Особливості мови професійного спілкування на сучасному етапі: мова Інтернету

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ДПД та українознавства

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «Українська мова за професійним спрямуванням»

НА ТЕМУ: «Особливості мови професійного спілкування на сучасному етапі: мова інтернету»

Виконала:

Студентка гр.1301-1

ІІ курсу ФВМ

Гриценко А.С.

Перевірила:

Доцент Харченко І.І.

СУМИ-2014



Зміст

Вступ

1. Людська мова як засіб вербального спілкування

1.1 Слово-одиниця мовлення

1.2 Термінологія

2. Сучасна українська літературна мова та її роль у професійному спілкуванні

3. Інтернет і його мова

4. Основні лексичні групи «мови» Інтернету

5. Шляхи та методи утворення комп'ютерної «сленгової» лексики

6. Роль тексту в Інтернеті на сучасному етапі

7. «Емоційний дефіцит»

8. «Гіпертекст» як нове явище в текстології

Висновок

Список використаної літератури

мова спілкування український літературний сленговий віртуальний



Вступ

Кожна національна мова - універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова - невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва. Не випадково М.Рильський писав: «…Як парость виноградної лози плекайте мову…»

Сьогодні йдеться про розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовності культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона - елемент соціальної сфери.

Невід'ємною складовою будь-якої трудової діяльності є професійне спілкування, за А.А. Бодальовим «трудова діяльність також обумовлює та програмує зміст і характер ділового спілкування людей, що беруть участь у створенні матеріального продукту. Багато фактів свідчать про те, що характеристики міжособистісного спілкування у праці пов'язані з технологією створення продукту, розподіленням функцій між виконавцями і з конкретними особливостями того чи іншого трудового процесу».

У спільній професійній діяльності колективу виникають взаємовідносини, спілкування, зумовлене колом інтересів, що найчастіше обмежується обміном інформацією стосовно спільної праці або навчання, використовуються професійні поняття, науково-технічна термінологія, яка обумовлює ступінь взаєморозуміння під час виконання колективної роботи.

Проте, достатній ступінь професійної мовної компетенції, необхідної для забезпечення ефективної суспільної діяльності та оптимальні шляхи її формування, складають невирішену проблему.

Щоб подолати цю проблему, потрібна активна участь педагогів-викладачів, які мають вплив на студентів не тільки передаючи їм свої знання, уміння і навички майбутньої професії, але і виховуючи студентство та формуючи мовну компетенцію, зокрема, навички професійного спілкування, які вдосконалюються під час проведення студентами семінарів, у виступах на студентських конференціях, при реферуванні літератури тощо.

Вивченню педагогічного спілкування та його впливу на учнівську та студентську аудиторію приділили свою увагу такі видатні педагоги, як А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, І.А. Зязюн, К.Д. Ушинський, Ш.О. Амонашвілі, В.А. Кан-Калік.



1. Людська мова як засіб вербального спілкування

Людська мова є засобом вербального спілкування, в якій відображується весь суспільно-історичний розвиток та досвід людства. Розвиток окремої людини також виявляється у мові та мовленні. Чим розвинутіша особистість, тим більш багатим, досконалим є її словниковий запас, але простого накопичення словникового складу мови недостатньо, за словом обов'язково стоїть значення, і воно безпосередньо бере участь у процесі мислення, як вважає О.М. Леонтьєв “процес розвитку мовлення не є процесом кількісних змін, що виявляються у збільшенні словника дитини і асоціативних зв'язків слова, але процес кількісних змін, стрибків, тобто це процес дійсного розвитку.

Мова - це практична свідомість, у якій відображено не тільки суспільно-політичний досвід людства, а й соціальний статус конкретного прошарку суспільства. Мова має знакову природу й системну організацію, є універсальним засобом спілкування. Мова використовується в побуті, виробничій діяльності людини, різних галузях науки, культури, суспільному та політичному житті, а віднедавна стала основним компонентом всесвітньої мережі. Вибір та активізація різноманітних мовних засобів у кожному конкретному випадку залежить від мети, завдань та умов спілкування, соціального середовища, вікової групи.

