Етнолінгвістичні закономірності функціонування концепту інтимність у різносистемних мовах

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Етнолінгвістичні закономірності функціонування концепту інтимність у різносистемних мовах

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інтимність вербальний концепт

Реферовану роботу присвячено дослідженню лексико-фразеологічного наповнення та етнолінгвістичних закономірностей вербалізації емотивного концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській та італійській повсякденно-побутовій і художній моделях світу. Концепт ІНТИМНІСТЬ представлений як один з показників психолого-емотивного аспекту функціонування лексичних одиниць, як лінгвокогнітивне вираження інтимного Я людини, що відтворює одну з багатьох проекцій мовного Я та має національний (етнокультурний) і субкультурний рівні експлікації.

Звернення до цієї теми зумовлене загальною спрямованістю лінгвістичних студій на виявлення природи універсальних мовних категорій, до яких відносимо категорію емотивності. Об'єктом розгляду цієї категорії є емоції мовної особистості, репрезентовані за допомогою мовних одиниць, що містять емоційну інформацію. Емоції тлумачимо як змістовний фундамент свідомості та як одну з форм відображення світу, яка відтворює не предмети чи явища реального світу, а їхнє значення для життя індивіда. Цим пояснюємо сучасне зростання інтересу вчених різних галузей до емоцій, засобів їхньої концептуалізації та вербалізації. Як наголошено в працях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (В. Аврорін, Т. Адамчук, Н. Арутюнова, А. Вежбицька, О. Винарська, О. Воробйова, М. Гамзюк, М. Гізман, М. Городнікова, Ф. Данеш, Н. Дорофєєва, А. Зеленько, С. Іонова, З. Ковечеш, М. Красавський, Дж. Лакофф, Д. Люсін, Н. Мечковська, Л. Піотровська, К. Погосова, В. Шаховський та ін.), пізнання світу здійснюється за допомогою емоцій. Проте відсутність цілісної теорії емоцій ускладнює вивчення їхньої вербалізації та концептуалізації в мові. Зокрема більш глибокого та системного дослідження потребують категорія емотивності з погляду когнітивної лінгвістики, засоби вербалізації емотивних концептів тощо.

Актуальність дисертації визначено інтересом сучасних лінгвістичних студій до проблем вивчення психологічного аспекту виникнення й функціонування лексичних одиниць - аспекту, що передбачає всебічний аналіз психолого-емотивної структури свідомості мовної особистості та її впливу на одиниці мови. Когнітивна парадигма, яка утверджує тезу про відображення навколишнього світу у свідомості мовної особистості у вигляді емотивних концептів, що передаються різними мовними засобами в процесі комунікації (М. Алефіренко, А. Бабушкін, А. Вежбицька, О. Винарська, В. Гак, В. Жайворонок, С. Іонова, З. Ковечеш, М. Красавський, Л. Лисиченко, К. Погосова, Р. Рикунов, О. Селіванова, Ю. Шамаєва та ін.), і яка посідає в сучасному мовознавстві домінантну позицію, на нашу думку, постає найбільш удалою для такого дослідження. Отже, своєчасність дисертаційної праці зумовлена необхідністю подальшої реалізації принципів сучасного мовознавства, оскільки дисертація спрямована на вивчення проблеми взаємодії мови та мовної свідомості особистості, ураховуючи вплив психологічних чинників (емоцій, емоційних станів) на формування мовного Я індивіда як сукупності мовних концептуальних структур (концептів).

Актуальність роботи зумовлена також відсутністю праць, у яких поняття інтимності було б досліджено з позицій когнітивної лінгвістики. У сучасних лінгвістичних розвідках відображено лише окремі аспекти вивчення інтимності, зокрема лексичного наповнення кластера „інтимність - інтимне” в російській мові (Ж. Вардзелашвілі); дослідження вербалізації сфери інтимного на матеріалі щоденників та автобіографічної прози Ольги Кобилянської (О. Палінська); аналіз риторики інтимності й інтимного дискурсу (Р. Лахманн); вивчення літературних жанрів щоденника й роману в листах як виявів інтимного досвіду людини засобами літератури (Л. Бугайова, О. Рогінська) та ін. Але в жодному з досліджень поняття інтимності не проаналізоване з погляду взаємодії філософії, культури, індивідуальності, суспільства, - усіх тих чинників, які роблять інтимність універсальним когнітивно-емотивним концептуальним конструктом.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано як складову частину комплексної наукової теми кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Структурно-семантичне дослідження лексичних одиниць та граматичних категорій у літературній мові та діалектному мовленні” (тема затверджена вченою радою ЛНУ імені Тараса Шевченка, протокол № 5 від 26 грудня 2008 року).

Мета роботи - вивчити етнолінгвістичні закономірності функціонування концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській, італійській мовах, визначивши таким чином національну специфіку концепту у відповідних лінгвокультурах.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

- деталізувати визначення категорії емотивності в терміносистемі сучасної лінгвістики;

- уточнити термінологічний зміст поняття „емотивний концепт”;

- визначити місце емотивного концепту в мовній свідомості особистості та в семантичному просторі мови;

- дослідити лексичні, фразеологічні та паремійні засоби вираження концепту ІНТИМНІСТЬ у відповідних мовах;

- змоделювати структуру концепту ІНТИМНІСТЬ у вказаних мовах, що передбачає виявлення його спільних та відмінних семантико-когнітивних ознак у цих мовах;

- визначити особливості категоризації інтимності в повсякденно-побутовій та художній моделях світу як різновидах мовної картини світу представників відповідних етнолінгвокультурних спільнот.

