Суфіксальний словотвір іменників жіночого роду в українських говорах Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суфіксальний словотвір іменників жіночого роду в українських говорах Закарпаття

Олеся Харьківська

У статті розглянуто основні аспекти суфіксального словотвору іменників жіночого року в українських говорах Закарпаття та описано словотвірні типи іменників, утворених від дієслівних основ.

Ключові слова: суфіксальний словотвір, словотвірний тип, девербативи, українські говори Закарпаття.

Важливим завданням мовознавців є вивчення діалектного словотвору української мови, дослідження якого поряд із словотвором сучасної української літературної мови допомагає створити загальну картину дериваційної системи мови. Узагальнюючої праці з діалектного словотвору до цього часу немає, в основному досліджуються певні словотвірні явища, вивчено словотвір окремих діалектів та окремих частин мови.

Детальніше зупинимося лише на частині деве- рбативів жіночого роду, утворених від дієслівних основ за допомогою суфіксів -аук-а / -алк-а, -ал'-а, -анк-а, -арк-а / -ар'к-а, -ачк-а, -іук-а / -ілк-а.

Девербативи - це похідні, утворені від дієслівної основи з додаванням словотворчих засобів. М.Кравченко писала, що важливою умовою «формування лексем від дієслівних основ є участь у дериваційному процесі закритої структури твірної основи при її поєднанні зі словотворчим суфіксом» [5, с. 32]. На думку К.Г.Городенської, всі віддієслівні деривати за загальним словотвірним значенням поділяються на 4 групи: 1) із значенням абстрактно-процесуальної ознаки (малювання, миття тощо); 2) із значенням «діяч або носій процесуальної ознаки» (читець, переможець, бігун, говорун і т. д.); 3) назви предметів (вимикач, тягач, різак, черпак і тому под.); 4) іменники, що позначають місце, де відбувається дія (звалище, пасовище тощо) [3, с. 71]. Л.О.Родніна виділяє два типи: «носій процесуальної ознаки» та «дія або стан» [9, с. 57]. Ф.О.Нікітіна відводить чи не основне місце у системі сучасного слов'янського словотвору віддієслівним іменникам [7, с. 58].

М.В.Кравченко зазначала, що характерними морфонологічними змінами, які відбуваються при творенні нових віддієслівних дериватів є усічення твірної основи та чергування приголосних. Усіка- ються переважно дієслівні суфікси -и- (говорити - говорун), -і- (шепотіти - шепотуха), -о- (колоти - колун), -у- (тиснутися - тиснява) [6, с. 33-34].

Суфікс -аук-а / -алк-а. Г.Л.Аркушин стверджує, що доцільно вважати афікс -алк-а фонетичним варіантом суфікса -аук-а, тому що за законами української мови [л] в кінці складу перейшов у [в], [у] [1, с. 341]. У говорах Закарпаття утворюються такі лексико-словотвірні типи:

Викопродуктивний тип назв їжі та кухонного начиння:

а) назви їжі: Л'опаука `рідка і неякісна страва' (КсП, Бг, Кв; рідко Тр, Тш у значенні `перлова крупа'), що від Л'опати `бризкати, хлюпати'; пор. поліс. мочалка `підлива, яку їдять, умочуючи в неї хліб' [Лис., 129];

б) назви кухонного начиння: Ітискаука `щипці для чищення горіхів' (Бг), покрыЛал'ка `покришка' (в усіх обстежених говірках), р'ізаука `прилад для різання' [П.,Г., 164], мірялка `посуд для вимірювання молока' [Гриц., 159], каЛалка `пристосування для розкачування тіста' [8, с. 181], цвакалка `прилад, яким витискають сік із фруктів' [Бв., 138], тесалка [ib., 125], шкрепталка [ib., 145] `ніж для чищення картоплі'. Більшість лексем характерні тільки для гуцульських говірок Закарпатської області; пор. гуц. колотавка `частина маснички у вигляді дрючка' [ГГ, 99]; наддністр. тачавка `валок для розкачування тіста' (від тачїіти `розкачувати тісто') [Шило, 251].

