Галузева термінологія в сучасній тлумачній лексикографії української мови (лексико-семантичний і словотвірний аспекти)

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні

УДК 811.161.2:81?373.46

Галузева термінологія в сучасній тлумачній лексикографії української літературної мови

(лексико-семантичний та словотвірний аспекти)

Спеціальність: 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ТОМІЛЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

Київ 2010

дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Шевченко Лариса Леонідівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, завідувач відділу лінгвістики

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стишов Олександр Анатолійович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач відділу фонетики та граматики слов'янських мов;

кандидат філологічних наук, професор Симоненко Людмила Олександрівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться 20 жовтня 2010 р. о 16.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 для захисту докторських дисертацій Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Автореферат розіслано « » вересня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук Т. Я. Марченко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Термінологія української мови становить важливу частину її лексичної системи. Поява нових термінів та способи їхнього відтворення - одна з актуальних проблем сучасного термінознавства. Галузева лексика як цілісне явище становить систематизовану сукупність лексичних засобів для позначення спеціальних понять науково-теоретичної та професійно-практичної діяльності людини. У лексичній системі мови пласт термінологічної лексики посідає значне місце, підпорядковуючись усім законам і правилам розвитку та функціонування мови, і має розгалужену класифікаційну структуру в різних аспектах: семантичному, стилістичному, словотвірному, тематичному. Термінологія сьогодні є такою частиною літературної мови, яка розвивається найбільш активно, відображаючи зміни в науці й суспільстві, і без вивчення її складу та змін, що відбуваються в ній, неможливе правильне розуміння закономірностей розвитку мови загалом. Сказане вмотивовує інтерес до термінолексики з боку багатьох відомих лінгвістів. Вагомий внесок у дослідження термінології зробили Д. С. Лотте, Г. О. Винокур, О. О. Реформатський, А. С. Герд, В. П. Даниленко, О. В. Суперанська, Т. Л. Канделакі, Б. М. Головін, Р. Ю. Кобрін, С. В. Гриньов, В. М. Лейчик, Т. І. Панько, Л. О. Симоненко, А. В. Крижанівська, І. М. Кочан, А. С. Д'яков та ін.

Найпоширеніша галузева термінологія міститься в реєстрах великих тлумачних словників, зокрема Словників української мови в 11-ти й 20-ти томах (далі вживатимемо також позначення СУМ-11 та СУМ-20), які становлять найповніші зібрання лексики української мови за певний період її розвитку. СУМ-11 і СУМ_20 - загальномовні лексикографічні праці, де найбільш системно й послідовно відображено лексико-семантичне багатство мови, містять у своєму реєстрі значну частину галузевої термінології, що вказує на важливість цього пласту лексики в мовній системі. Зрозуміло, що термінологія окремих наук із часу виходу СУМа-11 активно збагачувалася, поповнювалася новими поняттями, у зв'язку з чим важливого значення набула проблема лексикографічної фіксації лексико-семантичних змін лексики наукової сфери, що сталися протягом нового історичного періоду. Таким чином, актуальною стала порівняльна характеристика терміносистем СУМа-11 і СУМа-20 та аналіз динаміки розвитку термінолексики.

Отже, актуальність обраної теми зумовлена потребою проведення комплексного дослідження галузевої термінології в сучасній тлумачній лексикографії, яке дає змогу отримати цілісне уявлення про шляхи й способи розширення арсеналу термінологічних засобів української мови на сучасному етапі її розвитку. Дедалі більша актуальність термінологічної лексики, її інтенсивне проникнення в різні сфери суспільного життя стимулює лінгвістичне вивчення цього аспекту лексикології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової тематики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, а саме: 1) наукових тем - «Дослідження мовно-інформаційних процесів та розподілених систем національної словникової бази» (0102U003221), «Лексикографічні системи в інтелектуальному опрацюванні природної мови» (0102U003220); 2) завдань, які випливають із Указу Президента України від 7 серпня 1999 р. № 967 «Про розвиток національної словникової бази».

Мета дослідження - комплексний лінгвістичний аналіз термінологічної лексики, поданої в Словниках української мови в 11-ти й у 20-ти томах.

Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань:

1) здійснити порівняльну характеристику галузевих терміносистем у Словниках української мови в 11-ти й 20-ти томах;

2) визначити статистичні параметри термінологічних галузевих новоутворень у Словнику української мови у 20-ти томах;

3) виявити лінгвістичні механізми та способи поповнення СУМа-20 новими терміноодиницями;

4) проаналізувати словотвірні типи, моделі та значення нових термінів у Словнику української мови у 20-ти томах, утворених на основі морфологічного способу;

5) дослідити виникнення нових термінологічних одиниць шляхом семантичного розвитку слова (семантичної деривації);

6) виявити особливості запозиченої галузевої лексики в СУМі-20.

Об'єкт дослідження: галузева термінологія в Словниках української мови в 11_ти і 20-ти томах. лексика терміносистема словник мова

Предмет дослідження: лексико-семантичний і словотвірний аспекти термінології, поданої в названих словниках.

