Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття

Соціально-лінгвістичне дослідження шляхів та засобів збагачення словникового складу, тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в умовах подальшого ускладнення позамовного середовища й нового етапу науково-технічного прогресу.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2013
Размер файла 62,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

УДК 802.0-3. "ХХ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В 80-ТІ - 90-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти:

КВЕСЕЛЕВИЧ Дмитро Іванович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету.

ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Ужгородського державного університету.

ШВАЧКО Світлана Олексіївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету.

Провідна установа: Одеський державний університет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови.

Захист відбудеться "14" жовтня 1999 р. о "10" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252003, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Гуманітарний корпус, актовий зал).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розіслано "10" вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.ф.н. А.Д. Бєлова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Абсолютний прогрес мови, наголошують науковці, насамперед виражається в розвитку словникового складу, саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему "мова та її середовище", яка має важливість не тільки для соціальної, але й для "внутрішньої" лінгвістики. Розвиток словникового складу якраз і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв`язку з ускладненням середовища.

Кінець ХХ-го століття відзначається глобальними соціально-економічними змінами, людство вступило в новий етап науково-технічного прогресу, який іменується інформаційною революцією. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15000-20000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. У той же час в 90-ті роки проблемам розвитку словникового складу приділялось значно менше уваги, ніж у 70ті-80ті роки, незважаючи на очевидність більших масштабів кількісних та якісних змін, спричинених бурхливим розвитком економіки, науки, техніки, ускладненням форм суспільного життя.

Актуальність вибору проблеми визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; поза увагою вчених здебільш зостаються питання, які пов'язані з внутрішньомовною мобільністю та міграцією лексики, а саме ця мобільність та міграція стає, на нашу думку, важливим, навіть вирішальним фактором розвитку словникового складу сучасної англійської мови; подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах.

Метою роботи є визначення тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, змін у шляхах та способах збагачення словникового складу на базі аналізу словотворчих, семантичних та фразотворчих процесів, іншомовних та внутрішньомовних запозичень на фоні суспільних процесів та явищ.

Мета роботи передбачає необхідність вирішення конкретних завдань:

Аналіз тенденцій розвитку окремих ланок словотвору і словотворчої системи взагалі; встановлення джерел нових словотворчих елементів, висвітлення технології їх "виготовлення", з`ясування ролі лінгвістичних механізмів, соціолінгвістичних чинників у процесах формування нових афіксів.

Розглядання головних напрямків функціонально-стилістичної мобільності лексики і пов`язаних з нею семантичних змін, механізмів семантичної деривації, аналіз наслідків семантичних зрушень та модифікацій.

Виділення лінгвістичних та соціолінгвістичних особливостей нової фразеології, встановлення шляхів фразеологізації словосполучень, джерел фразеологічних неологізмів, зв`язків між фразотворчими, словотворчими і семантичними інноваційними процесами.

Характеристика іншомовного впливу на словниковий склад англійської мови, джерел запозичень, дії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників на процеси запозичення та інтеграції іншомовних одиниць, встановлення сфер концентрації запозичень.

Дослідження розвитку словникового складу в умовах взаємодії основних національних варіантів англійської мови: висвітлення проблем варіантології, особливостей впливу американського варіанту на британський, специфічних рис міжваріантних контактів.

Визначення впливу на літературну англійську мову розмовних підсистем, аналіз особливостей запозичення та асиміляції в літературній нормі стилістично зниженої лексики та фразеології, розкриття ролі конкретних соціолектів в збагаченні словникового складу.

Висвітлення проблеми "мова і соціальне середовище" шляхом розподілу неологізмів за соціофункціональними класами та встановлення кореляції між суспільними та лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами, визначення ролі конкретних соціальних чинників; аналіз впливу інформаційної революції на лексико-семантичну систему англійської мови.

Об`єктом дослідження слугували понад 9000 нових слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень, які виникли в англійській мові в 80ті-90ті роки ХХ-го століття. Джерелами неологізмів були словники та довідники нової лексики, періодичні видання англомовних країн. На матеріалі інновацій, відібраних із словників, газет та журналів, автором цієї роботи було укладено англо-український словник нової лексики та фразеології (понад 5000 одиниць), який увійшов до книги "Неологізми англійської мови", виданої в 1997 році. Періодичні видання Великобританії та США були також головними джерелами ілюстративного матеріалу: з них було вибрано майже 12000 прикладів-контекстів функціонування нової лексики та фразеології. Саме ці контексти дали автору змогу простежити "долю" та еволюцію неологізмів.

Наукова новизна визначається поставленою метою і полягає в тому, що в роботі розкриваються тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, зміни в шляхах, способах та засобах поповнення словникового складу. Вперше було здійснено дослідження інноваційних процесів з урахуванням широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії національно-територіальних, функціонально-стилістичних варіантів та підсистем, на фоні економічних та соціальних змін, нового етапу науково-технічного прогресу людства.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні та типологізації нових засобів лексичної деривації, в розкритті джерел, шляхів, лінгвістичного механізму їх формування, семантичних трансформацій, які супроводжують афіксалізацію лексем та їх фрагментів, у визначенні ролі внутрішньомовних запозичень в збагаченні словникового складу, зокрема, наслідків міжваріантних контактів та взаємодії "стандарту" з розмовними підсистемами, у виявленні впливу на інноваційні лексико-семантичні зміни останніх десятиліть конкретних соціальних чинників, в аналізі тенденцій розвитку лексики в умовах інформаційної революції.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що було зроблено певний внесок в окремі розділи загального мовознавства та англістики. Це особливо стосується соціальної лінгвістики, яка доповнилася дослідженням особливостей взаємодії літературної мови з соціальними діалектами, аналізом конкретної соціальної детермінованості інноваційних процесів та явищ в останні десятиліття, визначенням впливу на ці процеси певних чинників, виявленням якісних змін в лексико-семантичній системі, спричинених інформаційною революцією. Теорія мовних контактів доповнюється положеннями про специфічні риси міжваріантних контактів; варіантологія - новим підходом до визначення національних варіантів, до методів їх вивчення; теорія словотвору англійської мови - аналізом джерел, шляхів, лінгвістичного механізму виникнення та формування нових словотворчих елементів та моделей; семасіологія - особливостями механізму семантичних змін у зв`язку з функціонально-стилістичною міграцією мовних одиниць.

