Комунікативні стратегії і тактики в політичному дискурсі канцлерів ФРН (на матеріалі урядових заяв і політичних виступів)

Семантичні та прагматичні характеристики політичного дискурсу канцлерів ФРН. Комунікативні стратегії і тактики, які забезпечують кооперативну мовленнєву діяльність у політичному дискурсі післявоєнної Німеччини. Способи комунікації кожного з канцлерів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 93,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Особливості реалізації стратегії позиціонування Німеччини детерміновані історичним розвитком країні, що пояснює відсутність цієї стратегії у виступах і урядових заявах першого канцлера післявоєнної Німеччини - К. Аденауера, де пріоритет надається усвідомленню та визнанню провини. Свого піку реалізація стратегії позиціонування досягає в урядових заявах і політичних виступах Г. Шредера та А. Меркель. У вказаній стратегії виділені “тактика переконання” і тактика “акцентування позитивної оцінки”. “Тактика переконання” виражається набором лексичних засобів, який у значній мірі визначають прикметники та дієслова порівняно з іменниками. Прикметники у найвищому ступені порівняння produktivst у сполученні з іменником Ьberzeugung і дієсловами fьhren, festigen, helfen,inspirieren репрезентують перспективу кращого майбутнього Німеччини. Тактика “акцентування позитивної оцінки” характеризується частотним вживанням оцінних прикметників konkurrenzfдhiger, hervorragend, hochqualifiziert, ausgezeichnet, іменників на позначення сфери діяльності, в якій Німеччина займає провідні позиції: Infrastruktur, Arbeitnehmer, Qualitдt der Produkte, Rechtssicherheit und sozialer Frieden, Wirtschaft, наприклад:

(6) Die deutsche Wirtschaft ist auf den internationalen Mдrkten konkurrenzfдhig wie nie zuvor. Um unsere Standortvorteile beneidet uns die ganze Welt: hervorragende Infrastruktur, hochqualifizierte Arbeitnehmer, ausgezeichnete Qualitдt der Produkte, Rechtssicherheit und sozialer Frieden. Unsere Wirtschaft gehцrt zu den produktivsten ьberhaupt. Diese Produktivitдt ist die Grundlage fьr hohe Lцhne. (G. Schrцder)

(7) Das Grundgesetzt, die soziale Marktwirtschaft, die duale Berufsausbildung - all das waren Ideen, die auf der ganzen Welt inspirierten. In Deutschland wurde das erste Auto gebaut, der Computer erfunden und das Aspirin entwickelt. Von diesen Innovationen zehren wir noch heute. (A. Merkel)

Особливою рисою політичних виступів і урядових заяв канцлерів ФРН є іманентна присутність у них стратегії єдності, що визначено прагненням до об'єднання двох німецьких держав, які утворилися після другої світової війни.

Ця стратегія реалізується двома тактиками: тактикою “втішання” і тактикою “вказівки на перспективу” і проявляється, у першу чергу, експліцитно за допомогою займенників wir, uns в сегменті визначеності, позначаючи єдиний народ - das Volk. Своєрідність тактики “втішання” полягає у тому, що вона базується як особлива форма особистого переживання поділу Німеччини в урядових заявах і політичних виступах К. Аденауера - сучасника цієї події. Для К.Аденауера суттєвим є вживання особових займенників wir, unser стосовно німців Східної Німеччини. Встановлено домінування іменників порівняно з іншими частинами мови, при цьому переважають іменники двох груп: 1) на позначення конкретних явищ того часу і 2) на позначення почуттів та емоційних станів. Другим стрижневим компонентом, що виражає прагнення до єдності у виступах К.Аденауера, є частотне вживання дієслів у майбутньому часі (Futur I), де його посиленню сприяють вставні конструкції з наказовим способом. Сукупність лексичних і синтаксичних засобів, а саме: Trost, Hoffnung, Brьder und Schwestern і вставні речення типу Geben Sie die Hoffnung nicht auf! визначають реалізацію тактики “втішання”, наприклад:

(8) In Ihrer besonders schweren Lage fanden Sie wenigstens in dem Gedanken Trost, daЯ Sie, wenn Ihr Los nicht mehr tragbar sei, ihm durch die Flucht entgehen kцnnen. Es sieht so aus, als wenn Ihnen auch dieser Trost genommen ist. Ich bitte unsere Brьder und Schwestern im Ostsektor von Berlin und in der Zone von Herzen: Geben Sie die Hoffnung auf eine bessere Zukunft fьr Sie und Ihre Kinder nicht auf! (K. Adenauer)

