Структура та прагматика фрагментованих лексичних одиниць у сучасній англійській мові (на матеріалі мови мас-медіа)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.111'373

СТРУКТУРА ТА ПРАГМАТИКА ФРАГМЕНТОВАНИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

(на матеріалі мови мас-медіа)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ГУСАК Ігор Петрович

Львів 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник Помірко Роман Семенович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри романської філології Львівського національного університету імені Івана Франка,

Офіційні опоненти: Левицький Андрій Едуардович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Зеленська Олена Піменівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Львівського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України

Провідна установа: Запорізький державний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови.

Захист дисертації відбудеться 11 травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 8 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент ____________________ О.А. Шпак

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

У мові як знаковій системі порівняно з іншими знаковими системами, а саме мовами програмування, азбукою Морзе тощо, структурно-функціональні особливості знаків стосуються не лише чинників економії вираження та не є вузькоспеціалізованими. Природний мовний знак має здатність до постійного розвитку і модифікацій, а сбме видозміни структури, зокрема її вдосконалення, і навіть в окремих випадках її зникнення. Цей процес у сучасній англійській мові в структурному та прагматичному розрізах простежується на прикладі лексичних одиниць, утворених через фрагментацію.

У роботі терміном фрагментація, який вперше ужив Ю. А. Зацний Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття: Автореф. дис.... доктора філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ, 1999. - С. 9., позначено словотвірний процес, внаслідок якого лексична одиниця втрачає певні елементи своєї структури, а залишена смислова частина функціонує як самостійна лексема. Термін “фрагментація” вважаємо доцільнішим, ніж “скорочення” або “абревіація”, оскільки він дає змогу відмежувати власне фрагментацію від еліпсису та семантичної конденсації.

Огляд праць із загальної теорії словотворення (V. Adams, L. Bauer, M. Halle, B. Hansen, L. Lipka, H. Marchand, P. Љtekauer, R. Stockwell & D. Minkova, И. Арнольд, Е. Кубрякова, А. Уфимцева, В. Заботкина) свідчить, що фрагментацію рідко вважають цінним і продуктивним засобом словотворення. У багатьох дослідженнях з питань фрагментації (J. Algeo, G. Cannon, D. Crystal, R. Devereux, D. Davy, W. Glowka, J. Green, H. Evans, A. Horton, N. Howe, M. Kelly, C. McCully, В. Борисов, Ю. Горшунов, A. Мурычева, M. Ярмашевич, И. Никанорова, Н. Алексеева, О. Мацько, О. Стишов) цей процес розглядають в контексті кінцевого впливу на мову, а сбме з позицій кількісної репрезентації в лексиконі або як властивість, притаманну термінологічним підсистемам. Натомість, вивчення найновіших тенденцій розвитку суспільства доводить, що жодна терміносистема не може функціонувати як ізольований набір елементів, оскільки обмін інформацією через засоби масової інформації (далі - ЗМІ) сприяє двобічній міграції лексики, і, отже, збагачує загальний вокабуляр. Надмірна увага до формалізованого опису структури фрагментованих лексичних одиниць (ФЛО) часто призводила до неврахування соціальних, мовно-когнітивних чинників їхньої появи та популярності й водночас до неуваги до прагматичних властивостей в медіадискурсі як одному з найпопулярніших і найпоширеніших видів суспільної комунікації. Це зумовило те, що фрагментацію розглядали як непродуктивний спосіб словотворення, що обслуговує дуже незначну частину мовленнєвих потреб носіїв мови.

Актуальність теми дослідження зумовлено, з одного боку, новизною досліджуваного матеріалу, велика частина якого входить до новоутворень 90-х років ХХ століття та початку ХХІ століття, з іншого - переміщенням уваги лінгвістів від нагромадження фактів про природу лексем до вивчення їх комунікативно-прагматичних особливостей, а, отже, потребою цілеспрямованого дослідження джерел і властивостей ФЛО з погляду лінгвопрагматики, соціолінгвістики та когнітивістики, а також теоретичним обґрунтуванням лінгвістичної закономірності фрагментації як процесу. Запропонована робота - це спроба проаналізувати і систематизувати ФЛО, довести, що вони виконують не лише роль економії мовних зусиль в номінативних функціях, а є повноправним засобом ілокуції та перлокуції.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку англійської мови”, яку розробляє кафедра англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка (шифр 39П, номер державної реєстрації 0103Н0011928). Тему затвердила Вчена Рада Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 19/5 від 26 травня 2004 р.

Мета дослідження полягає у визначенні джерел, способів, механізмів фрагментації та вивченні функціонально-прагматичних властивостей ФЛО в медіатекстах. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

уточнити терміносистему, пов'язану з фрагментацією та видами ФЛО;

дослідити джерела появи фрагментації в англійській мові;

встановити місце фрагментації в сучасних процесах словотворення і визначити зв'язок між ФЛО, оказіоналізмами, неологізмами й термінами;

визначити знакові властивості ФЛО та вплив цих властивостей на їх функціонування;

класифікувати чинники появи, лексикалізації і соціалізації ФЛО;

виявити усталені системні ознаки фонетико-графічної та морфемної структур ФЛО;

дослідити прагматичні властивості ФЛО та їх зв'язок із семантикою;

виділити та описати прагматичні функції ФЛО в різножанрових друкованих медіатекстах.

Об'єктом дослідження є ФЛО в друкованих медіатекстах.

