Фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Виконала Тарасова Олена Анатоліївна

Київ - 2009

АНОТАЦІЯ

Тарасова О.А. Фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації у французьких символістських творах кінця ХІХ - початку ХХ століття шляхом поєднання семіотичного і когнітивно-комунікативного підходів. У роботі розглянуто компресію поетичної інформації як лінгвоментальний механізм утворення віртуальної реальності символістського віршованого тексту, що реалізується на трьох рівнях: передконцептуальному, концептуальному та вербальному. З огляду на вияви звукової іконічності, котра має образну природу, здійснено семіотичну типологізацію фонічних структур символістського поетичного тексту на звукозображувальні, звукосимволічні та синестезійні. Фонічну структуру представлено в роботі поетичною формулою, складеною зі звукових одиниць, які відбивають взаємозв'язок і взаємозумовленість фонетичної та семантичної складових поезії доби французького символізму. Когнітивно-комунікативний аспект компресії поетичної інформації у досліджуваних творах Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо проаналізовано за допомогою виокремлення на фоносемантичній основі ключових моделей: "Потворне (кtre) Прекрасне", "Частина (кtre) Ціле", "Я (кtre) Я?". Це уможливило з'ясування ролі фоносемантизму у прирощенні поетичних смислів, відповідно до яких формується символістська поетична модель світу.

Ключові слова: компресія, поетична інформація, віртуальна реальність, звукова іконічність, фонічна структура, поетична формула, фоносемантична основа, французький символізм.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фоносемантичний синкретизм лінгвоментальний компресія

Реферована дисертація присвячена вивченню семіотичних та когнітивно-комунікативних особливостей фоносемантичної організації скомпресованої поетичної інформації у віршованих творах французького символізму.

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки, коли в центрі уваги постає феномен знання, у фокусі дослідження опиняються різноманітні види діяльності людини, пов'язані з оперуванням інформацією. З огляду на механізми мовної обробки інформації антропоцентрично зорієнтована мовознавча парадигма розглядає останню з метою її "квантування" (І. В. Арнольд, О. С. Кубрякова, М. В. Нікітін) або "згортки" (Р. М. Фрумкіна, О. О. Залевська). У лінгвістиці термін "компресія інформації" отримує визначення як стиснення плану позначуваного при збереженні плану позначеного (Н. С. Валгіна). Останнім часом паралельного поширення здобувають два основні підходи до вивчення мовної та смислової компресії: семіотичний - у потрактуванні розвитку суперсегментних відношень як у плані змісту, так і у плані вираження мовного знаку (С. М. Ординська) у світлі фонетичної (A. Gersho, A. Martinet), словотвірної (Ю. О. Жлуктенко, О. А. Земська), семантичної (А. Ф. Журавльов, О. С. Кубрякова, К. О. Сухова) й синтаксичної (М. В. Нікітін, В. З. Санніков) компресії та когнітивно-комунікативний, який стосується згортання змісту тексту (Л. Вакарюк, Т. П. Карпилович) і ролі повторної номінації у цьому процесі (Л. М. Мурзін, А. С. Штерн). Теоретико-методологічні розвідки з інформаційної компресії торкнулися текстів науково-публіцистичних (Л. С. Гіренко, Т. П. Карпилович, О. І. Панченко) та перекладних (Н. Г. Калашник, С. І. Литвин). Втім наразі констатуємо фрагментарність у вивченні деяких аспектів компресії саме у художніх, зокрема віршованих текстах, які були б спрямовані на прояснення комплексного характеру поетичної інформації - текстової, підтекстової та позатекстової (Л. І. Бєлєхова); предметно-логічної й образної, емоційної (І. В. Смущинська). Вирішення окресленого кола проблем вимагає залучення інтегративного підходу до вивчення зазначеного явища.

У реферованій роботі вибір фоносемантичного напряму дослідження поетичного тексту доби французького символізму зумовлено сучасними тенденціями розвитку лінгвопоетики у межах комплексного аналізу мовних явищ. Лінгвопоетичні студії щодо унікальної значущості звукової організації віршованого тексту (С. П. Гончаренко, В. Ю. Казарін, Н. О. Кожевникова, В. І. Кушнерик, J. Cohen, P. Delbouille, M. Gauthier) значно збагатили уявлення про принципи фоносемантизму, його художньо-зображальні властивості. Під фоносемантичним кутом зору розглядається модерністський поетичний текст, що становить об'єкт дослідницьких розвідок вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у структурно-стилістичному (J. Dubois, G. Genette, T. Todorov), семіотичному (R. Barthes, R. Jacobson), лінгвокогнітивному (О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова, R. Tsur, M. Turner) аспектах. Проте питання визначення ролі звуко-інформаційного синкретизму у процесах поетичного смислотворення залишається недостатньо проясненим і потребує детального та системного вивчення. Звернення сучасних лінгвістичних робіт з фоносемантики (Г. В. Вєкшин, С. В. Воронін, В. І. Кушнерик, Л. П. Прокоф'єва, T. Balard, J.-M. Viprey) саме у бік розкриття особливостей лінгвокреативної поетичної діяльності доводить актуальність обраної теми. Дослідження фоносемантичної складової символістських віршованих текстів у семіотичному та когнітивно-комунікативному аспектах компресії поетичної інформації уможливлює встановлення характерних рис поетики французького символістського віршу як модерністського феномену межі XIX-XX століть, його текстотворчого, асоціативно-образного потенціалу в актуалізації поетичних смислів.

