Синонімія та варіантність в українській науково-технічній термінології
Структура іменникових і прикметникових синонімів та варіанти в українській науково-технічній термінології. Відмінності між явищами синонімії та варіантності. Різновиди варіантних термінів: фонетичні, акцентуаційні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 38,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА
МАРТИНЯК ОКСАНА АНДРІЇВНА
УДК 811.161.2'373.46:62
СИНОНІМІЯ ТА ВАРІАНТНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Спеціальність 10.02.01 - українська мова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Львів 2010
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі української мови Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Пілецький Володимир Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри української мови.
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор Полюга Левко Михайлович, Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, провідний науковий співробітник відділу української мови;
кандидат філологічних наук, доцент Яремко Ярослав Петрович, Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка, доцент кафедри української мови.
Захист відбудеться 16 лютого 2010 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.06 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розіслано “14” січня 2010 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради К.35.051.06 кандидат філологічних наук, доцент Добосевич У. Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Упродовж останніх років українська науково-технічна термінологія стала об'єктом багатьох досліджень. Праця в царині української термінології значно пожвавилася після проголошення незалежності України. Українські мовознавці досліджували окремі терміносистеми, укладали перекладні та тлумачні термінні словники.
Українська термінологія тривалий час розвивалась у дуже складних умовах. Активну діяльність у галузі впорядкування української термінології в 20-х роках XX ст. розпочав Інститут української наукової мови. Але вже в 30-х рр. термінні словники та бюлетені, які видав Інститут, було репресовано, а термінологічну практику спрямовано в річище інтернаціоналізації та росіянізації. Практично всі словники, які видавали в повоєнний період, свідчили про мінімальні відмінності між українськими та російськими терміносистемами і нівелювали особливості української мови. Національна українська науково-технічна термінологія особливо інтенсивно розвивається від 90-х рр. минулого століття. Термінологи намагаються очистити українську термінологію від надміру росіянізмів і повернути до життя давно забуті та “репресовані” терміни.
Після проголошення незалежності України та оприлюднення доробку Інституту української наукової мови знову актуальною стає ідея творення терміносистем на народнорозмовній основі. Цей період був ознаменований пошуком автентичних назв науково-технічних понять і поверненням у словник “репресованих” слів. Окрім того, активний розвиток науки і техніки зумовлює постійний пошук назв для нових понять. Зважаючи на це, проблема синонімії та варіантності й надалі залишається актуальною. Українська науково-технічна термінологія потребує уніфікації, стандартизації та очищення від надміру варіантних термінів, іншомовних слів та росіянізмів, які й досі функціонують поряд із власне українськими термінами.
Явища синонімії та варіантності в українській науково-технічній термінології на сьогодні досліджено неповно. Проблемі варіантності термінів присвячена дисертація О. Радченко, а питання синонімії термінів частково висвітлено в дисертації Т. Михайлової. Синоніми та варіанти проаналізовано в дослідженнях окремих терміносистем: видавничої (М. Процик), електротехнічної (Л. Козак), інформатики (Л. Філюк), музичної (С. Булик-Верхола), машинобудівної (О. Литвин), меліоративної (Л. Малевич), мінералогічної (Н. Овчаренко), садівництва (М. Костенко), фізичної (І. Волкова) та ін.
Актуальність теми зумовлена потребою осягнути термінологію як цілість та дослідити особливості термінної синонімії та варіантності, а не лише окремих терміносистем. Такий аналіз поглибить наше розуміння причин появи та особливостей функціонування різних засобів вираження тотожного чи близького значення в науковій мові та сприятиме розв'язанню нагальних потреб сьогоденної лексикографічної практики, насамперед, у галузі термінної лексикографії та стандартизації науково-технічної термінології.
Об'єкт дослідження: українська науково-технічна термінологія.
Предмет дослідження: синонімні та варіантні українські науково-технічні терміни XX - поч. XXI ст.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертації відповідає комплексній науковій темі кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка “Функціональні стилі української мови: статика і динаміка” (номер державної реєстрації 0107U007425). Робота продовжує і розвиває традиції Львівської термінологічної школи.
Мета дисертації: дослідити особливості синонімії та варіантності в українській науково-технічній термінології XX - поч. XXI ст., виявити основні причини появи та тенденції розвитку синонімних та варіантних термінів, запропонувати шляхи уніфікації української науково-технічної термінології.
Завдання наукової роботи:
- проаналізувати структуру іменникових і прикметникових синонімів та варіантів в українській науково-технічній термінології (УНТТ);
- доповнити теоретичні засади аналізу синонімії та варіантності в термінології;
- з'ясувати відмінності між явищами синонімії та варіантності в термінології;
- виявити особливості прояву синонімії та варіантності в термінології;
- дослідити причини появи синонімів та варіантів в УНТТ;
- простежити тенденції розвитку синонімії та варіантності в УНТТ;
- дослідити шляхи і способи нормування термінних синонімів і варіантів.
Джерельною базою роботи є словники науково-технічної термінології та наукові праці, видані впродовж XX - на поч. XXI ст. Фактичний матеріал роботи налічує 4348 пар синонімних та варіантних українських науково-технічних термінів.
Методи: в дисертації застосовано описово-аналітичний метод для аналізу синонімних та варіантних пар і рядів у семантичному та структурному аспектах; метод синхронних зрізів для дослідження синонімії та варіантності в українській науково-технічній термінології на різних хронологічних відрізках. Етимологічний метод ужито для з'ясування причин появи того чи того синонімного або варіантного терміна. Порівняльний метод виявився в процесі зіставлення особливостей семантики, структури, походження та особливостей уживання синонімних та варіантних термінів.
Наукова новизна:
уперше запропоновано цілісне дослідження явищ синонімії та варіантності в УНТТ XX - поч. XXI ст.;
з'ясовано співвідношення синонімії та варіантності й вказано на їх особливості в термінології;
покласифіковано пари синонімних та варіантних термінів за такими критеріями: 1) мова-джерело; 2) мовний рівень; 3) словотвірне значення;
проаналізовано семантику синонімних термінів та їхню відповідність науковому поняттю;
визначено основні принципи внормування синонімії та варіантності в УНТТ.
