Походження та основні етапи розвитку письма

Значення письма в історії суспільства. Виникнення та існування письма як особливого засобу спілкування. Предметне письмо: вампум і кіпу. Піктографія, ідеографія, фонографія. Збереження людського досвіду. Попереджувальні знаки та символіка предметів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 25.10.2011
Размер файла 22,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОХОДЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПИСЬМА

письмо вампум кіпу піктографія

Письмо, порівняно зі звуковим мовленням, є додатковим засобом спілкування. Письмо виникло в глибокій давнині через необхідність передавати думки та історичний досвід іншому племені та потомкам. Найдавнішими його видами є послання та надмогильні надписи. З розвитком людського суспільства письмо розвивалось та вдосконалювалось, виникали нові його види та розширювалися функції.

Значення письма в історії суспільства. Виникнення та існування письма як особливого засобу спілкування має надзвичайне значення: письмо допомогло людям подолати простір і час, зберегти людський досвід, передаючи його від покоління до покоління, від народу до народу. Завдячуючи письму, кожна людина спирається на досвід людства, використовуючи та примножуючи його.

Можливість передачі повідомлення на відстані сприяло тому, що кожне значуще політичне, літературне та наукове явище, виникнувши в одній точці, ставало здобутком усього народу. Об'єднуюча роль мови в цих умовах значно підвищувалась; велике значення стало надаватись єдиним адміністративно-господарським документам, художній літературі.

Письмо відіграло велику роль для розвитку наукового мислення. Зафіксовані в чітких формулюваннях, наукові положення ставали доступними для всіх бажаючих. Наукова символіка, яка виникла на базі буквеного письма, має велике значення в прискоренні наукового мислення.

Сучасні види письма виникли в результаті неоднократних пошуків та тривалого вдосконалення початково створених видів. Найпершими засобами утримання в пам'яті певної інформації були предмети природи. Сюди належать мисливські попереджувальні знаки та символіка самих предметів, уміння читати по слідах.

Деякі предмети починають виступати як символи. Широко відомо, що символом миру була люлька, яку по черзі курили представники ворогуючих племен. Символом дружби і знаком щиросердечного привітання у слов'янських племен вважалося піднесення гостю хліба та солі. Геродот розповідав, що скіфи відправили персам жабу, мишу, птаха і п'ять стріл. Це «предметне» послання слід було трактувати так: «Якщо ви, перси, не вмієте літати в небесах, як птах, скакати по болотах, як жаба, і ховатися під землею, як миша, ви всі загинете від наших стріл».

Предметне «письмо». Здатність предметів символізувати поняття була різнобічно використана стародавніми племенами. Це представлено в таких видах індійського письма як вампум і кіпу.

Вампум - це раковинні буси алгонкінських та ірокезьких племен; вони слугували не тільки прикрасами, адже їх використовували і як предметні «записи». Особливо важливою була символіка кольору: білий колір означав мир, здоров'я, благополуччя; чорні буси сповіщали про смерть вождя; червоні - про війну.

Кіпу - це вузликове письмо інків. Кожний кіпу складався з основного шнура, до якого прикріплювалися вузли та сплетіння у вигляді бахроми: вузли та сплетіння різного кольору та розташування були замітками про різні адміністративні та господарські розпорядження.

Спеціально виготовлені шнури та буси виступали зоровими засобами спілкування. Ще більш умовний характер отримували зарубки на бирках, татуювання, родові та племінні знаки, знаки власності. Вони наносилися на предмети побуту, на стіни печер, скелі тощо. Цей печерний та наскальний живопис і був одним з найдавніших видів письма.

Піктографія. Предметна символіка була передісторією письма. Першим історичним типом письма була піктографія, тобто малюнкове письмо. Піктограми - одиниці такого письма - видряпувались, а потім і малювались на стінах печер, на скелях і каменях, на рогах і кістках тварин, на бересті.