Гіпотеза нашого дослідження полягає в розумінні компресії поетичної інформації у віршованому тексті доби французького символізму як динамічного явища об'єднання на фоносемантичній основі компонентів поетичних смислів, що виникає у межах формування текстової віртуальної реальності. У такий спосіб фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації виступають сигналами увиразнення віршованого твору як символістського.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до комплексної колективної теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови" кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 18 грудня 2003 року). Коло питань, що розглядаються в дисертації, вписується у проблематику, яка досліджується згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України за держреєстрацією № 0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №6 від 31 січня 2005 року).

Метою дисертаційного дослідження є визначення фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації у віршованих творах французького символізму.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

- установити особливості фоносемантичної організації поетичної інформації у віршованих творах доби французького символізму кінця ХІХ - початку ХХ століття;

- висвітлити звуко-інформаційний синкретизм процесу художньо-естетичного функціонування символістського поетичного повідомлення;

- розкрити роль звукової іконічності у творенні словесних поетичних образів віршованих творів французького символізму;

- виявити структуру лінгвоментального механізму компресії поетичної інформації на трьох рівнях текстової віртуальної реальності: передконцептуальному, концептуальному та вербальному;

- виокремити та класифікувати фонічні структури як фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації у творах французького символізму;

- реконструювати на фоносемантичній основі когнітивно-комунікативні моделі прирощення поетичних смислів творів французького символізму.

Об'єктом дослідження є фоносемантична компресія поетичної інформації у віршованих творах французького символізму.

Предмет вивчення складають семіотичні та когнітивно-комунікативні особливості фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації у віршованих текстах доби французького символізму.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугують 312 словесних поетичних образів 1573 віршованих текстів французьких поетів-символістів Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, вилучених методом суцільної вибірки із друкованих видань межі ХІХ-ХХ століть (Gallica - нумеричний фонд класичної літератури, Паризька Французька Національна бібліотека) та спеціалізованих сайтів мережі Інтернет. Критерієм виділення матеріалу встановлено наявність у словесних поетичних образах звукових одиниць та/чи їхніх конфігурацій, які отримують семантичну перспективу у процесі символістського текстотворення.

Мета та завдання роботи зумовили вибір методів дослідження. На основі застосування корпусу методик концептуального аналізу, розробку сукупністі й послідовності яких здійснено О. П. Воробйовою відносно модерністських художніх творів, визначено особливості породження нових поетичних смислів у творах доби французького символізму. До цих методик належать: реконструкція ключових концептуальних метафор, метонімій, оксиморонів; відстеження динаміки ментальних просторів у межах поетичного тексту й побудова домінантної для тексту мережі концептуальної інтеграції. Обґрунтування художньо-естетичної цінності й асоціативно-образної значущості фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації спирається на метод зіставлення звукового і змістового планів символістського поетичного тексту в межах теорії іконічності. Інтерпретативний аналіз сприяв проясненню використання текстових елементів, наділених символічним змістом, на передконцептуальному, концептуальному і вербальному рівнях формування віртуальної реальності віршованого твору доби французького смиволізму. За допомогою елементів кількісного аналізу унаочнено отримані результати.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше аналіз фоносемантичної складової віршованих творів здійснено на основі когнітивно-комунікативного підходу з урахуванням концептуальних конституентів творення лінгвопоетичної образності та розкрито роль звукової організації у формуванні текстової віртуальної реальності. У межах звукової іконічності визначено образотворчий потенціал основної одиниці фоносемантичного плану символістського віршованого тексту - фонічної структури, подано когнітивно-комунікативні моделі прирощення поетичних смислів символістського вербального повідомлення на фоносемантичній основі.

Теоретичне значення дисертації відзначається її внеском у розбудову когнітивної поетики, лінгвоконцептології, семіотики та комунікативної лінгвістики через розкриття механізмів символістського текстотворення. З'ясування лінгвокогнітивних особливостей функціонування фоносемантичних засобів інформаційної компресії сприяє збагаченню та подальшому розвитку когнітивної поетики в аспекті інтерпретації поетичного тексту. Поглиблений аналіз взаємодії фонетичної та семантичної складових у семіотичному аспекті компресії поетичної інформації доповнює існуючі у лінгвістиці уявлення про способи звукової організації поетичної інформації віршованих текстів. Теоретично значущим є визначення у межах символістських віршованих творів когнітивно-комунікативної специфіки звуко-смислової кореляції як сукупності постійно відтворюваних моделей формування змісту на фоносемантичній основі, що становить інтерес для лінгвоконцептології та когнітивно-дискурсивного напряму у теорії словесного поетичного образу.

Практичне значення дисертаційного дослідження вбачається у можливості використання теоретичних положень та висновків роботи в лекційному курсі стилістики французької мови (розділи "Стилістика тексту", "Стилістична фонетика, графо-фонеміка та графіка", "Поетичні тропи та фігури"), на семінарських заняттях з інтерпретації художнього (зокрема - поетичного) тексту та лінгвоаналізу, у спецкурсах з когнітивної поетики, семантики художнього тексту. Основні теоретико-методологічні спостереження і результати фоносемантичного дослідження можуть бути застосовані у художній перекладацькій практиці.

