Типологія мовленнєвого акту вимоги за лексико-семантичним критерієм в англомовному політичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типологія мовленнєвого акту вимоги за лексико-семантичним критерієм в англомовному політичному дискурсі

Постановка проблеми. Політичний дискурс (далі - ПД) - це явище, яке присутнє щодня в житті будь-якого громадянина цивілізованого суспільства. Високий ступінь відкритості та демократичності англомовної спільноти надає широкі можливості для аналізу мови політики. Діапазон учасників політичної інтеракції є широким і різноманітним. Його утворюють політичні суб'єкти з різним ступенем професіоналізму, починаючи від рівня професіоналів-політиків, включаючи журналістів та політологів, і завершуючи найширшими масами громадян. Політична комунікація передбачає не однобічну спрямованість сигналів від еліт до мас, а весь спектр неформальних комунікативних дій в суспільстві, які по-різному впливають на політику. Однією з провідних рис сучасної політичної комунікації є категорія спонукання, яка спрямована на формування готовності певного колективного адресата підтримати дії політиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних наукових розвідках, присвячених категорії спонукання, розглядаються мовні засоби репрезентації директивності в газетній політичній комунікації, директивні мовленнєві акти (далі - МА) з перформативним компонентом з позиції стратегій ввічливості [4; 21]. Найчастіше компонент спонукання на тлі політичного дискурсу ідентифікується під час аналізу мовленнєвих стратегій і тактик політиків. Науковці виокремлюють безпосередньо стратегію або тактику спонукання, тактику заклику, погрози та попередження [6; 14; 16].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Тоді як дослідження мовленнєвої поведінки представників різних соціальних і професійних груп людей належить до пріоритетних завдань сучасної лінгвістики, аналіз мовлення пересічних громадян, які мають статус електорату й також є учасниками політичного дискурсу, залишається поза увагою сучасних наукових праць. Не підлягав аналізу набір типових інтенцій, стратегій і мовленнєвих актів електорату.

Соціальний статус як прагматичний чинник вказує на ієрархічність відносин між комуніканта- ми. Нерівноправність статусних позицій є значущим критерієм для типології спонукальних МА. Наприклад, МА вимоги переважно знаходить відображення в асиметричній комунікації, де ініціатором виступає комунікант, який займає більш високе соціальне становище [18, с. 15]. Вимога з позиції рівноправного або нижчого за статусом комуніканта трапляється в реальній комунікації не так часто й має свої прагматичні особливості функціонування. Отже, соціальний статус адресанта вимоги є провідним чинником, що зумовлює актуальність обраного дослідження.

Метою статті є здійснення лексико-семан- тичного аналізу МА «вимога», створеного представниками електорату й адресованого владі. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: короткий огляд тлумачень вимоги в лінгвістиці, аналіз соціального статусу електора- ту як учасника політичного дискурсу, здійснення класифікації вимог за лексико-семантичним критерієм. Об'єктом дослідження є МА вимоги, предметом - лексико-семантичні особливості вимоги. Головними методами дослідження обрано спостереження, зіставлення, узагальнення, метод лексико-семантичного й функціонального аналізу.

Зазвичай МА вимоги не виокремлюється як самостійний тип прескриптивів. Однак слід зазначити, що деякі дослідники ідентифікують його у своїх класифікаціях. Вони схиляються до того, що головною відмінною рисою вимоги є наявність у мовця пресупозиції про небажання адресата виконати каузовану дію [2]. «В одних випадках це небажання зумовлено психологічним станом адресата, в інших - невизнанням пріоритетності положення мовця. Адресант може присвоїти пріоритет, діючи з «позиції сили» або в ситуації певної напруги, коли він бере на себе відповідальність розпоряджатися діями інших людей (наприклад, під час пожежі, повені, аварії, арешту тощо)» [2, с. 18].

Під вимогою розуміють авторитарний вид спонукання, який може походити лише від індивідуумів, котрі мають повноваження для здійснення таких мовленнєвих актів [11, с. 143], або імперативний різновид прохання, який не терпить заперечень і не допускає відмови [15, с. 107]. Інколи, навпаки, вимогу трактують як категоричне спонукання за умов відсутності авторитарної позиції мовця, а тому мовець не може бути впевнений у тому, чи буде виконано каузовану дію [10, с. 14].

Зазначається, що адресат настійної вимоги не має іншого вибору, оскільки її невиконання може спричинити небажані наслідки [12, с. 195]. Вимога передбачає можливість виконати дію з боку адресата, його зобов'язання це зробити, а також наполегливість у силі спонукання [20, с. 26-27]. Найчастіше вимога використовується після спроб спонукання до дії іншими способами, що не привели до реалізації мети [19].

