Відтворення топоніміки як складової фантастичної художньої картини світу в англо-українських перекладах

Аналіз прийомів перекладу топонімів в творах жанру фентезі з позицій відтворення фантастичної художньої картини світу в тексті перекладу, що поєднує в собі семантичний, морфологічний і етимологічний аналіз. Розбіжності між перекладами різних видавництв.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2012
Размер файла 19,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення топоніміки як складової фантастичної художньої картини світу в англо-українських перекладах

топонім фентезі переклад художній

Як і будь-який інший художній твір, тексти жанру фентезі зосереджуються на діях персонажів, що розгортаються в межах певного простору - вигаданого, уявного чи штучного світу, - який справедливо вважається однією з основних рис цього жанру [1, c. 49]. В лінгвістиці на позначення цього вигаданого світу вживається термін «фантастична картина світу» (далі - ФХКС), що є формою репрезентації квазиреальної дійсності, яка протікає у вигаданому географічному просторі - «топофоні».

Британський письменник К.С. Льюїс у своєму циклі «Хроніки Нарнії» створює цілісний образ можливого світу, який в онтологічному плані є фактом уявного буття, пов'язаним з псевдореференційністю художнього тексту, де «референція створюється самим текстом, хоча і може бути потенційно співвіднесеною з дійсністю» [2, с. 5]. Фрагменти вигаданого фантастичного світу, що конструюються на ознаках реального світу, знаходять своє вербальне вираження на всіх рівнях художнього твору [3, с. 19], чим і створюється цілісність фантастичного образу. Необхідність виокремлення й подальшого аналізу засобів вербалізації ФХКС в різних мовах зумовлює актуальність цієї розробки.

Об'єктом дослідження є топоніми як маркери ФХКС в творах К.С. Льюїса «Хроніки Нарнії», тоді як предметом аналізу виступають особливості їх відтворення в англо-українському напрямку перекладу.

Розглядаючи сам простір створеної автором ФХКС, ми бачимо, що його структура нагадує реальний світ, адже в його складі можна виокремити як природні об'єкти (території, ландшафти, гори, рівнини, острови, ріки, озера тощо), так і рукотворні споруди (міста, фортеці, будинки, мости тощо) зі своїми відповідними топонімами, тобто власними назвами на позначення географічних об'єктів [4, с. 107]. Вважається, що ядро ономастичного простору світу творів фентезі належить саме топонімам, оскільки вони концентрують культурно-історичну, етичну, лінгво-культурологічну інформацію, функціонуючи певною мірою як маркери, що коригують процес розуміння тексту читачем, і сприяючи ефективній художньо-мовній комунікації [5, с. 36].

В значенні топонімів, як і інших категорій онімів відзначаються три основних компоненти: (1) побутовий чи інтродуктивний; (2) класифікуючий - відзначає приналежність референта до певного класу (денотату); (3) індивідуалізуючий [6, с. 105]. Слід відразу зауважити, що літературні топоніми (в нашому випадку топоніми Чарівної Країни) відрізняються від реальних тим, що вони, по-перше, завжди вмотивовані, оскільки є результатом свідомої творчої діяльності автора, а, по-друге, ці оніми не просто вимагають певного контексту, а структурують його, тобто ділять на ділянки, смислові локуси. Отже, перекладацький аналіз топонімів передбачає детальне вивчення не тільки їхньої структури й семантики, а й позамовного оточення - культурно - історичної інформації та комплексу різноманітних асоціацій [5, с. 34].

Як бачимо, оніми в фантастичному творі супроводжуються надзвичайно «багатим» асоціативним фоном, що вимагає від перекладача значних творчих зусиль задля адекватного іншомовного відтворення, причому немає суттєвої різниці, чи має онім експліковані інтертекстуальні зв'язки, чи він відноситься до групи автотекстуальних імен, тобто не має референта в інших можливих світах літературних творів чи в реальному світі читача [7, с. 28].

З точки зору перекладу книжні імена можна розподілити на дві групи в залежності від їх функціональних особливостей, що знаходять відображення в зовнішній та внутрішній формі одиниць. До першої групи відносяться нехарактеристичні імена, створені автором за наявною моделлю, які дуже важко відрізнити від справжніх імен. В цій групі власні імена зберігають свою основну функцію, яка зумовлює їх мовну сутність і своєрідність: вони називають предмет думки, співвідносяться з конкретним персонажем чи об'єктом, локалізуючи його в часі та просторі. Імена цієї групи слугують нам своїм звучанням [4, с. 5]. До другої групи відносяться імена, що поєднують у собі характеристики власного й загального імені. Характеристичне ім'я - це своєрідний троп метафоричної природи, що використовується в стилістичних цілях для характеристики персонажа чи соціального середовища [8, с. 162].

