Проблема реконструкції мови трипільської культури

В українській мові трипільський субстрат (на рівні лексики й фонетичних рис) функціонує як набір реліктових елементів певної системи, що виявляється, серед іншого, в особливому символічному сприйнятті відповідної лексики носіями мови (голуб, кінь, могила, співати тощо) й фонетичних особливостей (“милозвучність”). Системне функціонування трипільського субстрату показано на прикладі поетичних творів Тараса Шевченка, близьких до фольклорних текстів.

Таким чином, спроба реконструкції мови трипільської культури за допомогою цілого комплексу джерел і методів дозволяє твердити, що мова трипільської культури - той доіндоєвропейський субстратний компонент слов'янських мов, який відрізняє слов'янські мови від інших індоєвропейських і зближує їх із давнім субстратом Східного Середземномор'я. Визначено не лише комплекс загальних назв (переважно загальнослов'янських), для яких вірогідним є походження з трипільського субстрату, а й комплекс елементів української (частково також східнослов'янської та праслов'янської) ономастики, які з великою вірогідністю можуть бути віднесені до того самого субстрату. Визначено (на матеріалі праслов'янської й української мов) вірогідні риси фонетичної й морфологічної типології мовного субстрату, який ототожнюється з мовою носіїв трипільської культури.

Можуть бути визначені перспективи дальших досліджень:

з'ясування походження низки українських і праслов'янських слів без етимології;

дослідження історії балто-слов'янських мовних стосунків у світлі теорії виокремлення слов'янських мов передусім унаслідок засвоєння доіндоєвропейського субстрату;

вивчення проблеми трипільської писемності;

комплексне порівняльне дослідження доіндоєвропейських субстратів слов'янських і грецької мов із дошумерським субстратом, який має аналогічну типологічну характеристику (відкритоскладовість);

вивчення неетимологізованої української ономастики (передусім гідронімії) в порівнянні з неетимологізованою західноєвропейською (з точки зору можливих зв'язків трипільської культури з західноєвропейськими);

розширення сфери застосування розроблених у дисертації методів мовної інтерпретації мистецтва та “речей і слів”;

поглиблене вивчення проблеми доіндоєвропейського субстратного (трипільського) походження милозвучності української мови.

ЛІТЕРАТУРА

Мова трипільської культури: Джерела, методи, результати реконструкції. - К.: НДІТІАМ, 2001. - 164 с.

Рец.: Вовк П. С., д. ф. н. // Мова та історія. - К., 2002. - Вип. 58. - С. 46-47; Чемес В. Ф., к. ф. н. // Там само. - С. 48-49; Пучков А. О., к. арх. // Art. City. Construction. - 2002. - № 1. - С. 93; Захаркін С. В. // Критика. - 2002. - Ч. 3. - С. 8.

Теоретичні аспекти поглибленого діахронічного дослідження основної лексики: До проблеми гіпотетичного первісного мовного стану як найдавнішого етапу доісторії української мови. - К.: АТ “ВІПОЛ”; Видавниче підприємство “Перше вересня”, 1997. - 208 с.

Рец.: Ткаченко О. Б., чл.-кор. НАН України // Мовознавство. - 1999. - № 2-3. - С. 79-80.

Трипільський прасловник української мови. - К.: НДІТІАМ, 2001. - 80 с.

Рец.: Писаренко Л. // Українська мова та література. - 2002. - Ч. 1. - С. 12.

Ancient Occidental and Oriental Inscriptions and Languages with Special References to Greek and Armenian. - Kyiv: NDITIAM, 2001. - 68 p.

Рец.: Захаркін С. В. // Критика. - 2001. - Ч. 6. - С. 30.

Актуальні проблеми дослідження української та східних мов. - К.: Київський міжнародний університет, 2002. - 80 с.

Значення компаративних досліджень для українського мовознавства // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - К.: Вид-во Київського університету ім. Т. Шевченка, 1994. - Вип. 2. - С. 130-134.

Глибини Кобзаревого слова // Шевченкознавчі студії: Зб. наук. праць. - К.: Вид-во Київського університету ім. Т. Шевченка, 1994. - С. 101-103.

Грецька з'єднувальна частка у лінійному письмі А // Мова та історія. - 1999. - Вип. 51. - С. 27-30.

Давнє поширення тирренських мов // Мова та історія. - 1999. - Вип. 47. - С. 33-36.

Давньокрітська і фригійська мови // Мова та історія. - 1999. - Вип. 46. - С. 20-24.

Дешифрування крітської ієрогліфіки - підсумкові результати (найдавніші грецькі тексти?) // Мова та історія. - 1999. - Вип. 49. - С. 29-33.

До проблеми субстрату праслов'янської мови на тлі трипільсько-егейських паралелей // Мова та історія. - 1999. - Вип. 53. - С. 26-31.

Зовнішні зв'язки та мовна атрибуція трипільської культури // Мова та історія. - 1999. - Вип. 54. - С. 31-36.