Продуктивний тип назв знарядь праці та пристосувань: че'салка `скребниця, пристрій для чесання худоби' (в усіх обстежених говірках), т'іпалка `терлиця для конопель' (ВВ, КсП; [Бв., 144]), Іс 'ійалка `сівалка' (Нн, НБ, ЛП, МУ), вы'р'т'алка, заст. `спеціальний пристрій, на який намотували вже випрядене полотно' (Бз), Л'ішалка `гілка (часто стебло кукурудзи), на яку складали сіно на полі' (Гн), 1бухалка `спеціальне пристосування, в якому били, тіпали коноплі' (Вш), пишЛалка `сопілка' [Сб., 229]; пор. бойк. в^ялка `лопата, якою поливають полотно під час білення' [Ониш., І, 134]; гуц. снувалка `пристрій для підготовки основи для тканини' [Неґ., 160]; поліс. оджімалка `пристосування, на якому труть білизну під час прання' [Лис., 142]. У сучасній українській літературній мові такі девербативи вживаються часто; пор. літ. сівалка, різалка, саджалка, напувалка тощо [ІСУМ, 23-24].

Непродуктивний тип локативних найменувань: зам'і)талка `місце біля будинку, де скидають виметене з хати сміття' (КбП), мішалка `обгороджена місцевість, куди заганяють овець після доїння' [з уах околіу по здойен'у идут віуц 'і до од- нойі / велиікойі кошари / до мішалки] [Гриц., 150].

Непродуктивний тип назв конкретних предметів: 1с'ідаука `сидіння на велосипеді' (в усіх обстежених говірках), скакалка `пристосування, через яке діти стрибають' (в усіх говірках), гойдалка `колиска' [Бв., 48]. Лексемі с'ідаука, яка поширена у гуцульких говірках Закарпаття, протиставляється лексема чоловічого роду с'ідак на решті території Закарпаття.

Непродуктивний тип назв тварин: б'ігалка `молода корова від року до першого теління' (Бз); пор. зах.поліс. адалка `квочка' [Арк., ІІ, 147]. Лексеми поширені переважно на території гуцульських говірок Закарпаття. У сучасній українській літературній мові утворюються ще назви конкретних предметів та назви осіб (метавка, слухавка, щипавка) [ІСУМ, 14].

Суфікс -ал '-а. Г.Л.Аркушин в утвореннях типу праля виділяє суфікс -ал'-(а): «голосний суфікс [а] наклався на голосний основи інфінітива: пра-ти + -(а)л'-а (якщо ж вважати твірною основу теперішнього часу, то мусить бути використаний саме суфікс -ал'-(а); наросток -л'-(а) виділяємо у девер- бативах типу брехля)» [1, с. 348].

З цим суфіксом утворюється продуктивний тип назв осіб: коСал'а, саСал'а `жінка, що обробляє ґрунт мотикою' (в усіх обстежених говірках), по- крыСал'а `жінка, яка виконує на весіллі ритуал покривання хустиною голови молодої' (Ск, Лп, Нн, МУ, Гр), ушиСал'а `жінка, що вишиває за гроші' (Ск), повиСал'а `баба-повитуха' [Сб., 236], зСал'а `жінка, яка запрошувала на весілля' [8, с. 183], тМал'а `та, що «тче»' [ib., с. 183], п^рал'а `та, що «пере» білизну' [ib., с. 183], б^рал'а `та, що викопує картоплю' [ib., с. 183], чмовхаля `та, що «чмовхає»' [2, с. 49]; пор. бойк. моталя `жінка, яка мотає пряжу' [Ониш., І, 453]; зах.поліс. копаля `жінка, яка копає картоплю' [Арк., І, 241]. Назви праля [СУМ, УП, 515] та ткаля [СУМ, Х, 151] уживаються із тим самим значенням у сучасній українській літературній мові. суфіксальний словотвір діалект

Суфікс -анк-а. Л.О.Родніна відзначає, що морф -нк-а виступав після основ з тематичним голосним -а- (-я-) (бовтанка, оранка, хованка) [9, с. 70]. Л.В.Дика віднесла його до високопродуктивних у творенні іменників жіночого роду [4, с. 11].

