Мовні засоби вираження самотності у сучасній франкомовній літературі

The article focuses on the linguistic ways which present one of the human emotional states - loneliness. This emotion is the distinguishing feature of the contemporary postmodern world. The novel "Hygiene and the Assassin" by the Belgian writer Amelie Nothomb is chosen for our research. The investigation into the linguistic aspects through the human emotions is the actual branch in the scientific studies. The method of the analysis of the definition from the dictionary was chosen for the presentation of the lexemes which designate the emotional state of loneliness. The method of the sampling from the work of art gave the possibility to create the base of the descriptive material for our research. The emotional state of loneliness presented in the contemporary French novel is distinguished by the ambivalence. The characteristics of this emotion include positive and negative nuances. The noun "solitude " is an explicit way of the expression of this emotional state. The modern French prose displays the implicit means of the representation of the character's emotions. Emotional expression is the result of the oxymoron and contrasting combination of "solitude - reconfortant". The description of the opacity and physical obesity is served for the demonstration of the total mood in the novel. The using of the expression "misanthrope " indicates its connection with emotional state of loneliness. The material which is analyzed in this article indicates the anthropocentric tendency in the contemporary investigation.

Key words: stylistic means, emotional load, loneliness, explicit means, implicit means, postmodernism.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями

Самотність є характерною рисою сучасного постмодерністичного світу. Необхідність пошуку лінгвістичних репрезентацій цього емоційного стану в сучасному франкомовному романі, різноманітність мовознавчих студій (внутрішній світ людини вивчається, зокрема, лінгвокультурологією, семантикою, прагматикою, стилістикою), потреба упорядкувати наявні результати досліджень зумовила актуальність теми, яку ми обрали для дослідження.

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми

Значна кількість фактичного матеріалу зумовлена актуальністю досліджуваної теми. Такі вчені, як А. Вєжбіцька ("Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and universals"), В. А. Маслова ("Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста"), В. І. Шаховський ("Типи емотивної лексики") присвятили свої праці вивченню характеристик лінгвоемоційної картини світу, а також способам її мовної репрезентації.

У праці "Відображення стану самотності персонажа у французькій постмодерністській прозі: лінгвокогнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти" Ю. О. Лісова запропонувала лінгвістичні засоби вираження емоції самотність [1].

Ж.В. Буць у статті "Засоби вербалізації текстового концепту самотність у сучасній французькій "жіночій" прозі (на матеріалі роману К. Шазаль "L'institutrice") розглянула засоби вербалізації цієї емоції у сучасному франкомовному романі. Вказано фактори, що актуалізують емоцію самотності [2].

О.В. Байоль вивчає концептуальну єдність, яка відображається у літературній картині світу, у наукових працях "Ядерні номінації концепту самотність (на матеріалі драматургічного дискурсу Теннессі Вільямса)" та "Периферійні номінації концепту самотність (на матеріалі драматичних творів Теннессі Вільямса)" [3; 4].

Мета статті - дослідження семантичних особливостей емоційного стану самотності на матеріалі роману бельгійської письменниці Амелі Нотомб "Гігієна вбивці". Завдання статті - описати лексичну репрезентацію стану самотності у сучасному французькому романі.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Характерною ознакою постмодерністичної епохи стала його емоційне навантаження настроєм самотності. Головне слово, що репрезентує самотність у сучасній французькій мові, є іменник solitude (f) та похідний від нього прикметник seul. Ці слова часто зустрічаються у сучасній художній літературі. Проте вони не єдині виражають даний емоційний стан людини. Самотність постмодерністичного героя може виражатися як експліцитними, так і імпліцитними засобами.

Для того, щоб окреслити це поняття, ми беремо до уваги визначення, які наявні у словниках. В одинадцятитомному "Словнику української мови" знаходимо таке визначення поняття самотність: "Властивість і стан за знач. самотній; усвідомлення такого стану" [5]. Словник позначає самотній як самітній, що означає "який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам", а також "який не має сім'ї, рідних, близьких; одинокий; сам" [5].

У словнику французької мови Larousse натрапляємо на такі визначення досліджуваного поняття (solitude n.f.): "Etat de quelqu'un qui est seul momentanement ou habituellement"; "Etat de quelqu'un qui est psychologiquement seul"; "Caractere d'un lieu od l'on se sent seul, isole" [6]. Розглянемо також визначення слова самотній (seul): "Qui n'est pas en compagnie de quelqu'un d'autre, qui se tient a l'ecart des autres; peut etre renforce par tout"; "Qui est sans relation, ami, parent"; "Qui est isole des autres"; "Qui ne beneficie d'aucune aide, d'aucune intervention exterieure" [6].