Класичним прикладом піктографічного письма може слугувати прохання семи індійських племен, подане у січні 1849 р. президенту США. Племена представлені їх тотемами - племінними назвами - журавель, три куниці, ведмідь, морська людина і морський кіт. Спереду - вождь журавлиного племені. Невелика рисочка від очей глави делегації направлена на президента, а лінія, яка іде від його очей назад до озер, вказує на предмет його прохання. Племена просять дозволити їм переселитися з верхнього озера (воно зображено у вигляді довгої блакитної лінії, над якою розміщені всі фігури) на нижні озера, які зображені знизу. Щоб показати, що всі члени племені погоджуються зі своїм вождем у цьому проханні, - очі та серця всіх шести фігур з'єднані з очима та серцем журавля.

Піктографічне письмо ще зберігає зв'язок з живописом, виражаючи думку через символічне осмислення зображених облич, предметів, явищ. Таким чином, піктограма зберігає зоровий образ, але вона відрізняється від малюнка тим, що вона умовна і має постійне значення. Поряд зі схематичним зображенням конкретних предметів використовуються також умовні знаки, які позначають абстрактні поняття. Наприклад, життя зображували у вигляді казкової рогатої змії, смерть - як тварину, перевернуту вниз головою, щастя та успіх - як черепаху тощо.

Зараз піктографія не використовується як основний вид письма. Але піктограми широко використовуються на вітринах, рекламах, як дорожні знаки і т.д.

Ідеографія. Утративши зоровий образ та перетворившись у немотивований знак, піктограма перетворилася на ідеограму, а піктографія стала ідеографією. Вона виникла тоді, коли виникли країни, для яких письмо було необхідним для управління та обліку державного та храмового господарства, для запису законів та культових текстів. Найдавнішими ідеографічними системами були єгипетська, шумерська, китайська, ацтекська, майя.

Прикладом найдавнішого єгипетського письма може бути шиферна табличка фараона Нармера (біля 3 тис. років до н.е.). Фараон зображений у короні Верхнього Єгипту, він заніс булаву над головою переможеного ворога. Цей малюнок містить піктографо-ідеографічний надпис: шість стеблин папірусу; над ними сокіл, який тримає у лапі мотузку, яка пронизана через губи людської голови; прямокутник з хвилястими лініями; зображення риби та булави.

Елементи даної композиції не піддаються буквальному осмисленню. Необхідна дешифровка, тобто прочитання піктограм, ідеограм та ключів, які вказують на слова (у даному випадку ім'я фараона). Радянський єгиптолог Б.А. Тураєв дешифрував надпис таким чином: сокіл - символ фараона: він тримає мотузку, пронизану через губи людської голови, і це означає, що фараон вивів як полонених людей завойованої ним країни. Полонених було 6000, тому що стеблина папірусу означала цифру 1000. Хвилясті лінії у прямокутнику як символ води означають, що завойована країна розташована на березі моря. Ім'я фараона, передано зображенням риби і булави, читається «нар-мер». Весь напис можна прочитати так: «Фараон Нармер вивів із завойованої ним морської країни 6000 полонених». Щоправда, інші єгиптологи, наприклад, А. Гардинер, сумніваються у фонетичному читанні зображеної риби та булави, а стеблини папірусу розуміють як символ Нижнього Єгипту. Тому надпис вони читають так: «Цар веде полонених із Нижнього Єгипту».

Аналіз найдавнішого ідеографічного письма показує, що ідеограма виникла на базі малюнка і піктограми, особливо при зображенні конкретних понять, - таких, наприклад, як «будинок», «людина», «вода». Так, у єгипетському ієрогліфічному письмі і в шумерському клинописі поняття гори передавалося схематичним зображенням двох гір, між якими пролягає долина чи прірва; поняття води - хвилястою лінією, яка нагадувала зображення хвиль; поняття сонця - у шумерському (як і в китайському) письмі зображувалося кругом з крапкою. Виникнення ідеограми з піктограми прослідковується на найдавніших та пізніх ідеограмах китайського письма.

Найбільш стійким та розповсюдженим до цього часу ідеографічним письмом є китайське, чому сприяла особлива історія Китаю і односкладний характер китайських слів. Китайське письмо виникло давно: уже в XV ст. до н.е. іньські племена мали розвинуту систему письма. Але державне закріплення та систематизація ієрогліфів виникли при об'єднанні Китаю у централізовану державу у часи циньської та особливо ханьської династій, коли Сюй Шень у І - ІІ ст. створив каталог китайських ієрогліфів - «Про елементи та складні знаки»; у цій роботі приведено 10,5 тис. ієрогліфів.