Об'єктом вивчення є концепт ІНТИМНІСТЬ як когнітивно-емотивний мовний конструкт, вербалізований за допомогою лексичних, фразеологічних і паремійних одиниць в українській, англійській та італійській мовах.

Предметом дисертаційної роботи є етнолінгвістичні закономірності вербалізації концепту ІНТИМНІСТЬ у повсякденно-побутовій та художній моделях світу, виявлені на основі аналізу: 1) семантичної структури ядерних лексем-ідентифікаторів концепту, представленої денотативними та емотивними семами, які впливають на формування семантико-когнітивних ознак концепту; 2) лексем та фразем лексико-фразеологічної системи мови, де семеми із значенням „інтимність” представлено як низку семантико-когнітивних ознак, що утворюють предметний складник концепту; 3) національних лінгвістичних корпусів (National Corpora), які реалізують необхідність експлікації образного змісту концепту.

Матеріалом дослідження слугують прямі та вторинні номінації емоційного стану інтимності (2694) зі словників (етимологічних, тлумачних, синонімічних, антонімічних, фразеологічних, асоціативних), національних лінгвістичних корпусів (Українській національний лінгвістичний корпус (УНЛК); British National Corpus (BNC); Nazionale delle Ricerche: Corpus (CoLFIS) української, англійської та італійської мов, а також публіцистичних та художніх текстів названими мовами. На лексичному рівні досліджено 499 одиниць в українській, 193 в англійській та 415 в італійській мовах. На фразеологічному рівні проаналізовано 383 одиниці в українській, 514 в англійській та 690 в італійській мовах.

Методи дослідження зумовлені метою, поставленими завданнями та фактичним матеріалом. Матеріал проаналізовано із залученням індуктивного й дедуктивного методів. Під час дослідження було застосовано метод лінгвістичного опису, який передбачає вивчення мовного явища, систематизацію та узагальнення особливостей функціонування засобів експлікації змісту емотивного концепту в українській, англійській та італійській мовах. Компонентний аналіз використано при дослідженні словникових дефініцій ядерної лексеми-ідентифікатора концепту ІНТИМНІСТЬ у зазначених мовах, а також при розподілі отриманих асоціацій за семантичними зонами; зіставний аналіз - при виявленні спільних і національно специфічних ознак семантичного наповнення концепту ІНТИМНІСТЬ у вказаних мовах; прийом лінгвістичного моделювання - при побудові моделі однойменного концепту. Метод структурно-семантичного аналізу використовуємо під час дослідження ядерних лексем-ідентифікаторів концепту у відповідних мовах (для визначення семної структури ядерних лексем); етимологічний аналіз ядерних лексем-ідентифікаторів - під час дослідження семантики ядерних лексем у діахронії. Інтерпретативний аналіз використовуємо для дослідження ціннісно маркованих виразів (прислів'я, приказки). З метою визначення питомої ваги окремих засобів реалізації емотивного концепту в зазначених мовах використовуємо метод кількісного аналізу та квантитативні методики. Визначення семантики лексем із значенням емотивності ґрунтується на застосуванні аналізу словникових дефініцій.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше зроблено спробу дослідити зміст та системно описати мовні засоби об'єктивації концепту ІНТИМНІСТЬ у лексико-фразеологічній системі сучасної української, англійської та італійської мов з подальшим моделюванням його структури. Також уперше здійснено зіставний аналіз концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській та італійській мовах на основі семного аналізу з розрізненням денотативних та емотивних сем, які беруть участь у формуванні семантико-когнітивних ознак досліджуваного концепту у відповідних мовах. Новим також є застосування елементів інтерпретації окремих лексем, фразем і паремій, тобто прийомів логіко-семантичного аналізу, при дослідженні лексико-фразеологічних одиниць з емотивним компонентом. Важливим здобутком дослідження стало виявлення лінгвістичних засобів репрезентації семантичної зони інтимності в мові.

Теоретичне значення роботи зумовлене тим, що її результати та висновки є внеском у розвиток слов'янського, германського та романського, порівняльного й загального мовознавства. Поглиблення тлумачення емотивності як лінгвістичної категорії розвиває окремі положення емотіології. Подальша теоретична розробка поняття „концепт” та „емотивний концепт” поглиблює методику дослідження вербальних реалізацій концептів; використання зроблених висновків щодо специфіки вербалізації емотивного концепту в слов'янських, германських і романських мовах сприяє подальшій розробці проблем становлення та еволюції мовних систем. Визначення особливостей мовного втілення емотивного концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській та італійській мовах робить внесок у лінгвокультурологічні студії.

