Лінгвокогнітівні характеристики композиції тексту англійських казок Дж.К. Роулінг

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМПОЗИЦІЇ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКИХ КАЗОК ДЖ.К. РОУЛІНГ

Спеціальність: Германські мови

СОЛОДОВА Олена Станіславівна

Харків, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованій дисертації аналізуються лінгвокогнітивні особливості композиції сучасної англійської авторської казки на матеріалі творів Дж.К. Роулінг. Лінгвокогнітивне спрямування роботи надає змогу встановити характер співвідношення між змістом, смислом тексту казок та його вербальним втіленням.

Текст казки є предметом уваги різних наукових напрямів. Він перебуває у фокусі лінгвістичних студій, де вивчалися структурний (А.Ж. Греймас, М. Поп, К. Бремон, Х. Ясон, Б. Холбек, М.Я. Поляков), лінгвопрагматичний (Н.Л. Мастилко, О.О. Розанова), лінгвостилістичний (О.Д. Нефьодова), лінгвокогнітивний (Н.Ф. Єремеєва, Ю.В. Мамонова, К.П. Єсипович) аспекти казки, а також у літературознавстві (О.М. Веселовський, Р.М. Волков, С.А. Гуллакян, Н.М. Ведернікова) та фольклористики (Є.М. Мелетинський, В.Я. Пропп, К. Брето та Н. Заньолі). У руслі домінуючого когнітивного напряму лінгвістики здійснені дослідження в основному народної казки в аспекті семантики її образної системи, а саме: виявлена концептуальна структура змісту образу “Чарівного” у французькій народній казці (К.П. Єсипович), визначені генералізовані образи персонажів казки як базові концептуальні кванти змісту англійської народної казки (Н.Ф. Єремеєва). Натомість авторська англійська казка не набула достатнього висвітлення у лінгвістиці, що й зумовило вибір теми дослідження. Звернення до проблеми композиції авторської казки Дж.К. Роулінг пояснюється тим, що в когнітивній поетиці як розділі когнітивної лінгвістики вивчення композиції художнього тексту є особливо актуальним у зв'язку з необхідністю лінгвістичного обгрунтування понять композиції та жанру для визначення особливостей постмодерністських текстів (О.П. Воробйова, О.М. Кагановська, О.Л. Козачишина, О.А. Ляшик, С.М. Співак).

Актуальність роботи зумовлена тією популярністю, якої набули казки англійської письменниці Дж.К. Роулінг в усьому світі, підвищеним інтересом до вивчення постмодерністських текстів у цілому та казки зокрема, а також загальною тенденцією до комплексного дослідження мовного явища з метою пояснення його формального, змістового й смислового аспектів. Ця тенденція проявляється й у когнітивній поетиці - теорії тексту, в якій проблема взаємодії між мовою й мисленням вирішується шляхом інтерпретації художніх текстів через виявлення і пояснення креативних механізмів створення прихованих смислів за допомогою експлікації їхнього концептуального змісту, а також через визначення особливостей композиційної організації художнього тексту.

Зв'язок роботи з науковими темами.

Проблематика дисертації відповідає науковій темі “Мовні системи. Когнітивний, комунікативно-прагматичний та перекладацький аспекти (германські, романські та українська мови)”, яка розробляється на кафедрі теорії та практики перекладу Севастопольського національного технічного університету (тема затверджена на засіданні вченої ради Севастопольського національного технічного університету, протокол №03 від 4 листопада 2004 року).

Метою дослідження є лінгвокогнітивний опис композиції англійської авторської казки епохи постмодернізму.

Зазначена мета дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

- уточнити жанрові характеристики тексту англійських авторських казок епохи постмодернізму;

- виявити та описати сюжетні блоки тексту казок, які постають головними компонентами його змісту;

- розкрити та описати композиційні прийоми казок, які сприяють об'єднанню сюжетних блоків;

- виокремити концептуальні метафоричні й метонімічні схеми з метою інтерпретації смислу тексту казок;

- встановити лінгвостилістичні особливості втілення композиційно-сюжетної й композиційно-смислової структур тексту казок;

- виявити типи художньої оповіді, що актуалізуються в тексті англійських казок.

Об'єктом дослідження постає композиція тексту казок Дж.К. Роулінг, що належать до парадигми постмодернізму.

Предмет вивчення складають лінгвокогнітивні характеристики композиції тексту англійської авторської казки, а саме: особливості його сюжетної організації, смислового наповнення й словесного втілення.

Для опису композиції тексту казки сформульовано робочу гіпотезу, згідно з якою композиція будь-якого художнього тексту, казки у тому числі, розуміється як спосіб организації тексту, що забезпечує єдність його форми, змісту та смислу. Унаслідок цього композиція тлумачиться як лінгвокогнітивний конструкт (construal), який включає композиційно-сюжетну структуру (спосіб організації змісту), що відображає художню обробку викладених у тексті подій, а також композиційно-смислову структуру, яка забезпечує інтерпретацію смислу тексту. Особливості втілення цих двох структур, тобто способи їхнього формального подання, визначаються шляхом аналізу відповідних лінгвостилістичних засобів та композиційно-мовленнєвих форм (далі КМФ).

Матеріалом дослідження слугували тексти п'яти книжок англійських авторських казок Дж.К. Роулінг: “Harry Potter and the Philosopher's Stone”, “Harry Potter and the Chamber of Secrets”, “ Harry Potter and the Prisoner of Azkaban”, “Harry Potter and the Goblet of Fire”, “Harry Potter and the Order of the Phoenix” загальним обсягом 2193 сторінки.

У роботі запропонована комплексна методика аналізу. Так, для виявлення сюжетних блоків композиційно-сюжетної структури та композиційних засобів застосовувано метод контекстуально-ситуативного та інтерпретативно-текстового аналізу.