Високопродуктивний тип назв конкретних предметів: чм'оуханка, т}репанка `щітка, пристрій у вигляді дерев'яного круга з густо вбитими високими залізними зубцями для чесання волокна' (ВЛ), качанка `диван-ліжко без спинки, на якому спали' (Ск), миканка `гірший ґатунок вовни' (КсП), йазанка `рюкзак на плечі, в якому можна будь-що переносити' (Квс), Іс'ійанка `насінна цибуля' (Ск, Трс, ВВ, Трн), ^мазанка `глиняна підлога' (Дб), т'канка `доріжка; різнокольорові нитки' (ВВ, Дл, КсП), д'іл'анка (Ск, ВВ), С'іл'анка (Гд, Ял) `земля, переважно віддалена від будинку для обробітку', колисанка [Сб., 123], гуцанка `гойдалка' [П.,Г., 41], маханка `спеціальний пристрій, за допомогою якого робили круту нитку, скручуючи її з кількох тонших ниток' [Сб., 169], збиванка `назва, пов'язана з густиною вовни' [збиванка / то дуже мн'ака воуна] [Гриц., 191], лупанка `колоте поліно на дощечки' [П.,Г., 84]; пор. лемк. грабанка `в'язка сіна або соломи' (від грабати `громадити сіно') [Пиртей, 62]; гуц. хтанка `висяча колиска' [ГГ, 201]; наддністр. г^данка `гойдалка' [Шило, 91], ламанка `прилад для обробки конопель' [ib., 159]; поліс. держанка `колодка ножа' [Лис., 66].

Високопродуктивний тип назв їжі, напоїв та кухонного начиння:

а) назви їжі та напоїв: Бербанка (Ск, МР, Дв, Гн, Тс, Трн; [Бв., 117]), Млипанка (Вр) `суп (загальна назва)', ло'поїданка (Нн, Лз), лопо^т'анка (ЛП, РК, Гн, Пл, СП), ло''пи(и)цанка (Лц, Чн, Лт, Лп) `рідка, неякісна страва', зСан'анка `пісний суп із квасолі та квашеної купусти' (Лп), м'ішанка `картопляне пюре' (Тс), колоСанка `товчена квасоля' (Нв), мачанка `страва з манної каші, молока та яєць' (Ск, Бр, Бз, Гн, СП, Дб, ВБ, Дл), при- баСанка `делікатес, виготовлений у домашніх умовах' [Сб., 279], мачинка `яєшня' [Ж.,П., 89] (від ма'чати `мокаючи чим-небудь, вибирати рідину' [Сб., 169]), зшгранка `один із видів молочних продуктів' [тото молоко / шо зійграйе / тото зшгранка] [Гриц., 167], збиранка `їжа вівчарів' [ни дайу хлопцеви сербати збїіранки / то голоден] [ib., 263], чіховданка `вид рідкої страви' [чіхоуданка / така рідка сербаука] [ib., 263], дюґанка `за таку пусту мачинку кажемо, шо д'уґанка ' [ib., 264], жмяканка `пережмнякана їжа в роті' [Гриц., 229; Бв., 62], гусл'анка `гусл'анка звес'а в^уче густе молоко' [Гриц., 166], 1гусл'енка т.с. (Кв, Лаз, Бг). Фонетичні варіанти суфікса зумовлені переходом у гуцульських говірках [а] після губних приголосних та р, л, н у [е], [и]; пор. гуцульське за межами області гуслінка `спеціально заквашене густе кип'ячене молоко' [Неґ., 55] (від гуслити `заквашувати кип'яченим молоком' [ГГ, 50]). Назва гусл'анка, 1гусл'енка вживається лише на території Рахівського району; пор. ще лемк. варенка `переварений квас із капусти' [Пиртей, 38]; бук. ґляґан- ка `молоко, заправлене кляґом' [СБГ, 84]; наддністр. засипанка `куліш' [Шило, 124]; поліс. на- биванка `капуста, що заквашується без води' [Лис., 130];

б) лексеми на позначення речей побуту, які не є власне кухонним начинням, але пов'язані з готуванням та зберіганням їжі: стойанка `вид бербе- ниці' [у стойанці стойт молоко коло колиіби] [Гриц., 229], доубанка `назва миски' [котру миску робили / доубали / тото доубанка] [ib., 231], плбт'анка `виплетена з мотузків сітка, в якій носили в поле їжу робітникам' [Сб., 233]; пор. наддністр. сипанка `бочка для зберігання зерна' [Шило, 238].