Практичне значення дослідження полягає в його застосуванні в курсах лексикології, стилістики, лексикографії, перекладу, в спецкурсах із соціальної лінгвістики, неології, варіантології, на практичних заняттях з англійської мови, в укладанні словників, підручників та посібників. За матеріалом дослідження його автор опублікував два словники неологізмів, два навчальних посібники, чотири методичних посібники, які використовуються у вищих навчальних закладах України.

Методи дослідження. Дослідження об`єкту здійснюється з урахуванням системного, комплексного характеру мови, її словникового складу шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі широко застосовуються такі види аналізу, як контекстуальний, порівняльний, компонентний, аналіз за безпосередніми складниками, різновиди кореляційного аналізу, елементи етимологічного аналізу, кількісні підрахунки.

На захист виносяться такі положення:

1. Реалізація потенціалу системи англійської мови здійснюється, головним чином, шляхом використання номінаційних ресурсів, які генеруються механізмом її варіювання, взаємодією національних варіантів, функціонально-стилістичних, соціальних підсистем. Розвиток лексико-семантичної системи все більше детермінується не іншомовним впливом, а "внутрішньомовними запозиченнями", які виникають внаслідок інтерваріантної міграції та інтраваріантної мобільності лексичного матеріалу.

2. Процеси формування нових словотворчих елементів шляхом афіксалізації лексем та морфемізації їх фрагментів стають можливими завдяки "дифузності" одиниць лексичного та морфемного рівнів, системної організації словотвору, взаємозалежності між його різними способами, динамічності складових підсистем мови. Ці процеси створюють явища "функціональної омонімії" (міжрівневої кореляції) мовних одиниць, можливості виконання ними паралельних ролей лексем і афіксів.

3. Розвиток словотворення простежується в напрямі розширення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок "нормативності", "стандартності", більшої свободи. Зростає роль комплексних способів породження інновацій як свідчення ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів. Словоскладання перетворюється не тільки на головний спосіб словотворення, але й на основне джерело нових дериваційних елементів.

4. Зміни та модифікації змісту лексичних одиниць, які спричинюють виникнення семантичних неологізмів, пов`язані з функціональною мобільністю лексики, з постійним рухом від периферії до ядра (від мов для спеціальних цілей до загальної мови), від ядра до периферії (від загальної мови до мов для спеціальних цілей), з їх переміщеннями в межах ядра (між різними шарами загальної мови) та в межах периферії (між різними терміносистемами та соціолектами).

5. Збагачення словникового складу відбувається на фоні посилення дії тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемної літературної мови з усно-розмовною в умовах зростання масштабів запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, збільшення впливу цих мікросистем на інноваційні лексико-семантичні та словотворчі процеси "стандартної" мови.

6. Зростає вплив на інноваційні процеси на лексико-фразеологічному рівні таких соціальних чинників, як економічна база, соціальний статус, етнос, стать, вік, ціннісні орієнтації носіїв англійської мови; не тільки політичний, але й інші дискурси все більше детермінуються "політичною коректністю". Інформаційна революція спричинює формування нових словотворчих моделей та елементів, зумовлює явища "поліномінації" та "диференціюючої реномінації", співіснування антропометричної та "кіберметричної" метафори, виникнення нових і перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм, сприяє стиранню межі між загальною мовою та мовами для спеціальних цілей, між ядром мовної системи та його периферією.

Апробація роботи. Основні положення дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр теорії англійської мови, теорії та практики перекладу Запорізького університету, кафедри англійської філології Сумського держ. пед. інституту. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на міжнародних (Київ, 1989; Ель-Пасо, США, 1992), республіканських і регіональних (Суми, 1987, 1990, Запоріжжя, 1996) конференціях і симпозіумах, на підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету (1980-1999 рр.).

З теми дисертації опубліковано 26 праць загальним обсягом 64,6 друк. арк., у тому числі монографію (18 друк. арк.), 2 словники неологізмів (21 друк. арк.), 2 навчальних посібники, 4 науково-методичних посібники.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ РОБОТИ

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, встановлюється коло наукових проблем, визначаються мета та конкретні завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне та практичне значення, методологічно - концептуальна база, об`єкт, матеріал, джерела та методика дослідження, формулюються положення, які виносяться на захист.

У розділі "Шляхи та способи збагачення словникового складу" досліджується динаміка лексичної, семантичної та фраземної деривації, іншомовний вплив. Значна увага приділяється процесам формування нових словотворчих морфем, джерелам, "технології" їх виготовлення, лінгвістичним механізмам, які беруть участь у цих процесах, встановлюються зв'язки між різними способами словотвору. Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів, значна кількість словотворчих елементів перемістилася від периферії лексико-семантичної системи до центру, остаточно сформувалася ще певна кількість словотворчих морфем, які виникли в попередній період розвитку англійської мови. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30 % лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих.