Методи дослідження. У роботі використано описовий метод, що охоплює лінгвістичні спостереження, порівняння й узагальнення. Динаміка розвитку галузевих термінів в обох словниках простежувалася за допомогою кількісно-статистичного та зіставного методів. Дослідження морфологічної та семантичної деривації галузевої лексики здійснено на основі словотвірного й компонентного (семного) аналізу.

Джерельною базою дисертаційної праці став тлумачний Словник української мови у 20-ти томах (понад 184 тис. реєстрових одиниць) (http://lcorp.ulif.org.ua/xdictua/) та Словник української мови в 11-ти томах (близько 134 тис. реєстрових одиниць), які є електронними базами даних Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Інструментальний комп'ютерний комплекс «Фундаментальний академічний Словник української мови» («СУМ») - складова частина Національної словникової бази Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, яку розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. № 73-р внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання. У складі Інструментального комп'ютерного комплексу «СУМ» міститься електронна версія тлумачного Словника української мови в 11-ти томах, яка є повним аналогом відповідного паперового варіанта, а також новий електронний тлумачний Словник української мови у 20-ти томах.

Електронні версії словників дають змогу проводити комплексні дослідження окремих груп лексики, чого не дозволяють паперові варіанти. Зокрема, для аналізу окремих терміносистем у реєстрі цих двох праць було автоматично відібрано терміни за ремарками та заданими пошуковими параметрами.

Наукова новизна дисертації полягає в реалізації цілісного дослідження, яке в повному обсязі відтворює подання галузевої лексики в Словниках української мови в 11-ти й 20-ти томах. Зокрема, здійснено порівняльний аналіз усіх термінів у СУМі_11 і СУМі-20 (реєстровий склад обох праць, класифікацію найбільших терміносистем за тематичними групами й опис їхньої лексики), проведено дериваційний (морфологічний та семантичний) опис усіх доданих терміноодиниць у Словнику української мови у 20-ти томах.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її результати сприятимуть подальшому уточненню положень лексикології про загальні закономірності вживання термінологічної лексики в структурі сучасної української мови. Вивчення питань, пов'язаних із функціонуванням галузевої лексики в різні періоди розвитку мови, відкриває перспективи всебічного осмислення напрямків її динаміки, висновків щодо подальшої еволюції, характеру, шляхів і тенденцій її змін. Дослідження систематизує знання про лексикографічне подання термінів у СУМі_11 і СУМі-20 як найбільших тлумачних працях сучасного українського словникарства.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що виявлення закономірностей сучасного термінологічного словотворення сприятиме розвитку фундаментальної української термінографії та практичної термінотворчості. Матеріали дисертації можуть бути використані в Національній словниковій базі України, системах проведення лінгвістичних експертиз, а також у лекційних курсах із термінології, словотвору, семантики (зокрема при проведенні семного аналізу лексики).

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертації одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорено на Третій Міжнародній конференції «MegaLing-2007. Горизонти прикладної лінгвістики і лінгвістичної технології» (Крим, Партеніт, 2007), Міжнародній науковій конференції «Україна і слов'янський світ» (Одеса, 2008), Міжнародній науковій конференції «Українська термінологія і сучасність» (Київ, 2009), Міжнародній науковій конференції «MegaLing-2009. Горизонти прикладної лінгвістики і лінгвістичної технології» (Київ, 2009), конференції Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова «Розвиток словникового складу та граматичного ладу української мови у зв'язку з демократизаційними та глобалізаційними процесами» (Київ, 2009), обговорювалися на численних семінарах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (195 праць). Загальний обсяг роботи - 179 сторінок (основний текст - 160 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення.

У першому розділі «Теоретичні засади вивчення галузевої термінології» описано принципи, на яких базується проведене дослідження: сутність терміна й термінології; місце галузевої лексики в загальній лексичній системі мови, її класифікаційна характеристика з використанням різних наукових підходів; системність термінолексики, її поділ за галузями знань; з'ясовано особливості загальномовного тлумачного словника, місце терміна в таких працях; роль зовнішніх та внутрішніх чинників у поповненні словникового складу мови термінологічними одиницями.

Основні визначення термінології в мовознавчих працях відображають специфіку цієї лексики як сукупності понять науково-професійної діяльності людини; ряду спеціальних найменувань різних галузей знань; групи взаємопов'язаних термінів; підсистеми словникового складу літературної мови; штучно сформованого лексичного пласту.

Стосовно терміна, то він у більшості досліджень розглядається як спеціальне слово або словосполучення, що служить для вираження поняття певної галузі знання й для розкриття свого значення вимагає спеціальної дефініції. Основними ознаками терміна, на думку багатьох учених, є його однозначність у межах певної терміносистеми, наявність чіткого визначення, системність та стислість.