У нашій роботі ми дотримуємося позиції тих лінгвістів, які акцентують увагу на переконанні автора вимоги в тому, що він має право наполягати на виконанні адресатом конкретної дії [1, с. 22; 3, с. 264]. В.С. Григор'єва характеризує цю особливість вимоги як «пресупозицію законності» цілі, висунутої мовцем [7, с. 70].

Отже, вимога, що ґрунтується на певному праві та конвенції, властива мовленню рівного або нижчого за статусом комуніканта [18, с. 15]. На наш погляд, таким комунікантом є електорат, соціальна диспозиція якого від початку нижча за статус представника інституту, оскільки він не має влади, але володіє правом вибору. Дослідники зазначають, що в самій лексемі «виборець» закладена висока статусна позиція (якщо обираєш, значить, володієш повноваженнями, а «прагматичний» статус виборця вищий, ніж у кандидата, який залежить від результату цього вибору [13, с. 84-85].

Таким чином, вимога електорату є соціаль- но-зумовленим МА, що характеризується відношеннями «знизу вгору» за критерієм відсутності володіння владою, а також відношеннями «згори донизу» за критерієм права вибору. Такий подвійний статус автора вимоги зумовлює особливості її актуалізації. За результатами проведеного дослідження було виявлено певні типи вимог, характерні для мовлення англомовної спільноти, що утворюють формацію електорату ПД.

Вимога скасування дій. Певні кроки політичної діяльності викликають у виборців обурення й незгоду. Якщо деякі законопроекти, економічні плани, функціонування окремих організацій здаються неприйнятними для добробуту країни, суспільство вимагає припинення таких дій, для чого застосовується доволі широкий лексичний репертуар дієслів із відповідною семантикою (to stop, to end, to abandon, to drop, to ditch, to scrap, to block, to demolish, to abolish, to dismantle, to pull out, to lose, to leave, to ban, to cancel, to step back from doing smth.):

Repeal the despicable Lansley 2012 privatization health care act (25); Scrap HS2 now. We can't afford it (28); Merkel should stop military engagement against Muslim countries (51).

Вимога залишення посади. Розчарування електорату в діяльності суб'єктів влади спонукає його до висування вимоги залишення посади як із власної волі (to resign, to quit, to go, to step down, to step back, to get back, to go back, not to carry on as an MP), так і вимушено (to boot up, to rid of, to get rid of, to dismiss, to impeach, to sack, to remove, to kick-off):

Cameron should resign, he couldn't organize one bill, let alone an entire government (54); Mr. Juncker should go back to running Luxembourg County Council (45); She has gone against the agreement and should be sacked (53).

Вимоги скасування дій і залишення посади є наслідком негативного ставлення виборців до окремих проявів діяльності політичних структур, а значить, беруть участь у формуванні оцінності політичного дискурсу.

Вимога транспарентності. З позиції електорату, для підвищення довіри до влади та кращого взаєморозуміння між політичними суб'єктами, політика не має відбуватися за зачиненими дверима. Принцип публічності робить можливими критику й демократичний контроль над діяльністю держави [5, с. 144]. Отже, вимога прозорості є характерною рисою мовлення народних мас. Для її вербалізації використовуються іменники: transparency, answers; прикметники: transparent; open; дієслівні сполучення: to disclose, to open, to expose, to release, to see, to make it public knowledge, to let people know; to shed some light:

They should disclose the risk assessment and publish how many Tory MP's have links to private health care (44); It's time that the electorate had real transparency, the waters get muddier by the day (49); It is time to shed some light on the history of Polish anti-Semitism after World War I and today (24).

Прозорості політичної діяльності сприяє публічне обговорення й обмірковування найважливіших питань суспільного життя, тому ця умова знаходить своє вираження у відповідних вимогах (a debate; a proper debate; an intelligent debate; a frank discussion; an honest discussion; a real conversation; a political talk; a legitimate argument; a sensibly articulated “common ground” argument; a proper grown up cross-party conversation; an honest non-partisan conversation; calm reflection; joined up thinking; holistic thinking). Суспільство також очікує на результат проведених дискусій у вигляді запропонованих проектів (plan; projects; strategy; proposals; scheme; solutions; imaginative solutions; decision):

There needs to be a proper grown up cross-party conversation about the best possible options for properly funding world class health services - and what treatments the basic health service could be expected to provide (30); Reasonable restrictions on immigration is not unreachable. Cameron, if he stands firm, should put forth a detailed plan that the EU could accept (46); Is George Osborne insisting he has a mandate to renew Trident the same as actually having a mandate to do this? This is such an important issue that of course it needs to be debated in Parliament (50).