Серед характеристичних імен, які мають більш-менш виражену внутрішню форму, відзначаються групи власних назв, що: (1) не підлягають перекладу, оскільки їх називна функція переважає над комунікативною; (2) підлягають перекладу в залежності від контексту, який може «висвітити» їх зміст; (3) вимагають такого перекладу чи такої підстановки, при яких можна було б відтворити як називне, так і семантичне значення (каламбури) [9, с. 216].

Матеріалом дослідження стали 75 топонімів, відібраних методом суцільної вибірки з циклу К.С. Льюїса

«The Chronicles of Narnia» та їх українського перекладу, зробленого на замовлення видавництва «Прогрес»

В. Наріжною, С. Андрухович і Л. Овсянніковою. Для аналізу також залучалися переклади цього циклу, зроблені на замовлення видавництва «Свічадо» О. Маньком і А. Маслюхом

Серед відібраних нами одиниць майже половину склали топоніми, утворені поєднанням денотата і атрибуту. Якщо в усіх зареєстрованих випадках (38) денотатом виступає узуальне слово, то атрибут може бути як узуальним (Eastern Ocean, Caldron Pool) так і оказіональним (Island of Ramandu, Aslan's How). Переважна більшість таких одиниць (33) є нехарактеристичними. Для заповнення простору свого фантастичного світу К.С. Льюїс створює імена, покликані називати ті чи інші об'єкти за схемою атрибут + денотат, де і атрибутом, і денотатом виступають узуальні слова. Для всіх цих випадків перекладацьким рішенням стало використання калькування: Western Woods - Західні Ліси, Dragon Island - Острів Дракона, Island of the Voices - Острів голосів. Застосування прийому калькування видається слушним навіть в контексті відтворення ФХКС як чогось вигаданого - для читачів оригіналу назви цих географічних об'єктів поставали майже такими ж, якими їх бачать читачі перекладу, оскільки Lone Islands і Самотні Острови викликають якщо і не однакові, то дуже схожі асоціації. На підтвердження того, що основною функцією таких утворень виступає номінативна, і калькування є слушним кроком, можна навести той факт, що в альтернативних перекладах було відмічено випадки деонімізації - Northern Mountains - гори і вилучення - the Hermit of the Southern March - Пустельник.

Сама численність і побудова топонімів цієї групи дозволяють нам дійти висновку, що автор бажає створити образ країни Нарнії близьким і зрозумілим до читача на його мові, адже Нарнія сама по собі нагадує улюблені Льюїсом місця в Англії та Ірландії [10, с. 32].

Якщо ж у вищенаведеній схемі топоніму атрибутом виступав авторський оказіоналізм-онім, то, як правило, використовувався прийом напівкалькування: атрибут транскодувався, а денотат перекладався. Таким чином було перекладено 8 одиниць: Island of Ramandu - Острів Раманду (антропонім), Aslan's How - Асланів Курган (зоонім), Fords of Beruna - Броди Беруни (топонім).

Цікавим для перекладацького аналізу став топонім Duffer Island - Острів Даффероногів. Ця власна назва є характеристичною, оскільки з англійської duffer - «нікчема, нездара, дурень», що влучно характеризує істот, яких вона позначає. В перекладі ці істоти називаються дафферами, однак транскрибування не дозволяє передати семантичний компонент власної назви. Щодо самого топоніму, то перекладач застосовує іншу назву цих створінь, що зустрічається в тесті: dufferpods - даффероноги. Інший перекладач користується функціональним аналогом - дурбас/острів дурбасів. Другий варіант перекладу видається більш привабливим, оскільки передає внутрішню форму - семантичну складову - слова, а транскрибований варіант є зовсім немотивованим для читача.

Калькування також використовується для перекладу топоніма з авторським коментарем:

The lamp-post which the Witch had planted (without knowing it) shone day and night in the Narnia forest, so that the place where it grew came to be called Lantern Waste.

Ліхтар, котрий проти власної волі посадила Відьма, осявав ліс Нарнії вдень і вночі, тож місце, де він виріс, почали називати Ліхтарною Пущею.

Ще один такий топонім перекладається змішаним способом - калькуванням, функціональною заміною денотату на означення, і додаванням.