Предмет дослідження становлять семіотичні, структурні та комунікативно-прагматичні властивості ФЛО.

Матеріалом дослідження слугували близько 3 400 ФЛО, отриманих методом вибірки з лексикографічних джерел та англомовних періодичних видань The Financial Times, The Times, The Guardian, The New York Times, The Independent, The Wall Street Journal, Newsweek, The Economist, здебільшого за 2002-2004 рр. Аналіз прагматико-функціональних властивостей ФЛО проводився в медіатекстах різних жанрів: аналітичні статті, коментарі, інтерв'ю, рекламні оголошення, анонси. Під час дослідження було використано 34 словники (тлумачних, етимологічних, спеціальних) та 8 словникових баз даних у мережі Інтернет.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених проблем та завдань у дисертації використано провідні принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані відповідно до нашої мети, і безпосередньо методи лінгвістичного дослідження: принцип системності, що передбачає вивчення об'єкта з погляду його внутрішньої структурної організації та його функціонування; описовий і контекстуально-ситуативний аналіз - для дослідження комунікативних особливостей ФЛО, виокремлення типологічних характеристик ФЛО, а також для аналізу функціонально-прагматичних особливостей ФЛО; кількісний аналіз - для встановлення відсоткового співвідношення між досліджуваними фактами структури та функціонування ФЛО; морфемний аналіз - для вивчення лінгвістичних передумов фрагментації; елементи контрастивного аналізу - щоб виявити міжмовні фреквенталії, пов'язані з фрагментацією; структурно-порівняльний метод - щоб зіставити різні способи фрагментації; діахронний метод - щоб вивчити фрагментацію на окремих синхронних зрізах розвитку англійської лексичної системи; лексикографічний та етимологічний прийоми використано, щоб проілюструвати семантико-прагматичну еволюцію ФЛО. Частину результатів було отримано за допомогою соціолінгвістичних методів під час усного опитування та анкетування серед носіїв мови (британців та американців), які відвідували Україну у 2000-2004 рр.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено системне та комплексне дослідження структури ФЛО в англомовних медіатекстах. Подано оновлене трактування фрагментації з погляду сучасної теорії словотворення, створено семіотичну концепцію ФЛО, яка визначає їх прагматичні властивості, а також формалізовано систему словотвірних моделей процесу фрагментації і просодичних закономірностей ФЛО. Зіставлено продуктивні види фрагментації, щоб виявити фреквенталії та універсалії; вперше проведено комплексний аналіз прагматичних функцій ФЛО в різних видах медіадискурсу в світлі оновленої теорії коду. Доведено залежності між мовно-когнітивними чинниками фрагментації та ймовірністю появи ФЛО, між довжиною ФЛО та її просодикою, між видом медіадискурсу і функцією ФЛО, між обсягом та видом тексту і кількістю ФЛО в ньому. Уперше використано метод кількісного аналізу для визначення співвідношення ФЛО певної довжини в лексиконі та в текстах і виявлення закономірностей їх графічної довжини порівняно з нормативними лексемами.

Теоретичне значення дисертації визначено її внеском у розроблення питань як англістики, так і загального мовознавства, а саме теорії мовного знака, яка доповнюється описом механізму змін в опосередкованому семантичному трикутнику й аналізом процесів лексикалізації. Теоретичні аспекти англійського словотворення збагачуються описом нових словотвірних моделей та суфіксоїдів у медіатекстах, а прагмалінгвістика доповнюється описом механізмів взаємодії прагматики та семантики слова в дискурсі мас-медіа. фрагментований лексичний одиниця словотворення

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можна використовувати в лекційних курсах із лексикології, історії мови, стилістики, спецкурсах із проблем англійського словотвору, соціолінгвістики та перекладу газетних текстів, а також у складанні підручників із лексикології, словників та посібників, зокрема з мови мас-медіа.

На захист виносяться такі основні положення:

ФЛО як елементи лексикону характеризуються більшим потенціалом до асоціації з окремим поняттям, ніж складне слово чи синтагма, оскільки не створюють мовцеві комунікативних перешкод щодо єдиного усталеного значення. Внутрішня форма ФЛО, за своєю сутністю, ближча до внутрішньої форми кореневої лексеми, оскільки виявляє високий рівень гнучкості або адаптивності до потреб мовців.

Серед чинників, що впливають на поширення ФЛО сучасної англійської мови, слід виділити мовно-когнітивні: економія зусиль, аналогія, номінативна унікальність; позамовні: науково-технологічний прогрес, зростання інтенсивності обміну інформацією, зсув літературної норми в бік мови мас-медіа, закон про авторські права, збереження конфіденційності інформації в текстах обмеженого користування.

Лінгвістичними підставами виокремлення залишуваної частини лексеми з метою утворення лексичних скорочень є смислова значущість морфеми або складу (90%), наголошеність цієї частини слова в прототипі (84%) та її фонетико-графічна виразність (20,5%). Виявлено залежність: що більше лінгвістичних підстав для скорочення накладаються на певній просодичній частині лексеми, то вища ймовірність її майбутнього скорочення. Дія усіх перелічених параметрів одночасно обов'язково спричинює появу лексичного скорочення. Значущість певного складу слова, яка стає підставою до скорочення, переважно силабічно корелює з давнім індоєвропейським коренем.

