Роль словників у підвищенні мовної культури фахівців технічної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль словників у підвищенні мовної культури фахівців технічної сфери

1. Лексикографія як наука про вивчення словників

1.1 Розвиток української лексикографії

Розділ мовознавства, об'єктом якого є вивчення принципів систематизації слів та фразеологічних зворотів, укладання їх у словники, називається лексикографією (від гр. lexikos - словесний, словниковий і grapho - пишу).

Словники - це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Вони є одним із засобів нагромадження результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу. Словники - скарбниця народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь [1, с. 62].

Розробка словників в Україні почалася вже в XIII ст. Створювалися словнички незрозумілих слів, які вживалися в церковних книгах. Словники іншого типу були укладені у другій половині XVI ст (двомовні словники, в яких церковнослов'янські слова передаються «простою мовою»). Найдавніший з таких словників має назву «Лексисъ с толкованіємъ словенских словъ просто».

У 1596 р. у Вільні вийшов у світ перший друкований словник, в якому церковнослов'янська мова теж перекладається «простою мовою». Це словник київського вченого Лаврентія Зизанія (Тустановського) «Лексис Сиртчь Реченья Въкратьцт събранны И из словенскаго язика на простый Русскій Діалєктъ Истолкованы» [2, с. 92].

Важливою є праця Памва Беринди «Лексиконъ славеноросскій и имен ъ Тлъкованіе», яка видана в Києві 1627 р. і перевидана в Кутеїні (Білорусія) 1653 р. У 1961 р. цей словник був перевиданий Інститутом мовознавства

ім. О.О. Потебні.

Помітний також рукописний словник XVII ст. - «Синоніма славено-росская», автор якого досі невідомий. Це була перша спроба перекладного словника з реєстром слів старої української мови.

Згадаймо ще рукописний українсько-латинський словник «Лексікон словено-латинській», укладений Є. Славинецьким та А. Корецьким-Сатановським у середині XVII ст. Він був виданий 1968 р. у Римі, а у 1973 р. разом із «Лексиконом латинським» Є. Славинецького в Києві Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні [2, с. 93].

Словником нової української літературної мови є «Собраніе малороссійскихъ словъ, содержащихся въ «Энеиде», и сверхъ того еще весъма многихъ иныхъ, издревле вошедшихъ въ Малороссійское нартчіе съ других языковъ, или коренньїх Россійскихъ, но не употребительныхъ», додане до першого видання «Енеїди» І. П. Котляревського (1798 р.). Він містить близько 1000 українських слів, які тлумачаться російською мовою.

Один із відомих вітчизняних філологів М. Максимович закликав до створення більш повнішого словника української мови. Можливо, у відповідь на заклик М. Максимовича уклав свій словник П.П. Білецький-Носенко. Він був високоосвіченою людиною, написав українською мовою низку художніх творів: балади, байки, жартівливу поему «Горпинида, чи вхопленая Прозерпина» та ін. Словник П. Білецького-Носенка був першим, укладеним у XIX ст., великим словником української мови. Його обсяг - 20 000 словникових статей. Створювався словник на основі літературних джерел і записів народної мови, фольклору.

Ідея українських лексикографів укласти повний словник української мови значною мірою втілена у великому українсько-російському словнику за редакцією Б. Грінченка, який був виданий у 1907-1909 рр. Чотири томи цього словника розкривають близько 70 000 слів, узятих з художньої літератури та інших писемних джерел, а також із фольклорних записів, усного мовлення. У ньому зосереджені матеріали попередніх словників.

Найбільш повними з пізніших словників були двотомний «Російсько-український словник» С. Іваницького й Ф. Шумленського (Вінниця, 1918) та «Словник української мови» Д. Яворницького (Катеринослав, 1920), що мислився як додаток до «Словаря української мови» за редакцією Б.Д. Грінченка. Тобто в ньому містилися слова, відсутні в останньому або ж подані в іншому значенні. На жаль, опубліковано лише перший том «Словника української мови» Д. Яворницького, на літери А-К. Решта лишилася в рукописі [2, с. 95].

Протягом 1924-1933 рр. надруковано три томи «Російсько-українського словника» Академії наук УРСР (у межах А-П). У 1937 р. Інститут мовознавства видав великий однотомний «Російсько-український словник». Його реєстр поповнився новими на той час словами. У 1939 р. був знову створений колектив для укладання двомовного російсько-українського словника, однак наступні події, пов'язані з війною 1941-1945 рр., роботу над словником на певний час припинили [2, с. 95].

