Емотивність фразеологічних одиниць німецької мови та потреби евфемії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емотивність фразеологічних одиниць німецької мови та потреби евфемії

Н.Г. Махоніна

На матеріалі німецьких фразеологізмів-евфемізмів та неевфемістичних фразеологізмів, компоненти яких зазнали заміни під дією різних табу, розглянуто вплив субституції, обумовленої евфемією, на емотивність фразеологізмів. Визначено, що виникнення та трансформації певної кількості фразеологізмів можна пояснити впливом табу, спричинених почуттям страху, пристойності, делікатності.

Ключові слова: фразеологізм, субституція, евфемізм, евфемія, табу, емотивність, иолітко- ректність.

На материале немецких фразеологизмов-эвфемизмов и неэвфемистических фразеологизмов, компоненты которых изменились под действием разных табу, рассмотрено воздействие субституции, обусловленной эвфемией, на эмотивность фразеологизмов. Установлено, что возникновение и трансформации некоторых фразеологизмов можно объяснить влиянием табу, вызванных чувством страха, пристойности, деликатности.

Ключевые слова: фразеологизм, субституция, эвфемизм, эвфемия, табу, эмотивность, политкорректность.

A lot of factors influence the emotivity of language units, one of them is principal tendency of modern languages to euphemisation. Genesis of some phraseological units and various transformations in other ones can be explained by euphemisation influence. The phenomenon of euphemisation is closely associated with so called linguistic taboos. The article reviews phraseological units from the perspective of taboo classification proposed by Stephen Ullman. He divided taboos into three categories according to the psychological motivation behind them: the taboo of fear, the taboo of propriety, the taboo of delicacy.

The purpose of the research is to examine the influence of lexical and grammar substitution (caused by euphemisation) on emotive characteristics of derived idioms. The study deals with two types of idioms: 1) phraseological euphemisms, which correspond to traditional (sex, death, alcoholism) and the latest linguistic taboos (homosexuality); 2) phraseological units that do not cover tabooed notions but which components were substituted under the euphemisation influence.

Special attention is paid to the modern manifestation of the taboo of delicacy - political correctness and substitutions in phraseological units aimed at offence minimization to racial, cultural or any other identity group.

Key words: idiom, substitution, euphemism, euphemisation, emotivity, political correctness.

Постановка проблеми. Емотивна сторона мовних знаків є не лише цікавим, а й досить складним з лінгвістичної точки зору феноменом. На механізм формування емотивності впливає досить багато найрізноманітніших факторів, одним з яких є евфемізація, що «входить у число найбільш активних мовних механізмів, покликаних до життя загальною тенденцією до іносказання... та прагненням до пом'якшення й маскування висловлюваної точки зору» [5, с. 3].

Матеріалом дослідження стали евфемістичні фразеологічні одиниці (далі - ФО) німецької мови, що представляють як традиційні сфери евфемізації (секс, смерть, пияцтво), так і новітні табуйовані сфери (гомосексуалізм), а також неев- фемістичні фразеологізми, компоненти яких зазнали заміни під впливом евфемії в сучасному дискурсі.

Мета роботи - дослідити зв'язок між семантичною субституцією, викликаною потребами евфемії, та емотивними характеристиками фразеологізмів.

Аналіз основних досліджень. Евфемізми почали вивчати у лінгвістиці з XIX століття. Саме тоді німецький лінгвіст Г. Пауль виділив їх у схемі семантичних замін. Протягом ХХ століття евфемія розглядалася фрагментарно як засіб ве- рбалізації давніх табу. Сьогодні евфемізми дедалі частіше привертають до себе увагу вітчизняних і зарубіжних науковців. К. О. Кантур, О. І. Манютіна, Л. П. Крисін, О. М. Прудивус, А. М. Кацев, В. П. Москвін, О. П. Сенічкина, К. Алан, К. Барідж, Н. Цельнер розглядають евфемію з лексико-семантичних, прагматичних або функціональних аспектів. Актуальним є також лінгвокогнітив- ний підхід до проблеми. Новизною характеризуються спроби розглянути евфемі- зми під кутом зору емотології (М. В. Гамзюк), в руслі останньої концепції написана й запропонована до розгляду стаття.