Теоретичне значення: отримані результати будуть корисними для подальшого розвитку теорії українського термінознавства. Пропоноване дослідження сприятиме вивченню проблеми синонімії та варіантності в галузевих терміносистемах різних наук та розробленню теоретичних засад стандартизації УНТТ.
Практичне значення: результати проведеного дослідження можна застосовувати для підготовки відповідних розділів підручників, лекційних та практичних занять, спецкурсів, спецсемінарів із фахового мовлення та термінознавства для студентів вищих технічних навчальних закладів, а також для студентів філологічних спеціальностей. Фактичний матеріал слугуватиме при укладанні термінних і загальномовних словників. Виявлені особливості синонімії та варіантності української науково-технічної термінології будуть корисними при стандартизації та уніфікації сучасної української термінології.
Апробація матеріалів дослідження. Матеріали й основні положення дисертації обговорено на засіданнях кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка. Результати дослідження також апробовано на таких конференціях та наукових засіданнях: 1. VII Міжнародна наукова конференція “Українська термінологія і сучасність” (Київ - Умань, 2007). 2. II Міжнародна науково-практична конференція “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам'янець-Подільський, 2007). 3. Всеукраїнська науково-практична конференція “Динамічні процеси в українській граматиці” (Переяслав-Хмельницький, 2007). 4. Міжнародна наукова конференція “Лінгвалізація світу: теоретичний і методичний аспекти” (Черкаси, 2008). 5. XV Міжнародна лінгвістична конференція “Язык и мир” (Ялта, 2008). 6. 10-та Міжнародна наукова конференція “Проблеми української термінології СловоСвіт 2008” (Львів, 2008). 7. Всеукраїнська наукова конференція “Еволюційні тенденції в мові - III” (Миколаїв, 2009). 8. III Міжнародна наукова конференція “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк - Світязь, 2009). 9. VIII Міжнародна наукова конференція “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2009). 10. Щорічні звітні наукові конференції кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2008, 2009).
Публікації. Результати дослідження викладено в дванадцяти статтях автора, які опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (265 позицій). Загальний обсяг роботи становить 399 сторінок, із них 199 сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми в контексті сучасних термінологічних досліджень, указано на зв'язок роботи з науковими планами та програмами, сформульовано мету й основні завдання дисертації, окреслено об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано джерельну базу та використані методи дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів, їхнє теоретичне значення, форми апробації результатів дослідження.
Перший розділ “Теоретичні засади дослідження синонімії та варіантності в термінології” складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 1.1. “Оцінка синонімії та варіантності в термінології” розглянуто різні погляди на місце синонімії та варіантності в термінній лексиці: від цілковитого їх заперечення як негативних ознак терміносистеми, які суперечать найголовнішим вимогам до терміна та перешкоджають уніфікації та стандартизації термінології, до позитивної оцінки синонімів та варіантів у термінній лексиці, які свідчать про постійний розвиток та неологізацію останньої.
У підрозділі 1.2. “Причини появи та перспективи існування синонімів і варіантів у термінології” з'ясовано основні причини появи синонімів і варіантів у термінології, а саме: 1) позамовні, або зовнішні (постійний розвиток науки і техніки, наявність різних наукових шкіл, нормувальна діяльність українських мовознавців наприкінці XX - на поч. XXI ст., взаємодія української мови з іншими мовами, територіальними та соціальними діалектами тощо); 2) внутрішньомовні (асиметрія знака і значення, системні можливості мови, економія мовних засобів та ін.).
Щодо перспектив існування синонімів та варіантів у термінології, то постійна робота в галузі стандартизації та уніфікації сприятиме уникненню небажаних та невиправданих назв на певному етапі розвитку термінології. Проте зовсім уникнути синонімів та варіантів неможливо, адже постійний розвиток науки й техніки зумовлює появу нових понять та сприяє добору найбільш вдалих і точних назв, що неодмінно супроводжується виникненням синонімних та варіантних пар або рядів.
Підрозділ 1.3. “Співвідношення між синонімами і варіантами в термінології” присвячено різним підходам сучасних термінознавців до визначення понять “синоніми” та “варіанти”: 1) синонімія - різновид варіантності (Т. Пристайко, В. Лейчик, Л. Малевич); у такому разі варіантами називають не формальні видозміни одного слова, а будь-які паралельні назви того ж поняття; синонімію вважають проявом варіантності способів вираження за тотожності або близькості плану змісту ряду лексичних одиниць; 2) варіантність - один із проявів синонімії в термінній лексиці (Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк); 3) синонімія та варіантність у термінології - це різні явища, які варто розмежовувати (В. Даниленко, В. Молодець, С. Худолєєва, О. Радченко, Т. Михайлова).
Звернено увагу на явище абсолютної синонімії, або дублетності, яку деякі дослідники вважають домінантним або єдиним різновидом синонімії в термінній лексиці (В. Даниленко, А. Коваль, Є. Толикіна). Абсолютними синонімами, або дублетами, називають дві назви (чи більше) того ж поняття, які не характеризують його різні ознаки, а отже, не мають жодних відмінностей у значенні, хоча можуть різнитися частотою вживання, сполучуваністю тощо. Поняття “абсолютний синонім”, або “дублет”, можна застосувати лише до частини паралельних назв, які функціонують у термінології. Відмінностей у значенні не мають лише пари термінів “повний термін - скорочений термін, абревіатура”. Щодо інших видів синонімних термінів, то вони можуть мати певні семантичні відмінності.
У підрозділі 1.4. “Типи термінних синонімів і варіантів” проаналізовано класифікації синонімів і варіантів та виділено їх основні типи, а саме:
1. Лексичні синоніми - це слова різні за звучанням і написанням, але близькі або тотожні за значенням. У термінній лексиці простежуємо функціонування таких пар серед лексичних синонімів:
1) термін чужомовного походження - питомий український відповідник: а) позичений термін та самобутній український термін: абсорбер - вбирач; б) термін, що складається з чужомовних компонентів, - питомий український аналог: анемометр - вітромір; в) гібридний термін (*гібридними термінами вважатимемо слова, які мають чужомовну твірну основу або лише корінь та питомий словотворчий афікс) - самобутній український еквівалент: ажурний - прозірчастий;
б) синонімні українські терміни (лисиці - лещата);
в) синонімні терміни, позичені з різних мов (алмаз - діамант, дисплей - монітор); терміни, позичені з однієї мови (азот - нітроген, манган - марганець).