Системність становить одну з найважливіших характеристик термінологічної лексики, оскільки термінологія належить до загальної мовної системи, підкоряючись усім її законам (на фонетичному, семантичному, граматичному рівнях); виражає систему понять окремо взятої галузі знання; відображає та обслуговує окремі ділянки й сторони системного світу.

Особливу роль при фіксації поширених галузевих термінів на сучасному етапі відіграють великі тлумачні словники, зокрема СУМ-11 і СУМ-20, що містять у своєму складі значну частину таких одиниць. Джерельною базою для введення термінологічної лексики до реєстру слугує науково-популярна, навчальна література, друковані ЗМІ тощо.

У процесі вивчення лексичного складу мови й термінології як його складової важливим питанням є дослідження основних факторів їхнього розвитку. Поповнення мовної системи термінолексикою відбувається завдяки дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Словниковий склад реагує на зовнішні імпульси, виходячи із внутрішніх системних передумов. До зовнішніх (позамовних) чинників розвитку термінології належать еволюція людського суспільства, розвиток його матеріальної й духовної культури, продуктивних сил, науки, техніки, міжмовні контакти тощо. До внутрішніх (мовних) - закони системності, аналогії, економії мовних зусиль, протиріч (антиномій) тощо.

У другому розділі «Динаміка термінологічної лексики в Словниках української мови в 11-ти і 20-ти томах» здійснено порівняльний аналіз двох лексикографічних систем у плані поповнення реєстру СУМа-20 термінолексикою, що відображає сучасний рівень розвитку науки. Крім того, до реєстру Словника української мови у 20-ти томах увійшли також слова, які існували в мові, але не були зафіксовані в Словнику української мови в 11-ти томах.

Вибір терміноодиниць та групування їх у терміносистеми здійснювали за допомогою ремарок і заданих пошукових (ключових) слів, що містяться в тлумаченнях неремаркованих терміноодиниць (наприклад, наука, галузь, розділ, напрям тощо). За допомогою спеціальної комп'ютерної програми із загальної лексикографічної бази даних «СУМ» було вибрано одиниці, що мають у тлумаченнях відповідні слова, відібрано серед них терміни й розподілено за галузями знань. Отже, у СУМі-11 зафіксовано 13549 терміноодиниць та 11798 нових, що були додані в СУМ-20. Тобто проаналізована лексика становить 25347 слів.

У ході аналізу складу галузевої термінології до уваги взято особливості її системної організації на основі лексико-семантичних параметрів, що відображає розчленування поняттєвого континууму термінолексики. Окремі терміносистеми постають при цьому як відкриті об'єднання спеціальних номінацій - тематичні групи.

Об'єктом нашого дослідження стали найбільші за обсягом тематичні групи терміносистем у реєстрах словників. Це історична, медична, лінгвістична, анатомічна, сільськогосподарська, спортивна, економічна, фізична, біологічна, геологічна, математична, музична, технічна лексика. Одиниці кожної із названих терміносистем в обох словниках було поділено за тематичними групами, яких у досліджуваних галузях нараховується від 5 до 10. Порівняльний аналіз галузевої лексики в СУМі-11 і СУМі-20 засвідчив, що її склад в останньому збільшився майже вдвічі.

У дисертації простежено поповнення термінологією СУМа-20 за такими аспектами: 1) аналіз терміноодиниць, які розширили наявні в СУМі-11 тематичні групи; 2) виділення нових тематичних груп термінів у СУМі-20; 3) виявлення одиниць, поданих у межах нових галузей знань.

У Словнику української мови в 11-ти томах одними з найбільших за кількістю термінів та тематичних груп виступають такі галузі, як історія, лінгвістика, медицина тощо. Найчисельнішою в СУМі-11 є історична лексика, у складі якої нараховується десять тематичних груп: 1) особи: асесор, бакалавр, бард, баскак, боярин; 2) організації, установи: бунд, комбід, комнезам, управа; 3) предмети-символи: бунчук, орифлама, скіпетр; 4) зброя: органка, топір, ядро; 5) гроші: асигнація, векша, дукат, лев, лівр, півкопійки; 6) письмові джерела: пролог, хроніка, ярижка ²; 7) документи: статут, чолобитна, ярлик; 8) одяг, взуття: котурни, ментик, шлик, шуглон; 9) види діяльності: гетьманувати, князювати, опришкувати; 10) дії одних осіб щодо інших: закріпачувати, рекрутувати, порозкуркулювати. Особливістю слів цієї групи в СУМі-11 є те, що цілий ряд тлумачень тут подано відповідно до тодішніх ідеологічних настанов, наприклад: МАХНОмВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до контрреволюційної банди отамана Махна, ДИРЕКТОмРІЯ, ї, ж., іст. Назва деяких урядів, наприклад у Франції в епоху буржуазної революції (1795-1799 рр.), контрреволюційного уряду на Україні (1918-1919 рр.).