Виклад змісту дослідження. Під евфемією розуміють «вибір більш м'яких, менш категоричних засобів презентації різноманітних понять і явищ» [1, с. 152], які вживаються з різних суспільних або особистих міркувань. Перші евфемізми (гр. euphemia - «благовислів») - узуальні (або оказіональні) непрямі найменування негативно забарвлених денотатів - з' явилися ще у часи тотемізму й були пов'язані з забобонним страхом первісних людей через обмеженість власних сил. Таким чином, табу страху стало найстарішим рушієм мовних і мовленнєвих заборон.

Фразеологізмів евфемія торкнулася у період переходу від тотемізму до більш ускладнених релігійних форм. Для християн були характерні благоговійний трепет перед Богом як вищою істотою та заборона згадувати його ім'я надаремно, тому однослівне емотивне речення Allmachtiger! (вигук переляканого здивування), де замість прямого звертання до Бога міститься його евфемістичний опис (букв. «всемогутній»), є досить типовим прикладом евфемії, обумовленої релігійним табу.

Оцінюючи субституцію фразеологічних компонентів та її вплив на модифікацію фразеологічного значення, можна говорити про те, що певна кількість нових ФО утворилася внаслідок евфемістичних замін. Фразеологізм-новотвір дозволяв мовцю вільно виразити свої емоції й не порушувати релігійні заборони. Наприклад, від емотивного вигуку на позначення роздратування zum Teufel nochmal! (букв. «до біса ще раз») утворилася нова ФО, де замість назви ворога всього людства виступає один з птахів, що асоціювалися з дияволом: zum Kuckuck nochmal! (букв. «до зозулі ще раз»). При порівнянні стає зрозумілим, що похідна одиниця характеризується зменшеною інтенсивністю вираження незадоволення.

Сучасною найпродуктивнішою формою вияву табу страху є згадування смерті та хвороб. Ось декілька фразеологізмів сучасної німецької мови зі значенням «померти»: das Essbesteck fallen lassen (букв. «дозволити столовим приборам впасти», тобто «припинити їсти», а відтак і жити), den Loffel abgeben (букв. «відкласти ложку», тобто знов та сама модель: «припинити їсти»), seine letzte Reise an- treten (букв. «почати останню подорож»), bei Petrus anklopfen (букв. «постукати до святого Петра») або sich mit Petrus bekannt machen (букв. «познайомитися зі святим Петром»), j-m tut kein Zahn mehr weh (букв. «у когось більше не болять зуби»), in den letzten Hafen einlaufen (букв. «зайти в останній порт») тощо.

Субституцією компонентів відмічені лише поодинокі евфемістичні фразеологізми з цього тематичного кола: j-s letzte Stunde hat geschlagen / ist gekommen («букв. «чийсь час настав / година прийшла», тобто «хтось помер») > j-s letztes Stundlein hat geschlagen / ist gekommen (букв. «чиясь годинка пробила»). Для вихідної одиниці є характерним відтінок пишномовності, серйозного ставлення, для похідної - жартівливого кепкування, насмішкуватості. Тобто завдяки субституції компонентів ФО відбулася зміна оцінності (детальніше про табу страху та його вплив на значення ФО див.: [4]). фразеологізм субституція німецький емотивний

Із розвитком суспільства ускладнювалися й сфери табуювання, але сам феномен мовної заборони залишався незмінним. По мірі того, як ставали витонченішими форми побуту людини, зростала роль табу пристойності. Сучасна мовна поведінка значною мірою підпадає під вплив цього табу, яке не дозволяє вербалізацію певних фізіологічних процесів: Krumelhusten haben (букв. «кашляти через крихти», тобто «блювати»), Neptun beschenken / opfern (букв. «приносити подарунки / жертви Нептуну», тобто «блювати під час морської подорожі»), сфери задоволення природних потреб: ein Ei legen (букв. «відкладати яйце», тобто «відправляти природні потреби»), telefonieren mussen (букв. «треба зателефонувати», тобто «вийти для задоволення природних потреб»), статевих відносин та всього з ними пов'язаного: diat leben (букв. «сидіти на дієті», тобто «не мати сексуальних стосунків»), vom anderen Ufer sein (букв. «бути з іншого берега», тобто «бути гомосексуальним»).

