Лінгвістична генеза та сучасний стан антропонімів США й України

Теоретико-методологічна концепція дисертаційного дослідження ґрунтується на таких положеннях: 1) антропонім як лінгвістичний знак підпорядковується законам функціонування мови як семіотичної системи; 2) ім'я, здобуваючи онтологічний статус у соціумі, стає представником людини-особистості в соціальному середовищі, перетворюючись на соціальний знак; 3) лінгвістична природа власного імені - це трирівнева залежність онімного знака, яка виникає внаслідок зумовленості останнього характером денотата, специфікою сигніфікату та можливостями конкретної мови; 4) на денотативному рівні антропонім виконує функцію ідентифікації, на сигніфікативному - набуває національно-культурної семантики, на власне мовному - становить формомодель мовного знаку;

4) у різних дискурсивних практиках антропоніми накопичують усі непрямі номінації свого референта, що формують семантичну структуру власного імені в конкретному дискурсі.

Розроблена комплексна методика зіставлення антропонімів США й України виявилася ефективною при визначенні закономірностей і відмінностей у культурно-історичних і соціолінгвістичних факторах їхнього походження і розвитку.

Еволюція антропонімікону США й України відбувалася за трьома нерівнозначними в хронотопному аспекті періодами: 1) дохристиянським, який сприяв первинному осмисленню антропонімів як знаків - питомих апелятивів із прозорою внутрішньою формою, що виконували функції виокремлення та захисту; 2) християнським, де мовний знак-антропонім був деетимологізованим запозиченням і виконував функцію захисту та ідентифікації; 3) постхристиянським, коли мовний знак почав виконувати функцію власне ідентифікації людини, а іменування відбувалося під впливом соціальних, політичних, культурних, релігійних факторів тощо.

Постхристиянський період - це перш за все становлення національних антропоніміконів.

У лінгвогенеалогічному аспекті національний антропонімікон США складається з трьох шарів імен: 1) дохристиянські імена (переважно імена корінних американців (індіанців); 2) християнські імена (давньоанглійські, імена канонізованих святих, імена, утворенні батьками на основі латинських коренів, германські); 3) сучасні імена.

Сучасний антропонімікон США складається з 7 тематичних груп імен: 1) андроніми; 2) імена на честь відомих людей, які не завжди є американцями за походженням або місцем проживанням; 3) “корпоративні імена”; 4) міфологічні імена; 5) імена, характерні для певної релігії, етнічної культури, передуcім, мусульманські імена; 6) слов'янські за походженням імена; 7) новоутворені імена.

Національний український антропонімікон включає споконвічний фонд імен (язичницькі імена, імена представників династії Рюриковичів) і запозичення (перші християнські імена, адаптовані до народно-розмовного мовлення).

У лінгвогенеалогічному аспекті національний антропонімікон України складається із трьох шарів імен: 1) язичницькі, або дохристиянські (власне язичницькі, нехристиянські родинні, княжі); 2) візантійські, або християнські (крім давньогрецьких, сягають давньоримських і давньоєврейських імен, а також імен тих народів, із якими греки візантійської доби підтримували торговельні й культурні зв'язки); 3) сучасні імена.

Сучасний антропонімікон України складається з 4 тематичних груп імен: 1) християнські та слов'янські імена українського антропонімного простору, 2) напіветнічні імена окремих українських територій, 3) запозичені імена епохи глобалізації, 4) новоутворені імена.

На формування обох антропоніміконів впливають такі соціальні фактори: 1) мода, 2) релігія, 3) зв'язок із соціальною групою, 4) асоціації з відомими історичними або культурними діячами, тобто використання прецедентних імен, 5) культурні та фонетико-психологічні фактори, 6) бажання уникнути імен, що зустрічаються у сталих виразах. При цьому незначна розбіжність спостерігається в пріоритетах, зокрема, вплив релігії сильніший у США.

Американські й українські антропоніми мають як спільні, так і відмінні особливості їхнього функціонування в науково-фантастичному, фразеологічному й комп'ютерному дискурсах. Антропоніми художнього дискурсу представлені 4 типами: 1) християнськими за походженням іменами; 2) етноунікальними символами; 3) оказіональними іменами; 4) інтертекстуальними концептами. Художні антропоніми корелюють із їхніми відповідниками у фразеологічному дискурсі.

У комп'ютерному дискурсі антропоніми використовуються і як соціальні знаки, і як художні й фразеологічні маркери, утворюючи специфічні формомоделі ідентифікації його учасників.

Сучасний український антропонімікон є більш стабільним та консервативним, порівняно з американським, який, завдяки мультикультурності, характеризується дифузністю й динамічністю.

Перспективи подальших досліджень полягають у зіставленні інших видів ономастичної лексики з позицій їхньої генези та сучасного стану в різноструктурних мовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Алексєєва О. М. Власні назви в англомовному художньому дискурсі та проблеми їх перекладу / О. М. Алексєєва // Мова і культура : науковий журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип. 10. - Т. 2. - С. 272-278.

2. Алексєєва О. М. Антропонімікон фразеологічних систем у лінгвокультурологічному аспекті (на матеріалі англійської та російської мов) / О. М. Алексєєва // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів : тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 187-189.

3. Алексєєва О. М. Проблема вивчення власних назв в англомовному дискурсі / О. М. Алексєєва // Матеріали звітно-наук. конференції “Мови і соціум”. - К. : Мир, 2008. - С. 62-64.

4. Алексєєва О. М. Профілювання власних назв в українському художньому дискурсі / О. М. Алексєєва // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. - Вип. 24. - Ч. 1. - С. 3-8.

5. Алексєєва О. М. Функціонування антропонімів у художніх творах жанру фентезі / О. М. Алексєєва // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 26. - Ч. 1. - С. 7-11.

6. Алексєєва О. М. Антропонімічний корпус жанру фентезі в зіставному аспекті (на матеріалі англійських та українських художніх творів) / О. М. Алексєєва // Проблеми зіставної семантики : зб. наук. статей. - Вип. 9. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - С. 467-472.

7. Алексєєва О. М. Типи номінативних ідентифікацій учасників комп'ютерного дискурсу / О. М. Алексєєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Серія 9 “Сучасні тенденції розвитку мов”. - Вип. 3. - С. 3-7.

8. Алексєєва О. М. Сучасна антропонімічна система США як синтез історичних, соціальних, культурних та лінгвістичних факторів / О. М. Алексєєва // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. праць. - Вип. 8. - Ужгород : TIMPANI, 2010. - С. 17-26.

Размещено на Allbest.ru