Китайське письмо складається із основних знаків (ієрогліфів) та додаткових смислових і фонетичних визначників (їх називають «ключами»). Складення ієрогліфів (основних елементів) відображає основний спосіб словотвору - складення коренів.

У повних словниках китайської мови нараховується більше 40 тисяч ієрогліфів, у сучасних текстах - від 2 до 5 тисяч. Вивчення китайської грамоти вимагає багато часу та зусиль. Тому в Китаї поряд з роботою по зменшенню кількості ієрогліфів та спрощенню їх написання проводиться робота по створенню алфавіту (на латинській основі), але переклад китайського ідеографічного письма на буквено-звукове зустрічає багато труднощів.

Ідеографічний принцип письма отримав широке застосування при записах рахунку та алгебраїчних понять, що й привело до створення цифр та наукової символіки (алгебраїчної, хімічної, логічної тощо). Слово цифра арабського походження: цим словом араби називали нуль (буквально: пусте місце).

Найдавніші цифри з'явилися у Вавілонії та Єгипті. При виникненні алфавітів цифри позначалися буквами; наприклад, буква альфа в давнину позначала цифру 1. Зараз найбільш розповсюдженими цифровими системами є арабська та римська. Арабські цифри виникли в Індії; у Європу вони були занесені арабами (звідси їх вторинна назва).

Фонографія. На відміну від піктографії та ідеографії, буква не має предметно-понятійного змісту. «Значення» букви є вказівкою на звук чи склад, який необхідно вимовити, щоб назвати слово чи його частину. Наприклад, російська буква ч позначає звук [ч'], а буква е (якщо вона знаходиться на початку наголошеного складу) позначає два звуки [йе]. Тип письма, який відображає вимову слів, називається фонографією. Є багато систем фонографії; її історія складна і тривала.

Фонографія поділяється на два основні види: консонантно-звукове (складове) та вокально-звукове (звукове) письмо. Вокально-звуковим (чи буквено-звуковим) письмом є, наприклад, російське та англійське, оскільки букви позначають в основному звуки мовлення. Прикладом складового письма може слугувати індійське письмо деванагарі, арабське та ефіопське письмо, японське письмо кана, корейське письмо кунмун. Розглянемо письмо деванагарі та арабське письмо.

Деванагарі має 50 знаків: 13 для позначення голосних та дифтонгів на початку слова та складу, 33 складових знаки та 4 допоміжних.

Складові знаки (силлабограми) означають сполучення різних приголосних з коротким голосним , який вживається дуже часто.

Для передачі складів з іншими голосними використовуються інші знаки: склади з декількома приголосними покриваються зверху загальною горизонтальною лінією (лігатурою) - яскравим зовнішнім проявом деванагарі.

Кількість основних і лігатурних знаків у деванагарі досягає 600, багато дуже складних знаків - все це викликає труднощі при оволодінні цим шрифтом. Деванагарі використовується у мовах Північної Індії - хінді, маратхі і т.д., в санскриті.

Арабське письмо - складове, консонантне: букви позначають приголосні; різновиди букв позначаються крапкою - над і під буквою; голосні позначаються надрядковими і підрядковими прямими та зігнутими рисками; араби пишуть справа наліво, тому й перша буква складу виявляється справа.

Найдавніші складові знаки з'явилися на початку ІІІ тисячоліття до н.е. в Шумері (країна на території сучасного Іраку). Шумери створили клинопис, яку застосовували потім вавілоняни і ассірійці. Складовий знак виник із піктограми, і цьому сприяло те, що в шумерській мові багато односкладових слів. Так, наприклад, знак, який позначав слово зі значенням «стріла» (по-шумерськи «ті»), став позначати склад [ті].

У результаті еволюції піктограми, ідеограми та силлабограми виникає буква - знак вокально-звукового письма. Потреби суспільства викликали прагнення спростити написання букви та зробити процес письма більш швидким, що стало важливим моментом розвитку письма. Але не можна стверджувати, що історія письма - це лише історія символічних малюнків, знаків та накреслення букв, адже разом з цим це й історія становлення сучасних алфавітів, графіки та орфографії мов.