Апробацію основних положень і результатів дослідження було проведено на чотирьох міжнародних наукових конференціях: "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 2006), "Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики" (Горлівка, 2007), "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства" (Київ, 2007), "Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2009); на трьох Всеукраїнських конференціях: "Актуальні проблеми романської філології" (Горлівка, 2007), "Стуктурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства" (Чернівці, 2008), "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2009); на трьох науково-практичних конференціях КНЛУ: "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві", "Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів", "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2007-2008); на міжвузівській науково-практичній конференції "Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2008).

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, сформульовано мету й конкретні завдання роботи, окреслено актуальність і новизну, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, основні положення, які винесено на захист, розкрито теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі представлено критичний огляд теоретико-методологічних засад фоносемантичного вивчення поетичного тексту в сучасній лінгвістиці та лінгвопоетиці; обґрунтовано власний підхід до компресії поетичної інформації на фоносемантичній основі; розроблено комплексну методику аналізу поетики символістських віршованих структур з огляду на їх фоносемантичну організацію.

У другому розділі здійснено типологізацію притаманних символістському тексту поетичних формул - фонічних структур звукозображувального, звукосимволічного і синестезійного ґатунків у межах звукової іконічності.

Третій розділ присвячено когнітивно-комунікативному моделюванню на фоносемантичній основі компресії поетичної інформації у французьких символістських текстах.

У загальних висновках подано теоретичні й практичні результати роботи, окреслені перспективи дослідження. Дисертацію завершують додатки, списки використаної наукової, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Теоретико-методологічні засади фоносемантичного дослідження поезії французького символізму". У сучасній перспективі лінгвопоетики теоретико-методологічного визначення набуває коеволюція звукового та змістового планів у породженні поетичних смислів (А. А. Калита, В. І. Кушнерик, І. Ю. Павловська, О. Г. Солодовнікова, О. М. Фадєєва, Е. А. Шарапілова). З цих позицій віршовані тексти французького символізму виявляють свою належність до "фоносемантичної" поетичної традиції (термін J. Cohen), яка характеризується одночасною реалізацією і взаємопроникненням фонетичної та семантичної складових.

У роботі процес проекційного моделювання інформаційної компресії у поетичних текстах французького символізму досліджується в термінах теорії концептуальної інтеграції ментальних просторів (G. Fauconnier, M. Turner, О. П. Воробйова), оскільки цю концепцію засновано на принципі згортання інформації у мовних висловленнях. У процесі породження нових смислів відбувається інтегрування ментальних просторів, котрі утворюють цілісну концептуальну мережу, об'єднану за допомогою найсуттєвіших концептуальних відношень - вітальних зв'язків (vital relations) внутрішнього (inner-space vital relations), у межах одного простору, чи зовнішнього, щодо кількох просторів (outer-space vital relations), характеру. Прототипна мережева модель (network model) концептуальної інтеграції представляє собою чотирикомпонентний конструкт: родовий (generic) ментальний простір, два вхідних (input) простори та інтегративний простір, або бленд (blend). Концептуальна мережа структурується "квантами" інформації - концептами, котрі є автономними, дискретними, проте пов'язаними один з одним зазначеними вітальними зв'язками (С. А. Жаботинська). Для формування та використання такого комплексного утворення вимагається постійна компресія вітальних зв'язків, що розрізняються за такими типами та підтипами (G. Fauconnier, M. Turner): Зміна, Тотожність, Час, Простір, Причина-Наслідок, Частина-Ціле, Репрезентація, Роль, Аналогія, Дисаналогія, Якість, Схожість, Категорія, Намір, Одиничність. Ця компресія є природнім явищем, де конструктивним началом виступає мова: вона сприяє утворенню ментальних просторів та визначає зв'язки між ними. Таким чином, компресія інформації у поетичних творах французького символізму може тлумачитись як лінгвокогнітивний динамічний механізм утворення текстової віртуальної реальності на її передконцептуальному, концептуальному та вербальному рівнях (у термінах теорії поетичного образу Л. І. Бєлєхової).

Компресія інформації на передконцептуальному рівні забезпечується досвідним та/чи культурним "згущенням смислів" (О. О. Потебня), що здійснюється за допомогою 1) задіяння інвентарю психологічних і культурних архетипів (Г. Башляр, К. Г. Юнг, Л. І. Бєлєхова), 2) сфери базових концептів, що належать до "досвідного" рівня людини (G. Lakoff, А. Ченки), наприклад, базові концепти частина / ціле у компресії Частина-Ціле, базовий концепт орієнтація у компресії Простір, 3) структурування архетипів і базових концептів за допомогою образ-схем (M. Johnson, F. Mendoza, M. Turner), зокрема обмежений простір, контейнер, баланс. Компресія інформації на концептуальному рівні носить системний характер (G. Fauconnier) і охоплює два етапи (пере)розподілу поетичної інформації. На першому етапі відбувається категоризація окремих компонентів вхідних ментальних просторів (Л. І. Бєлєхова), що приводить до компресії ролей та призначень цих компонентів за типом чи підтипом вітальних зв'язків. Другий етап інформаційного (пере)розподілу передбачає компресію як стиснення розрізнених концептуальних структур або концептів всередині інтегрованого простору бленду (G. Fauconnier, M. Turner) за категоріальними концептуальними схемами - метафоричними, метонімічними, оксиморонними.