Практична цінність одержаних результатів полягає в можливості використання концептуальних положень і висновків дисертації в курсах „Загальне мовознавство” (розділи „Когнітивна лінгвістика”, „Концептологія”), „Лексикологія української, англійської, італійської мови” (розділ „Лексико-семантична система мови”, „Зіставна лексикологія”), „Лінгвокультурологія”, на семінарах з історії лінгвістичних учень, у працях здобувачів наукових ступенів, курсових, дипломних і магістерських роботах, а також на практичних заняттях з української, англійської та італійської мов. Отже, важливість обраної теми дисертаційної праці зумовлена потребою поглибити сутність процесу узагальнення лексико-семантичної системи української, англійської та італійської мов, виявити закономірності формування й функціонування концептуальних структур цих мов.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи було викладено на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедри української філології та загального мовознавства й кафедри англійської філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у доповідях на Міжнародній науково-практичній конференції „Взаємодія лексичної і граматичної семантики” (Київ, 2008), Міжнародному Кримському лінгвістичному конгресі „Мова і світ” (Ялта, 2008, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції „Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій МегаЛінг 2009” (Київ, 2009), ХVІІI Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” імені проф. С. Бураго (Київ, 2009), регіональній конференції „Сучасний ономастичний простір Луганщини” (Луганськ, 2008). Основні положення та результати дослідження опубліковано в семи одноосібних статтях у фахових наукових виданнях ВАК України.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані здобувачкою самостійно, зокрема: 1) підтверджено категоріальний статус емотивності в мові; 2) запропоновано розширену й узагальнену дефініцію емотивного концепту (з обґрунтуванням доцільності використання лексеми „емотивний”, а не „емоційний” у складі цього терміна); 3) визначено взаємозв'язок між емотивним концептом та мовною свідомістю особистості; 4) доведено категоріальний статус інтимності в науковій моделі світу; 5) проаналізовано емотивний концепт ІНТИМНІСТЬ на матеріалі трьох різносистемних мов із залученням теоретичної бази емотіології та когнітивної семантики; 6) здійснено зіставний аналіз і виявлено етнолінгвістичні закономірності функціонування зазначеного концепту в українській, англійській та італійській мовах.

Структура та загальний обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури (355 позиції, серед яких 51 - іноземними мовами) і списку використаних джерел фактичного матеріалу (73 позиції).

Загальний обсяг дисертації складає 226 сторінок, обсяг текстової частини - 192 сторінки. Для ілюстрації положень роботи наведено 14 рисунків, 12 таблиць та одна формула.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, окреслено мету й завдання роботи, визначено її об'єкт та предмет, схарактеризовано методику дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі „Емотивний концепт ІНТИМНІСТЬ у мовній свідомості особистості та в семантичному просторі мови” висвітлено теоретичні засади вивчення емотивності в антропологічній науковій парадигмі, зокрема: проаналізовано категорію емотивності як об'єкт лінгвістичного дослідження та емоції як базис категорії емотивності; зроблено огляд наявних поглядів на проблему взаємозв'язку емоцій (емоційних станів), свідомості, мислення й моделей світу; вивчено природу й значення категорії концепту для сучасної лінгвістики; досліджено емотивний концепт у мовній свідомості особистості; розглянуто категорію інтимності з позиції філософсько-соціологічного, нейро-біологічного та лінгвістичного підходів до визначення інтимності.

У лінгвістичних дослідженнях до недавнього часу емоції вивчали переважно в межах емотіології на основі лінгвопсихології та системно-структурного мовознавства (І. Арнольд, О. Галкіна-Федорук, А. Зеленько, В. Шаховський та ін.). Увагу було приділено таким аспектам, як емотивні лексико-семантичні засоби мови (М. Алефіренко, Н. Арутюнова, Ф. Джонсон-Леїрд, М. Красавський, О. Латіна, В. Шаховський та ін.), афективна фонетика (А. Калита, Л. Кантер, Дж. Кейнен, Г. Класмейєр, Н. Фрідленд та ін.), афективна граматика та синтаксис (М. Гізман, В. Задворнов та ін.), гендерні та етнокультурні відмінності у вираженні емоцій (С. Воркачов, Ш. Кітаяма, Х. Маркус, Д. Мацумото та ін.), вербалізація емоцій у художньому тексті (О. Воробйова, В. Шаховський).

Спільними рисами перелічених досліджень є інтерес лінгвістів до вивчення внутрішньої емоційної сфери мовної особистості, антропоцентризм, відповідно до якого людські емоції відіграють визначальну роль у створенні та подальшому розвитку концепції категоріального статусу емотивності в мові, та функціоналізм, тобто дослідження мови при реалізації нею своєї емотивної функції. Однак саме когнітивна парадигма в лінгвістиці підтвердила тезу про те, що кожна емоція має свій концептуальний каркас. Це зумовило включення дослідження емоцій, специфіки їхнього освоєння й матеріалізації та їхніх лінгвоментальних реалізацій (емотивних концептів) у коло завдань когнітології.

Отже, одним з актуальних напрямків сучасної когнітивної лінгвістики є дослідження емотивних концептів, чи концептів емоцій (М. Алефіренко, А. Бабушкін, Л. Барсалоу, А. Бєлова, А. Вежбицька, О. Винарська, Н. Дорофєєва, С. Іонова, З. Ковечеш, М. Красавський, Дж. Лакофф, К. Погосова, Р. Рикунов, О. Філімонова, Ю. Шамаєва та ін.). Наголосимо на доцільності використання саме терміна емотивний концепт, а не емоційний концепт, адже емотивність - це іманентно притаманна мові семантична здатність виражати системою мовних засобів емоційність як факт психіки, емоції, відображені в семантиці мовних одиниць, у той час як емоційність - це чутливість людини до емоційних ситуацій та її емоційні реакції на них. Тож, емоційність - це психологічна категорія, а емотивність - мовна, оскільки емоції можуть і формуватися, і передаватися (висловлюватися) у мові та мовою. Отже, доречним вважаємо використання лексеми емоційний у терміносистемі психологічної науки, а емотивний - у дисциплінах лінгвістичного циклу.

Емотивний концепт тлумачимо як ментальне утворення, що реалізує емоційно усвідомлювані типізовані фрагменти досвіду, які зберігаються в пам'яті людини. Типізованість таких одиниць дає змогу відтворити образ дійсності у вигляді певних стереотипів; усвідомлюваність - передати інформацію про них іншим людям; значущість закріплює в індивідуальному та колективному досвіді важливі (і тому емоційно пережиті) характеристики дійсності. Отже, емотивні концепти, до яких зараховуємо й концепт ІНТИМНІСТЬ, - це своєрідні універсальні ментальні конструкти з не зовсім чітко вираженою етнокультурною специфікою; вони базуються на певних емоціях (емоційних станах), притаманних будь-якому індивіду із здоровою психікою незалежно від національної лінгвокультури.