Реконструкцію наскрізної концептуальної метафори, яка послідовно розгортається за ходом оповіді у спектр їнших концептуальних схем, здійснено шляхом семантичного та концептуального аналізу тексту. З метою визначення лінгвостилістичних засобів об'єктивації сюжетної і смислової композиції застосовувався стилістичний аналіз.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше композиція тексту англійської авторської казки вивчається у руслі когнітивної поетики, яка уможливлює опис жанрової своєрідності художніх текстів у термінах лінгвістики. Новим є тлумачення композиції казки як взаємодії сюжетної, смислової структур тексту та їхньої вербальної репрезентації. Уперше виявлені композиційні моделі тексту казок.

Наукова новизна отриманих результатів подана у наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. Текст казок Дж.К. Роулінг належить до жанру постмодерністської авторської казки, що інтегрує текстові ознаки різних жанрових типів: фольклорної казки, детективу та психологічного роману;

2. Композиція тексту англійських казок Дж.К. Роулінг постає як єдність композиційно-сюжетної, композиційно-смислової структур та лінгвостилістичних засобів їхньої об'єктивації в тексті. Така єдність забезпечує зв'язність та цілісність тексту й відбиває його змістовний, смисловий та формальний аспекти;

3. Зміст тексту англійських казок моделюється у вигляді певної конфігурації композиційно-сюжетних блоків, що являють собою тематично однорідні текстові ситуації. До композиційно-сюжетних блоків належать текстові фрагменти, в яких описано: “Перебування головного героя у прийомній родині”, “Перехід у чарівний світ”, “Змагання”, “Таємниця та її розкриття”, “Протистояння світлих та темних сил”, “Роз'яснення”;

4. Єдність та зв'язність композиційно-сюжетних блоків забезпечується композиційними прийомами, які виконують функції текстотворення та текстооформлення. Композиційний прийом опозиції реального та чарівного світів пов'язує сюжетні блоки: “Перебування головного героя в прийомній родині”, “Перехід у чарівний світ”. Через композиційний прийом маніпуляції світами об'єднуються наступні сюжетні блоки: “Перехід у чарівний світ”, “Змагання”, “Таємниця та її розкриття”, “Протистояння світлих та темних сил”, “Роз'яснення”. Композиційний прийом актуалізації художнього часу і простору, так само як і композиційний прийом інтертекстуалізації забезпечують інтеграцію усіх сюжетних блоків;

5. Композиційно-смислова структура тексту виявляється через реконструювання метафоричних та метонімічних концептуальних схем, що відслідковуються у сюжетних блоках. Ключовий смисл представлено мегаметафорою ЖИТТЯ - ЦЕ ВИБІР ШЛЯХУ, яка охоплює у тексті казки спектр метафор: ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ - ЦЕ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД, ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ - ЦЕ БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОМ, ВИБІР - ЦЕ ПАСТКА, ВИБІР - ЦЕ КОМПРОМІС, ВИБІР - ЦЕ СПОКУСА, ЖИТТЯ - ЦЕ ЖЕРТОВНІСТЬ, а також метонімій: ЧАСТИНА (кров) замість ЦІЛЕ (родинні зв'язки), ЧАСТИНА (домівка) замість ЦІЛЕ (родинні зв'язки), ЧАСТИНА (родинні зв'язки) замість ЦІЛЕ (добро чи зло);

6. Композиційно-сюжетна і композиційно-смислова структури тексту об'єктивуються за допомогою різних засобів мови й мовлення. Ці засоби співвідносяться з певними сюжетними блоками, що відповідають жанрам казки, детектива й психологічного роману, єднання яких у тексті казок Дж.К. Роулінг відбиває їхню приналежність до літературної парадигми постмодернізму.

Теоретичне значення дисертації полягає у подальшій розробці теорії композиції тексту шляхом вивчення його композиційно-сюжетної та композиційно-смислової структур, а також засобів їхньої вербалізації в тексті сучасної англійської авторської казки. Певним внеском у теорію композиції є виявлення та опис композиційних прийомів, що виконують текстотвірну та текстооформлювальну функції. Вичленування спектра концептуальних метафор і пояснення їх своєрідності збагачує когнітивну теорію метафори. Виявлення особливостей формальних засобів, що використовуються для об'єктивації композиційно-сюжетної і композиційно-смислової структур текста казки, сприяє подальшій розробці теорії номінації.

Практичне значення роботи вбачається у використанні теоретичних положень та висновків дисертації у курсах стилістики англійської мови (розділ “Інтерпретація художнього тексту”), лексикології англійської мови (розділ “Неологія”), теорії номінації, у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, при написанні наукових робіт.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на щорічних наукових конференціях Севастопольського національного технічного університету (2003-2006), на Міжнародній конференції “Сучасна лінгвістика в Україні і світі: здобутки, перспективи” (Херсон, 2005), ХIII Міжнародній конференції “Язык и мир” (Ялта, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції СевНТУ (Севастополь, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 5 одноосібних статтях, опублікованих у спеціалізованих фахових виданнях України, та тезах конференції. Загальний обсяг 2 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки (в тому числі 2 таблиці й 8 рисунків), обсяг основного тексту - 170 сторінок. Список використаної літератури містить 320 джерел.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито наукову новизну, визначено теоретичне й практичне значення дослідження, а також сформульовані основні положення, що виносяться на захист.

Перший розділ містить критичний огляд робіт із проблематики дослідження композиції художнього тексту в цілому й казки зокрема. На ґрунті виведеного комплексу критеріїв запропонована методика лінгвокогнітивного аналізу композиції тексту казок Дж.К. Роулінг.