Близько половини лінгвістичної термінології СУМа-11 становить іменникова лексика на позначення мовних процесів, явищ, елементів мовної системи тощо. Це переважно слова іншомовного походження (консонант, монофтонг, палаталізація). Уся термінологія цієї дисципліни поділена на групи відповідно до її підрозділів. Отже, лінгвістика має у своєму складі вісім тематичних груп: 1) фонетика: асиміляція, африкат, голосний, звук, палатальність; 2) морфологія: адвербіалізація, вигук, субстантивація, час; 3) морфеміка: афікс, інфікс, морфема; 4) словотвір: абревіація, афіксація, редуплікація, суплетивізм; 5) лексикологія: англіцизм, антоніми, калька; 6) синтаксис: звертання, період, синтагма; 7) діалектологія: говірка, ізоглоса, наріччя; 8) лексикографія: глосарій, реєстр, ремарка.

Медична термінологія, зафіксована в СУМі-11, має сім тематичних груп: 1) розділи медицини, учення: етіологія, неврологія, невропатологія, нозологія; 2) хвороби, захворювання: авітаміноз, апендицит, аритмія, бронхіт, емфізема; 3) фахівці медичної галузі: гідропат, невропатолог, рентгенокімограф; 4) медичні інструменти, прилади: ендоскоп, катетер, стетограф; 5) лікувальні засоби: вакцина, свічка, сироватка, тубазид; 6) методи обстеження хворих: ендоскопія, отоскопія, перкусія, рентгенокімографія; 7) методи лікування хворих: витягання, вітамінотерапія, санація, серотерапія.

Основним шляхом поповнення терміносистем реєстру СУМа-20 є розширення складу тематичних груп лексики. Наприклад, медична галузь поповнила свій склад більше ніж удвічі. Вона збагатилася за рахунок появи лексики на позначення нових методів лікування (альготерапія, ультрафонофорез), методів обстеження хворих (коронарографія, мамографія, сфігмоманометрія), медичних приладів та інструментів (ангіограф, ендорадіозонд, лапароскоп), хвороб (аноксемія, каоліноз, СНІД) тощо.

Майже вдвічі збільшила свій склад історична терміносистема за рахунок слів на позначення визначних подій, об'єктів, явищ, понять минулого, осіб тощо як всесвітньої історії, так і історії України різних часових періодів, що існували, але не були зафіксовані в СУМі-11. Наприклад: АГОмРА, и, ж., іст. Торгова площа і місце народних зібрань у давньогрецьких містах; АЇмЛ, у, ч. 1. іст. У киргизів та алтайців у минулому - селище кочівників, звичайно населене членами однієї родини; БУЛАНЖИмЗМ, у, ч., іст. Рух у Франції в кінці ХІХ ст., метою якого було встановлення військової диктатури; ХМЕЛЬНИмЧЧИНА, и, ж., іст. Період в українській історії, пов'язаний з Визвольною війною під проводом Богдана Хмельницького і його гетьмануванням (1648-1657 рр.). Крім того, історична термінологія зазнала значних змін через переосмислення понять, які раніше тлумачилися згідно з тодішньою ідеологією.

Наприклад:

Термінологія з лінгвістики поповнилася значною кількістю іншомовних слів, у тому числі й синонімічними до вже наявних термінів. Розширили свій склад такі тематичні групи: морфологія (ад'єктив, акузатив, оптатив), синтаксис (аппозитив, аппозиція, гіпотаксис), фонетика (абруптив, алофон, вібранти), лексикологія (автологія, біблеїзм). У реєстрі СУМа-20 зафіксовано також лексику на позначення двомовності індивідів. Це такі терміни: БІЛІмНГВ, а, ч., лінгв. Той, хто володіє двома мовами, БІЛІНГВАмЛЬНИЙ, а, е, лінгв. Те саме, що двомомвний, БІЛІНГВІмЗМ, у, ч., лінгв. Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави. Широкий спектр семантичних досліджень і їхню взаємодію з іншими підрозділами лінгвістики відбивають складні терміни із першою частиною семантико-: семантико-граматичний, семантико-морфологічний, семантико-синтаксичний, семантико-стилістичний, семантико-фонетичний.

Поповнення СУМа-20 відбувається також за допомогою галузевої лексики, яка утворює нові тематичні групи, наприклад, у медицині - це пластична хірургія (стафілопластика, сфінктеропластика, уранопластика, уретеропластика), патологічна схильність (геронтофілія, зоофілія, некрофілія, нозофілія, урофілія) та фобії (бацилофобія, вакцинофобія, клаустрофобія, ксенофобія), а також термінології, що входить до складу трьох нових терміносистем - інформатики, екології й соціології.

У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерної та обчислювальної техніки з'явилася нова наукова галузь - інформатика, яка в СУМі-20 нараховує понад 200 слів. У складі термінології з інформатики виділяється сім тематичних груп: 1) комп'ютерні програми: антивірус, архіватор, браузер, драйвер; 2) мови програмування: автокод, бейсик, паскаль; 3) складові частини комп'ютера: відеокарта, вінчестер, дисковод; 4) особи: блогер, веб-майстер; 5) одиниці вимірювання інформації: біт, гігабайт, кілобайт, терабайт; 6) процеси в інформативній сфері: верифікація, індексація; 7) поняття, що стосуються Інтернету: веб-сайт, веб-сервер, веб-сторінка.