Почерк людини такою ж мірою унікальний, як і відбитки пальців. Однак , на відміну останніх почерк залежить від самої людини. Панує думка що почерк залежить від характеру, темпераменту, генів і навіть від настрою людини. Тому часто за охайністю, чіткістю, правильністю почерку судять про характер людини.

Усі діти в наш час починають вчитися писати приблизно в однаковому віці, за однаковими методичними програмами. А от результат виявляється зовсім різним і найчастіше не той, на який розраховували. До того ж досягнення технічного прогресу негативно впливають на вміння писати красиво і грамотно. Негативного впливу на грамотність та каліграфію завдала мода на комп'ютеризацію суспільства.

Що ж таке письмо? Письмо - це спосіб передачі думок, а красиве письмо - це ще й мистецтво, графіка. У давньогрецькій мові «графо» означало «пишу, креслю, зображую». Якщо перекласти буквально,каліграфія - це красиве письмо, або краснопис. Каліграфією називають мистецтво писати гарно і чітко. Навчання каліграфічного письма в початковій школі проводиться за такими методами: лінійним, тактовим, аналітико-синтетичним, або генетичним, копіювальним.

Вироблення в першокласників розбірливого і швидкого письма за короткий час неможливе, бо ця звичка формується повільно. У дітей 6-річного віку проблема навчання письма загострюється ще більше. Це пов'язано з морфо функціональними і психофізіологічними можливостями. У 6-річних дітей ще недостатньо розвинені дрібні м'язи кисті руки, недосконала регуляція рухів під час письма, низька витривалість до довгочасних напружень. Для письма характерні тремтячі лінії, вихід елементів букв за межі рядка, «дзеркальне» зображення графем, пропуск елементів літер, дописування зайвих, письмо друкованих букв замість рукописних та ін.. . І вже на початку навчання виникають труднощі і в дітей і в батьків. Створюється стійкий супротив перед навчанням каліграфічного письма: по-перше -«не хочу», по-друге - «не можу». Діти не встигають «виписатися» , працюючи навіть у найкращих прописах. Постає питання про використання різноманітних допоміжних методів і способів успішного навчання каліграфічного письма.

В.О. Сухомлинський писав, що витоки здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їхніх пальців. Від них ідуть тоненькі струмочки, які напувають джерело творчих думок. Чим більше впевненості та винахідливості в рухах дитячої руки, тим тонша взаємодія руки із знаряддям праці, тим складніші рухи, потрібні для цієї взаємодії, тим яскравіша творча стихія дитячого мислення. Чим майстерніша рука дитини, тим дитина розумніша.

Саме тому важливо у підготовчий період дитини до школи, в добукварний та і в після букварний період включати в заняття такі їх різновиди дитячої діяльності як :

- Ліплення з пластиліну;

- Викладання мозаїки;

- Ігри з конструктором;

- Виготовлення аплікацій, витинанок;

- Розмальовування, штрихування малюнків;

- Розв'язування, зав'язування вузликів на мотузці;

- Робота з дрібними предметами (насіння, бісер, крупа).

Я вважаю, що формування навичок красивого, правильного каліграфічного письма - це одна з основних проблем початкової школи, бо почерк - це душа людини, її обличчя. Зробимо так, щоб і душа, і помисли, і почерк були красивими, а це буде насолода для інших -- читачів, бо ще, на жаль, часто зустрічаються в шкільній практиці учні з поганими почерками і це насамперед провина вчителя початкових класів, який не зумів прищепити любові до письма. Адже написане з любов'ю і читається з любов'ю.

Щоб навчання каліграфічного письма було успішним, систематичним і послідовним, слів домагатися правильного написання букв під час виконання будь-яких письмових робіт. "Учнівські зошити -- дзеркало всієї виховної роботи", - писав В.Сухомлинський. Молодому вчителеві він радив: "Побачите гарне, чітке, грамотне письмо переважної більшості дітей -- це вже прямий орієнтир: у даному класі можна навчитися багато чого... Зошити - це результат усього педагогічного процесу" і одночасно реалізація всіх навичок, які сформувалися в процесі навчання грамоти.