Відносимо концепт ІНТИМНІСТЬ до класу емотивних ще й через те, що ядром його постає безпосередньо емоційний стан інтимності, притаманний людині незалежно від національності та культури. У різних лінгвокультурах стан інтимності вербалізовано відповідно до національно-специфічних мовних та культурних норм і правил, але емоційна сутність цього стану є однаковою незалежно від лінгвокультури й розглядається як психологічна універсалія.

Висуваючи гіпотезу про приналежність концепту ІНТИМНІСТЬ до універсальних емотивно-культурних концептів, ми обґрунтовуємо тезу про інтимність як невід'ємну частину психолого-емотивної структури мовної особистості, яку тлумачимо як складний комплекс ментальних установок, відзначений ціннісною когнітивною позицією, тобто позицією Я, що реагує на навколишній світ і відповідно вербально себе виявляє. Інтимне Я як одна з багатьох проекцій Я людини в лінгвістичному аспекті реалізується в повсякденно-побутовій комунікації. Мовна особистість у вербальній проекції свого інтимного Я постає як тип, варіантний вияв інваріанта - концептуальної моделі інтимності, яку кваліфікуємо як одну з базових когнітивних структур. Інакше кажучи, у семантичному просторі різних мов інтимність постає універсальною семантичною зоною. Варіативність цієї зони виявляється в національному характері інтимного Я, зумовленому етнічними, соціальними, історичними та діахронічними чинниками. Сказане дало можливість схарактеризувати інтимність у контексті вербалізованої повсякденно-побутової та художньої моделей світу, які виражені одиницями лексико-семантичного (лексемами), фразеологічного (фраземами) та синтаксичного (пареміями) рівнів.

При дослідженні концепту ІНТИМНІСТЬ за основу беремо припущення: концепт ІНТИМНІСТЬ, будучи національно забарвленою ментальною структурою з властивими тільки йому мовними засобами вираження інтимності, є в той самий час і структурою загальнонаціональною, універсальною емотивно-культурною категорією, яка притаманна будь-якій національно-культурній спільноті. Інакше кажучи, у різносистемних мовах наявна одна й та ж семантична зона інтимності та її лінгвокогнітивний вияв - концепт ІНТИМНІСТЬ, що посідає ідентичне місце в семантичному просторі кожної з цих мов. Однак при цьому кожна мова обирає, які саме частини такого семантичного простору будуть виражатися притаманними їй формальними засобами (О. Ханіна), тобто обирає засоби мовного позначення та вираження концепту.

Аналізуючи концепт ІНТИМНІСТЬ у межах лінгвокультурного напрямку дослідження концептів, визначили, що він має кількарівневу будову, до складу якої входить ядро та периферія. Ядро концепту становлять найосновніші, найактуальніші ознаки (репрезентовані лексемою, яка може називатися домінантою, ядром, ядерною лексемою, лексемою-ідентифікатором тощо). У дисертації використовуємо термін лексема-ідентифікатор, називаючи ним ядерне слово-репрезентант концепту ІНТИМНІСТЬ. Істотні, але не основні значення утворюють приядерну зону (репрезентанти - синоніми та деривати); периферійні елементи входять до змісту інших концептів, які формують структуру аналізованого концепту як окремі змістовні компоненти. Між ядром концепту та його периферією констатовано зв'язок включення й перетину досліджуваного концепту з суміжними. Так, у структурі периферії концепту ІНТИМНІСТЬ в українській мові виявлені суміжні концепти: ОСОБИСТІСТЬ, СТОСУНКИ, ЕМОЦІЇ, ПРИВАТНІСТЬ, САМОТНІСТЬ, ТАЄМНІСТЬ, СЕКРЕТНІСТЬ, АТМОСФЕРА, ПОРУШЕННЯ ІНТИМНОСТІ; в англійській мові - PERSONALITY, RELATIONS, EMOTIONS, SOLITARINESS, PRIVACY, SECRECY, INFORMATION, KNOWLEDGE, ATMOSPHERE, VIOLATION OF INTIMACY; в італійській мові - PERSONALITА, INTIMITА DI RAPPORTI, EMOZIONE, PRIVATEZZA, CONFIDENZА, CONOSCENZE, ATMOSFERA, INTIMITА VIOLAZIONE.

У другому розділі „Ознака інтимності в лексичній семантиці української, англійської, італійської мов” проаналізовано лексико-семантичну структуру концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській, італійській мовах, виявлено основні закономірності функціонування концепту ІНТИМНІСТЬ у лексичній семантиці цих мов. Вивчаючи семантичний і лексико-етимологічний аспекти аналізу концепту, визначено ядерну лексему-ідентифікатор, представлену в лексикографічних джерелах відповідних мов. На основі компонентного аналізу ядерної лексеми виконано процедуру лексичної семантизації ядра та периферії досліджуваного концепту в згаданих мовах.

Дослідження семантичної структури концепту ІНТИМНІСТЬ у системі української мови проводили за рахунок опису найбільш характерних, суттєвих ознак (сем) ядерної лексеми-ідентифікатора концепту в цій мові (Р. Рикунов). Аналіз дефініцій лексеми інтимність (інтимний), представлених у лексикографічних джерелах української мови, засвідчив полісемантичність досліджуваної лексеми, тобто наявність у її семантичній структурі низки денотативних та емотивних сем.