У третьому розділі «Шляхи та способи поповнення термінології в Словнику української мови у 20-ти томах» з'ясовано особливості термінологічного словотворення в Словнику української мови у 20-ти томах, окреслено джерела поповнення новими одиницями.

Аналіз нової термінологічної лексики, поданої в СУМі-20, дозволяє спостерігати найбільш активні дериваційні мовні процеси, дослідження яких сприяє формуванню уявлення про сучасну динаміку термінів у мові. Їх аналіз демонструє два основні шляхи поповнення термінологічної лексики: за рахунок морфологічної та семантичної деривації. Основні тенденції словотворення термінів досліджуються за лексико-граматичними класами: іменники, прикметники, дієслова, прислівники, кожен із яких має свої моделі творення.

Згідно з результатами аналізу, у СУМі-20 нової іменникової термінології зафіксовано близько 73 % від усієї галузевої лексики. Найпродуктивнішими способами деривації нових термінів-іменників, зафіксованих у двадцятитомному Словнику, є композиція, за допомогою якої утворено більшу частину таких слів, та суфіксація.

Серед композитів переважають одиниці з такими найпоширенішими терміноелементами, як вібро-, електро-, гідро- (на позначення фізичних і технічних термінів: віброінструмент, віброкоток, вібромолот; електроакустика, електробаланс, електрооптика, електросинтез; гідродомкрат, гідромуфта, гідросистема, гідросуміш, гідроциліндр); гетеро-, гомо-, макро-, мікро- (на позначення біологічної термінології: гетерогенез, гетерозигота; гомозигота, гомопластика; макросередовище, макроспора; мікроспорангій, мікроспорофіл). Для продукування нової лексики широко залучено постпозитивні компоненти -граф і _лог. Зокрема, елемент _граф використовується в назвах осіб за професією, що пов'язана з описом або записом чого-небудь (астрогеограф, біогеограф, зоогеограф, металограф, тахіграф), а також у назвах приладів, пристроїв, які записують що-небудь (актинограф, електрограф, еліпсограф, стереоавтограф, тахограф). Компонент -лог виступає складовою частиною в назвах осіб за професійною належністю (акцентолог, ембріолог, кліматолог, океанолог, сексопатолог).

Досліджуваний матеріал СУМа-20 свідчить, що більшу частину композитів становлять одиниці, які обслуговують медичну сферу, зі своїми специфічними складниками. Так, у реєстрі Словника зафіксовано складні утворення з такими поширеними препозитивними компонентами: бронхо- (бронхоаденіт, бронхограма), гемо- (гемодіаліз, гемосорбент, гемотерапія), імуно- (імунодепресія, імунодефіцит), уро- (уроінфекція, уросепсис) тощо. Значна частина медичних термінів уживається також із такими сталими постпозитивними компонентами: _пластика (абдомінопластика, артропластика, вальвулопластика), -терапія (аерозольтерапія, ароматерапія, вібротерапія, йоготерапія), -фобія (агорафобія, антропофобія, вакцинофобія, гіпнофобія, клаустрофобія).

Активним у процесі творення термінології у СУМі-20 виявився суфікс -ник, що вживається в назвах осіб за родом діяльності, соціальним становищем, званням тощо: арбалетник, каротажник, колодник, ландшафтник, насосник, шаблонник, ясирник. Такі субстантиви вживаються на позначення різногалузевих термінів. Суфікс -ист (-іст) використовується у словах, які виступають найменуваннями осіб і мають відношення до певної установи, предмета, сфери діяльності. У переважній більшості це одиниці іншомовного походження, які іменують осіб зі сфер філософії і спорту: брасист, гедоніст, пенальтист, раліст, шайбіст. Досить продуктивним у деривації нових термінів є суфікс з абстрактним значенням -ість, за допомогою якого утворено значну кількість відприкметникових іменників зі значенням якості, властивості, стану: аглютинативність, мутагенність, поглинальність, позамовність, правочинність, прикметниковість. Указаний афікс широко вживається в термінах, які належать до різних галузей знань.

Менша продуктивність при творенні нових термінів, зафіксованих у СУМі-20, спостерігається в префіксального способу та юкстапозиції; низькою активністю відзначаються суфіксально-префіксальний спосіб та абревіація.

Прикметникова термінологія, за нашими підрахунками, у Словнику української мови у 20-ти томах становить 20 % від усіх доданих галузевих термінів. Поява такої значної кількості ад'єктивів зумовлена активізацією можливостей мовної системи для потреб передавання різноманітних ознак, якостей, властивостей у сфері термінотворення.

