Комунікативні стратегії і тактики в політичному дискурсі канцлерів ФРН (на матеріалі урядових заяв і політичних виступів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження; окреслено можливі перспективи подальших досліджень в обраній галузі.

1. У результаті аналізу урядових заяв і політичних виступів канцлерів ФРН виявлено наступні комунікативні стратегії, які є спільними для К. Аденауера, Л. Ерхарда, К.Г. Кізінгера, В. Брандта, Г. Шмідта, Г. Коля, Г. Шредера и А. Меркель: 1) стратегія державності, 2) стратегія позиціонування Німеччини, 3) стратегія єдності, 4) стратегія визнання провини, 5) стратегія спадкоємності влади, 6) стратегія позитивної самопрезентації. Кожна із вищезазначених стратегій реалізується на рівні комунікативних тактик.

2. Стратегія державності в політичному дискурсі канцлерів ФРН репрезентована тактиками “дефініції держави”, “залучення до демократичних цінностей” і тактикою “визнання пріоритету загальнолюдських цінностей”. Особливістю мовного вираження цих тактик є їх реалізація на лексичному рівні з домінуванням номінативних частин мови. Специфічною характеристикою стратегії державності є використання статусних і дефініційних формул.

3. Реалізація позиціонування Німеччини проявляється у тактиці "переконання", тактиці "акцентування позитивної оцінки". Зазначені тактики репрезентовані на лексичному і синтаксичному рівнях і демонструють еволюцію іміджу Німеччини в історичній перспективі. Оцінні лексеми раціонального та емоційного значення є стрижневим компонентом кожної із вказаних тактик, поряд із складнопідрядними реченнями з підрядними означальними.

4. Стратегія єдності нерозривно пов'язана з історією німецької держави, що і вплинуло на її реалізацію не лише у горизонтальній площині, але і у вертикальній, що апелює до історичної проекції становлення німецької державності. Ця стратегія має державноформуючий характер і являє собою успішне вирішення "німецького питання". Стратегія єдності реалізується у тактиці "втішання" і тактиці "вказівки на перспективу", що містять дві вищі точки, діаметрально протилежні за своїм результатом (поділ і об'єднання Німеччини). Динаміка змін мовних засобів, що оформлюють ці тактики, знаходять відображення у трьох змістових осях 1) Trennung - Mauer - Einigung - Einheit; 2) deutsch-deutsche Beziehungen, die Deutschen - die Deutschen; 3) wir - das Volk - ein Volk - unser Volk.

5. Унікальність стратегії визнання провини в політичному дискурсі канцлерів ФРН зумовлена прагненням подолати образ ворога, який склався після другої світової війни. Ця стратегія реалізується на рівні двох тактик: тактики “апеляції до історичних подій”, тактики "прийняття відповідальності". Зазначені тактики демонструють суттєві розбіжності у виборі лексичних засобів. Якщо тактика “апеляції до історичних подій” виражена подієвими іменниками з негативною оцінкою безвідносно провини Німеччини Chaos, Gewaltherrschaft, то друга демонструє засудження з боку канцлерів ФРН Німеччини - країни агресора, шляхом вибору лексем Schuld, Scham, Massenmord, Opfer, Tiefpunkt, barbarisch.

6. У стратегії спадкоємності влади політичного дискурсу канцлерів ФРН виділено дві домінанти: 1) визнання курсу К. Аденауера як основного, 2) позитивна оцінка попередника. У реалізації цієї стратегії беруть участь: тактика “апеляції до авторитету” і тактика "обґрунтованих оцінок", мовне вираження яких репрезентоване іменниками із значенням позитивної оцінки, антропонімами, економічними термінами, а також засобами вираження суб'єктивної та об'єктивної модальності.

7. Стратегія позитивної самопрезентації виражена тактикою “зміщення акцентів з поганого на добре”, тактикою “за себе”, тактикою “внесення елемента неформальності” і тактикою “експресивності мовлення”. Мовні засоби, що оформлюють зазначені тактики специфічні для кожної із тактик. Тактика “внесення елемента неформальності”, як особливий спосіб зменшення дистанції між канцлером і аудиторією, характеризується певним вибором синтаксичних конструкцій і структуруванням інформації у них. Якщо для тактики “зміщення акцентів з поганого на добре” характерні парцеляції, риторичні питання, то у тактиці “за себе” як суб'єкт дії використовуються особові займенники першої особи однини, тактика “зміщення акцентів з поганого на добре” передбачає особливий спосіб подачі інформації про проблемні питання, який вибудовує інформаційні блоки таким чином, що при наявності вказівки на проблему, акцент робиться не на її гостроті, а на прогресі у її вирішенні. “Тактика експресивності мовлення” дозволяє політику прояв емоцій і власне самовираження. Установлено, що експресію створюють порівняння, епітети, метафори, персоніфікації, гра слів, цитати, фразеологізми, прислів'я, крилаті вислови, а також засоби експресивного синтаксису - анафора, асиндетон, полісиндетон, анаколуф, паралелізм (див. табл. 1).

