Синтагматичні та парадигматичні властивості прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові (на матеріалі художніх і публіцистичних текстів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 811.112.2'38'37

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СИНТАГМАТИЧНІ ТА ПАРАДИГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРИСЛІВНИКІВ У СПОЛУЧЕННІ З ДІЄСЛОВАМИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (на матеріалі художніх і публіцистичних текстів)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Гікова Галина Вікторівна

Чернівці - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Іщенко Ніна Григорівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри німецької філології;

кандидат філологічних наук, доцент Максимчук Богдан Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри німецької філології.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “10” травня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано “5” квітня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Усебічне вивчення словосполучень з погляду семантичних зв'язків між словами належить до актуальних завдань сучасної лінгвістики. Існує універсальна здатність лексем сполучатися між собою на основі відповідних специфічних закономірностей, виявлення яких уможливлює дослідження нагромадженого конкретного мовного матеріалу і розв'язання комплексу теоретичних питань. Із цього погляду науковий інтерес становлять словосполучення прислівників з дієсловами в німецькій мові, і це не випадково, адже в системі частин мови прислівнику відведено особливе місце: він є самостійною частиною мови, виявляє велику кількість стабільних семантичних зв'язків, разом з іменником, дієсловом та прикметником відзначається високою частотою вживання. Лексико-семантичні сполучення прислівників з дієсловами - це не набір окремих значень, а фрагмент мовної картини світу, з властивими йому просторовими, часовими, причиновими, цільовими та іншими відношеннями, які реалізуються в тексті.

Особливості сполучуваності мовних одиниць були предметом дослідження багатьох мовознавців, серед яких: Н.Н. Амосова, В.К. Андрєєва, А.Б. Анікіна, В.Д. Аракін, О.В. Афанасьєва, В.М. Баскевич, М.А. Глазман, Б.М. Головін, Г.В. Данілова, В.Н. Дзюба, В.Н. Дударєва, В.Я. Зінов`єва, Н.А. Козельська, Н.З. Котєлова, М.П. Кочерган, В.А. Кузнєцовва, В.В. Левицький, В.С. Перебийніс, О.І. Смирницький, Г.А. Уфімцева, Л.В. Хведченя, Д.М. Шмельов та ін. Вагомий внесок у розвиток теорії сполучуваності зробили В.Г. Адмоні, Ю.Д. Апресян, В.В. Виноградов, Г.О. Винокур, В.А. Звєгінцев, М.М. Копиленко, Є.Д. Поліванов, Ю.С. Степанов, Н.Ю. Шведова та ін. Найновішими досягненнями у вивченні категорії сполучуваності та функціонування прислівників можна вважати дослідження С.Р. Бабушко, С.В. Бєлової, Ю.С. Бєлозьорової, О.В. Василенко, Ю.Є. Кійко, Л.М. Коцюк, Н.І. Лопатюк, Б.В. Максимчука, Г.М. Пахолок, Н.В. Романової, О.М. Торосян, німецьких лінгвістів П. Айзенберга, Г. Глюк, Ф. Шмьое.

Актуальність теми. Пропонована дисертація присвячена аналізові синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами. Вибір теми зумовлений, по-перше, тим, що недостатньо вивченою залишається залежність семантичних зв'язків між словами від частоти їх реалізації в текстах різних функціональних стилів; по-друге, функціонування прислівників у німецькій мові, зокрема їх сполучуваність на лексичному, семантичному та граматичному рівнях у різностильових текстах, не було об'єктом системного і всебічного вивчення лінгвістів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить до комплексної теми “Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов”, затвердженої Міністерством науки і освіти України (0106U003618), яка розробляється на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тему дисертації затверджено вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 2 від 28 січня 2002 року).

У рамках цієї теми дисертантом досліджено особливості сполучуваності прислівників з дієсловами на лексичному, семантичному та граматичному рівнях у художньому та публіцистичному стилях.

Метою дослідження є виявлення синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами в сучасних німецьких художніх і публіцистичних текстах та встановлення особливостей їх стильової реалізації. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

· здійснити інвентаризацію лексико-семантичних груп прислівників і дієслів; встановити частотні характеристики і виконати порівняльний аналіз реалізації підкласів прислівників у художньому та публіцистичному стилях з урахуванням частоти вживання, об'єму підкласу та вживаності;

· виявити “нульові” сполучення і з'ясувати сумісність/несумісність компонентів семантики їх складників на рівні підкласів; з'ясувати наявність/відсутність синтагматичних зв'язків підкласів прислівників та встановити їх силу;

· проаналізувати на парадигматичному рівні зв'язки між підкласами прислівників на основі семантичної сполучуваності з дієсловами та графічно зобразити їх моделі;

· виокремити високочастотні прислівники кожного семантичного підкласу; встановити особливості їх сполучуваності і вживання в кожному з функціональних стилів на лексичному рівні;

· дослідити парадигматичні зв'язки між лексемами окремих підкласів на основі семантичної сполучуваності з дієсловами та графічно зобразити їх моделі;

· кількісно проаналізувати вживання часових форм дієслів і реалізацію їх семантичних значень на основі сполучень з прислівниками; виявити закономірності сполучуваності прислівників з дієсловами за моделлю [підклас прислівника] + [значення часової форми дієслова].

Об'єктом дослідження є прислівники сучасної німецької мови.

Предмет дослідження - синтагматичні та парадигматичні властивості прислівників у сполученні з дієсловами, їх функціонування в художньому і публіцистичному стилях німецької мови.