Первинним матеріалом для "афіксалізації" можуть слугувати як повнозначні слова, так і їх частини (фрагменти). У 80-90-ті роки спостерігається тенденція подальшого зростання питомої ваги складних слів, які становлять найбільшу групу лексичних неологізмів (34,3 %). Ця тенденція, як слушно зазначають провідні вітчизняні фахівці в галузі словотвору, посилює можливість переродження основ, їх переходу до розряду афіксоїдів. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Морфеміка слов'янських мов як об'єкт типологічного вивчення // Мовознавство. - 1998. - №2-3. - С. 131. Такі компоненти перетворювалися у високочастотні, піддавалися процесу афіксалізації, набували семантичних та інших рис словотворчих елементів внаслідок словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці, яка служить за модель, шляхом заміни в слові-моделі певного компоненту. Саме таким чином в англійський мові сформувалися високопродуктивні афікси - abuse, -friendly, -line, -person, -something, -speak, -ware, -watch.

У багатьох випадках зразком для аналогічного словотвору виступає "псевдоскладне" слово (на синхронному зрізі). Частина такого слова, яка виділяється внаслідок створення за його зразком цілої низки інновацій, вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі. Елемент -mail "шантаж" було виділено зі слова blackmail, про що свідчать неологізми greenmail, goldmail, breakmail, greymail (вони означають різні види шантажу). Суфікс - gate в значенні "скандал, особливо політичний" виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate).

Таке явище довільного розчленування особливо часто має місце з одиницями грецького та латинського походження. Слова autocade, camelcade, motorcade, tractorcade були створені на базі слова cavalcade, виходячи з припущення, що елемент -cade означає "процесія; низка", хоч фактично цей елемент є розвитком дієслівної флексії латинської мови; за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic, milkaholic, phonaholic, spendaholic. Елемент - (а)holic, вичленений зі слова alcoholic, перетворився, таким чином, у суфікс, хоч етимологічно дійсним суфіксом у цьому слові є елемент - іс.

Процеси розділення одиниць іншомовного походження на "псевдоморфеми" нерідко спричинюються "народною етимологією", неправильною інтерпретацією структури та семантики "чужого" слова шляхом його асоціювання із власними словами або поняттями. Саме так виник словотворчий елемент -burger на базі слова hamburger, пов`язаного з містом Гамбургом у Німеччині. Носії англійської мови сприйняли слово hamburger як дві частини: "ham" (перші гамбургери були з яловичиною) та "burger", причому друга частина почала асоціюватися з поняттям "паляниця, бутерброд" внаслідок дії механізму словотворення за аналогією: chickenburger, fishburger, sausаgeburger, vegeburger.

Формування нових афіксів розкриває взаємозв`язки між різними засобами словотвору, підтверджує думку вчених про його комплексно-системну природу. Зв`язок між словоскладанням та афіксацією полягає, наприклад, у тому, що чимало нових "напівафіксів", як зазначалося, виникає на базі складних слів. Умови для формування цілої низки словотворчих елементів були створені такими засобами, як телескопія та скорочення. Слово glitterati було "побудовано" з частин двох слів (glitter+literati) ще в 50ті роки, а в 90ті роки стало зразком для серії нових слів, які означають людей, відомих у певній галузі (culturati, cyberati, digerati, glamorati, journarati), i, таким чином, в англійській мові почав функціонувати новий суфікс -erati "особи, відомі в певній сфері". Прикладами інших продуктивних словотворчих елементів, що виникли внаслідок зрощення лексичних одиниць, є суфікси - zine "журнал, часопис" (letterzine, E-zine, catazine, skazine, thriftzine, Webzine), -tel (airtel, boatel, condotel), -nomics (burgernomics, cуbernomics, mediconomics), -plex (movieplex, megaplex, multiplex, twelveplex), -tainment (docutainment, casinotainment, edutainment, infotainment) та інші. Телескопія створює умови і для виникнення нових префіксальних формантів, наприклад: docu- (docuhistory, docufantasy, documusical, docuopera, docurecreation), petro- (petrocurrency, petroeconomy, petropower, petrosheik).

Псевдоморфеми як джерела нових дериваційних елементів можуть, таким чином, бути поділеними на дві основні групи: а) такі, що є результатом довільного розчленування існуючих лексичних одиниць, головним чином гетерогенних, у зв'язку з певними асоціаціями, які виникають у носіїв англійської мови, або результатом фрагментації лексичних одиниць у зв'язку з їх участю в певних словотворчих процесах: -aholic, -athon, -burger, -cade, docu-, -erati, -nomics, -zine (більша частина псевдоморфем); б) омонімічні реальним лексичним одиницям або "мертвим" афіксам: -gate, -lock, -mail, -nap. Саме така омонімічність створює певні передумови, мотивацію для їх перетворення в дериваційні засоби.

Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують бути розмовні різновиди, особливо сленг і жаргони. Запозичення таких елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами в їх семантиці. У 90-ті роки велику популярність здобули, наприклад, новотворення з синонімічними елементами head, junkie для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь (у слензі ці елементи мають значення "наркоман"): cyberhead, digithead, nethead, data-junkie, java-junkie, sports-junkie. Запозичений зі сленгу елемент - savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів- іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень "знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі": computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy.