Суфіксоїдні моделі на -о, / І / та /?/ є мовними фреквенталіями які спостерігаємо в низці західноєвропейських мов. Найпоширеніша модель на -о. Новим суфіксоїдом для скорочень є -s. Накладання суфіксального способу та фрагментації свідчить про систематизацію лексичної групи скорочень за певними словотвірними моделями та за аналогією з іншими мовами. Існування цих моделей дає підстави стверджувати, що за ними може віртуально утворюватися велика частина скорочень.

Довжина ФЛО оптимально адаптована до комунікативних потреб у графічному плані, а сбме: ядро утворень і в лексиконі, і в текстах складається з двох-п'яти-елементних утворень, а в просодичному вимірі переважає канонічна форма CV та чіткі схеми розташування наголосу.

Потенційне прагнення створити унікальну ФЛО поступається реальним механізмам мовної економії, оскільки викликає появу омонімів, які у свою чергу є наслідком побудови зворотних акронімів, що сприяє лексикалізації ФЛО, або результатом взаємодії фрагментації та паронімічної атракції. Що більша морфемна структура слова, то ймовірніші оптимальні умови для його структурного стягнення з іншими словами через фрагментацію. Особливістю омонімії ФЛО є також збіг фонетичних структур декількох ФЛО, утворених від різних стандартних лексем. Використання однієї форми для декількох ФЛО підтверджує таку залежність: що коротша форма слова, то більше омонімічних зіткнень. Ця спільна форма є засобом закріплення ФЛО в лексиконі і дає поштовх для утворення своєрідних словотвірних парадигм.

Зміни в семантиці ФЛО аж до утворення власного набору смислів зумовлені їх специфічним уживанням та прагматичною наповненістю. Особливо важливим є закріплення за ФЛО певних прагматичних маркерів, які допомагають мовцям орієнтуватися під час комунікативного акту. Основним компонентом структури ФЛО є їх когнітивність, яка скеровує мовця в потрібне русло, створює можливості для повторного використання лексеми в певних комунікативних ситуаціях і сприяє закріпленню нових відтінків значення.

Фрагментовані лексеми поділяються на слова з інтенсіональними прагматичними компонентами (ідентифікуючі одиниці, які закодовують професійний параметр комунікантів - 90% ФЛО), слова з емотивними прагматичними компонентами (предикатні одиниці, які закодовують тональність мовленнєвої ситуації, наміри мовця і ситуативно обмежені у вживанні - 10%) і слова з імплікаційними прагматичними компонентами (ідентифікуючі або предикатні одиниці, які закодовують соціальний, віковий, статевий, етнічний параметри комунікантів, їх рольові стосунки).

Відповідно до сфери локалізації в медіадискурсі ФЛО виконують такі ключові функції: ідентифікатори, основною ознакою яких вважаємо відсутність у дискурсі експліцитних пояснень їх значення або повної форми. Наявні в певних видах текстів (заголовках і рекламі) атрактанти уваги інтенсифікують процеси розпізнавання і пов'язування звукового / зорового образу з денотатом через асоціацію із сигніфікатом повної форми. Оптимізатори спрощують громіздкі структури та полегшують сприйняття інформації. Ознакою належності ФЛО до класу оптимізаторів вважаємо її конвенційність та наявність експліцитних пояснень у тексті.

У певних типах медіадискурсу ФЛО можуть виконувати функцію евфемізації, яка є довільною і дещо спонтанною. З одного боку, довільність створення асоціацій не накладає жодних обмежень на мовотворчість, а тому стимулює виникнення нових ФЛО-евфемізмів. З іншого - відсутність семантичних зв'язків між старою та новою назвами утруднює створення асоціацій, а отже, і запам'ятовування таких лексичних одиниць. Зростання прагматичного ефекту ФЛО як евфемізмів автоматично призводить до зростання зусиль, потрібних для оброблення інформації.

Кількість ФЛО в певному тексті обернено пропорційна кількості слів у ньому. Вона значно менша у середніх (від 500 до 1000 слів) та великих (понад 1000 слів) за обсягом текстах, ніж у малих. Зростання динамізму повідомлення із зменшенням кількості слів у ньому вимагає від адресантів мінімальної довжини викладу з максимальним ефектом. ФЛО виступають одним із засобів оптимізації такого співвідношення, втілюючи принцип мінімуму форми при максимумі семантичного навантаження.

Особистий внесок автора. Висновки дисертації стали результатом індивідуально виконаного дослідження відповідно до поставленої мети та завдань. Усі етапи дослідження автор виконав самостійно.

Апробація результатів дисертації здійснювалась на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (24-26 листопада 2004 року, м. Чернівці), на Третій науковій конференції молодих учених (15-16 лютого 2005 року, м. Донецьк) та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2004).

Основні положення дисертації відображено в шести опублікованих працях (4 статті у фахових виданнях, 2 публікації у матеріалах і тезах конференцій). Загальний обсяг публікацій - 36 сторінок.

Обсяг та структура дисертації. Реферована робота складається зі Вступу, трьох Розділів, Висновків, Списку використаної літератури (237 позицій теоретичної літератури та 42 бібліографічних джерела) та додатків обсягом 13 сторінок з переліками ФЛО, утворених відповідно до певних моделей, взірцем анкети з відповідями, газетними статтями, обсяг яких не дозволяв подати їх у тексті. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них 188 сторінок основного тексту.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і наукову новизну, визначено мету і завдання дослідження, його теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, винесені на захист, описано методи дослідження і вказано джерела фактичного матеріалу.