Вимога реалізації суспільно-демократичних цінностей. У сучасному світі демократія стала неодмінним атрибутом будь-якої держави, яка претендує на статус non-failed state. Ідеї та принципи демократії є провідними для громадянина країни, яка позиціює себе як демократична, тому будь-які порушення в цій сфері не оминають увагу суспільства й фіксуються у вигляді вимоги до влади дотримуватися всіх демократичних цінностей. У демократичній державі одним з індикаторів демократії та каналів трансляції суспільної думки є процес виборів [17, с. 4]. Цілком природно, що суспільство найчастіше нагадує владі про своє право вибору (referendum; General Election; poll):

Cameron should hold a referendum immediately (37); Labour voters want a referendum (40); Ask the people. Make a referendum about Trident (33).

Рівність громадян у суспільстві є ознакою висо- корозвинутої демократичної держави, тому ця цінність знаходить своє відбиття у змісті вимог (іменникові сполучення: Libertй, Йgalitй, Fraternitй; justice; free speech; pluralism in their media; freedom of any kind of speech; equality of responsibility; equality of effort; equality of contribution; equality of opportunity; equal treatment; an equal chance to education; proportionate representation; дієслівні сполучення: to be subject to the same rules as everybody):

I want equal treatment for fraud before the law

and not the benefit claimants who are frauds given heavy prison sentences and M.P's who do exactly the same, just say they'll pay it back and absolutely nothing happens to them (47); I am horrified. When will we ever see justice for innocent people killed by police? (38).

На долю дієслівних сполучень випадає вимога репрезентації інтересів більшості, яка корелює з провідним принципом демократії «меншість поступається більшості» [17, с. 4] (to represent the interests of the people of the UK, to represent the will of the people, to represent the electorate; to work in the interest of all parts of the UK; to do what the majority wish for):

No - politicians should represent the interests of the people of the UK. Workers should not be sacrificed and thrown on the scrapheap for the cheap labour benefits unlimited immigration brings to business (56); We live in a democracy so therefore the politicians should do what the majority wish for, it is quite simple when you think about it (35);

Наведені вище вимоги формують загальні ключові засади, на яких має ґрунтуватися діяльність політиків безвідносно до їх політичної орієнтації в межах демократичної держави: надання права вибору, рівності можливостей; транспарентність; прагнення до влади має бути зумовлено бажанням служити народу, а не задовольняти власні інтереси.

Вимога звітності та відповідальності. Делегування народом окремих представників суспільства до владних структур є, з одного боку, ознакою довіри, а з іншого боку - великою відповідальністю. Ідея компетентного й відповідального (виділено нами, - Л. С.) перед народом представницького правління є основою репрезентативної моделі демократії [17, с. 16]. Відповідно до цієї системи обрані лідери підзвітні своїм виборцям. Тому, коли довіру не виправдано, народ має підстави вимагати від влади звітності за свою діяльність і понесення відповідальності. Якщо відповідальність досягає ступеня покарання, вимога перемежовується з елементами менасиву. З лексичних варіантів трапляються іменники (responsibility, accountability, blame); прикметники (accountable, responsible, culpable); дієслівні сполучення (to account, to hold to strict account, to admit the mistakes, to answer for, to meet the duty, to be in jail, to be up on charges, to be brought before the Courts; to be tried; to be behind bars):

If David Cameron wants to be Prime Minister after 7th May, he needs to come before the voters in the TV debates to show accountability for his performance since 2010 and let the public see the alternatives policies which could be followed after the General Election (43); Russia, under the leadership of Putin is responsible for the current situation in Ukraine. He has ruined Russian European relations for decades to come (29); Instead of pissing away billions into self- defeating ideas like these, all political parties need to be held collectively to account (41);

Вимога здійснення кримінального контролю. Значну роль у підтриманні порядку в країні відіграє судова гілка влади, до якої й апелює суспільство як до механізму контролю й покарання за порушення законів: (іменникові сполучення: criminal sanctions, a criminal offence, criminal charges, penalties, investigation, arrests; дієслівні сполучення (to investigate, to prosecute, to indict; to examine, to patrol, to chase tax dodgers; to make it illegal; to jail ministers; to police accounts; to enforce penalties):

Bring back the ID card plans and increase the penalties for employing illegal immigrants or paying below the minimum wage (33); The Electoral Commission should be called upon to examine this blatant attempt to buy votes (27); Enforce penalties on those legal citizens that are employing illegal immigrants (34).