Дослідження процесів формування нових словотворчих елементів свідчить, що "афіксалізація" лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними змінами в семантиці вихідного матеріалу.

У випадках афіксалізації лексем спостерігається:

1) Звуження, спеціалізація значення елементу, який виконує роль словотворчого, у порівнянні із значенням відповідної лексеми-корелята, ці процеси притаманні як напівафіксам, що виникли на базі лексем германського походження (-babble, -line, -lout, -speak), так і елементам, що оформилися із слів (коренів) грецького походження (bio-, eco-, cryo-, cyber-, info-, techno-, tele-).

2) Перенос значення. Цей процес також може супроводжувати афіксалізацію як германських, так і іншомовних лексем (-city, giga-, -head, jumbo-, -junkie, mega-, nano-, -ville).

У випадках морфемізації фрагментів лексем спостерігається:

1) Абсорбування фрагментом значення лексеми, частиною якої він є (compu-, docu-, -nomics, -preneur, -mail, -jack, -tainment, -tel, -log, -zine).

2) Абсорбування фрагментом значення вихідної лексеми з подальшим розширенням, узагальненням цього значення (-burger, -erati, -furter, -(a)thon). Така семантична еволюція особливо притаманна фрагментам, що виникли внаслідок довільного розчленування лексем на "хибні морфеми".

3) Звуження, спеціалізація значення фрагменту, який є скороченням лексеми (euro-, narco-).

У процесі формування нових словотворчих елементів нерідко створюється явище біфункціональністі мовних одиниць, виконання ними одночасно і ролі афіксів, і ролі лексем, причому така біфункціональність притаманна не тільки елементам, які виникли на базі реальних лексичних одиниць (в синхронічному або діахронічному зрізі), але й псевдоморфемам, фрагментам лексем, що є результатом свавільного розчленування цих лексем: -burger, -gate, gram, - zine. Біфункціональні одиниці належать, таким чином, і лексичному і морфемному рівням мови і можуть іменуватися "міжрівневими корелятами" або "функціональними омонімами".

Явище функціональної омонімії, існування значної кількості проміжних елементів, які об`єднуються під загальною назвою "напівафікси", свідчить про те, що в англійській мові навряд чи можна провести чітку межу між лексемами та афіксами в умовах взаємодії лексичної та словотворчої систем. Взаємозалежність лексичних та словотворчих інновацій нагадує "круговорот": лексичними інноваціями створюються умови для формування словотворчих інновацій, які, в свою чергу, забезпечують умови, потенціал для виникнення лексичних інновацій, і так далі.

У роботі аналізуються активні способи словотвору, продуктивні моделі та елементи. При розгляді афіксації зазначається, що серед давно існуючих суфіксів іменників особливо високопродуктивним є суфікс - ization, спостерігається подальше зростання продуктивності суфіксів -dom, -hood, які довгий час вважалися непродуктивними, особливо в британському варіанті. Високу активність проявляли афіксоїди -fest, -phile, -phobe, -phobia (aviaphobia, cyberphobia, europhile, homophobe, pianophile, technophobe, nerdfest, hyperfest, sponsorfest). Розширив свої словотворчі можливості суфікс -able. Якщо раніше він утворював прикметники від дієслів, то в останні десятиліття він все частіше бере участь у процесі "виробництва" прикметників від іменників, у тому числі і від складних: cartop - cartoppable, microwave - microwaveable, oven - ovenable.

Словоскладання, як зазначалося, є найбільш продуктивним способом словотвору. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні номінеми. Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, "складних слів синтаксичного типу". Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники (brick-and-mortar, kiss-and-tell, not-for-profit, pay-per-view, right-to-roam), однак в останній час зростає і кількість іменників, утворених таким чином: fly-by-light, just-in-time, smoke-and-mirrors, video-on-demand. У процесі формування складних слів на базі словосполучень може мати місце "компресія " останніх, як це відбувається, наприклад, у випадках утворення одного дієслова від двох дієслів та сполучника: to strip and search - to strip-search, to drink and drive - to drink-drive. Компресія може поєднуватися з реверсією: to hold the fort - to forthold, to cap the charge - to charge-cap, to skim the cream, to creamskim. Морфологічно-синтаксичні зміни супроводжуються і семантичними змінами, переосмисленням вихідного словосполучення шляхом метафоричного переносу.

Велику роль у створенні неологізмів-складних слів відіграє аналогія, коли нова одиниця створюється не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова. У процесі аналогічного словотворення також має місце своєрідне моделювання, відбиття моделі зразка, його морфологічної структури шляхом часткового заповнення моделі новим лексичним матеріалом: airlift - boatlift - babylift; baby-sitter - church-sitter - home-sitter; seaworthy - carworthy. Більш того, моделювання зразка врешті-решт веде до оформлення і абстрактної словотворчої моделі: саме завдяки створенню цілої низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент перетворюється у високочастотний, з`являється модель з постійним компонентом. У результаті постійний компонент такої моделі може виконувати функцію суфікса.

Роль аналогії стає ще більш очевидною, якщо брати до уваги, що неологізми в багатьох випадках самі стають зразками для подальшого словотворення (і це стосується не тільки складних слів): downsizing - upsizing; high tech - low tech; outsourсing - insourсing - E-sourсing; internet - intranet - extranet; state-of-the-art - state-of-the-tech - state-of-the-market. Крім того, аналогія пронизує інші засоби словотвору, саме виникнення "конверсії" стало можливим завдяки аналогії, її дію відбиває реверсія.