У другому розділі виявлені сюжетні блоки, що є головними складниками композиційно-сюжетної структури тексту казок Дж.К. Роулінг:

- розроблено модель композиції змісту тексту казок;

- визначені композиційні прийоми, які виконують функції текстотворення та текстооформлення, чим забезпечують змістовний зв'язок компонентів композиційно-сюжетної структури.

Крім цього, здійснено реконструкцію наскрізної концептуальної метафори, а також метафоричних и метонімічних схем. Накладаючись на композиційно-сюжетну структуру казки, ці схеми сприяють її інтерпретації та вилученню смислу.

Третій розділ присвячений опису формальних засобів англійської мови, які об'єктивують композиційно-сюжетну та композиційно-смислову структури тексту казок; виявлені особливості жанрової своєрідності тексту казок Дж.К. Роулінг, що належать до постмодерністської парадигми.

У загальних висновках підведені підсумки роботи та окреслені перспективи подальших розвідок у теорії композиції художнього тексту.

У додатках містяться приклади сюжетних блоків та композиційних прийомів, а також таблиця, що ілюструє інтерпретацію міфологічних образів у казках Дж.К. Роулінг.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади дослідження композиції тексту”. З метою обґрунтування власного підходу до композиції сучасної авторської казки у дисертації проведено аналіз поглядів на поняття композиції художнього тексту в цілому та казки зокрема.

У парадигмі історичної поетики проблема композиції вирішувалась через виявлення сюжетів та мотивів художніх творів (О.М. Веселовський, Р.М. Волков, С.А. Гуллакян, Н.М. Ведернікова, К. Брето та Н. Заньолі). У контексті реферованої роботи ідея єдності мотивів та сюжетів художніх творів, розроблена представниками історичної поетики, отримує розвиток у моделюванні композиційно-сюжетної структури та виявленні композиційно-сюжетних блоків.

Формальна поетика тлумачила композицію чарівної казки через виокремлення функцій дійових осіб як постійних, стійких елементів, що становлять її головні складові частини (В.Я. Пропп). У руслі цього наукового напряму була побудована синтагматична модель розвитку сюжета чарівної казки у вигляді лінійної послідовності функцій дійових осіб і тим самим показано аранжування ії змісту. У нашій роботі ідеї В.Я. Проппа використані у моделюванні композиційно-сюжетної структури, а саме при розташуванні сюжетних блоків у вигляді лінійної послідовності розвитку сюжету тексту казки. У формальній поетиці композиція художнього тексту вивчалася також крізь призму домінантних композиційних прийомів - паралелизму, антитези, висунення - як прийомів побудови тексту, тобто його архитектоніки (В.М. Жирмунський, Б.В. Томашевський). У контексті нашого дослідження композиційні прийоми трактуються як композиційні засоби, які сприяють інтеграції сюжетних блоків, що забезпечує єдність і цілісність тексту казок.

Положення В.Я. Проппа, що стосуються виявлення функцій дійових осіб казки, лягли в основу дослідження композиції у структурній поетиці. Головний акцент при цьому зроблено на виявленні ієрархії цих функцій (М.Я. Поляков, А.Ж. Греймас, М. Поп, Х. Ясон, Б. Холбек). Крім того, у річищі даного напрямку розширюється поняття функції, які асоціюються не тільки з вчинками персонажів, а й взагалі з описом будь-яких подій, у яких вони беруть участь як суб'єкти або як об'єкти дії. Функція, таким чином, розглядається як "атом оповіді", з угрупування яких складається сюжет (К. Бремон). У дисертації ідеї структурної поетики використані у виявленні типів оповіді, що актуалізовані в тексті казок Дж.К. Роулінг.

У лінгвопоетиці аналіз досліджень композиції тексту дозволив виділити структурний, семантичний та функціональний підходи до її опису. Спільним є розуміння композиції як способу організації змісту тексту (В.В. Віноградов, М.Л. Гаспаров), який подано у вигляді узагальнених універсальних текстових смислів: “Час”, “Простір”, “Людина”, ”Подія” (І.Я. Чернухіна). У контексті роботи думка про можливість моделювання змісту тексту отримала розвиток у розробці узагальнення змісту на основі контекстуально-ситуативного та інтерпретаційно-текстового аналізів тематично спільних фрагментів тексту або текстових ситуацій і подання їх як сюжетних блоків, упорядкованих відповідно до лінійної послідовності розгортання повістування всіх казок Дж.К. Роулінг.

У когнітивній теорії тексту проблема композиції художнього тексту вирішується у плані відтворення композиційної структури змісту англійських народних казок шляхом:

- побудови загальної моделі всього концептуального простору казок, що здійснюється шляхом виявлення генералізованих концептуальних типів казкових персонажів і конкретних образів, які їх репрезентують;

- моделювання концептуального поля кожного персонажа за допомогою ідентифікації його атрибутивної, функціональної, каузативної і фактитивної зон;

- встановлення переліку концептів, що формують ці зони; розгляду концептуального поля кожного персонажа як прототипової категорії, представленої центральними й периферійними поняттями (Н.Ф. Єремеєва).

У світлі когнітивної теорії тексту композиція художнього тексту вивчалася також з використанням концепції базових фреймів за допомогою виявлення шісти основних схем розвитку поетичного тексту, які є, по суті, композиційно-смисловими структурами, що лежать в основі художньо-поетичної компетенції автора й читача (О.А. Ляшик, С.М. Співак). Дослідження в області когнітивної лінгвістики й когнітивної поетики підготували ґрунт для вирішення проблеми інтерпретації змісту тексту, що була поставлена ще у лінгвопоетиці.