Методи дослідження. Науковий аналіз здійснено методом лінгвістичного опису як основного засобу інтерпретації мовних фактів. Конкретні завдання дисертації зумовили використання: індуктивного методу, який визначає напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та узагальнення результатів; методики дистрибутивного і компонентного аналізу для уточнення семантичної структури досліджуваних сполучень; контекстуального методу - для дослідження функціонування лексичних одиниць у тексті; методики моделювання лексико-семантичних підкласів слів. Застосовано метод порівняльного аналізу для встановлення як спільних властивостей, так і розбіжностей у використанні прислівників у художньому та публіцистичному стилях. Залучено квантитативні методи дослідження з використанням комп'ютерної обробки матеріалу (в тому числі статистичних показників: критерію “хі-квадрат”, коефіцієнта спряженості К та коефіцієнта кореляції r).

Джерела фактичного матеріалу. Дослідження ґрунтується на матеріалі художніх і публіцистичних текстів сучасної німецької літератури. Фактичний матеріал - понад 7000 фіксацій семантичних сполучень (загальний обсяг проаналізованого матеріалу складає близько мільйона слововживань) - отримано шляхом вибіркового виписування (кожна десята сторінка) з текстів сучасної німецької художньої прози (десяти художніх творів п'яти відомих німецьких письменників - Г. Бьоля, М. Вальзера, К. Вольф, Г. Граса, З. Ленца), а також шляхом наскрізного добору з публіцистичних текстів періодичних видань журналу “Spiegel” (авторські статті з рубрик “Німеччина”, “Економіка”, “Наука і техніка”, “Культура”).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: 1) уперше здійснено комплексний, багатоаспектний аналіз синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові на матеріалі художньої прози та публіцистики; 2) всебічно розкрито специфіку взаємодії сполучувальних одиниць на семантичному, лексичному та граматичному рівнях у текстах художнього і публіцистичного стилів; 3) доведено наявність парадигматичних зв'язків між прислівниками з протилежним значенням; 4) з'ясовано взаємовплив семантичних ознак у моделях сполучень [слово] + [слово] та [слово] + [підклас слів]; 5) обґрунтовано вплив семантики часових форм на сполучуваність прислівників з дієсловами.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в з'ясуванні сполучувальних властивостей прислівників у німецькій мові, що становить певний внесок у теорію сполучуваності. Встановлення семантичного функціонування лексичних одиниць у різностильових текстах у складі словосполучень, аналіз синтагматичних та парадигматичних особливостей сполучуваності сприятимуть розв'язанню актуальних проблем теорії словосполучення та взаємозв'язку семантики і синтаксису. Теоретичні положення дисертації є підґрунтям для вивчення семантичних відношень у системі інших мовних і мовленнєвих одиниць.

Практичне значення одержаних результатів визначається передусім тим, що висунуті та обґрунтовані в роботі положення й одержані результати щодо сполучуваності слів у плані семантики можуть бути застосовані в теоретичних дослідженнях з лексики, морфології, теорії дискурсу, семасіології. Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані в працях з лексикології, лексикографії, загального мовознавства, квантитативної лінгвістики, порівняльної граматики сучасної німецької мови. Окремі результати можуть знайти застосування при створенні навчально-методичних посібників для студентів-германістів.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено на наукових семінарах та засіданнях кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні теоретичні положення викладено в наукових доповідях і повідомленнях на наукових конференціях, у тому числі міжнародних: 11-й Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ, 2003); “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004); “Квантитативная лингвистика: исследования и модели (КЛИМ)” (Новосибірськ, 2005); всеукраїнських: “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003); міжвузівських наукових конференціях молодих учених: “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); Другої міжвузівської конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004); на колоквіумах аспірантів Інституту німецької філології Геттінгенського університету (ФРН, 2005).

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно. 12 публікацій підготовлено особисто, 1 - у співавторстві (ідея, теоретичні засади та висновки в зазначеній публікації належать дисертанту).

Публікації. Проблематику, основні положення, теоретичні і практичні результати дисертації висвітлено в дванадцяти друкованих працях, з-поміж яких шість статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та в шістьох тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (277 позицій), переліку джерел довідкової літератури та ілюстративного матеріалу (19 позицій), додатків (70 с.). Загальний обсяг роботи становить 278 с., з яких основний текст - 180 с.

семантичний прислівник дієслово сполучуваність

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; сформульовано її мету і завдання; вказано матеріал, джерела і методи дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні засади дослідження” - розглянуто проблему сполучуваності слів, теоретичні положення щодо дослідження сполучуваності прислівника з дієсловом на рівні словосполучення, визначено лінгвальний статус прислівника, основні характеристики художнього та публіцистичного функціональних стилів; описано засоби квантитативного аналізу.

У сучасній лінгвістичній літературі сполучуваність трактується як поєднуваність мовних одиниць у мовленні (фонем із фонемами, морфем із морфемами), яка може розглядатися на лексичному, семантичному та синтаксичному (граматичному) рівнях. Лексична сполучуваність означає здатність слова синтаксично пов'язуватися з обмеженою кількістю слів, не важливо при цьому, чи є в них спільні семантичні ознаки, чи немає (Ю.Д. Апресян); конкретну реалізацію в мовленні валентності слова (В.Д. Аракін); здатність слова вступати у зв'язки з іншими словами у тексті взагалі (М.П. Кочерган) та ін. Вивчення лексичної сполучуваності розкриває індивідуальні семантичні особливості кожного окремого слова (Д.М. Шмельов), відтак семантична сполучуваність - це семантичний процес, результатом якого є утворення великої кількості семантичних ознак (У. Вайнрайх).

Синтаксичною сполучуваністю називаємо здатність слова вступати в синтагматичні зв'язки з іншими словами на рівні класів слів, семантичною - здатність слова, що семантично реалізується, сполучатися з іншими словами на рівні підкласів слів. Лексична сполучуваність - це здатність слова сполучатися з окремими словами (сполучуваність на рівні одного слова). Одиниця, що семантично реалізується, може сполучатися з класом слів, з підкласом та з окремо взятими словами.

