Синтаксичний простір англомовної поетичної драми ХХ століття: лінгвокогнітивний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СИНТАКСИЧНИЙ ПРОСТІР АНГЛОМОВНОЇ ПОЕТИЧНОЇ ДРАМИ ХХ СТОЛІТТЯ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

ОЛІМСЬКА Анастасія Костянтинівна

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Херсон - 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

БЄЛЄХОВА ЛАРИСА ІВАНІВНА,

Херсонський державний університет, професор кафедри англійської мови та методики її викладання;

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ШЕВЧЕНКО ІРИНА СЕМЕНІВНА,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу;

кандидат філологічних наук, доцент

ПЕРЕДЕРІЙ ГАННА МИКОЛАЇВНА,

Чорноморський державний університет

імені Петра Могили доцент кафедри англійської філології.

Захист відбудеться “23” червня 2016 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий “21” травня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

АНОТАЦІЯ

Олімська А.К. Синтаксичний простір англомовної поетичної драми ХХ століття: лінгвокогнітивний аспект. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства науки і освіти України, Херсон, 2016. У дисертації виявлено лінгвокогнітивні властивості одиниць мікро- і макросинтаксису в організації синтаксичного простору жанрових різновидів англомовної поетичної драми. На основі теоретичних положень когнітивної поетики розроблено методику аналізу синтаксичного простору англомовної поетичної драми, що передбачає проведення дослідження у напрямку від вилучення одиниць мікро- і макросинтаксису синтаксичного простору до опису експресивно-емотивного потенціалу їх втілення. Синтаксичний простір англомовної поетичної драми визначено як системна організація сукупності мікросинтаксичних (синтаксичних конструкцій) та макросинтаксичних (композиційно-мовленнєвих форм) одиниць, упорядкованих певними синтаксичними відношеннями і зв'язками, що визначає особливості формування типів композиційно-мовленнєвих форм і різновидів мовленнєвих жанрів у поетичному тексті. З'ясовано, що експресивний потенціал складників синтаксичного простору реалізується, завдяки лінгвокогнітивним операціям розширення, компресії і модифікації, кожній з яких підпорядковані певні процедури, що використовуються драматургами з метою надання синтаксичним конструкціям виразності та експресивності. Встановлено, що особливі типи композиційно-мовленнєвих форм (уявний внутрішній монолог-діалог, монолог-притча, гротескний діалог, реквієм-молитва та монолог-проповідь) зумовлені домінуванням у них простих, спрощених, складних чи ускладнених синтаксичних конструкцій. Ключові слова: поетична драма, синтаксичний простір, синтаксична конструкція, композиційно-мовленнєвих форми, конструктивно-творче мапування.

АННОТАЦИЯ

Олимская А.К. Синтаксическое пространство англоязычной поэтической драмы ХХ столетия: лингвокогнитивный аспект. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Херсон, 2016. Диссертация посвящена выявлению лингвокогнитивных особенностей организации синтаксического пространства жанровых разновидностей англоязычной поэтической драмы. На основании теоретических положений когнитивной поэтики разработана методика анализа англоязычной поэтической драмы, которая предполагает проведение исследования в направлении от выявления единиц микро- и макросинтаксиса синтаксического пространства до описания экспрессивно-эмоционального потенциала их воплощения.

В работе выделена и описана единица микросинтаксиса синтаксического пространства англоязычной поэтической драмы. В роли такой единицы выступает синтаксическая конструкция - двухстороннее когнитивно-семиотическое образование, состоящее из означающего (синтаксическая форма) и означаемого (значение). Совокупность взаимодействующих и взаимообусловленных синтаксических единиц, объединённых структурными связями и семантическими отношениями, образует синтаксическое пространство поэтической драмы.

Макросинтаксис синтаксического пространства англоязычной поэтической драмы представлен в работе композиционно-речевыми формами. Синтаксическое пространство англоязычной поэтической драмы понимаем как совокупность синтаксических конструкций, упорядоченных специфическими синтаксическими отношениями и связями, что определяет особенности формирования типов композиционно-речевых форм и разновидностей речевых жанров в поэтическом тексте.

Установлено, что типы композиционно-речевых форм (гротескный диалог, монолог-притча, внутренний монолог-диалог, реквием-молитва, монолог-проповедь) обусловлены преобладающими в них видами синтаксических конструкций.

Ключевые слова: поэтическая драма, синтаксическое пространство, синтаксическая конструкция, композиционно-речевые формы, конструктивно-творческое картирование.

ABSTRACT

Olymska A.K. Syntactic Space of English Poetic Drama of the XX-th Century: A Cognitive Perspective. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2016.

This research focuses on revealing the peculiarities of syntactic organization of English poetic drama within the theoretical framework of cognitive linguistics. The methodology of comprehensive analysis of English poetic drama is based on linguistic assumptions of poetics viewed from a cognitive perspective. The paper elucidates cognitive properties of syntactic constructions viewed as microsyntactic units of English poetic drama, as well as genre pecularities of compositional-speech forms viewed as microsyntactic units of syntactic space of English poetic drama. The syntactic space of English poetic drama is seen as a systemic organization of various syntactic constructions united by means of certain syntactic relations expressed by different connectors that predetermine specifics of creating types of narration and speech genres in a poetic text. It is maintained that configurations of syntactic space in of macrosyntactic units such as imaginary monologue-dialogue, grotesque dialogue, monologue-parable, requiem-pray, monologue-preaching are predetermined by the types of syntactic constructions and speech genre.

Key words: poetic drama, syntactic space, syntactic construction, types of narration, constructive and creative mapping.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена виявленню лінгвокогнітивних властивостей одиниць мікро- і макросинтаксису в організації синтаксичного простору жанрових різновидів англомовної поетичної драми ХХ століття.