Тактика “вказівки на перспективу” репрезентована на лексичному і синтаксичному рівнях. Специфічність цієї тактики полягає у появі та легітимному існуванні нових політичних реалій die deutsch - deutschen Beziehungen, die Deutschen und die Deutschen, in Deutschland zu Haus. Ключовими для реалізації тактики “вказівки на перспективу” виступають іменники das Gemeinsame, die Gemeinsamkeit, der Wille zur Gemeinsamkeit, die Nдhe, die Sprache, die Geschichte, прикметники gemeinsam, verbunden. Складні синтаксичні конструкції з підрядними причини і наслідку, уточнюючі вставні конструкції фіксують динаміку в репрезентації підходів до вирішення “німецького питання”, наприклад:

(9) Die Deutschen sind nicht nur durch ihre Sprache und ihre Geschichte - mit ihrem Glanz und ihrem Elend - verbunden; wir sind alle in Deutschland zu Haus. Wir haben noch gemeinsame Aufgaben und gemeinsame Verantwortung: fьr den Frieden unter uns und in Europa. (W. Brandt)

У виступах і урядових заявах Г. Коля ця стратегія знаходить своєрідний пік відображення, пов'язаний з об'єднанням двох німецьких держав, який представлений, перш за все, іменниками з позитивною конотацією ein Fest des Wiedersehens, der Zusammengehцrigkeit und der Einheit, Freude und Genugtuung, Kraft der Freiheit, наприклад:

(10) Die deutsche Einheit wurde dann am 3. Oktober 1990 erreicht - in Frieden, ohne Gewalt und BlutvergieЯen und Zustimmung all unserer Nachbarn. (H. Kohl)

Для К. Аденауера і Г. Коля спільним є те, що обидва канцлери були сучасниками історичних подій розподілу та об'єднання Німеччини, що сприймалося ними як особисті переживання. При цьому діаметрально протилежні поняття детермінували і різну оцінку в політичних виступах і урядових заявах, що відобразилося у певному виборі мовних засобів, в основному антонімічних за своїм значенням (Trennung - Einheit, zerrissen - verbunden).

Стратегія визнання провини перед світовою спільнотою унікальна і властива тільки політичним виступам і урядовим заявам канцлерів Німеччини і реалізується двома тактиками: “апеляція до історичних подій”, "визнання відповідальності". Перша формується подієвими іменниками Weltkrieg, Chaos, Gewaltherrschaft і дієсловами leiden, teilen, які демонструють історичні процеси в динаміці, де дієслова beginnen (den Weltkrieg), setzen (die Ursachen) в Aktiv змінюються на дієслово у Passiv geteilt werden, і зміна способу функціонує як маркер зміни становища країни, наприклад:

(11) Ich bin Regierungschef eines Landes, das den 2. Weltkrieg begonnen hat und damit die tieferen Ursachen fьr die Teilung Europas gesetzt hat. Es ist aber auch ein Land, das unter den Folgen des Krieges besonders gelitten hat, weil es selbst geteilt worden war. (G. Schrцder)

Особливість тактики “визнання відповідальності” полягає у тому, що вона знаходить вираження як на вербальному, так і на невербальному рівні, де останній визначається вибором місця проголошення промови такими канцлерами: В. Брандт - Варшавське гето, музей трагедії єврейського народу Яд Вашем, Г. Шредер - концтабір Освенцим, А. Меркель - Ізраїльський Кнессет. Вербальне вираження цієї тактики зафіксоване також у виступах Г. Шмідта, де канцлер уперше вживає лексему die Schuld. Г. Шредер і А. Меркель - канцлери, що приділяють особливу увагу цій проблемі у своїх політичних виступах і урядових заявах. Ключові іменники Verbrechen, Tiefpunkt, Katastrophe, Zivilisationsbruch, Massenmord, Leid, Scham посилені оцінними прикметниками barbarisch, absolut, moralisch, unbeschreiblich. Показове також вживання іменника die Shoah, який є англійською транслітерацією з івриту і означає Холокост, наприклад:

(12) Barbarisches Verbrechen wird fьr immer Teil der deutschen Geschichte sein. Es bedeutet fьr mein Land den absoluten moralischen Tiefpunkt, einen Zivilisationsbruch ohne Beispiel. (G. Schrцder)