У роботі досліджується сполучуваність на рівні словосполучення двох частин мови - прислівника і дієслова, де головним словом є дієслово. Характерним способом вираження синтаксичного зв'язку прислівника з дієсловом, як і з іншими частинами мови, є прилягання, при якому залежним виступає повнозначне слово, позбавлене форм словозміни. Семантично реалізованою одиницею в словосполученні розглядається прислівник, а сполучувальною - дієслово. Прислівник представлено як слово і підклас (семантичний розряд); сполучувальні одиниці за граматичним фактором - як часові форми, а за семантичним - як підкласи слів.

Дієслово у сполученні з прислівником виступає як одиниця, яка реалізує свої внутрішні якості: лексичне значення, властивість сполучатися з іншими словами, індивідуальні семантичні ознаки, вираження граматичних категорій. Прислівники, поєднуючись як із перехідними, так і з неперехідними дієсловами, виражають обставинні і означальні відношення, семантично пов'язані та взаємозумовлені. Деякі дієслова вимагають обов'язкового обставинного доповнення, наприклад: sich unwohl fьhlen, sich gut benehmen. Але для більшості словосполучень, в яких у ролі стрижневого слова виступають дієслова, таке доповнення є факультативним, наприклад: словосполучення різноманітних за своїм лексичним значенням дієслів із прислівниками часу, місця, причини і мети, ступеня, способу дії та з модальними heute kommen, hier stehen.

Аналізуються лише ті прислівники, які зустрічаються у досліджуваних текстах. Згідно з класичною точкою зору (Є.Й. Шендельс, О.І. Москальська, Г. Гельбіг та Й. Буша), одиниці типу gut у сполученні з дієсловом вважаємо прислівником. Лексеми типу wirklich, gern, vergebens зараховуємо до модальних прислівників, абстрагуючись від поглядів тих лінгвістів, які відносять їх до модальних слів (В.Г. Адмоні) або часток (Й. Ербен).

У текстах художнього та публіцистичного стилів, які обрано для дослідження, відбір мовних засобів підпорядковується закономірностям їхнього функціонування: строгій кількісній залежності вживання мовних одиниць певної семантики від екстралінгвальних факторів, які їх зумовлюють; залежно від специфіки певного функціонального стилю із загального фонду літературної мови відбираються та використовуються ті, які найкраще відображають його особливості й відповідають комунікативним цілям спілкування в цій сфері (М.Н. Кожина).

Використання статистичних методів у лексикологічних дослідженнях спричинене не тільки прагненням до точного знання, але й імовірно-статистичною природою самої мови. Кожне мовне явище є сукупністю властивостей, що виявляються в його якісних і кількісних відношеннях з іншими явищами мовної системи. Кількість пронизує і мову, і мовлення. Систему зв'язків, яку утворюють прислівники з дієсловами, встановлено за допомогою ефективного статистичного прийому, так званого критерію „хі-квадрат”, коефіцієнта спряженості К, коефіцієнта рангової кореляції r на основі частотності реалізації двох досліджуваних лексичних одиниць.

У другому розділі - „Семантична сполучуваність прислівників з дієсловами в художньому та публіцистичному стилях” - досліджено здатність лексичних одиниць вступати в синтагматичні відношення зі словами, які утворюють певний підклас; виокремлено семантичні підкласи прислівників і дієслів на основі аналізу й синтезу відомих класифікацій; здійснено порівняння частоти вживання, об'єму підкласу та вживаності прислівників у двох стилях; встановлено особливості реалізації зв'язків семантичних ознак прислівників та дієслів на рівні підкласів слів; на парадигматичному рівні виявлено зв'язки між підкласами прислівників на основі семантичної сполучуваності з дієсловами та графічно зображено їх моделі.

Дієслово, займаючи центральну позицію щодо прислівника, своїми головними семантичними функціями зазвичай може зумовити сполучуваність з одним-двома прислівниками на рівні „слово + слово” або „підклас + підклас”. Механізм підбору таких пар залежить від сумісності семантичних ознак з'єднувальних компонентів. Прислівники і дієслова згруповано за семантичними підкласами, під якими розуміємо великі групи лексики, об'єднаної спільними семантичними ознаками. На підставі аналізу семантичних класифікацій Г. Гельбіга та Й. Буша, Кнаурса, В. Юнга, В.Г. Адмоні, Є.Й. Шендельс та О.І. Москальської прислівники, зафіксовані в досліджуваних текстах, поділено на шість семантичних підкласів (у дужках загальний об'єм підкласу): часу - wieder, jetzt, schon, immer, spдter, nie, niemals, bisher, oft, manchmal, bisweilen, plцtzlich (157); місця - drauЯen, da, dort, ьberall, links, oben, weltweit, dorthin (104); причини і мети - darum, deshalb, folglich, sonst, demnach, andernfalls, trotzdem (29); способу дії - gut, wie, schnell, anders, perfekt, дhnlich, extrem, einfach, rasch, leise, дngstlich (285); модальні - wirklich, gern, so, umsonst, derart, ebenfalls, vielleicht, allerdings, eigentlich, offenbar (162); ступеня - mehr, дuЯerst, hцchst, ganz, genug, ziemlich, sehr, fast, beinahe, viel, besonders, oft, zumindest, mindestens (62). Дієслова поділено за Г. Гельбігом на 26 семантичних підкласів.

Виявлено подібність у співвідношенні об'єму до частоти реалізації для більшості підкласів прислівників. Зворотна залежність існує лише у прислівників способу дії і часу в обох функціональних стилях. Це пояснюється для прислівників способу дії низькою частотністю більшості лексичних одиниць і високою частотністю менш численних прислівників часу.