У словнику Oxford Advanced Learner's Dictionary самотність подано так: "the state of being alone, especially when you find this pleasant", а також визначення самотній: "unhappy because you have no friends or people to talk to" [7].

Головний герой роману Притекстат Тах живе абсолютно сам. Автор вживає не тільки прикметник seul, але й підкреслює "абсолютну" самотність персонажа через фразу sans le moindre animal familier: Il vivait seul et sans le moindre animal familier. Chaque jour, une infirmiere tres courageuse passait vers 17 heures pour le laver. Il n'aurait pas supporte que l'on fit ses courses a sa place: il allait luimime acheter ses provisions dans les epiceries du quartier. Son secretaire, Ernest Gravelin, vivait quatre etages plus haut mais evitait autant que possible de le voir; il lui telephonait regulierement et Tach ne manquait jamais de commencer la conversation par: "Desole, mon cher Ernest, je ne suis pas encore mort." [8]. У цьому прикладі ми бачимо один з можливих проявів самотності - недовіра Таха до всіх людей: він іде робити покупки сам. Секретар Ернест намагається його уникнути за будь якої можливості - в оригіналі це відображено фразою autant que possible. Останнє речення прикладу - своєрідна іронія, такий собі жарт Таха. З тією ж недовірою він готує собі напій сам, що підкреслено прикметнику lui-meme: Il tenait a se les preparer lui- meme, car il ne faisaitpas confiance auxproportions des autres [8].

Тах особисто окреслює свій стан іменником solitude n. f. Для нього є радістю можливість, що його твори не будуть прочитані, за його ж словами, "тривіальними поглядами". В цьому уривку ми бачимо певний контраст: з одного боку, самотність переважно сприймається як негативне явище, з іншої, вжитий прикметник reconfortant. Розглянемо коротко ці два поняття. У психології самотність означає соціально- психологічне явище; вона пов'язана з відсутністю позитивно окреслених емоційних зв'язків з іншими людьми або страхом їх втратити [9]. Словник Larousse окреслює reconfortant як "qui apporte du reconfort" [6]. В свою чергу іменник reconfort n. m. означає "ce qui reconforte, donne de la force, de l'energie" [6]. Отже, стан самотності, відчуженість головного героя зміцнює його: N'est-ilpas reconfortant, pour un vrai, un pur, un grand, un genial ecrivain comme moi, de savoir que personne ne me lit? Que personne ne souille de son regard trivial les beautes auxquelles j'ai donne naissance, dans le secret de mes trefonds et de ma solitude? [7; 8].

Для Таха звично бути самотнім, тому він попереджає Ніну, журналістку, що в майбутньому її чекає така ж доля: Je suis en train d'assister a un spectacle extraordinaire: je croyais, comme le commun des mortels, que la reincarnation etait un phenomene post mortem. Et voila que, sous mes yeux de vivant, je vous vois devenir moi!...Il faudra vous habituer a mepriser la logique des autres, desormais. Il faudra, par consequent, vous habituer a etre seule, ne le regrettez pas [8].

Журналісти, які прийшли взяти інтерв'ю у Таха, окреслюють його відчуженість дієприкметником exile, що означає вигнанець, той, кого вигнали: Pauvre Tach! Pauvre titan exile! [8]. В тлумачному словнику української мови вигнанець - це "той, хто вигнаний, висланий кудись з певної місцевості, території" [5]. Людина отримує такий статус через інших, в той час як Тах добровільно робить сам себе вигнанцем. Беручи до уваги визначення, можна звернути увагу, що персонаж не є "вигнаним" з якоїсь території - він сам створює простір свого відчуження.

Згідно з загальноприйнятими стереотипами повна людина не є привабливою. Нотомб описує головного персонажа як дуже товсту особу, що веде малорухливий спосіб життя: Тах запевняє, що не може рухатися. Причиною переїдання і відсутності фізичної активності було бажання не зустрічатися з людьми: A dire vrai, que ce sedentaire adipeux ait survecu jusqu'a l'age de quatre-vingt-trois ans rendait perplexe la medecine moderne. Cet homme etait tellement gras que depuis des annees il avouait ne plus etre capable de marcher; il avait envoye paitre les recommandations des dieteticiens et se nourrissait abominablement [8].

Тах уникає різними способами контактів з людьми. Він намагається будь-що зберегти свою самотність, свою відчуженість. Це ілюструє наступний приклад: Monsieur Tach, le monde entier a admire la determination avec laquelle vous avez refuse d'entrer a l'hopital, malgre les injonctions des medecins [8]. Намагання зберегти непорушність стану самотності виражається завдяки фразі refuser d'entrer a l'hopital у поєднанні з іменником la determination.