(13) Der Zivilisationsbruch durch die Shoah ist beispiellos. Er hat bis heute Wunden hinterlassen… Ich bin zutiefst ьberzeugt: Nur wenn sich Deutschland zu seiner immerwдhrenden Verantwortung fьr die moralische Katastrophe in der deutschen Gesellschaft bekennt, kцnnen wir die Zukunft menschlich gestalten. Oder anders gesagt: Menschlichkeit erwдchst aus der Verantwortung fьr die Vergangenheit. (A. Merkel)

В реалізації стратегії спадкоємності влади суттєві такі аспекти: 1) визнання курсу К.Аденауера як основного; 2) аналіз і виділення найбільш важливих політичних досягнень попередника; 3) акцент на актуальності та доцільності цих досягнень для сьогодення і майбутнього; 4) висока позитивна оцінка діяльності попередника, безвідносно партійної приналежності останнього. Ця стратегія реалізується двома тактиками: “апеляція до авторитету” і тактикою “обґрунтованих оцінок”.

Тактика “апеляції до авторитету” представлена, як правило, власними іменниками і уточнюючими лексемами Politiker, Regierungszeit, Werk, Name, наприклад:

(14) Ich nenne die Namen Konrad Adenauer, Theodor Heuss und Kurt Schumacher stellvertretend fьr viele аndere, mit denen die Bundesrepublik Deutschland einen Weg zurьckgelegt hat, auf den sie stolz sein kann. Niemand wird die Leistungen der letzten zwei Jahrzehnte leugnen, bezweifeln oder geringschдtzen. Sie sind Geschichte geworden. (W. Brandt)

Особливість реалізації цієї тактики у виступах А. Меркель полягає у встановленні зв'язку між фактами її особистої біографії та діяльністю канцлерів-попередників, для мовної об'єктивації якої слугують складні синтаксичні конструкції з підрядними умови та означальними, а також форми Konjunktiv II, наприклад:

(15) Ich kцnnte heute nicht vor Ihnen stehen, und ich kцnnte heute nicht als Bundeskanzlerin der Bundesrepublik Deutschland, die in der ehemaligen DDR aufgewachsen ist, zu Ihnen sprechen, wenn es nach dem Zweiten Weltkrieg in der damaligen Bundesrepublik nicht Politiker wie Konrad Adenauer, Willy Brandt und Helmut Kohl gegeben hдtte. Sie haben an die Kraft der Freiheit, an die Kraft der Demokratie und an die Kraft der Menschenwьrde geglaubt. Sie haben es so vermocht, das scheinbar Unmцgliche mцglich zu machen: die Vollendung der Einheit Deutschlands in Frieden und Freiheit und damit die Versцhnung des europдischen Kontinents. (A. Merkel)

У реалізації тактики “обґрунтованих оцінок” використовується набір мовних засобів 1) на рівні словосполучень, що репрезентують оцінку внеску канцлера-попередника eine wichtige Erfahrung, ein hervorragender Dienst an unserem Volk, die schцpferische Kraft, auf einen neuen Kurs innerer Reformen, gesellschaftlicher Fortschritt, einen groЯen Schritt auf den Frieden hin, 2) на рівні лексем, що відображають ставлення до цього внеску: Respekt, danken, dankbar, stьtzen; а також складних іменників з ключовим компонентом Politik, як die Reformpolitik, die Ostpolitik, die Deutschlandpolitik з конкретною вказівкою на її автора та оцінки: mutig, erfolgreich для привернення уваги до основних її напрямків, наприклад:

(16) Die Bundesregierung will heute nicht ьber ihre Absichten sprechen, ohne zuvor ein Wort an den bisherigen Bundeskanzler zu richten. Wir sind aus der Leistung bewuЯt, die Willy Brandt fьr unser Land erbracht hat. Was Brandt getan hat, um der Bundesrepublik eine geachtete und zugleich eine beachtete Stellung zu verschaffen, war ein hervorragender Dienst an unserem Volk, auf den sich die deutsche Politik fьr derhin stьtzen kann. Wir danken ihm fьr die schцpferische Kraft, mit der er unser Land auf einen neuen Kurs innerer Reformen gebracht hat. Die Reformpolitik seiner Regierung hat in einem knappen halben Jahrzehnt mehr gesellschaftlichen Fortschritt gebracht als je vorher eine andere Regierung in einem gleichen Zeitraum. Die Ostpolitik und die Deutschlandpolitik seiner Regierung war mutig, und sie war erfolgreich. Wie die „New York Times“ es geschrieben hat: Er hat der Welt geholfen, einen groЯen Schritt auf den Frieden hin zu machen. Wir sind Willy Brandt dankbar. Wir wissen, daЯ wir weiterhin seinen Rat brauchen und daЯ wir auf seinen Rat zдhlen kцnnen. (H. Schmidt)