Caldron Pool is the big pool right under the cliffs … The great waterfall pours into it… The waterfall keeps the Pool

always dancing and bubbling and churning round and round as if it were on the boil, and that of course how it got its name of Caldron Pool.

Кам'яний Казан - так називається глибока улоговина … Величезний водоспад впадає в озеро … Вода під водоспадом безупинно вирує й піниться, немов її кип'ятять; звідси й виникла назва Кам'яний Казан.

Мабуть найважливішу групу в нашому аналізі становлять топоніми, створені самим автором. Наведемо декілька прикладів: (1) Narnia - Нарнія (спосіб перекладу - транскрибування), походить від назви невеличкого містечка в Італії, звучання якого сподобалося К.С. Льюїсу; (2) Cair Paravel - Кер Паравел (спосіб перекладу -

транскрибування), перша частина назви замку походить з валлійської Caer, що означає «фортеця»; (3)

Chippingford - Чипінгфорд (спосіб перекладу - транскрибування), в першій частині назви містечка використовується розмовний аналог слова «ринок», тому гра слів у фразі it's a market day at Chppingford в українському перекладі втрачається; (4) Aslan's How - Асланів Курган, (спосіб перекладу - напівкалька), ім'я головного персонажа циклу Aslan у перекладі з тюркської і означає лев, а сам письменник дізнався про це ім'я під час поїздки до Османської Імперії, де його вразила елітна охорона султана, яка так і називалася.

Взагалі Хроніки Нарнії відзначаються дослідниками як твір, сповнений біблійними алегоріями і алюзіями. Пропагуючи християнські мотиви, К.С. Льюїс робить це за рахунок протиставлення християнського світу і мусульманства, західної цивілізації та сходу, уводячи в свій світ країну Calormen - Калормен (спосіб перекладу - транслітерація), від латинського calor - «спекотний». З точки зору відтворення образу створений перекладачем відповідник частково зберігає значення вихідної одиниці, оскільки він асоціюється зі словом «колір», так само як і в оригіналі, що є доволі символічним, адже в творі ця країна описується як дуже строката. Крім того передається і оригінальна ідея автора, оскільки в українській мові є запозичені однокореневі слова калорифер та калориметр. На відміну від Нарнії, в Калормені переважають оказіональні топоніми, що транслітеруються: Azim Balda - Азим Балда, Zulindreh - Зуліндрех, Mezreel - Мізрил, Tashbaan - Ташбаан. Ці назви доповнюють образ чогось чужого, навіть ворожого, і переклад за допомогою транслітерації повністю передає задум автора, за яким назви в Калормені, вочевидь, підбиралися за звучанням а не за значенням. Так, багато назв в Калормені мають коротку голосну [а] і звук [o], які є досить поширеними в мовах Близького

Сходу. К.С. Льюїс також визнавав, що має досить традиційні вподобання в поезії - плавні приголосні [l] та [r] і носові [m] та [n] - вважаються ним наймелодійнішими. В усіх творах Льюїса, персонажі і місця, що асоціюються з Богом, містять такі мелодійні приголосні: Alambil, Aslan, Ramandu. Інші ж приголосні - фрикативні [f], [v], [z] і проривні [p], [b], [j], [k], [t], [d] вважаються більш прозаїчними і грубими, вони і складають основу для створення імен негативних персонажів [11, p. 133].

Аналізуючи перекладні відповідники, отримані за допомогою транскодування, нами були виявлені суттєві розбіжності між перекладами різних видавництв, наприклад: Azim Balda - Азим Балда - Азим Бальда, Mezreel - Мізрил - Мезриль, Charn - Чарн - Черн. Такі розходження вказують на невідповідності не лише при виборі прийому перекладу, а й в межах одного і того ж прийому. Це повністю підтверджує зауваження, зроблене Д.І. Єрмоловичем про те, що практика запозичення і передачі іншомовних імен власних страждає від невпорядкованості і стихійності, розбіжностей у варіантах відповідників та порушень еквівалентності перекладених текстів [6, с. 115]. Однак варто відразу зазначити, що цей коментар має стосуватися, перш за все, узуальних топонімів. Щодо ж передачі топонімів художнього тексту, то особисте бачення перекладача, міркування евфонії і його власні вподобання мають переважати над уніфікацією та певними стандартами.