Дослідження словотвірних рис прикметникових термінів засвідчило, що найвищою продуктивністю відзначаються такі способи творення, як суфіксація й композиція. На основі суфіксів -н-, -ов- (-ев-) на позначення відношення до певних матеріалів, предметів, речовин тощо утворюються переважно нові терміни-ад'єктиви від іменникових іншомовних основ, які належать до хімічної, фізичної, медичної галузей (абсорбентний, акупунктурний, ангідритовий, антиоксидантний, аргоновий, бензиловий, гіпофізний, гліфталевий, поліефірний). Варто також зауважити, що деривати із суфіксом -ов- (-ев-), крім названих вище галузей, вживаються для найменування ознак об'єктів науково-технічної (байтовий, батарейковий, діалоговий, заслінковий, інжиніринговий); суспільно-політичної та економічної (акцептовий, блоковий, брендинговий, демпінговий, маркетинговий) і біологічної (алейроновий, ацидофіліновий, ботуліновий, колагеновий) сфер.

У композиції слід відзначити продуктивність числівника як першої частини складного прикметника (однофазний, двозарядний, чотириатомний, п'ятиелектродний, п'ятилопатевий, шестициліндровий, багатобітовий). Крім того, зафіксовано значну кількість слів, утворених поєднанням основ прикметника й іменника (великоблоковий, високодисперсний, широколопатевий, ширококонічний, ширококутний, широкопанельний) та двох прикметників (аналого-цифровий, лічильно-розв'язувальний, магнітоелектричний, селекційно-дослідний). Композитів найбільше зафіксовано в хімічній, фізичній і технічній галузях.

Досить активним при творенні нової прикметникової термінології в проаналізованому матеріалі є також префіксально-суфіксальний спосіб. Поширеними виступають деривати, що належать до таких словотвірних типів: 1) прикметники з префіксом без- і суфіксами -н-, -ов-, -ев, що мають значення «який характеризується відсутністю того, що названо твірною основою»: безарматурний, безбандажний, безредукторний, безмуфтовий. Більшість таких дериватів уживається в технічній термінології, а також належить до термінів, що використовуються в кількох галузях знань; 2) прикметники з префіксом від- і суфіксами -н-, -ов-, які означають «утворений від того, що позначено твірною іменниковою основою» (вживаються переважно на позначення лінгвістичних понять): відзайменниковий, відприкметниковий, відприслівниковий, відсубстантивний, відфраземний; 3) прикметники з префіксом проти- і суфіксами _н-, -ічн- (_ичн_), що мають значення «призначений для боротьби з чимось», «скерований проти чогось» (широко використовуються в медичній галузі): протиалергійний, протианемічний, протиаритмічний, противірусний, протиспазматичний.

Дієслівних термінів у СУМі-20 нараховується значно менше, ніж іменників і прикметників. Вони становлять 6 % від усіх термінологічних інновацій. Продуктивними способами творення нових дієслів-термінів виступають суфіксальний та префіксальний. На основі найпоширеніших суфіксів -ува- (-юва-), _ов- + -ува-, що мають значення «здійснення певної діяльності», від іменників та дієслів утворюються нові терміноодиниці переважно технічної сфери (бромувати, кадміювати, зафальцьовувати, пропазовувати). Префіксальний словотвір відзначається високою продуктивністю власне українських префіксів (від- - «припинення певної діяльності», за- - вживається на позначення початку або кінця дії, роз- - указує на розчленування якогось об'єкта з одночасним поширенням його де-небудь або на завершення якоїсь дії: відлітографувати, відчеканити, заклеймувати, заштампувати, розгерметизувати, розелектризувати) та низькою продуктивністю запозичених (префікси де- і ре-). Указаний спосіб, як і суфіксальний, найчастіше використовується при творенні термінів технічної галузі. Суттєву частину фахової лексики становлять також постфіксальні дієслова зі значенням «піддаватися, підлягати дії чого-небудь», які активно функціонують у технічній, біологічній, хімічній, медичній, економічній та юридичній галузях (аглютинуватися, вітрифікуватися, експлікуватися, інвестуватися, ренатуралізуватися). Нижчою продуктивністю відзначається префіксально-суфіксальний спосіб, малопродуктивним є суфіксально-постфіксальний спосіб; крім того, непродуктивними типами при творенні дієслівних термінів у Словнику виступають префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб та композиція.

Кількість прислівників, порівняно з іншими частинами мови, невелика (зафіксовано всього 0,8 % від усієї доданої галузевої термінології в СУМі-20).

Досліджувані прислівники не відзначаються різноманітністю способів творення: переважає суфіксальний спосіб (такі терміни здебільшого утворені від прикметників за допомогою суфікса _о): алгоритмічно, антропоцентрично, апогамно, білатерально, осмотично.

Як свідчить дослідження, на розширенні словникового складу української мови активно позначилася також семантична деривація. За кількістю нових терміноодиниць вона значно поступається морфологічній, хоча посідає вагоме місце при творенні лексики з інформатики, де зафіксовано значну кількість термінологізованих слів (адреса, меню, команда, пароль, упаковувати тощо). Менше таких одиниць засвідчено в складі технічної галузі, лінгвістики.