Прагнення особистості при владі позиціонувати себе як впливову фігуру, що визначає внутрішньополітичний і зовнішньополітичний розвиток країни, відображається у стратегії позитивної самопрезентації, що реалізується на рівні чотирьох тактик: “зміщення акцентів з поганого на добре”, “за себе”, “внесення елемента неформальності” та “експресивності мовлення”.

Тактика “зміщення акцентів з поганого на хороше” передбачає особливий спосіб подачі інформації про проблемні питання, який вибудовує інформаційні блоки таким чином, що при наявності вказівки на проблему, акцент робиться не на її гостроту, а на прогрес (навіть не дуже суттєвий) у її вирішенні. Зазначена тактика реалізується в основному за допомогою лексичних засобів, особливу роль відіграє також їх позиція у структурі як простих, так і складних синтаксичних конструкцій, наприклад:

(17) Sicher: Licht und Schatten liegen an vielen Stellen sehr eng bei einander; ich nenne den Aufbau Ost. Aber festzuhalten bleibt doch: 15 Jahre nach der deutschen Einheit ist Gigantisches geleistet worden. Mit Transferzahlungen von jдhrlich 4 Prozent des Sozialprodukts ist es gelungen, die neuen Bundeslдnder wieder aufzubauen (...) Die Umwelt erholt sich, die Infrastruktur ist ausgebaut, in wenigen Tagen wird (...) das letzte Stьck der Ostseeautobahn dem Verkehr ьbergeben. (A. Merkel)

Тактика «за себе» передбачає наявність особистісного дейксиса (ich-дейксиса). Два напрямки в реалізації цієї тактики - обіцянки та переконаність у правильності політичного курсу, де домінує вісь відносин ich - mein - jedem Bьrger - unser Volk, що підтримується іменниками із значенням емоційної та інтелектуальної діяльності людини: Wissen, Erfahrung, Befriedigung, Erinnerung, Ьberzeugung, а також прикметниками notwendig, persцnlich, inner, ganz, наприклад:

(18) Ich lege genug vor jedem Bьrger unseres Volkes das Versprechen ab, all meine Kraft, mein Wissen und meine ganze Erfahrung fьr die Sicherung unserer inneren und дuЯeren Freiheit, fьr die Festigung des demokratischen Lebens und fьr das Wohlergehen des deutschen Volkes einzusetzen. (L. Erhard)

Тактика “внесення елемента неформальності” у достатньо формалізованому типі тексту є особливим способом скорочення дистанції між політичним діячем і аудиторією. Політик позиціонує себе не стільки громадським діячем, скільки людиною, здатною до іронічного сприйняття світу і себе, здатною помилятися, робити висновки, спостерігати, трансформуючи все це у свій життєвий досвід. Цій меті слугує цілий комплекс різнорівневих мовних засобів (див. табл. 1), наприклад:

(19) Ich jedenfalls mag nicht gern verlieren. Gegen meine Frau im Schach - ja, da freue ich mich, wenn sie gewinnt, aber sonst nicht so gern... Keiner mag gern verlieren, jeder mцchte gern gewinnen, das ist menschlich. Oder mag einer von euch gern verlieren? (H. Schmidt)

(20) Ich ahnte nichts von einer teutonischen Pseudo-Autoritдt, die durch den Schlag mit der Faust auf den Tisch demonstriert wird. Den Tisch beeindruckt der Faustschlag wenig. Wen sonst? (W. Brandt)

(21) In meinem Leben habe ich viele Illusionen wachsen und schwinden sehen. Viel Verwirrung, Eskapismus und Simplikation. Hier mangelte VerantwortungsbewuЯtsein, dort fehlte Phantasie. (K.G. Kisienger)

Тактика “експресивності мовлення” дозволяє політику прояв емоцій, власне самовираження, що детерміновано його індивідуальністю. Найбільш важливими для мовної особистості є такі аспекти оцінної діяльності: 1) оцінка людей, подій, фактів; 2) дійсності і 3) самооцінка. Залежно від обставин та емоційного стану, що переживається, це можуть бути раціональні та емоційні оцінки, наприклад:

(22) Europa das ist wie ein Baum, der wдchst, aber nicht konstruiert werden kann (K. Adenauer)

(23) Die Abgeordneten sind Durchschnitt, Herr Kollege. Die Unternehmer sind ьbrigens auch im Durchschnitt Durchschnitt (H. Schmidt)

(24) Manche Kritik an den Vereinten Nationen klingt bitter, zynisch, ist von fast jubilierendem Pessimismus... (W. Brandt)

У результаті аналізу мовних засобів репрезентації цих тактик встановлені певні відмінності у виборі мовних засобів вираження зазначених тактик (див. табл. 1).

