Особливості засвоєння англомовної лексики поетичного жанру майбутніми учителями-філологами

Розкриття особливостей формування англомовної лексичної компетентності у майбутніх учителів, грамотного і вільного вживання лексичного матеріалу в іншомовному мовленні. Виявлення послідовної фази оволодіння студентами новим лексичним матеріалом.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.02.2018
Размер файла 20,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 378. 147: 811. 111' 373

Особливості засвоєння англомовної лексики поетичного жанру майбутніми учителями-філологами

Н.В. Сяська

Резюме

У статті розкрито особливості формування англомовної лексичної компетентності у майбутніх учителів, виявлено послідовні фази оволодіння студентами лексичним матеріалом.

Ключові слова: сприймання, осмислення, запам 'ятовування, засвоєння англомовної лексики поетичного жанру.

Н.В. СЯСЬКАЯ

ОСОБЕННОСТИ УСВОЕНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИКИ ПОЭТИЧЕСКОГО ЖАНРА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ -ФИЛОЛОГОВ

Резюме. В статье раскрыто особенности формирования англоязычной лексической компетентности у будущих учителей, выявили последовательные фазы овладение студентами лексическим материалом.

Ключевые слова: восприятие, осмысление, запоминание, усвоение англоязычной лексики поэтического жанра.

N.V. SYASKA

FEATURES OF THE ENGLISH VOCABULARY MASTERING OF AUTHENTIC POETIC TEXTS OF THE FUTURE LINGUISTIC TEACHERS

The summary. The article deals with the principles of forming the English lexical competence of future teachers, revealed successive phases of mastering lexical material.

Key words: perception, comprehension, memory, learning the English vocabulary poetic genre.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Повноцінне володіння іноземною мовою неможливе без засвоєння достатнього запасу лексичних одиниць для впевненого користування студентами нерідною мовою. У зв'язку з цим науковий і практичний інтерес представляє виявлення послідовних фаз оволодіння студентами лексичним матеріалом, його грамотне і вільне вживання в іншомовному мовленні. Розглянемо психологічні особливості процесу засвоєння слів іноземної мови детально.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перш за все звернемося до самого терміну «засвоєння». В. Беспалько розглядає процес засвоєння і виокремлює певні рівні засвоєння матеріалу: 1) перший співвідноситься з пізнавальною діяльністю. Це алгоритмічна діяльність при зовні заданому алгоритмічному описі «з підказкою»; 2) другий припускає застосування раніше засвоєних дій у вирішенні нової задачі. Студенти виконують дії, самостійно відтворюючи і застосовуючи інформацію про раніше засвоєну основу виконання певної дії; 3) третій вимагає від студентів доповнення (уточнення) ситуації і застосування раніше засвоєних дій для вирішення нетипової задачі, в ході самостійної трансформації відомої основи типової дії і побудови суб'єктивно нової дії для вирішення нетипової задачі; 4) четвертий співвідноситься з діями творчого типу, в результаті яких створюється нова основа діяльності. Людина діє без правил, але у відомій їй сфері [2, 55-56]. Представлені чотири рівні засвоєння матеріалу, що запропоновані В. Беспалько, за своєю психологічною суттю перетинаються із загальновідомими чотирма етапами засвоєння, обгрунтованими Л. Виготським, Л. Рубінштейном. Вони полягають в послідовності переробки інформації: від її сприймання та усвідомленого осмислення, а від них до запам 'ятовування та застосування на практиці [8].

Формулювання цілей статті. Завданням цієї статті є виявити особливості засвоєння англомовної лексики поетичного жанру, що забезпечуватимуть ефективне оволодіння майбутніми вчителями-філологами англомовною лексичною компетентністю.

Виклад основного матеріалу дослідження і перспективи подальших розвідок. Відтак, процес засвоєння іншомовних лексичних одиниць поетичного жанру, в нашому випадку, включає: їх сприймання, осмислення, запам'ятовування й застосування. Розглянемо кожен етап окремо.

Сприймання передбачає відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, що діють в даний момент на органи відчуття.