Синонімами термінів можуть виступати застарілі (вата - бавна, патронаш - ладівниця) та діалектні слова (розчин - чамур, сердло - свідер). Цікаво, що таке паралельне вживання фіксують не лише термінні словники 20-30-х рр., але й деякі сучасні. Застарілі та діалектні слова в термінології не варто, на наш погляд, розглядати як нормативні назви наукових понять.
2. На граматичному рівні синонімія термінів виявляється в двох різновидах:
А. Словотвірні синоніми - це слова близькі або тотожні за значенням, які мають відмінності на рівні словотворення. А саме:
1) омоосновні (одноосновні), в яких до однакових твірних основ приєднуються різні щодо звукового складу суфікси: а) два власне українські терміни: (випуск - випускання, килимар - килимник, остудник - остуджувач, мішковий - мішечний); б) два гібридні терміни (аквамаринний - аквамариновий, фініфтевий - фініфтяний).
2) відображена, або спадкова, словотвірна синонімія - слова, утворені від словотвірних синонімів за допомогою тотожних або відмінних словотворчих афіксів: бетонництво - бетонярство, поруватість - пористість.
3) гетероосновні словотвірні синоніми, в яких відмінними є як твірні основи, так і словотворчі суфікси (казаняр - котельник, обробник - оздоблювач), або лише твірні основи (барвність - колірність, охолодник - остудник).
Б. Синтаксичні, або структурні, синоніми традиційно охоплюють як власне синтаксичні синоніми (словосполуки), так і синонімні назви різної структури. Останні можна ще назвати різнорівневими синонімами, адже паралельно функціонують одиниці лексичного та синтаксичного рівнів. Це, зокрема, такі взаємозамінні назви: одноосновне слово - словосполука (дробарка - машина дробильна), складне слово - словосполука (солодомлин - млин солодовий), абревіатура - словосполука (ККД - коефіцієнт корисної дії, будмайданчик - будівельний майданчик).
Щодо власне синтаксичних синонімів, то серед них переважають паралельні аналітичні назви з однаковою кількістю компонентів (вихрові струми - струми Фуко, інтервал Найквіста - інтервал дискретизації), а також словосполуки з різною кількістю елементів, які ще називають квантитативними синонімами (галогенідсрібна голограма - голограма на галогенідсрібному носії, призма Амічі - призма прямого зору). Зрідка фіксуємо паралельне вживання синонімних складених термінів із різноструктурними атрибутивними елементами (машина кінна - машина коновідна, машина фанерна - машина фанеропильна) та одноструктурними (складними) атрибутивними елементами, які містять різнозвучні синонімні основи (машина шерсточесальна - машина вовночесальна, машина дроворубна - машина дровокольна).
Різновиди варіантних термінів:
1) фонетичні варіанти - звукові різновиди терміна, що не порушують принципу тотожності його словотвірної структури, лексичного і граматичного значень: гіроскоп - жироскоп, проміжок - промежок;
2) акцентуаційні варіанти - різновиди того самого терміна, що різняться місцем наголосу: діоптрія - діоптрія;
3) словотвірні варіанти - це спільнокореневі похідні, утворені за допомогою варіантних суфіксів: гартівник - гартувальник, зливний - зливальний;
4) морфологічні варіанти - це слова, що характеризуються варіантністю граматичних категорій на рівні роду або числа: желатин - желатина, парафін - парафіна; перли - перла, козли - козла;
5) синтаксичні варіанти - це словосполуки, що різняться одне від одного або порядком розташування компонентів, або заміною одних форм вираження синтаксичних функцій іншими: польовий ефект - ефект поля, холлівський помножувач - помножувач Холла.
Особливостями синонімії та варіантності в термінній лексиці є наявність значної кількості таких пар: позичені терміни - власне українські відповідники, терміни, утворені з позичених терміноелементів, й українські кальки, різноструктурні синоніми, терміни-епоніми та їхні відповідники, синоніми на знаковому рівні.
Другий розділ “Лексичні синоніми в українській науково-технічній термінології” складається з п'яти параграфів. У першому параграфі “Позичені терміни та їхні українські відповідники” проаналізовано іншомовні науково-технічні терміни та їх синоніми українського походження. Виділено типові пари синонімів: 1) чужомовний термін на -цій(а)/-ацій(а) - український відповідник на -ннґ(а)/-еннґ(а)/-іннґ(а), -ш-, -ч(а): акумуляція - нагромадження, лінеаризація - спрямлювання, модифікація - видозміна, інклінація - нахил, трансляція - передача; 2) позичений термін на -ій(а) - питомий віддієслівний еквівалент на -ннґ(а)/-еннґ(а)/-іннґ(а): дисперсія - розщеплення, розщеплювання, корозія - роз'їдання, ржавіння; 3) чужомовний термін зі суфіксом -атор- - автохтонний віддієслівний відповідник зі суфіксами -ач-, -ник-: атенюатор - послаблювач, модифікатор - перетвірник; 4) позичений термін зі суфіксом -ор-/-ер- - український віддієслівний синонім зі суфіксами -ач-, -ник-: інвертор - перетворювач, колектор - збірник; 5) чужомовний термін зі суфіксом -ант- -ент- - автентичний віддієслівний еквівалент зі суфіксом -ник-: абсорбент - вбирник, коаґулянт - вбирник; 6) позичений термін на -изм-/-ізм- - питомий відприкметниковий еквівалент зі суфіксом -істґ-: ахроматизм - безколірність, безбарвність, ізохронізм - рівночасність; 7) термін чужомовного походження зі суфіксом -ур(а) - автохтонний синонім на -ннґ(а): апаратура - устаткування, обладнання; 8) кореневий позичений термін - український питомий відповідник: дебіт - видатність, прес - чавило тощо.