Продуктивний тип назв процесів, дій, станів: шл'оМотанка `період танення снігу' (Ск), зСыбанка `побачення' (Трн), 1бабранка `непродуктивна, затяжна праця' [Сб., 19], !метанка `вільна боротьба (переважно між дітьми)' [ib., 171], М'ін'анка `обмін обручками між молодятами' [ib., 173], мб'ацканка `штовханина і тиск у натовпі' [ib., 175], Імотанка [ib., 176], Іб'іганка [8, с. 182] `метушня', скоМытанка `лоскотання' [Сб., 333], шПотанка `стан, при якому людина збивається з ніг, зачепившись за що-небудь' [ib., 423], Єреванка `сумування за ким-, чим-небудь' [8, с. 182],

Ігул'анка `гуляння' [ib., с. 182], дуботанка `дубо- тіння' [ib., с. 182], бгранка `дитячі забави' [ib., с. 182], здиханка `видих; погибель, конання' [П.,Г., 68], найманка `наймання, приймання' [ib., 110], різанка `різання' [ib., 164], єднанка `зарплата, що означало порозуміння, вдача' [Бв., 61]; пор. лемк. лапанка `дитяча гра у квача' [Пиртей, 157]; бойк. їманка `лапанка, дитяча забава' [Ониш., І, 330]. Тип продуктивний у сучасній українській літературній мові; пор. літ. вибиванка, сватанка та ряд ін. [ІСУМ, 25]. У літературній мові утворюється ще непродуктивний тип локативних найменувань (схованка) [ІСУМ, 25].

5. Непродуктивний тип абстрактних понять: сМырданка `нежить' (від сМырдати `бути сопливим, підтягувати соплі') [Сб., 335], 1хоузанка `ожеледиця, ковзанка' (від Хоузатис'а `ковзатися') [ib., 404].

В обстежуваних говірках наголошується переважно перший склад кореня, в інших говорах наголошується і суфікс. При творенні іменників відбувається чергування приголосних за м'якістю / твердістю: /л/ - /л'/ (д'і'лити - д'і'л'анка), /т/ - /т'/ (лопо^тати - лопо''т'анка).

Суфікс -арк-а / -ар'к-а. На думку Г.Л.Аркушина: «цей похідний суфікс виабстрагу- вався з дериватів на позначення жінок за певною дією» [1, с. 360].

Непродуктивний тип назв будівель та їхніх частин: гу|дарка `дерев'яна споруда, в якій коптять м'ясо' (верховинські говірки), сушарка `спеціальна будівля, в якій висушують на зиму фрукти' (Трс, СП), зиМар'ка `зимовий будиночок десь на полонині або далеко від осель' (КсП) (від зимувати `перебувати зиму десь далеко від будинку, в полі'); пор. гуц. бужарка `приміщення для сушіння фруктів і копченя м'яса' [ГГ, 30].

Непродуктивний тип назв знарядь праці та різних пристосувань: бухтар'ка `скребниця, пристрій для чесання худоби' (в усіх обстежених говірках), моло^тар'ка `спеціальний пристрій для косіння зерна' (ВР); пор. лемк. гоблЯрка `стругальний верстат' [Пиртей, 60], від гоблювати `стругати дошки рубанком', що з нім. hobeln `скоблити, скребти' [ЕСУМ, І, 540].

Деривати утворюються також у лемківських, гуцульських, поліських, західнополіських говорах, а у наддністрянських та буковинських діалектах такі лексеми не зафіксовано.

Суфікс -ачк-а. В.В.Німчук відзначав, що у говірці села Довге Іршавського району суфікс -ачк-а «зрідка» утворює іменники зі значенням дії (доубачка `чим довбають') [8, с. 182].