1.1 Слово - одиниця мовлення

Одиницею мовлення є слово, знак, за яким закріплене певне значення. Якщо розуміти мову як систему знаків, що виконує функцію пізнання і спілкування, то її структура має ієрархічний характер і містить морфеми, літери, словоформи, речення, фрази, тексти. Утворення будь-якої фахової мови є свідоцтвом ускладнення природної мови як знакової системи, в якій відбувається формалізація. Фахову мову можна назвати метамовою, це вища форма природної мови, а її вивчення повинно спиратися на знання загальновживаної мови.

1.2 Термінологія

Будь-яка галузь знань є певною моделлю зовнішнього світу. Вона представлена як особлива система знаків, що виступає мовою цієї науки. Вивчення цієї мови, як і іноземної, потребує засвоєння невідомої знакової системи. Головною її складовою є термінологія певної галузі знань (математика, фізика, хімія, нарисна геометрія, економіка, біологія, лінгвістика). Термінологія складається з термінологічної одиниці, терміна, якому відповідає певне поняття. Сукупність термінів, а відповідно й понять, які називають ці терміни, складають базові знання з будь-якої дисципліни. Розуміння термінів, що називають поняття, є основою професійного спілкування, основним засобом взаєморозуміння між викладачем та студентом. У процесі взаємодії студента з викладачем відбувається розширення понятійного апарата мови при освоєнні студентом середи спілкування.

На першому етапі засвоєння термінології людина сприймає звукову оболонку терміна, далі йде запам'ятовування слова, за словом повинно стояти поняття і явище, яке пояснює це поняття. Поняття складаються в розділи і галузі знань. Отримання знань найчастіше відбувається у процесі взаємодії людей, у спілкуванні, у обміні інформацією.

Навчання професійному спілкуванню починається з перших класів загальноосвітньої школи, де дитина знайомиться з математичною, лінгвістичною, фізичною та іншими терміносистемами, відбувається накопичення слів, понять, вибудовується ієрархічна структура мови, що формує наукову картину світу.



2. Сучасна українська літературна мова та її роль в професійному спілкуванні

Сучасна українська літературна мова (СУЛМ) становить основу мови професійного спілкування. СУЛМ - це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує різні сфери діяльності людей. СУЛМ - слов'янська мова. Вона сформувалась на основі південно-східного наріччя, увібравши в себе деякі діалектні риси інших наріч.

Обслуговуючи потреби людей, мова виконує понад двадцять функцій, найважливіші з них такі: комунікативна, номінативна, експресивна, ідентифікаційна, гносеологічна, мислетворча, естетична, культуроносна, волюнтативна та інші. СУЛМ реалізується у двох формах - усній та писемній, які мають спільні риси та відмінності. Сьогодні актуальне дослідження сучасної української літературної мови.

Чим більше розвивається суспільство, тим більше воно потребує слів, щоб назвати новизну. У кінці ХХ століття в українській мові з'явилися нові слова (неологізми): комп'ютер, всесвітня мережа, Інтернет тощо. У ХХІ столітті ці неологізми перетворилися на загальновживані слова. І все частіше і частіше лінгвісти поповнюють словники новими і відтепер важливими для нас словами. І тим частіше лінгвісти піднімають питання про мову Інтернету, який став частиною нашого життя і розвитку.



3. Інтернет і його «мова»

Інтернет увірвався в життя з неймовірною швидкістю. Сучасний школяр не уявляє свого життя без комп'ютера. Учням і студентам тепер не потрібно просиджувати в бібліотеках, як це робили їхні батьки. Будь-яку інформацію можна знайти в Інтернеті. У всесвітній мережі можна спілкуватися з друзями, знайомитися з новими людьми. Сьогодні вже незаперечним фактом є те, що Інтернет - самий колосальне джерело інформації, яке знало людство. Але його можливості, такі, як оперативність, швидкість і доступність зв'язку між користувачами на далеких і близьких відстанях, дозволяють використовувати Інтернет не тільки як інструмент для пізнання, але і як інструмент для спілкування.

У віртуальному світі особистість одягає маску, яка полегшує процес комунікації, знімає психологічні бар'єри, вивільняє творче "я". Унікальні можливості для самовираження дають такі інтерактивні форми спілкування в Інтернеті, як всілякі чати, форуми, різновиди електронної пошти, телеконференції і т.д. Їх сюхвилинність також полегшує комунікацію, знімаючи тягар відповідальності за довгостроковість наслідків.