Невиправданим є паралельне вживання позичених термінів на -цій(а) та українських аналогів на -аннґ(а), -уваннґ(а), адже терміни першого типу позначають явище, а деривати другого типу - процес. Окрім того, задля уникнення небажаного накопичення назв одного поняття варто замінити чужомовні терміни з непрозорою семантикою та нетиповим для української мови звучанням, які не мають спільнокореневих слів на українському ґрунті (не пристосовуються до словотвірної системи української мови), питомими відповідниками (поширювач замість експандер, вольтдодатник замість бустер тощо).
Параграф 2.1.2. “Терміни з міжнародними компонентами та їх відповідники на українському ґрунті” демонструє багатство автентичних відповідників поряд зі складними термінами, які містять чужомовні компоненти. Ці терміни активно функціонують в українській науково-технічній термінології на різних часових відрізках. Більшість із них є зрозумілими пересічному мовцю і не сприймаються як чужомовні елементи. Переважають складні терміни, утворені з компонентів грецького та латинського походження, поряд із якими вживають: 1) українські кальки: анемограф - вітрозаписувач, анемоскоп - вітровказ, динамометр - силомір; 2) напівкальки: веберметр - веберомір, еліпсограф - еліпсорис; 3) термінні словосполуки: акцелерометр - вимірювач прискорення. Паралельне вживання цих термінів є виправданим, адже питомі еквіваленти точно відтворюють семантику термінів з міжнародними компонентами. Проте варто уникати напівкальок, якщо паралельно з ними функціонують терміни, утворені з двох позичених чи двох автохтонних компонентів.
У параграфі 2.1.3. “Гібридні терміни та їхні українські відповідники” в окрему групу виділено терміни, утворені від основ чужомовного походження за допомогою питомих словотворчих засобів, так звані гібриди, і власне українські паралелі: шахтар - рудник, пуансонник - вибивальник, бюварний - промокальний, монтажний - складальний, установний, паралельний - рівнобіжний, рівнолежний.
Паралелей на зразок вентиляційний - провітрювальний краще уникати, адже гібридний термін походить від назви явища, предмета (“вентиляція”), а український аналог - від назви дії, процесу (“провітрювати”). Тому термін першого типу має словотвірне значення загальної відносності “який стосується предмета, названого мотивувальним словом”, а термін другого типу - “який виконує дію, названу мотивувальним словом”.
Функціонування гібридних термінів, з одного боку, свідчить про пристосування позичених слів до системи української мови й проникнення до словникового складу мови. Уникнути їх неможливо, адже більшість із них походять від давно позичених слів, які виявили на українському ґрунті значну словотвірну активність. З другого боку, це свідчить про те, що не всі мовці сприймають ці терміни як українські, добираючи до них власне українські аналоги із прозорою семантикою.
Параграф 2.1.4. “Лексичні синоніми на іншомовній основі в українській науково-технічній термінології” засвідчує, що в УНТТ у різні періоди паралельно вживали два чужомовні найменування: 1) позичені з різних мов (база - базис, дисплей - монітор); 2) позичені з однієї мови (азот - нітроген, манган - марганець). Більшість таких назв є узвичаєними й широковживаними в різних терміносистемах, тому в цих парах важко визначити домінанту й уникнути синонімії.
У параграфі 2.1.5. “Лексичні синоніми термінів на національній основі” охарактеризовано синонімні пари, що виникли внаслідок проникнення в терміносистеми нетермінних одиниць, очевидно, для кращого їх розуміння або для вжитку в розмовному мовленні: розчин - чамур (діал.), позлітка - шумиха (заст.), проріз - гара (розм.).
Деякі терміни не мають жодних відмінностей у значенні й паралельно функціонують без будь-яких обмежень (віддаль - відстань, пил - порох, прилад - пристрій). Інші мають одну спільну сему, а тому лише в певному контексті можуть бути взаємозамінними, наприклад: аркуш - 1) шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру; 2) спец. одиниця вимірювання обсягу книги; лист - 1) тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза, фанери і т. ін); 2) писаний текст, признач. для повідомлення…; 3) офіційний, грошовий або інший документ.
Зрідка навіть сучасні словники поряд із автентичними термінами фіксують росіянізми, які ввійшли в активний ужиток після видання “Виробничого термінологічного бюлетеня” (1935р.): лійка - воронка, піддашок - козирок, проміжок - зазор. Такі відповідники треба вилучити із технічних словників.
Лексична синонімія термінів спричинена явищем метафоризації. Назви науково-технічних понять, що виникли внаслідок вторинної номінації, функціонують поряд із так званими нейтральними назвами: закрутка - слимак, покрива - одяг/одежа. Рідше для найменування одного об'єкта в термінології вживають дві образні назви: серга - вухо, щока - щелепа. У такому разі варто надати перевагу тому терміну, який не викликає небажаних асоціацій, хоча ті образні найменування, які зайняли своє місце в терміносистемі й активно функціонують у термінології, можна вважати другою нормативною назвою.
Назвами осіб та предметів виступають терміни, мотивувальними основами яких є слова різних частин мови (плотар - сплавник, окріпник - кип'ятильник). Вони виникли на основі різних характеристик того ж поняття: 1) за предметною назвою; 2) за дією, яку виконує особа чи предмет.
Складні синонімні терміни мають один спільний компонент, а другий - відмінний: вологопоглинач - вологовбирач, теплохід - теплоплав, платиноносний - платиновмісний. Синонімія цього типу зумовлена тотожністю або близькістю значень, що їх мають компоненти складних слів. Тому таке паралельне вживання є виправданим, окрім тих випадків, коли компонентами складних термінів є російські кальки (дровокольний, бистрохідний, многозрізний, шерстемір тощо).
Третій розділ “Синоніми на граматичному рівні в українській науково-технічній термінології” складається з двох підрозділів. Перший підрозділ присвячено аналізу синонімних термінів словотвірного підрівня. Параграф 3.1.1. “Омоосновні словотвірні синоніми в українській науково-технічній термінології” демонструє багатство термінних синонімів на словотвірному підрівні. Серед омоосновних словотвірних синонімів у термінній лексиці домінують віддієслівні іменники зі суфіксами -ш-//-ннґ(а)/ -еннґ(а)/-іннґ(а) (відхил - відхилення), -к(а)//-ннґ(а)/-еннґ(а)/-іннґ(а) (перевірка - перевіряння), -ч(а)//-ннґ(а)/
-еннґ(а)/-іннґ(а) (подача - подавання), -б(а)//-ннґ(а)/-еннґ(а)/-іннґ(а) (стрижба - стрижіння), -ок-//-ннґ(а) (обробіток - оброблення, оброблювання), -цій(а)//-ннґ(а)/-еннґ(а)/-іннґ(а) (калібрація - калібрування) та ін. Запропоновані паралелі не варто вважати взаємозамінними, бо іменники на -ннґ(а) позначають дію (процес), деривати зі суфіксами -ш-, -к(а), -ч(а), -ок- - наслідок дії (об'єкт, місце, стан, назва величини тощо), а іменники на -цій(а) - явище.