Щоб оцінити фактичну частоту вживання слова, що входить до складу того чи іншого підкласу, до понять об'єм підкласу та частота підкласу введено поняття вживаності підкласу, що відповідає відношенню абсолютної частоти підкласу до його об'єму. Зіставлення вживаності з об'ємом підкласу у двох стилях із використанням коефіцієнта рангової кореляції r виявило найвищий показник уживаності для прислівників часу у двох стилях, найнижчий - для прислівників способу дії. Другу позицію в художньому стилі займає підклас прислівників причини і мети, а в публіцистичному - прислівників ступеня. Збіг об'єму та вживаності виявлено для прислівників місця в художньому стилі.

Дослідження різниці між частотами реалізації підкласів прислівників у двох функціональних стилях виявило перевагу прислівників часу, місця, способу дії, ступеня і модальних у художніх та прислівників причини і мети у публіцистичних текстах. Аналіз семантичних зв'язків прислівників з дієсловами в публіцистичних та художніх текстах за критерієм хі-квадрат підтверджує відносно велику частоту вживання прислівників ступеня і прислівників причини і мети в публіцистичному стилі, а способу дії та модальних - у художньому. Отже, в такому розподілі констатуємо певну закономірність, тобто залежність між ознаками стилю та семантичного підкласу.

Ступінь зв'язку між лексичними одиницями встановлено за параметром інтенсивність сполучуваності, яка визначається за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості К. Виявлено високу інтенсивність зв'язків ознак “прислівники ступеня” + “публіцистичний стиль” (К = 0,08), “модальні прислівники” + “художній стиль” (К = 0,06), “прислівники причини і мети” + “публіцистичний стиль” (К = 0,02) та “прислівники способу дії” + “художній стиль” (К = 0,02).

Між частотою вживання, вживаністю та інтенсивністю сполучуваності підкласів прислівників та їх семантичним наповненням існують відношення взаємозалежності. У даному контексті досліджено семантичну залежність на рівні „підклас прислівників” + „підклас дієслів”, способи її вираження, характер і наявність обмежень у сполучуваності. Найвищий показник реалізації у сполученні з прислівниками виявили такі підкласи дієслів: неспіввіднесені (existieren, gelten), результативні (результат в об'єкті) (backen, schreiben), активної комунікації (erzдhlen, schimpfen), неспіввіднесеної дії (spielen, brьllen), когнітивно співвіднесені (glauben, ьberlegen), зміни стану об'єкта (essen, zerbrechen), тобто, головним чином, дієслова, що виражають дію та стан. Нечисленними є: темпорально співвіднесені (wдhren, dauern), партитивно співвіднесені (bilden, umfassen), зміни зовнішнього стану (frieren, donnern) і результативні дієслова (результат у суб'єкті) (es entstehen Probleme).

Між певними семантичними підкласами не зафіксовано сполучень у художньому стилі, що свідчить про обмежену комбінаторність семантичних ознак прислівників і дієслів, тобто про “заборону” на сполучуваність, унаслідок відсутності часткового збігу сем. Найбільше “нульових сполучень” встановлено для прислівників причини і мети з локально і темпорально співвіднесеними, статичними дієсловами і з дієсловами, що позначають результат в об'єкті. Загалом в німецькій мові ці прислівники вживаються рідко. Виявлено високоінтенсивні зв'язки за спільною семантичною ознакою в обох функціональних стилях між прислівниками місця і локально співвіднесеними дієсловами: ...dass wir vorn liegen... (S. Lenz), що свідчить про міжстильову універсальність такої комбінації семантичних ознак.

На парадигматичному рівні всі підкласи прислівників виявили вагомі зв'язки один з одним за семантичною сполучуваністю з дієсловами в текстах обох функціональних стилів. Менш суттєвими, згідно з величинами коефіцієнта r, є зв'язки прислівників місця з усіма іншими підкласами в художньому стилі, що дає підстави вважати їх на рівні парадигми стилерозрізнювально найбільш значущими.

У публіцистичному стилі виявлено позитивну кореляцію, а отже, залежність інтенсивності й селективності сполучуваності від частоти реалізації одиниць семантичного підкласу. Це означає, що мова публіцистичного стилю більш стандартна і наближена до деякої умовної “норми” у виборі прислівниково-дієслівних словосполучень, а для мови художнього стилю характерне відхилення від такої норми, що статистично виражається наявністю високоінтенсивних семантичних зв'язків.

Отже, сполучення прислівників з дієсловами, виражаючи часові, просторові, якісні, причинно-наслідкові й інші відношення, виступають одним з найважливіших фрагментів в організації лексико-семантичної системи мови.

Третій розділ - „Лексична сполучуваність прислівників з дієсловами та їх парадигматичні зв'язки у двох функціональних стилях” - присвячений аналізові і виявленню особливостей вживання та сполучуваності високочастотних лексем семантичних підкласів прислівників. Встановлено ядро високочастотної прислівникової лексики в текстах двох стилі. З'ясовано закономірності сполучуваності досліджуваних одиниць на рівні слова, виявлено та змодельовано їх парадигматичні зв'язки.

Здійснено порівняльний аналіз домінуючих одиниць з кожного семантичного підкласу прислівників у двох функціональних стилях і вивчено лексичне наповнення варіантів їх сполучень з дієсловами. Ядро спільної для двох стилів високочастотної придієслівної прислівникової лексики утворюють прислівники часу: jetzt, wieder, immer, noch, schon, nie, spдter; місця: da, dort, darin, ьberall, wo, hier; причини і мети: warum, deshalb, darum; способу дії: wie, schnell, einfach; модальні: so, vielleicht, gern, wirklich, natьrlich; ступеня: mehr, nur, wenig, viel, kaum. В текстах двох стилів встановлено однакову частоту вживання, а отже, стилістичну виразність прислівників: dort, darin, ьberall, wie, schnell, gern, wenig, viel. Найвищий показник реалізації в художньому стилі виявили прислівники dann, manchmal, sofort, da, plцtzlich, drauЯen, nah, oben, sonst, dennoch, rasch, leise, sehr, а в публіцистичному - erst, gerade bereits, inzwischen, kьnftig, bisher, weltweit, links, rechts та unten trotzdem, daher, demnach, nдmlich anders, perfekt, langsam, irgendwie, дhnlich allerdings, etwa, sogar, wohl, ohnehin, offenbar, ebenfalls, oft, zumindest, genug, fast, teilweise, mindestens.