Аналітичний огляд наукових розвідок з вивчення поетичного тексту і поетичної драми в руслі когнітивно-дискурсивної парадигми засвідчив наявність різних напрямів і підходів до дослідження різних їх аспектів. Так, образний простір поетичних текстів висвітлено всебічно з позицій лінгвокогнітивного (Л.І. Бєлєхова) й когнітивно-семіотичного підходів (Т.В.Горчак). У сучасній когнітивній лінгвістиці є окремі розвідки з вивчення ритміко-синтаксичної організації віршованих текстів у лінгвосинергетичному аспекті (А. В. Стрільчук, Н. В. Шевельова-Гаркуша), виявлено способи і засоби синтаксичної організації американських та афро-американських поетичних текстів у лінгвокультурному та лінгвокогнітивному аспектах (Н. В. Воробей, А. В. Стрільчук), у когнітивно-прагматичному аспекті з'ясовано особливості функціонування в американському поетичному мовленні імперативних (О. В. Заболотська) і питальних синтаксичних конструкцій (Н. С. Алфьорова). Що стосується англомовної поетичної драми, вона вперше була досліджена лише в аспекті організації її концептуального простору та лінгвостилістичних засобів його втілення (Г.М. Передерій). Натомість синтаксичний аспект поетичної драми не отримав належного висвітлення, що й зумовило вибір проблематики дослідження.

Актуальність дисертаційної роботи визначається загальною спрямованістю граматичних студій на розгляд синтаксичних явищ у діаді «синтаксис текст». З'ясування лінгвокогнітивних особливостей синтаксичної організації англомовної поетичної драми дозволяє розкрити особливості одиниць її мікро- та макросинтаксису, виявити характер взаємодії синтактико-стилістичних і лінгвокогнітивних властивостей складників синтаксичного простору та їх ролі у реалізації жанрової специфіки англомовної поетичної драми.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках комплексної наукової теми факультету іноземної філології Херсонського державного університету: "Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні аспекти дослідження мовно-мовленнєвих одиниць сучасної англійської мови" (дepжaвнa peєстpaцiя №0110U002453) кaфeдpи aнглiйськoї мoви тa мeтoдики її виклaдaння (тeму дисepтaцiї зaтвepджeнo вчeнoю paдoю Хepсoнськoгo дepжaвнoгo унiвepситeту, пpoтoкoл № 3 вiд 26 жовтня 2015 poку).

Мета дослідження - виявити лінгвостилістичні й когнітивні властивості компонентів синтаксичного простору та особливості його аранжування в жанрових різновидах англомовної поетичної драми.

Сформульована мета дослідження передбачає вирішення таких завдань: поетичний драма синтаксичний експресивність

- з'ясувати жанрові ознаки англомовної поетичної драми;

- розробити методику комплексного аналізу англомовної поетичної драми;

- визначити одиниці мікро- і макросинтаксису синтаксичного простору англомовної поетичної драми;

- установити синтаксичні зв'язки й відношення між синтаксичними конструкціями синтаксичного простору англомовної поетичної драми;

- виявити види і типи композиційно-мовленнєвих форм як одиниць макросинтаксичного рівня синтаксичного простору англомовної поетичної драми;

- з'ясувати особливості синтаксичного простору жанрових різновидів англомовної поетичної драми.

Об'єктом нашого дослідження є синтаксичний простір англомовної поетичної драми, а предметом - лінгвокогнітивні особливості складників синтаксичного простору англомовної поетичної драми.

Робоча гіпотеза нашого дослідження полягає в припущенні, що особливості організації синтаксичного простору англомовної поетичної драми, види й типи його складників, синтаксичні відношення між ними проявляються у реалізації жанрових ознак різновидів поетичної драми.

Матеріалом дослідження слугують 19 англомовних поетичних драм ХХ ст. (загальним обсягом 4185 умовних стор.) англійських і американських авторів (К. Бланке, М. Брілл, М. Вайнбергер, Х. Волз, Д. Дейві, Т.С. Еліота, В.Б. Єйтса, В. Літтл, М. МакДональд, В. Одена, Ф. Роудз, Дж. Сакс, В. Ясперсена).

Мета та завдання дослідження зумовили застосування комплексної методики аналізу. Узагальнення жанрових ознак англомовної поетичної драми як типу художнього тексту, а також систематизація змістових та формальних ознак художньо-естетичних категорій тексту (поетичності та драматичності) здійснено методом інтерпретаційно-текстового аналізу. Структурно-синтаксичний й семантико-когнітивний аналіз застосовано для визначення одиниць синтаксичного простору поетичної драми. Методика пропозиційного й фреймового моделювання використано з метою реконструкції концептуальної структури синтаксичних одиниць. Кількісний аналіз проведено для визначення типових синтаксичних конструкцій і композиційно-мовленнєвих форм у жанрових різновидах англомовної поетичної драми.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше англомовну поетичну драму досліджено в аспекті її синтаксичної організації, надано визначення синтаксичного простору як системної взаємодії одиниць мікро- й макросинтаксису; витлумачено синтаксичний концепт як когнітивну основу елементарних конструкцій й виявлено лінгвокогнітивні механізми їх вписування у композиційно-мовленнєві форми оповіді. Новизною відзначається класифікація композиційно-мовленнєвих форм, конфігурації яких залежать від видів синтаксичних конструкцій і втілених ними мовленнєвих жанрів. Уперше виявлено й описано такі типи композиційно-мовленнєвих форм оповіді в англомовній поетичній драмі, як уявний внутрішній монолог-діалог роздум, монолог-притча, гротескний діалог-флірт, монолог-проповідь і реквієм-молитва.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у когнітивну лінгвістику (виявлення лінгвокогнітивних оперцій і процедур розгортання елементарних синтаксичних одиниць у складні), в концептологію (визначення поняття синтаксичний концепт), у теорію синтасису (з'ясування типових видів синтаксичних конструцій поетичної драми, синтаксичних зв'язків і відношень). Теоретично значущим для лінгвопоетики і когнітивної поетики є виявлення лінгвокогнітивних операцій творення експресивного потенціалу складників синтаксичного простору поетичної драми. Запропонована ієрархія методів аналізу поетичної драми може бути використана в інтерпретації художніх творів, визначення їх жанрової специфіки, когнітивного стилю авторів. Виявлені види й типи композиційно-мовленнєвих форм є внеском у теорію композиції та наративу художнього тексту. З'ясування змісту ознак поетичності й драматичності художнього тексту поглиблює теорію жанрів.