Період, який почався в повоєнний час, зазначається створенням сучасних словників - і за рівнем лексикографічного опрацювання і з погляду предметно-тематичної різноманітності, відповідності потребам, запитам життя. З'явилися фразеологічні, тлумачні, синонімічні словники, вже видано три томи етимологічного словника, словник іншомовних слів, орфографічні, орфоепічні словники, термінологічні, перекладні словники.

1.2 Енциклопедичні словники

словник технічний філологічний термін

Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України.

Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині тощо

До сьогочасних загальних енциклопедичних словників належать:

Українська Радянська Енциклопедія: У12т. - 2-гевид.-К, 1977-1984.

Український Радянський Енциклопедичний Словник: У 3 т. - К, 1986-1987.

УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович.-К., 1999 [1, с. 64-65].

Спеціальні енциклопедичні словники подають системні знання з окремих галузевих ділянок. Це, для прикладу, такі словники:

Енциклопедія історії України: У 4 т. - К, 1969-1972.

Шевченківський словник: У 2 т.-К., 1983-1985.

Українська географічна енциклопедія: У 3 т.-К., 1989-1997.

Мала енциклопедія етнодержавознавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) таін.-К., 1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад.: В.І. Воло-вичтаін.-К, 1998.

Юридична енциклопедія: У 6 т. /За заг. ред. Ю.С. Шемчушенка. - К, 1998-2004.

Українська мова: Енциклопедія /Редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. - К, 2000 [1, с. 65].

Крім енциклопедичних словників є енциклопедичні та інші довідники, бібліографічні покажчики тощо, які допомагають орієнтуватися в інформації з різних галузей знань, в соціально-культурних питаннях. Такі словники відіграють надзвичайно велику роль у навчанні, так як дають можливість при необхідності швидко знайти матеріал з певного предмету, який подається в такій літературі чітко і лаконічно. Це, в свою чергу, дає можливість швидко і якісно зорієнтуватися і організуватися для написання більш масштабної роботи курсової, реферату, наприклад. Щодо професійної діяльності, то інформація, отримана з даної літератури, може реально допомогти систематизувати знання з певного предмету, можливо, навіть дізнатись щось нове, сучасніше.

1.3 Філологічні словники

В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Оскільки слово може характеризуватися з різних позицій, то філологічні словники поділяються на тлумачні, перекладні, історичні, етимологічні, орфографічні, словники наголосів, іншомовних слів, синонімічні, діалектологічні, інверсійні тощо.

Тлумачний словник розкриває значення слова та його відтінки, подає типові словосполучення та фразеологічні звороти з цим словом, пояснює його. Прикладом такого словника є Словник української мови в 11-ти томах (1970-1980), який містить 135 тис. слів. Проте на сьогодні його треба доопрацювати, бо він налічує чимало слів, які зникли з сучасної мови. У 2001 р. вийшов Великий тлумачний словник сучасної української мови (автор, керівник проекту В.Т. Бусел). Він є найбільшим та найповнішим словником, який налічує 170.000 слів.

У словниках іншомовних слів зосереджуються слова, запозичені з різних мов. До слова додається інформація, з якої мови воно походить або які компоненти використані для його творення. Зразком такого словника є Словник іншомовних слів за ред. акад. О.С. Мельничука.

Орфографічний словник подає перелік слів, а також словоформ у нормативному написанні. Відомі орфографічні словники: Навчальний правописний словник української мови за ред. акад. Д. Баранника та Д. Руденка, Орфографічний словник за ред. проф. А. Савашенко, Словник з правопису та слововживання С.І. Головащука, Орфографічний словник української мови (уклад. С.І. Головащук, М.М. Пещак та ін.).

Словники слововживання містять стислі поради щодо того, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вжити для передачі потрібного змісту, у ньому зроблено певні застереження про неправильне або небажане, невдале використання тих чи інших слів у певних значеннях, у тому чи іншому контексті.

Прикладом таких словників можуть бути: С. Головащук. Українське літературне слововживання: словник - довідник; Д. Гринчишин, О. Сербенська, З. Терлак. Словник з культури мови.

Орфоепічний словник містить інформацію про літературну вимову та наголос слів, допомагають удосконаленню усного мовлення. Прикладом є Орфоепічний словник М. Погрібного.

Акцентологічні словники - це словники, в яких подане нормативне наголошування слів, наприклад: С. Головащук. Складні випадки наголошення: словник-довідник.

Звичайно, немає змоги охарактеризувати усі словники, якими можна послуговуватися для оволодіння мовними нормами. Їх перелік поданий у бібліотеках, бібліографічних покажчиках тощо.

Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Словники розширюють світогляд людей. У них представлено знання, якими володіє людство у певну епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва, Їх заслужено називають супутниками цивілізації.

Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних

норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про те, як правильно вимовляти і писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це значення, якого походження слово.