У романі ми бачимо вживання таких іменників, як le celibat - целібат та la goinfrerie - обжерливість, що теж наштовхує на думку про свідомий вибір героя бути самотнім. Тах не має бажання ні з ким одружуватися: пояснює, що він начебто не хоче мучити дружину. Обжерливість - також спосіб зробити себе самотнім, це своєрідне відгородження від людей: La liste est longue: le celibat, la goinfrerie, etc....Bien sur, la bonte n'a jamais ete mon seul motif. Le celibat par exemple: il est notoire que je n'ai aucun interit pour le sexe. Mais j'aurais pu me marier quand mime, ne serait-ce que pour le plaisir d'emmerder ma femme. Eh bien non, car c'est la que ma gentillesse intervient: je ne me marierai pas pour epargner cette malheureuse [8].

Окрім обжерливості і целібату Тах знаходить інші способи відгородити себе від інших. Письменниця використовує в даному випадку іменники transparence n. f. - прозорість і metal n. m. - метал: - Pourquoi buvez-vous dans du metal? - Je n'aime pas la transparence. C'est aussi l'une des raisons pour lesquelles je suis si gros: j'aime qu'on ne voie pas a travers moi [8]. Тах не любить пити з прозорих чашок: він не любить прозорості, що є виявом чистоти. З цієї причини він є повний: щоб ніхто не зміг "дивитися крізь нього". На нашу думку, це вираз втечі і самовідгородження.

Ще одним виразом відчуженості Таха є його намагання знищити будь-які докази свого минулого: Les journalistes sont des etres denues de scrupules, vous le savez. J'ai done fouille votre passe sans vous consulter puisque vous me l'auriez interdit. Je vous vois sourire et je sais ce que vous pensez: que vous n'avez laisse aucune trace de vous, que vous etes le dernier representant de votre famille, que vous n'avez jamais eu d'ami, bref, que rien ne pourrait me renseigner sur votre passe. Erreur, cher monsieur. Il faut se mefier des temoins sournois. Il faut se mefier des lieux ou l'on a vecu. Ils parlent. Je vous vois rire a nouveau [8].

Тах заявляє, що не любить дивитися на себе в дзеркало. Це вказує на своєрідне намагання відгородитися також і від самого себе: Moi, je ne me vois pas. Je ne me regarde jamais dans les miroirs [8].

У головного персонажа своє бачення щодо письма. Якщо письменники бажають передати певну інформацію, то Тах чітко говорить про те, що його твори є засобом власної насолоди, а не комунікації: - En ce cas, pourquoi ecrire? Pourquoi chercher a communiquer? - Attention, ne melangez pas: ecrire, ce n'est pas chercher a communiquer. Vous me demandez pourquoi ecrire, et je vous reponds tres strictement et tres exclusivement ceci: pour jouir [8].

У Таха свій спосіб спілкування. Йому не потрібно прямо говорити з людиною: якщо вона щось написала, він може це прочитати: - Vous parlez beaucoup de Celine....L'avez-vous rencontre? - Non, j'ai fait beaucoup mieux: je l'ai lu [8].

Головний персонаж чітко вказує на причину своєї добровільної самотності: він називає себе мізантропом, що означає того, хто ненавидить людей і, як наслідок, уникає їх: "a person who hates and avoids other people" [7]. Ілюстративний приклад з роману: - Avez-vous rencontre d'autres ecrivains? - Non, je n'ai rencontre personne et personne n'est venu me rencontrer. Je connais tres peu de gens... Si je vis seul, ce n 'est pas tant par amour de la solitude que par haine du genre humain. Vous pourrez ecrire dans votre canard que ^ je suis un sale misanthrope [8].

Цікавим є те, як журналіст описує відчуженість письменника: він окреслює її іменником pudeur n. f., що означає сором'язливість та стриманість: Alors, expliquez-moi pourquoi vous etes si pudique, vous? - Qu'est-ce que vous me chantez la? - Mais oui. Cela fait soixante ans que vous etes ecrivain a part entiere et ceci est votre premiere interview. Vous ne figurez jamais dans les journaux, vous ne frequentez aucun cercle litteraire ou non litteraire, a vrai dire, vous ne quittez cet appartement que pour faire des emplettes. On ne vous connait meme aucun ami. Si ce n'est pas de la pudeur, qu'est-ce que c'est? [8].

Висновки та перспективи

У даній статті ми проаналізували поняття стану самотності, використавши словникові статті. Цей емоційний стан у романі виражається як експліцитним (через іменник solitude n.f. і спільнокореневі слова), так і імпліцитним способами. Емоційної експресії досягається часто контрастним, оксюморонним поєднанням понять "solitude - reconfortant". Для передачі загального настрою автор вдається до опису понять фізичної повноти та непрозорості. Перспективу досліджень ми вбачаємо у дослідження мовного виразу інших емоцій та їх порівняння.

Список використаних джерел та літератури