Із спостережень над етруською ономастикою // Мова та історія. - К., 1996. - Вип. 19. - С. 14-16.

Індоєвропейські мови та можливі неіндоєвропейські субстрати на території стародавньої України // Мова та історія. - 1999. - Вип. 55-56. - С. 96-101.

Мовно-культурні факти давнього Кріту в світлі даних зовнішнього порівняння // Мова та історія. - 1999. - Вип. 52. - С. 25-27.

Можливі додаткові принципи міжродинних порівняльно-історичних досліджень // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - К., 1995. - Вип. 3. - С. 126-128.

Можливі риси фонетичного рівня мови на ранніх етапах глотогенезу // Загальна та експериментальна фонетика: Зб. наук. праць і матеріалів / Відп. ред. Л. Г. Скалозуб. - К.: Видавничий дім “Соборна Україна”, 2001. - С. 216-218.

Праслов'янсько-егейські лексичні паралелі (до проблеми вивчення трипільських культурних термінів) // Мова та історія. - 1999. - Вип. 44. - С. 32-36.

Про місце української мови в генеалогічній класифікації мов // Мова та історія. - 1996. - Вип. 13. - С. 15-16.

Про походження українського місяць // Ономастично и етнолингвистично пространство на езика. - Велико Търново, 1996. - С. 187-188.

Тирренський напис острова Лемнос: попередні зауваження // Мова та історія. - 1999. - Вип. 51. - С. 31-35.

Проблема виявлення доіндоєвропейського субстрату слов'янських мов // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2000. - С. 167-169.

Спроба читання крітських ієрогліфів (Напис на восьмисторонній печатці) // Мова та історія. - 1998. - Вип. 43. - С. 15-19.

Слова з мови трипільської культури в ранніх поезіях Тараса Шевченка // Вісник Міжнародного інституту лінгвістики і права: Літературознавчі студії. - К.: МІЛП, 2001. - С. 174-178.

Цінна праця про слов'янсько-кавказькі мовні зв'язки [Рец. на кн.: Вагапов А. Д. Славяно-нахские лексические параллели. - Грозный: Грозненский рабочий, 1994. - 192 с.] // Мова та історія. -1999. - Вип. 50. - С. 26-31.

Проблема мови Фестського диска (грецька мова післямікенського періоду?) // Мова та історія. - 1999. - С. 34-39.

Про етруські числівники (попередні результати) // Мова та історія. - 1999. - Вип. 48. - С. 14-19.

Чеченська міфологія і порівняльно-історичне мовознавство // Мова та історія. - 1996. - Вип. 21. - С. 14-16.

Деякі кавказькі паралелі української гідронімії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2000. - Вип. 4. - С. 35-37.

Мова кімерійців: проблема східних і західних зв'язків // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2001. - Вип. 5. - С. 35-37.

Трипільський мовний шар поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” // Шевченкознавчі студії: Зб. наук. праць. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2002. - С. 115-122.

Грецька поема за вісім століть до Гомера // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Прайм-М, 2002. - № 6. - Кн. 2. - С. 45-49.

Етруська мова як можливий субстрат на території України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. - К., 2001. - Вип. 6. - С. 32-37.

Українські гідроніми невідомого походження з середземноморськими паралелями // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2002. - С. 90-98.

Надродинні мовні зв'язки у працях О. С. Мельничука: теорія, методика і практика етимологічних досліджень // Мовознавство. - 2001. - № 6. - С. 77-83.

АНОТАІЇ

Мосенкіс Ю. Л. Проблема реконструкції мови трипільської культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальностями 10. 02. 01 - українська мова, 10. 02. 15 - загальне мовознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню мовних реліктів трипільської культури. Шляхом аналізу концепцій мови трипільської культури встановлено, що найбільш обґрунтованою є концепція цієї мови як доіндоєвропейського субстрату. Розроблено методичний апарат для визначення мови археологічної культури. Визначено українську, спільносхіднослов'янську та праслов'янську лексику субстратного походження - як апелятивну, так і ономастичну. Досліджено основні фонетичні риси та морфологічні елементи субстрату. Встановлено, шо зовнішні зв'язки трипільської культури корелюють із мовними зв'язками досліджуваного субстрату. Вивчено функціонування доіндоєвропейського (трипільського) субстрату в українській мові на різних рівнях (апелятивна лексика, ономастика, типологія).

Ключові слова: трипільська культура, доіндоєвропейський субстрат, закон відкритих складів, реліктова мова, гідронім, милозвучність української мови.

Мосенкис Ю. Л. Проблема реконструкции языка трипольской культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык, 10. 02. 15 - общее языкознание. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию языковых реликтов трипольской культуры. В результате анализа концепций языка трипольской культуры установлено, что наиболее обоснованной является концепция этого языка как доиндоевропейского субстрата. Археологические реалии трипольской культуры не соотносимы с праиндоевропейской культурой, реконструированной по данным языка. А отождествлению языка трипольской культуры с какой-либо отдельной ветвью индоевропейской языковой семьи препятствует хронологический разрыв между возникновением трипольской культуры и формированием языковых групп индоевропейской семьи.

Рассмотрена проблема доиндоевропейского субстрата славянских языков и его отражения в украинском языке на лексическом и типологическом уровнях. Установлено, что праславянский язык отличался от других индоевропейских значительным массивом лексических элементов и некоторыми типологическими особенностями, прежде всего превалированием открытого слога. Дифференциальные особенности праславянского языка по отношению к другим индоевропейским могут интерпретироваться как субстратные и находят параллели в субстратных языках Балканского полуострова, островов Эгейского моря, Малой Азии, Кавказа, Месопотамии, т. е. тех регионов, древние культуры которых были по археологическим данным связаны с трипольской. Таким образом, внешние параллели трипольской культуры коррелируют с внешними параллелями доиндоевропейского субстратного языка, отождествляемого с языком трипольской культуры и повлиявшего на обособление праславянского языка, прародина которого так или иначе соотносится исследователями с территорией Украины.

Среди возможных источников лингвистических сведений о трипольской культуре изучены письменности Крита и континентальных Балкан ІІІ-І тыс. до н. э. Установлено, что критская иероглифика, Фестский диск и линейное письмо А фиксируют греческий язык, а этеокритские надписи классического периода отражают греческо-палеобалканское (фрако-фриго-македонское) койне. Таким образом, древнекритские письменности могут выступать источником сведений о доиндоевропейской языковой среде лишь в типологическом отношении: открытослоговая структура этих письменностей, как и малоазийской иероглифики, соотносится, с одной стороны, с открытослоговой структурой праславянского языка, с другой стороны - с аналогичной структурой дошумерского (так наз. “бананового”) языкового субстрата Месопотамии.

Язык киммерийцев как первых письменно упомянутых жителей Украины определен как доиндоевропейский, несмотря на наличие в нем следов иранизации. Этот язык может адекватно репрезентовать языковой мир Украины ІІ-І тыс. до н. э., а, возможно, и более раннего времени. Другие реликтовые языки средиземноморского региона - этрусский, хуррито-урартские, хаттский - несмотря на наличие в них заметного доиндоевропейского компонента (компонентов), по своей базисной лексике являются индоевропейскими и не могут быть материалом для изучения языка трипольской культуры.

Подробно рассмотрена украинская ономастика, не имеющая четко установленной этимологии, прежде всего гидронимы с параллелями в доиндоевропейских субстратных языках Средиземноморья, в южнокавказских и северокавказских языках.

Разработан методический аппарат для определения языка археологической культуры, причем в исследовании впервые предложены методы языковой интерпретации искусства и “вещей и слов”.

Составлен этимологический словарь украинской лексики доиндоевропейского происхождения и показаны ее параллели в других языках. Рассмотрены основные семантические группы этой лексики. Выявлены основные фонетико-морфологические особенности субстрата.

Изучено системное функционирование доиндоевропейского (трипольского) субстрата в украинском языке - как на фонетическом уровне, где артикуляционная тенденция к открытому слогу регенерируется и воспринимается носителями языка как языковая эвфония, так и на лексическом уровне, где субстратная лексика имеет (например, в произведениях Т. Шевченко, как и в фольклоре) особую символическую нагрузку, восходящую через древнеславянские языческие верования к мифологическим представлениям носителей трипольской культуры.

Ключевые слова: трипольская культура, доиндоевропейский субстрат, закон открытых слогов, реликтовый язык, гидроним, милозвучность украинского языка.

Mosenkis Yu. L. The Problem of Reconstruction of the Tripolyean Culture Language. - Manuscript.

Thesis for a doctor degree in philology: specialities 10. 02. 01 - the Ukrainian language and 10. 02. 15 - general linguistics. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2002.

The thesis is dedicated to the study of language relics of the Tripolyean culture. By means of analysis of the language concepts of the Tripolyean culture it has been determined that the most substantiated concept is the interpretation of this language as a Pre-Indo-European substratum. The complex of methods appropriate for investigation of the language of the Tripolyean culture has been elaborated. The lexical units - common nouns and onomastic names - of the substratum origin in Ukrainian, in the Eastern Slavonic languages and Proto-Slavonic have been revealed. The main phonetic features and morphological elements of the substratum were examined. It has been established that the external links of the Tripolyean culture correlate with the linguistic connections of the investigated substratum. The functional peculiarities of the Pre-Indo-European (Tripolyean) substratum in the Ukrainian language on different levels (common names, onomastic names, typology) have been studied.

Key words: the Tripolyean culture, Pre-Indo-European substratum, relic language, the law of open syllable, hydronym, the euphony of the Ukrainian language.Размещено на Allbest.ru