Дослідники мало уваги приділяли лексичним аспектам віртуального спілкування. Хоч ця проблема є важливою для сучасної людини, оскільки Інтернет стає частиною її життя, науковці, причому не лише лінгвісти, а й педагоги, соціологи, культурологи, досліджуючи функціонування мови комп'ютера та Інтернету, торкалися лише окремих її аспектів.

У процесі віртуального спілкування слова поєднуються в різні групи на основі тих чи інших ознак із дотриманням загальної нормативної системи. Здебільшого поділ на лексичні групи слів існує в літературній мові, а віднедавна розмежовуємо певні лексичні групи й у мові Інтернету. У цій групі одночасно співіснують, доповнюючи одна одну, різні групи слів.



4. Основні лексичні групи «мови» Інтернету

Оскільки Інтернет є засобом зв'язку, роботи, пошуку інформації людей багатьох спеціальностей, то відповідно в Інтернет-мовленні можна виділити таку лексичну групу, як професіоналізми - слова або вислови, що властиві мовленню людей певної професійної групи; багато з таких слів чи висловів уживаються лише у відповідному професійному колі людей і не відповідають нормам літературної мови. Ці слова не знаходять загального вжитку в суспільстві. Професійна лексика незамінна для лаконічного й точного виразу думок в спеціальних текстах, що призначені для підготовленого читача. Професіоналізми функціонують в усному мовленні як «напівофіційні» слова, що не мають наукового характеру. На сучасному етапі в Інтернеті професіоналізми використовуються в Інтернет-листуванні, он-лайн конференціях, вузькопрофільних форумах та блогах.

В останні роки користувачами Інтернету стають люди різних соціальних статусів й усе частіше з низьким рівнем освіти, для мовлення яких характерним є вживання вульгаризмів (від лат. простий, звичайний) - неприйнятні в літературній мові грубі чи лайливі слова або звороти.

Користувачі Інтернету часто об'єднуються відокремлені від інших групи за спільними інтересами, способом життя. У таких групах вони спілкуються на певному арго (від фр. жаргон - мова вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх). Комп'ютерна жаргонна лексика - система, яка активно розвивається, багато слів із комп'ютерного арго переходить в офіційну термінологію не тільки усного мовлення, віртуальних конференцій, а й засобів масової інформації.

Більшість віртуальних співрозмовників для більш виразного, іронічного забарвлення певного виразу вживають слова з порушенням мовних норм. Отже, розповсюдженою в Інтернеті є така лексична група, як сленг (від англ. жаргон) - жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків.

До проблем культури міжособистісного спілкування додається проблема визволення та перехід специфічної мови чатів, блогів, web-форумів з просторів Інтернету до реального життя.



5. Шляхи та методи утворення комп'ютерної сленгової лексики

Розрізняємо групи слів не лише за значенням, за сферою вживання, але й за способами утворення. Шляхи та методи утворення комп'ютерної сленгової лексики різноманітні. Аналізуючи слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, можемо зробити висновок, що більшість із них є запозиченими з англійської мови, адже саме США й Великобританія є джерелом розробок у галузі сучасного персонального комп'ютера та глобальної мережі Інтернет. Будь-яке іншомовне слово, перш ніж засвоїтися мовою, повинно пройти так зване шліфування. Слово спочатку адаптується до мови користувача, змінюється відповідно до граматичних, фонетичних, орфографічних норм, а вже потім входить до вжитку. Лихолітов П.В. до основних методів утворення специфічної комп'ютерної сленгової лексики відносить: кальку (повне запозичення device - девайс, message - мессаг), напівкальку (запозичення основи strategic game -стратегія, ROM - ромка, CD-ROM - сидиромка), переклад (із використанням стандартної лексики в особливому значенні: virus - живність, disk - блин; з використанням сленгу інших професійних груп: Pentium-200 - “Модна тачка з двохсотим мотором”), фонетичну мімікрію (основана на збігу семантично не схожих слів, які мають загальне застосування та англійських комп'ютерних термінів: error - Єгор, jamper - джемпер, button - батон).