Продуктивний тип назв знарядь праці та пристосувань: убибачка `спеціальне пристосування для вибивання чого-небудь' (Ск), драбачка `вирізана гілка дерева, на яку склала сіно в полі' (Пл), гримб'ачка `палка з дзвінком, яку тримав у руці один із бетлегенів під час коляди' (Нв), на- би|вачка `пристрій для готування домашньої ковбаси' (Гр, Клч, Лп), Мыкачка `щітка для чесання волокна' (Нн), дурачка `пила, якою вручну розпилювали колоди' (від драти `розпилювати колоди на дошки') [Сб., 78; Бв., 59], побибачка `сокирка, якою прибивають дранку' [Сб., 235], пол:ибачка `посудина для поливання'[Ш., 252], упабачка `виплетена з лози або видовбана з дерева велика миска, за допомогою якої очищали на вітрі зерно від полови, пилюки' [ib., 381], помітачка `мітла, віник' [П.,Г., 149], товбачка `дерев'яна посудина, в якій товчуть' [ib., 193], дрябачка `назва, пов'язана з кушнірством' [так красно волос ст 'агне з штри тоу др'абачкоу] [Гриц., 242]; пор. лемк. драпачка `щітка для шкіряних виробів' [Пиртей, 83]; бойк. восікачка `терниця, на якій труть клоччя' [Ониш., І, 146].

Малопродуктивний тип назв їжі, напоїв та кухонного начиння: жбачка `жуйка' (в усіх обстежених говірках), спибачка `ополоник' (Ск, МР, Трн), тоу'качка `спеціальна посудина, переважно дерев'яна, в якій товкли квасолю або картоплю' (ВБ, ВВ), спилачка т.с. [була шче спилачка така / велика лижка / шчо неу спилали молоко / жинтиц'у / гар'аче шос'] [Гриц., 233], збирачка [тото файна збирачка така бл'ахова поливана / тоу файно збирати вурду] [ib., 233]; пор. лемк. одціджачка `одіркована дощечка, через яку відціджували зварену картоплю' [Пиртей, 212].

Малопродуктивний тип назв процесів, дій: баб'рачка `непродуктивна, затяжна, невдячна праця' (Ск, Трн), играчка `ігри ягнят' [Гриц., 74] , рбачка `поривання до чого-небудь' [8, с. 182], дурачка `бійка за що-небудь вартісне' [ib., с. 182]; пор. лемк. обрачка `пора, коли орють землю' [Пиртей, 217] (від обробляти). Лексема драчка у сучасній українській літературній мові має кілька значень: 1) розм. `місце, де оббирають кого-небудь'; 2) розм. `збройна сутичка між ким-небудь'; 3. діал. `просорушка' [СУМ, ІІ, 410].

Непродуктивний тип абстрактних понять: кор'т'ачка `нетерпіння' [Сб., 83], мер'чачка `волога й холодна погода перед випаданням снігу' (від мерХити `бути вологою й холодною (про погоду)' [ib., 171], припабачка `випадок' [ib., 283].

Непродуктивний тип назв конкретних предметів: нат'ібачка (Ск, МР), нат'абачка (Квс) `наволочка, играчка `іграшка' [Ж.,П., 65]; пор. поліс. напиначка `велика вовняна хустка' [Лис., 133].

Непродуктивний тип назв хвороб: го^р'ачка `жар, підвищена температура тіла при захворюванні' (в усіх обстежених говірках) (від гу'р'іти, літ. горіти < прасл. *go^ti [ЕСУМ, І, 567]), бОл'ачка `будь-яка хвороба' (в усіх обстежених говірках), дау'л'ачка `ангіна' [Сб., 60].

Непродуктивний тип локативних назв: ло ' вачка, заст. `частина берега річки, де зупинялися бокори, тобто плоти сплавного лісу' (КсП).

У сучасній українській літературній мові суфікс -ачк-а продуктивний ще у назвах осіб: роздавачка, відвідувачка, знищувачка та ін. [ІСУМ, 39]. У говорах зрідка після губних приголосних може з'являтися епентетичний [л] дау'л'ачка, грим'л'ачка та ін. Наголошується переважно суфікс як на територіїї Закарпаття, так і в інших говорах української мови.