Досліджено особливості лексичної сполучуваності високочастотних лексем кожного підкласу на рівні „слово” + „слово” в художніх та публіцистичних текстах. Cистемним аналізом вживання окремих лексичних одиниць прислівників у рамках підкласу в художньому стилі виявлено ряд закономірностей. Прислівники часу (dann, nun, manchmal, sofort, da, plцtzlich) належать до виражальних засобів, які вибудовують стильовий аспект художнього тексту. Усі прислівники часу, крім jetzt і noch, виявили вагому інтенсивність сполучуваності з дієсловами; найсильніший зв'язок зафіксовано у сполученні sofort + finden; високоінтенсивні парадигматичні зв'язки на основі семантичної сполучуваності з дієсловами встановлено між прислівниками: noch ~ jetzt, noch ~ wieder, noch ~ dann, noch ~ da, noch ~ immer, jetzt ~ wieder, jetzt ~ schon, jetzt ~ da, jetzt ~ nun, jetzt ~ manchmal, wieder ~ dann, wieder ~ schon, schon ~ immer, immer ~ nun, nie ~ plцtzlich. Домінують прислівники місця drauЯen, nah, oben. Наявність високоінтенсивних зв'язків на лексичному рівні зафіксовано між сполученнями: wo + grenzen, nah + kommen, nah + treten, nah + gehen, drauЯen + schweigen, ьberall + sehen; прислівники wo ~ da, hier ~ wo, darin ~ wo засвідчили інтенсивний зв'язок на рівні парадигм. Sonst, dennoch належать до високочастотних прислівників причини і мети і становлять стильову ознаку; сполучення dennoch + stehen, deshalb + zusammenstellen, ьberall + sehen актуалізують виявлені випадки інтенсивної сполучуваності; середній парадигматичний зв'язок проявили прислівники dennoch і warum. Прислівники способу дії rasch, leise, lang належать до високочастотних прислівників у художньому стилі. Як з'ясовано, сполучення leise + sagen, leise + sprechen, leise + erzдhlen, einfach + liegen, einfach + spьren, einfach + kaufen, rasch + antun, rasch +fallen, schnell + verlieren, виявляючи високоінтенсивні зв'язки, стилістично найбільш виразні. Серед модальних прислівників характерною високочастотною лексемою є eigentlich; інтенсивні зв'язки виражають сполучення eigentlich + lieben, wirklich + sehen, so + aussehen, so + passen. Найбільшу подібність за сполучуваністю на рівні парадигми засвідчили прислівники vielleicht і natьrlich. Серед прислівників ступеня домінує лексема mehr. На лексичному рівні сполучення sehr + vermisse виражає високоінтенсивний зв'язок між ознаками [прислівник sehr]+[статичні дієслова]; інтенсивний зв'язок на рівні парадигми проявили прислівники wenig ~ mehr, mehr ~ nur, kaum ~ nur.

Низка особливостей щодо сполучуваності прислівників із дієсловами спостерігається в публіцистичному стилі. Серед прислівників часу високочастотними є лексеми: nun, erst, gerade, bereits, inzwischen, kьnftig, bisher. Сполучення inzwischen + emporwachsen, gerade + einfliegen, gerade + entgegenkommen, gerade + treten, gerade + verlassen, gerade + verzцgern, gerade + beglьcken, gerade + bieten, gerade + versorgen, gerade + einladen, gerade + sich umziehen, gerade + sich schдlen увиразнюють випадки інтенсивних зв'язків сполучуваності; на парадигматичному рівні виявлено зв'язок між семантично протилежними лексемами immer ~ nie, noch ~ schon. Стилерозрізнювальним потенціалом на рівні частоти реалізації володіють прислівники місця weltweit, links, rechts та unten. У сполученнях weltweit + bilden, weltweit + verkaufen і unten + zeigen встановлено інтенсивні зв'язки на лексичному рівні. Парадигматичні зв'язки з найбільшою кількістю лексем характерні для прислівника weltweit: weltweit ~ da, weltweit ~ wo, weltweit ~ hier; міжстильову ознаку виявив інтенсивний зв'язок wo ~ da в текстах обох стилів. Прислівники причини і мети trotzdem, daher, demnach, nдmlich належать до характерних лексем; високоінтенсивні зв'язки зафіксовано у словосполученнях: daher + ausfallen, daher + sich befinden, nдmlich + haben; парадигматичні зв'язки, притаманні лише публіцистичному стилю, встановлено між лексемами deshalb ~ darum, deshalb ~ demnach. Прислівники способу дії, високочастотними з яких є anders, weiter, perfekt, langsam, irgendwie, дhnlich, реалізують інтенсивні сполучення irgendwie + bekommen, irgendwie + lassen, langsam + dдmmern, дhnlich+ gelten, дhnlich + es geht, які увиразнюють ознаки публіцистичного стилю; найсильніший зв'язок на парадигматичному рівні виявили прислівники extrem та дhnlich; подібність між семантично полярними одиницями встановлено для прислівників langsam та schnell. Серед модальних прислівників превалюють zwar, eigentlich, allerdings, sogar, wohl, ohnehin, offenbar, ebenfalls; високоінтенсивними є зв'язки: allerdings + kosten, offenbar + dienen, offenbar + verteidigen, offenbar + unterstьtzen, ebenfalls + zufallen, ebenfalls + pendeln, ebenfalls + gehцren, ebenfalls + haben; парадигматичні зв'язки високої інтенсивності встановлено між прислівниками: so ~ ohnehin, so ~ vielleicht, so ~sogar, so ~ allerdings, vielleicht~ allerdings, vielleicht~ sogar, vielleicht~ ohnehin, ohnehin~ sogar, ohnehin~ allerdings, sogar~ allerdings, allerdings~ natьrlich, wohl~ allerdings, wohl~ vielleicht. Прислівники ступеня oft, zumindest, genug, fast, teilweise, mindestens належать до високочастотних; високоінтенсивні зв'язки виражають сполучення: fast + дhneln, fast + erstaunen, oft + enthalten, oft + schweigen, oft + passieren; міжстильову ознаку виявили на парадигматичному рівні антонімічні пари прислівників wenig ~ mehr, mehr~ nur та kaum ~ nur, зв'язки яких зафіксовано в текстах двох стилів.

