються ні прислівниками, ні прийменниками, хоча вони і співзвучні, омонімічні їм. Ми виходимо з того, що післялог - це словотворчий незмінний елемент, який стоїть після дієслова і утворює з ним спільне змістове ціле (складне дієслова). Втративши своє реальне речове значення чи зберігши його в послабленому вигляді, післялог змінює, уточнює, доповнює значення дієслова, до якого він відноситься, а в деяких випадках змінює його вид або перехідність. .;;

Зіставляючи на рівні функціонування і змісту англійський післялог і префікс російської і української мов, можна сказати, що вони тотожні: як післялог, так і префікс передають додаткове значення дієслова, обидва ці елементи російської, української і англійської мов вносять уточнення в семантику дієслова. Післялог може також впливати на семантику дієслова і навіть повністю її змінити. Такі ідіоми особливо цінні для англійської мови за значенням і використанням.

Таким чином, вивчивши точки зору лінгвістів на дану конструкцію, ми зупинилися: на тому, що складне дієслово - це лексема, яка складається з двох елементів: дієслова і післялога, а не словосполучення, тому що дана конструкція перекладається не виходячи з двох окремо взятих частин, а як одне ціле, лінгвістична одиниця, яка не ділиться.

Бібліографія

1. Jagger Y.Y. English in the Future. - London, 1945 - 206p.

2. Диксон Р. Essential Idioms in English. - New York, 1951 - 380p.

3. Ильиш Б.А. Значение предлогов в современном английском языке, - Л.: Просвещение, 1956. -- 186с.

4. Обнорский СП. Из записок по русской грамматике. - М.: Высшая школа, 1953-320с.

5. Плоткін В.Я. Строй английского языка, - М.: Высшая школа, 1989 - 146с.

6. Расторгуева Т.А. История английского языка. - М.: Высшая школа, 1983 -348с.

7. Smete L.P. Words and Idioms. - London, 1948 - 209p.

Размещено на Allbest.ru