Широковживаними є паралельні назви осіб за родом діяльності та предметів із загальними словотвірними значеннями “носій процесуальної ознаки” та “носій предметної ознаки” зі суфіксами -ач-, -ник-, -ар-, -ецґ-, -ій- та ін. Такі словотвірні синоніми є характерною ознакою української мови, а тому їх неможливо уникнути, окрім тих випадків, коли вони мають різні значення: навантажник - людина, навантажувач - пристрій, пробовідбірник - пристрій, пробовідбирач - людина.
Характерним для термінної лексики є функціонування слів зі значенням здрібнілості поряд із їх мотиваторами (вал - валик - валок) або паралельно зі ще одним терміном з демінутивним значенням (зубок - зубець). Це зумовлене явищем десемантизації суфіксів.
Можливі словотвірні синоніми, яким властива ще й варіантність на морфологічному рівні: гладило - гладилка.
Серед прикметникових словотвірних синонімів у термінології переважають такі пари: 1) відіменникові відносні прикметники зі суфіксами -н-, -ов-/-ев-, -ан-, -ськ-: дротовий - дротяний, слюсарний - слюсарський, сталевий - стальний, та ін.; 2) відіменникові якісні прикметники зі суфіксами -ат-/-аст-, -ист-, -уват-: глинистий - глинястий, лускатий - лускуватий; 3) віддієслівні відносні прикметники зі суфіксами -н-/-льн-, -ч-: замірний - замірчий. Без відмінностей у значенні такі паралельні назви можна вважати нормативними, адже вони закріплені і в мовленні, і в словнику.
Терміни, мотиваторами яких є різні частини мови не варто вважати синонімами, наприклад: консервувальний (< консервувати) - консерваційний (< консервація). Першому прикметнику притаманне значення “який виконує дію, названу мотивувальним словом”, а другому - “який стосується явища, названого мотивувальним словом”.
Треба уникати активних дієприкметників зі суфіксом -ач-/-уч- (гальмуючий), що їх доволі часто пропонують уживати поряд із однокореневими прикметниками, адже ці структури можна замінити віддієслівними прикметниками (гальмівний) або описовими конструкціями (який/що гальмує).
У параграфі 3.1.2. “Відображена словотвірна синонімія в українській науково-технічній термінології” виділено незначну групу паралельних назв, які є похідниками словотвірних синонімів. Серед них переважають віддієслівні іменники (випалювання - обпалювання, обривок - уривок, подільник - дільник, похил - нахил), назви осіб жіночої статі за родом діяльності, які мотивовані відповідними назвами чоловічого роду (мотальниця - мотачка), рідше - відприкметникові похідники (водявість - водянистість). Функціонування назв цього типу можна вважати виправданим, якщо паралельне вживання їхніх мотиваторів є нормативним.
У пункті 3.1.3. “Гетероосновні словотвірні синоніми в українській науково-технічній термінології” проаналізовано терміни, мотивовані різнозвучними словами однієї частиномовної належності з близьким або тотожним лексичним значенням, утворені за допомогою того самого або за допомогою різних однофункційних словотворчих афіксів. Переважають назви з тим самим словотворчим афіксом: 1) віддієслівні терміни зі суфіксами -к(а) (обмотка - обвитка), -ш- (завада - перешкода), -ннґ(а) (вбирання - всмоктування), -ач- (намотувач - навивач), -ник-/-льник- (гострильник - точильник), -ок- (відрізок - відтинок); 2) відіменникові терміни на -ар- (казаняр - котляр), -ник- (факельник - смолоскипник); 3) відприкметникові терміни зі суфіксом -істґ- (гігроскопічність - вологовбирність). А також прикметники з тотожними афіксами: а) відіменникові (алмазний - діамантний); б) віддієслівні (вбирний - поглинальний). Рідше трапляються паралельні назви, утворені за допомогою різних афіксів: марківник - значій, аксіальний - осьовий, каркасний - кістяковий. Гетероосновні словотвірні синоніми є виправданим лише в тому разі, якщо їх мотиватори функціонують паралельно без будь-яких обмежень.
Другий підрозділ “Синтаксичні синоніми в українській науково-технічній термінології” складається з двох параграфів. У параграфі 3.2.1. “Різноструктурні синонімні терміни” з'ясовано особливості паралельного функціонування простих та складених назв науково-технічних понять. Це явище зумовлено введенням до активного вжитку чужомовних слів завод, фабрика, цех, станція, майстерня, машина, апарат тощо, яке почалося в 30-их роках минулого століття. Сполуки з цими словами поступово витіснили терміни-однослови, що їх в українській мові традиційно вживали для найменування установ та пристроїв: цегельний завод - цегельня, дробарна фабрика - дробарня, електрична станція - електрівня, складальний цех - складальня, склярна майстерня - склярня, бризкальна машина - бризкалка.
Окрім того, різноструктурні терміни функціонують серед назв ремесел (бондарство - ремесло бондарське), приладів (вимикач - прилад вимичний), дій (армування - оснащення арматурою), ознак (заломність - заломна здатність) тощо. Однослівні відповідники складених термінів не мають жодних відмінностей у значенні, проте деякі з них на сучасному етапі сприймаються як застарілі елементи або слова, характерні виключно для розмовного стилю. Тому традиційно надають перевагу термінним словосполукам.
Деякі складені терміни виконують дефінітивну функцію поряд із чужомовними назвами, які мають затемнену внутрішню форму (вашгерд - рудопромивний прилад, тельфер - підвісна електрична залізниця). У такому разі краще надавати перевагу складеним термінам.