У першому розділі “Фрагментація як продуктивний словотвірний процес у сучасній англійській мові” розглянуто питання термінології, історії фрагментації в англійській мові та проаналізовано місце фрагментації в словотворенні сучасної англійської мови. У п.1.1 подано загальний огляд парадигми термінів, що використовуються на позначення фрагментації. Зважаючи на суперечливість на неуніфікованість термінології, пропонуємо позначати лексеми, утворені через фрагментацію, як ФЛО. Пропонуємо робоче визначення, що ФЛО - це слово, утворене методом відкидання довільних частин вихідної лексичної одиниці чи фрази, відмінне від будь-якого цілого слова фрази або будь-якої складної лексичної одиниці, і яке належить до того ж граматичного класу, що і вихідна лексична одиниця, або виконує ту ж саму синтаксичну функцію, що і вихідна фраза. Умовно групу ФЛО поділяємо на абревіатури (формації з початкових літер одного або більше слів фрази (від кожного слова фрази можна брати більше однієї літери, але обов'язково в неперервній послідовності, у якій вони є у прототипі), які читаються відповідно до написання (або суцільно, або по літерах)) і лексичні скорочення (формації з неперервної послідовності звуків або літер однієї лексеми, утворені методом редукції її певних частин (морфем або складів) зі збереженням належності лексеми до певної частини мови). Отже, ми відмежовуємо лексичні скорочення (далі - просто скорочення) від зворотного словотворення (back formation), під час якого виникає одиниця іншого граматичного класу. До лексичних скорочень не залучено випадків відкидання одного слова і залишання іншого (closed captions < closed circuit captions або mobile < mobile phone), оскільки в таких випадках відбувається переосмислення залишених слів (субтитри в передачах для глухонімих > приховані субтитри) або залишене слово перебирає на себе функції опущеного (мобільний телефон > мобільний). Такі випадки ми відносимо до еліпсиса і не розглядаємо в запропонованій роботі.

Зважаючи на неоднорідність мовних одиниць, від яких утворені ФЛО, на підтвердження сбме лексемного статусу ФЛО у роботі наведено шість критеріїв визначення меж і статусу слова: 1) орфографічний; 2) семантичний; 3) просодичний; 4) морфологічний; 5) граматичний; 6) синтаксичний. Незалежно від статусу прототипу, ФЛО є лексемами за всіма критеріями (послідовність графем між двома проміжками, або репрезентація такої послідовності на морфемному рівні Lamb S. M. Segmentation // Proceedings of the National Symposium on Machine Translation. - New York, 1961. - С. 144.; лексикалізоване утворення з усталеним значенням, що виражає єдине поняття; відрізок мовлення між двома потенційними паузами з одним головним наголосом Stockwell R., Minkova D. English Words: History and Structure. - Cambridge: CUP, 2002. - С. 89. ; неподільне утворення з внутрішньою єдністю; одиниця, що належить до певного граматичного класу; одиниця, що внутрішньо стабільна (у плані послідовності морфемних компонентів), але із синтаксичного погляду позиційно рухома, тобто може мінятись місцями з іншими словами в реченні Lyons J. Introduction to Theoretical Linguistics. - Cambridge: CUP, 1968. - С. 203., а також функціонувати як мінімальне речення Arnold I. V. The English Word. - М.: Vysљaja Љkola, 1986. - С. 25.).

Вивчення мов у діахронії приводить до думки, що тенденція до економії мовних зусиль є універсальним явищем для індоєвропейських мов і засвідчує наявність деяких спільних процесів у їхній еволюції Помірко Р. С. Зредуковані форми слів у еволюції романських мов // Іноземна філологія. - 1993. - Вип. 105. - С. 3.. Фрагментацію як одну з реалізацій тенденції до економії мовних зусиль вважають “наймолодшим” способом словотворення, який набув широкого визнання в європейських мовах у ХХ ст. Однак уважний погляд на давні мови свідчить про те, що фрагментація на лексичному рівні сягає своїм корінням принаймні античних часів. Якщо відштовхуватись від припущення, що ФЛО відображають логіку, характерну для розвитку будь-якої національної мови, яка прагне до простоти мовного вираження і збереження його інформаційної значущості для цілей комунікації, можна стверджувати, що фрагментація первинно виникла тільки як засіб економії в писемності. В англійській мові ФЛО почали з'являтись в усному мовленні, а потім і в стилях письмового мовлення з XV ст.

У той час як процеси скорочення кінцівки слова характеризуються міжмовною типологічною спрямованістю, фрагментація елементів у середині й на початку слова зумовлена структурними особливостями кожної мови. В англійській мові це відобразилося в постійній редукції короткого ненаголошеного голосного або складу на початку слова (assize :: size, tend :: attend), редукції ненаголошених голосних на граматичному рівні (nжs < ne wжs (`was not'), nolde < ne wolde (`did not wish')) та синкопуванні приголосних звуків і цілих складів (ha'p'orth < halfpennyworth, fancy < fantasy). Регулярне поповнення вокабуляру завдяки апокопі почалося від XVI ст., а до 70-90-х років ХХ ст. апокопні скорочення стали одним з продуктивних способів утворення неологізмів і сленгу (понад 14% усіх неологізмів в англійській мові сьогодні утворюються за способом апокопи). Створення абревіатур почалося порівняно недавно, а в діахронії пояснюється технологічним прогресом, мовною економією та підвищенням інтенсивності обміну інформацією.