Суфікс -іук-а / -ілк-а. У говорах Закарпаття утворюються такі типи:

Малопродуктивний тип назв будівель, місцин та місцевостей: бу'д'ілка, коп'т'ілка, ку'р'ілка `дерев'яна споруда, в якій коптять м'ясо' (в усіх обстежених говірках), су' ш'ілка `стодола, будівля для зберігання сіна, полови' (ужанські говірки), моло'т'ілка `спеціальне пристосування, в якому молотили пшеницю' (Вш).

Непродуктивний тип назв їжі, напоїв та кухонного начиння: коло''т(к)інка, коло' т'ілка `те, чим замішували токан, мамалигу', `спеціальний пристрій для збивання молока' або `посудина для збивання масла' (в усіх обстежених говірках); пор. також зах.поліс. доїлка `посудина для доїння корів' [Арк., І, 137].

Непродуктивний тип назв знарядь праці та різних пристосувань: са'д'іука `пристрій для висаджування картоплі' (Бз); пор. лемк. облиц^вка `цегла, призначена для викладання стін без штукатурення' [Питрей, 205].

Непродуктивний тип живих організмів: п'л'існ'іука `вид черв'яка, який з'являється у вологих місцях' (Ск).

У говорах Закарпаття не утворюється жодного продуктивного типу з цим формантом. У наддністрянських говірках утворення із суфіксом -іук-а / -ілк-а взагалі відсутні, а у лемківських, бойківських та буковинських наявні поодинокі деривати. У захід- нополіських говірках утворюється єдиний тип назв конкретних предметів. У сучасній українській літературній мові девербативи з суфіксом -іук-а / -ілк-а утворюються рідше (сажівка `невелике штучне водоймище, в якому розводять рибу' [СУМ, ІХ, 15]). Послідовно наголошується суфікс. Зрідка відбувається чергування приголосних звуків за м'якістю / твердістю: /т/ - /т'/ (моло'тити -моло'т'ілка).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркушин Г.Л. Іменний словотвір західнополіського говору : [Монографія] / Аркушин Г.Л.- Луцьк : Вежа, 2004. - 764 с.

2. Верхратський І. Знадоби для пізнання угорско-руских говорів / Верхратський І. - І. ч. Говори з наголосом движимим. - Львів, 1899. - 276 с. (про словотвір на С. 47-62).

3. Городенська К.Г. Віддієслівні утворення / К.Г.Городенська // Українська мова : Енциклопедія / [редкол. : В.М.Русанівський, О.О.Тараненко (співголови) та ін.] - 3-є вид., зі змінами і доп. - К. : Укр. енцикл. ім. М.П.Бажана, 2007. - С. 70-72.

4. Дика Л.В. Суфіксальний словотвір іменника в говірках полісько-середньонаддніпрянського пору- біжжя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / Л.В.Дика. - К., 2003. - 19 с.

5. Кравченко М.В. Семантична і морфонологічна валентність словотворчих одиниць у системі віддієслівних дериватів / М.В.Кравченко // Мовознавство. - 1988. - № 1. - С. 32-37.

6. Кравченко М.В. Явище усічення у системі віддієслівних іменників / М.В.Кравченко // Мовознавство. - 1984. - № 3. - С. 32-36.

7. Нікітіна Ф.О. Деякі спільні риси слов'янського словотвору / Ф.О.Нікітіна // Мовознавство. - 1983. - № 2. - С. 58-65.

8. Німчук В.В. Спостереження над словотвором іменника в говірці села Довге Іршавського району (суфіксація) / В.В.Німчук // Наукові записки Ужгородського університету : Діалектологічний збірник. - 1955. - Т. 14. - С. 169-192.

9. Родніна Л.О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові / Л.О. Родніна // Словотвір сучасної української літературної мови. - К. : Наук. думка, 1979. - С. 57-118.

СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ДЖЕРЕЛ

Арк. - Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок : У 2-х т. / Аркушин Г.Л. - Луцьк : Вежа - 2000.

Т. 1-2.

Бв. - Бевка О. Словник-пам'ятник. Діалектний словник села Поляни Марамороського комітату / Бевка О.

Ніредьгаза, 2004. - 180 с.

ГГ - Гуцульські говірки : Короткий словник. - Львів, 1997. - 232 с.