Виправданим різновидом синонімії можна вважати складені назви та абревіатури, якими часто послуговуються в наукових працях, щоб не повторювати багатокомпонентні назви: “Електричні мережі складються з лінії електропересилання (ЛЕП), підстанцій (ПС) та розподільних пристроїв (РП)” [ЕМС, 11].
Параграф 3.2.2. “Синонімія на рівні словосполук”. В українській науково-технічній термінології переважають синонімні двослівні словосполуки, компоненти яких поєднані зв'язком узгодження. Вони мають один спільний компонент, а другий - відмінний за звучанням, але близький або тотожний за значенням (машина фанерна - машина фанеропильна, пороховий склад - пороховий погріб).
Менш уживаними є складені терміни з різними видами синтаксичного зв'язку: випромінювач Планка - повний випромінювач. Обидві назви цього типу можна вважати нормативними, адже вони виникли внаслідок найменування одного поняття за різними ознаками (за прізвищем дослідника та за особливостями самого об'єкта), які доповнюють і уточнюють одна одну.
Серед синонімних словосполук можливі назви з різною кількістю компонентів: зонд імерсійного типу - імерсійний зонд. Друга назва є скороченою формою багатокомпонентного терміна, яку вживають задля економії мовних засобів.
Четвертий розділ “Варіантність в українській науково-технічній термінології” складається з чотирьох параграфів. У параграфі 4.1. “Фонетичні варіанти в українській науково-технічній термінології” розглянуто основні причини появи фонетичних модифікацій термінів: 1) питомі терміни: чергування голосних (дозір - дозор), поява приставного звука на початку слова (ржа - іржа, ухналь - вухналь), чергування /у/ - /в/ на початку слова (угинання - вгинання) тощо; 2) позичені терміни: різні способи передавання чужомовних звуків на українському ґрунті (акант - аканф), позичання варіантних фонетичних структур із мови-джерела (вісмут - бісмут), вплив сусідніх мов (глянець (рос. глянець, глянц) - глянс (польс. glans)).
У параграфі 4.2. “Словотвірні синоніми в українській науково-технічній термінології” проаналізовано терміни, що походять від однієї твірної основи, але мають варіантні словотворчі афікси (армівка - армовка, трубчатий - трубчастий). Деякі варіантні суфікси поєднуються лише з усіченою твірною основою, що призводить до появи словотвірних варіантів (гартівня - гратувальня, вбирний - вбиральний). Терміни, утворені від однієї твірної основи різняться місцем наголосу (миттєвий - миттьовий, пірамідний - пірамідальний). Паралелей такого типу уникнути дуже важко, адже словотвірна варіантність є характерною ознакою української мови, про що свідчить функціонування цих термінів на різних етапах розвитку УНТТ.
Параграф 4.3. “Морфологічні варіанти в українській науково-технічній термінології” свідчить про розмаїття різнородових назв (бензин - бензина, викид - викидь, гліцерин - гліцерина, завал - завала). Щодо чужомовних термінів, то така видозміна найчастіше зумовлена впливом польської мови, якій притаманні форми жіночого роду, а зрідка, можливо, і впливом діалектного мовлення. Деякі паралельні номінації позичено безпосередньо з мови-джерела: катаракт - катаракта (Katarakt - Katarakta). Окрім різнородових термінів, трапляються назви, в яких по-різному оформлено граматичну категорію числа (козли - козла, перли - перла).
Різнородові варіанти фіксують і деякі сучасні словники, але в науковому мовленні здебільшого надають перевагу термінам чоловічого роду, тому саме їх варто вважати нормативними. Рідше обидва терміни продовжують функціонувати в зв'язку з появою відмінностей у значенні: желатин (харч.) - желатина (техн.).
У параграфі 4.4. “Синтаксичні варіанти в українській науково-технічній термінології” виділено незначну групу варіантних словосполук, які при тотожності значення мають відмінності в структурі. Це словосполуки, компоненти яких поєднані різними видами зв'язку, але мають тотожні елементи (корені): струм бази - базовий струм, дифузія Бома - бомівська дифузія. Якщо такі словосполуки не мають відмінностей у значенні, то їх можна вважати нормативними паралелями, адже в українській мові атрибутивні відношення можуть виражати словосполуки з різними видами зв'язку (узгодження, керування).
ВИСНОВКИ
синонім варіантність термін
1. Аналіз української науково-технічної термінології XX - поч. XXI ст. дає підстави стверджувати, що синонімні та варіантні науково-технічні терміни активно функціонують на різних етапах розвитку української науково-технічної термінології. Синонімія термінної лексики загалом відтворює тенденції цього ж явища в загальновживаній лексиці, проте має і свої особливості. Синонімія в термінології виявляється на різних мовних рівнях. Лексична синонімія зумовлена можливістю співіснування термінів різного походження (позичений - питомий (генератор - витворювач), позичені з різних мов (алмаз - діамант), позичені з однієї мови (манган - марганець)), а також залученням до процесу найменування науково-технічних понять елементів ненаукового стилю (діалектизми, архаїзми, розмовні назви).
2. Словотвірна синонімія є характерною особливістю української літературної мови на різних етапах її розвитку. Головним критерієм при визначенні словотвірних синонімів виступає тотожність словотвірного значення. Деривати з тим самим словотвірним значенням творяться за допомогою однофункційних афіксів від тотожних (омоосновні словотвірні синоніми: калібрація - калібрування, стальний - сталевий) або різнозвучних (гетероосновні словотвірні синоніми: факельник - смолоскипник, аксіальний - осьовий) твірних основ.
3. У термінній лексиці яскраво виявляється синонімія різноструктурних назв. Однослівні назви промислових установ (цегельня - цегельний завод) та пристроїв (вимикач - прилад вимичний) переважали до 1935 р. Після видання “Виробничого термінологічного бюлетеня” кількість таких термінів максимально зменшили, а згодом вони взагалі вийшли з вжитку. Незважаючи на те, що однослови сприяють закону мовної економії, зараз їх сприймають як застарілі чи діалектні назви або елементи розмовного стилю.