Практичне значення наукового дослідження зумовлене можливістю використання результатів роботи в курсах стилістики сучасної англійської мови (розділи «Стилістичний синтаксис», «Стилістика тексту»), теоретичної граматики англійської мови (розділи «Словосполучення», «Речення», «Текст»), спецкурсах з теорії поетичного мовлення, когнітивної поетики, в курсі теорії зарубіжної літератури, а також на практичних заняттях з англійської мови та в науковій роботі студентів і аспірантів.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету, на 3 Міжнародних наукових конференціях - «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя 2014), «Тенденції розвитку та функціонування слов'янських і германських мов» (Миколаїв 2015), «Актуальні проблеми філології та лінгвістики - 2015» (Будапешт 2015).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в 6 одноосібних статтях у фахових виданнях України, 1 статті міжнародного видання, що входить до бази INDEX COPERNICUS. Загальний обсяг публікацій становить 4,94 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списків використаної наукової літератури, довідкових праць та джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи - 226 сторінок, обсяг основного тексту - 202 сторінки. Список використаних джерел складається з 272 позицій, з них 70 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми наукової роботи, сформульовано робочу гіпотезу, визначено мету й завдання, окреслено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, визначено її теоретичне та практичне значення, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження синтаксичного простору англомовної поетичної драми» надано теоретичне обгрунтування таких художньо-естетичних категорій художнього тексту як поетичність й драматичність, що дозволило виявити специфіку і жанрові ознаки англомовної поетичної драми.

Жанрова своєрідність поетичної драми як різновиду поетичного тексту зумовила розмаїття наукових підходів до аналізу її композиційно-смислової, композиційно-структурної та сюжетної організації (О.А. Галич, Г.М.Передерій). Опрацювання основних здобутків лінгвістичних досліджень поетичної драми здійснено у ракурсі висвітлення її когнітивно-дискурсивного, жанрово-стилістичного, комунікативно-прагматичного та синтаксичного аспектів з метою розробки власної методики аналізу.

У сучасній лінгвістиці з позицій когнітивно-дискурсивного підходу схарактеризовано драму як сукупність мовних і ментальних структур художнього світу письменника (В.Я. Мізецька, В.Г. Ніконова) і як результат складного процесу індивідуально-авторської інтерпретації реального світу, зумовленого історичними та культурними традиціями певної епохи, а також вимогами жанру трагедії як типу тексту (В.Г. Ніконова). У контексті нашої роботи плідним виявилося виявлення специфічних композиційно-мовленнєвих форм, що функціонують у драматичному тексті (В.Я. Мізецька), дослідження драматургічного тексту в аспекті макросинтаксису (Н.С. Ольховська).

У руслі жанрово-стилістичного підходу поетичної драми визначено особливості композиції через базове поняття ІНТРИГА, що виступає її композиційним елементом (О.В. Байоль), лінгвостилістичні особливості тексту драми (М.М. Горюнова), лінгвостилістичні засоби створення художнього образу (Н.А. Мостова), категоріальні ознаки поетичності й драматичності, взаємопроникнення яких обумовлює жанрову специфіку англомовної поетичної драми (Г.М. Передерій).

У річищі комунікативно-прагматичного підходу увага науковців спрямована на головних рисах драматургічного дискурсу: синтаксичної організації реплік, інформаційної насиченості, іллокутивної чіткості та розподілу реплік (К. Елам). Відтак, драматургічний текст постає системним поєднанням інформаційних, прагматичних, стилістичних і когнітивних аспектів, де прагматичний аспект виявляється у вживанні мовленнєвих актів, співвідношенні мовленнєвих актів та контексту, у загальній побудові драматургічного тексту, а інтенція автора драми реалізується у конвенційному просторі, що утворюється стильовою рисою (Н.С.Ольховська).

У межах синтаксичного аспекту основоположним є осмислення синтаксичних конструкцій як складників мікрорівня синтаксичного простору поетичного тексту (А.В. Стрільчук).

У реферованій дисертації інтегрований підхід до аналізу вивчення англомовної поетичної драми базується на лінгвокогнітивному аналізі синтаксичних конструкцій (Л.І. Бєлєхова, А.В. Стільчук), та на запропонованому жанрово-стилістичному аналізі тексту поетичної драми (Г.М. Передерій), який включає виявлення ознак поетичної драми як жанрового різновиду, виокремлення й описання складників синтаксичного простору англомовної поетичної драми, синтаксичних конструкцій, з'ясування типів і видів синтаксичних зв'язків між синтаксичними конструкціями та вилучення виражально-зображальних властивостей синтаксичних конструкцій жанрових різновидів англомовної поетичної драми.

Аналіз синтаксичних конструкцій у межах синтаксичного простору англомовної поетичної драми передбачає напрацювання комплексної методики дослідження, яка поєднує здобутки лінгвокогнітивного, жанрово-стилістичного та синтаксичного підходу. Інтегрований підхід до дослідження синтаксичної організації поетичної драми спрямований на лінгвокогнітивний аналіз його мікро- та макросинтаксичних одиниць.