Усі галузеві терміни, утворені на основі семантичної деривації, у СУМі-20 постають шляхом термінологізації (перетворення загальновживаного слова в термін) та вторинної термінологізації, або ретермінологізації (тобто перехід готового терміна з однієї галузі в іншу з повним або частковим переосмисленням). Семантичні деривати формуються в основному іменниковими найменуваннями (адреса, атака, команда, накопичувач, укладальник тощо), хоча зафіксовано й незначну кількість утворених цим способом дієслів (відстежувати, ініціювати, оглушувати, упаковувати тощо) і прикметників, що виникли на основі ретермінологізації (апікальний, дескриптивний, консервативний). У процесі аналізу нової термінологічної лексики в СУМі-20, що утворилася на основі семантичної деривації, у дослідженні застосовується компонентний (або семний) аналіз, що полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти (семи).

Переосмислення загальновживаних слів, їх перехід у галузеві терміни відбувається, як показало дослідження, двома шляхами: 1) збереження або модифікація архісеми та узагальнення, випадіння або введення нових диференційних сем; 2) зміна архісеми, актуалізація прихованої, функціональної та ін. диференційних сем і введення нових диференційних сем. Найактивнішими словотвірними моделями при цьому виступають: звуження значення, актуалізація асоціативної ознаки, менш продуктивними - функціональне переосмислення, актуалізація семи «зовнішня ознака» тощо.

Так, на основі звуження значення з'явилися такі комп'ютерні терміни: адреса, адмініструвати, інтелектуалізувати; технічна та спеціальна термінологія: укріплення, ініціювати, увивати; лінгвістичні терміни: адресант, дескриптивний тощо. Лексико-семантична деривація цього типу відбувається за рахунок додавання до вихідного змісту нових семантичних компонентів, які звужують, конкретизують семантику слова. Наприклад, за такою моделлю утворюється нове термінологічне значення слова інтелектуалізувати `надавати технічним системам та процесам рис, притаманних людському інтелекту' (інформ.) від вихідного - `надавати чому-небудь інтелектуалізму; наситити що-небудь інтелектом'. Процес переосмислення слова ґрунтується на збереженні архісеми `надавати' та заміні семи із широким значенням `чому-небудь' семою - назвою конкретного об'єкта (`технічні системи та процеси'), яка зумовлює звуження значення.

За асоціативними ознаками відбувається розширення семантичної структури таких слів, як команда, упаковувати, які поповнили галузь інформатики, стрес, відстежувати, розкреслювати, що належать до спеціальної й технічної термінології, ускладнення, апікальний (лінгвістична лексика) та атака, новоутворення, консервативний (медична галузь). В основі асоціативного переосмислення лежить зміна архісеми вихідного значення, актуалізація асоціативної ознаки та приєднання нових диференційних сем. Наприклад: стрес `стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів' > `зовнішня сила, що деформує об'єкт, на який вона спрямована' (техн.). Відбулася зміна архісеми `стан організму' > `зовнішня сила', актуалізація асоціативної ознаки `щось руйнівне'. У першому значенні ознака руйнування виражена за допомогою сем `напруження', `несприятливі чинники', у другому - `деформує об'єкт'.

Близько 19,8 % від усіх доданих галузевих термінів у Словнику української мови у 20-ти томах становить запозичена лексика. Найбільше іншомовних слів припадає на медичну, технічну сфери, біологію, хімію, фізику.

Висновки

Дослідження української термінології як складової частини мовної системи, проведене на матеріалі Словників української мови в 11-ти і 20-ти томах, дало змогу здійснити її багатоаспектний аналіз, виявити характер динаміки та основні способи поповнення новими одиницями. Проведена робота дозволяє зробити такі висновки:

1. Термінологічна лексика посідає значне місце в лексичній системі української мови. Вона досить широко подається в реєстрах великих тлумачних словників: приблизно 10 % у СУМі_11 та 14 % у СУМі-20.

2. У СУМі-20 порівняно із СУМом-11 спостерігається суттєве збільшення кількості термінів, що пов'язано з науково-технічною та соціальною революціями, які відбулися в період між створенням цих праць. Зазначене зростання - свідчення процесів інтелектуалізації, демократизації та глобалізації, що характерні для сучасного світу та України зокрема.

3. Порівняльний аналіз СУМа-11 і СУМа-20 показує, що кількість термінологічної лексики в останньому збільшилася майже вдвічі. Проведене дослідження продемонструвало значне зростання термінології в таких найбільше поданих в обох працях галузях: біологія (майже 300 %), геологія (200 %), медицина (понад 200 %), фізика (близько 150 %), лінгвістика (понад 100 %), історія (близько 100 %) тощо.

4. Зафіксовано появу нових галузевих терміносистем (інформатика, соціологія, екологія).

5. СУМ-20 розширив свій склад на основі морфологічної й семантичної деривації та запозичених термінів. Найактивнішим у проаналізованому матеріалі виступає морфологічний спосіб творення слів (близько 80 % одиниць). Найбільшу кількість термінів становлять іменники (близько 73 %), меншу частину - прикметники (близько 20 %), дієслова (приблизно 6 %) та незначну кількість - прислівники (близько 0,8 %).