Продуктивність фрагментації ставлять під сумнів багато мовознавців, і з цим частково можна погодитись, оскільки на тлі тієї кількості неологізмів, що утворюються через деривацію або словоскладання (30 і 41% відповідно) 10% фрагментованих лексичних одиниць не створюють враження панівної тенденції. Однак якщо порівняти ці показники з даними початку ХХ ст., то виявиться, що кількість ФЛО зросла за цей період майже в 20 разів Bauer L. English Word-Formation. - Cambridge: Cambridge University Press, 1983. - С. 239., а фрагментація стала продуктивним і - що важливо - регулярним способом утворення морфологічних неологізмів.

Другу частину першого розділу присвячено дослідженню основних семіотичних властивостей ФЛО та процесів, що сприяють їх появі та закріпленню в мові. З семіотичного погляду ФЛО є словами з нестандартними властивостями завдяки особливостям семантичного трикутника Оґдена - Ричардса. На схемі

зв'язок слова (звукового образу) і з денотатом, і з сигніфікатом прямий і нічим не опосередкований. Натомість у ФЛО цей зв'язок - опосередкований. Ланкою, що сполучає таку лексичну одиницю з її денотатом і сигніфікатом, є інша лексична одиниця або їх група. Опосередкованість семантичного трикутника призводить до специфічного асиметричного дуалізму, який у ФЛО виявляється здебільшого в лексичній омонімії, що виникає внаслідок відображення різних понять через одну і ту саму форму (cert: certificate, certain / certainty; comp: computation, computer, competition, compositor).

До інших семіотичних характеристик ФЛО ми віднесли стабільність у мові та мінливість у мовленні (U.S.A. :: USA; NАТO :: Nаto; UFO /`ju:f?х/ :: /,ju: ef `?х /) і необмеженість виражальних можливостей (Keep It Simple and Short > KISS > Keep It Simple, Stupid). За необмеженістю виражальних можливостей ФЛО випереджають стандартні лексеми, діючи згідно із законами мовної економії, коли одна форма передає максимальну кількість значень відповідно до наміру мовця. До можливих незручностей можна віднести непідготованість адресата і, відповідно, його комунікативну невдачу, оскільки що менший в інтерпретатора знака обсяг знань про середовище, у якому здійснюється мовленнєво-мисленнєва діяльність адресанта знака, то меншу кількість смислових імплікацій цей знак може викликати Кравченко А. В. Классификация знаков и проблема взаимосвязи языка и знания // Вопросы языкознания. - 1999. - № 6. - С. 11..

Важливими характеристиками ФЛО є також їхня прагматична глибина (здатність конденсувати інформацію, передавати оцінку та мобілізувати дешифрувальні здібності інтерпретатора), продуктивність у взаємодії з іншими словами (вплив певних ФЛО при виборі словотвірних моделей), можливість неситуативного використання (“міграція” спеціалізованих ФЛО в категорію загальновживаної лексики: хімічні терміни TNT і DDT, фізичні терміни laser, AC/DC, науково-технічні CD, DVD, DOS, comp), здатність передавати абстрактне значення (FUD < Fear, Uncertainty, Doubt - абстрактне поняття рекламної політики). Окремо відзначено первинну фонетичну невмотивованість ФЛО згідно загальної теорії вмотивованості лексем С. Ульмана Ullmann, S. The Principles of Semantics. - Glasgow: Blackwell 1957. - С. 86-90.. Очевидно, що морфологічна вмотивованість у ФЛО здебільшого відсутня, оскільки багато з них утворюються методом відкидання довільних частин прототипу. Можна припускати, що ФЛО, які вступають в омонімічні зв'язки з нормативними лексемами, можуть набувати семантичної вмотивованості завдяки метафоричному ужитку, базованому на подібності функцій, зовнішнього вигляду або принципу внутрішнього влаштування (basic “базовий” > BASIC “мова програмування, яка дає базові знання”). Фонетична вмотивованість частково присутня у ФЛО на зразок info, detox, demob, де залишена частина достатньо довга і значуща, щоб створити фонетичну асоціацію, але не з позначуваним поняттям, а зі словом-прототипом (information, detoxication, demobilisation відповідно). Здебільшого ФЛО характеризуються умовним зв'язком між фонетичною і морфологічною структурою та своїм значенням. Оскільки немає помітних у синхронному розрізі причин того, чому кожна окрема ФЛО має саме таке фонетичне оформлення або морфологічну структуру, можемо стверджувати, що ФЛО належать до невмотивованих лексем.

Серед чинників поширення ФЛО ми виділили позамовні та мовно-когнітивні. До позамовних причин було віднесено науково-технологічний прогрес, дедалі вищу інтенсивність обміну інформацією як наслідок науково-технологічного прогресу, вплив ЗМІ на мовні норми, закон про авторські права, збереження конфіденційності інформації. До мовно-когнітивних чинників поширення ФЛО ми зарахували номінативну унікальність ФЛО, які називають нове явище новим словесним символом, що само собою є реалізацією прагнення створити ідеальну семіотичну систему і є реакцією на асиметричний дуалізм мовного знака. Важливе місце займає мовна економія. Процес фрагментації громіздких нормативних лексем добре вписується в лінгвостатистичну закономірність Зіпфа - Флеша: що слово частотніше, то воно коротше, а також в тенденції до обмеження оперативної пам'яті людини (межа - нелогічна послідовність із семи елементів) та обмеження складності мовних одиниць. Нарешті, аналогія, що як психолінгвістичне явище простежується на всіх рівнях вивчення та оперування мови, найбільш експліцитна на словотвірному рівні, зокрема під час фрагментації. При цьому нові ФЛО створюються і за певними моделями (BBC, ABC, NBC, CBC - трискладові назви телекомпаній), і за зразком конкретного слова (high-tech - low-tech, yuppie - buppie - guppie, DJ / deejay - VJ / veejay).