Вербальний рівень компресії інформації репрезентується поетичними формулами як граничними за об'ємом текстовими одиницями, однаково або варіативно повторювальними комплексами мовних одиниць, що реалізують певні поетичні смисли та регулярно відтворюються у подібних метричних умовах (M. Parry, A. B. Lord). Підґрунтям формування поетичних формул на фоносемантичній основі у творах французького символізму є звукова іконічність (O. Fischer, M. Nдnny, Л. В. Зубова), яка репрезентує мотивований зв'язок між формою звукової організації вірша (звуки як іконічні образи) та його змістом. У межах розгляду механізму компресії поетичної інформації символістського віршованого тексту на фоносемантичному матеріалі нами залучається поняття "фонічна структура", під якою, за С. П. Гончаренком, розуміємо таку поетичну формулу, котра заснована на повторенні у поетичному тексті звукобукви, звуко-літерного комплексу або фонестеми, що актуалізують та/чи передають поетичну інформацію. Залучення фонічних структур пояснюється особливою значущістю фоніки для поезії французьких символістів, де фонетичний склад не підпорядковується образотворчій системі, а диктує, творить її (Th. Balard, M. Grammon, R. Jacobson, G. Michaud, О. М. Ніколенко, Ю. С. Степанов). Під фонікою, услід за А. В. Івановим і М. Л. Гаспаровим, розуміється звукова організація віршованого тексту як один із засобів емоційно-естетичного впливу віршованого мовлення, а також галузь лінгвістичної науки, що вивчає таку звукову організацію.

З метою ілюстрації зазначеного вище реконструюємо вияви компресії поетичної інформації з опорою на фоносемантичну складову в поезії П. Верлена « Il pleure dans mon cZur … » ("Із серця рветься плач …" - переклад М. Лукаша), побудованої на близькому звучанні слів pleuvoir (дощити) і pleurer (плакати). На передконцептуальному рівні компресія поетичної інформації досягається залученням в актуалізації символу pluie (дощ) психологічних архетипів на позначення першоелементів буття: вода (домінантний), повітря, земля - словникова дефініція: « Eau qui tombe en gouttes des nuages sur la terre » ("Дощ - вода, що падає краплями з хмар на землю"). Домінантний характер архетипу вода встановлюється на фоносемантичній основі: pluie від індогерман. -fl (-pl) на позначення "вологи". Компресія поетичної інформації на концептуальному рівні здійснюється в аналізованому творі через показ співіснування зовнішнього (Ввідний простір₁: зовнішній спостерігач / візуальне сприйняття / фіксація візуального сприйняття дощу) і внутрішнього (Ввідний простір₂: внутрішній спостерігач / емоційне сприйняття / фіксація емоційного сприйняття дощу) екзистенційних планів у житті людини: il pleut - il pleure (безособові дієслівні форми йде дощ - плаче) - спільна коренева фонестема -pl у сполученні із лабіалізованими голосними [ш], [Z] як поетична формула вербальних виявів компресії інформації. Тип компресії міжпросторових вітальних зв'язків визначається як Аналогія на основі ідентичності ролей у межах вхідних просторів (G. Fauconnier, M. Turner), що виявляємо за такими складниками у наповненні Родового простору: модус / фокус / напрямок сприйняття. Символіка pluie через розкриття стану людини як творчої (у зовнішній та внутрішній перспективі il pleut / il pleure) є тісно пов'язаною із актуалізацією текстового концепту покара (la pire peine - "найгірше покарання") через контрастування: поетична формула "плавний [l] + проривний [p]", асонанси лабіалізованих [ш], [Z] на противагу різких голосівок [i], [е] високого піднесення. Відтак, за рахунок залучення контрарних складників поетичних формул отримуємо метафоричну концептуальну схему творче осяяння є покара.

У такий спосіб на фоносемантичній основі відстеженню підлягають лінгвокогнітивні особливості взаємодії між звуком та змістом, мовою та способами художнього відображення дійсності у літературному творі доби французького символізму.

Розділ 2. "Фонічні структури як фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації у творах французького символізму: семіотичний аспект". У цьому розділі представлено діапазон використання фонічних структур - від звукозображувальних (Л. В. Зубова, M. Malherbe, H. Meschonnic) до звукосимволічних (С. В. Воронін, В. В. Левицький, M. Magnus, J.-M. Peterfalvi) і синестезійних (А. П. Журавльов, В. І. Кушнерик, Ю. С. Степанов, I. Fonagy, R. Jacobson), які результують у словесні поетичні образи символьного ґатунку.

Поезія французького символізму насичена звуковими образами, які відтворюють, репродукують, копіюють звуки природи та навколишнього середовища. Аналізований нами фактичний матеріал засвідчує, що у ньому з метою компресії інформації шляхом повторюваності використовується звукове зображення динаміки навколишнього світу як руху. У цьому відношенні виникає потреба звернення до джерельного базису поетичного способу мислення, в основі якого лежить концепція первинного синкретизму трьох видів мистецтва - танку, музики й поезії, витоки котрих містяться у площині народної обрядовості (О. М. Веселовський, В. М. Топоров).

