Суржик як явище сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суржик як явище сьогодення

суржик переклад діалект

Сумржик (від стар. «сурожь» -- суміш різних зерен з житом -- мова, яка є сумішшю кількох мов і отже не може розглядатись як чиста (літературна). Інші існуючі назви цього явища -- арго, жаргон, креол, лінгва франка. Побутове мовлення, в якому об'єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови. Первісно термін «суржик» (без додаткових визначень) вживався переважно щодо українсько-російського суржику.

Треба мати на увазі, що мовні суспільні явища, аналогічні такому явищу як суржик в сучасному українському суспільстві, існують у глобальному суспільстві з давніх-давен. В наукових працях, які творяться у рамках сучасної світової наукової спільноти, для дослідження такого явища життя будь-якого суспільства як суржик використовується багато різних термінів і понять, серед яких варто згадати зокрема такі як: лінгва франка, креол, арго, жаргон, нецензурна лексика, обсценна лексика, говірка, діалект, суміш мов, новояз тощо.

У мові сучасних засобів масової інформації можна зустріти також численні помилки, що є результатом автоматичного перекладу з російської багатозначних слів: встановити залізничне повідомлення, допомагає від запалення бруньок, вібрація статевої дошки тощо (аналогічно і у зворотньому напрямку -- перекручивание фактов, перебрал на себя тощо).

Однак наголошу, що суржик не нове явище і з`явився він не тоді, коли українська мова зустрілася з російською. Можна сказати, що суржик був ще за часів скіфів. Про це свідчать численні запозичення з різноманітних мов: від латинської та грецької до арабської й німецької.

Отже, як бачимо, суржик - не така й нова річ. До речі, сьогодні існує англо-японський суржик.

Якщо з ним не боротися, воно проросте незламним бур`яном і тоді викорінити цю траву буде дуже складно. Чому для України суржик - хвороба, від якої ще не знайдено надійних ліків ? А хіба не тому, що слово завжди відходить на останній план, ним можна нехтувати, не чути, позаяк це саме слово - найцінніша ознака нас як нації, наша душа.

Оскільки за законом у нас в країні немає цензури, тому ніхто ні за чим не слідкує, ні що нам показують, ні що говорять і як саме.

Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10-15% до 25%).

Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою)

· вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), да (так), нєт (ні), када (коли), нє нада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), напримєр (наприклад), допустім (припустимо), мєжду (між), вмєсто (замість), вродє/вродє/будто (наче, начебто), імєнно (саме), рядом (поруч), язик (мова), больниця (лікарня), циплята (курчата), предохранітєль (запобіжник), предсідатель (голова), почта (пошта), почтальйон (листоноша) тощо;

· «українізовані» форми російських дієслів -- здєлав (зробив), дівся (подівся), унаслідував (успадкував), получав (отримував), щитав («вважав» або «рахував» залежно від контексту), отдав (віддав), отключив (вимкнув);

· «українізовані» форми російських числівників -- первий/перва, вторий/втора;

· змішування українських і російських форм невизначених займенників -- хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось), кой-шо (щось), кой-які (якісь);

· порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком -- по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;

· утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови -- самий головний (найголовніший), саме важне (найважливіше);

· утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком -- відробивший, прийшовший, зробивший (в українській мові ця граматична форма відсутня);

· слова і вирази, кальковані з російської -- міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні, на протязі;

· у вимові -- редукція ненаголошених голосних, оглушення дзвінких приголосних, заміна «дж» і «дз» на «ж» і «з», також відсутність чергування «к/ц», зсув наголосу за російським зразком (када, розгаварювать, росписуваться, звонять, нахожуся, жінкє, в восьмирічкі, говорямть), відсутність чергування «о/і» або «е/і» (корова/коров, голова/голов замість корів, голів);

· активне використання «є» в позиції після приголосної, особливо в російських запозиченнях (пєрвий, дєлають, свєт, архітєктор, Вєра) і т. д.

Викорінити цю мішанку і боротися за чистоту мови потрібно хотіти. Не можна одразу перейти із суржику на чисту літературну мову, не усвідомлюючи цього. Потрібно слідкувати за тим, що говорити і як, добирати правильні слова, словосполучення, хай навіть спершу це видаватиметься нелегким завданням. І така мовна свідомість розвивається не лише у тих, чиєю професією є слово.

Однак все ж переконання того, що в Україні державною повинна бути українська, таки переважають. Також висловлювалася думка про те, що українці мають проявити більше гідності за свою країну, цінувати рідну мову, адже вже давно настав час для національного відродження.

Хочу закликати читачів плекати свою мову, не бути байдужими, боротися з суржиком і пам`ятати, що Українська мова за мелодійністю і милозвучністю посідає друге місце у світі після італійської! ( російська - сьоме).

За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у 2003 р. поширеність «суржикомовності» серед дорослого населення різних регіонів України становила від 2,5% (Західний регіон) до 21,7% (Східно-Центральний регіон), а загалом по Україні -- близько 12%.

Слід також звернути увагу, про існування з давніх-давен діалектів, які були проміжними між діалектами староруської мови, які склали основу сучасної літературної української і діалектами, які склали основу сучасної літературної російської мов.

Подібне явище існує в багатьох мовах в багатьох країнах світу. В білоруській мові воно отримало назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови -- жуаль (франц. joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови. На Ямайці частина населення говорить на місцевому варіанті англійської з домішками мов західної Африки -- патва. У Ніґерії є «ніґерійський піджин» (спрощена англійська із закпозиченнями з мов йоруба й іґбо). У США подібне мовне явище -- суміш іспанської та англійської, котрою балакають вихідці з Латинської Америки -- називають «спанглиш» (англ. Spanglish, утворене від англійської назви двох мов Spanish і English).

Размещено на Allbest.ru