Назви рослин в українському ергоніміконі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приазовський державний технічний університет, м. Маріуполь. Україна

Назви рослин в українському ергоніміконі

Сидоренко Олена Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Постановка проблеми. Останнім часом кількість ергонімів посилено зростає і потребує упорядкування та ретельного вивчення. Дослідження онімних процесів відбуваються в різних напрямах, включаючи систематизування за лексико-семантичними ознаками, визначення засобів творення заявлених назв та їхніх структурних різновидів. Серед ергонімів, трансонімізованих від інших онімів, значна перевага надається численним групам трансонімізованих антропонімів і топонімів. Група трансонімізованих фітонімів (назв рослин) не є численною, як зазначені вище, але привертає не меншої уваги й потребує комплексного вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ергонімна лексика вже кілька десятиліть є об'єктом уваги українських лінгвістів. Дослідженням назв об'єктів людської діяльності почали займатися ще в 70-ті роки минулого століття. Основним напрямом вивчення ергонімів був ареальний. На сьогодні маємо ґрунтовні дисертаційні роботи, присвячені вивченню назв різних регіонів України. Наприклад, О.О. Белей досліджував ергоніми Закарпаття [1], Н.В. Кутуза - Одеси [5], Н.М. Лєсовець - Луганська [6], О.М. Сидоренко - Донеччини [8], М.М. Цілина [11], Ю.І. Дідур [3] - Києва, С.О. Шестакова [12] - Києва, Львова, Полтави, Сум, Харкова. З.І. Бузинова вивчала назви промислових об'єктів в історичному напрямі [2]. Осмисленню природи ергоніма приділили увагу у своїх працях О.Ю. Карпенко [4], Є.С. Отін [7], М.М. Торчинський [9], І.І. Турута [10]. Проте окремі класи онімів, трансонімізованих в ергоніми, ще ретельно не досліджувались (за винятком трансонімізованих антропонімів і топонімів). Саме необхідність вивчення цієї групи ергонімів і зумовлює актуальність нашої роботи.

Мета статті: проаналізуваті ергоніми, утворені шляхом трансонімізації фітонімів, зафіксовані на території різних регіонів України протягом останніх років.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи назви різних об'єктів людської діяльності, неможливо не звернути увагу на наявність значної кількості фітонімів серед безлічі різних найменувань. Назви рослин використовують для іменування об'єктів різних видів діяльності: торгівлі, обслуговування, сфери розваг та ін. Серед назв об'єктів торгівлі зафіксовано назви квітів для позначення крамниць квітів: «Астра» (К.), «Гвоздика» (Мар.), «Дика орхідея» (К.), «Лотос» (Дн.), «Ромашка» (Мик.), «Фіалка» (Мар.); крамниці та салони меблів мають назви: «Клен» (Мар.), «Кленовий лист» (Мар.), «Ивушка» (К.); назви плодів фруктових дерев зафіксовано в назвах таких крамниць: «Ананас» (Мар.), «Апельсин» (Од.), «Мандарин» (Дн.). Також використано безліч фітонімів серед назв об'єктів обслуговування та сфери розваг: кав'ярні «Магнолія» (Л.), «Малинка» (К.), «Манго» (Мар.), «Яблунька» (Д.), кінопалац «Березка» (Д.), дитячо-юнацький клуб «Гвоздика»(Мар.), фітнес клуб «Сакура» (Д.), готель «Лотос» (Од.). Найчисленнішими групами назв постають групи, які іменують дитячи садочки та розвиваючі дитячі центри, зафіксовані у 20 обласних містах України: «Барвінок» (К.), «Волошка» (К.), «Соняшник» (Луг.), «Пролісок» (Він.), «Тополька» (Хм., Чер.)та ін (загалом 80 назв); та фермерські господарства: «Барвінок» в селі Світлогірське Дніпропетровської області та в селі Хлівчани на Львівщині, «Тополь» у селі Новогупалівка Запорізької області, «Троянда» в селі Сатиїв Миколаївської області, «Береза», «Вишня», «Верес», «Каштан», «Конвалія», «Ромашка», «Рута», «Ялинка» на Донеччині та ін (зафіксовано більш 100 назв).

За належністю до певної мови всі досліджені фітоніми належать переважно до української (центр дитячого розвитку «Цвіт папороті» (К.), дитячий садок «Червона калина» (Зап.), кав'ярня «Червона рута» (Мар.), крамниця «Берізка» (Мар.)) та російської мов (дитячі садки «Подснежник» (К.), «Елка» (Чер.), перукарня «Ландыш» (Мар.), будинок відпочинку «Сосенки» (Свят.)), водночас нами було виявлено декілька ергонімізованих фітонімів, позначуваних англійською (крамниці Mango (Д..), Orange (Мaр.)) та французькою (салон краси Beate de Fleur(R.)) мовами.