На основі аналітичного огляду в роботі розроблена власна методика аналізу композіції тексту англійських казок Дж.К. Роулінг в рамках лінгвокогнітивного підходу. Даний підхід до вивчення композиції тексту казок передбачає проведення дослідження в напрямку від виявлення особливостей організації змісту тексту до мовних засобів реалізації його композиції. У дисертаційній роботі запропонована трьох етапна методика дослідження композиції тексту казок, де кожний етап розкриває такі аспекти композиції як змістовий, смисловий та мовний.

Оскільки композиція тексту визначається нами як такий спосіб організації тексту, що забезпечує єдність його форми, змісту й смислу, вивчення композиції тексту здійснюємо шляхом аналізу його композиційної структури, тобто виявлення аранжування змістових, смислових і формальних елементів тексту. Спираючись на це положення композиція тлумачиться як лінгвокогнітивний конструкт, який інтегрує композиційно-сюжетну структуру, що відображає художню обробку викладених у тексті подій, а також композиційно-смислову структуру, яка слугує способом інтерпретації смислу тексту. Особливості втілення цих двох структур визначаються шляхом аналізу відповідних лінгвостилістичних засобів та типів оповіді.

Розділ 2. “Композиційно-сюжетна та композиційно-смислова структури тексту казок Дж.К. Роулінг”. Зважаючи на те, що сюжет концентрує увагу на подіях та ситуативності (В.Є. Хализєв, Л.В. Чернець), у ролі головних компонентів композиційно-сюжетної структури доцільно розглядати текстові ситуації. Текстова ситуація розуміється як фрагмент тексту, що описує конкретну подію і пов'язаний з розкриттям певної теми. Смисловим ядром текстової ситуації є мотив, що аналізується в роботі як тематична домінанта текстової ситуації, виявляється шляхом її інформаційного стиску і позначається однію або двома лексичними одиницями - тематичними словами. У текстовій ситуації мотив реалізується в ключовому елементі (словосполученні або реченні) і смислових корелятах (В.Г. Ніконова). Різниця між ними полягає в тому, що у складі ключового елемента є лексична одиниця, що може бути використана як можливе найменування мотиву, а у складі смислового корелята такої лексичної одиниці немає. Використовуючи методику поетологічного аналізу В.Г. Ніконової, між ключовим елементом і його смисловими корелятами встановлюємо відношення уподібнення, протиставлення, а також причиново-наслідкові й метонімічні відношення. Повторюваність однорідних текстових ситуацій, яка обумовлена серіальним характером постмодерністської казкі, дає підставу для об'єднання їх у сюжетні блоки. Кожний сюжетний блок є структурованим текстовими ситуаціями, які відображають ключові події казки. Усередині кожного сюжетного блоку текстові ситуації пов'язані між собою загальною темою. Між мотивом і всім сюжетним блоком нами ідентифіковані причиново-наслідкові відношення, а також відношення конкретизації, коли мотив визначає зміст усього сюжетного блоку й лежить в основі його найменування.

У результаті контекстуально-ситуативного й інтерпретаційно-текстового аналізів текстових ситуацій казки були виявлені наступні сюжетні блоки: “Перебування головного героя у прийомній родині”, “Перехід у чарівний світ”, “Змагання”, “Таємниця та її розкриття”, “Протистояння світлих та темних сил”, “Роз'яснення”.

Зв'язність сюжетних блоків, так само як і організацію понятійного простору казки, забезпечують композиційні прийоми. У нашому дослідженні під композиційним прийомом розуміється композиційний засіб, який слугує виявленню найбільш важливих категорій і властивостей тексту казки (художній час, художній простір, інтертекстуальність, художні світи казки) і забезпечує зв'язність і цілісність його змісту. Композиційні прийоми одночасно виконують текстотвірну і текстооформлювальну функції та є не стільки технічним, скільки композиційно-смисловим засобом.

У тексті казок Дж.К. Роулінг нами виявлені такі композиційні прийоми: прийом актуалізації художнього часу та простору, прийом маніпуляції світами, прийом інтертекстуалізації, прийом опозиції реального та чарівного світів.

Композиційний прийом актуалізації художнього часу та простору. У казці про Гаррі Поттера топофони реального та чарівного світів перетинаються. Якщо у фольклорній казці чарівництво, магія відбувається або на межі світів (ґанок), або у чарівному топофоні (тридев'яте царство), то у казках Дж.К. Роулінг магія має місце і в буденній реальності. При цьому остання є для головного героя чужою і неприємною:

Harry was used to spiders, because the cupboard under the stairs was full of them, and that was where he slept (Harry Potter and the Philosopher's Stone).

Водночас, чарівний топофон є для головного героя рідним і приємним:

The castle felt more like home than Privet Drive had ever done (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

У досліджуваній казці простежуються стрибки у часі та просторі, які здійснюються за допомогою вживання казкової атрибутики:

Time Turner, своєрідної машини часу, Portkey, яким можуть бути будь-які звичайні речи, наприклад, старий башмак.

Своєрідність актуалізації художнього часу та простору проявляється у вживанні атрибута Pensieve, за допомогою якого відбувається перехід з фізичного простору до ментального:

He took a great gulp of breath, and plunged his face into the surface of Snape's thoughts (Harry Potter and the Order of Phoenix).

Одним із ключових у розкритті композиційно-сюжетної структури є композиційний прийом маніпуляції світами. Він актуалізується шляхом поєднання атрибутики реального та чарівного топофонів, забезпечуючи зображення сучасної дійсності, притаманне текстам постмодерністської епохи. Так, наприклад, чарівний світ казок Дж.К. Роулінг має реалії, типові для сучасної держави, як то:

the International Warlock Convention of 1289, the Magical Law Enforcement Patrol, Ministry of Magic, wizard's bank Gringotts, wizard's prison Azkaban і таке ін.