У свою чергу, семантичний аналіз значень лексеми інтимність (інтимний) дозволив виділити ядерну зону концепту, яку формують два прототипові параметри - каузальний і локальний. Кожен з них постає як конотативний макрокомпонент значення ядерної лексеми-ідентифікатора концепту. Каузальний параметр представлений значеннями лексем закритість, скритність, таємно, приховано, потаємно, заповітно, затаєний, внутрішній, осібний, глибоко особистий, що не підлягає розголосу і т.п. (23 лексичних одиниці). Локальний параметр має вектор руху „всередину, у напрямку до суб'єкта / об'єкта дії” і представлений значеннями лексем: близький, найближчий, близькість, недалекий, недальній, внутрішній, задушевний (за душею = всередині), сердечний, чуйний, щиросердний і т.п. (19 лексичних одиниць). Окреслені когнітивні параметри взаємопов'язані: локальний параметр осмислюємо як місце (напрямок) і все, що належить до нього; каузальний є підставою для того, щоб рухатися у визначеному напрямку.

Крім каузального і локального параметрів, до структури досліджуваного концепту в українській мові входять такі семантико-когнітивні ознаки, що складають раціонально-логічний модус концепту ІНТИМНІСТЬ (лексичні засоби об'єктивації ознаки та їхні деривати): 1) „позитивне почуття, що викликає стан внутрішнього комфорту”: приязність, доброзичливість, близькі (короткі) стосунки, довіра, ввіритися, покластися, симпатія, прихильність, приємність і т.п. (70 лексичних одиниць): Почуття втрати, а може, й затаєних ревнощів поволі покидало Голуба, поступаючись місцем іншому, чистому й дорогому почуттю інтимної дружби до Ніни [Український національний лінгвістичний корпус (УНЛК)]; 2) „відкрита модель поведінки суб'єкта інтимності”: відкритість, щирість, не криючись, з усією відвертістю, поклавши руку на серце, як на духу, як перед Богом, по душах, неприхований і т.п. (51 лексична одиниця): Оцей малий такий інтимний з тобою? - спитала кузинка ущипливо. - Так. Це чудовий хлопчина [УНЛК]; 3) „закрита модель поведінки суб'єкта інтимності”: осібний, особняковий, відокремлений, потаємний, замкнутий, затаїти/-ся, закрити душу на замок і т.п. (36 лексичних одиниць): Нещасний юнак виразно вимовляв лише два слова: тато і мама. З його легкої руки в інтимному колі Романових так стали називати Миколу II та його дружину [УНЛК]; 4) „об'єктивний світ”: оточення, атмосфера, середовище, затишок, затишний, спокійний, приємний, приютний і т.п. (15 лексичних одиниць): Постійні відвідувачі [кабачка] воліють напівтемряви. Це створює необхідний інтим [УНЛК]; 5) „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності”: дружба дружність, приязнь, дружелюбність, доброзичливість, прихильність, гарне ставлення, близькі/короткі стосунки і т.п. (39 лексичних одиниць): Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга [УНЛК]; любов ?уподоба, прихильність, обожнювання, потяг, захоплення, сердечна схильність, романтичний, лагідний, сударка, сударушка, коханий, любаш і т.п. (323 лексичні одиниці): Якщо я принесу [фотографічну картку], не прийме вона це за заставу сердечної інтимності? [УНЛК]; 6) „сексуальне забарвлення інтимності”: збудливий, сексуальний, чуттєва пристрасть, потяг, кохання (див. вище), жадання, жадати (палко, всім серцем, всіма фібрами душі), полум'яний, палкий-гарячий, хтивість (хтивий) і т.п. (42 лексичні одиниці): Особливу радість викликало у Сиром'ятникова те, що вони їдуть разом з Оленою. З нею його пов'язували давні, найближчі, найінтимніші стосунки [УНЛК].

Аналіз дефініцій лексеми intimacy (intimate), поданих у лексикографічних джерелах англійської мови, також засвідчив наявність у семантичній структурі досліджуваної лексеми низки денотативних та емотивних сем, які дозволили виділити в складі концепту INTIMACY ядерну зону. Її також формують два прототипові параметри - каузальний і локальний. На відміну від української мови, у якій каузальність інтимності виражена семантико-когнітивною ознакою „закритість (закрита модель поведінки суб'єкта інтимності)”, а ознака „відкрита модель поведінки суб'єкта інтимності” постає похідною, але не визначає каузальності концепту, в англійській мові каузальний параметр відтворюється безпосередньо когнітивною ознакою „відкритість”, що виявлено в значеннях таких лексем та їхніх дериватів: familiarity, familiar, informality, affection, affectionate, love, attachement, infatuation, interest, inclination, personal relationship, frienship, amicability, belongning together і т.п. (145 лексичних одиниць). Локальний параметр має вектор руху „в напрямку до суб'єкта / об'єкта дії” і представлений значеннями лексем: close, attached, friendly, familiar, loving, devoted, inseperable, associated, binded, tied together і т.п. (87 лексичних одиниць).