Гриц. - Грицак М. Скарби гуцульського говору : Росішка (вівчарство у текстах) / Грицак М. - Львів, 2008. - 320 с.

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови : У 7 т. - К., 1982-2012. - Т. 1-6.

Ж.,П. - Жегуц І. Словник гуцульського говору в Закарпатті / І.Жегуц, Ю.Піпаш. - Мюнхен, 2001. - 180 с. ІСУМ - Інверсійний словник української мови. - К. : Наук. думка, 1985. - 811 с.

Лис. - Лисенко П.С. Словник поліських говорів / Лисенко П.С. - К., 1974. - 260 с.

Моск. - Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говорів Одеської області / Москаленко А.А. - Одеса, 1958. - 79 с.

Нет. - Негрич М. Скарби гуцульського говору : Березови / Неґрич М. - Львів, 2008. - 224 с.

Ониш. - Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок : У 2 ч. / Онишкевич М.Й. - К. : Наук. думка, 1984. - Ч. 1-2.

П., Г. - Піпаш Ю.О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівсь- кого району Закарпатської області) / Ю.О.Піпаш, Б.К.Галас. -Ужгород, 2005. - 266 с.

Пиртей - Пиртей П.С. Словник лемківської говірки : Матеріали до словника / Пиртей П.С. - Івано- Франківськ, 1986. - 345 с.

Сб. - Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району / Сабадош І.В. - Ужгород : Ліра, 2008. - 480 с.

СБГ - Словник буковинських говірок / [за заг. ред. Н.В.Гуйванюк]. - Чернівці : Рута, 2005. - 688 с.

СУМ - Словник української мови : В 11 т. - К., 1970-1980. - Т. І-ХІ.

Шило - Гаврило Шило. Наддністрянський регіональний словник / Гаврило Шило. - Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2008 (Серія “Діалектологічна скриня”). - 288 с.

СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ОБСТЕЖЕНИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Бг - с. Богдан Рахівського району, Бз - с. Березники Сваляв., Бр - с. Брід Іршав., ВБ - с. Великий Бичків Рахів., ВВ - с. Верхнє Водяне Рахів., Вд - с. Водиця Рахів., ВЛ- с. Великі Лази Ужгород., Вр - с. Ворочево Перечин., ВР - с. Верхні Ремети Берегів., Вш - с. Вишково Хуст., Гд - с. Гайдош Ужгород., Гл - с. Голубине Сваляв., Гн - с. Ганьковиця Сваляв., Гр - с. Грушово Тячів., Ґр - с. Ґоронда Мукачів., Дб - с. Добрянське Тячів., Де - с. Довге Іршав., Дл - с. Ділове Рахів., Зг - с. Загорб Великоберез., КбП - с. Кобилецька Поляна Рахів., Ке - с. Кваси Рахів., Кес - с. Квасово Берегів., Кл - с. Колочава Міжгір., КПс - с. Костева Пастіль Великоберез., КсП - с. Косівська Поляна Рахів., Лаз - с. Лазіщина Рахів., Лз - с. Лозянський Міжгір., ЛП - с. Липецька Поляна Хуст., Лп - с. Лопухово Тячів., Лт - с. Люта Великоберез., Лц - с. Лецовиця Мукачів., МР - с. Малий Раковець Іршав., МУ - с. Мала Уголька Тячів., НБ - с. Нижній Бистрий Хуст., Нв - с. Новоселиця Виноградів., Нн - с. Нанково Хуст., Пл - с. Пилипець Міжгір., Пр - с. Перехресний Воловец., РК - с. Руські Комарівці Ужгород., Рс - с. Руське Мукачів., Ск - с. Сокирниця Хуст., СП - с. Синевирська Поляна Міжгір., Ст - с. Скотарське Воловецьк., ТП - с. Тур'я Поляна Перечин., Тр - с. Турички Перечин., Трн - с. Торунь Міжгір., Трс - с. Тросник Виноградів., Тс - с. Тарасівка Тячів., Тш - с. Тишів Воловецьк., Чн - с. Чинадієво Мукачів., Ял - с. Ялове Воловецьк.

Размещено на Allbest.ru