Цінну пораду користуватися словниками для поповнення знань, для

піднесення культури мовлення образно висловив М.Т. Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник -

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Плекайте, як дбайливий садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад[3].

Словники виходять за межі власне мовознавчого або іншого вузькофахового призначення. Їм належить важлива роль у розвитку національної духовної культури як цінним джерелам інформації і засобам підвищення комунікативної культури носіїв мови.

2. Роль словників у підвищенні мовної культури фахівців технічного напрямку

2.1 Місце і значення словників у сучасному житті

Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

Особливо важливе місце посідають словники у житті сучасної людини. Чим далі рухається людство у різних сферах, тим більше зявляються нові терміни. Для прикладу достатньо тільки згадати такі слова з сучасної людської галузі як Інтернет: «сервер», «трафік», «мова запитів», «хіти», «хости» тощо. Без використання сучасного словника ком'ютерного адміністратора важко з'ясувати про що йдеться.

Важливе місце словників посідає в технічній сфері тому, що є багато іншомовних запозичень. Для прикладу: програма, автомат, логометр, кібернетика та багато ін. Без знання термінології просто неможливо діяти, розуміти хід бесіди тощо.

Словники не тільки дозволяють краще зрозуміти складні терміни та напрямки їх застосування, тлумачать значення слів інших мов, але й дозволяють дотримуватися основних законів логіки, серед яких є закон тотожності.

Такі словники як «Англо-український тлумачний словник редакційно-видавничої комп'ютерної термінології», «Англо-український-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальної техніки», «Сучасний словник іншомовних слів: Розгорнуті пояснення до слів та виразів. Морфологічні особливості. Походження слів. Слова-синоніми.» та ін. допомогають студентові порозумітися з іншою людиною, яка знає значення цього слова. І навпаки, не знаючи визначення конкретного терміну, або розгляд одного і того ж слова з використанням різних значень (різних областей використання) може призвести до непорозумінь, хибності міркування.

Також словники велике значення відіграють в систематизації та класифікації словесного багатоманіття сучасної людини. Так, в перекладацькій справі одне і те ж слово може перекладатися, в залежності від ситуації, по-різному, або знання слів-синонімів робить переклад більш художнім та цікавим для сприйняття.

Без енциклопедичних словників ми довго б не могли відшукати потрібних відомостей за своїм фахом. Так з допомогою енциклопедій, як загальних, так і тематичних, можна під рукою тримати велику кількість зведених відомостей, які потрібні як для загального розвитку, так і для професійної діяльності. Такими словниками є «Універсальний словник - енциклопедія», «Українська радянська енциклопедія» та ін.

Так, словник мови HTML полегшує написання web-сторінок, більше того, даний словник, як і ряд інших, може бути представлений у електронному вигляді, тому можна просто використовувати цілі заготовки (шаблони) даного словника і включати їх до своєї роботи. Це економить і час і сили людині, яка займається подібною справою.

Оскільки були згадані електронні можливості словників, які якнайбільше характеризують сучасний прогрес лексикографії, то варто зазначити, що на основі словників-перекладачів існує вже чимало спеціалізованих автоматичних програм для перекладу з однієї мови на іншу. Якщо раніше на переклад однієї сторінки спеціаліст міг затрачати від 5 до 10 хвилин (наприклад, переклад з англійської на українську мову), то комп'ютерна програма робить це за лічені секунди, а людині залишається тільки підкорегувати результат автоматичного перекладача.

Більшість словників (не тільки вузькоспеціалізованих для системних адміністраторів та перекладачів) переведені в електронні форми. Так, можна швидко знайти відомості по конкретному історичному персонажу, переглянути його фотографію чи навіть почути запис його голосу тощо. Мультимедійні словники, які сьогодні все більше і більше оточують сучасну людину економлять час і місце. Сучасний комп'ютер тепер легко може вміщувати у собі не один десяток Бібліотек імені Т. Шевченка, при чому пошук потрібної інформації настільки швидкий, що років 10-20 тому ці темпи видавалися б фантастикою.

Сучасна людина ніяк не може обійтися без словників. Якщо вона позбавляє себе цього джерела знань, вона одразу ж приречена бути відкинутою на задвірки мовного суржика, професійної некомпетентності, кар'єрного занепаду та деградації.

Список використаної літератури

словник технічний філологічний термін

1. Мацюк З.О. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. / Станкевич Н. - К.: Каравела, 2010. - 352 с.

2. Сучасна українська мова / [Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін.]; за ред. О.Д. Пономарева. - [2-е вид.]. - К.: Либідь, 2001. - 400 с.

3. http://www.poetryclub.com.ua/readpoem_metrs.php? poem=3191.

Размещено на Allbest.ru