На цьому підґрунті ми розглядаємо побутування у французьких символістських творах метафоричної концептуальної схеми рух є танок. У поезії французького символізму така метафоризація має біоморфну природу (указання на істоту тваринного світу), часто втілену в образі змії, що танцює, - дослівно: le serpent qui danse. Звукозображувальний мотив тут відображає поетична формула "щілинний + відкрита (2) + щілинний", тобто [s] + [S] + [S] + [s]. Фоносемантичне навантаження звукозображувального імітування зміїного шипіння належить глухому щілинному [s], котрий уживається за підтримки відкритого носового голосного [S], який, відповідно зі своєю приналежністю до низького піднесення, вказує на таку характеристику руху як повільність (В. В. Левицький). На передконцептуальному рівні звукозображувальний зв'язок між дієсловом danse та іменником serpent виконує давньошумерська коренева фонестема -an за ознакою "дія" ("action") (M. V. Locquin) та латинське графічне зображення -s на позначення іконічного образу змії як тварини. Реалізацію подібної паралелі віднаходимо в поезії Ш. Бодлера « Avec ses vкtements ondoyants et nacrйs ... » ("У твоїх перламутрових одежах …"), де має місце компресія інформації у вигляді звукозображувальних фонічних структур - поетичних формул як анаграм (Ж. Бодріяр, Ф. де Соссюр) (рис. 1):

Анаграмування здійснено між звукоасоціативним рядом₁ і звукоасоціативним рядом₂ як longs serpents = jongleurs sacrйs (дослівно: довгі змії = священні жонглери), коли у зримій площині вірша відбувається навмисне групування лексем залежно від тотожності їх звуко-літерних комплексів. Розчленування кожної лексичної одиниці зі звукоасоціативного ряду_1,2 відображає, що номінативи serpents та jongleurs компресують у собі звукову оболонку, вміщену в атрибутах longs та sacrйs, при цьому стягнення відбувається у реверсивному напрямку, тобто від атрибута_1,2 до номінатива_2,1. Таким чином, іконічно-образна природа звукозображального анаграмування відтворює ефект гіпнотично-магічної сили руху змії як ритуально-обрядового танцю, що, у свою чергу, відображає ритмічну повторювальність, характерну для фоносемантичної структури віршованого ряду. Отже, завдяки звукозображувальним фонічним структурам у словесних поетичних образах французьких символістів метафорична концептуальна схема рух є танок зазнає уточнення - повільний рух є танок - шляхом задіяння компресії типу Якість зі зверненням до концептуальної метонімії причина замість наслідку (G. Fauconnier, M. Turner). Сам по собі рух не обов'язково є повільним, проте вказівка на рух змії у танку відображає згадану якість. Більше того, в кінцевому результаті саме на основі звукової образної іконічності отримуємо метафоричне осмислення життя як руху - плинного, повторювального та звивистого.

У межах звукосимволічних фонічних структур, зорієнтованих на компресію поетичної інформації у французьких символістських текстах, спостерігаємо, услід за С. П. Гончаренком, наявність асоціативних співвідношень звуків за: 1) опозицією / подібністю / тотожністю / несхожістю у вигляді контрастивної чи компаративної поетичної формули; або 2) суміжністю через контигуальну (від фр. contiguїtй - прилягання, суміжність) поетичну формулу. Проілюструємо це на прикладі поезії П. Верлена « C'est la fкte du blй » ("Зернове свято") зі збірки « Sagesse » ("Мудрість"). Актуалізація символу Бог-природа здійснюється у цьому творі з опорою на більш ранню (язичницьку) та пізню (християнську) міфопоетичні традиції. На передконцептуальному рівні формуються фоносемантичні тотожності у будові кодів сакрального (міф) та генетичного (мова), які багато в чому збігаються (М. М. Маковський, В. М. Топоров): голосні звуки сприймаються як жіноче начало, що породжує усе суще. У розгляді поезій французького символізму важливим є уточнення того факту, що саме у французькій мові особливістю відбиття ознаки жіночності є використання носових голосівок (Г. Башляр, Г. Гачєв). Концептуальний вимір символічного об'єднання язичницького та християнського начал спостерігаємо в аналізованому творі за схемою акціонального фрейму символу Бог-природа (рис. 2). У горизонтальній площині пацієнс - язичницький бог - виступає родовим відповідником, що корелює з текстовим концептом творець: tranquille auteur […] / Travaille, vieux soleil, pour le pain et le vin, ("спокійний творець […] / Працює, старе сонце, задля хлібу та вина"); бенефеціантом є християнський Бог, актуалізований у текстовому концепті господь, у видовій функції збирача й утілювача плодів, що їх було зрощено попередньо: Dieu moissonne, et vendange, et dispose а ses fins / La Chair et le Sang ("Бог жне хліб та збирає виноград і готує для своїх цілей / Тіло і Кров"). Проведення такої змістової паралелі стає можливим за рахунок задіяння у межах словесних поетичних образів вірша контигуальних, тобто метонімічних (у термінології С. П. Гончаренка) поетичних формул, у складі яких переважають носові голосні, [R] > [D], [R] > [S]: pain > Chair, vin > Sang. Отримання пар лексикалізованих текстових концептів хліб - тіло господнє, вино - кров господня стає фоносемантично вмотивованим компресією вітальних зв'язків типу Частина-Ціле: хліб / тіло Бога замість Бог, вино / кров Бога замість Бог.