З-поміж ергонімізованих фітонімів виділено такі структурні моделі:

одиничний фітонім в однині: дитячі садки «Вишня» (Пол.), «Верба» (Д.), «Верес» (К.), «Конвалія» (Зап.);

одиничний фітонім у множині: дитячі садки «Васильки» (Од.), «Сосенки» (Зап.), крамниці «Проліски» (Мар.), «Тюльпани» (Д.);

фітонім у зменшено-пестливій формі як різновід одиночного фітоніма: дитячі садки «Калинка» (Пол), «Малинка» (Зап.), «Берізка» (Зап.), «Вербочка» (Зап.), «Тюльпанчик» (Дн.), «Каштанчик» (К.), «Грибок» (Зап.);

апелятив + фітонім: дитячі садки «Белая гвоздика» (Зап.), «Киевские каштаны» (К.), кав'ярні «Три березки» (Гор.), «Червона калина» (Д.);

відфітонімний ад'єктив + апелятив, з визначенням кольору: дитячі садки «Калиновий цвіт» (Зап.), «Рябіновий цвіт» (К.), «Калинова сопілка» (Ів.-Фр.);

ергоніми, утворені від поетонімів (назв відомих казок), що містять назви рослин, або їх загальні назви: дитячі садки «Аленький цветочек» (Сімф.), «Семицветик» (Мик.), крамниця «Каменный цветок» (Сл.);

назви, які містять загальну лексему квітка, та її ад'єктивний різновід: крамниці «Квіти плюс» (Д.), «Квіти світу» (Д.), «Квіти для Вас» (Мар..), «Червона квіточка» (К.), «Квіти» (К.), «Цветочный дом» (Д.), «Цветочный павильон» (Мар.), дитячі садки «Квітка Карпат» (Ів.-Фр.), «Квітка Оболоні» (К.);

відфітонімні ергоніми, які позначають одночасно дерева, та деревину і переважно використовуються як назви салонів меблів: «Ясень» (Хм.), «Палісандр» (Д.), «Кедр» (Мик.), «Клен» (Мар.). Порівняймо, лексема-назва крамниці меблів «Крона» (Мар.) позначає сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева з усіма бічними відгалуженнями і листям, які теж використовують для виготовлення меблів. Крамниця шпалер «Папірус» (Мар.) своєю назвою позначає писальний матеріал, в давнину поширений в Єгипті, для виготовлення якого використовувалась однойменна водно-болотна рослина сyperus papyrus.

ергоніми, засновані на загальнофітонімній лексиці та вказуючі на місце, де розташовані їхні об'єкти: будинки відпочинку «Сосновий бор» (Свят.), «Зелена роща» (Свят.), готель «Лісова поляна» (Д.).

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок. Назви відфітонімного походження мають позитивну конотацію й переважно іменують об'єкти торгівлі, обслуговування, сфери розваг. Водночас з-поміж названих об'єктів саме в назвах дитячих садків, освітніх центрів, крамниць дитячих товарів, дитячих кафе відфітонімні ергоніми представлені найчисленнішою групою. Подальше вивчення трансонімізованих фітонімів полягає в зіставному аналізі назв різних регіонів, та їх структурно-семантичних особливостей, а також в дослідженні процесу їх формування та функціонування.

Література

онімний лексика семантичний

1. Белей О.О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств Закарпатської області). - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.01. - Львів, 2000. - 209 с.

2. Бузинова З.И. Из истории развития русской эргонимии 20-30-х гг. (на материале названий промышленных предприятий) // Восточно-украинский лингвистический сборник: Выпуск 5. - Донецк: Донеччина, 1999. - С. 60-73.

3. Дідур Ю.І. Особливості функціонування ергонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі (в українській, англійській та російській мовах). - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.15. - Одеса, 2015. - 195 с.

4. Карпенко О.Ю. Когнітивна ономастика як новий напрямок вивчення власних назв // Восточно-украинский лингвистический сборник: Выпуск 10. [Сб. науч. тр.]. - Донецк: Юго-Восток, 2006. - С. 72-82.

5. Кутуза Н.В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м. Одеси). - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.01. - Одеса, 2003. - 214 с.

6. Лєсовець Н.М. Ергонімія м. Луганська: структурно-семантичний і соціально-функціональний аспекти. - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.01. - Луганськ, 2007. - 295 с.

7. Отин Е.С. Номинационные процессы в русской эргонимии ХХ века (названия промышленных предприятий, акционерных обществ и фирм) // Актуальные вопросы теории языка и ономастической номинации: [Сб. ст.]. - Донецк: ДонГУ, 1993. - С. 83-94.

8. Сидоренко О.М. Номінаційні процеси в полілінгвальній ергонімії Донеччини. - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.15. - Донецьк, 2013. - 210 с.

9. Торчинський М.М. Українська Ономастика: навчальний посібник/ Михайло Миколайович Торчинський. - К.: Міленіум, 2010. - 238 с.

10. Турута И.И. Вывески, которые нас окружают // Русский язык, литература, культура в школе и вузе. - 2005. - № 3. - С. 28-33.

11. Цілина М.М. Ергоніми м. Києва: структура, семантика, функціонування. - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.01. - Київ, 2006. - 243 с.

12. Шестакова С.О. Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації (на матеріалі ергонімів і прагмонімів). - Дис. ... канд. філол. н.: 10.02.01. - Харків, 2002. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru