Структура концепту "ніч", реалізованого в поетичному дискурсі України у ХХ-ХХІ столітті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Структура концепту «ніч», реалізованого в поетичному дискурсі України у 20-21 столітті

Попельнух Д.А.

Анотація

В статті досліджується концепт НІЧ та його структура, що реалізується в поетичному дискурсі України у 20~21 ст. Концепт НІЧ знаходиться в пропозиційних зв'язках з іншими концептами, що розглядаються у вигляді предметного, таксономічного, акціонального та компаративного фреймів.

Ключові слова: концепт, концептуальна мережа, поетичний дискурс, фрейм.

Актуальність дослідження полягає у зверненні до методології когнітивно-дискурсивної парадигми для пояснення механізмів взаємозв'язку поетичного мислення та способу естетичного моделювання світу. Вона полягає також в залученні етно-культурного аспекту у вивченні концепту, що передбачає комплексне застосування лінгво-культурного та когнітивного підходів до його аналізу.

Мета статті: визначити лінгвокогнітивні особливості концепту НІЧ, що вербалізується в поетичному дискурсі України у 20- 21 ст., мета статті визначає вирішення таких завдань:

- описати базові лінгво-когнітивні характеристики поетичного дискурсу;

- уточнити визначення та метод аналізу концепту в поетичному дискурсі;

- визначити структуру концепту НІЧ, що вербалізується в поетичному дискурсі України.

Предметом дослідження є структура концепту НІЧ, маніфестована в поетичному дискурсі України.

Сучасна лінгвістична наука приділяє особливу увагу проблемам вивчення когнітивної діяльності людини в її лінгвістичній репрезентації. Активні розвідки в мовознавстві 90-х рр. 20-го ст. привели його до визнання необхідності розуміння специфіки репрезентації мовних знань, серед яких ключовим поняттям став концепт. Концепт-термін, що слугує для роз'яснення ментальних і психічних ресурсів людської свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини.

Концепт відноситься до числа нечітко визначених категорій, оскільки він є відносно новим і не має однозначного визначення. «Поняття (концепт), може також трактуватися, як явище того ж порядку, що і значення слова, але розглядається в іншій системі зв'язків; значення - в системі мови, поняття - в системі логічних відношень та форм, що досліджуються як в мовознавстві, так і в логіці» [5, с. 14]. Концепт розуміється як одна з логічних форм мислення на протилежність судженню яке складається з понять. Він визначається як «оперативно-змістова одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку (lingua mentalis), усієї картини світу, що відображена в людській психіці» [6, с. 123].

У дослідженнях кінця 20 - початку 21 ст. простежується тенденція щодо формування структури концепту як складного явища, в якому виділяються окремі взаємообумовлені частини [8, с. 6- 9]. Концепт має визначену структуру, хоча він і не може бути представлений як жорстка структура, подібно значенню слова. Це пов'язано з його активною динамічною роллю в процесі мислення - він весь час функціонує, актуалізується в різних своїх складових частинах та аспектах, поєднується з іншими концептами та відштовхується від них [7, с. 7- 9].

Структурація концепту, його неоднорідність стали очевидні дослідникам від самого початку когнітивних досліджень.

Ю.С. Степанов виокремлює в концепті повсякденну, загальновідому сутність, сутність, яка відома окремим носіям мови, та історичну, етимологічну інформацію [7, с. 12- 13].

С.Г. Воркачьов виділяє в концепті понятійну складову (ознакова і дефініційна структура), образну складову (когнітивні метафори, що підтримують концепт у свідомості) і значущу складову - етимологічні, асоціативні характеристики концепту, визначають його місце в лексико-граматичній системі мови [2, с. 10- 12].

В. І. Карасик розрізняє в структурі концепту образно-перецептивний компонент, понятійний (інформаційно-фактуальний) компонент та ціннісну складову (оцінка та поведінкові норми) [4, с. 10].

У когнітології також широко використовуються такі когнітивні моделі як фрейми. Когнітивна лінгвістика постулює, що концепти не існують окремо. Вони пов'язані у вигляді фрейму чи пропозиції. У трактуванні Ч. Філлмора, фрейм постає як система концептів, пов'язаних таким чином, що для розуміння будь-якого з них ми повинні розуміти цілісну структуру, до складу якої вони входять [10, с. 32- 33]. Пропозиція, що включає два взаємопов'язаних концепти - цільовий (логічний суб'єкт) і характеризуючий (логічний предикат), - трактується і як елементарний фрейм, і як конститутивний елемент фрейму. Тобто фрейм можна розуміти як цілісний набір пропозицій [3, с. 5]. Специфіка пропозицій і фреймів як цілісних концептуальних структур багато в чому зумовлює породження мовних висловлювань і вибір засобів для їх реалізації [6, с. 8- 11]. Для виконання або конструювання пропозиції необхідно організувати певним чином синтагматичну послідовність і два її глобальних компонента - схему її розташування, що відповідає вибору синтаксичної конструкції майбутнього висловлення, і заповнюючі її одиниці номінації, що відповідають вибору слів або їх еквівалентів та встановлення відношень між ними [6, с. 11].