Подалі зростає кількість скорочень. Серед них слід особливо відзначити акроніми, які здобули широкого розповсюдження в останній час. Значення багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають базою для подальшого словотворення. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person), наприклад, стало не тільки одним з модних слів 80-90х років, символом молодої, честолюбної ділової людини, але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish, yupie flu, yuppiegate, yuppeism, yuppiedom, yuppіеfy, yuppiеfication, technoyupie, yuppie-line, etc. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом "word", T-word, S-word, W-word. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів, які вважаються словами-табу (нерідко табуізація спричинюється політичною коректністю).

Конверсія продовжує бути активно діючим способом словотвору, проте спостерігається тенденція зниження частки конверсійних утворень у порівнянні з попередніми десятиліттями (з 11 % до 4 %). Ця тенденція пояснюється більш активною роллю інших способів, а також тим, що конверсія вже добре попрацювала за час свого функціонування. Активність конверсії, як свідчать підрахунки, в значній мірі підтримується саме неологізмами, які служать за "сировину" для цього процесу. Відмінною рисою конверсії на сучаснім етапі є все більш активна участь в цьому процесі двоморфемних, складних слів, навіть словосполучень. Спостереження показують, що в багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з`явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: bar code - to bar code, bottom line - to bottom line, eurospeak - to eurospeak, fast track - to fast track, flip flop - to flip flop, own goal - to own goal, rat-run - to rat-run. Те ж саме стосується і складноскорочених слів, абревіатур, зрощень, наприклад, VCR - to VCR, e-mail - to e-mail, deejay - to deejay.

Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз, коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами, наприклад, selling short - to short, dog and pony show - to dog and pony, to have a green thumb - to green thumb, to give a green light - to green light. У той же час має місце і зворотний процес - утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів, особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme, go for = gofer (gopher), I want to be = wannabe, I can do it = can-do. Слід також окремо відзначити випадки перетворення в іменники не дієслівних, а номінативних сполучень та фраз внаслідок еліпсичних скорочень. Процес конверсії у таких випадках або зовсім не відбувається, а має місце "інтеграція", злиття, або він є імпліцитним.

Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Зміна значення в багатьох випадках - це переосмислення, метафоричний перенос, оскільки в самому акті перенесення однієї частини мови в іншу виникає елемент порівняння, наприклад; hip pocket - to hip pocket "to retain one`s possession as if by putting it in one's hip pocket"; knee-jerk - to knee-jerk " to react instinctively"; test tube - to test tube " to produce as if by artificial insemination"; handbag - to handbag " to attack or destroy as by hitting with a handbag". Крім того, первинний матеріал, що конвертується (це особливо стосується складних іменників), в багатьох випадках також характеризується переосмисленням: flip-flop " a sudden complete change or reversal; a U-turn" to flip-flop "to change to the diametrically opposite point of view; to do a U-turn"; rat-run "minor road used as a detour by rush-hour traffic" - rat-run "to make a detour through rural roads".

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні інновацій, в розширенні поняття "нормативність" в умовах інтенсивної взаємодії національних варіантів англійської мови, (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії соціальних, функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного варіанту (інтраваріантна міграція). Зростає кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного боку, свідчить про певну системність словотвору, а з іншого боку - про ускладнення номінаційного процесу, пов`язаного з ускладненням "картини світу", або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.

У дисертації досліджуються напрями функціонально-семантичних змін, механізм виникнення семантичних неологізмів та наслідки семантичних зрушень та модифікацій, які відбуваються в словах, дається лінгвістична характеристика фразеологічних неологізмів, розглядаються джерела їх виникнення та механізми формування, простежуються зв`язки між фразотворчими, словотворчими та семантичними процесами. Аналіз семантичних інновацій останніх десятиліть свідчить, що зміни значення пов`язані, головним чином, з функціональною мобільністю лексичних одиниць, з процесами їх спеціалізації (термінологізації), деспеціалізації (детермінологізації) та "трансспеціалізації" (транстермінологізації).

Як і в попередні періоди, провідну роль в семантичних змінах відігравав механізм метафорики, причому метафоричний перенос супроводжував не тільки процеси детермінологізації (high-octane, stand-alone, allergy, poison-pill, hygiene), але й процес термінологізації загальномовних одиниць (bus, get-together, core, hostile, icon, menu, niche, packet, player, suitоr, window). Досить типовим є формування в семантичній структурі того чи іншого слова кількох нових лексико-семантичних варіантів протягом досить короткого часу, що дає змогу спостерігати дію різних механізмів семантичних змін.

Виникнення нових лексико-семантичних варіантів часто пов`язане з еліпсом (скороченням фрази). Типовим є скорочення атрибутивного словосполучення, в якому друге слово вилучається як звичне, а його значення переноситься на прикметник або іменник в атрибутивній функції (перше, визначальне слово): floppy disk = floppy, presale view = presale, magnet school = magnet, non-profit organization = non-profit, start-up company = start-up, lap top computer = laptop. У подібних словосполученнях може вилучатися і перше слово, а його значення переноситься на друге, наприклад, baby boomer = boomer, spacе shuttle = shuttle, heart bypass = bypass. Зустрічаються випадки скорочень не тільки бінарних, але й більш складних, багатослівних сполучень, фраз: to slap a fine on smb. = to slap; a young person who dresses in expensive casual clothing = casual; a person with multiple personality disorder = multiple. Еліпс, таким чином, означає, що разом із скороченням словосполучення, його конденсацією в однім слові відбувається і семантична конденсація: значення словосполучення концентрується в однім слові. Семантичні неологізми нерідко виникають внаслідок евфемізації - прагнення замінити грубі або прямі позначення більш "м`якими" (creative в значенні "який виходить за межі дозволенного", challenged "з фізичними недоліками").

