Комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті на матеріалі науково-технічної літератури

7. Семантико-синтаксичний аналіз сконденсованих структур дав змогу зробити висновки про те, що вони відіграють важливу роль і в процесі породження, і в процесі сприймання наукового тексту. Під час створення тексту сконденсовані структури використовуються як засоби зв'язку, які забезпечують єдність думки. Водночас вони полегшують процес сприймання тексту реципієнтом завдяки згортанню вторинної інформації, яка виступає допоміжною щодо інформації, релевантної для усвідомлення змісту повідомлення. Раціональне спілкування можливе лише на оптимальному рівні згортання: при зайвому згортанні повідомлення стає незрозумілим споживачеві інформації, а при зайвому розгортанні - "нудним", тривіальним, у результаті чого ступінь сприйняття інформації знижується. Отже, комунікативне призначення конденсованих структур полягає насамперед в оптимізації процесу передачі інформації від автора до читача.

8. Кількісно-якісний аналіз функціонування односкладних речень у сучасних наукових текстах засвідчує, що зазначені конструкції виконують ряд важливих комунікативних функцій, які оптимізують спілкування в науковій сфері, забезпечуючи тим самим повну реалізацію когнітивної функції. Односкладні речення відіграють помітну роль і в процесі породження, і в процесі сприймання наукових текстів. Текстотвірна функція полягає в забезпеченні цілісності і зв'язності наукового викладу. Завдяки досліджуваним структурам тексти набувають когнітивної (а отже й комунікативної) переконливості. Належним чином залучаючи односкладні речення до наукового викладу, автор сприяє досягненню взаєморозуміння з потенційним читачем.

З боку реципієнта - тобто з погляду сприймання наукового тексту - значущість односкладних речень надзвичайно велика. Ці структури організовують сам процес сприймання інформації й керують цим процесом. Вони зацікавлюють читача повідомленням; активізують і підтримують увагу під час сприймання; акцентують основні моменти змісту, допомагаючи читачеві зорієнтуватися в інформації; спрямовують увагу читача на об'єкт або дію, усуваючи з викладу суб'єкт. Високий ступінь абстраговано-узагальненості, що її забезпечують, зокрема, й односкладні речення, відповідає вимогам наукового стилю. Водночас односкладні конструкції забезпечують наочність викладу, тим самим забезпечуючи адекватне усвідомлення інформації. Односкладні речення лінійно організовують мовлення, полегшуючи читачеві сприймання і розуміння написаного.

Успіх у спілкуванні, здійснюваному через посередництво тексту (а саме цей різновид комунікації характерний для наукової сфери), великою мірою залежить від того, які стосунки встановлюються між автором і читачем, зокрема, від того, наскільки толерантно ставиться автор до читача, як він залучає читача до діалогу тощо. До комунікативних функцій односкладних речень у науковому тексті належить вираження некатегоричності викладу, забезпечення діалогічності наукового стилю, спонукання до спільних дій.

Належно реалізована комунікативна функція забезпечує втілення основної для наукової сфери функції - когнітивної. Як показали дослідження, односкладні речення збільшують інформативність тексту, компресовано відображаючи зміст; оформляють велику кількість додаткових повідомлень (уточнювальних, довідкових), які формують наукову картину світу. Когнітивно-комунікативний потенціал односкладних речень полягає й у тому, що вони передають співвідношення між явищами дійсності - одночасність і одноактність дій; протиставлення тощо, а отже, допомагають сформувати науково обґрунтовані уявлення про навколишній світ, виробити адекватну до реальної дійсності систему наукового знання.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Синтаксичні засоби вираження безсуб'єктності в українських науково-технічних текстах // Гуманітарний вісник. Серія іноземна філологія (проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). - Черкаси: ЧІТІ, 1999. - Число третє. - С. 112-116.