Архаїчний світ є світом жіночого начала, Природи з її міцним культом матері-землі, асоційованим з текстовим концептом земля, яка є прародителькою, годувальницею для людини, аналогізуючись із жінкою, котра годує груддю свою дитину. На фоносемантичній основі домінування культу жіночого начала відбивається асонансом голосного звука [D] у межах ключових лексем зазначеної поезії: від lait de la terre ("молоко землі") у напрямку force humaine ("людська сила").

Аналіз фонічних структур поезії французького символізму засвідчив, що оказіональним (у термінології Н. Ф. Пєлєвіної) "озвученим" її компонентом є синестезійні фонічні структури, котрі є мотивованими естетичною настановою "теорії відповідностей" (започаткованої Ш. Бодлером). Вони відображають компресію як одержання звукової інформації через синестетичні сенсорні канали (С. В. Воронін): звуко-аудитивний (G. Michaud, H. Parret, Б. Галєєв, Л. П. Якубинський) або звуко-колористичний (Ch. Baudelaire, Y. Bonnefoy, A. Rimbaud, А. П. Журавльов, Ю. С. Степанов).

Так, звуко-аудитивний канал відслідковуємо у вживанні "слів, заряджених музичними властивостями" (E. Pound): De la musique avant toute chose (Verlaine) ("Найперше - музика у слові !" - переклад Г. Кочура). Відповідно, фоносемантизм синестезійних фонічних структур полягає у використанні таких номінативних одиниць, що містять компоненти лексичного значення, здатні до створення "слухового образу" (Л. І. Бєлєхова): Entends comme brame / prиs des acacias / en avril la rame / viride du pois ! (Rimbaud) ("Почуй, як рокоче / Й росте мов з води / Квітневої ночі / Горох молодий !" - переклад І. Андрущенка). Компресія у межах слухового образу досягається "пульсуючою" ("pulsionnelle") (D. Briolet) природою звукової комбінаторики. Асонанс (приклади виділено) за ступенем піднесення представлено повторенням крайніх членів спектру як найнижчого голосного [a/S/wa], що є вихідним з дієслівної лексеми еntends (сема "почути"), на позначення спокійної, тихої музичної тональності на противагу різкого звучання найвищого голосного [і]. Алітерація (приклади підкреслено) щільного ряду проривних [b], [p], [d], [t] та дрижачого [r] характеризує звучання як уривчасте, раптове та дуже гучне (M. Magnus, А. А. Калита).

Таким чином, у поезії французького символізму синестезія реалізує модерністські тенденції до синкретизації художньої культури в цілому.

Розділ 3. "Когнітивно-комунікативний аспект компресії поетичної інформації фоносемантичними засобами у творах французького символізму". На сьогодні у світлі розробки проблеми компресії інформації як наявності у свідомості кожної людини деяких смислових, інформаційних "згущень" (О. С. Кубрякова) спостерігається звернення до когнітивно-комунікативного моделювання як напрямку лінгвістичних досліджень (Т. ван Дейк, В. Кінч, Дж. Лакофф). Відтак, потрактування когнітивної моделі як психічної властивості індивіда щодо відображення світу перенесенням якостей речей та відношень з одного середовища, реального світу, в інше - власну свідомість надає підстави вважати, що когнітивні моделі знаходяться в основі концептуальних тропів, у першу чергу метафор (Дж. Лакофф, М. В. Піменова, А. П. Чудінов).

У нашій роботі встановлення кореляції звукової організації зі змістовим компонентом створює підґрунтя для виділення когнітивних моделей, які беруть участь у формуванні символістської поетичної моделі світу. З цією метою в дисертації використовується термін "міжпросторове мапування" (G. Fauconnier, M. Turner, Ph. Grйa), під яким ми розуміємо лінгвокогнітивну операцію з проектування концептів у їхній належності до царини мети (у термінології Ph. Grйa - cible) та царини джерела (у термінології Ph. Grйa - source). Відповідно до цього у нашому дослідженні розгляду підпадають когнітивні моделі "Domaine Cible (кtre) Domaine Source", де позначка "кtre" вказує на установлення двобічних зв'язків (projections bidirectionnelles, у термінології Ph. Grйa) між концептами обидвох царин з метою отримання результуючого бленду.

У поезії французького символізму літературно-стильова концепція "естетизації потворного", коли потяг до Краси й Ідеалу втілився в парадоксальності думок і почуттів (Ch. Baudelaire, Y. Bonnefoy, S. Mallarmй, J.-P. Sartre), виявляється у моделі компресії інформації "Потворне (кtre) Прекрасне", яка репрезентує відхилення в бік словесних поетичних образів нового незвичайного (емерджентного) ґатунку: « Les Fleurs du Mal » ("Квіти Зла") (Ch. Baudelaire), « Romances sans paroles » ("Романси без слів") (P. Verlaine).