Утворення семантичних неологізмів у багатьох випадках зумовлює і певні словотворчі процеси, веде до появи нових одиниць, тобто семантичні неологізми часто сприяють виникненню лексичних інновацій. Поняття "семантичний неологізм" набуває в англійській мові більш широкого значення з урахуванням існування різних національно-територіальних варіантів та інтенсивної взаємодії між ними, насамперед, між британським та американським варіантами: американські значення загально-англійських слів, якщо вони починають функціонувати в британському варіанті, сприймаються саме як нові значення, навіть якщо вони не є новими для американського варіанту. Як семантичні інновації сприймаються в мові і ті значення, що запозичуються "стандартною" мовою з розмовних підсистем, наприклад, з просторіччя, соціальних діалектів.

Наслідком семантичних змін в умовах посилення тенденції внутрішньої мобільності лексики, стирання межі між загальномовною лексикою та лексикою спеціального призначення, між "стандартною" і "нестандартною" лексикою є все більше розповсюдження явища полісемії, яке охоплює зараз широкі шари лексики. Про це свідчать і такі факти, як набування значною часткою семантичних неологізмів не одного, а кількох лексико-семантичних варіантів, перетворення великої кількості лексичних неологізмів у неологізми семантичні протягом досить короткого періоду в зв`язку з їх подальшим розвитком і набуванням нових значень.

При розгляданні нової фразеології подається її структурно-семантична характеристика, аналізуються джерела, шляхи та механізм фразеологізації. Формування фразеологічних одиниць відбувається головним чином шляхом переосмислення вільних (змінних) словосполучень, їх метафоризації. Метафоричний, а іноді і метонімічний перенос має, як правило, місце при перенесенні змінних або сталих словосполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціальної) сфери функціонування в загальну мову або більш широку сферу. Проте досить частими є випадки, коли переосмислення відбувається в процесі перенесення словосполучення з загальної мови в спеціальну, або з однієї вузької сфери в іншу. Це особливо притаманно фразеологічним одиницям сфери інформаційної технології: graceful degradation "здібність комп`ютерної системи до функціонування у випадку пошкодження її окремих елементів", information superhighway, "система здобуття та розповсюдження інформації, яка створена шляхом об`єднання комп`ютерної та телекомунікаційної техніки", salami technique "привласнення грошей за допомогою комп`ютера шляхом "округлення" реальної суми фінансових операцій", tiger team "група людей, яка перевіряє надійність комп`ютерних систем".

Переосмислення словосполучень, які функціонують у сфері комп`ютерної технології, в значній мірі пов`язане і з тією аналогією, яку проводять між "людською" та комп`ютерною системами. Це зумовлює, наприклад, використання медичної термінології, створення фразеологічних одиниць, образність, внутрішня форма яких ґрунтується на захворюваннях людини та їх лікуванні: viral invasion, phantom bug, vaccination program. У процесі утворення комп`ютерних фразеологічних одиниць спостерігаються і випадки повторної метафоризації, своєрідної "перефразеологізації". Про повторну метафоризацію як механізм утворення нової фразеології може йти мова і при розгляданні нових одиниць інших сфер, наприклад, таких інновацій економіки і ділової сфери, як big bang "шокова терапія", "радикальні економічні реформи", (в астрофізиці це словосполучення означає "великий вибух" - теорію виникнення Всесвіту), white knight "особа, яка фінансує фірму для запобігання захоплення її іншою фірмою (порівн. метафоричне вживання цього словосполучення в значенні "рятівник").

Повторна метафоризація може бути і механізмом семантичного розвитку самих фразеологічних неологізмів. Це стосується, наприклад, словосполучення junk food, що виникло як розмовне позначення висококалорійної, але не поживної їжі, а в останній час позначає також те, що не має дійсної цінності, відповідає примітивним смакам. Зазначимо, що і словосполучення fast food- літературний термін для такої їжі - теж вживається метафорично в функції прикметника "готовий, такий, що легко здобувається, отримується в доступній формі (наприклад, про інформацію)". Численні випадки набування фразеологічними неологізмами додаткових значень, а також застосування механізму повторної метафоризації, є свідченням поширення явища полісемії і серед фразеології. Утворення нових сталих словосполучень в багатьох випадках безпосередньо пов`язане з лексичними та семантичними неологізмами, які стають базою не тільки для словотворення, але й для фразотворення.

Продуктивним механізмом утворення нової фразеології є аналогія. Як і при утворенні нових лексичних одиниць, моделлю для виникнення фразеологізмів служать конкретні одиниці: словосполучення smoking bed "факти, які свідчать про розпутну поведінку (особливо політичного або громадського діяча)" виникло за аналогією з існуючою фразеологічною одиницею smoking gun, неологізм tortilla curtain "паркан, огорожа вдовж американсько-мексиканського кордону (для стримання нелегальної імміграції)" було побудовано на основі словосполучення iron curtain. Моделями для аналогічного фразотворення нерідко виступають самі фразеологічні неологізми. Неологізм mommy track "кредо жінки, яка вважає своєю головною метою сімейне щастя", створив умови для виникнення через деякий час словосполучення daddy track; неологізм кінця 80х років velvet revolution, який виник для позначення мирного переходу від тоталітарного режиму до демократії в колишній Чехословаччині, в 90ті роки став базою для нових словосполучень velvet divorce, velvet exile. В окремих випадках одночасно майже виникає кілька словосполучень - "аналогічний ланцюжок", кільця якого частіше всього знаходяться у синонімічних або антонімічних відношеннях: disaster scenario - horror scenario - nightmare scenario; window of opportunity - window of vulnerability; retail politics - wholesale politics; dependency culture - enterprise culture; secondhand drinking - secondhand smoking.