2. Національна специфіка наукового стилю української мови (на матеріалі синтаксичних конструкцій) // Гуманітарний вісник. Серія “Іноземна філологія”. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - Число 6. - С. 146-149.

3. Комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті // Українська мова та література.- 2002.- Число 47.- С.12-15.

4. Синтаксические нормы научной речи в условиях билингвизма // Dyskurs naukowy: tradycja i zmiana. - Opole, 1999. - S. 249-255.

5. Особливості використання термінологічної і загальновживаної лексики в українських науково-технічних текстах // Зб. статей аспірантів і здобувачів ЧІТІ. - Черкаси, 1996. - С. 35-39.

6. Лексико-стилістичні особливості українських науково-технічних текстів // Матеріали наук. конф. “Українська мова: з минулого в майбутнє”. - К.: Інститут укр. мови НАНУ, 1998. - С. 144-146.

7. Вплив білінгвізму на засвоєння студентами норм сучасної української літературної мови // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Соціально-педагогічне забезпечення гуманітарної освіти спеціаліста технічного профілю”. Част. 2. - Черкаси: Відлуння, 1999. - С. 70-75.

8. Роль неозначено-особових речень в адекватному фіксуванні результатів наукового пізнання // Тези 9-ої Всеукр. наук. філол. конф. “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 117-118.

АНОТАЦІЯ

Кухарєва В.І. Комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті (на матеріалі науково-технічної літератури).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова.- Інститут української мови НАН України. Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню комунікативного потенціалу односкладних речень у науковому тексті. У дослідженні на основі широкого фактичного матеріалу виявлено сукупність речень, які відзначаються найбільшим комунікативним навантаженням під час спілкування науковців. Визначено специфіку однорідності як типу сегментного ускладнення структури односкладного речення. З'ясовано комунікативні функції вставних і вставлених конструкцій у структурі односкладних речень. Показано механізм монолінгвістичого відновлення логіко-граматичного суб'єкта під час редагування українських науково-технічних текстів. Установлено комунікативну роль компресії в усуненні інформаційної надлишковості під час спілкування в науково-технічній сфері. Результати дослідження можуть бути використані у процесі створення підручників і посібників зі стилістики та синтаксису, а також для підготовки курсу лекцій з української мови на факультетах негуманітарного профілю.

Ключові слова: комунікативний потенціал, односкладні речення, науково-технічний текст, абстраговано-узагальненість наукової мови, науковий стиль.

АННОТАЦИЯ

Кухарева В.И. Коммуникативный потенциал односоставных предложений в научном тексте (на материале научно-технической литературы).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык.- Институт украинского языка НАН Украины. Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению коммуникативного потенциала односоставных предложений в научном тексте. На основе широкого фактического материала исследованы предложения, отличающиеся наибольшей коммуникативной нагрузкой при общении в научной сфере. Исследование показало, что проанализированные синтаксические конструкции играют важную роль в развертывании дискурса соответственно требованиям общения в научной сфере. Установлено, что определенно-личные (в том числе обобщенно-личные) предложения активизируют внимание читателя, обеспечивают наочность изложения. Неопределенно-личные конструкции концентрируют внимание реципиента на основных моментах содержания. Коммуникативное предназначение предикативных форм на -но, -то заключается в том, что они исключают из изложения субъект действия, направляют внимание читателя на объект или действие, выражают некатегоричность изложения. Инфинитивные предложения активизируют внимание читателя, выражают диалогичность научной речи, а также призыв к действию. Специфическую роль играют в научном тексте и номинативные конструкции. Они выполняют когнитивно-коммуникативную функцию - помогают реципиентам сформировать адекватную реальной действительности систему научного знания. В диссертации рассмотрен также вопрос о жанрах научного стиля. Проведен статистический анализ научных текстов разных жанров.