Каліграмфія (грец. ?????? «гарне» + ????? «письмо») -- мистецтво гарного письма, краснопис, а також чистописання. В сучасному розумінні займає широку нішу від шкільних прописів до виразно індивідуальних мистецьких композицій. Сягнувши високого розвитку в додрукарські часи, в багатьох культурах каліграфія залишається важливою складовою.

Історія писемності -- це історія еволюції естетичних понять, що розвиваються в рамках технічних навичок, швидкості передачі інформації і матеріальних обмежень людини, часу і простору. Стиль листа, звичайно описуваний як шрифт, рука або алфавіт.

Сучасна каліграфія досить різноманітна -- від побутових рукописних написів на листівках до високого мистецтва, в якому експресія написаного рукою знака не завжди народжує чіткі літерні форми. Класична каліграфія значно відрізняється від шрифтових робіт і нестандартних рукописних форм, хоча каліграф повинен вміти робити і те й інше; літери склалися в такі форми історично, але при цьому вони текучі і спонтанні і завжди народжуються в момент листа. Зараз каліграфія існує в основному у формі запрошень листівок і весільних привітань, а також у графіті, шрифти і рукописних логотипах, в релігійному мистецтві, графічному дизайні, у висічених написах на каменях і в історичних документах.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виникнення та існування письма як особливого засобу спілкування. Послання та надмогильні надписи. Значення письма в історії суспільства. Предметне "письмо". Піктографія, ідеографія, фонографія. Збереження людського досвіду.

    реферат [14,8 K], добавлен 17.01.2007

  • История возникновения и распространения письма. Ознакомление с азбукой Константина. Происхождение кириллицы от греческого унциального письма. Изобретение братьями Кириллом и Мефодием глаголицы и алфавитной молитвы. Этапы эволюции письма и языка.

    курсовая работа [560,8 K], добавлен 14.10.2010

  • Происхождение алфавитного письма, употребление алфавитов в современном мире. Развитие строчных букв. Особенности северносемитского письма, его фонематический характер. Характеристика греческого и латинского письма. Кириллическая и глаголическая азбуки.

    презентация [501,6 K], добавлен 24.12.2011

  • Изучение понятия идеографического письма ("письма понятий"), которым традиционно называют исторически следующий за пиктографией тип письма. Основное отличие идеографии от предшествующей ей пиктографии: быстрая запись сообщения за счет упрощения знаков.

    реферат [26,9 K], добавлен 01.02.2012

  • Систематизирование и закрепление знаний лексического и фактического материала. Обучение навыкам составления неофициального письма, анализирования письма, умению сравнивать официальное и неофициальное письмо. Развитие диалогической и монологической речи.

    конспект урока [21,1 K], добавлен 23.03.2014

  • Развитие латинского и греческого письма. История изобретения алфавита. Угаритский и хурритский язык. Развитие письма. Гласные, долгота и краткость. Монофтонги и дифтонги. Памятники минойского письма (XI—XII в. до н.э.). Окситон, парокситон, периспомен.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 20.08.2015

  • Витоки й традиції американського постмодерністського стилю письма. Американський деконструктивізм як новий прийом у створенні іронічного постмодерністського стилю письма. Постмодерністська іронія та способи її вираження. Семантизація концепту "бажання".

    дипломная работа [149,2 K], добавлен 12.10.2014

  • Язык, стиль, культура оформления делового письма, его четкая структура, определенный набор реквизитов. Официально-деловой стиль, его признаки. Разные типы деловых писем. Правила оформления и структура письма личного характера на английском языке.

    презентация [366,9 K], добавлен 01.05.2015

  • Официально-деловой стиль: характеристики, особенности использования в профессиональной деятельности, лексические особенности. Язык деловой переписки. Культура делового письма. Анализ английского письма-заявления на работу и делового письма–запроса.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 20.12.2012

  • Стадии развития начертательного письма: живописное, иероглифическое и алфавитное. Создание стенографического письма, позволяющего записывать живую человеческую речь. Виды стенографических систем: курсивные и геометральные; морфологические и фонетические.

    реферат [2,3 M], добавлен 15.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.