Певна частина нових стійких словосполучень відбиває прагнення зробити деякі поняття "кращими", замінити їх більш "м`якими". Словосполучення евфемістичного характеру розповсюджені в суспільно-політичній сфері (damage control, opposition research, chattering classes, ladies who lunch), в сфері економіки та бізнесу (creative bookkeeping, boutique consultant, partnership building, reverse engineering). Постійно діюча потреба в евфемізації понять спричинює і постійне оновлення евфемістичних засобів, заміну одних евфемізмів (які перетворюються на свою протилежність) іншими. Нова фразеологія відіграє певну роль і в збагаченні словникового складу новими лексичними одиницями шляхом стягнення словосполучень у слова синтаксичного типу або шляхом фразеологічної деривації, перефразеологізації.

В окремому підрозділі розглядаються контакти англійської мови з іншими мовами, встановлюються головні джерела запозичень, дається їх лінгвістична та соціолінгвістична характеристика, простежується процес інтеграції іншомовних надходжень в лексико-семантичну систему англійської мови. В останні десятиліття подальший розвиток знаходить тенденція до зниження питомої ваги запозичень серед неологізмів (приблизно 2,6 %), що свідчить про достатні внутрішні ресурси англійської мови, необхідні для адекватного відображення змін в реальності. Разом з тим на сучасному етапі англійська мова продовжує відчувати певний вплив інших мов на лексико-семантичному рівні. Має місце "переорієнтація" щодо джерел запозичень. На перше місце все більше виходять азіатські мови, особливо японська, причому запозичуються не лише екзотизми, а одиниці, необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови.

Кінець 80-х - початок 90-х років можна вважати періодом "російського впливу" на словниковий склад англійської мови у зв`язку з тими політичними і економічними змінами, що мали місце в колишнім Радянськім Союзі. Відомі події не тільки спричинили запозичення та входження "нових термінів" (glasnost, perestroika), але й створили мотивацію, стимул до інтеграції слів, які проникли в англійську мову раніше, проте мали, фактично, статус не запозичень, а іноземних слів, функціонуючи лише в "радянськім контексті".

Інші мови продовжують бути для англійської мови джерелами словотворчих елементів, причому нові афікси іншомовного походження можуть з`являтися не тільки традиційним шляхом - запозиченням цілої низки слів і виділенням в них словотворчої морфеми, - але й прямим запозиченням афікса, як це мало місце з німецьким префіксом -uber (uberbanker, ubercomputer, uberhip, ubermogul). З`явилася ціла низка словотворчих елементів зі слів та коренів класичних мов (cryo-, cyber-, crat-, mega-, nano-, petro-), чимало афіксів виникло внаслідок хибної етимологізації іноземних слів, їх довільного розчленування на хибні морфеми, перетворення частини таких слів у словотворчі елементи шляхом створення неологізмів за зразком іноземного слова-моделі. Саме таким чином виникли, наприклад, суфікси -burger, -cade, -erati, -furter, -holiс, -thon.

В останні десятиліття спостерігається певний перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень: сфера економіки та бізнесу виходить на перший план (майже третина всіх запозичень), подалі зростає питома вага іншомовних слів у суспільно-політичній сфері (27,2 %). Ця кількісна соціофункціональна характеристика запозичень відповідає кількісним параметрам неологізмів останніх десятиліть взагалі: саме сфери економіки, суспільно-політичного життя є сферами найбільшої концентрації інновацій. Зазначимо, що в 60-70-ті роки майже 50 % запозичень було пов'язано з культурою (найбільша кількість), з суспільно-політичною сферою та кулінарією, а в попередні десятиліття 60 % запозичень розподілялися між суспільно-політичною сферою, кулінарією, військовою справою.

Як і в попередні періоди розвитку англійської мови більшість запозичень (88,4 %) викликається необхідністю позначення нових предметів та понять, заміни розчленованого найменування нерозчленованим. Решту складають запозичення, які поповнюють експресивні засоби англійської мови. Якщо в 60-70 ті роки екзотизми складали більш 11 % від загальної кількості запозичень, то в останні десятиліття їх частка знизилася до 7,6 %, що пов'язується з подальшою інтернаціоналізацією таких іншомовних елементів, внаслідок чого певна їх частина вже не може вважатися екзотизмами.

У другому розділі "Національно-територіальне та функціонально-стилістичне варіювання англійської мови як фактор розвитку словникового складу" розглядається взаємодія британського та американського варіантів, а також взаємодія літературної мови з розмовними підсистемами. Англійська мова лише абстрактно може бути уявленою у вигляді "макросистеми" (суперсистеми), в реальності вона представлена конкретними варіантами цієї системи (а не "мікросистемами"). Оскільки кожний національний варіант виконує всі функції національної мови і складається з тих же компонентів та підсистем, при його визначенні слід ураховувати не тільки літературну мову та територіальні діалекти (в деяких національних варіантах вони взагалі відсутні), але й інші складові компоненти: просторіччя, сленг, соціолекти та інші різновиди розмовного мовлення. Саме в таких розмовних різновидах зосереджені відмінності національних варіантів.