Поезія французького символізму визначається особливим ідейним інструментарієм не тільки в галузі пошуків Краси, але й відносно шляхів та способів самопізнання людини крізь призму моделі "Частина (кtre) Ціле". Саме принцип синекдохічності, поряд із синестезією, складає підґрунтя процесу поетичної символізації: синкретичності, ототожнення частини й цілого, речі та її якостей, особи та її знака чи імені (О. В. Шелестюк). Зокрема, базова концептуальна схема любов є єдність двох взаємодоповнювальних частин покладена в основу поезії П. Верлена « Colloquе sentimental » ("Сентиментальна розмова"), на що вказує вже сама назва твору. Тут йдеться про компресію двох інформаційних складових: від сolloquе - чисельність (сема "технічна наявність цілокупності частин-суб'єктів") та sentimental - інтимність обміну (сема "стан тужливого емоційного афекту"), об'єднаних у межах поетичної формули, склад якої становить плавний приголосний [l], котрий має фоносемантичну ознаку "цілісність" (unitй) (Ph. Martin). У такий спосіб сонанта [l] набуває ролі звукової домінанти вірша та сприяє створенню мелодійності, гармонійності у звучанні оповіді усієї поезії в цілому.

Підкреслено інтерсуб'єктивний характер модерного мистецтва (Л. І. Бєлєхова) представляє особистісне, інтеріоризоване начало у французькій символічній поезії у межах моделі "Я (кtre) Я?" в умовах поетичної автокомунікації (Ю. М. Лотман), під якою розуміємо злиття суб'єкта й адресата, що приводить до перебудови самого "Я" у "Я?"-поетичне. Ілюстрацією слугує сонет Ш. Бодлера « Les Chats » ("Кішки"), де фоносемантичні засоби виступають виразниками обраної містичної змістової тональності у віртуальному текстовому перетворенні реальних кішок на міфічних істот - сфінксів. Вокалічну складову представлено вживанням поетичних формул, складених з носових голосних, котрі є наділеними "завуальованою природою" (Р. Якобсон, К. Леві-Строс) (звідси - ознака "загадковості" щодо текстової віртуальної реальності), за частотністю 9 у першому катрені та 21 у першому терцеті із кульмінацією у словесному поетичному образі Qui [sphinx] s[S]blent s'[S]dormir d[S]s [X] rкve s[S]s f[R] ("Які [сфінкси] здаються заколисаними у безмежній мрії"). Метонімічні фонічні структури, які складаються з носових голосівок [S], [X], [R], відбивають компресію вітальних зв'язків за типом Час і Простір, а отже, несуть поетичний смисл - стиснення часу і простору до розмірів кішок, коли за рахунок містичних перетворень кішки розширюються у часі і просторі (Р. Якобсон, К. Леві-Строс). Консонантну складову відведено гармонійному поєднанню контрастивних поетичних формул "плавний + дрижачий", коли кількісне превалювання плавного [l] (І катрен - 15, ІІ катрен - 23, І терцет - 11, ІІ терцет - 14) за ознакою « glissandro » ("ковзання") проти різкого звучання дрижачого [r] представляє власне дію на позначення поступової трансформації, перевтілення кішок у сфінксів як переходу реального в ірреальне: I[l]s p[r]ennent en songeant [l]es nob[l]es attitudes / Des g[r]ands sphinx a[l]ongйs au fond des so[l]itudes ("Замріяні, вони приймають поважні пози / Величних сфінксів, простягнених у глибині самотностей"). Відтак, наскрізна звукова тематика вірша створюється фонічними структурами у їх належності до динамічної ознаки рух, репрезентуючи в такий спосіб базову концептуальну схему життя є цикл.

Отже, наведені фонічні структури кваліфікуємо як звукосимволічні, оскільки вони сприяють специфікації текстової віртуальної реальності як міфічної. Міфологічна паралель кішки - сфінкси (як alter-ego перших) відбиває інтерактивний характер повідомлення у межах автокомунікативної моделі компресії інформації "Я (кtre) Я?": взаємопроникненню підлягають внутрішній і зовнішній світи адресанта, що, у свою чергу, веде до формування поетичного смислу розширення меж Усесвіту.

ВИСНОВКИ

У річищі інтегративного підходу до аналізу поетичного тексту з опрацюванням здобутків лінгвоконцептології, когнітивної поетики, семіотики, комунікативної лінгвістики "компресія поетичної інформації" отримала в нашій роботі визначення лінгвоментального механізму творення символістської поетичної моделі світу. Поетична інформація - це концептуальна (ір)реальність, згорнена (естетично та знаково) адресантом у форму повідомлення й потенційно зорієтована на розгортання адресатом у процесі її творчого сприйняття. У дисертаційному дослідженні встановлено, що організуючим принципом компресії інформації символістського віршованого повідомлення стає звуко-інформаційний синкретизм, сутність якого полягає у задіянні акустико-артикуляційних звукових характеристик та їх конфігурацій в актуалізації поетичних смислів через установлення причетності фонічних одиниць до семантики твору у межах звукової образної іконічності.

У дисертації визначено, що інформаційне компресування у символістських поетичних творах розподіляється за трьома рівнями текстової віртуальної реальності: передконцептуальним, що має в основі досвідне та/чи культурне "згущення смислів"; концептуальним, що продукує категоріальні концептуальні схеми (метафоричну / метонімічну / оксиморонну); вербальним, одиницями якого постають поетичні формули - фонічні структури звукозображувального, звукосимволічного й синестезійного характеру.