«Скелетною» структурою внутрішнього лексикону є так звані базисні фрейми [3, с. 9- 10], пов'язані у концептуальну мережу, сформовану п'ятьма базисними фреймами - предметним, акціональним, посесивним, таксонімічним і компаративним [3, с. 10]. Фрейми названі базисними, оскільки вони демонструють початкові, найбільш узагальнені (схемні) принципи катетеризації і організації вербалізованої інформації про навколишній предметний світ, який оточує людину. Пропозиції, представлені в базисних фреймах, є по суті схемами події, що моделюють подію як «щось, що має місце в одній точці простору в певний момент часу» [9, с. 23].

Лінгвокогнітивна структура дискурсу передбачає наявність пропозиційних зв'язків між концептами, які створюють специфічну когнітивну структуру дискурсу. Верифікується припущення, що концептуальна мережа, яка створюється концептом в поетичному дискурсі, має національну специфіку. В якості такого концепту в статті аналізується концепт НІЧ, вербалізований в поезії України у у 20- 21 ст. В концептуальній міжфреймовій мережі концепт НІЧ займає центральне місце та виступає як компаратив, аґенс, ідентифікатив та ін.

В межах предметного фрейму (ХТОСЬ або ЩОСЬ). Цей фрейм представлений набором пропозицій, де ознака об'єднується з предметом зв'язкою (є, існує). Ці пропозиції - це суттєві схеми, які мають декілька варіантів.

- Кваліфікативна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ ТАКЕ - якість». Цей пропозиційний зв'язок є досить репрезентативним та найбільш чисельним серед інших схем: ОСІННЯ: Тихо спускається нічка осіння. - година сумна (Л. Українка, с. 56- 57); ВЕСНЯНА: Зорі, очі весняної ночі (Л. Українка, с. 12); ТЕПЛА: Вже запоною шовковою колихнула тепла ніч (М. Рильський, с. 23- 24); ЧОРНА: Як раптом наче темна сила їх підкосить, і поляжуть голови, і люто море кине подолані хвилі в чорну ніч (Л. Українка, с. 45- 46); БЕЗСОННА: Ночей безсонних, темних, як той клопіт, і довгих, як нужда, я бачу сльози... (Л. Українка, с. 23); НЕСПОКІЙНА: ...то творчість б'є з натхненних наших віч, а творчість завжди мрійна і тривожна, немов травнева неспокійна ніч (В. Симоненко, с. 11 - 12); ТИХА: То була тиха ніч-чарівниия. покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом (Л. Українка, с. 25); І вам згадається садок, високий ганок, летючі зорі, тиха літня ніч, розмови наші, співи й на останок (Л. Українка, с. 79); ТРЕМТЛИВА: Дзвенить німою тугою ліси, коли їх ніч тремтлива обнімає і від очей у ревності ховає принади їх первісної краси (В. Симоненко, с. 56); ЧАРУЮЧА: Як я люблю оцю годину праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Л. Українка, с. 300- 301).

- Локативна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ є/існує ТАМ-місце»: НІЧ НАДВОРІ: Передсвітом чорніє ніч надворі, і час гасити світло, щоб його не засоромив день своїм сіянням (Л. Українка, с. 67); КИЇВСЬКА: Київські ночі, зустрічі в саду - в серці, куди не піду (А. Малишко, с. 78- 79).

- Темпоральна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ існує ТОДІ - час»: ПЕТРІВЧАНА: Вовтузилася петрівчана ніч, відвігливий ранок припахав навозом (В. Стус, с. 234- 235); ВЕСНЯНА: Зорі, очі весняної ночі (В. Стус, с. 12).

Таксономічний фрейм, де дві предметні сутності об'єднуються зв'язкою (є). В нашому випадку він представлений лише одніє схемою, схемою характеризації.

— Схема класифікації «ХТОСЬ/ЩОСЬ - ідентифікат є ХТОСЬ/ЩОСЬ - класифікатор»: НІЧ є ДЕНЬ: Де ніч є день, де дні є ночі, безе сонць, без ранків, без зірок де доля таємниче врочить зробити необачний крок (В. Стус, с. 55- 56); НІЧ є РОЗЛУКА: Нічка коротка - довга розлука (Л. Українка, с. 45).

Компаративний фрейм, що виникає на основі ідентифікаційного фрейму, він містить зв'язку (є як). Цей фрейм об'єднує предмет, який порівнюють (компаратив, референт) та предмет, з яким порівнюють (корелят). Цей фрейм має декілька схем - схема тотожності, схема схожості та схема подоби.