8. У результаті аналізу встановлено, що особливістю мовної реалізації комунікативних стратегій і тактик політичного дискурсу канцлерів ФРН є дискурсоутворювальна роль номінативних частин мови (іменників, прикметників, займенників), які функціонують як дискурсивні маркери комунікативних стратегій і тактик.

9. Поряд із загальними стратегіями і тактиками політичного дискурсу канцлерів ФРН виявлено два блоки індивідуальних вербальних характеристик. Перший представлений лексичними, стилістичними і синтаксичними засобами, вживання яких детерміновано 1) особистими якостями / фактами біографії; 2) історичною подією / явищем (див. табл. 2). В якості базового компонента індивідуальних невербальних характеристик визначені домінанти моделі поведінки кожного із канцлерів в організації комунікативного простору.

Перспективним видається вивчення комунікативних стратегій і тактик політичного дискурсу політичних діячів загальнонаціонального та регіонального рівнів у країнах з різними формами правління.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях

1. Юшковець І.А. Роль невербальної комунікації в процесі спілкування // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Донецьк: ДонНУ, 2005. Вип. 11. С. 121-128.

2. Юшковець І.А. Питання як тактичний хід у політичному дискурсі // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Донецьк: ДонНУ, 2005. Вип. 12. С. 205-211.

3. Юшковец И.А. Основные тенденции невербального поведения в современном дискурсе Германии // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2006. Вип. 25. С. 120-125.

4. Юшковец И.А. Особенности реализации языковой личности канцлеров ФРГ // Система і структура східнослов'янських мов: До 85-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора М.Я. Брицина: Зб. наук. праць. К.: Знання України, 2008. С. 333-344.

5. Юшковец И.А. Модель описания речевого поведения канцлеров Германии Г. Шредера и А. Меркель // Языковой дискурс в социальной практике: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. Тверь: Твер. гос. ун-т, 2006. С. 304-307.

6. Юшковец И.А. Принципы и критерии прагмалингвистического анализа общественно-политических текстов // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 330-332.

7. Юшковец И.А. Стратегии и тактики речевого поведения автора политического дискурса // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали третьої міжвузівської конференції молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 199-200.

8. Юшковец И.А. Тактика вопроса в политическом дискурсе // Матеріали IV Міжнародного лінгвістичного семінару “Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми”. Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 177-180.

9. Юшковец И.А. Тактики психологического лидерства в политическом дискурсе // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ. Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 139-143.

10. Юшковец И.А. Невербальная коммуникации в политическом дискурсе Германии // Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2006. С. 181-182.

11. Juschkowetz I.A. Das Kooperationsprinzip in den Griceschen Maximen // Матеріали XIV Міжнародної Асоціації українських германістів “Німецька мова і література в європейському контексті” (26-27 жовтня 2007 р.). Донецьк: ДонНУ, 2007. С. 101-103.

12. Юшковец И.А. Гендерные аспекты речового поведения политических деятелей (на материале правительственных заявлений канцлеров Германии) // Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених. Донецьк, ДонНУ, 2007. С. 214-215.

13. Юшковец И.А. Понятие и структура языковой личности // Матеріали VI Міжвузівської конференції молодих учених (28-29 січня 2008 р.). Донецьк: ДонНУ, 2008. С. 156-158.

АНОТАЦІЯ

Юшковець І.А. Комунікативні стратегії і тактики в політичному дискурсі канцлерів ФРН (на матеріалі урядових заяв і політичних виступів) - Рукопис.

Yushkovets I.A. Communicative Strategies and Tactics in Political Discourse of FRG Chancellors (based on government statements and political speeches). - Manuscript.

A thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2008.

The thesis is devoted to the investigation of communicative strategies and tactics in the political discourse of the FRG Chancellors. Analysis of the political speeches and government statements permitted to point out and describe six basic strategies to ensure cooperative speech activity. Among them are the following: statehood, positioning of Germany, unity, admitting guilt, power succession and positive self-presentation. Each of these strategies is realized on the tactical level; the thesis discusses fifteen communicative tactics. It has been found that the peculiarity of linguistic realization of the communicative strategies and tactics of political discourse of the FRG Chancellors is the discourse-formation role of the nominal parts of speech (i.e. nouns, adjectives, pronouns), which function as discourse markers of communicative strategies and tactics. Individual characteristics intrinsic to each Chancellor in verbal and non-verbal communication have been registered and studied.