Отже, визначено, що серед мовно-когнітивних чинників поширення фрагментованих лексичних одиниць основну роль відіграє взаємодія законів мовної економії та аналогії, а також номінативна унікальність ФЛО. Все ж, стверджуємо, що причини виникнення і поширення ФЛО не слід шукати в якійсь одній площині, мовній чи позамовній. Ці причини полягають також у взаємодії різноманітних соціальних та лінгвопсихологічних чинників, які тісно переплітаються в лінгвальному досвіді мовців.

Освоєність ФЛО, ступінь їх загальновідомості є динамічним аспектом їх лексикалізації, оскільки навіть окремі графічні скорочення за умови їх типовості та поширеності можуть стати лексичними одиницями мови. Лексикалізація, тобто набуття стійких ознак слова, по-різному відображається на конкретній ФЛО. Мовознавці виділяють такі її стадії, як поширення слова серед носіїв мови, фіксація на письмі, прийняття слова колективом мовців, набуття навичок адекватного вживання слова (комунікативно-прагматична компетенція носіїв мови) Левицкий А. Э. Особенности конвенционализации функционально переориентированных образований (на материале современного английского языка) // Вісник Харківського державного ун-ту. Серія: Романо-германська філологія. - 1999. - № 430. - С. 71.. Відштовхуючись від цього поділу, виділяємо такі стадії розвитку та модифікації ФЛО: поява нового поняття (не обов'язкова), утворення (нової) описової структури / лексеми (співвідноситься з процесом соціалізації), поява ФЛО (дія закономірності Зіпфа - Флеша: що простіша структура неологізма, то більше шансів у нього бути прийнятим мовою), її часткова лексикалізація (пошук оптимальної форми, фіксація наголосу та потрібні фонетичні зміни), утворення власного семантичного трикутника (переосмислення ФЛО і виникнення нового сигніфікату), повна лексикалізація (написання малими літерами, узгодження написання та вимови). На останній стадії лексикалізації ФЛО входить до лексичної системи мови і вступає в системні зв'язки з іншими елементами вокабуляру. Одночасно відбувається реалізація закономірності Зіпфа - Гердана: що слово частотніше, то воно багатовалентніше. Прикладом фрагментованої лексичної одиниці, яка пройшла всі стадії лексикалізації, є слово laser. Точкою його перетворення на стандартну лексему слід вважати момент закінчення формування образу-сигніфікату у свідомості мовця (“потужний промінь”). Цей образ не відображає фахового сприйняття абревіатури, проте навряд чи доцільно стверджувати, що сигніфікат слова несе в собі мовну вмотивованість. Радше, вмотивованість є властивістю сигніфікату як результат його відповідності значенню, а сам сигніфікат - основою вмотивованості лексеми Кияк Т. Р. О “внутренней форме” лексических единиц // Вопросы языкознания. - 1987. - № 3. - С. 65.. Існує немало прикладів незбіжності внутрішньої форми і вмотивованості в різних терміносферах мови науки і техніки, а отже, цілком виправданим є створення “нефахових” сигніфікатів ФЛО, у яких від самого початку буде закладена “неправильна” вмотивованість внутрішньої форми.

Описана схема лексикалізації ФЛО-неологізмів не є явищем спонтанним чи хаотичним, а є результатом оптимізації когнітивних процесів. Якщо проводити паралелі з актом номінації, то лексикалізація є певною мірою зворотним процесом. У процесах номінації об'єкта виділяють ознаку, яка творить основу найменування, тобто діє схема “ознака > назва”, тоді як під час лексикалізації визначається ознака, яка вже лежить в основі найменування, тобто діє схема “назва > ознака”, оскільки ФЛО, як і будь-які інші лексеми, - це “штучні мовні знаки, вторинні, створювані скороченим типізованим зображенням, але не самого позначуваного явища..., а тільки якоїсь його релевантної ознаки” Ибраев Л. И. Надзнаковость языка // Вопросы языкознания. - 1981. - № 1. - C. 34..

У розділі 2 “Структурні особливості фрагментованих лексичних одиниць” розглянуто моделі утворення скорочень, проаналізовано їх графічну та просодичну реалізацію і графіко-фонетичні альтернації, простежено вплив омонімії на лексикалізацію ФЛО, визначено основні граматичні характеристики ФЛО.

Фрагментовані лексеми характеризуються системністю та впорядкованістю в різних аспектах: структурному, графічному, графіко-фонетичному, просодичному, граматичному.