Щодо субституції у цій групі ФО, то замінам підлягають т. зв. «непристойні» фразеологічні складові. Фразеологізми з подібними компонентами мають високий ступінь виразності, але незручні у спілкуванні, тому заборонені у практиці комунікації складові потребують заміни, проте не на шкоду експресивності. Наприклад, при створенні евфемістичних субститутів для лайок з метою, не вимовляючи грубого або неприємного слова, все таки дати зрозуміти співбесідникові, про що йдеться, найчастіше використовуються звукові аналогії: So eine Scheifie! (букв. «от же ж лайно!») > So eine Scheibe! (букв. «от же ж шайба!»). В утворених в результаті субституції компонентів за фонетичних принципом ФО цікавим є те, що, хоча базове слово у похідній одиниці досить легко вгадується, сам «новотвір» дозволяє виразити сенс, еквівалентний сенсу забороненого поняття, й уникнути при цьому негативної реакції адресата (образи, страху, обурення, гніву). Це досягається, у тому числі, завдяки зменшенню градуса вираження грубості у похідному фразеологізмі порівняно з вихідним: j-n, etw. durch die Kacke ziehen (букв. «протяги когось, щось через лайно», тобто «виставити кого-небудь у смішному вигляді, висміяти») > j-n, etw. durch den Kakao ziehen (букв. «протяги когось, щось через какао», тобто «виставити кого-небудь у смішному вигляді, висміяти») (детальніше про табу пристойності та його вплив на значення ФО див.: [3]).

Останнє з виділених С. Ульманом [7, с. 152] табу - табу делікатності - обумовлюється бажанням уникати грубої безтактності стосовно різних членів соціуму. У німецькій мові достатньо фразеологізмів, які характеризуються обережним зверненням, наприклад, до денотативної сфери фізичних недоліків: Die Gra- zien haben nicht an seiner / ihrer Wiege gestanden (букв. «грації не стояли поряд з її / його колискою», тобто «вона / він не дуже приваблива (-ий)»); моральних або розумових вад: feucht gefruhstuckt haben (букв. «з'їсти вологий сніданок», тобто «зранку хильнути»), nicht bis drei zdhlen konnen (букв. «не вміти лічити до трьох», тобто «бути не дуже розумним»); протиправних дій: kaufen, wenn niemand im Laden ist (букв. «купувати, коли в магазині нікого нема», тобто «красти»), die Raupen absuchen (букв. «обшукувати гусениць», тобто «красти з фруктових дерев»).

ФО, які б покривали вказані денотативні сфери, немало, проте лише деякі з них зазнали субституції: nicht alle1 auf dem Christbaum2 haben > nicht alle Nadeln1 an der Tanne2 haben. Вихідний фразеологізм звертається до образу різдвяної ялинки, на якій горять не всі ліхтарики, оскільки світло - споконвічний символ розуму, кмітливості в німецькій культурі: Drei Lichter verloschen nicht: Gott, Vernunft undLiebe (букв. «три світла не згасають: бог, розум та кохання»); Wer kein Licht im Kopf hat, der kann niemand mehr leuchten (букв. «у кого нема світла в голові, той вже нікому не може світити»); Er hat kein (gross) Licht in seiner Laterne (букв. «у його ліхтарі немає (небагато) світла»). Щодо похідного евфемістичного фразеологізму, то він оперує моделлю «чогось не вистачає для нормального функціонування» (букв. «на ялинці не всі голки»). Цей приклад ілюструє процес, характерний для розвитку фразеологічної системи у часі, - пошук найбільш вдалої форми вираження для певного денотату. Ефект новизни, що супроводжує похідну одиницю певний час після створення, актуалізує її виразні можливості, а отже, й інтенсивність вираження емоції. Відповідно, можна говорити про модифікацію емотивності у похідній одиниці у порівнянні з вихідною.

У наш час табу делікатності переплітається з політичною коректністю, що, на думку С. Г. Тер-Мінасової, «виражається в прагненні знайти засоби мовного вираження замість тих, які зачіпають почуття й гідність індивідуума, обмежують його людські права звичайною мовною нетактовністю і / або прямолінійністю відносно расової і статевої приналежності, віку, стану здоров'я, соціального статусу, зовнішнього вигляду тощо» [6, с. 215]. К. Балле [2], згідно з вимогами політичної коректності, відносить до словесних табу прямі позначення непрестижних професій, негативних явищ в області політики, економіки, соціального життя, оніми, що дискримінують осіб літнього віку, іноземців, осіб з фізичними й розумовими недоліками, осіб, що потрапили в складну життєву ситуацію.