Запропонована методика аналізу синтаксичного простору англомовної поетичної драми включає декілька етапів.

На першому етапі проводиться сегментація синтаксичного простору англомовної поетичної драми на мікро- й макросинтаксичні одиниці. У контексті роботи синтаксичні конструкції виступають одиницями мікросинтаксису і є двостороннім когнітивним утворенням, яке інкорпорує позначувальне (синтаксичну форму) й позначуване (значення). У ролі простої синтаксичної конструкції може виступати словосполучення та прості речення, мінімальні за своїм складом, та комбіновані конструкції на зразок складних речень з різними видами синтаксичного зв'язку, дієприкметниковими зворотами тощо. Ускладнені конструкції - це речення, до складу яких входять відокремлені члени речення, вставні або вставлені компоненти, конструкції вторинної предикації. Складними синтаксичними конструкціями є речення, позначуваними яких є поліпропозитивні структури, які виражені складними реченнями, що містять три або більше предикативні частини (складносурядні та складнопідрядні зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком).

Другий етап дослідження включає виявлення композиційно-мовленнєвих форм оповіді як одиниць макросинтаксису синтаксичного простору англомовної поетичної драми. Композиційно-мовленнєву форму тлумачимо як компонент синтаксичного простору, що визначає його конфігурацію у тексті драми та належить до одиниць макросинтаксису. Вона містить синтаксичні конструкції (мікро-синтаксичні одиниці) різної форми (прості, ускладнені й складні) і виражені ними мовленнєві жанри: прохання, вітання, пояснення, аргумент, питання тощо.

Синтаксичний простір розглядається в роботі як сукупність синтаксичних конструкцій, упорядкованих певними синтаксичними відношеннями і зв'язками, що визначає особливості формування типів композиційно-мовленнєвих форм і різновидів мовленнєвих жанрів у поетичному тексті.

Третій етап дослідження спрямований на виявлення особливостей синтаксичної організації жанрових різновидів англомовної поетичної драми, а саме героїко-трагічної, символістської, драматичної, абсурдистської.

У другому розділі «Мікросинтаксичні одиниці англомовної поетичної драми: когнітивний та семантико-синтаксичний аспекти» визначено одиниці мікросинтаксису синтаксичного простору англомовної поетичної драми та встановлено синтаксичні зв'язки й відношення між синтаксичними конструкціями, .

Конструкції як одиниці мікросинтаксису англомовної поетичної драми згідно зі структурною класифікацією поділяємо на елементарні, ускладнені й складні. До елементарнийх синтаксичних конструкцій відносимо односкладні поширені й непоширені речення, двоскладні (поширені й непоширені) речення й еліптичні конструкції. Так, наведений фрагмент діалогу містить прості двоскладні речення, які репрезентують прості пропозиції: No it's mine. I'm sure it's mine. / I dreamt of weddings all last night. Перша і друге речення є непоширеними, до складу третьої конструкції, окрім підмета і присудка, входить прийменниковий додаток (of weddings) та обставина часу (all last night). Тенденція до використання структурно неповних, еліптичних речень є однією з синтаксичних інновацій, що вирізняє англомовну драму ХХ століття від попередніх періодів. Так, наприклад, на основі елементарних синтаксичних конструкцій побудований монолог протагоніста англомовної героїко-трагічної поетичної драми Т.С. Еліота «Убивство у храмі», який відтворює трагічну загибель головного персонажного образу архієпископа Кентеберійського: More than footfall in the passage, / More than shadow in the doorway, / More than fury in the hall. / The agents of hell disappear, the human, they shrink and / dissolve / into dust of the wind, forgotten, unmemorable; only is here / The white flat face of Death, God's silent servant, / And behind the face of Death the Judgement / And behind the Judgement the Void, more horrid than / active shapes of hell. / Emptiness, absence, separation from God. Відтак, синтаксична конструкція More than footfall in the passage, / More than shadow in the doorway, / More than fury in the hall - це еліптичне речення, в якому відсутнє дієслово-зв'язка, що дозволяє відзначити часткове порушення ЦЕНТРУ. Необхідність відновлення відсутніх ланок синтаксичного ланцюжка уповільнює когнітивну обробку інформації, тим самим звертаючи увагу читача на смисл, який актуалізується спрощеними синтаксичними конструкціями. Складовими частинами синтаксичної конструкції Emptiness, absence, separation from God є номінативне речення, пов'язане з порушенням ЦЕНТРУ, яке виникає через невираженість предиката в синтаксичній формі конструкції.

Ускладнені синтаксичні конструкції - речення, до складу яких входять відокремлені члени речення, вставні або вставлені компоненти, конструкції вторинної предикації (Complex Object, Complex Subject, дієприкметникові звороти тощо). Ускладнені синтаксичні конструкції «дозволяють репрезентувати певні супровідні обставини», значущі для мовця в момент конструювання ситуації.

Концептуальну основу цих конструкцій становить образ-схема ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ, у термінах якої головне речення розуміється як ЦЕНТР, що підпорядковує залежний від нього компонент, співвідносний з ПЕРИФЕРІЄЮ.

Специфіка ускладнених синтаксичних конструкцій в англомовній поетичній драмі полягає в тому, що внаслідок порушення образ-схеми ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ, яке здійснюється шляхом руйнування ЦЕНТРУ, підпорядковані компоненти відокремлюються від головного речення чи існують самі по собі. Проаналізуймо ускладнені синтаксичні конструкції на прикладі монологу з драматичної поетичної драми Моллі МакДональд «Ми - поети»: РОЕTS (in chores): We are the poets, / making dreams of sandcastles and skipping stones, / worn carpets and green Converse All-Stars, / the feel of yellow, / omnipotence, / the Everyday. We paint broad strokes on a canvas, / of colors forgotten in the familiar comfort experienced by / most, / of lemonade, / blue bowls, / and purple swirlings in our stomachs, / of snapshots freezing moments in time.