Крім однослівних назв та словосполук, у науково-технічній термінології поряд зі складеними номенами пропонують уживати абревіатури (електронно-обчислювальна машина - ЕОМ). Цей різновид паралельних назв можна лише умовно назвати синонімами, адже такі пари в загальновживаній лексиці не зараховують до синонімії. У наукових текстах активно вживають абревіатури, щоб не перевантажувати текст багатокомпонентними назвами.
4. Синонімними в термінології часто виступають дві аналітичні назви. Синонімія цього типу зумовлена наявністю синонімів у складі словосполук (апретурна фабрика - обробна фабрика). Серед них трапляються паралельні номінації, різнозвучні компоненти яких не є синонімами, проте при поєднанні з тим самим словом вони називають одне поняття (пилка стрічкова - пилка безконечна), а також словосполуки, до складу яких входять епоніми, та їх відповідники (вимірювач Планка - повний вимірювач). Останній різновид синонімії є характерною особливістю термінології, адже той самий об'єкт називають за різними ознаками: 1) за іменем людини, яка відкрила або досліджувала певний об'єкт; 2) за особливими ознаками самого об'єкта.
5. Серед варіантів в українській науково-технічній термінології найчастіше виявляються такі різновиди: фонетичні, словотвірні, морфологічні та синтаксичні. Поява фонетичних варіантів зумовлена пристосуванням іншомовних слів до фонетичної системи української мови, пошуком найбільш вдалих відповідників чужомовних звуків (акант - аканф, абсида - апсида). До того ж позичання доволі часто відбувається за посередництвом різних мов, що теж зумовлює появу варіантів. Спосіб позичання (усний - писемний) також уможливлює фонетичні видозміни того ж слова (пірекс - пайрекс).
6. Словотвірна варіантність є характерною особливістю української мови, тому словотвірні варіанти наявні й у науково-технічній термінології. Їх поява спричинена творенням тотожних назв від однієї твірної основи за допомогою аломорфів та варіантів того ж афікса (миттєвий - миттьовий, зливний - зливальний).
7. Функціонування варіантних термінів, що мають відмінності на морфологічному рівні, пов'язане з впливом сусідніх мов (переважно польської та російської): бензин - бензина, фарад - фарада. У період становлення української термінології морфологічна варіантність виявилась дуже яскраво, проте в радянський період варіантні пари практично зникли, адже українську мову намагались максимально уподібнити до мови російської. Деякі з варіантних термінів знову повернули в словник наприкінці минулого століття, проте зараз їх сприймають як застарілі, діалектні або розмовні варіанти науково-технічних термінів. Зрідка варіанти цього типу переходять до розряду синонімів: желатин (харч.) - желатина (техн.).
8. Варіантність властива не лише однослівним термінам, але й словосполукам. Синтаксична варіантність зумовлена наявністю в мові різних формальних засобів для вираження тотожного змісту. Формально відмінні конструкції (словосполука, компоненти якої поєднані зв'язком узгодження, та словосполуки, компоненти якої поєднані зв'язком керування) можуть виражати те саме термінне значення: дифузія Бома - бомівська дифузія.
9. Проблема внормування української науково-технічної термінології й досі залишається актуальною. Оскільки важливою вимогою до терміна є відсутність синонімів (у межах однієї терміносистеми) та варіантів, то їх усунення є одним із найважливіших завдань сучасних термінологів. Видання значної кількості словників та стандартів не лише не розв'язує цієї проблеми, але й суттєво її поглиблює. По-перше, значна кількість “репресованих” термінів, що їх повернули до словників, ще чекає своєї перевірки часом, а тому їх пропонують уживати поряд із уже узвичаєними відповідниками. По-друге, надмірне засилля та “мода” на слова чужомовного походження завжди породжує пошук питомих відповідників для найменування науково-технічних понять. По-третє, тривалий період російщення залишив значний відбиток на українській науково-технічній термінології, адже довго мовою науки і техніки була російська.
10. Досі невизначеним залишається шлях поступу української термінології. Більшість мовознавців схиляється до того, що інтернаціоналізація, якої неможливо уникнути в зв'язку з глобалізацією, має включати націоналізацію термінології. А це зумовлює співіснування двох моделей української термінології: інтернаціональна, яка повинна полегшити спілкування науковців різних країн, і національна, яка базується на народнорозмовній основі й обслуговуватиме науковців усередині країни. Отже, подвійність схеми розвитку термінології призводить до того, що синонімія не є її вадою, а, навпаки, характерною особливістю існування.
11. Отже, проведене дослідження доводить, що явища синонімії та варіантності є характерними ознаками науково-технічної термінології на різних етапах її існування і свідчать про безперервний розвиток та постійну неологізацію останньої, що зумовлене науково-технічним прогресом та особливостями розвитку будь-якої мови.
У Додатках уміщено покажчики синонімних та варіантних термінів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Мартиняк О. До питання про українські відповідники запозичених науково-технічних термінів / Мартиняк О. А. // Наук. праці Кам'янець-Подільського держ. ун-ту. Серія: Філологічні науки / [відп. ред. Ю. Маркітантов]. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - Вип.15. - Т.1. - С. 124-127.
2. Мартиняк О. Синонімія в українській технічній термінології 20-30 років XX ст. / Оксана Мартиняк // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / [відп. ред. Л. О. Симоненко]. - К.: КНЕУ, 2007. - Вип.VII. - С. 174-187.
3. Мартиняк О. Синонімні прикметники в українській науково-технічній термінології / Оксана Мартиняк // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Серія: Проблеми української термінології / [відп. ред. Л. Полюга]. - Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2007. - №593. - С. 8-11.
4. Мартиняк О. Словотвірні синоніми та словотвірні варіанти в українській науково-технічній термінології / Оксана Мартиняк // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць / [відп. ред. Г.Л. Токмань]. - К.: Міленіум, 2007. - Вип.2. - С. 205-213.
5. Мартиняк О. А. Словотвірне значення похідних українських науково-технічних термінів / О. А. Мартиняк // Наук. часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови / [відп. ред. Плющ М.Я.]. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - Вип.4. - С. 253-257.
6. Мартиняк О. А. Явище варіантності у термінологічній лексиці / Мартиняк О. А. // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал / [глав. ред. Ю. А. Катунин]. - Симферополь: КРИППО, 2008. - №142. - Т.2. - С. 41-43.