У тексті казки зустрічаються і іншії реалії світу сучасних людей: крамниця користаного одягу, рекламні об'яви та навіть натяк на расизм. Однак, на відміну від світу людей, де дискримінацію спричиняє переважно колір шкіри, у казках Дж.К. Роулінг таким дискримінативним фактором є походження чарівника:

“No one asked your opinion, you filthy little Mudblood,' he spat” (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

Композиційний прийом інтертекстуалізації втілюється у досліджуваній казці через міфологічні образи, імена персонажів, у тому числі через “промовисті” імена та чарівну атрибутику. Прикладами міфологічних образів є образи фантастичних істот, запозичені із давньогрецької міфології та міфології Британських островів:

Dragon, Phoenix, centaurs, unicorn, Basilisk, werewolf, poltergeist, Cornish pixies, Yeti, Bandon Banshee, Red Caps, Grindylow, ghoul, Dobie, boggart, Grim, goblin, dwarf, veela, leprechaun.

До чарівної атрибутики належать: wand, broom, Invisibility Cloak, self re-filling plate, mirror of desire, міфологічна рослина Mandrake, згадування про яку знаходимо у біблійних оповідях про мандрагорові яблука (плоди мандрагори). Крім того, у тексті авторськой казки згадується Order of Merlin - реалія, запозичена із кельтських середньовічних оповідей артурівського циклу. Імена персонажів взяті із різних міфологічних і літературних джерел: Minerva (римська міфологія), Circea (грецька міфологія), Alberic (германо-скандинавська міфологія), Padma (індійська міфологія), Hermione Granger (із п'єси У. Шекспіра “Зимова казка”), Fang (прослідковується алюзія на персонаж повісті Дж. Лондона “Білий Клик”).

Особливістю ідіостилю Дж.К. Роулінг є створення неологізмів, які можна віднести до так званих “промовистих” імен. Таку функцію виконує “промовисте ім'я” Lucius Malfoy, внутрішня форма якого натякає на Люцифера (Біблія). Син Люциуса Малфоя - Драко Малфой, який постає у казці ворогом головного героя у школі чарівників, також наділений знаковим ім'ям Draco, у перекладі з латини означає “дракон” чи “змія”. Malfoy походить від латинського слова maleficus, що означає “злодій” (франц. mal foy - “той, кому не можна довіряти”). У середньовіччі словом malefica називали відьом. Наділений “промовистим” іменем і антагоніст казки - темний лорд Voldemort. Це ім'я можна перекласти з латини як “той, що бажає смерті” (лат. volo - бажати, жадати; лат. mors - смерть). Ім'я Voldemort перегукується із ім'ям персонажу роману М. Булгакова “Майстер та Маргарита” Воланда, сатани.

Протиставлення локусів реального та чарівного світів досягається через композиційний прийом опозиції реального та чарівного світів. Між побутовим та чарівним просторами створюється опозиція свій/чужий. Характерним є то, що у побутовому топофоні Гаррі Поттер виступає як типовий казковий протагоніст - соціально-знедолений, гнаний, пригноблений прийомний син. Це також стосується харчування головного героя:

Harry washed his hands and bolted down his pitiful supper (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

Словесний вираз pitiful supper - жалюгідна вечеря створено шляхом мапування ознак царини мети ВЕЧЕРЯ на царину джерела ЛЮДИНА, ЩО ВІДЧУВАЄ ЖАЛЬ (дивлячись на цю вечерю). Розглянемо іще один приклад:

Aunt Petunia's hand appeared, pushing a bowl of tinned soup into the room. Harry, whose insides were aching with hunger, jumped off his bed and seized it. The soup was stone cold, but he drank half of it in one gulp (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

Якість супу, який подають Гаррі, характеризується епітетом stone cold. Акцент на неїстівності холодного супу, створюється шляхом перехресного мапування ознак царини мети СУП і царини джерела КАМІННЯ.

Завдяки композиційному прийому опозиції реального та чарівного світів автор змальовує протилежну картину в родині кращого друга Гаррі Поттера - Рона. Тут до Гаррі добре ставляться і щиро його пригощають:

“I don't blame you, dear', she assured Harry, tipping eight or nine sausages onto his plate.” (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

Заслуговує на увагу той факт, що у реальному та чарівному світах у звертанні до головного героя застосовуються різні мовні форми іменування:

“Excellent, Dudley', said Uncle Vernon. Then he rounded on Harry. And you?” “And you?' said Uncle Vernon viciously to Harry.” And you, boy?”.

У чарівному світі, у родині Рона становлення до головного героя є протилежним, про що свідчить використання власного імені у звертанні до нього:

“I'm very pleased to see you, Harry, dear', she said', Come in and have some breakfast.” (Harry Potter and the Chamber of Secrets).

Ієрархічний зв'язок виокремлених сюжетних блоків та виявлених композиційних прийомів дозволяє змоделювати композиційно-сюжетну структуру тексту казок у вигляді наступної схеми (рис.):

Рис. - Композиційно-сюжетна структура тексту казок Дж.К. Роулінг:

Розміщення сюжетних блоків відповідає лінії розвитку загального повістування казки і відображає розгортання сюжету. При такому розгортанні відбувається об'єднання композиційних блоків за допомогою композиційних прийомів.

Когнітивний аналіз семантики художнього тексту як єдності змістовно-фактуальної інформації, яка містить факти, повідомлення про події, що відбуваються в реальному чи уявному світі, та змістовно-концептуальної інформації, яка повідомлює читачеві про індивідуально-авторське розуміння відношень між явищами (І.Р. Гальперін), дозволяє вилучити спектр домінантних метафор і метонімій, а також ключову метафору, що їх поєднує і виражає смисл та ідею твору. Слідом за П. Стоквеллом, вважаємо, що функцію такої ключової метафори у тексті виконує мегаметафора, оскільки вона проходить крізь весь текст, спрямовуючи розуміння його загального смислу (P. Stockwell). Як і в народних казках, у казці Дж.К. Роулінг такою ключовою метафорою є метафора ЖИТТЯ - ЦЕ ВИБІР ШЛЯХУ.