6. Роль тексту в Інтернеті на сучасному етапі

З появою Інтернету істотно змінюється доля тексту в суспільстві, так як в Інтернет-співтоваристві людина-образ дорівнює тексту, що особливо яскраво проявляється у чатах, де реалізується базове прагнення людини до творчого самовираження.

Крім того, мешканці чатів практично повністю позбавлені допоміжних засобів: тембру мови, акцентування частини висловлювання, емоційного забарвлення, тембру голоси, його сили, дикції, жестів і міміки.

Звідси надійність мовного спілкування стає вкрай низькою, адже, на думку психологів, при звичайній комунікації в акті спілкування невербальна комунікація визначає до 55% результату.



7. «Емоційний дефіцит »

Остільки глобальна нестача не могла не бути певним чином компенсована, тому спілкування в Інтернеті все-таки не обходиться без тілесності. У першу чергу був певним чином компенсовано "емоційний дефіцит" шляхом введення в віртуальний дискурс частково типізованих емоційних реакцій - "смайликів" (від анг smile - усмішка), які отримали надзвичайно широке поширення.

Однак це все-таки сурогат емоційних реакцій. Багаторазово робилися спроби привласнити і закріпити позначення певних емоційних станів за певними смайликами, проте всі вони виявилися безуспішними. Фактично на сьогоднішній день тільки смайлики інформують про емоційно пофарбоване ставлення автора до тексту, передаючи спрямованість і ступінь його емоцій.

Крім "Смайликів" для компенсації тембру і акцентування частини висловлювання у віртуальному спілкуванні використовуєть ся так званий "капс" (Від анг "Caps Lock" - блокування верхнього регістру клавіатури; тобто написання ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ), який повсюдно в Мережі трактується як підвищення голосу.

Недостатність або неможливість передачі в Інтернеті кольору, звуку, руху замінюється вербальними і знаковими аналогами - великою кількістю знаків оклику, "Традиційно російської лексикою" (найчастіше передається латиницею), коштами з інших мовних жанрів.

Завдяки Інтернету інтенсивно почала розвиватися інтертекстуальність тексту. Зміна свідомості особистості в Інтернеті, формування нового, мережевого способу життя та мислення істотно впливає на мовну ситуацію.

Основним нововведенням віртуальної реальності є зміна умов для взаємодії людей, в тому числі, і на мовному рівні.

Породжений зовнішньою реальністю, Інтернет-простір може існувати тільки за умови активної людської діяльності з його створення та розвитку. Воно саме по собі є нічим іншим, як реальним, живим, людським мисленням, втіленим у вигляді тексту в його новому обличчі, який суміщає в собі не тільки словесне висловлювання, але і колір, звук, графіку і анімацію.



8. Гіпертекст як нове явище в текстології

У лінгвістичному аспекті мова йде про нове явище в текстології - гіпертексті, за принципом якого організовано ввесь мовний простір Інтернету. Гіпертекст, по суті, - це новий спосіб мислення в мовному відображенні. Гіпертекст здатний до численної трансформації, пересуванні, до інтерпретації його змісту багатьма способами. 

Варіантність розвитку сюжету дозволяє залучати до активного створення та розвитку тексту всіх учасників комунікації.

Інтернет активізує увагу користувачів до тих мовних засобів, якими він користується. Крім того, віртуальні особистості стають творцями нових вербальних і невербальних засобів висловлювання і спілкування, творять не тільки саме віртуальний простір, але й мова, на якому цей соціум спілкується.

Традиційне розуміння розмовної мови як "різновида усного літературного мовлення" наштовхнулося на той факт, що в умовах Інтернет-дискурсу в цілому ряді випадків можна спостерігати феномен мови, що володіє багатьма характеристиками розмовної промови, такими як:

- непідготовленість,

- лінійний характер, ведучий як до економії, так і до надмірності мовних засобів,

- безпосередній характер мовного акту та ін., але в письмовій за формою.

Віртуальні особистості можуть сполучатися одне з одним тільки за допомогою письмових текстів, які створюються в умовах режиму реального часу і схильні до впливу спонтанного усного розмовного мовлення.

Так, текст і особистість у віртуальній реальності стають рівнозначні, отже, значення письмово вимовного тексту сильно зростає.