Прислівники в поєднанні з дієсловами підсилюють або доповнюють основні характеристики дієслова, наприклад: несподіваність, раптовість, інтенсивність, мимовільність дії чи стану, уточнення, підкреслення, підсумок, наслідок, істинність, справжність, незалежність, необумовленість, результативність тощо.

У четвертому розділі - „Граматична сполучуваність прислівників з дієсловами у двох функціональних стилях” - розширено дослідження закономірностей сполучуваності прислівників з дієсловами з урахуванням часових форм та їх семантичних значень. Проведено кількісний аналіз вживання часових форм дієслів та реалізації їх значень у міжстильовому ракурсі. Встановлено характерні особливості сполучуваності кожного підкласу прислівників у художньому та публіцистичному стилях.

Під граматичною сполучуваністю ми розуміємо сполучуваність мовних одиниць з урахуванням їх граматичних категорій. Граматична категорія часу є основною характеристикою дієслова. Вона вживається в значенні часу, який виражає певна часова форма. Гнучкість семантики дієслова, його здатність до вираження різних варіантів значень у певній часовій формі визначають специфіку дієслів як одиниць лексичної системи. Сполучаючись із дієсловами, прислівники зазнають впливу фактора “граматичний час”, який проявляється в інтенсивному зв'язку семантики прислівника із семантикою певної часової форми дієслова.

Досліджено прислівники у сполученні з часовими формами дієслів, репрезентованими такими значеннями: презенс (актуальний, на позначення майбутньої дії - футуральний презенс, на позначення минулої дії - історичний презенс та загальний, або нетемпоральний презенс); претерит (на позначення минулого стану речей); перфект (на позначення минулої дії, минулої дії з результативним характером та майбутньої дії); плюсквамперфект (на позначення дії, що передувала минулій, та результативної дії в минулому); футур І (на позначення припущення дії в теперішньому та на позначення майбутньої дії).

Виявлено домінування часової форми презенс (% від загальної кількості вибірки) як поліфункціональної - в художньому стилі (50%) та у публіцистичному (66%). На другому місці у двох стилях - претерит (худ. стиль - 32%; публ. - 22%), як основна дієслівна форма минулого часу в розповідях і писемній мові. Це пояснюється почасти й подачею часової інформації у спрощеній формі. На перфект припадає така ж частка, як і в текстах художньої прози (7%). Незначними виявилися частоти реалізації плюсквамперфекта (худ. стиль - 6%; публ. - 3%) та футура І (худ. стиль - 5%; публ. - 2%).

Встановлено високочастотні значення часових форм: “актуальний презенс”, “футуральний презенс”, “претерит”, “перфект на позначення минулої дії”, “плюсквамперфект на позначення дії, що передувала минулій”, “футур І на позначення майбутньої дії”. Висока інтенсивність сполучуваності окремого значення часової форми зумовлює високу інтенсивність сполучуваності цієї форми загалом у художньому стилі; у публіцистичному стилі такої тенденції не спостережено.

З'ясовано характерні особливості сполучуваності на граматичному рівні для кожного підкласу прислівників у художньому та публіцистичному стилях. Високоінтенсивною є сполучуваність прислівників часу з дієсловами, що виражають значення часових форм (у спадаючому порядку за інтенсивністю зв'язку): “історичний презенс”; “актуальний презенс”; “футуральний презенс”; “перфект на позначення минулої дії з результативним характером”; “плюсквамперфект на позначення результативної дії в минулому”; “загальний презенс”; “претерит”.

Закономірність реалізації підкласів прислівників часу, місця, причини і мети, ступеня з дієсловами в часових формах у художньому стилі полягає в їх інтенсивній сполучуваності з окремими значеннями часових форм. Наприклад, сполучення: “прислівники часу” + “футуральний презенс”: Spдter fдngt kein Krieg mehr an (Chr. Wolf); “прислівники місця” + “загальний презенс”: Hier achtet keiner auf keinen…(Chr. Wolf); “прислівники причини і мети” + “плюсквамперфект на позначення результативної дії в минулому”: Und er wusste plцtzlich, woran Brielach dachte und warum er vom Spiel weggelaufen war (H. Bцll); “прислівники ступеня” + “перфект на позначення минулої дії”: ...nachweislich hat Hubert Gruyten tatsдchlich wenig gelesen (H. Bцll).

Високоінтенсивні зв'язки у публіцистичному стилі виражають сполучення: “прислівники причини і мети” + “футуральний презенс”: Die Nachfrage wird das Angebot ьbersteigen, darum stehen in Zukunft ungefдhr 200 Kids Schlange (Spiegel); “прислівники причини і мети” + “загальний презенс”: Es gibt Sponsoring aber trotzdem kann man einen Laptop nicht umsonst bekommen (Spiegel); “модальні прислівники” + “футуральний презенс”: Nur, es dauert sicherlich noch bis die kommende Elite der New Economy das Institut verlдsst (Spiegel).