Прикро, однак, те, що навіть в одному і тому ж виданні були помічені розходження у формі топоніма Calormen - Калормен - Келормен, поруч з іншими очевидними прорахунками перекладачів або редакторів: South Narnia - Північна Нарнія. Певні запитання викликає адаптивне транскрибування топоніму Archenland - Арченландія. З тексту видно, що це країна, розташована в горах, а її зображення на картах віддалено нагадує арку, тому вірогіднішим прочитанням топоніму, на нашу думку, є Аркенландія. Напевне, подібні думки відвідували перекладача з видавництва «Свічадо», який взагалі запропонував описовий переклад і утворив Верхоландію, надавши слову відповідного семантичного значення.

Повертаючись до перекладу топонімів з оказіональним компонентом, варто відзначити, що переважна більшість читачів оригіналу можуть не відчувати занадто ретельно прихованих автором символів, тому не можна ставити перекладачеві за провину, якщо він не відтворить їх символічність [9, с. 222].

Серед проаналізованих топонімів було виявлено два випадки використання автором гри слів - лексичних каламбурів на основі оказіонального компонента, що були повністю відтворені в перекладі:

- I got in through the wardrobe in the spare room,» said Lucy.

- … from the far land of Spare Oom … the city of War Drobe

Автор створює ці вигадані топоніми шляхом морфологічної зміни узуальних слів wardrobe і spare room і додає до них денотативний елемент у перекладі:

- я прийшла крізь шафу в кімнаті для гостей.

- … з далекої країни Кімнаті-ля-Гостей міста Шах-Ву

Каламбур відтворюється способом, близьким до оригіналу: перекладені відповідники морфологічно модифікуються і до них додається відповідний перекладений денотат.

Проведене дослідження дозволило показати, що топоніми виступають невід'ємною складовою членування простору ФХКС не тільки як її «наповнювачі» (термін Д.М. Павкіна), а й як одиниці, які одержують в текстах якісну характеристику і створюють відповідний образ. Саме тому переклад топонімів вже з позиції складових образу як елементів фантастичної художньої картини світу змушує перекладача виходити за рамки семантичного, морфемного чи етимологічного аналізу. Вони мають прихований зміст, часто невираженого характеру, тому завдання перекладача полягає у віднайденні, розтлумачуванні й передачі їх у перекладі якнайближче до оригінального задуму автора.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.

    статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз відмінностей англо- і україномовного політичних дискурсів, зумовлених впливом екстралінгвістичних чинників. Особливості передачі лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць у тексті трансляції. Відтворення ідіостилю мовця під час перекладу.

    курсовая работа [96,1 K], добавлен 09.04.2011

  • Засади художнього перекладу та аналіз моделей перекладу з точки зору їх відповідності загальній меті художнього перекладу. Основні аспекти відтворення авторського стилю в романі "Друга стать". Лексико-стилістичні особливості перекладу даного твору.

    дипломная работа [95,6 K], добавлен 14.10.2014

  • Рекламний дискурс як складова частина мовної картини світу людини. Вторинний дискурс рекламного тексту як визначальний чинник міжкультурної комунікації. Особливості відтворення і характеристика рекламного тексту. Класифікації перекладацьких трансформацій.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 26.10.2011

  • Класифікація різновидів англійських заперечень, підходи до їхнього перекладу. Порівняльно-зіставний аналіз відтворення заперечних конструкцій. Jсобливості перекладу англійських заперечнь на лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному рівнях.

    дипломная работа [102,0 K], добавлен 18.11.2009

  • Приклади використовування на практиці перекладацьких прийомів за умов усного послідовного та письмового перекладу текстів за фахом. Вибір перекладацької стратегії згідно з видом перекладу. Алгоритм перекладу різних типів технічної та ділової документації.

    отчет по практике [29,2 K], добавлен 14.05.2012

  • Власні назви як об'єкт мовознавства. Поняття власних назв та їх різновиди. Транскодування англійських онімів українською мовою. Складнощі перекладу англійських власних назв та способи їх відтворення українською мовою. Елементи перекладацької стратегії.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 22.09.2014

  • Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.

    курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013

  • Поняття соматизм та його роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні особливості соматизмів в англійській та українській мовах. Роль соматичних фразеологічних одиниць у художніх текстах. Аналіз лексико-семантичних характеристик соматизмів.

    дипломная работа [75,7 K], добавлен 11.10.2012

  • Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві. Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови. Аналіз структурно-семантичних особливостей та стилістичної функції ідіоматичних одиниць в художньому тексті. Практичні аспекти перекладу художніх творів.

    дипломная работа [168,3 K], добавлен 08.07.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.