Крім каузального й локального параметрів, структуру концепту INTIMACY в англійській етнолінгвокультурі формують такі семантико-когнітивні ознаки, що складають раціонально-логічний модус концепту (лексичні засоби об'єктивації ознаки та їхні деривати): 1) „позитивне почуття, що викликає стан внутрішнього комфорту”: closeness, familiarity, similarity, affinity, affection, attachement, inclination, frienship, amicability, belongning together і т.п. (31 лексична одиниця): On one occasion in this period he was unusually self-revealing in a conversation with Virginia Woolf; she sensed an agonized and lonely man, filled with "self-torture, doubt, conceit, desire for warmth and intimacy" [British National Corpus (BNC)]; 2) „відкрита модель поведінки суб'єкта інтимності”: openness, receptiveness, receptivity, close personal relationship, trust, credence, credulous, acceptance і т.п. (18 лексичних одиниць): Sharing photographs was to him an act of intimacy; to show someone a photograph you took was to give them a deeper insight into you as well as what you discerned [BNC]; 3) „об'єктивний світ”: quiet, private, warm atmosphere, secluded, isolated place, cozy, informal, relaxed і т.п. (10 лексичних одиниць): Cathy switched on the studio lights, further exposing its tattiness but adding to its intimacy [BNC]; 4) „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності”: friendship friendly relationship, friend, friendliness, established friendship, on familiar (intimate) terms, to be on an intimate footing with і т.п. (11 лексичних одиниць): I had acquired his confidence, which I believe I still retain, but for a number of reasons which were quasi-political we drifted apart towards the end of his second premiership, and although we have remained on friendly terms, the intimacy has long vanished [BNC]; love lover, passion, affair, liaison, involvement, amour і т.п. (98 лексичних одиниць): In his own life it had always been he who was the supplicant, telephoning Diana from call boxes on his rounds in the hope of closing some nagging gap of intimacy left at breakfast, and always having to hide the agony of dread that her casualness could cause him for fear of the danger of irritating her [BNC]; 5) „сексуальне забарвлення інтимності”: amorous, to fumble, love life, sexual love, intimate (suxual) relations between, to be intimate with smb. і т.п. (16 лексичних одиниць): His lips traced the curves his finger had explored, and then he delved sensuously deeper, his tongue finding hers and abruptly intensifying the embrace, as if the intimacy of their tongues together had driven any intentions of reserve and restraint from his mind [BNC]; 6) „докладне знання, що виникає на основі тривалого та близького контакту або вивчення”: detailed knowledge, information (2 лексичні одиниці): Taylor quickly began to acquire that complete command of the Swahili language and that intimacy with its literature on which his fame rests [BNC].

Аналіз дефініцій лексеми intimitа (intimo), поданих у лексикографічних джерелах італійської мови, також свідчить про наявність у семантичній структурі лексеми низки денотативних та емотивних сем. Такий семантичний аналіз лексеми intimitа (intimo) дозволив виділити у складі концепту INTIMITА ядерну зону, яку також формують каузальний і локальний параметри. Локальному параметру зони інтимності в італійській мові притаманний вектор руху „в напрямку до суб'єкта / об'єкта дії”; він представлений значеннями таких лексем: familiaritа, domestichezza, confidenza, fiducia, credito, credenza, sicurezza, certezza, affidamento, fidanza, facilita і т.п. (13 лексичних одиниць). Цей вектор руху реалізовано такими емотивними семами: „близькість, що межує з фамільярністю” (confidenza), „дружба, що межує з фамільярністю” (confidenza, familiarita), „довіра” (fiducia, confidenza, credito, credenza, sicurezza, certezza), „віра” (fiducia, fede, affidamento, fidanza, assegnamento).

Що ж до каузальності (причинності) інтимності, то в італійському концепті INTIMITА параметр каузальності зумовлений і прагненням виставити напоказ, і бажанням приховати свої емоції та переживання. Дуалізм, що охоплює основи італійської культури, виявлено, зокрема, і в напружених зв'язках індивідуального та групового. З одного боку, італійці єдині у своєму прагненні до задушевної інтимності, з іншого - уся система життя італійського суспільства перешкоджає приватності як такій. Саме тому максимальної інтимності можна досягти тільки в колі найближчих друзів і родичів. Не випадково, при визначенні лексеми intimitа (intimo) використовують словосполучення на позначення родинного й кланового характеру емоційного стану інтимності.

Крім каузального й локального параметрів, структуру концепту INTIMITА в італійській етнолінгвокультурі формують такі семантико-когнітивні ознаки, що складають раціонально-логічний модус концепту (лексичні засоби об'єктивації ознаки та їхні деривати): 1) „позитивне почуття, що викликає стан внутрішнього комфорту”: simpatia, nostalgia, dolcezza, tonerezza, morbidezza, mollezza, sofficita, preferenza, sensibilita, delicatezza, dolcezza і т.п. (65 лексичних одиниць): In questo tipo d'amore и presente solo la componente intimitа. Percorrendo le strade dell'amore simpatia, ogni tanto ci si incontra per discutere [Nazionale delle Ricerche: Corpus (CoLFIS)]; 2) „відкрита модель поведінки суб'єкта інтимності”: confidenzа, dimestichezza, famigliarita, domestichezza, fiducia, liberta, semplicita, facilita, intrinsichezza і т.п. (32 лексичні одиниці): Non si puт vivere un carisma se non c'и amore filiale al padre, intimitа e confidenza, condivisione dei gesti e dei passi decisivi con i fratelli [CoLFIS]; 3) „закрита модель поведінки суб'єкта інтимності”: privato, privatezza, confidenzа, dimestichezza, celato, conscienzza, cuore, profondo, profondita, interiorita, congiunto, parente і т.п. (27 лексичних одиниць): Il fatto che и il saluto che apre alcune preghiere dovrebbe dirla lunga sul grado di intimitа e confidenza che implica l'utilizzo [CoLFIS]; 4) „внутрішня частина цілого”: interno, interiorita, profondo, profondita, intimo, intrinseco, proprio, connaturato (8 лексичних одиниць): Stupore capace di metterti alla pari con te stesso, enunciando la propria interioritа senza concedere l'intimitа [CoLFIS]; 5) „об'єктивний світ”: atmosfera raccolta, riservata, familiare, privato, privacy, privatezza (7 лексичних одиниць): Un locale molto accogliente, dall atmosfera intima e raccolta, dove mobili d. Vedi negozio per disponibilitа, Elation [CoLFIS]; 6) „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності”: dimestichezza confidenza, fiducia, familiarita, famigliarita, liberta, consuetudine, semplicita, facilita і т.п. (13 лексичних одиниць): Il desiderio di intimitа con la Madre di Dio e Madre nostra, sorge in noi spontaneamente [CoLFIS]; amore affetto, affettuosita, amorevolezza, ardore, attaccamento, dilezione, passione, tenerezza, fiamma, fervore, passionate, adorazione і т.п. (246 лексичних одиниць): Ma parlando di intimitа il discorso cambia, l'intimitа и la chiave per aprire il proprio cuore all'altro, si nutre degli aspetti piщ nascosti e preziosi di ognuno di noi [CoLFIS]; 7) „сексуальне забарвлення інтимності”: sessualitа, sesso, sessuale (3 лексичні одиниці): Migliorando la comunicazione, creando una vicinanza sana, realizzando una vera intimitа, le premesse per attuare una soddisfacente sessualitа ci sono tutte [CoLFIS]; 8) „докладне знання, що виникає на основі тривалого та близького контакту або вивчення”: dimestichezza (avere dimestichezzа, prendere dimestichezzа), familiarita (familiaritа con qc, avere familiaritа con un autore), famigliaritа, libertа, consuetudine, semplicitа, facilitа, profondo (profonditа), interioritа і т.п. (14 лексичних одиниць).