Синтаксичний простір наведеного уривку складається з двох конструкцій. Перша конструкція складається з дієприслівникових зворотів (making dreams of sandcastles and skipping stones, / worn carpets and green Converse All-Stars, / the feel of yellow,/ omnipotence, / the Everyday), що разом становлять ПЕРИФЕРІЮ конструкції. Друга синтаксична конструкція має аналогічну будову, ускладнену дієприкметниковими зворотами (of colors forgotten in the familiar comfort experienced by / most, / of lemonade, / blue bowls, / and purple swirlings in our stomachs, / of snapshots freezing moments in time). Концептуальну основу цих конструкцій становить образ-схема ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ, у термінах якої головне речення (We are the poets, We paint broad strokes on a canvas) розуміється як ЦЕНТР, що підпорядковує залежний від нього компонент, співвідносний з ПЕРИФЕРІЄЮ. Нагромадження дієприкметникових зворотів створює ефект різномаїття й різнобарв'я індивідуальної неповторної авторської творчості.

Складні синтаксичні конструкції - речення, позначуваними яких є поліпропозитивні структури, які виражені складними реченнями, що містять три або більше предикативні частини (складносурядні, складнопідрядні чи безсполучникові), або складні речення з різними видами синтаксичного зв'язку (складносурядні речення з підрядністю та складнопідрядні речення з сурядністю). Так, у наступному текстовому фрагменті з англомовної символістської поетичної драми В.Б. Єйтса «Пісковий годинник» переважають складні синтаксичні конструкції: Though they call him Teigue the Fool, he is not more / foolish than everybody used to be, with their dreams and their / preachings and their three worlds; but I have overthrown their / three worlds with the seven sciences. [He touches the books with / his hands.] With Philosophy that was made for the lonely star, I / have taught them to forget Theology; with Architecture, I have / hidden the ramparts of their cloudy heaven; with Music, the fierce / planets' daughter whose hair is always on fire, and with Grammar / that is the moon's daughter, I have shut their ears to the / imaginary harpings and speech of the angels; and I have made / formations of battle with Arithmetic that have put the hosts of / heaven to the rout. Наведений текстовий фрагмент складається з двох складних синтаксичних конструкцій. Перша конструкція є складним реченням, що містить три предикативні частини, поєднані між собою сполучниками як сурядності but, так і підрядності though. Аналізована синтаксична конструкція складається з головного речення (he is not more foolish than everybody used to be), ускладненого однорідними членами (with their dreams and their preachings and their three worlds), підрядного допустового (Though they call him Teigue the Fool) та простого поширеного речення (but I have overthrown their three worlds with the seven sciences). Друга конструкція складається з цілої низки підрядних означальних речень (that was made for the lonely star, the fierce planets' daughter whose hair is always on fire, that is the moon's daughter, that have put the hosts of heaven to the rout), що приєднуються до головного речення сполучниковим зв'язком, що виражає атрибутивні відношення.

Синтаксичні конструкції як одиниці мікросинтаксису синтаксичного простору англомовної поетичної драми поєднані між собою різними синтаксичними зв'язками (сурядний та підрядний) й відношеннями (атрибутивними, темпоральними, каузуальними тощо).

Когнітивно-синтаксичний аналіз англомовної поетичної драми уможливив виявлення різних синтаксичних відношень 1) протиставні (143), 2) каузальні (58), 3) градаційні (41), 4) взаємовиключення (29), 5) зіставні (27).

Складнопідрядні речення в межах синтаксичного простору англомовної поетичної драми, частини яких поєднуються за допомогою сполучників, утілюють різні типи змістових відношень. Ці відношення виникають унаслідок осмислення автором поетичного тексту подій реального або уявного світу як концептуально залежних одна від одної. Так, синтаксичний зв'язок за допомогою єднального сполучника and вказує на одночасні або послідовні відношення між частинами пропозиції, розділові сполучники or, either... or, neither…nor утілюють відношення взаємовиключення, сполучники but, while, whereas експлікують протиставні відношення, сполучники for, so та сполучні слова therefore, accordingly, consequently - причиново-наслідкові відношення. Часові, умовні, допустові відношення, відношення пояснення й мети втілюються в словесну тканину поетичної драми за допомогою конструкцій, яким притаманна синтаксична нерівноправність компонентів.

У результаті когнітивно-синтаксичного аналізу англомовної поетичної драми виявлено шість типів відношень синтаксичної конструкції складнопідрядного речення: 1) атрибутивний (249), 2) часовий (196), 3) причиново-наслідковий (73), 4) умовний (69), 5) мети (58), 6) допустовий (17).

Спираючись на вже усталене в когнітивній лінгвістиці тлумачення будь-якого мовленнєвого утворення (компаративного блоку, парадоксального висловлення, словесного образу, художнього образу-символу, синтаксичної конструкції зокрема) як тривимірної величини, що інкорпорує передконцептуальну, концептуальну й вербальну іпостасі (Л.І. Бєлєхова, Т.Ю. Горчак, І.С. Гулідова, О.С.Маріна, О.Г. Cкідан, Н.В. Ярова). У контексті нашої роботи синтаксичну конструкцію розуміємо як таку, що має передконцептуальний (категоріальні архетипи: ХТОСЬ, ЩОСЬ. ДІЄ, ТАК, ТУТ, ТАМ. МАЄ, СТІЛЬКИ і таке ін.), концептуальний (синтаксичний концепт) й вербальний (словесне оформлення) виміри.