Семантичний та концептуальний аналіз кожної текстової ситуації дав змогу виявити концепти, взаємодія яких представлена в роботі у вигляді концептуальних метафоричних або метонімічних схем. Процедуру пошуку концепту здійснюємо шляхом семантичного аналізу ключових слів текстових ситуацій, тобто репрезентантів концепту. В основі виявлення схем осмислення різних ключових текстових концептів лежить теорія концептуальної метафори Дж. Лакоффа и М. Джонсона, пов'язана зі здатністю людини мислити метафорично, встановлювати аналогії між гетерогенними сутностями та переосмислювати їх в термінах інших концептуальних складників (J. Lakoff, M. Johnson, R.W. Gibbs, M. Freeman, Z. Kхvecses). Когнітивний підхід до вивчення метафори й метонімії визначив їхній статус не тільки як тропів і фігур мовлення, але й фігур мислення, способів передачі смислу.

Спираючись на це положення, смисл тексту казки ми вилучаємо через виявлення ключових концептуальних метафор і метонімій, які реконструюємо на основі аналізу текстових фрагментів, у яких втілено інформацію про основні сюжетні події.

У ході реконструювання концептуальної метафори важливим є те, що іменування концептів, які складають царину мети та царину джерела, відбувається шляхом аналізу семантики номінативних одиниць не лише самої поетичної метафори, втіленої у тексті, але й цілого фрагменту тексту, а іноді і всього тексту. Іншими словами, ім'я концепта вибираємо через аналіз експліцитних та імпліцитних засобів вираження асоціації та аналогії.

Усі п'ять книжок про Гаррі Поттера становлять одну історію, присвячену головній темі - ВИБОРУ між добром і злом. Ця тема безпосередньо пов'язнана з дидактичною функцією казки і лежить у підґрунті протистояння головного героя і його антагоніста Волан-де-Морта, моральне кредо якого сформульоване у фразі:

“There is no good and evil, there is only power…” (Harry Potter and the Philosopher's Stone).

Концептуальна мегаметафора ЖИТТЯ - ЦЕ ВИБІР ШЛЯХУ актуалізована у різних сюжетних блоках через текстові ситуації, смисл яких представляємо у дисертаційній роботі у вигляді конфігурації концептуальних метафоричних та метонімічних схем.

Розділ 3. “Вербальне втілення композиції тексту казок Дж.К. Роулінг”. Лінгвостилістичний та інтерпретативно-текстовий аналіз текстових фрагментів, що складають сюжетні блоки тексту казок Дж.К. Роулінг, виявив характерні лінгвостилістичні засоби та композиційно-мовленнєві форми, які забезпечують словесне втілення композиції як лінгвокогнітивного конструкта. Установлено взаємозв'язок між типами сюжетних блоків казки та вербальними засобами, що їх об'єктивують. У свою чергу, аналіз різних видів вербальних засобів дозволив пояснити жанрову гібридність казок та підтвердити визначені у багатьох лінгвістичних дослідженнях тенденції розвитку сучасної англійської мови (Г.А. Вейхман, А.Е. Левицький, І.В. Андрусяк, Т.І. Рязанцева, D. Crystal).

У реферованій дисертації виявлені ті графіко-фонетичні, лексичні та синтаксичні засоби, які реалізують композиційне завдання казкової оповіді та свідчать про превалювання тих чи інших жанрових ознак тексту. Так, використання курсиву у сюжетному блоці “Роз'яснення” створює гумористичний ефект:

`What happened down in the dungeons between you and Professor Quirrell is a complete secret, so, naturally, the whole school knows' (Harry Potter and the Philosopher's Stone).

Цей ефект досягаеться завдяки зіткненню протилежностей `a complete secret' та `the whole school knows'.

Багатокрапка слугує для актуалізації детективної риси казок, що реалізована зокрема у сюжетному блоці “Таємниця та її розкриття”:

`Snape wants the stone for Voldemort … and Voldemort's waiting in the Forest … and all this time we thought Snape just wanted to get rich … and Voldemort…' (Harry Potter and the Philosopher's Stone).

Крім того, у наведеному прикладі поєднання багатокрапкі разом з полісиндетоном, що створює напруження, є притаманним детективній оповіді. Характерною рисою лексичного рівня тексту казки є численні неологізми. Засоби їх cтворення різні: це суфіксація за моделями:

v + -оr = N

Dementor: сліпі демони, які висмоктують душу.

n + -er = N

Howler: грімовісник - лист, який лементує, префіксація за моделями:

un- + n + -ing = N

Unfogging: розсіювання туману.

counter- + n = N

Countercurse: контр-закляття.

anti- + n + -ing = N

Anticheating: чаклування проти списування.

Зустрічаються в тексті казок і неологізми як наслідок словоскладання:

n1 + n2 = N

Deathday Party: ювілей смерти; Broomcare: посібник з догляду за мітлою, Dungbomb: грязьова бомба, Butterbeer: вершкове пиво, Gobstones: плюй-камені.

(n1 + n2) ed +n3 = N

Crumple-Horned Snorkack: морщерогий кізляк, телескопії:

ab + cd = acd

Remembrall: нагадувалка, латинізації, що полягає у додаванні до англійської основи закінчень походження з латини: Petrificus Totalus (Пєтріфікус Тоталус - закляття, яке перетворює будь-який предмет на камінь), Wingardium Leviosa (Вінгардіум Лєвіоса - закляття для того, щоб будь-який предмет висів у повітрі), Expelliarmus (Експєліармус - закляття, яке позбавлює людину зброї), Confundus Charm (Конфундус - закляття, яке затуманює розум).