Мета сприймання вступає у конфлікт з часом, оскільки зростання кількості інформації змушує до додаткового аналізу мовних засобів, що веде до зайвих і непродуктивних витрат часу. Цим пояснюються часті випадки непорозуміння навіть у разі доброго знання лексичних одиниць. Значні труднощі розуміння можуть спричинятися умовами, за яких гальмується нормальний темп перекодування, наприклад, при відсутності пропусків між словами в тексті, слуханні з порушеним членуванням мовленнєвого потоку на дискретні смислові одиниці (монотонність) або мовлення з сильним акцентом. Отже, формування механізмів сприймання мовлення пов'язане з формуванням оперативних одиниць сприймання, а досконалість цих механізмів досягається шляхом збільшення оперативних одиниць мовлення. Сприймання іншомовного тексту є можливим з опорою на морфеми, проте опора на слова дозволяє читати швидше і вільніше. Коли оперативні одиниці є більшими за слово, сприймання протікає якісніше, оскільки процеси перекодування символів відбуваються з високою швидкістю та точністю. Сприймання іншомовної поетичної лексики здійснюється з використанням слухового та мовленнєво-рухового аналізаторів для диференціації звукових / граматичних форм поетичних ЛО; асоціації графічного образу слова з лексичним значенням; смислових зв'язків поетичної ЛО з іншими словами, що зумовлює проникнення у зміст тексту; відбувається не тільки на рівні ізольованих слів, а й паралельно на більш високих рівнях - словосполучень / речень і понадфразових єдностей.

Наступне поняття, що потребує детального аналізу - це осмислення. Сприймання повинно обов'язково переростати в осмислення й розуміння навчального матеріалу, яке здійснюється шляхом первинного і в значній мірі узагальненого встановлення зв'язків між явищами і процесами, з'ясування їх будови, складу, призначення, розкриття причин явищ.

Так, як засвоєння лексики іноземної мови повинно носити не стільки теоретичний, скільки практичний характер, то й викладачі повинні намагатися формувати у студентів не стільки механізми знання, скільки механізми володіння іншомовною лексикою. Психологічно практичне володіння словом передбачає утворення у свідомості студентів відповідного поняття, без якого слово не може використовуватись у мовленні в якості називання чи позначення того, що є предметом мислі. А вживати слово в мовленні лише на основі знання його значення просто неможливо, якщо тільки не мати на увазі дискурсивно-логічне володіння мовою як кодом. Викладачу, який намагається навчити своїх студентів практичному оволодінню іноземною мовою, обов' язково потрібно знати не тільки положення лінгвістики про значення слова, але і положення психології про поняття. До того ж, при навчанні лексичного аспекту мовлення важливо задіювати різні види мотивації, не лише комунікативну і пізнавальну, але й естетичну, що, на нашу думку, забезпечується використанням у навчальному процесі автентичних творів усіх трьох родів: прози, лірики, драми. Використання на практичних заняттях з англійської мови автентичних поетичних творів створюють умови для розвитку творчого мислення: чим багатші естетичні знання студентів, тим краще буде працювати їхня власна уява та мислення, а отже стимулюватися бажання висловити та обґрунтувати власну точку зору. Формування навичок вживання лексики становить лексичні зв'язки. Засвоювати слова потрібно так, щоб вживати їх не лише у рецептивному, а й у репродуктивному та продуктивному мовленні. Звідси випливає проблема запам'ятовування.

За способом запам'ятовування матеріалу існують такі типи пам'яті: зорова, слухова, моторна [7]. Крім того, за характером психічної активності розрізняють рухову, емоційну, образну, словесно-логічну пам'ять. У зв'язку з цим доцільно запам'ятовувати інформацію, активізуючи різні типи пам'яті. Це підвищує швидкість заучування, збільшує довготривалість збереження інформації, покращує якість відтворення матеріалу [5, 255].

Властивості рухової пам'яті активно використовуються при вивченні лексичних одиниць: коли дієслово супроводжується відповідною дією, при механічному записуванні нового слова декілька десятків разів добре засвоюється його орфографічне написання, а при багаторазовому повторенні його вголос рухова активність мовленнєвого апарату допомагає запам'ятати правильну вимову слова. До речі, в останньому випадку, крім рухової, працюють також зорова і слухова пам'ять [7].

Образна пам'ять залучається до вивчення лексичного матеріалу створенням яскравих образів до слів та словосполучень. Словесно-логічна пам'ять може також використовуватися при створенні образу тоді, коли в останньому наявне його вербальне відтворення. Крім того, цей вид пам'яті задіюється при побудові асоціативних зв'язків, логічних ланцюгів тощо. Емоційна пам'ять активізується при наданні словам, образам або діям емоційного забарвлення, гумористичних, іронічних, сатиричних, гротескних, метафоричних, метонімічних або інших елементів [7].

Слід наголосити, що максимальне використання усіх властивостей типів пам'яті та задіяння різних її видів при вивченні лексичного аспекту мови є необхідною умовою роботи. Для найкращого запам'ятовування лексики слід обов'язково ставити конкретну ціль - не тільки сприйняти матеріал, а й запам'ятати його. Крім того, слід брати до уваги той факт, що запам'ятовування, включене до будь-якої діяльності, виявляється найбільш ефективним. До того ж доведено, що свідоме запам'ятовування в декілька разів продуктивніше за механічне (запам'ятовування без усвідомлення логічних зв'язків між різними частинами матеріалу, що сприймається) [6].