Передконцептуальний вимір синтаксичної конструції передбачає активацію імплікацій таких категоріальних архетипів, як Агенс, Патієнс, Дія, Процес, Стан, Час, Простір

У сучасній концептології існування синтаксичного концепту визнається дискусійним. Одні вважають, що синтаксичні концепти - «структурні схеми простого речення - знаки різних видів відношень, усвідомлені та класифіковані людиною» [133, с. 79]. За Л.О. Фурс, «синтаксично репрезентований концепт - це максимально абстраговані компоненти смислу, які концентрують у структурованому вигляді знання про світ і про мову, та спроектовані на їх репрезентацію у пропозиційній формі» [167, с. 13]. Синтаксичний концепт - типова пропозиція, зумовлена відповідною структурою схемою простого речення, характеризується як «категоріально-семантичний концепт, смисл», що робить його універсальним феноменом (при цьому, автори справедливо зазначають, що термін «синтаксичний концепт» - це скорочення, що вказує на «концепти, об'єктивовані синтаксичними засобами») [133, с. 82; 134, с. 31].

Інші лінгвісти введення до наукового обігу поняття «синтаксичний концепт» уважають термінологічною грою, у якій усталені граматичні явища (пропозиція, речення) отримують нові ярлики (напр., А.М. Приходько) Пропозиція як амодальний інваріант речення має лише одну з трьох необхідних для концепту конституентів - понятійний (денотат ситуації), тоді як про її перцептивно-образне і ціннісне начала навряд чи можна говорити [там само, с. 92]. І.П. Сусов вважає пропозицію складною, багаточленною, когнітивною, ментальною структурою, тому, на його думку, підводити її під поняття синтаксичного концепту недоречно. Специфічним аналогом пропозиціональних моделей є моделі репрезентації смислу речень, розроблені спеціалістами зі штучного інтелекту Роджером Шенком та Грегом Скреггом. Пропозицію ж не варто вважати видом концепту (І.П. Сусов).

Ми вважаємо, що синтаксичний концепт є складним ментальним комплексом, розумово-когнітивним кластерним утворенням, за допомогою якого людина встановлює й осмислює зв'язки й відношення між предметами, об'єктами, явищами й подіями реального й уявного світів.

Когнітивною основою синтаксичної конструкції є пропозиція (предикатно-актантна рамка) - структура репрезентації знань про певну ситуацію чи подію. Пропозиція - термін логіки, уведений англійським філософом і логіком Б.Расселом із метою логічного структурування елементарних речень, що складаються із предиката і аргументів і є базою знань людини про світ. Термін був транспонований до семантичного синтаксису і відмінкової граматики, а згодом до когнітивної граматики і фреймової семантики (Філмор, Лангакер). У когнітивній лінгвістиці пропозиція набула статусу мисленнєвого аналога певної ситуації із притаманними їй відношеннями (Веспуер). Когнітологи наголошують на тому, що більша частина структур знання людини має форму пропозиційних моделей, а їхньою особливістю є те, що вони виділяють елементи, надають їм характеристики та вказують на зв'язки між ними. Пропозицію розглядають як базову одиницю когнітивного моделювання (С.А.Жаботинська, Ленекер).

Пропозиційне моделювання концептів суголосне з фреймовим підходом до концептуального аналізу, адже ядром фрейму дослідники здебільшого обирають пропозиційні структури. (див, напр.: С.А. Жаботинська та ін.) Отже, у контексті нашої роботи, переосмислюючи положення когнітивної (С.А. Жаботинська, І.С. Шевченко) та конструкційної граматики (А.Голдберг) стосовно моделювання концептуальної структури синтаксичної конструкції, її модель преставляємо у вигляді фрейма як набору пропозицій, які демонструють реляції між основними найбільш узагальненими (схемними) категоріями мислення людини. За визначенням Р. Дірвена й М. Верспур, концептуальні моделі, що організують інформацію, втілену в синтаксичних конструкціях як матеріальних формах, є подієвими схемами. Вони постають центром, ядром концептуальної структури синтаксичних конструкцій.

Семантико-когнітивний аналіз синтаксичних конструкцій англомовної поетичної драми уможливив виявити типи подієвих схем, що визначаються за її приналежністю до того чи іншого базисного фрейму (С.А. Жаботинська). Так, буттєві схеми (being schema) слугують семантичними вузлами предметного фрейму, який є концептуальною моделлю синтаксичних конструкцій, найбільш поширених у поетичних драмах абсурду і мелодрамах (х серед загальної кількості конструкцій). Предметний фрейм містить різні буттєві схеми, що структурують інформацію стосовно властивостей предмета: ДЕХТО / ДЕЩО Є ТАКИЙ / ТАКА (якість): «I am a priest, A Christian, saved by the blood of Christ, Ready to suffer with my blood»; ДЕХТО / ДЕЩО Є ТАМ (локатив): «»; ДЕХТО / ДЕЩО існує ТОДІ (час) : «»; ДЕХТО / ДЕЩО існує ТАК (спосіб): «». Акціональний фрейм - це схеми стану і процесу, що репрезентують дію агенса, агенса і пацієнса, схему каузації.

Chorus:

“We do not know very much of the future

Except that from generation to generation

The same things happen again and again” (MIC: 260)

Thomas:

“I am here.

No traitor to the King.

This is the sign of the Church always,

The sign of blood. Blood for blood” (MIC: 336).

У третьому розділі «Макросинтаксичні одиниці синтаксичного простору англомовних поетичних драм: композиційно-смисловий аспект» виявлено види і типи композиційно-мовленнєвих форм як одиниць макросинтаксичного рівня синтаксичного простору англомовної поетичної драми та з'ясовано особливості синтаксичного простору її жанрових різновидів.