Освоєння Інтернету супроводжується інтенсифікацією сучасних процесів у мові на різних рівнях його системи: фонетиці, синтаксисі, морфології і словотворенні, стилістиці і, перш все, в лексиці.

Дана інтенсифікація обумовлена як загальної специфікою віртуального простору, так і пов'язана з конкретними особливостями умов його освоєння в Росії. Російська мова існує в Інтернеті в основному в письмовому варіанті, але в умовах інтерактивної мережевої комунікації темп мови наближений до усного її різновиду.

Сьогодні виникла нова форма мовної взаємодії - письмова розмовна мова. Причому функцію інтонаційних конструкцій в такому випадку приймають на себе "смайлики", які допомагають співрозмовникові висловити експресивно-емоційне забарвлення висловлювань.

Обгрунтування цього терміна міститься в публікації Л.Буторіной, присвяченій Інтернету як лінгвістичного феномену, де письмова розмовна мова визначається як своєрідна суміш письмового літературної та усного розмовного мови. На думку ряду дослідників, дане явище слід розглядати більш глобально - як "новий функціональний підстиль".

Не можна не погодитися з точкою зору Г.А.Трофімовой, що "будь-який чат або сайт особливо яскраво висвічує прогалини в орфографічною, пунктуаційної і стилістичної грамотності його творців, учасників або користувачів ".

У Інтернет-мовленні широко поширене відображення в листі особливостей розмовної фонетики розмовників (че, токо, щас, ваще), нерідко зустрічаються спроби відображення інтонаційної забарвлення фрази, не тільки за рахунок знаків-"смайликів", але і за рахунок позначення розтягнутих голосних (ну-у-у-у, не зна-а-аю я!), а також спроби описово відобразити особливості дискурсу, умови комунікації (Наприклад, репліка в діалозі: "(Тайлер задумався, качає ногою) - хм-м-м"). Графічна форма деяких слів наближена до звукової і схожа на транскрипцію, наприклад: "всю життя мріяла побувати в чоловічій шкурі, мона ? " " Ет-хрошо " "а Ничче, мило", "ну, че?", або "залиш" змій-а-а --- е-еее !!!!!! " "НЕ СПАААААAAAТЬ!". Такі відхилення від орфографічної норми можуть носити ситуативний характер, наприклад, " Сенькью вері мач! ", " натиснула-а-а-а-а " або "штолень-а", так і традиційними, загальноприйнятими (у чатах). До останніх можна віднести "че", "Щас", "чого-нитку", "ваще", "пов" замість "Це". Звичайно, це жодним чином не свідчить про складення якоїсь мережевої норми, подібне написання не носить тотальний характер, і звичне написання словоформ можна зустріти поряд з перерахованими варіантами. Це ж явище зустрічається і в інших формах інтернетного спілкування, наприклад, на форумах і в гостьових книгах: "З Ув ..... Микола", їх вживання диктується принципом зручності, тобто економії зусиль відправника і одержувача. Враховуючи ту обставину, що "нова" орфографія відображає варіанти вимови - правила читання деяких буквосполучень, редукція голосних у мові, синкопа - читання не повинно викликати труднощів у одержувача.

Процес появи нових слів набуває в мові Інтернет лавиноподібний характер. Найважливішим джерелом поповнення словника мови Інтернет є словотвір. Значний обсяг матеріалу, незважаючи на порівняно короткий термін існування феномена російського Інтернету - Рунета, дозволяє зробити висновки про найбільш продуктивних тут словотворчих моделях.

Як правило, в основі кожного словотвірного гнізда лежить запозичення чи калькування англомовної кореневої морфеми. Запозичуються не тільки морфеми, але і абревіатури, які потім займають місце кореневих морфем. Далі процес словотворення йде відповідно до правил російської словотворчої системи.

Продуктивні словоскладання, суфіксація, префіксація, і інші звичайні способи. У ряді випадків помітно прагнення до вибору словотворчих парадигм, більш типових для просторіччя.