6. Найпродуктивнішими способами творення для іменника виявилися композиція і суфіксація. Ці ж способи, а також префіксально-суфіксальний стали базовими й для утворення прикметникових термінів. Дієслова активно утворюються на основі суфіксації, префіксації та постфіксації. Для прислівників основним способом творення виступає суфіксальний.

7. Словник української мови у 20-ти томах фіксує також частину термінів, утворених на основі семантичної деривації. Це переважно одиниці, що належать до інформатики, менше до технічної, лінгвістичної та інших галузей знань. Семантичними дериватами в основному виступають іменники, хоча зафіксовано й незначну кількість прикметників та дієслів. Найактивнішими словотвірними моделями при творені такої лексики є звуження значення, актуалізація асоціативної ознаки, менш продуктивними - функціональне переосмислення, актуалізація семи «зовнішня ознака» тощо.

8. Запозичені терміни в СУМі-20 становлять близько 19,8 % від усієї доданої галузевої лексики. Це переважно терміноодиниці медичної, технічної сфер та біології, хімії, фізики.

Проведений аналіз термінології в корпусі Словника української мови у 20-ти томах формує певний лексикографічний стандарт для подання цієї лексики в тлумачній лексикографії й відкриває нові можливості для створення термінологічних і термінографічних праць, узгоджених із загальною лексико-граматичною та лексико-семантичною системою сучасної української мови. Виконане дослідження, на нашу думку, визначає й певний напрям для створення комплексної, універсальної комп'ютерної системи української термінографії.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Томіленко Л. М. Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах / Л. М. Томіленко // Мовознавство. 2009. № 2. С. 69-78.

2. Томіленко Л. М. Особливості деривації прикметникової термінології у Словнику української мови в 20-ти томах / Л. М. Томіленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : збірник наукових праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. Випуск 5. С. 116-120.

3. Томіленко Л. Розширення складу історичної та медичної термінології української мови (на матеріалі Словника української мови в 11-ти томах та електронного словника української мови в 20-ти томах) / Людмила Томіленко // Культура слова. К., 2009. Вип. 71. С. 124-129.

4. Томіленко Л. Розвиток галузевої термінології української мови (на прикладі найпоширеніших терміносистем у Словниках української мови в 11-ти та 20-ти томах) / Людмила Томіленко // Українсько-македонський науковий збірник. К., 2009. Вип. 4. С. 373-380.

5. Томіленко Л. Дієслова-терміни у новому тлумачному словнику української мови (в 20-ти томах) / Людмила Томіленко // Українська термінологія і сучасність: збірник наукових праць. К.: КНЕУ, 2009. Вип. 8. С. 277-281.

6. Шевченко Л. Л., Томіленко Л. М. Мотиваційні основи та базові моделі семантичного процесу термінологізації (на матеріалі словника української мови в 20-ти томах) // Л. Л. Шевченко, Л. М. Томіленко // Мовознавство. 2010. № 1. С. 76-85.

АНОТАЦІЯ

Томіленко Л. М. Галузева термінологія в сучасній тлумачній лексикографії української мови (лексико-семантичний і словотвірний аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Київ, 2010.

У роботі здійснено порівняльну характеристику галузевої термінології в Словниках української мови в 11-ти та 20-ти томах. На основі комп'ютерних версій зазначених праць здійснено відбір такої лексики. Одиниці найбільш поданих терміносистем в обох словниках було описано й проаналізовано за тематичними групами. Досліджено шляхи й способи поповнення термінологією СУМ-20: морфологічне словотворення, семантичну деривацію та запозичення. Словотвірний аналіз дав змогу дослідити способи творення доданих термінологічних одиниць, виявити їхні продуктивні словотвірні типи та основні значення. На основі семного аналізу простежено процес термінологізації, що зумовив появу нових термінологічних значень у загальновживаних словах. Виявлено найчисельніші галузі знань за кількістю запозиченої термінолексики.

Ключові слова: галузева термінологія, терміносистема, тематичні групи, морфологічне словотворення, семантична деривація, семний аналіз, термінологізація, тлумачний словник.

АННОТАЦИЯ

Томиленко Л. Н. Отраслевая терминология в современной толковой лексикографии украинского языка (лексико-семантический и словообразовательный аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт языковедения им. А. А. Потебни НАН Украины, Киев, 2010.

В работе выполнен лексико-семантический и словообразовательный анализ отраслевой терминологии в современной украинской толковой лексикографии. Материалом для исследования послужили компьютерные версии Словарей украинского языка в 11-ти (далее - СУМ-11, около 134 тыс. реестровых единиц) и в 20-ти томах (далее - СУМ-20, более 184 тыс. реестровых единиц). С помощью ремарок и поисковых слов выполнен отбор отраслевой лексики в обеих работах (приблизительно 25347 единиц).