Композиційно-мовленнєві форми як макро-одиниці синтаксичного простору англомовної поетичної драми є складними функціональними текстово-мовленнєвими єдностями, що структурують зміст, упорядковують його розвиток і забезпечують цілісність та завершеність тексту (В.В. Виноградов, М.П. Брандес, А.О. Холодович). У контексті реферованої дисертації, слідом за С.В. Волковою, комозиційно-мовленнєві форми (далі - КМФ) розглядаємо як двобічні утворення, які виступають композиційно-мовленнєвими типами оповіді (опис, філосовський роздум, коментар, міркування, аргументація) та композиційно-структурними формами (монолог, діалог, полілог, авторська ремарка, внутрішній діалог-монолог), що виражені різними синтаксичними конструкціями. Змістові особливості КМФ виявляються через аналіз використаних в них мовленнєвих жанрів. За М.М. Бахтіним мовленнєвий жанр відображає відносно стійкі тематичні, композиційні та стилістичні типи висловлення, що є вербально-знаковими втіленнями типових ситуацій соціальної, психологічної й культурної взаємодії людей. Мовленнєві жанри організують мовлення практично у такий самий спосіб, як її організують граматичні синтаксичні форми ( М.М. Бахтін). У сучасній лінгвістиці репертуар мовленнєвих жанрів, окреслений М.М. Бахтіним, доповнено в лінгвістичних дослідженнях любовного дискурсу (О.В. Байоль) та англомовного наукового жанру в лінгвогенології (Т.В. Яхонтова). Відтак, спираючись на науковий доробок з проблеми мовленнєвих жанрів та на проведений нами жанрово-стилістичний аналіз досліджуваних драм, нами виокремлені такі мовленнєві жанри, як привітання, знайомство, світська бесіда, сварка, флірт, залицяння, благання, порада, погроза, сумнів, застереження, вмовляння, втішання, сповідь.

Установлено, що типи і види КМФ залежать як від синтаксичної організаціїї конструкцій, так і жанру тексту. Англомовні поетичні драми характеризуються спільним і відмінним набором КМФ, а звідси і превалюванням тих чи інших типів та видів КМФ. Поряд з цим особливості аранжування синтаксичного простору англомовної поетичної драми, специфіка КМФ обумовлюються також типом мовленнєвого жанру, що міститься в ньому. Синтактико-стилістичний та контекстуальний аналіз жанрових різновидів поетичних драм засвідчив наявність спільних композиційно-мовленнєвих форм, а саме: 1) власне монолог; 2) власне діалог; 3) діалог-монолог; 4) монолог-діалог; 5) полілог; 6) пісня у виконанні хору; 7) авторські ремарки. Натомість відмінними композиційно-мовленнєвими формами оповіді постають уявний внутрішній діалог-роздум, монолог-притча, гротескний діалог-флірт, монолог-проповідь, реквієм-молитва, які і зумовлюють жанрову своєрідність англомовних поетичних драм.

У героїко-трагічних поетичних драмах, в яких відображено трагічні події у суспільстві, конфлікт особистостістного й соціального, духовної і світської влади (В.Є. Халізєв) превалюють розлогі монологи й полілоги. Так, у поетичній драмі Т.С. Еліота «Убивство в храмі» в основі сюжета лежить дійсна історична подія епохи середньовіччя - зіткнення держави і церкви. Трагічною жертвою такого зіткнення став Архієпископ Кентерберійський Томас Бекет, видатний релігійний просвітитель, який прагнув обмежити свавілля англійського короля Генріха ІІ (Л.В. Коломієць). Домінантою композиційно-смислової структури цієї драми постають два полілоги, побудовані на великих за обсягом (від 10 до 20 віршових рядків) монологах дійових осіб. Полілоги постійно перериваються піснями у виконання хора кентеберійських жінок. У піснях, розміщених у сильних позиціях тексту, розгортається композиційно-сюжетна структура драми. На початку твору в них йдеться про тяжке життя народу після відїзду Томаса і звучить тривога з приводу його повернення до Англії: застереження Chorus: Thomas Archbishop, set the white sail between the grey sky/ And the bitter sea, leave us, leave us for France” (MIC: 252).

зосереджена

Своєрідною композиційно-мовленнєвою формою оповіді виявляється полілог Томаса з уявними спокусниками, представниками різних прошарків суспільства. За своєю формою - це полілог, а по суті є уявним внутрішнім діалогом-роздумом про смисл життя, пріоритет духовного над профанним, про роль Бога у житті людини, що виражено мовленнєвими жанрами: сумнів, порада, погроза, вмовляння, декларація, та втілюється шляхом вживання постійно повторюваних риторичних питань, , причиново-наслідкових й допустових складних синтаксичних конструкцій, експресивних еліптичних та імперативних конструкцій: Power obtained to glory, / Life lasting, a permanent possession. / Rule over man reckon no madness

T h o m a s

You forget the bishops

Whom I have laid under excommunication.

T e m p t e r

Hungry hatred

Will not strive against intelligent self-interest.

T h o m a s

You forget the barons. Who will not forget

Constant curbing of petty privilege.

T e m p t e r

Against the barons

Is King's cause, churl's cause, Chancellor's cause.

Tempter:

You hold the keys of heaven and hell.

Power to bind and loose: bind, Thomas, bind,

King and bishop under your heel” (MIC: 280).

Thomas: No! shall I, who keep the keys

Of heaven and hell, supreme alone in England,

Who bind and loose, with power from the Pope,

Descend to desire a punier power?” (MIC: 268)

Thomas:

“I give my life

To the Law of God above the Law of Man” (MIC: 334).