Зв'язки підкласів прислівників із семантичними значеннями часових форм двох стилів накладаються, утворюючи універсальний пласт сполучень мовних одиниць різних рівнів, до яких зараховуємо: “прислівники місця” + “актуальний презенс”: Keiner vermutet so was Hьbsches nah bei der Stadt (Chr. Wolf); Hier geht es um einen politischen Konflikt…(Spiegel); “прислівники способу дії” + “актуальний презенс”: …dass man weniger arbeitet als man kann (Chr. Wolf); Aber die kennt Hassemer schlecht (Spiegel).

У текстах кожного зі стилів встановлено статистично вагомі зв'язки прислівників з дієсловами на граматичному рівні. Виявлення функціонально-стильових закономірностей прислівниково-дієслівних словосполучень переконливо показало, що частота їх реалізації і вибір семантики часових форм демонструє пряму залежність від стильової орієнтації текстів.

ВИСНОВКИ

Цілеспрямоване вивчення синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами в двох функціональних стилях дало можливість виявити загальні закономірності сполучуваності прислівників з дієсловами на різних рівнях і зробити такі висновки:

1. Між об'ємом і частотою реалізації підкласів прислівників у текстах двох стилів виявлено подібність, “обернену” залежність зафіксовано для підкласів прислівників часу та способу дії. Прислівники часу, місця, способу дії, ступеня й модальні переважають у художньому стилі, причини і мети - в публіцистичному.

2. Кількісним аналізом виявлено „нереалізовані” сполучення підкласів прислівників та дієслів, які поза теоретичною ймовірністю комбінування не входять до активного складу текстової лексики у двох стилях. Сюди належать сполучення прислівників місця з темпорально співвіднесеними дієсловами, причини і мети зі статичними дієсловами. Семантична сполучуваність прислівників з дієсловами характеризується множиною варіантів реалізації зв'язків. Дослідженням за моделлю [підклас] + [підклас] встановлено закономірні особливості зв'язків залежно від функціонального спрямування тексту. Існує відхилення емпіричних величин від теоретично очікуваних у прислівників причини і мети й ступеня в публіцистичному стилі та модальних і способу дії - в художньому. Висока інтенсивність сполучень прислівників місця з локально співвіднесеними дієсловами у двох функціональних стилях свідчить про міжстильову універсальність такої комбінації семантичних ознак.

3. На парадигматичному рівні усі підкласи прислівників виявили вагомі зв'язки один з одним у текстах двох функціональних стилів. Менш суттєвими є зв'язки прислівників місця з усіма іншими підкласами в художньому стилі, що дає підставу схарактеризувати їх на рівні парадигми як стилерозрізнювально найбільш значущими.

4. Для кожного стилю зокрема та в міжстильовому ракурсі загалом встановлено високочастотні прислівники кожного підкласу. Мова публіцистики надає перевагу невеликій кількості одиниць, які складають її ядро, той мінімум, який несе максимум навантаження. Порівняльний аналіз частоти, інтенсивності та селективності сполучуваності на рівні підкласів слів засвідчив позитивну кореляцію між цими величинами в публіцистичному стилі та її відсутність у художньому. Така тенденція підтердилася в моделях [слово] + [слово] при порівнянні лексем, не об'єднаних за семантичними ознаками, однак залежність між частотою реалізації лексем і інтенсивністю сполучуваності в публіцистичному стилі виявилася оберненою. На основі цього було висунуто гіпотезу про “обернену” залежність між частотою вживання лексеми та інтенсивністю її сполучуваності й підтверджено високоінтенсивними зв'язками сполучуваності низькочастотних прислівників: sofort, nah, ьberall, drauЯen, rasch, leise, eigentlich, sehr, unten, darin, weltweit, irgendwie, langsam, дhnlich, offenbar, ebenfalls, fast.

5. Між лексемами кожного підкласу прислівників існують закономірні парадигматичні зв'язки, які зображено графічно у формі моделей, структура яких становить складну систему. Виявлено міжстильову універсальність сполучуваності лексем на парадигматичному рівні та встановлено зв'язки між прислівниками із семантично протилежними значеннями: noch ~ schon, wo ~ da, immer ~ nie, noch ~ schon, rechts ~ links, langsam ~ schnell, wenig ~ mehr. Встановлено зв'язок між семантично протилежними прислівниками: immer ~ nie, noch ~ schon, rechts ~ links, langsam ~ schnell, wenig ~ mehr, що свідчить про те, що антоніми і синоніми відрізняються один від одного не семантичними, а синтаксичними властивостями, які проявляються у синтагматиці; антоніми і синоніми є різновидами одного і того ж синтаксичного явища, яке можна визначити як “семантичний зв'язок”. Останній є одиницею парадигматики, але встановлюється на основі синтагмматичних зв'язків слів.

6. Найуживанішими є такі значення часових форм: актуальний презенс, футуральний презенс, претерит, перфект на позначення минулої дії, плюсквамперфект на позначення дії, що передувала минулій, футур І на позначення майбутньої дії. Вивчення сполучуваності на граматичному рівні за моделлю [підклас прислівника] + [значення часової форми дієслова] показало, що прислівники, пов'язуючись із дієсловами, зазнають впливу фактора “граматичний час”, який виражається в інтенсивному зв'язку семантики прислівника із семантикою часової форми дієслова. Зафіксовано зв'язки між одиницями різних мовних рівнів та виявлено їх особливості в міжстильовому ракурсі.

Отримані результати можуть послужити основою для лінгвостатистичних розвідок аналогічних чи споріднених явищ в інших германських мовах, для витлумачення темпоральної семантики тексту. Перспективою подальшого наукового опрацювання проблеми сполучуваності слів є: системне впорядкування основних особливостей словосполучень і методів їх опису; встановлення семантичних характеристик і властивостей різних типів мовних одиниць та їхнього функціонування в мовленні; дослідження семантики дієслівних часових форм німецької мови в різностильових текстах; з'ясування закономірностей, які випливають із дослідження сили зв'язків лексичних одиниць; проблематика темпоральних характеристик мовного дискурсу та їх співвідношення з особливостями сполучуваності слів.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Гікова Г.В. Вплив семантичного фактора на сполучуваність прислівників з дієсловами // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 135: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 63-69.