У результаті з'являються, наприклад, наступні дієслова ультрамиттєвої дії «клікнути», «хакнуть», «апгрейднуться» та інші новоутворення: банити, флудить, коннектіться, офлайновий тощо

Цікаві випадки, коли запозичений елемент - коренева морфема або абревіатура - зберігається в латинській графічній формі: CHATлан, FTP-сервер, MIDI-контролер, GIF-анімація. Суфікси, продуктивні в загальнолітературному мовленні, при словотворенні найменувань осіб, машин і пристроїв по виду виконуваної ними діяльностівикористовуються для утворення найменувань програмних продуктів. Активні, зокрема, запозичення з запозиченим ж суфіксом-ер: браузер, мейлер, спеммер.

У ході запозичення форма нового запозиченого слова може уподібнюватися формі якогось вже існуючого слова. В результаті запозичене англійське позначення електронної пошти - е-мейл (скорочено мейл) часто фігурує в Інтернетівських чатах як мило. Наприклад, скинь фотку мені на мило означає "відправ її мені електронною поштою ".

У деяких словотворчих моделях дещо більш активно використовуються споконвічні кореневі морфеми. Активна, зокрема, універбаціі з суфіксом-к (а). Так, з "програми для перегортання сторінок" виходить "лісталка", з "програми для здійснення телефонних дзвінків" - "звонилка".

Зустрічається і усічення. В окремих випадках - коли усічення проходить за морфемного шву - може йти мова про регресивною деривації. Однак морфемний шов - не обов'язкове місце усічення. Так, замість "скопіюй програму" радять: "скачай прогу".

Проаналізувавши все це, виникає питання - чи є все це проявом мовного розвитку або, навпаки, спрощенням і збіднінням мови?

З одного боку, існує думка, що Інтернет змушує мова розвиватися більш високими темпами, відображаючи тенденції стрімкого громадського розвитку. З іншого боку, доводиться констатувати наявність негативних тенденцій. Виникає одновимірний підхід до дискурсу, невміння розрізняти жанрову і стилістичну доречність мовних засобів.

Через занижені вимоги до етикету страждає рівень ввічливості та поваги до співрозмовника (ім'я-звернення, написане з маленької літери, розмовний стиль в листі студента до викладача або підлеглого до начальника, відсутність знаків пунктуації, що перетворює лист у вільний потік свідомості).

Висновок

У процесі віртуального спілкування формується унікальний лексичний пласт, який синтезує в собі професіоналізми, вульгаризми, арго, сленг у рівнозначних частинах. Концентрація тих чи інших груп у мовленнєвому спілкуванні залежить від внутрішньої культури людини, її соціального статусу, освіти, психології та вікової приналежності, а дефіцит живого літературного слова поступово призводить до деградації суспільства.

Отже, комп'ютер та Інтернет - визначні досягнення людства, проте кожне з відкриттів може нести як корисні, так і згубні наслідки. Світова мережа та комп'ютер не є винятками. Однією з основних проблем є мова. Користувачі Інтернету у наш час, не розуміючи того, що мережа - це чудовий спосіб підвищити рівень грамотності, «забруднюють» мову сленгізмами, жаргонізмами, припускаються помилок у письмовому спілкуванні. Така мовна ситуація є наслідком неправильного використання видатного винаходу ХХ сторіччя.

Тож ,на мою думку, сьогодні суспільству надається чудова можливість пізнавати світ та підвищувати свій культурний та інтелектуальний рівень, але через нашу нерозважність та лінивість у навчанні та саморозвитку, результат виходить з точністю до навпаки. Тому, в першу чергу, необхідно звернути увагу на себе і змінювати світ починаючи з себе.



Список використаної літератури:

1. Зубков М. Сучасна українська ділове мовлення./ М. Зубков - Харків: Торсинг,2001. - 382 с.

2.  Грищенко А.П. Сучасна українська література мова / А.П. Грищенко. - К.:Вища школа, 1997. - 493 с.

3. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ. - К. : Вища школа, 2006. - 430 с.

4. Коваль А.П. Культура української мови./ А.П. Коваль - К. : Наук. думка. 1966. - 192 с.

5. Трофімова Г.Н. Мовний смак інтернет-епохи в Росії: Функціонування російської мови в Інтернеті: концептуально-сутнісні домінанти / Г.Н.Трофімова. - М.: Вид-во РУДН, 2004. - 380 

6. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова: підручник / О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко.- К. : Либідь, 2001. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru