Функціонування стилістично зниженої лексики в публіцистичних текстах

До просторічної лексики належать також деформовані слова, більшість з яких продукується за рахунок запозичень, зокрема з російської мови. Цей фактор зумовив появу в текстах публіцистики такої форми просторіччя, як суржик. Наприклад: «Життя «по понятіям» злодійського общака на руїнах комуністичного концтабору. Це - Росія»(Українське слово. -20-26.04.2000. - С.5).

Наведені приклади свідчать про те, що елементи суржика вводяться в публіцистичний текст з певною стилістичною метою і є цілком виправданими. На жаль, трапляються випадки, коли публіцисти послуговуються ними несвідомо, як наприклад: «Я не маю на увазі того Путіна, який «мочит в сортире чеченцев» або «даёт по башке олигархам»»(Літературна Україна. - 29.04.2004. - С.3).У цьому випадку суржик не має в собі експресивної функції і свідчить лише про низький культурно-освітній рівень автора.

У мовленні ведучих інформаційно-аналітичних теле- та радіопередач просторічні лексеми відсутні. Це пов'язане з роллю, яку виконує ведучий на радіо й телебаченні. Однак, у незначній кількості ці номінації зафіксовано в мовленні учасників телеінтерв'ю, де форма комунікації усна, відносно вільна, не підготовлена: «Комуністична партія, схоже, захотіла всіх переплюнути, та не розрахувала»(Проте. - 12.11.2003). Коментуючи актуальні суспільно важливі питання сьогодення, ведучі передач уживають експресивні просторічні лексеми як вияв емоційного ставлення до предмета розмови: «Це ж треба ляпнути таке: «Вам потрібен Крим? Вам Тузла потрібна? Після всього, що пережила Росія за останні сімдесят з гаком років, ви хочете побудувати імперіалізм з людським обличчям?»(Епіцентр. - 9.11.2003). Щоразу це вживання має бути стилістично вмотивованим, виправданим формою та змістом висловлення, обумовлене контекстом або мовленнєвою ситуацією.

У коментарному підстилі, у жанрі інтерв'ю більше, ніж в інших, представлена розмовна лексика. Під час теле- та радіоінтерв'ю відбувається безпосереднє діалогічне спілкування ведучого та його співрозмовника, що забезпечує спонтанність мовлення, лінійний характер його реалізації: «Сьогодні недоуків вистачає і в економічній сфері, і в політичній»(Саме той. - 13.05.2002) (недоумок - «розм. Нерозумна, обмежена, нерозвинена людина» [3, 600]). Без сумніву, ці розмовні елементи, по-перше, не повинні розхитувати норм літературної мови, і, по-друге, доречні тоді, коли сприймаються як функціонально зумовлені, стилістично вмотивовані [25].

З-поміж стилістично знижених лексем, ужитих у публіцистичних та інформаційних текстах, на особливу увагу заслуговують жаргонізми. Давно помічено, що психологічною основою їх появи в певному середовищі є бажання носіїв мови бути дотепними, вразити співрозмовників свіжістю та яскравістю висловлення; прагнення показати свою зневагу або байдужість до предмета розмови, пом'якшити або, навпаки, посилити враження від висловлення; намагання уникнути затертих або пишномовних слів і виразів; настанова на фамільярність висловлення [35, 204].

Останнім часом поширеним є залучення жаргонізмів до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості.

Утворюються жаргонізми від літературних слів шляхом переосмислення, переходу їх до зниженої лексики. Наприклад: «Під час шпону у кабінеті помічника було знайдено цікаві посвідчення на ім'я Ю.М. Медведенка: буцімто він є суддею Соснівського районного суду Черкас»(Україна молода. - 21.01.1999. - С.3) (шпон - «жарг. Обшук, облава»[3,1401]).

В інформаційному мовленні жаргонізми, як правило, не функціонують. У невеликій кількості ці стилістично знижені елементи засвідчено в жанрі коментарю. Це зумовлене його призначенням - коментувати актуальні питання сучасності, надавати їм відповідної оцінки. Наприклад:«Чи не все одно:стукав чи співпрацював, мав звання - не мав звання…» (Проте. - 23.10.2003) (стукати - «жарг. Таємно доносити»[3, 1209]).

Наведені приклади свідчать про те, що жаргонні елементи в публіцистичних та інформаційних текстах мають високий ступінь негативно оцінного забарвлення та використовуються з метою висловити відповідні емоції та почуття - обурення, гнів, докір, осуд, жах, презирство та ін. Використання лайливих слів у мовній практиці публіцистів характерне для відтворення побутового діалогу, де відбувається негативно оцінне опредмечування характерних рис учасників негативної комунікації. Експресивна негативна оцінка в публіцистичних та інформаційних текстах представлена набором мовних актів із загальною інтенцією «приниження». Лайка в мовотворчості майстрів публіцистики та журналістики неодмінно має досить-таки непозитивний оцінний компонент, який повною мірою виявляє себе в назвах-характеристиках людей: дебіл, ідіот, негідник, йолоп, гад, душогуб, кретин, придурок, виродок, дегенерат та ін.

Функціонування стилістично знижених елементів тісно пов'язане з жанрами досліджуваних стилів: в одних вони функціонують досить часто (публіцистичні тексти),іншим (інформаційні тексти) - вони не властиві. Порівняльний аналіз засвідчив, що в текстах обох стилів одиниці зниженого плану функціонують з різним ступенем частотності - переважає розмовна лексика, менш уживаними є жаргонні та просторічні елементи, найменшу частотність виявляють лайливі слова. Широко функціонує СЗЛ в нарисах, памфлетах, фейлетонах (публіцистичний стиль), коментарях, інтерв'ю (інформаційний стиль). Не характерні ці одиниці для науково-публіцистичних праць, звернень, міжнародних оглядів (публіцистичний стиль), звітів, заміток, хронік, аналітичної інформації (інформаційний стиль). Стилістично знижені лексеми виражають високий ступінь негативно-оцінного забарвлення та використовуються з метою надати зображуваним явищам негативної оцінки, вразити адресата яскравістю висловлення, привернення його увагу [25].

РОЗДІЛ ІІ

2.1 Організація стилістично зниженої лексики в публіцистичних текстах

На основі проведеного аналізу можна із впевненістю сказати, що стилістично знижені лексеми, які варіюють у сучасних публіцистичних текстах, становлять функціональну систему, яка об'єднує декілька тематичних груп. Кожній лексемі в межах групи притаманна конкретна семантика, яку вона реалізує в контексті певного стиля.

У ході дослідження було виокремлено 14 тематичних груп слів СЗЛ-и:

1. Лайливі та непристойні назви - характеристики людей: дебіл, віслюк, катюга, дурасуватий (у значенні нерозумний), мордовороти, пацани, дурний. Наприклад: «Але… з того ресторану такі «мордовороти» зазвичай виходять» (Урядовий кур'єр. - 29.12.2010. - С. 3); «Катюзі по заслузі» (Україна молода(заголовок). - 30.12.2010. - С. 3); «Не знаю, як там за бугром, а в нас реклама розрахована на дебілів» (Україна молода. - 28.01.1999. - С. 13); «Адвокат потерпілих Дмитро Поповський таке рішення суду розцінив досить жорстко: «Втретє, з упертістю, гідною, вибачте за вислів, віслюків, державні обвинувачувані заперечують призначення справи…» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 3); «А вдень - смішний, задерикуватий, дещо навіть дурасуватий» (Культура і життя. - № 33-37. - 2010. - С.2); «Під час перерви між уроками один із пацанів вибив із рук однокласника мобільний телефон» (Україна молода. - 28.12.2010 - С. 13); «Серед глядачів уже немає дурних, котрі і не знають…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 17).

2. Поняття, які прийшли в літературну мову з кримінальної лексики: зек, нари. Наприклад: «Після протестів - на нари» (Україна молода (заголовок). - 30.12.2010. - С. 2); «В обох турах, які відбулися 17 січня та 7 лютого, переміг Віктор Янукович - той самий «зек» і «фальсифікатор виборів», який провалився у 2004-му. (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 9).

3. Назви професій людей: даішник (працівник ДАІ): «Проїзд президентського кортежу до місця призначення супроводжувався традиційною перед вихідцем із Донеччини запопадливістю даішників…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 2).

4. Сталі вислови-кальки з російської мови: по повній програмі, усі в шоці, рвал і мєтал, нижче плінтуса. Наприклад: «Парламент - нижче плінтуса» (Україна молода (підзаголовок). - 28.12.2010. - С. 5); «Телевізійники експлуатують цю правду по повній програмі, залучаючи нас до реаліті - шоу по обидва боки екрана (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 17); «Усі в шоці - пілот без нирки!» (Україна молода. - 28.12.2010 - С. 6); «З огляду, вочевидь, на присутність народного депутата Олексія Бабуріна, який «рвал і мєтал» з приводу того, як таке могло трапитися на очах постійної охорони…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 3).

5. Грубі вислови-погрози на чиюсь адресу: голову відкручу: «Я йому голову відкручу зразу, якщо він не буде займатися каналізацією, не буде займатися газом, водою» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 7).

6. Назви побутової техніки та закладів вищої освіти в скороченому вигляді: комп(комп'ютер), побілка (мобільний телефон), Могилянка (Києво-Могилянська академія). Наприклад: «А якби не «мобілка»?... (Сумщина (заголовок). - 17.11.2010. - С. 1); «Студент одного із сімферопольських вишів, зберігав на системному диску свого «компа» купу всіляких «страшилок»… (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 3); «По-перше, в МОН досі не затвердили правила прийому до «Могилянки» на наступний рік (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 3).

7. Слова-синоніми із значенням «вдарити»: копнути, лупонути. Наприклад: «…невістка депутата від БЮТ Сергія Веліжанського добряче «копнула »«Москвич» і «Мерседес, які стояли на виїзді з двору» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 2); «Селянин виявився не з полохливих - підкрався до загадкової тварини і лупонув палицею по тім'ячку» (Україна молода. - 28.12.2010. - С. 12).

8. Слова на позначення зовнішності людини: патлатий, бритоголовий. Наприклад: «…а мама - економіст, ганяючи патлатого зятя по гарячу воду…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 17); «Зустрічаючи на дорогах Сум сучасне авто з номерами «Лисий», більшість сумчан упевнені: за кермом - як мінімум бритоголовий бандит» (Суми і сумчани. - 19.11.2010. - С. 3).

9. Поняття із значенням руху, зміни положення: колесити, намотувати. У реченнях зі змістом: «…найдорожча британська топ-модель Кейт Мосс знялася у стількох фото сесіях і «намотала» по подіуму стільки кілометрів…» (Україна молода. - 28.12.2010. - С. 16); «Тепер правоохоронцям треба з'ясувати всі деталі походження незареєстрованого в Україні позашляховика, на якому хтозна-скільки і як колесила вулицями Сімферополя депутатська невістка» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 2).

10. Слова-антоніми, що означають «знаходити» та «втрачати»: копати, протаранити. Наприклад: «Невістка депутата - БЮТівця протаранила відразу три припарковані автомобілі (Україна молода (заголовок). - 10.12.2010. - С. 2); «Власне, генеалогічну лінію ХVІІ ст. роду не повністю досліджено. Тут ще копати і копати…» (Урядовий кур'єр. - 09.12.2010. - С. 11).

11. Поняття із тлумаченням «розмова»: лепет: «Усе, що говорить на своє виправдання керівництво міського цвинтаря «Берківці», має вигляд дитячого лепету» (Урядовий кур'єр. - 14.12.2010. - С. 3).

12. Слова, взяті із автомобільної лексики: шумахерство, прокачаний, каталажка. Наприклад: «Близько 20 учасників несанкціонованого мітингу затримали й відвезли до «каталажки» (Україна молода. - 28.12.2010. - С. 5); «Добре хоч те, що за своє «шумахерство» ані власник припаркованих у той вечір на вул. Куйбишева кримської столиці автівок не постраждали» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 2); «Злочинне угрупування, яке кільки разів утікало від погоні на «прокаченому» автомобілі, не могли спіймати протягом п'яти місяців» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 3).

13. Поняття зниженого характеру, кальковані з російської мови: нєсварєніє, перекур(відпочинок), скинутися (у значенні зібрати гроші). У тексті такого змісту: «Юлія Тимошенко: «Я думаю, що в «Русукренерго» вже настало «нєсварєніє» шлунку, вони трохи переїли в Україні і хочуть перейти в іншу країну» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 5); «Чому б їм не скинутися на двох і не заплатити самим 630 тисяч гривень за лавки?» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 3); «Антитабачна» компанія на «перекурі» (Україна молода (заголовок). - 30.12.2010. - С. 8).

14. Інші групи слів із різними варіаціями значень згрубілого характеру: запопадливість(у значенні ретельності), дерибан (пожежа), загрузнути(у значенні уповільнитися), найкозирніший(найкраще), кубло(група), угробити(занапастити), провалитися(програти), «Х»(скорочена назва лайливого слова зі значенням поганий), тхнути(смердіти). Наприклад: «Проїзд президентського кортежу до місця призначення супроводжувався традиційною перед вихідцем із Донеччини запопадливістю даішників…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 2); «28 грудня 2010 р. невідома мобільна група ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери в українському Запоріжжі провела успішну національно-захисну акцію з ліквідації незаконно встановленого на подвір'ї комуністичного кубла ідола…» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 3); «Ви угробили український парламент, ви перетворили цей зал на кладовище української демократії» (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 5); «В обох турах, які відбулися 17 січня та 7 лютого, переміг Віктор Янукович - той самий «зек» і «фальсифікатор виборів», який провалився у 2004 - му. (Україна молода. - 30.12.2010. - С. 9); «Суд на «Х» і свиня в помаді» (Україна молода (заголовок). - 28.12.2010. - С. 5); «Єдине, що можна сказати, -тхне нестерпно» (Урядовий кур'єр. - 09.12.2010. - С. 3); «…це, фактично - «найкозирніше» місце для маєтків вітчизняних скоробагатьків» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 7); «У 2006 році прокуратура взялася судитися з бізнесменом, але безуспішно - справа врешті «загрузла» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 7); «Після цього ліс «застовпили», навколо нього звели потужну огорожу й поставили охорону» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 7); «…Віктор Пінчук мотивував бажання володіти величезною площею лісу тим, що хоче його вберегти від вирубки й «дерибану»» (Україна молода. - 10.12.2010. - С. 7).

Розглянуті тематичні групи вказують на те, що стилістично знижені лексеми є досить поширеними в публіцистичних статтях і мають неординарний зміст. Переконуємося ще раз в тому, що журналісти використовують їх для надання текстам більшої загостреності, експресивності. Найчастіше СЗЛ характерна для статей кримінального змісту, а також пов'язаних із політикою, економікою, суспільними проблемами. Помітною рисою нівелювання таких слів є те, що вони дуже рідко зустрічаються в текстах, які стосуються культурної сфери нашого життя. Використання цієї лексики є стилістично зумовлене, хоча повинна існувати межа, яку журналіст не має права переступити, оскільки публіцистика - це засіб естетичного впливу на читачів. Звичайно, вживання у статтях висловів зниженого плану надає їм значної експресивності, емоційності, які однозначно привертають увагу аудиторії. Таке функціонування СЗЛ-и не має згубного впливу на культурний рівень життя особистості, але у майбутньому, із модернізацією друкарської справи та урізноманітненню стилістичної гри журналістів, вона обов'язково досягне свого апогею, що призведе до невтішних результатів.

2.2 Морфологічна конотація досліджуваних лексем

Проаналізовані стилістично знижені лексеми дають можливість визначити їх морфологічну конотацію. У публіцистиці найчастіше використовуються розмовні іменники, рідше - дієслова. Переважна більшість цих слів утворюються суфіксальним способом, що є досить помітним у наступних групах морфем.

Серед суфіксальних одиниць, які слугують для словотворення, найчастотнішими в газетних текстах виявилися іменники:

1. Жіночого роду із суфіксом -к(а) на позначення:

а) предметів та інших опредметнених понять у спрощеному вигляді:маршрутка, мобілка, оперативка, районка тощо;

б) дії або стану: вилазка, відмазка, здибанка, оборудка, прив'язка, розкрутка;

в) місця проживання, приміщення тощо: комуналка, сталінка, хрущовка, забігайлівка (про погану їдальню).

2. Жіночого роду із суфіксами -ачк, -ячк(а), -івк, -овк(а) на позначення дії або стану: сверблячка, дурилівка, забов'язалівка, мочилівка, обдирайлівка, нестиковка, тусовка (про зустріч, зібрання) тощо.

3. Із суфіксом -щин(а) на позначення понять, що викликають несхвальне ставлення, негативну оцінку: горбачовщина, дармівщина, надзвичайщина.

4. Чоловічого роду із суфіксом -ач на позначення осіб за сферою діяльності та родом занять: збирач/здирач (працівник податкової служби), сміхач (сатирик-гуморист), фірмач (працівник фірми).

5. Чоловічого роду із суфіксами -ник, -іст на позначення осіб за сферою діяльності та родом занять: альтернативник (прихильник альтернативної служби в армії), бюджетник (працівник бюджетної сфери),даїшник (від ДАІ - Державна автомобільна інспекція), петеушник (від ПТУ - професійно-технічне училище); бомбіст (у значенні «той, хто повідомляє телефоном про закладену вибухівку»), есбіст (працівник Служби безпеки України - СБУ),пофігіст (людина, якій усе байдуже).

6. Середнього роду із суфіксами -анн(я), -енн(я) у значенні опредметненої дії:матюкання, розкручування, тощо.

Зрідка в газетних текстах трапляються стилістично знижені іменники, утворені за допомогою суфікса-щик: аліментщик, перекупщик, скупщик.

Через посередництво преси в загальний ужиток уходять слова із структурним елементом -ація, який в іншомовних словах є показником їх належності насамперед до книжної мови. При поєднанні цього елемента як із запозиченими, так і з питомими українськими основами можуть утворюватися слова з виразним розмовним забарвленням: собакізація, суркізація, хохляндизація і под.

За участю суфіксів -ак(-як), -ак(-як)(а), -яг(а), -юк(а), -юг(а),-иськ(о), -ул(я), -ень, -аніменники набувають значення з відтінком згрубілості: босяк, забіяка, діляга, падлюка, катюга, збіговисько, дівуля, перевертень тощо.

Дедалі частіше в газетних текстах трапляються складні слова-іменники, негативне значення та стилістична зниженість яких випливає із змісту їх компонентів. Більшість із них - це іменниково-дієслівні й іменниково-прикметникові утворення, що вказують на негативні риси поведінки людини, характеру її діяльності тощо:мордобій, наркоділки, пройдисвіт. У мові газет трапляються й стилістично знижені складні слова та апозитивні сполучення, утворені з двох іменників: несуни-халявщики, бізнес-посиденьки, кінозбіговисько. Рідше в газетних текстах трапляються стилістично знижені іменники, утворені моделями абревіації та основоскладання: бомж (від рос. абревіатури «бомж» - без определённого места жительства), зек.

Різноманітними структурними типами представлені в мові періодики стилістично знижені дієслова. Це насамперед одиниці:

1. Із суфіксами -ну(-ону)на позначення різних варіацій слова «бити»:бахнути, лупонути, гахнути, клацнути, стуконути тощо.

2. Із префіксами до-, по-, за-, з-(с-), які надають дієсловам значення доконаної дії: додушити, докопатися, доконати, погоріти, потрусити, скачати, застовпити.

3. Утворені префіксально-суфіксальним способом словотворення з морфемамиви-…-ува, об-…-ти, о-…-ти: витрушувати, відтягнутися,обмакогонити (обманути), опоганити.

Розмовні стилістичнознижені прикметники, що вживаються в публіцистиці, позначені активізацією відіменникових і віддієслівних похідних, які характеризуються неоднорідною семантикою та різним структурним вираженням, наприклад: зальотний, змазаний, ошалілий, суперовий, тупоголовий, ульотний, бритоголовий [20].

Отже, на морфологічному рівні СЗЛ представлена переважно іменниками та дієсловами. Саме такі частини мови широко функціонують у публіцистичних текстах. Характерною рисою вживаних слів є те, що вони утворюються за допомогою різних формантів, кожен з яких формує певну семантику. За участю різнопланових морфем нове слово набуває виразності та експресивності, що робить зміст статті більш емоційним. Як іменники, так і дієслова слугують для журналіста основою, засобом для зображення подій, явищ, які відбуваються у суспільстві. Стилістично знижені лексеми надають газеті епатажності, колориту. Саме ці компоненти привертають увагу читачів і стають вагомим чинником, від якого залежить успіх та популяризація надрукованої статті.

ВИСНОВКИ

1. СЗЛ, яка становить досить помітний шар у лексичній системі сучасної української літературної мови, значно активізувалася у вживанні з 1990-х років у публіцистиці. Використання нестандартної лексики в мові газети - явище не нове, але в 90-х роках ХХ століття воно змінилося і кількісно, і якісно - в бік більшої вульгаризації. Це лінгвістичне утворення має свою соціальну базу й може розглядатися як реакція на довгі роки державного тиску та цензури. Цьому сприяє та обставина, що в даний період фактично відсутня цензура, стає не такою суворою редакторська правка. Зміни в суспільно-політичній ситуації, у системі соціальних цінностей неодмінно зумовлюють коригування та характеру газетно-публіцистичних оцінок, що, у свою чергу, веде до змін у лексико-стилістичній системі мови преси. На перший план виходить негативнооцінна лексика, яка формується в основному за рахунок взаємодії з просторічною мовою. Засоби масової інформації 90-х років ХХ ст. активно використовують знижену лексику з певною стилістичною метою. У мові сучасної публіцистики дедалі частіше вживаються експресивні слова, що надають висловлюванню виразності, образності, емоційної забарвленості.

2. Лексичний склад української мови в його відображенні в мові засобів масової інформації досить швидко реагує на зміни як у різних сферах життя, так і в поглядах суспільства на доцільність і прийнятність нормативно-стилістичної основи літературної мови в той чи інший період її розвитку. Існування екстралінгвістичних факторів такого роду, як: зняття політичної цензури, протест проти відсталості суспільства, криміналізація суспільства,необхідність номінації явищ, що не були характерними для попередніх років, зміна мовних смаків у бік спрощення, лібералізації, бажання висловити експресію будь-якими засобами, ситуація українсько-російської двомовності призводять до перегляду поняття «мовна норма» та ширшого залучення розмовних, просторічних, жаргонних та діалектних елементів у мову публіцистики.

3. Великий відсоток СЗЛ-и в мові сучасної преси пояснюється тим, що цей шар лексики до кінця 80-х років залучався порівняно мало, а отже, за ним не закріпилися негативно-оцінні конотації. Сьогодні таке слововживання відображає мовні уподобання певної частини суспільства, яка прагне в одиницях такого роду віднайти засоби адекватної номінації явищ дійсності. Актуалізовані мовні засоби добираються з максимуму ресурсів української мови всіх рівнів. Обмеження у використанні лексичних одиниць зведено до функціонального мінімуму - комунікативної виправданості та ефективності. Існує настанова на мовленнєву розкутість, порушення, руйнування усталених традицій слововживання. Стає вже тенденцією поєднання різностильових елементів, що сприяє встановленню контакту між тим, хто пише, і тим, хто сприймає, - автором і читачем.

4. Виокремлені стилістично знижені лексеми із газетних текстів було розподілено на 14 тематичних груп, що дало змогу з'ясувати їх семантику та специфіку вживання. Найуживанішими стали поняття-характеристики зовнішності людини, а також грубі вислови, кальковані із російської мови.

5. Оновлення словникового складу мови сучасних українських газет відбувається як з використанням власне лексичних новотворів, так і шляхом переосмислення лексичних одиниць, що яскраво продемонстрували тематичні групи стилістично знижених понять. У публіцистиці найчастіше використовуються розмовні іменники, рідше - дієслова, значно рідше - прикметники.

6. Досліджуючи зміст багатьох газетних статей, переконалися в тому, що не всі вони наповнені СЗЛ-ю. Найпоширеніша вона в публіцистичних текстах кримінального змісту та статтях, пов'язаних з політикою. Преса, яка висвітлює культурні проблеми держави, менше наповнена словами з негативними відтінками.

7. Оскільки бакалаврська робота була спрямована на дослідження СЗЛ-и в мові преси, то не можливо не згадати рівень її засмічення в межах певного часового простору. Тому, газети, які послугували джерельною базою для дослідження, стали доказом того, як із роками стилістично знижені одиниці стали частотнішими та вживанішими. Якщо, наприклад, газети, видані в 2000-2006 роках, наповнені менше такими поняттями, то вже приблизно за останні роки ними почали переповнюватися майже більша половина статей. Журналісти апелюють такими словами, але майже не уявляють їх значення, а застосовують у контексті різного плану та тематики. Таке явище призводить до безграмотності читача, а точніше до його несприймання тексту такого змісту, який автор зробив нецікавим та неприйнятним для усього загалу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баринова А.В. Возможно ли использование стилистически сниженной лексики в эвфемистической функции? [Електронний ресурс] - Режим доступу:<library.krasu.ru › ft/ft/_articles/0088367.pdf>.- Заголовок з екрану. - Мова укр. - С. - 10-14.

2. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: проблема семантики і функціонування: Автореф. дис. … д. філол. н.: 10.02.01 / Ін-т української мови. - К., 2006. - 36 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К.; Ірпінь: ВТ «Перун», 2001. - 1440 с.

4. Взаємодія усних і писемних стилів мови / Відп. ред.М.М. Пилинський. - К.: Наукова думка, 1982. - 180 с.

5. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / Пилинський М.М., Дзюбишина-Мельник Н.Я., Ленець К.В. та ін. - К.: Наукова думка, 1990. - 216 с.

6. Газета і мовна норма. [Електронний ресурс] - Режим доступу: <philology.kiev.ua › Lingur/art_38.htm>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.- C. 1.

7. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360 с.

8. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посіб. - К.: Видав. центр «Академія», 2005. - 368 с.

9. Жовтобрюх М.А. Мова української преси (до сер. 90-х рр. ХІХ ст.). - К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - 413 с.

10. Журналістика як система засобів масової інформації. [Електронний ресурс]-Режим доступу: <http://www.diplomukr.com.ua/news/2009/08/14/1284>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.

11. Захарків О. Годі говорити - пора діяти: Про гостроту культуро мовної проблеми в Україні // Педагогічна думка. - 2006. - № 2. - С. 22-27.

12. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. - К., 2003. - 19 с.

13. Коваль А. Практична стилістика сучасної української мови. - К.: Вища школа, 1987. - 351 с.

14. Колесник Г. Чи ж ми так говоримо? // Літературна Україна. - 1971. - 29 січня. - С. 3.

15. Кочерган М.П. Увага - лексична сполучуваність! [Електронний ресурс] - Режим доступу: <kulturamovy.org.ua › KM/pdfs/Magazine 14-17.pdf>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.-C. 1-4.

16. Кудрявцева Л. О., Дядечко Л. П., Дорофієва О. М., Філатенко І. О., Черненко Г. А. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу: експресія - вплив - маніпуляція // Мовознавство. - 2005. - № 1. - С. 58-66.

17. Лексика і стилі. [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexica/67.HTM/>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.

18. Лингвистические особенности публицистического стиля речи. [Електроннийресурс]-Режим доступу: <http://www.langrus.ru/content/view/81/>.- Заголовок з екрану. - Мова укр.

19. Масенко Л. До проблеми вульгаризації мови // Дивослово. - 2003. -№ 6. - С. 20-21.

20. Навальна М. Розмовна лексика в мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. [Електронний ресурс]- Режим доступу: <http://journlib.univ. kiev.ua/index.php?act=article&article=2140>.- Заголовок з екрану. - Мова укр.

21. Недашківська Т. Мовна норма в інформаційній системі // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. - 2006. - № 2. - С. 423-429.

22. Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні і сьогочасна ситуація // Дивослово. - 2004. - № 12. - С. 2-8.

23. Общая характеристика публицистического стиля. [Електронний ресурс] - Режим доступу:<http://www.ido.rudn.ru/ffec/rlang/rl15.html>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.

24. Ожегов С.И. Очередные вопросы культуры речи // Вопросы культуры речи. - Вып. 1. - М., 1955. - С.7-15.

25. Онищенко І. Порівняльний аналіз функціонування стилістично зниженої лексики в публіцистичних та інформаційних текстах. [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/ard/2003/03sgvfla.zip>. - Заголовок з екрану. - Мова укр.

26. Панова Н. Мовленнєва поведінка як прояв соціального життя / Н. Панова // Соціальна психологія. - 2007. - № 4. - С. 80-86.

27. Пастушенко Л. Імперський мат [Вульгарна лексика: її пагубність, вплив на культуру] // Київ. - 2010. - № 7-8. - С. 11-16.

28. Пилинський М.М. Експресивність стилю масової політичної інформації // Мовознавство. - 1977. - № 5. - С. 35-46.

29. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. - К.: Наукова думка, 1976. - 287 с.

30. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підр. - К.: Либідь, 1993. - 248 с.

31. Сербенська О. Мова газети а аспекті соціально-культурного розвитку суспільства // Мовознавство. - 1988. - № 4. - С. 21-26.

32. Соболєва І.О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. - Сімферополь, 2002. - 19 с.

33. Ставицька Л. Сучасний український інтержаргон: проблеми й аспекти вивчення // Мовознавство:Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгресу україністів / Відп. ред. В.Німчук. - К.: Пульсари, 2002. -С. 214-219.

34. Стасюк Т.В. Відонімні утворення: Структурно-семантичні і функціонально-стилістичні аспекти у мові сучасної публіцистики: Автореф. дис. … канд. філол. наук. - Дніпропетровськ, 2005. - 20 с.

35. Сучасна українська мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.: Наук. Думка, 1973. - 440 с.

36. Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерне явище стилістики української мови (з кін. 1980-х р.р.) // Мовознавство. - 2005. - № 1-2. - С. 23-42.

37. Тропина Н.И. Глагол как средство речового воздействия. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1989. - 98 с.

38. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

39. Шаповал О. Мовна норма як спосіб усунення деформацій математичного поняттєвого простору // Українська мова і література. - 2002. - № 42 (листопад). - С. 15-19.

40. Шаповал О.В. Комунікативно-стильові параметри вторинної номінації в газетно-журнальній публіцистиці 80-90 р.р. ХХ ст.: Автореф. дис. … канд. філол. наук. - Дніпропетровськ, 2003. - 19 с.

41. Шаповалова Г.В. Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти). [Електронний ресурс] - Режим доступу:<http://www.nbuv.gov.ua/ard/2003/03sgvfla.zip>.- Заголовок з екрану. - Мова укр.- 20 c.

42. Юрченко О.В. Мовна норма. [Електронний ресурс] - Режим доступу:<spogad.at.ua › publ/rizne/movna_norma/4-1-0-334>.- Заголовок з екрану. - Мова укр.-C. 1.

43. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. [Електронний ресурс]- Режим доступу: <http://evartist.narod.ru/text12/15. htm#% D0%B7_03>.- Заголовок з екрану. - Мова укр.

Размещено на Allbest.ru