7. Мартиняк О. Морфологічні варіанти українських науково-технічних термінів / Оксана Мартиняк // Мовознавчий вісник: зб. наук. праць / [відп. ред. Г.І. Мартинова]. - Черкаси: Вид-во “Відлуння-Плюс”, 2008. - Вип.7. - С. 119-126.
8. Мартиняк О. Явище синонімії у термінологічній лексиці / Оксана Мартиняк // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Серія: Проблеми української термінології / [відп. ред. Л. Полюга]. - Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2008. - №620. - С. 100-103.
9. Мартиняк О. А. До проблеми запозичень в українській науково-технічній термінології / Мартиняк Оксана Андріївна // Наук. праці Чорноморського держ. ун-ту ім. Петра Могили. Серія: Філологія. Мовознавство / [ред. кол.: Дубова О.А (голова) та ін.]. - Миколаїв: Вид-во Чорноморського держ. ун-ту ім. Петра Могили, 2009. - Вип.92. - Т.105. - С. 72-75.
10. Мартиняк О. А. Терміни з міжнародними компонентами -метр, -граф і -скоп та їхні синоніми на українському ґрунті / О. А. Мартиняк // Наук. вісник Волинського національного ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство / [гол. ред. Г.Л. Аркушин]. - Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - №6. - С. 496-500.
11. Мартиняк О. Синонімні словосполучення в українській науково-технічній термінології / Оксана Мартиняк // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / [відп. ред. Л. О. Симоненко]. - К.: КНЕУ, 2009. - Вип.VII - С. 149-152.
12. Мартиняк О. Фонетичні варіанти українських науково-технічних термінів / Оксана Мартиняк // Вісник Львівського ун-ту. Серія: філологічна / [ред. кол.: Т. Салига (гол. ред.) та ін.]. - Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І Франка, 2009. - Вип.46. - Ч.II. - С. 17-21.
АНОТАЦІЯ
Мартиняк О. А. Синонімія та варіантність в українській науково-технічній термінології. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.
Дисертація присвячена дослідженню явищ синонімії та варіантності в українській науково-технічній термінології. Вперше здійснено цілісний аналіз синонімів та варіантів різних мовних рівнів (фонетичного, лексичного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного). У дослідженні проаналізовано причини появи синонімних та варіантних термінів серед автентичних та чужомовних назв, прослідковано динаміку цих явищ в українській науково-технічній термінології впродовж XX - поч. XXI ст. та запропоновано шляхи уникнення невиправданих синонімних та варіантних назв наукових понять.
Проведене дослідження дало змогу з'ясувати особливості синонімії та варіантності в термінній лексиці та довело, що ці явища є невід'ємними ознаками розвитку будь-якої терміносистеми як підсистеми літературної мови.
Ключові слова: українська науково-технічна термінологія, синонімні терміни, варіантні терміни, терміносистема.
АННОТАЦИЯ
Мартиняк О. А. Синонимия и вариантность в украинской научно-технической терминологии. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2010.
Диссертация посвящена исследованию синонимии и вариантности в украинской научно-технической терминологии. Впервые комплексно проанализированы синонимы и варианты, проявляющиеся на разных языковых уровнях (фонетическом, лексическом, словообразовательном, морфологическом, синтаксическом). В исследовании определены причины появления синонимов и вариантов среди украинских и заимствованных наименований; прослеживается динамика этих явлений в украинской научно-технической терминологии на протяжении XX - нач. XXI вв.; а также предлагаются пути, позволяющие избежать неоправданных синонимических и вариантных наименований научных понятий.
Проведенное исследование дало возможность определить особенности синонимии и вариантности в терминологической лексике. Доказано, что синонимы и варианты терминов являются неотъемлемой чертой развития любой терминосистемы как подсистемы литературного языка.
Ключевые слова: украинская научно-техническая терминология, синонимические термины, вариантные термины, терминосистема.
SUMMARY
Martyniak O. A. Synonymy and variance in the Ukrainian scientific and technical terminology. - Manuscript.
Подобные документы
Сутність, характерні ознаки та класифікація термінів. Основні види, компоненти та функції метафор. Особливості метафоризації в науково-технічній літературі. Утворення метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп'ютерної термінології.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 11.10.2012Дослідження лінгвістичного явища синонімії в термінології. Сутність і передумови виникнення термінологічної дублетності. Засоби вираження економічного поняття в синтаксичному аспекті, форму субстанції: морфологічна, семантична й денотативна (ситуативна).
статья [22,3 K], добавлен 18.12.2017Природа явища термінологічної синонімії та її взаємодія із загальновживаною лексикою. Специфіка синонімії у літературознавчій термінології. Проблема термінологічної синонімії в діяльності вчителя-словесника в 5-11 класах загальноосвітньої школи.
дипломная работа [73,3 K], добавлен 21.06.2010Аналіз функціонування полісемічних одиниць в українській гомеопатичній термінології. Огляд основних різновидів багатозначних термінологічних одиниць гомеопатичної галузі. Рухомість семантики мовного знаку як підстава для розвитку багатозначності термінів.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.
реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015Проблема розвитку сучасної української термінології, вимоги до створення термінів. Зміни в лексичному складі, стилістиці усного і писемного мовлення. Сучасний стан україномовної термінології окремих галузей: музичної, математичної, науково-технічної.
реферат [23,1 K], добавлен 09.12.2009Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.
реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010Окреслення семантичних процесів, які відбуваються в сучасній технічній термінології української мови. Висвітлення конструктивної ролі метафори як чинника становлення і розвитку геологічної термінології. Визначення функціонального навантаження метафори.
статья [28,9 K], добавлен 24.04.2018Формування української економічної термінології. Визначення фонду економічної термінології, її місця у словниковому складі. Вивчення шляхів появи економічних термінів у термінологічній системі. Диференціювання термінів за ступенем семантичної цілісності.
статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017Синонімія сучасної української мови. Функціонування прикметникових синонімів у творах М. Коцюбинського. Прикметникові синонімічні сполучення, контекстуальні синоніми. Загальні типи синонімів за характером додаткових значень та абсолютні синоніми.
реферат [43,2 K], добавлен 13.12.2011