Наведений внутрішній уявний монолог-діалог як композиційно-мовленнєвий тип оповіді постає полемікою із самим собою щодо , характеризується насамперед паралелізмом, тотожністю структурної побудови, в основі якої знаходиться синтаксична модель S+P+Obj. Паралельні синтаксичні конструкції містять постпозитивні атрибути при субстантивному ядрі, виражені атрибутивними підрядними реченнями (You forget the bishops / Whom I have laid under excommunication; You forget the barons. / Who will not forget / Constant curbing of petty privilege.). Вони введені за допомогою відносних займенників whom, who, котрі слугують для зв'язку атрибутивного підрядного речення з головним. Прийменникова синтаксична конструкція N + of + N знаходить своє вираження у постпозитивному означенні (the keys оf heaven and hell, the doom of damnation). Тут прийменник of передає цілу гамму різних смислових відношень. Так, якщо у конструкції N + of + N прийменникова група (the keys оf heaven and hell) має значення володіння, то у тій самій конструкції прийменникова група (the doom of damnation), що оформлена тим самим прийменником, передає об'єктні відношення. Слід виокремити у наведеному уявному внутрішньому діалозі таку синтаксичну конструкцію як N's + N, що ґрунтується на автокомбінаториці іменника (King's cause, churl's cause, Chancellor's cause). Тобто його здатності комбінуватися з самим собою. Конструкції іменника у родовому відмінку з іменником у називному відмінку N's + N досить різнорідні за типом утворюючих їх іменників. Обмеження накладаються тільки на підклас іменників у родовому відмінку, оскільки тут має бути сема «істота» - King's cause, Chancellor's cause. Основою вищенаведеного уявного внутрішнього монологу слугує синтаксична конструкція V + O ₁ сформована принципом поєднання дієслів один з одним. Ці дієслова, у даному випадку форми інфінітиву (Descend to desire a punier power?

/ Delegate to deal the doom of damnation, / To condemn kings, not serve), мають здатність об'єднуватися в одну синтаксичну конструкцію і є катенативними дієсловами [37, с. 50]. У цій конструкції всі дієслова, а саме to descend, to desire, to delegate, to deal, to condemn, to serve є катенативними, оскільки можуть комбінуватися з дієслівними формами (інфінітивом) і поєднуватися між собою об'єктними відношеннями. Узгоджена взаємодія наведених синтаксичних конструкцій, справляє на читача враження тривалості, міркування й протиріччя. Виокремленний внутрішній уявний монолог-діалог містить МЖ міркування та МЖ з'ясування стосунків.

Так, специфічною композиційно-мовленнєвою формою оповіді англомовної героїко-трагічної поетичної драми є партія хору, що виконує реквієм-молитву. Реквієм-молитва (лат. Missa pro defunctis) - складна форма католицького богослужіння над померлим, що характеризується скорботно-патетичним звучанням (Р.Т. Гром'як ). У вилученому текстовому фрагменті хор виконує реквієм Te Deum (укр. Тебе, Бога, хвалимо). Згідно з традиційною версією реквієм-молитва була створена за натхненням Святого Духа Амвросієм Медіоланським та Блаженним Августином з нагоди хрещення останнього на Пасху 387 р. Наведений реквієм-молитва є формою богослужіння над жорстоко убитим в храмі архієпископом Кентеберійським:

C h o r u s [while a Te Deum is sung in Latin by a choir

in the distance]

1) We praise Thee, О God, for Thy glory displayed in all the

creatures of the earth,

in the snow, in the rain, in the wind, in the storm; in all of

Thy creatures, both the hunters and the hunted.

2) For all things exist only as seen by Thee, only as known

by Thee, all things exist

Only in Thy light, and Thy glory is declared even in that

which denies Thee; the darkness declares the glory

of light.

3) Those who deny Thee could not deny, if Thou didst not

exist; and their denial is never complete, for if it

were so, they would not exist.

4) They affirm Thee in living; all things affirm Thee in living;

the bird in the air, both the hawk and the finch; the

beast on the earth, both the wolf and the lamb; the

worm in the soil and the worm in the belly.

5) Therefore man, whom Thou hast made to be conscious of

Thee, must consciously praise Thee, in thought and

in word and in deed.

6) Even with the hand to the broom, the back bent in laying

the fire, the knee bent in cleaning the hearth, we,

the scrubbers and sweepers of Canterbury,

The back bent under toil, the knee bent under sin, the hands

to the face under fear, the head bent under grief,

Even in us the voices of seasons, the snuffle of winter, the

song of spring, the drone of summer, the voices of

beasts and of birds, praise Thee.

7) We thank Thee for Thy mercies of blood, for Thy

redemption by blood.

8) For the blood of Thy martyrsand saints

Shall enrich the earth, shall create the holy places.

9) For wherever a saint has dwelt, wherever a martyr has

given his blood for the blood of Christ.

Зазначена реквієм-молитва містить 9 синтаксичних конструкцій. Перша синтаксична конструкція виражена простим реченням, ускладненим діприслівниковим зворотом й однорідними членами речення. Друга конструкція - це складне речення з супідрядністю, тобто двома підрядними реченнями: умови, складне речення з підрядним додатку, яке поєднане з головним реченням за допомогою атрибутивного синтаксичного зв'язку з відносним займенником “which”. Третя синтаксична конструкція є складним реченням з підрядними реченнями умови. Четверта - це складносурядне речення, ускладнене однорідними членами речення. П'ята синтаксична конструкція є складнопідрядним реченням з підрядним означальним (whom Thou hast made to be conscious of Thee), підпорядковане сурядному реченню (Therefore man must consciously praise Thee) й поєднане з ним за допомогою відносного займенника whom. Окрім підрядного означального наведена синтаксична конструкція ускладнена однорідними членами речення (in thought and in word and in deed). Шоста частина реквієм-молитви містить дієприкметникові звороти, однорідні члени речення та відокремлену прикладку (we, the scrubbers and sweepers of Canterbury,…).Сьома синтаксична конструкція є простим реченням, ускладненим однорідними членами. Наступна восьма синтаксична конструкція також містить просте речення, ускладнене однорідними членами. І фінальна синтаксична конструкція є підрядними реченнями місця. Наведена реквієм молитва містить такі мовленнєві жанри, як прохання, та вдячність.