Використання численних неологізмів слугує, з одного боку, показовою характеристикою індивідуального авторського стилю та мовлення, непрямим показником популярності та читабельності казок. З іншого боку, неологізми, що є складовою частиною мовної картини світу, сприяють виявленню особливостей лінгвокреативної діяльності людини, вербальних механізмів її адаптації до світу (І.В. Андрусяк).

У цілому, лексичні засоби орієнтовані головним чином на опис протиставлення реального та чарівного світів за допомогою використання кольороназв і емотивно-експресивних номінативних одиниць, створення гумористичного ефекта через вживання “промовистих” імен, перетворених паремій, пов'язаних, головним чином, зі зміною їх лексичного складу.

Серед синтаксичних засобів превалюють незавершені, елиптичні конструкції, а також повтор, який слугує засобом емоційного та логічного посилення смислу висловлення. Характерним є те, що з кожною наступною казкою спостерігається ускладнення синтаксичних структур речень. Так, у першої казці превалюють прості непоширені речення, питома вага складнопідрядних речень з причиново-наслідковими зв'язками зростає в останній книзі.

У художньому повістуванні переважають такі КМФ як опис, міркування, діалог та внутрішній монолог. Наведені типи КМФ виконують у тексті казок різни функції: розвиток предметно-зображального аспекту оповідання, який включає введення елементів опису навколишнього оточення, створення додаткових рис до зображення персонажів. Крім того, КМФ здійснюють передачу іронічного відношення автора до персонажів, розкривають їхні характери, емоційні стани, психологічні переживання, які пов'язані з розладом у їхньому внутрішньому світі, що забезпечує реалізацію психологічної складової тексту казок.

Особливості композиції тексту казок Дж.К. Роулінг пояснюються їх належністю до постмодерністської парадигми, тісно пов'язаної із масовим мистецтвом і масовою тривіальною літературою (І.П. Ільїн). Творам постмодернізму притаманна постійно акцентована серійність, а також абсолютна, тотальна формульність (О.С. Козорог). У них будується світ, що складається із цитат та алюзій (Р. Барт). Багато постмодерністських творів “замкнено” на сучасності, на політичній та рекламній актуальності буття, вони насичені інформацією про риси сьогоденні.

Секрет успіху бестселерів Дж.К. Роулінг полягає в оригінальному сполученні вигаданих пригод та реальних життєвих історій, що відбивають сучасну дійсність. Так, чарівники та ельфи, дракони та гобліни володіють приватними банками, у чарвній країні існують міністерства, державні засади, підприємства та офіси. Магія існує поряд із комп'ютерами та телебаченням. У світі чарівників не можна обійтись без реклами, яка є яскравою рисою сучасного реального світу. Так, наприклад, у тексті четвертої книги казок знаходимо об'яву, яка відповідає жанру сучасної комерційної реклами:

The Bluebottle: A BROOM for ALL the FAMILY - safe, reliable and with In-built Anti-Burglar Buzzer... (Harry Potter and the Goblet of Fire).

У казках Дж.К. Роулінг присутні так звані формули й мотиви, що є головною особливістю масової літератури та слугують банком даних для усіх значущих ідей та сюжетів художнього тексту (Г.Г. Почепцов).

Найяскравішим із них є сюжет про Попелюшку, далі простежується мотив про порушення заборон та дозволів, мотив про те, що тільки спільно із іншими головний герой спроможний протистояти злу, як і мотив перемоги добра над злом. Сама ідея “хепі енда” є міфологічною за своєю природою, оскільки вона спрямовує чітку інтерпретацію світу: гідна людина завжди отримує винагороду.

Таким чином, формульність, серійність, багатожанровість, наявність інтертекстуальних зв'язків, а також відображення сучасної дійсності як головні ознаки постмодерністського тексту виявляються в особливостях композиції казок Дж.К. Роулінг. На думку дослідників, твори Дж.К. Роулінг належать до жанру фентезі (Я. Шенкман, С. Чайкін, О. Копейкін). Натомість, здійснений нами аналіз свідчить про відсутність в авторській казці Дж.К. Роулінг жанрових ознак фентезі (див. таблицю).

Таблиця - Жанрові відмінності казки і фентезі:

№	Жанрові ознаки фентезі	Жанрові ознаки авторської казки
1	Зображення паралельних чарівних світів	Зображення реального і чарівного світів, які співіснують
2	Відсутність модусу фіктивності при зображенні міфологічних образів	Наявність модусу фіктивності при зображенні міфологічних образів
3	Топофон: світ не схожий на реальний	Топофон: світ схожий на реальний
4	Хронофон: зображення подій у режимі порушення онтологічної послідовності часів	Хронофон: зображення подій у режимі реального часу
5	Превалювання опису життя цілого народу, а не окремих особистостей	Опис життя окремих особистостей

За жанровою своєрідністю авторські казки Дж.К. Роулінг вібрали деякі ознаки фольклорної казки як пражанка.

А також психологічного та детективного роману. Так, аналогічно фольклорним казкам:

- головний герой казок Дж.К. Роулінг носить типове розповсюджене ім'я (Harry);

- головний герой має мітку (шрам на лобі у вигляді блискавки, отриманий у ніч убивства його батьків темним лордом Волан-де-Мортом;

- темному лордові не судилося вбити Гаррі Поттера, але в малюка залишився шрам);

- наявність чіткого маркера, що відокремлює топофони реального та чарівного світів (платформа 9 ѕ).

Домінантними ознаками авторської казки є адресатна визначеність, наявність опису чудернацьких ігор, перетинання буттєвого та чарівного хронотопів, наявність у тексті казок конкретних історично-національних реалій, зіставлення зображуваного простору із реальним простором.