Таким чином, ця вимога висвітлює традицію західноєвропейської політичної культури, зміст якої полягає у верховенстві закону, обов'язкового для всіх громадян країни.

Вимога нової політичної еліти. Цією вимогою електорат формує певний стандарт особистіс- них і професійних якостей, якому має відповідати політичний діяч. Політик - це активний суб'єкт дії в межах політичних інститутів (політичних партій, державних структур).

Концептуальні ознаки політика, що існують у свідомості певної лінгвокультурної спільноти, підлягали дослідженню окремими лінгвістами. Так, серед найбільш істотних ознак американського політика, зафіксованих у словникових дефініціях, називають активність, професіоналізм і лідерські якості. У поданні авторів сучасних американських політичних романів політик також концептуалізується як активний лідер, що виконує безліч обов'язків і функцій, пов'язаних зі встановленням дипломатичних відносин, з управлінням державою й вирішенням соціальних проблем, здатний контролювати політичні процеси [9, с. 15-17]. На жаль, наведені вимоги не характеризують сучасних політиків. Оцінюючи їхню діяльність та особистісні якості, виявляємо, що соціальний адресат виявляє некомпетентність, нерозсудливість, брак знань, негідну поведінку, а мовлення політиків характеризує такими видами нещирості, як обман, лицемірство, брехня й удавання [8, с. 18].

Аналіз спонукальних конструкцій у мовленні електорату ПД також виявляє суспільний акцент на бажаних особистісних і професійних якостях суб'єктів політики, нестача яких заважає їм вирішувати поставлені перед ними завдання, внаслідок чого люди відчувають необхідність у виході на арену політиків кращої якості (іменникові сполучення: conviction politicians; politicians with conviction; people with real ability leading parties;

real statesmanship; forward looking leadership; a real leader; an inspirational leader; a new approach; a new party of the left; a new, mass, socialist party; sensible governing; measured men to lead; дієслівні сполучення: to stick to principles; сполучення атрибутивного типу: “normal people” who are with reality; politicians who should be trusted to make decisions; people who think before they speak; people who can run a country for the benefit of those it can afford; a government that is out to mend the system not destroy it or sell it off; a government which will put the money into the right areas; a genuinely left-of-centre, liberal party that isn't obsessed with limp political theory or a love of profit and greed; someone to lead who isn't a complete liar and whose family won't denigrate the office of the presidency; a leader who could work with a hostile opposing congress and bring consensus, reach across the isle and get compromise; прикметники: competent; real; honest; altruistic; brave, new):

Today we are hugely in need of visionary and forward looking leadership, focused on what could be instead of what was (55); Time for real, honest and altruistic folk to stand for parliament, not these characters who have zero exposure to the real world (31); We never trusted Sanders, and he needs to be honest about his funding sources - and how those sources are trying to get another puppet Republican in the White House (36).

Зазначений тип вимоги є непрямою вказівкою на розбіжність очікувань і потреб суспільства з реальним станом речей: політики сьогодення не виправдовують очікування соціуму, не відповідають його вимогам.

Вимога фінансового характеру передбачає спрямування бюджетних коштів на користь країни та її громадян, використання раціонального підходу до розподілу фінансових ресурсів держави. Найпоширенішою вимогою фінансової природи виступає вимога гідної оплати своєї праці: (іменникові сполучення: a living wage, a working wage, decent wages, fair wages, fair pay, a higher minimum wage; дієслівні сполучення: to raise the minimum wage; to top up low wages; to enforce higher wages):

Firstly those of us who are lucky enough to have a job should be paid a decent living wage, one that is good enough that they do not need assistance to live without worrying if they will make it to the next pay check or if they will have to go to a food bank (26); I do not want to send anyone back, but I wantfair pay for all and immigration regulations that put the needs of American Citizens first and not last (52).

Наведення ладу в сфері оподаткування турбує громадян не менш, ніж заробітна платня (іменникові сполучення: fair taxation, tax cuts, a clamp down on corporate tax-avoidance/evasion; дієслівні сполучення: to raise taxes on the very richest; to raise interests; to tax the rich proportionately; to tax high earnings properly; to introduce Council Tax; to introduce some balance into pay structures; to review the property taxing system; to revalue properties for council tax; to raise income from large financial transactions by banks):

Time for a clamp down on corporate tax- avoidance/evasion! Ј80 billion per year lost to this, since the 80's when it started to become prevalent (42); The Government should introduce Council Tax/Rates for every single unoccupied flat / house / accommodation / building. Use it or pay your way for speculating on society (39).