Застосування. В процесі засвоєння необхідно забезпечити не лише міцність, глибину і усвідомленість, але й дієвість знань, тобто вміння застосовувати ці знання на практиці, в навчанні і житті. Використання знань здійснюється в найрізноманітніших формах і залежить від характеру навчального предмету, специфіки змісту навчального матеріалу. Навчання лексики повинно відбуватися на засадах міжпредметної координації, коли студент має змогу використовувати засвоєні ЛО у діяльності, спрямованій не на їх безпосереднє відпрацювання, а на вирішення професійно-орієнтованих проблем, що несуть істотне практичне значення.

Всі описані елементи засвоєння існують не ізольовано, а в їх діалектичному взаємозв'язку. Вже сам процес сприймання містить у собі початкові елементи розуміння і осмислення; розуміння неможливо відокремити від осмислення. Аналогічно синтетично проявляють себе елементи засвоєння і узагальнення, закріплення і використання навчального матеріалу. Однак, знання окремих елементів, умов ефективного засвоєння знань дозволяє педагогам краще керувати цим процесом.

Висновки з описаного дослідження і перспективи подальших розвідок. Підсумуємо вищеозначене. Основою психологічних засад формування англомовної лексичної компетентності майбутніх учителів є те, що процес засвоєння іншомовних поетичних лексичних одиниць повинен проходити осмислено і включати такі етапи: сприймання, осмислення, запам'ятовування й застосування на практиці нових ЛО:

- сприймання здійснюється з використанням слухового та мовленнєво-рухового аналізаторів для диференціації звукових / граматичних форм поетичних ЛО; асоціації графічного образу слова з лексичним значенням; смислових зв'язків поетичної ЛО з іншими словами, що зумовлює проникнення у зміст тексту;

- осмислення відбувається шляхом розпізнавання, розуміння та вилучення поетичних ЛО із віршованого тексту; розуміння їх переносного значення та сполучуваності; створення асоціативних зв'язків між словами; порівняння поетичних ЛО з стилістично-нейтральними лексичними варіантами; лексичний мовлення компетентність учитель

- запам' ятовування відбувається з урахуванням зорової, слухової, образної, емоційної і словесно-логічної типів пам'яті. Запам'ятовування лінгвістичної форми поетичних ЛО проходило у процесі довільного запам' ятовування, яке передбачало багаторазове, свідоме й систематичне повторення ЛО, їх утворення різними способами, аналіз їх функцій у реченні. Запам' ятовування смислової форми ЛО відбувалося у процесі мимовільного запам' ятовування з урахуванням емоційної забарвленості поетичних образів; асоціацій за емоціями, які викликають образи; інтересу до змісту поетичного твору; співпереживання героям твору; ритмоутворюючих особливостей поетичного матеріалу; рольової драматизації віршованих творів; аудіозаписів поетичних текстів і фонового музичного супроводу;

- застосування на практиці передбачало вільне використання поетичних ЛО, афоризмів, фразеологізмів у нових комунікативних ситуаціях з метою емоційного забарвлення мовлення і розширення мовленнєвих можливостей майбутніх учителів для вирішення професійно-зорієнтованих і практично-значущих проблем;

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування англомовної лексичної компетентності у майбутніх учителів засобами АПТ. Перспективним напрямком може стати подальша розробка підходів, прийомів та методів для роботи з автентичними поетичними текстами на практичних заняттях з англійської мови та заняттях із інших дисциплін англомовного циклу з метою розробки методики формування англомовної лексичної компетентності студентів старших курсів і магістрантів спеціальності «Іноземна мова і література» в усіх аспектах мовленнєвої діяльності.

Література

1. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам / В.А. Артемов. - М.: Просвещение, 1969. - 38 с.

2. Беспалько В.П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / В.П. Беспалько // Советская педагогика. - 1968. - №4. - С. 52-69.

3. Борисов Б.М. Модульный поход в подготовке студентов / Б.М. Борисов // Правосудие в Восточной Сибири. - 2001. - № 1-2. - С. 3-5.

4. Борщовецька В.Д. Лінгвістичні передумови навчання фахової англійської лексики студентів-економістів / В.Д. Борщовецька // Вісник КНЛУ. - Серія "Педагогіка та психологія". - 2001. - Випуск 4. - С. 153-156.

5. Вильяллон Э.Х. Использование художественного текста для развития монологической речи на английском языке: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Э.Х. Вильяллон. - М.: Просвещение, 1986. - 179 с.

6. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука. Избранные психологические труды / П.Я. Гальперин. - М.: Высшая школа, 1998. - 480 с.

7. Колшанский Г.В. К проблеме понятия и значения слова / Г.В. Колшанский // Иностранные языки в высшей школе. - Выпуск 2. - М.: Росвузиздат, 1963. - С. 31-34.

8. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1973. - 423 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.