Ознаками детективного жанру, реалізованими в досліджуваній казці, є мотив таємниці.

Розкриття якої, введення злодія в сюжет кожної частини казки за правилами детективного жанру, драма масок. Текст п'ятої книги казок про Гаррі Поттера має ознаки психологічного роману, до яких можна віднести гальмування розвитку сюжета, перевагу розмов над діями, домінування описів внутрішніх переживань героя над описами чудес.

ВИСНОВКИ

Текст казок Дж.К. Роулінг належить до жанру англійської постмодерністської авторської казки. Жанрова своєрідність тексту казок Дж.К. Роулінг полягає в тому, що будучи авторськими, із домінуючими ознаками казкового жанру, вони інтегрують деякі ознаки фольклорної казки як пражанру, а також психологічного та детективного романів.

У річищі когнітивної парадигми композиція казки постмодерну розуміється як спосіб організації тексту, що забезпечує єдність його форми, змісту та смислу. У такому підході композиція тлумачиться як лінгвокогнітивний конструкт, який інкорпорує композиційно-сюжетну, композиційно-смислову структури та лінгвістичні засоби їх об'єктивації в тексті. Така єдність забезпечує зв'язність та цілісність тексту й відбиває його змістовний, смисловий та формальний аспекти.

Композиційно-сюжетна структура є упорядкованою послідовністю сюжетних блоків, представлених однорідними текстовими ситуаціями, які відбивають ключові події казок. У казках Дж.К. Роулінг такими блоками є: “Перебування головного героя в прийомній родині”, “Перехід у чарівний світ”, “Змагання”, “Таємниця та її розкриття”, “Протистояння світлих і темних сил”, ”Роз'яснення”. Зв'язність сюжетних блоків забезпечують композиційні прийоми, які одночасно виконують текстотвірну і текстооформлювальну функції та є не стільки технічним, скільки композиційно-смисловим засобом.

Композиційно-смислова структура, що слугує інтерпретації смислу текста казок, представлена мегаметафорою ЖИТТЯ - ЦЕ ВИБІР ШЛЯХУ, котра відбиває основний смисл усіх казок і послідовно розгортається в інші концептуальні метафори:

- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ - ЦЕ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД;

- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ - ЦЕ БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОМ;

- ВИБІР - ЦЕ ВИПРОБУВАННЯ;

- ВИБІР - ЦЕ КОМПРОМІС;

- ВИБІР - ЦЕ СПОКУСА;

- ЖИТТЯ - ЦЕ ЖЕРТОВНІСТЬ.

Також метонімічні концептуальні схеми:

- ЧАСТИНА (кров) замість ЦІЛЕ (родинні зв'язки);

- ЧАСТИНА (домівка) замість ЦІЛЕ (родинні зв'язки);

- ЧАСТИНА (родинні зв'язки) замість ЦІЛЕ (добро чи зло), які реконструйовані на основі семантичного та концептуального аналізів текстових фрагментів. лінгвокогнітивний мовний текстооформлення

Характерною рисою багатьох текстових ситуацій є те, що їх композиційно-смислова структура, як правило, представлена кластерною метафорою, у якій загальний концептуальний референт або царина мети осмислюється через цілий ряд концептуальних корелятів (царини джерела). Такий характер композиційно-смислової структури текстових ситуацій пояснюється фактором адресата, тобто орієнтацією на дитячу читацьку аудиторію, а значить на більш дохідливе повідомлення через кількаразове варіативне повторення смислу.

Словесне втілення композиційно-сюжетної та композиційно-смислової структур виявляється шляхом аналізу різних засобів мови й мовлення (графічних, фонетичних, лексичних, синтаксичних, текстових). Наведені засоби співвідносяться з сюжетними блоками, які відповідають жанрам казки, детектива та психологічного роману. Наявність цих блоків у тексті казок Дж.К. Роулінг відображає його приналежність до літературної парадигми постмодернізму. Запропонована у роботі методика комплексного лінгвокогнітивного аналізу відкриває перспективи для дослідження композиції тексту казок різних культур, а також художніх текстів інших жанрів. Розширення практичного матеріалу, завдяки залученню текстів англійських казок різних авторів, є перспективним для виявлення тенденцій у розвитку сучасного англійського художнього мовлення.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Лысенко Е.С. (Солодова Е.С.) Композиционно-смысловая структрура текста сказки Дж.К. Ролинг “Гарри Поттер и тайная комната”: когнитивный аспект / Е.С. Лысенко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. 1. - С. 211-218.

2. Лысенко Е.С. (Солодова Е.С.) Композиционные приемы вербального воплощения образа главного героя сказки Дж.К. Ролинг “Гарри Поттер и тайная комната” / Е.С. Лысенко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. 1. - С. 371-374.

3. Лысенко Е.С. (Солодова Е.С.) Специфика композиции текста цикла сказок Дж.К. Ролинг: лингвокогнитивный подход / Е.С. Лысенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. - 2006. - №726. - С. 51-55.

4. Солодова О.С. Композиційні прийоми організації змісту тексту циклу казок Дж.К. Ролінг / О.С. Солодова // “Наука і сучасність”: Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова.- Том 60. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - С. 221-228.

5. Солодова Е.С. Жанровое своеобразие и его вербальное воплощение в тексте сказок Дж.К. Ролинг / Е.С. Солодова // Науковий вісник Волинського національного університету. Серія “Філологічні науки”. - 2008. - №5.

6. Лысенко Е.С. (Солодова Е.С.) Лингвокогнитивные характеристики композиции текста сказок Дж.К. Роулинг / Е.С. Лысенко // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-28 березня 2005 р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - С. 106-107.

Размещено на Allbest.ru