Уникнення прямих номінацій, наприклад, непрестижних професій або занять, мали місце й до епохи політичної коректності (про це свідчать наведені нижче приклади, датовані кінцем ХІХ століття), але метою евфемістичних фразеологізмів тих часів було просте вуалювання неприємних денотатів: er ist ein Kra- vattenfabrikant (прибл. «він виробляє краватки у промислових обсягах», тобто «він вішає злочинців», тому що страта через повішення нагадує затягування краватки), er ist ein Klinkenputzer (букв. «він полірувальник дверних ручок», тобто «жебрак», оскільки жебраки, просячи милостиню, постійно «труться» біля дверей), sein Va- ter war ein Drahtzieher (прибл. «його батько постійно тягнув за дзвінковий провід», тобто «він жебрак», етимологія виразу ідентична вищезгаданій ФО). Такий підхід характеризується якоюсь мірою делікатним ставленням до почуття гідності учасників комунікації, але докорінно відрізняється від бажання не дискримінувати співрозмовника за допомогою мови або навіть додати йому важливості. Пор. з назвами, які пропонувалися д-ром Фрицем Молле у «Довіднику професій» [8, S. 22220] з метою підвищення суспільної поваги до праці прибиральниці (Putzfrau): Raumpflegerin (букв. «доглядальниця приміщень»), Parkettakrobatin (букв. «паркетна акробатка»), Besenartistin (букв. «артистка мітли»), Bodenmasseu- se (букв. «масажистка підлоги»), Fufibodenkosmetikerin (прибл. «паркетний косметолог»), Raumkosmetikerin (букв. «косметолог приміщень»), Schrubberfee (букв. «фея швабри»), Staubtuchwedler (букв. «обмахувачка ганчіркою»), Aushilfe (букв. «помічниця»). Від іменника Raumpflegerin, до речі, з'явився евфемістичний фразеологізм на позначення обов'язків прибиральниці: die Raume pflegen (букв. «доглядати за приміщенням»).

На лексичному рівні досягти паритетного розподілу соціального, вікового, гендерного, професійного та інших співвідношень набагато легше, ніж у фразеології. Фразеологічний фонд будь-якої мови характеризується наявністю яскраво вираженої оцінності (з превалюванням одиниць з аксіологічним мінусом) та виразності, одиниця, позбавлена цих якостей, може бути сталою, але аж ніяк не фразеологічною: reiferer Herr (букв. «зрілий чоловік»), reifere Dame (букв. «зріла жінка»), а виразна ФО часто не є політкоректною: Das war eine Milchmadchenrech- nung (букв. «це були розрахунки дівчинки-молочниці», тобто «наївні, відірвані від реальності сподівання на сприятливий кінець»). Таким чином, просування політко- ректності в царину фразеології наштовхується на диференційні ознаки фразеологізмів як таких.

Однак можна навести кілька прикладів усунення «гендерних перекосів» за допомогою часткової або повної субституції компонентів стійкого виразу. Заміна чоловічого роду на множину - найбільш безболісний засіб перетворення формального складу ФО без руйнування самого фразеологізму, як, наприклад: Der kluge Mann baut vor (прибл. «Розумний чоловік готується до всього заздалегідь») > kluge Leute bauen vor (прибл. «Розумні люди готуються до всього заздалегідь»). Спричинена суспільними факторами незначна граматична субституція викликала також зміни в емотивності похідної одиниці порівняно з базовою: трансформована одиниця відрізняється підкресленою ввічливістю, бажанням дотриматися комільфо, не кажучи вже про її широкі потенційні емотивні можливості.

Під впливом політичної коректності деякі ФО отримали ще одну форму роду: das fuhlt (sieht) auch eine blinde Frau mit dem Kruckstock (букв. «це бачить навіть сліпа жінка з ковінькою», тобто «це очевидно») та das sieht doch ein Blinder mit dem Kruckstock! (букв. «це бачить навіть сліпий з ковінькою» з ідентичним значенням).