- Схема схожості «ЩОСЬ - компаратив є як ЩОСЬ - корелят». Лежить в основі аналогії, яка встановлює схожі риси у сутностей, що належать до схожої понятійної сфери: НІЧ є немов СТРУНА: Голос вітряної ночі бринить немов струна (Л. Українка, с. 68- 69); НІЧ є як КНИГА: Ніч як розкрита книга - Я радо йду в свій храм (П. Тичина, с. 123- 124).

- Схема подоби «ХТОСЬ/ЩОСЬ - компаратив є наче ХТОСЬ/ЩОСЬ - корелят». Ця схема лежить в основі метафори, яка встановлює якісь подібні риси сутностей, які відносяться до різних понятійних сфер: НІЧ є як ЧАРІВНИЦЯ: То булатиха ніч-чарівниця. покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом (Л. Українка, с. 300); НІЧ є як ЖИВА ІСТОТА: І ніч тихо шарудить, і чорні вікна стигнуть в переляках (Л. Українка, с. 98); НІЧ є як ЛЮДИНА: Дзвенить німою тугою ліси, коли їх ніч тремтлива обнімає і від очей у ревності ховає принади їх первісної краси (В. Симоненко, с. 89- 90); Десь грає ніч на скрипці самоти (Л. Костенко, с. 102); Може ти не прийдеш, гарна й кароока - буде мене пестить нічка одинока (В. Симоненко, с. 102).

Акціональний фрейм виділяється на основі пропозиції, гцо включає предмет-аґенс та акт, який ним виконується. Він позначається дієсловами (діє/робить).

- Схема стану /процесу «ХТОСЬ/ЩОСЬ - аґенс діє»: СПУСКАЄТЬСЯ: Тихо спускається нічка осіння - година сумна (Л. Українка, с. 112); НАСУВАЄТЬСЯ: Нехай тепер щастя зайшло, як і сонце, марою насунулась ніч дощова (Л. Українка, с. 78- 80); ІДЕ: А в смерк душа тремтить - йде перша ніч моя, пастушка босонога (Д. Павличко, с. 67); МИНАЄ: Безсонні ночі минали швидше, ніж у сні коханім, снувались думи, пролітали мрії, а спогади з надіями сплітались в один вінок (Л. Українка, с. 88); СВІТАЄ: Світали ночі, вечоріли дні (Л. Костенко, с. 79); ПРОНИЗУЄ: Ніч пильно пронизує темряву чорну, не подолати її, необорну (Л. Українка, с. 67); КОЛИХАЄ: Вже запоною шовковою колихнула тепла ніч (М. Рильський, с. 190); БЕНТЕЖИТЬ: Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? (Л. Українка, с. 79).

- Схема каузацїі «ХТОСЬ/ЩОСЬ - каузатор створює ЩОСЬ - фактитив». Ця схема включає зв'язку (робить) та представляє акт створення агентом-каузатором нового предмету: РОБИТЬ: Ніч робить з дня, день з ночі - отак для мене був твій вид і розкішшю й ударом (В. Сосюра, с. 67).

Ці концепти зв'язують НІЧ з корелятами концептуальної метафори ЖИВА ІСТОТА.

У результаті інтеграції базисних фреймів виникає концептуальна мережа, що пов'язує разом всі подієві схеми. Ця схема є конструкція. Її форма завжди активує певне схемне значення, якому як цілому підкорюються всі одиниці, що заповнюють концептуальну схему.

Перспективою подальшого дослідження є визначення структур інших темпоральних концептів в поетичному дискурсі різних країн.

когнітивний поетичний мислення ніч

Список літератури

1. Бондаренко Є.В. ВРЕМЯ как лингвокогнитивный феномен в англоячзычной картине мире: [монографія] / Євгенія Валеріївна Бондаренко. - Харків: Эдена, 2009. - 376 с.

2. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / С.Г. Воркачев. - М.: Гнозис, 2004. - 236 с.

3. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А. Жаботинська // Вісник Черкаського університету. - 1999. - Вип. 11. - С. 3-17.

4. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. - Волгоград: Перемена, 2002. - 300 с.

5. Краткий словарь когнитивных терминов [під.ред. Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина]. - М., 1996. - 500 с.

6. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика, психология, когнитивная наука / Е.С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4.

7. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания / Ю.С. Степанов - М., 1975.

8. Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. Учебное пособие / И.А. Стернин, З.Д. Попова. - ACT: Восток-Запад, 2007. - 315 с.

9. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные / С. Хокинг. - СПб: Амфора / Эврика, 2002.

10. Fillmore Ch.J. Frame semantics // The Linguistic Society of Korea (ed.). Linguistics in the Morning Calm / Ch.J. Fillmore. - Seoul: Hanshin Publishing Co, 1982. - P. 111-137.

Размещено на Allbest.ru