Кожний національний варіант - це окрема самодостатня мовна система, яка адекватно виконує, насамперед, внутрішню комунікативну функцію, функцію спілкування між носіями певного варіанту, тому особливу важливість набуває саме внутрішнє дослідження національних варіантів. Порівняльний аналіз, який має велике значення в практиці викладання та вивчення англійської мови, повинен, по-перше, ґрунтуватися не на описанні варіантів за допомогою спільного ядра. Таке описання дійсно "виключає з розглядання всю різноманітність реалізації одиниць, що зіставляються в двох або кількох варіантах" Чередниченко А.И. Язык и общество в развивающихся странах Африки. Проблема функционирования западноевропейского языка. - К.: Вища школа, 1983. - С. 72.. По-друге, особливу увагу слід приділяти не інвентарним розходженням (як це роблять багато дослідників, хоч самі визнають, що дистрибуційні відмінності переважають над інвентарними), а саме різним шляхам реалізації одних і тих же мовних одиниць в різних національних варіантах, особливо з урахуванням того, що внаслідок контактів національних варіантів має місце подальше нівелювання інвентарних розходжень або їх перетворення в дистрибуційні, а міжваріантні лексичні опозиції стають, фактично, внутрішньо-варіантними опозиціями.

Розвиток лексико-семантичної системи сучасної англійської мови в значній мірі визначається чинниками, пов`язаними з її полінаціональністю, із взаємодією її національних варіантів, зокрема, британського й американського. Вплив американського варіанту на британський перш за все відчувається в тому, що продовжується поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів. Аналіз американізмів свідчить, що серед них немало слів, пов`язаних з історичним минулим, з невідомими англійцям реаліями, які зазнали переосмислення в США. Такі одиниці не тільки запозичуються, але й нерідко стають основами для інновацій в британськім варіанті, тобто невідомість реалій і тим самим неясність "внутрішньої форми" не можна вважати серйозною перешкодою на шляху запозичення та асиміляції образних американізмів. Показниками асиміляції американізмів у лексико-семантичній системі британського варіанту слід вважати їх "відрив" від "американського контексту", утворення елементів словотворчої та фразеологічної парадигми, тобто участь у словотворчих та фразотворчих процесах.

Деякі американізми являють собою лише лексико-морфологічні варіанти загально-англійської лексики або бритицизмів. У таких випадках запозичується план вираження без запозичення плану змісту. Про подібний вид запозичення слід говорити і у випадках функціонування в британському варіанті прийменникових конструкцій замість безприйменникових (to consult with, to lose out, to start up), американських лексичних варіантів загально-англійських лексичних одиниць. Запозичення плану вираження без запозичення плану змісту - це одна із рис міжваріантних контактів як контактів різновидів одної мовної системи (на відміну від контактів різних мовних систем). Іншими особливостями взаємодії варіантів слід вважати запозичення фразеологічних одиниць, словотворчих елементів та моделей, регенерацію архаїзмів в одному з варіантів під впливом іншого, в якому ці архаїзми зберігаються в активному вжитку. Вважається також, що специфічною рисою міжваріантних контактів є перенесення з одного варіанту в інший лексем разом з елементами їх словотворчої парадигми. Таке явище дійсно простежується в процесі взаємодії варіантів, але при цьому далеко не завжди можна з повною достовірністю встановити, чи запозичуються такі елементи словотворчої (і фразеологічної) парадигми з іншого варіанту, чи вони були створені в варіанті-реципієнті в процесі незалежного конвергентного розвитку.

Взагалі, при дослідженні міжваріантних контактів слід говорити не стільки про "запозичення", скільки про "вплив" одного варіанту на інший. Особливу актуальність набувають слова О.О. Потебні про те, що дослідник мовних контактів повинен зосередити увагу не на тому, що запозичено, а що створено самою мовою в результаті імпульсу з інших мов. Можливості стимуляції мовних процесів, явищ, тенденцій розвитку в повній мірі реалізуються в процесі взаємодії різновидів однієї мовної системи. Американський варіант, наприклад, діє як стимулятор певних словотворчих та семантичних тенденцій британського варіанту. Саме під американським впливом в британському варіанті розширюється поле діяльності конверсії, з`являються нові афікси і зростає продуктивність існуючих словотворчих елементів.


Подобные документы

  • Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013

  • Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.

    реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010

  • Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015

  • Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.

    курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015

  • Процеси, які супроводжують функціонування словникового складу української мови. Пасивна і активна лексика словникового складу. Процес активного поповнення лексики української мови. Поширення та використання неологізмів різних мов в ЗМІ та періодиці.

    презентация [1,5 M], добавлен 24.11.2010

  • Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.

    реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019

  • Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.

    курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015

  • Евфемізми як складова словникового складу мови. Соціальні відмінності між мовцями. Класифікації фразеологічних одиниць англійської, російської та новогрецької мови. Головні семантичні та структурні особливості фразеологічних евфемізмів різних мов.

    магистерская работа [164,0 K], добавлен 23.03.2014

  • Дослідження основних етапів еволюції англійської мови. Вплив кельтської мови на базовий граматичний розвиток англійської, запозичені слова. Діалекти англосаксонських королівств. Виникнення писемності, становлення літератури і лондонського стандарту.

    реферат [1,6 M], добавлен 04.01.2011

  • Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.

    курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.