Висновки

Евфемістичні фразеологізми мають різну структуру, характеризуються історичною мінливістю й великим динамізмом у розвитку. Їхнє виникнення та трансформації можна пояснити впливом різних видів табу: страху, пристойності, делікатності. Додатковим ефектом від будь-якої трансформацій ФО (у тому числі й від субституції компонентів) є вплив на емотивність. Незалежно від типу табу субституція впливає на емотивність похідної ФО у порівнянні з базовою таким чином: при відсутності суттєвих відмінностей у предметно-логічних значеннях похідної та вихідної одиниць заміна табуйованих складових на нейтральні сприяє зменшенню інтенсивності; коли ж при субституції компонентів ФО відбувається зсув у денотативно-сигніфікативному значенні, це викликає зміни в оцінності й емотивному тоні.

Бібліографічні посилання

1. Кантур К. О. Евфемія в соціально-економічному дискурсі / К. О. Кантур // Вісник Житомир. держ. ун-ту: Серія: Філологія. - 2009. - Вип. 45. - С. 152-155.

2. Мальцева Г. Л. Политическая корректность в аспекте российско-германской межкультурной коммуникации [Електронний ресурс] / Г. Л. Мальцева, Р. М. Москвина,

3. И. Туманов. - Режим доступу : http://www.isuct.ru/konf/hum2005/lang_edu_rus_ 2005.htm#Politkorrektnost_Maltseva.

4. Махоніна Н. Модифікація емотивності фразеологічних одиниць німецької мови та потреби евфемії: табу пристойності / Н. Махоніна // Філол. науки. - 2013. - Вип. 13. - 80-85.

5. Махоніна Н. Г. Модифікація емотивності фразеологічних одиниць німецької мови та потреби евфемії: табу страху / Н. Г. Махоніна // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія». Сер.: Філологічна. - 2013. - Вип. 34. - С. 140-142.

6. Порохницкая Л. В. Концептуальные основания эвфемии в языке (на материале английского, немецкого, французского, испанского и итальянского языков) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филос. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка», 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Л. В. Порохницкая. - М., 2014. - 45 с.

7. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация : учеб. пособие. - М. : Слово/ Slovo, 2000. - 624 с.

8. Ульман С. Семантические универсалии / С. Ульман // Новое в зарубежной лингвистике / отв. редактор Б. Успенский. - Вып. 5. - М. : Прогресс, 1970. - С. 250-299.

9. Kupper H. Worterbuch der deutschen Umgangssprache: Digitale Bibliothek [CD-Version]: elektronisches Worterbuch / Heinz Kupper. - Band 36. - Berlin : DIRECTMEDIA Publishing GmbH, 2000. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор., 12 см.

10. Kantur, K. (2009), “Euphemisation in the social-economic discourse”, Bulletin of Zhitomir State University [“Evfemrja v socіal'no-ekonomіchnomu diskursf'], 45, pp. 152-155.

11. Kupper, H. (2000). Worterbuch der deutschen Umgangssprache: elektronisches Worterbuch, Berlin : DIRECTMEDIA Publishing GmbH.

12. Maltseva, G. (2005), Political correctness in aspect of Russian-German intercultural communication [Politicheskaja korrektnost' v aspekte rossijsko-germanskoj mezhkul'turnoj kommunikacii], available at: http://main.isuct.ru/files/konf/hum2005/lang_edu_rus_2005. htm#Politkorrektnost_Maltseva [Accessed 16 Feb. 2017].

13. Makhonina, N. (2013), “Emotivity modification of German phraseological units and needs of euphemisation: taboo of decency”, Philological Sciences [“Modefikacya emotivnosti frazeologіchnih odinic' mmec'koi movi ta potrebi evfemu: tabu pristojnosti”], 13, pp. 80-85.

14. Makhonina, N. (2013), “Emotivity modification of German phraseological units and needs of euphemisation: taboo of fear”, Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy [“Modifіkacіja emotivnosti ti^eo^^tin^ odinic' mmec'koi movi ta potrebi evfemn: tabu strahu”], 34, pp. 140-142.

15. Porokhnitskaya, L. (2014). Concept grounds of language euphemisation (based on English, German, French, Spanish and Italian languages) [Konceptual'nye osnovanija jevfemii v jazyke (na materiale anglijskogo, nemeckogo, francuzskogo, ispanskogo i ital'janskogo jazykov)], Reglet, Moscow.

16. Ter-Minasova, S. (2000). Language and Intercultural Communication [Jazyk i mezhkul'tur- naja kommunikacija], Slovo, Moscow.

17. Ullman, St. (1970). Semantic universals. New Trends in Foreign Linguistics, 5, pp. 250-299.

Размещено на Allbest.ru