2. Гікова Г.В. Семантична сполучуваність прислівників із дієсловами в сучасних німецьких публіцистичних текстах // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 231: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 41-47.

3. Гікова Г.В. Сполучуваність прислівників із дієсловами в художньому та публіцистичному стилях // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 266: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 56-68.

4. Гікова Г.В. Вплив фактора „час” на сполучуваність прислівників з дієсловами // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 290: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 77-87.

5. Гікова Г.В. Лексична сполучуваність прислівників з дієсловами в художньому дискурсі (на матеріалі сучасної німецької мови) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - Вип. 2 (14) - 1 (15). - Тернопіль: ТИПУ, 2006. - С. 15-29.

6. Гікова Г.В. Особливості вживання найчастотніших прислівників у художньому і публіцистичному стилях (на матеріалі сучасної німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 319 - 320: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 144-157.

7. Гікова Г.В. Залежність сполучуваності прислівників з дієсловами від фактора „час” у сучасній німецькій прозі // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 65-67.

8. Гікова Г.В. Прислівник як частина мови. Класифікація німецьких прислівників // Матеріали 11 Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень '2003“. - Том 19: Філологічні науки / Під заг. ред. Ю.О. Шепеля. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 3-5.

9. Гікова Г.В. Семантична сполучуваність прислівників з дієсловами у німецькій мові // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи“. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - С. 39-40.

10. Гікова Г.В. Про особливості семантичної сполучуваності прислівників з дієсловами в сучасних німецьких публіцистичних текстах // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.). - Чернівці: Рута, 2004. - С. 45-47.

11. Гікова Г.В. До питання сполучуваності німецьких прислівників з дієсловами // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 р). - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 77-80.

12. Гиков Л.В., Гикова Г.В. Семантическая сочетаемость наречий с глаголами в современном немецком языке // Квантитативная лингвистика: Исследования и модели (КЛИМ - 2005): Материалы Всероссийской научной конференции (6-10 июня 2005 г.). - Новосибирск: Изд-во НГПУ, 2005. - С. 232-243.

АНОТАЦІЇ

Гікова Г.В. Синтагматичні та парадигматичні властивості прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові (на матеріалі художніх і публіцистичних текстів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2007.

У дисертації вперше в українських дослідженнях з германістики найповніше з'ясовано сполучуваність прислівників з дієсловами з погляду їхнього лексичного, семантичного й граматичного вираження в художньому й публіцистичному стилях: виокремлено всі чинні в сучасній німецькій мові диференційовані значення прислівників - „час”, „місце”, „причина і мета”, „спосіб дії”, „модальність”, „ступінь” - та дієслів як семантичних підкласів слів; виявлено й зусібіч інтерпретовано систему зв'язків, яку утворюють прислівники з дієсловами; проаналізовано статистично значущі зв'язки, визначено їхнє стильове співвідношення та взаємодію; встановлено ядро високочастотної прислівникової лексики. Високу інтенсивність сполучуваності виявили прислівники і дієслова з однаковими семантичними значеннями, наприклад: місця dort + liegen, часу noch + dauern. Із часових форм дієслова домінує презенс, найвищий показник його реалізації з прислівниками місця та способу дії. Прислівники, пов'язуючись з дієсловами, підсилюють або доповнюють їхні основні характеристики.

Ключові слова: сполучуваність, прислівник, дієслово, частота реалізації прислівників, лексико-семантичний підклас, парадигматичний рівень, функціональний стиль, семантика часових форм, синонімія, антонімія.

Hikova H.V. Syntagmatic and Paradigmatik Properties of Adverbs in Combination with Verbs in the Modern German Language (based on belle-lettres and publicistic style texts). - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. -Yurij Fedkovych Chernivtsi National University. - Chernivtsi. - 2007.

The dissertation provides the comprehensive investigation of the combinability of adverbs with verbs in the perspective of their lexical, semantic and grammatical realization in the publicistic and belles-lettres styles for the first time in Ukrainian Germanic Studies. The differential meanings of adverbs of “time”, “place”, “cause, purpose”, “manner”, “modality”, “degree” in the Modern German and the verbs in the form of semantic subclasses of words have been singled out. The system of relationships that is confirmed by adverbs and verbs have been revealed and comprehensively analysed, as well as its statistical parameters and style interrelation and interaction have been presented. The core of the most used adverbs lexicon has been determined. It has been found out that highordere collocabillity was characteristic for adverbs and verbs, possessing the similar semantic meanings, for example adverbs of place dort + liegen and time noch + dauern, showed high intensity of combinability.

Prдsens is dominant in tense system, its highest value beeing realized with adverbs of place and manner. The adverbs combined with the verbs intentify and complement their basic characteristics.

Key words: combinability, adverb, verb, frequency of usage, lexico-semantic subclass, paradigm level, functional style, tenses semantics, synonymy, antonymy.

Гикова Г.В. Синтагматические и парадигматические свойства наречий в сочетании с глаголами в современном немецком языке (на материале художественных и публицистических текстов). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2007.

Диссертация посвящена исследованию сочетаемости наречий с глаголами современного немецкого языка на лексическом, семантическом и грамматическом уровнях в художественном и публицистическом стилях. Впервые в украинских исследованиях в области германистики комплексно представлена система связей, которую образуют немецкие наречия с глаголами. Количественное исследование семантических связей наречий с глаголами проведено по следующим параметрам: частота употребления подкласса, наличие статистически значимых связей (по критерию хи-квадрат) и определение интенсивности этих связей (коэффициент сопряжённости К). Установлено, что частотность употребления семантических подклассов наречий и глаголов распределена неравномерно. Наречия времени, места, способа действия, степени и модальные превалируют в художественном стиле, наречия причины и цели - в публицистическом.