Таблиця 1

Мовні засоби реалізації стратегії позитивної самопрезентації

Мовні засоби

Тактики

Лексичні засоби

Синтаксичні засоби

Стилістичні засоби

1 2

3

4

5

Тактика "внесення елемента неформальності"

- дієслова: mцgen, wollen, sich freuen, gewinnen, verlieren, sich verstehen, leid tun

- прикметники: selbstkritisch, eigen

- іменники: Fehler

- займенники: ich, wir, mein

- парцеляція

- функціонування підрядного речення в якості головного

- риторичне питання Oder mag einer von euch gern verlieren?

- ідіома: Die Rolle eines Sьndenbocks

Тактика "за себе"

- займенники (присвійні, вказівні): ich, mein, unser, jeder

- присвійний займ.+ ім.: mein Wissen, meine Erfahrung, meine Kraft, „mein“ Augapfel, meine (personliche) Erinnerungen

- іменники, що позначають особисті якості та переконання: Kraft, Wissen, Erfahrung, Ьberzeugung, Befriedigung

- дієслова: dienen, wohltun, hьten, versprechen

- дієслова у стійкому словосполученні: wohl tun, Versprechen ablegen

- суб'єкт синтаксичної конструкції: ich

- ідеоматичні висловлювання: wie meinen Augapfel hьten

- епітети: die grцЯte Ьberraschung (meines Lebens), persцnliche Erinnerungen

- метафора: Geschenk der Freiheit, alle Wege endeten an einer Mauer

1 2

3

4

5

Тактика "зміщення акцентів з поганого на добре"

- дієслова з інгерентною позитивною конотацією: aufbauen, ausbauen, sich erholen, gelingen, leisten

- іменники з позитивною конотацією: Frieden, Freiheit, Verstдndigung, Fortschritt, Versцhnung

- іменники з негативною конотацією: Blut, Trдnen, Schande

- іменники на позначення реалій політичного явища: Nation, Reich, Krieg, Mauer, SchieЯbefehl

- вставні конструкції

- спонукальні речення

- позитивна інформація стоїть у рематичній позиції

- контекстуальна метафора: Licht und Schatten (Aufbau Ost)

- епітети: harte Arbeit, schцpferische Energien, der schlimmste Krieg

Тактика "експресивності мовлення"

- Verb + Objekt + Prдpos. Attribut

- інфінітивні конструкції

- прийменниково-субстантивні сполучення

- поширене означення

Засоби експресивного синтаксису: риторичні питання, анафора, асиндетон, полісиндетон, анаколут, паралелізм

Фігури мовлення:

епітети, персоніфікація, метафора, гра слів, оксюморон, ідеоматичні висловлювання

Особливістю цієї тактики є її реалізація стилістичними і синтаксичними засобами (див. табл. 1), наприклад (25), (26), (27), (28):

(25) Es ist wahr, daЯ SchieЯbefehl existiert immer noch - Schande genug! Die Mauer existiert immer noch - Schande genug! (H. Schmidt)

(26) Wir brauchen wieder das Vertrauen der Wirtschaft. Wir brauchen Investitionen. Wir brauchen Prodiktivitдt. Wir brauchen eine hohe Beschдftigung... (H. Kohl)

(27) Was in Deutschland zwцlf Jahre lang in extremer Zuspitzung Realpolitik genannt wurde, hat sich als hцllische Chimдre erwiesen. (W. Brandt)

(28) Vor zwei Fдllen muss man jedenfalls auf der Hut sein: Es kann nicht das Ziel von der Abrьstung sein, Waffen in einem Bereich zu vernichten und dies durch Aufrьstung in einem anderen „auszugleichen“ (W. Brandt)

Отже, проаналізовані комунікативні стратегії і тактики реалізуються, перш за все, на лексичному рівні з домінуванням іменників - частин мови, які максимально повно репрезентують факти, реалії, персоналії, тенденції розвитку, оцінки, що формують репертуар кооперативного політичного дискурсу канцлерів ФРН.