Аналіз ядерних лексем-ідентифікаторів концепту в українській, англійській та італійській мовах дав можливість визначити ядро й периферію концепту з опорою на семантичний і лексичний компоненти одночасно. Формалізованість процедури аналізу забезпечив пропонований нами мікроструктурний аналіз денотативних та емотивних сем, експлікованих словами (лексемами), що мають чітко окреслений план вираження, заданий цими словами. Робили це, орієнтуючись на методику, розроблену В. Стерніним та І. Левицьким, яка базується на ідеї нерівноправності семантичних компонентів у смисловій структурі слова. Зважаючи на обраний поріг входження слова до ядра концепту (0,5 і вище), а також з огляду на поріг частоти використання слова (0,3 - тобто в трьох з десяти словників), було стратифіковано отримані списки експлікуючих денотативні й емотивні семи лексем в українській, англійській та італійській мовах, диференціювавши їх за двома групами:

1) слова з вагомістю 0,5 і вище та порогом частоти 0,3 і вище; формують основне значення ядерних лексем-ідентифікаторів концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській та італійській мовах, найтісніше пов'язані з поняттям „інтимність” і тому віднесені до ядра концепту у відповідних мовах: (1) українська мова - задушевність, близькість, любовна близькість, відвертість, внутрішній, особистий, потаємний, задушевний, найглибший, відвертий, сердечний, що викликає довіру, щирий, дружній і т.п. (20 лексичних одиниць); (2) англійська мова - state, relationship, friendship, knowledge, familiarity, affection, сlose, friendly, private, personal, detailed, familiar і т.п. (13 лексичних одиниць); (3) італійська мова - interno, familiaritа, confidenza, dimestichezza, intrinseco, familiare, confidenziale, privato, riservato, profondo, segreto, recondito і т.п. (20 лексичних одиниць);

2) слова, вагомість яких не перевищує 0,5, а поріг частоти 0,3; виражають периферійні значення ядерних лексем-ідентифікаторів концепту й тому виключені зі складу ядра: (1) українська мова - інтимні стосунки, секс, сокровенність, неофіційний, сексуальний, пов'язаний з симпатією, міжусобний, статевий, особнячний, особняковий і т.п. (16 лексичних одиниць); (2) англійська мова - instance, closeness, comfort, warmth, secrecy, sex/sexual intercourse, comfortable, sexual, deep, warm, loving, amorous, illicit, innermost, inmost, essential, cozy, intrinsic і т.п. (23 лексичні одиниці); (3) італійська мова - sessualitа, atmosfera, affettuositа, riservatezza, fiducia, interioritа, celato, amico, fraterno, sessuale, carnale і т.п. (14 лексичних одиниць). Отримані результати представлено в роботі в табличному та графічному вигляді.

У третьому розділі „Ознака інтимності у фразеологічній семантиці української, англійської, італійської мов” проаналізовано фразеологічне наповнення концепту ІНТИМНІСТЬ в українській, англійській, італійській мовах, виявлено основні етнолінгвістичні закономірності функціонування концепту ІНТИМНІСТЬ у фразеологічній семантиці названих мов. Визначення етнолінгвістичних закономірностей, у свою чергу, дало змогу виявити національну специфіку досліджуваного концепту у відповідних лінгвокультурах, ураховуючи ступінь відповідності / лакунарності цього концепту в мовній свідомості носіїв української, англійської, італійської мов.

Оперуючи отриманими за результатами аналізу лексичної та фразеологічної семантизації концепту ІНТИМНІСТЬ мовними даними, було здійснено зіставлення виділених у лексико-семантичній та фразеологічній структурах концепту семантико-когнітивних ознак. Так, в українській мові зіставлення згаданих ознак дало змогу виявити лакунарність у структурі досліджуваного концепту, зокрема, відсутність у фразеологічній семантиці концепту денотативної семи „атмосфера, яка сприяє встановленню емоційної / фізичної близькості” при її наявності в лексичній семантиці цього ж концепту; відсутність у фразеологічній семантиці денотативної похідної семи „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності: інтимність секс” та емотивних сем „неофіційність, недержавність приватність” і „приємна атмосфера”. Що ж до сем у лексичній семантиці концепту, то зазначимо відсутність таких денотативних похідних сем: „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності: інтимність одруження; інтимність родина” та емотивної похідної семи „дім, рідний край” при їх наявності у фразеологічній семантиці. Тим самим аналізований концепт став пов'язаним зі сферами родини, рідного краю - додатковими аспектами значення концепту, які не дав можливості виділити аналіз лексичної семантики.