В диссертационной работе показана коммуникативная роль осложнения односоставных предложений в научном стиле. На материале современных научных текстов доказано, что разные виды осложнения (однородность, обособление, вставные и вводные конструкции) имеют значительный коммуникативный потенциал. Специфика коммуникативной организации односоставных предложений с осложнениями разных типов заключаются в том, что в них объединяется, с одной стороны, оптимальная для восприятия и понимания синтаксическая структура, а с другой стороны, однородные члены предложения, обособленные, а также вставные и вводные конструкции обеспечивают реализацию когнитивного составляющего процесса общения, а именно - дают возможность передать научное знание во всех его деталях и аспектах.

В диссертации проанализированы также неполные конструкции. Доказано, что они не характерны для научного стиля. Существенную коммуникативную нагрузку имеет только логико-грамматический эллипсис. Описаны сконденсированные структуры и изучен их коммуникативный потенциал. Семантико-синтаксический анализ таких структур дал возможность сделать выводы о том, что они играют важную роль и в процессе создания, и в процессе восприятия научного текста. При создании текста сконденсированные структуры используются как средства связи, которые обеспечивают единство мысли. Доказано, что коммуникативное назначение этих структур заключается прежде всего в оптимизации процесса передачи информации от автора к читателю.

Количественно-качественный анализ функционирования односоставных предложений в научных текстах свидетельствует, что данные конструкции выполняют ряд важных коммуникативных функций, которые оптимизируют общение в научной сфере, обеспечивая тем самым полную реализацию когнитивной функции. Благодаря исследованным структурам тексты приобретают когнитивную убедительность. Должным образом используя односоставные предложения в научном изложении, автор способствует достижению взаимопонимания с потенциальным читателем.

Односоставные предложения играют важную роль в восприятии научного текста. Эти структуры организуют сам процесс восприятия информации и управляют этим процессом. Односоставные конструкции обеспечивают также наочность изложения, а тем самым и адекватное осознание информации.

Должным образом реализованная коммуникативная функция обеспечивает воплощение основной для научной сферы функции - когнитивной. Как показало исследование, односоставные предложения увеличивают информативность текста, компрессированно отражая содержание; оформляют большое количество дополнительных сообщений, которые формируют научную картину мира. Когнитивно-коммуникативный потенциал односоставных предложений заключается и в том, что они передают соотношения между явлениями действительности - одновременность и одноактность действий; противопоставления. Таким образом, односоставные предложения помогают сформировать научно обоснованные представления об окружающем мире, выработать адекватную реальной действительности систему научного знания.

Иллюстративный материал можно использовать для создания учебных пособий по стилистике и синтаксису, для разработки курса лекций по украинскому языку на факультетах негуманитарного профиля.

Ключевые слова: коммуникативный потенциал, односоставные предложения, научно-технический текст, отвлеченно-обобщенность научной речи, научный стиль.

ANNOTATION

Kukhareva V.I. A communicative potential of the monosyllabic sentences in a scientific text (on the material of scientific and technical literature). - Manuscript.

Dissertation presented for candidate academic degree in philology, speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. Institute of Ukrainian language of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2003.

This dissertation is devoted to the study of a communicative potential of the monosyllabic sentences in a scientific text. The whole complex of the sentences which are determined by the most communicative loading during scientists' communication are discovered on the basis of a wide factual material. A specific character of a homogeneity as a type of a segmental complication of the structure of a monosyllabic sentence is determined. Some communicative functions of the introductory constructions of the monosyllabic sentences are cleared up. A mechanism of a monolinguistic renewal of a logical and grammatical subject during editing of the Ukrainian scientific and technical texts are shown. A communicative role of a compression in a removal of information redundancy during a communication in a scientific and technical sphere is ascertained. The results of this investigation may be used in a process of the preparation of some textbooks and training appliances in stylistics and syntax and also for the preparation of a course of the lectures in the Ukrainian language an the faculties of the non-humanitarian profile.

Key words: communicative potential, monosyllabic sentences, scientific and technical text, abstract generalization of scientific language, scientific style.

Размещено на Allbest.ru