У третьому розділі ”Індивідуальні вербальні і невербальні характеристики мовної особистості канцлерів ФРН” мовна особистість канцлерів ФРН розглянута як сукупність індивідуальних когнітивних, семіотичних, мотиваційних переваг, що сформувалися у процесі комунікації. Вказані переваги фіксуються у письмових текстах на різних мовних рівнях. Це дає підстави виокремити поряд із загальними стратегіями і тактиками політичного дискурсу канцлерів ФРН їх індивідуальні вербальні характеристики. У роботі до таких віднесено лексичні, синтаксичні, стилістичні засоби, вживання яких детерміновано: 1) особистими якостями / фактами особистої біографії; 2) історичними подіями / явищами.

Серед вербальних характеристик першого блоку виділено іменники, зафіксовані у 80% політичних виступів канцлерів ФРН, які визначено як ключові.

Установлено, що для кожного канцлера характерно використання ключових слів, що нараховують від одного до чотирьох іменників: для К. Аденауера - Herz; Gott, Л. Ерхарда - Werte, Frьchte, Arbeit, Optimismus, К.Г. Кізингера - Zukunft, В. Брандта - Frieden, Krieg, Freiheit, Г. Шмідта - Verantwortung, Г. Коля - Erfahrung, Г Шредера - Kraft, Mut, А. Меркель - Freiheit, Angst.

У першому блоці вербальних характеристик зафіксовано використання чотирма канцлерами з восьми таких мовних засобів: К.Аденауер - діалектна лексика (рейнський діалект), В. Брандт - латинські вислови, стилістичні засоби вираження іронії, Г. Шмідт - топонім Hamburg, стилістичні засоби вираження іронії, А. Меркель - лексичні і синтаксичні засоби вираження особистих суджень, наприклад:

(29) Dat is doch janz einfach, meine Herren, entweder wir jehen mit de Amerikaner oder mer jehen mit de Sowjets. (K. Adenauer)

(30) Unsere ethischen und sozialen Begriffe sind durch zwei Jahrtausende Christentum vor- und mitgeprдgt. Und das heiЯt - trotz vieler Verwirrungen unter dem Feldzeichen des bellum justum, des „gerechten Krieges“ - immer wieder neue Versuche und Anstrengungen, um zum Frieden auch auf dieser Welt zu gelangen.

Krieg ist nicht mehr die ultima ratio, sondern die ultima irratio. Auch wenn das noch nicht allgemeine Einsicht ist: Ich begreife eine Politik fьr den Frieden als wahre Realpolitik dieser Epoche. (W. Brandt)

(31) Bei Traven, in dessen ersten Dschungelroman ist im ьbrigen nachzulesen, wie ein mexikanischer Indianerstamm es beim Hдuptlingswechsel hielt. Sie zogen dem Neugewдhlten die Hose runter und hielten ihn mit dem nackten Hintern einen Augenblick ьbers Feuer. Du sollst nicht zu lange auf deinem Hдuptlingsstuhl sitzen bleiben, so in etwa kцnnte man das Bild deuten… Ich bin ja nun ziemlich lange hocken geblieben. (W. Brandt)

(32) Ich habe mich mein Leben lang in Hamburg wohl gefьhlt... Und in Hamburg muЯ man mindestens zwei Jahre tot sein, weil der Hamburger Senat sicher sein will, daЯ da nicht noch was Unangenehmes nachkommt. (H. Schmidt)

(33) Ich wuchs auf der цstlichen Seite dieses Staates, in der DDR, auf. Bei der Verabschiedung der Rцmischen Vertrдge war ich drei Jahre alt, als die Mauer gebaut wurde. Sie teilte auch meine Familie. Ich habe am eigenen Leib die Erfahrungen gemacht. (A. Merkel)

Визначено, що три канцлера з восьми активно цитують і посилаються на авторитети (окрім попередників): Г. Шмідт - У. Черчилль, М. Вебер, І.С. Бах; Г. Коль - Ф. Міттеран, Лорд Грей, Папа Римський, А. Меркель - І. Кант, наприклад:

(34) Die Fьhrungen beider GroЯmдchte mьssen wissen, daЯ fьr sie das Cherchillwort gleichermaЯen gilt: Der Preis der GrцЯe ist Verantwortung. (Н. Schmidt)


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.