Функціонально-семантичні особливості емоційно-експресивних звертань (гендерний аспект) (на матеріалі творів сучасних французьких та українських письменників)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-семантичні особливості емоційно-експресивних звертань (гендерний аспект) (на матеріалі творів сучасних французьких та українських письменників)

На екстралінгвістичному рівні емоційна оцінка являє собою думку суб'єкта (індивідуального або колективного) про цінність деякого об'єкту, яка проявляється не як логічне судження, а як відчуття, почуття, емоція мовця [1, с. 20-32].

Характер емоційної оцінки завжди залежить від контексту. Емоційний тон висловлювання зумовлює вибір мовних засобів для вираження позамовного змісту і, крім того, здатний змінити емоційне забарвлення експресивної словоформи, яка вживається в даному контексті, тобто «перевести» її в своє забарвлення. «Закріпленим, лексично вираженим виявляється хіба що тільки знак емоції, вказівка на зв'язок з якоюсь емоцією. Конкретна розшифровка цього знаку відбувається тільки в тексті за допомогою інтонації в усному мовленні або широкого контексту в письмовому» [2, с. 34].

Говорячи про вплив контексту на реалізацію семантики експресивного слова, необхідно розрізняти два різновиди емоційної оцінки: інгерентну (узуальну) та адгерентну (оказіональну).

У даній роботі емоційно-забарвлені звертання аналізуються в аспекті наявності адгерентної емоційної оцінки, зумовленої контекстом. Аналіз матеріалу дослідження проводився з урахуванням гендеру автора художнього твору. Зіставлення функціональних та семантичних особливостей емоційних звертань дозволило зробити декілька цікавих висновків.

У мовленні персонажів творів, написаних авторами-жінками, до звертань, відзначених адгерентною емоційною оцінкою, віднесені такі одиниці:

- звертання з контекстуальною позитивною оцінкою: «Tu es dйjа belle, ma puce; tu es dйjа trиs trиs belle»; «Tu es devenue snob, ma vieille»; «От бачиш, все обійшлось, а ти боялася, дурненька!»

- звертання з контекстуальною негативною оцінкою - маючи форму позитивно забарвлених лексем і словосполучень, вони контекстуально висловлюють широкий спектр негативних емоцій (іронію, сарказм, глум).

Серед них:

а) прізвиська «Et, je mйrite quoi, d'aprиs vous, monsieur Je-sais-tout?»; «Моя ти кицюнюхитруню: невже впізнала?»

б) поєднання присвійного прикметника, означення та імені власного: «Je vous ai administrй assez de corrections а Oxford, mon cher Bertram»; «Звичайно, не вашим, дорога наша товаришко Рибенко-Ясінська!»

в) поєднання присвійного прикметника, означення та апелятиву: «Puis-je te rappeler, mon petit garзon, que c'est ta soirйe de fianзailles avec Priscilla?»; «Любчику мій таємничий! Запам'ятай собі: я - не терпляча ломова коняка, не жінка-трудівниця і не затуркана мати - страдниця!»

г) поєднання присвійного прикметника і означення та субстантива / субстантивованого прикметника: «Vous кtes nymphomane, ma chиre!» «Vous, mon vieux, si vous voulez un coup de poing, ce sera vite fait»; «Де ти, справедлива наша?»

У даній групі звертань виділяються вокативи, де засобом вираження іронії стає інверсія граматичного роду звертання та статі персонажа-адресата, до якого звертається персонаж-адресант. Так, у звертаннях до персонажів-жінок вживаються форми чоловічого роду, і навпаки: «C'est affligeant, mon petit.»; «Що ти там бубониш, людино-невидимко?»). В наведених прикладах продемонстровані звертання жінки до жінці з модально-оцінною конотацією іронії.

У мовленні персонажів творів, написаних авторами-чоловіками, до звертань, відзначених адгерентною емоційною оцінкою, віднесені такі одиниці:

- звертання з контекстуальною позитивною оцінкою:

а) поєднання присвійного прикметника і апелятивів з негативною конотацією: «Merci, mon con, dit Maillat» «Дурненький мій! Як ти мог подумати?»

б) поєднання означення та апелятивів з негативною конотацією:

«C'est зa qu'il faut lui expliquer а ta Julie, petit con, on ne tire pas sur une femme qui a une petite fille pendue dans la tкte»; «Цікаво, яким чином ти, п'яне одоробло, доберешся зі станції метро «Арбатська» Арбатсько-Покровської лінії до магазину «Дитячий світ»?

- звертання з контекстуальною негативною оцінкою, контекст обумовлює тип емоції кепкування, іронію, сарказм, глум:

а) апелятиви з конотативною семантикою: «Eh Papy, va vite enfiler ton petit pyjama en coton, Maman a l'air bien cвline, ce soir»; «Ну що ж, зятьок, вип'ємо за знайомство?»

б) поєднання присвійного прикметника та субстантива / субстантивованого прикметника: «Tu fais dans ton froc, ma belle, mais tu veux quand mкme ton rabe».

Так само, як і в творах авторів-жінок, у даній групі звертань виділяються вокативи, де засобом вираження іронії стає інверсія граматичного роду та статі персонажа-адресата, до якого звертається персонаж-адресант: як звертання до персонажів-чоловіків вживаються звертання у формі жіночого роду, і навпаки: «Tu peux crever, ma vieille»; «Так от, суперзірко наша дорогенька, завтра ж твого дідуся коханого заметемо!».

в) поєднання означення та апелятивів: «Зa va, petit pиre, je m'excuse»; «Зa, ptite mиre, c'est Barbouze, un parfum de chez Fior»; «Так ось, кізко золота, для тебе випадає можливість поїхати до прекрасної Німеччини».

Кількісний склад звертань, що характеризуються адгерентною емоційною оцінкою, у творах французьких письменників, представлено у таблиці №1:

Кількісний склад звертань, що характеризуються адгерентною емоційною оцінкою, у творах французьких письменників, представлено у таблиці №2:

Як видно, кількість звертань з позитивною адгерентною емоційною оцінкою у кілька разів перевищують кількість звертань з негативною емоційною оцінкою: співвідношення становить 86,2% до 13,8% у творах французьких авторів та 82,9% до 17,1% у творах українських авторів.

У мовленні персонажів авторів-жінок більше звертань з позитивною адгерентною (контекстуальною) оцінкою, ніж у відповідних текстах авторів-чоловіків, стосовно ж негативно забарвлених звертань цього типу, їх у процентному відношенні більше у «чоловічих» текстах.

Таким чином, аналіз фактичного матеріалу показав наявність значних розбіжностей у вживанні звертань персонажами, створеними авторами-жінками та авторами-чоловіками.

Література

емоційний семантика експресивний звертання

1. Лукьянова Н.А. О соотношении понятий экспрессивность, эмоциональность, оценочность // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. - Новосибирск, 1976. - Вып. 5.

2. Матвеева Т.В. Лексическая экспрессивность в языке. - Свердловск, 1986.

Размещено на Allbest.ru