Зауважимо також імплікативний зв'язок денотативної похідної семи „характер стосунків між суб'єктом та об'єктом інтимності: інтимність дружба” й концептів СВОЇ / ГРОМАДА: в гурті робити, як з гори бігти; поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше; дружній череді вовк не страшний; де дружніші, там і сильніші; добре братство - краще багатства; собором і чорта поборем і т.п. А також зв'язок вищезгаданої семи з концептом ПРАВДА (тільки справжній друг не буде обманювати): не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже і т.п. Водночас заперечується можливість зв'язку між дружбою та грошима: там, де починаються фінансові маніпуляції, закінчується дружба: друга за гроші не купиш; краще солом'яна згода, як золота звада та ін.

В англійській мові зіставлення денотативних та емотивних сем, виокремлених у результаті аналізу лексичного й фразеологічного наповнення концепту INTIMACY, дозволило побачити лакунарність у структурі досліджуваного концепту, зокрема, відсутність денотативної семи „ознака місця, якому властиві приватність та зручність” у фразеологічній семантиці концепту за умови її наявності в лексичній семантиці; відсутність емотивної семи „приємна (інтимна) атмосфера” у фразеологічній семантиці концепту за умови її наявності в лексичній семантиці; відсутність чотирьох емотивних похідних сем („будинок, сім'я”: hit someone where one lives, all in the family, skeleton in the closet; „свій / чужий”: make a stranger out of somebody, have an oar in every man's boat; „ввічливість, пристойність”: keep a civil tongue, mind one's manners; „територія, простір”: beat up somebody's quarters, darken somebody's door) у лексичній семантиці концепту за умови їхньої наявності в фразеологічній.

Зіставлення денотативних та емотивних сем, виокремлених у результаті аналізу лексичного й фразеологічного наповнення концепту INTIMITА в італійській мові, виявило лакунарність у семній структурі досліджуваного концепту, зокрема, відсутність денотативної семи „ознака місця, якому властиві приватність та зручність” у фразеологічній семантиці концепту за умови її наявності в лексичній семантиці; відсутність емотивної семи „відокремленість приватність” у фразеологічній семантиці концепту за умови її наявності в лексичній семантиці; відсутність емотивних сем „віра” та „довіра” у фразеологічній семантиці концепту за умови їхньої наявності в лексичній семантиці; відсутність п'яти емотивних похідних сем („intimitа figli”: chi non ha figliuoli non sa che sia amore; chi ha un figliuolo solo lo fa matto; „intimitа madre”: qual la madre, tal la figlia, оgni scarafone и bello a mamma sua; „intimitа matrimonio”: se il matrimonio durasse un anno, tutti si mariterebbero, nel matrimonio un mese di miele e il resto di fiele; „intimitа marito”: un buon marito fa la buona moglie; „intimitа moglie”: la moglie и la chiave della casa; la moglie, lo schioppo e il cane non si prestano a nessuno) у лексичній семантиці концепту за умови їхньої наявності в фразеологічній. Усі вони вказують на безпосередній зв'язок інтимності зі сферою родини, яку в італійській етнолінгвокультурі мислять як сполучну ланку між індивідом та навколишнім світом і яка виконує функцію опосередкованого єднання індивіда зі світом.

У Висновках узагальнено результати дослідження. Наголошено, що:

- категоріальний статус емотивності в терміносистемі сучасної лінгвістики деталізовано за двома напрямками: 1) емотивність як прагматична константа мови та мовлення, пов'язана з суб'єктивним ставленням мовця до об'єкта оцінки (завжди експресивна); 2) емотивність як компонент конотативної семантики слова, висловлювання, тексту тощо;

- емотивний концепт ІНТИМНІСТЬ - це ментальна структура, яка бере участь у формуванні цілісного Я мовної особистості, сприяє цілісному розумінню інтимності як емоційного стану фізичної та / або емоційної близькості між людьми. Концепт ІНТИМНІСТЬ поєднує в собі тілесне й духовне в людині та представляє феномен єдності тіла й свідомості, які базуються на взаємозв'язку фізіологічних станів та емоційних реакцій;

- структуру концепту ІНТИМНІСТЬ на мовному рівні формують закріплені в мовній системі й відображені лексикографією номінації на позначення стану інтимності в українській, англійській та італійській етнолінгвокультурах. Цю структуру в усіх трьох мовах розкрито у вигляді тріади: 1) сфера людських стосунків, які характеризуються теплотою й довірою. Лексеми довіра / trust / fiducia, у свою чергу, припускають міру таємничості, яка виявляється щодо прикметників таємний / приватний, secret / private, segreto / privato, які використовують для характеристики лексем інтимність / intimacy / intimitа; 2) сфера людських емоцій, почуттів, які виникають у процесі близького спілкування людей. Будучи основою таких почуттів, як дружба та любов, у цьому значенні лексеми інтимність / intimacy / intimitа входять до складу відповідних концептів; 3) сексуальна сфера: лексеми інтимність / intimacy / intimitа та похідні від них використовують для евфемізації сексуального контакту;