У структурному аспекті ФЛО відзначаються чіткими критеріями добору складників для лексичних скорочень: 1) значущість морфеми / морфем або складу / складів (perm < permanent); 2) наголошеність залишеного елемента в прототипі (vet < veteran); 3) фонетико-графічна виразність (demo). З 570 простих скорочень 512 (? 90%) було утворено під впливом параметра значущості (початок слова або морфема), 479 (84%) - під впливом параметра наголосу; 414 простих скорочень було утворено за спільної дії параметрів значущості та наголошеності, з них 117 (20,5%), на нашу думку, було утворено з використанням інгерентних елементів експресивності (Рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Участь трьох параметрів в утворенні скорочень

З іншого боку, жодне з досліджуваних скорочень не було утворене без прямої дії хоча б одного із зазначених параметрів. Тому можна зробити висновок: що більше лінгвістичних підстав до скорочення накладаються на певній частині лексеми, то вищою є ймовірність її майбутнього скорочення. Можна також стверджувати, що дія усіх параметрів одночасно обов'язково призведе до скорочення.

Заслуговує на увагу домінуванням моделі початкових літер кожного компонента словосполучення при утворенні абревіатур. Однією з причин цього може бути прагнення мовців до створення унікальних утворень, несхожих на інші, але використовуючи типові моделі, зрозумілі іншим мовцям. Можна припускати: що більше графічних елементів в утворенні, то більша ймовірність унікальності його форми та звучання. Використання початкових літер більшої кількості слів або більшої кількості літер кожного слова допомагає також надати абревіатурі “читабельного” вигляду. Ймовірність фонетичних зіткнень таких абревіатур із нормативними лексемами невелика, оскільки мовці мають практично необмежені можливості варіювання форми абревіатури. Омонімія можлива лише у разі навмисного використання існуючих звукових комплексів.

Серед структурних особливостей ФЛО відзначимо також використання фреквентальних суфіксоїдів та словотвірних моделей (на -о (curio < curiosity, info < information) - 15,4%; на /і/ (brolly < umbrella; Paki < Pakinstani) - 14,4%; на -s (hols < holidays, undies < underclothes) - 5% та на [?] (gator < alligator, saggar < safeguard) - 2,8%) і накладання суфіксального способу та фрагментації (14%).

У графічному аспекті, з одного боку, ФЛО характеризуються мінливістю орфографічної репрезентації (дублювання письмових форм; нечіткість правил написання та їх варіантність), а з іншого - закономірністю графічної довжини (домінування абревіатур з довжиною дві-чотири літери та лексичних скорочень довжиною три-п'ять літер і в лексиконі, і в текстах; дія критерію максимально звуженого семантичного поля вибору - максимум семантичного навантаження при мінімумі форми). Зіставивши довжину всіх ФЛО та нормативних лексем в текстах (рис.2), ми виявили, що лексеми довжиною дві-п'ять літер становлять основний масив і серед ФЛО, і серед стандартних лексем, але у ФЛО спостерігається домінування сбме таких утворень (разом 97,8%), а у нормативних лексем зсув у бік коротких слів не такий різкий (разом 63%).

У графіко-фонетичному аспекті ФЛО характеризуються прямо пропорційною залежністю між довжиною утворення і ймовірністю його суцільного читання та унікальності форми. Існує також перевага чинників мовної економії (не більше семи знаків для звукової абревіатури і не більше чотирьох знаків для алфавітизму) над прагненням створити унікальну лексему, що виражається у виборі звукових комплексів, які уже є, замість потенційно унікальних. Наслідком цього є поява омографів, омофонів серед фрагментованих і нормативних лексем. Омонімія може бути і наслідком побудови зворотних акронімів, що сприяє повній лексикалізації ФЛО, і результатом взаємодії фрагментації та паронімічної атракції, ймовірність якої вища, якщо більша морфемна структура слова. Значний вплив тут також має сильна внутрішньомовна аналогія, яка є інтегрувальним чинником багатьох звукових змін на зразок лексем, які уже функціонують. Особливістю омонімії ФЛО є також збіг фонетичних структур, утворених від різних стандартних лексем (veteran; veterinary > vet). У подібних випадках стандартної лексеми, з якою такі скорочення могли б корелювати, часто просто не існує. Використання однієї форми для декількох ФЛО підтверджує залежність: що коротша форма слова, то більше омонімічних зіткнень. Ця спільна форма виступає засобом закріплення ФЛО в лексиконі.

Рівень вступання в омонімічні зв'язки зі стандартними лексемами в звукових абревіатур вищий, ніж у скорочень, а в алфавітизмів високий рівень омонімії всередині групи (PC, ААА). Відносну малопоширеність омонімії серед скорочень (26% проти 45% у абревіатур) можна пояснити відсутністю негайної потреби їх лексикалізації, оскільки від самого початку свого існування вони схожі на звичайні лексеми. До того ж, якщо в абревіатур, які записують великими літерами, будь-який збіг зі стандартною лексемою призведе до інтенсифікації експресивності та полегшення запам'ятовування, то в скорочень втрата оригінальності форми ставить під сумнів потрібність такого утворення. Що стосується загальних показників вступання ФЛО в омонімічні зв'язки, то в загальному близько 12% ФЛО мають омоніми серед звичайних лексем, а, отже, мають змогу запозичувати від них звукову форму, що, безперечно, сприяє швидкій адаптації таких ФЛО в мові та мовленні.

Серед просодичних особливостей ФЛО зазначимо такі: а) впорядковане розміщення наголосу в двоскладових силабічних скороченнях, в алфавітизмах, у звукових абревіатурах та в змішаних утвореннях; б) домінування алфавітизмів із чітким чергуванням голосних і приголосних звуків; в) мала частка утворень тільки з голосних; г) пріоритетність одно - і двоскладових звукових абревіатур; д) наслідування вимови звукових абревіатур з попередніх синхронних зрізів для утворення похідних назв; е) продуктивність просодичної моделі звукових абревіатур, яка може утворювати своєрідні просодичні ланцюжки ФЛО; є) відсутність редукції голосного в закритому ненаголошеному складі звукових абревіатур; ж) фонетична адаптація іншомовних запозичень відповідно до моделі: “сильно наголошений склад - ненаголошений/слабо наголошений склад”.