Звукозображувальні фонічні структури символістського поетичного тексту забезпечують інформаційну компресію за рахунок імітативного діапазону поетичних формул, що виражають перебіг почуттів та емоцій. Звукосимволічний характер фонічних структур демонструє компресію інформації як вибірковість в установленні таких еквівалентностей у складі поетичних формул: контрастивної, компаративної, контигуальної. Синестезійні фонічні структури (звуко-аудитивні, звуко-кольорові) уможливлюють компресію інформації завдяки репрезентації у межах текстової віртуальної реальності ємних аудитивних, кольорових звукообразів, що сприяє вияву емотивності символістського поетичного повідомлення.

У поезії французького символізму становлення нових форм художньо-естетичного бачення, зумовлених індивідуалістським орієнтуванням на інтуїтивізм і парадоксальністю світосприйняття, репрезентується у вигляді ключових моделей: "Потворне (кtre) Прекрасне", "Частина (кtre) Ціле", "Я (кtre) Я?". Аналіз зазначених моделей компресії поетичної інформації виявив з огляду на фоносемантичну основу тенденції до використання у складі поетичних формул і вокалічної, і консонантної складової, залучення звукових текстових домінант, використання наскрізної звукової тематики.

Здійснене в дисертаційній роботі вивчення фоносемантичних засобів компресії інформації в поетичних текстах французького символізму надало змогу представити фрагмент поетичної моделі світу, характерної для доби французького символізму. При цьому перспективним убачається дослідження виокремлених фоносемантичних засобів і побудованих когнітивно-комунікативних моделей на матеріалі інших поетичних напрямів і хронологічних періодів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Естетично-знакова природа семіотичних засобів компресії інформації у поетичному тексті / О. А. Тарасова // Науковий вісник Волинськ. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки: зб. наук. пр. / Волинськ. держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 2007. - №4. - С. 75-78.

2. Різновиди інформації у поетичному тексті / О. А. Тарасова // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. 18. - С. 111-117.

3. Звукова образна іконічність як засіб компресії інформації у поетичних текстах французького символізму / О. А. Тарасова // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К.: "Київський університет", 2008. - Вип. 24. - Ч. 3. - С. 262-266.

4. Крос-модель "Я (кtre) Я" як комунікативний засіб компресії інформації (на матеріалі поетичних текстів французького символізму) / О. А. Тарасова // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. - Вип. 21. - С. 363-369.

5. Особливості функціонування крос-моделі "Потворне (кtre) Прекрасне" в поетичних текстах французького символізму (аспект компресії інформації) / О. А. Тарасова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К.: Логос, 2008. - Вип. 14. - С. 517-523.

6. Синестезія в системі засобів компресії інформації у поетичних текстах французького символізму / О. А. Тарасова // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна: Серія романо-германська філологія / Харківськ. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків: ХНУ, 2008. - №805. - Вип. 54. - С. 91-94.

7. Звукозображувальні фонічні структури як фоносемантичний засіб компресії поетичної інформації у текстах французького символізму (семіотичний аспект) / О. А. Тарасова // Науковий вісник Волинськ. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Мовознавство / Волинськ. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 2009. - №6. - С. 61-64.

8. Фоносемантична основа дослідження компресії поетичної інформації у текстах французького символізму / О. А. Тарасова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К.: Логос, 2009. - Вип. 15. - С. 507-513.

9. Звуковий символізм як засіб компресії інформації (на матеріалі французьких поетичних текстів кінця ХІХ століття) / О. А. Тарасова // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів: наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 12 грудня 2007 р.: тези доп. / Відп. ред. А. М. Чернуха. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 52-54.

10. Іконічність в образній тканині поетичних текстів французького символізму / О. А. Тарасова // Актуальні проблеми романської філології: матеріали Всеукр. конф. молодих наук., Горлівка, 5-6 грудня 2007 р. / М-во освіти і науки, Горлівськ. держ. пед. ін-т іноз. мов. - Горлівка, 2007. - С. 73-75.

11. Когнітивна модель поетичної комунікації як форма концептуально-естетичної діяльності / О. А. Тарасова // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві: матеріали наук. конф., Київ 4-6 квітня 2007 р. / Відп. ред. Г. Б. Мінчан. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 282-285.

12. "Ментальний простір" як твірний інструмент образної тканини поетичного тексту / О. А. Тарасова // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики: матеріали ІІІ міжнар. конф., Горлівка, 17-18 травня 2007 р. / М-во освіти і науки, Горлівськ. держ. пед. ін-т іноз. мов.- Горлівка, 2007. - Т. 2. - С. 153-155.

13. Явище "компресії інформації" як специфічна риса поетичного тексту / О. Тарасова // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: ХІІ міжнар. конф. 23-24 листопада 2006 р.: матеріали / Упор. Л. В. Понамарьова. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 55-57.

14. Оксиморон з огляду на компресію інформації в поетичних текстах французького символізму / О. Тарасова // Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства: матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. романістів, Чернівці, 16-18 жовтня 2008 р. / Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича - Чернівці, 2008. - С. 70-71.

15. Віртуальна реальність у системі мовної компресії інформації в поетичних текстах французького символізму / О. А. Тарасова // Матеріали VІII Всеукр. наук. конф. ["Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація"], 5 лютого 2009 р. / Харківськ. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2009. - С. 278-279.

Размещено на Allbest.ru