У граматичному аспекті група ФЛО характеризується домінуванням іменників, схильністю прикметників до конверсії в іменник або втрати значення прикметника, переходом ФЛО до класу дієслів на основі семантики ФЛО-іменника, паралельною фрагментацію, збігом форм, утворених від близьких за семантикою, але різних за формою та граматичною належністю лексем-прототипів.

У розділі 3 “Прагматичні характеристики фрагментованих лексичних одиниць” подано прагматичну диференціацію ФЛО, вивчено прагматико-семантичні кореляції ФЛО з нормативними прототипами, встановлено співвідношення семантичної та прагматичної варіативності ФЛО, визначено й описано основні та другорядні прагматичні функції ФЛО в медіадискурсі.

Адекватний вибір фрагментованих лексем в медіадискурсі диктується ієрархією параметрів, що визначають статус адресанта і адресата, зокрема соціальною належністю, професійними інтересами, їхнім рівнем освіти тощо. Прагматичні компоненти закодовані в усіх аспектах семантичної структури ФЛО (інтенсіоналі, імплікаціоналі та емоціоналі). Водночас семантика поступається пріоритетністю прагматичній маркованості ФЛО, яка скеровує мовця в потрібне русло, створює можливості для повторного використання лексеми в певній ситуації та сприяє закріпленню нових значеннєвих елементів, які виникають під час акту комунікації. Прагматичний потенціал ФЛО знаходить своє вираження в модифікації функціональної маркованості лексеми, у впливі змін прагматики на семантику, у різнопланових процесах видозміни оцінності предикатних одиниць.

Функціональна варіативність за напрямом детермінологізації найбільш продуктивна серед ФЛО. На семантичному рівні детермінологізація корелює з розширенням значення. Це відбувається з ФЛО ідентифікуючого типу, які втрачають професійну маркованість в медіатекстах. Можна стверджувати, що в мові мас-медіа в певних ситуаціях лексичне оточення, в якому вживається детермінологізована ФЛО, впливає на її семантичну структуру і, таким чином, усуває обмеження на вживання слова та впливає на його прагматичну структуру в бік її детермінологізації. Детермінологізація підтверджує тенденцію до інтеграції мовних одиниць з різноманітних прошарків лексики за загальнолітературним стандартом. Значну роль в цьому процесі відіграють ЗМІ.

Варіювання ФЛО можливе на рівні окремих значеннєвостей з амбівалентною прагматичною оцінкою. Це передусім стосується одиниць, залежних від соціуму. Залежно від того, хто вживає соціолектну форму - носій соціолекту чи представник панівної культури, - соціально маркована амбівалентна значеннєвість матиме позитивну або негативну оцінку (yuppie, woopie, GLAM, dink). Всередині груп оцінка має позитивний характер, і це пов'язано з розбіжністю соціальних цінностей різних соціальних груп. На рівні глибинних семантичних процесів подібна амбівалентність корелює з енантіосемією. З погляду семантики, амбівалентність притаманна предикатним ФЛО.

Оскільки лексика негативної оцінки кожної мови в кількісному відношенні значно переважає лексику позитивної оцінки, серед процесів зміни емоціоналу ФЛО переважає пейорація. Меліорація та централізація відбуваються рідше і стосуються випадків евфемізації. Окремі випадки енантіосемії свідчать про двовекторність прагматико-семантичних впливів між ФЛО та їх прототипами. У цій ситуації цікавим з когнітивного погляду є зафіксування в словнику Macmillan нового позитивного значення лексеми fanatic {someone who likes a sport or activity very much} поряд зі старим негативним {someone who has very strong religious or political beliefs that often make them behave in an unreasonable way}. Вочевидь, часткова енантіосемія нормативної лексеми відбулась за безпосередньої участі ФЛО fan {someone who likes watching or listening to something or who admires a famous or important person very much}, що свідчить про двовекторність прагматико-семантичних впливів між ФЛО та їх прототипами (fanatic {-} fan {+}) і можливість подальших змін (наприклад, пейоризації значення fan).

Внутрішня форма ФЛО за своєю сутністю ближча до внутрішньої форми кореневої лексеми, оскільки виявляє високий рівень гнучкості або адаптивності до потреб мовців. Часто не володіючи експліцитністю внаслідок незрозумілості значній кількості комунікантів, сигніфікат ФЛО набуває суб'єктивного характеру, і відображається у свідомості різних мовців по-різному. Так виникає очевидний парадокс: дві лексичні одиниці, які є формами одна одної та позначають один і той самий денотат, мають різнотипні сигніфікати (повна форма - консервативно-об'єктивний, фрагментована - адаптивно-суб'єктивний). Набуття сигніфікатом фрагментованої лексеми об'єктивності та консерватизму внаслідок лексикалізації призводить до втрати прагматичних характеристик, а це змушує комунікантів вдаватись до пошуків нових експресивніших засобів передавання прагматичного навантаження, які позначатимуть ті ж самі предмети або явища, що сприяє появі нових експресивніших ФЛО. Узагальнено цей процес можна зобразити так: