Лінгвістичні основи комп’ютерної техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Південноукраїнський державний педагогічний університет

ім. К.Д. Ушинського

Історично - філологічний факультет

Кафедра української та зарубіжної літератури

Реферативна робота

на тему :

«Лінгвістичні основи комп'ютерної техніки»

План

1. Предмет і зміст лінгвістики

2. Основні завдання загальної лінгвістики

3. Математична та кібернетична лінгвістика

4. Прикладна лінгвістика

5. П'ять основних напрямків комп'ютерної лінгвістики

Висновки

Використана література

1. Предмет і зміст лінгвістики

Мова -- один із найвизначніших божественно-людських витворів, універсальне надбання людства й універсальна реальність суспільного існування. Це, за висловом німецького філософа Мартіна Гайдеґґера, оселя людського духа. І не дивно, що люди ще в давні часи зацікавились мовою і створили про неї науку -- мовознавство.

Мовознавство, або лінгвістика, -- наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників.

Отже, предметом лінгвістики є мова як притаманний тільки людині засіб спілкування й окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами (суспільством, свідомістю, культурою тощо). Проблеми сутності мови, її функцій, структури і розвитку є дуже важливими, оскільки мова є необхідною умовою мислення, існування й поступу суспільства. Через пізнання мови пролягає шлях до пізнання людини.

Лінгвістика -- одна з найдавніших і найрозгалуженіших наук. Усі мовознавчі дослідження розподіляють між двома підрозділами цієї науки -- конкретним (частковим і загальним мовознавством). Конкретне мовознавство вивчає окремі мови (україністика, полоністика, богомістика, русистика) або групи споріднених мов (славістика, германістика, романістика тощо). Загальна лінгвістика вивчає загальні особливості мови, як людського засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу.

Деякі вчені пропонують розбити коло питань, що вивчаються у курсі загальної лінгвістики, на дві групи, розподіливши їх між власне загальним (у вужчому значенні) і теоретичним мовознавством. У такому разі загальне мовознавство (або лінгвістика) -- лінгвістична дисципліна, яка вивчає всі мови світу і є ніби узагальненням конкретних лінгвістик (загальна фонетика, загальна граматика, структура всіх мов світу, типологія мов тощо). На відміну від власне загального мовознавства до теоретичного мовознавства можуть бути віднесені лише лінгвістичні проблеми, що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні до інших явищ дійсності. Цю науку можна назвати наукою про мову взагалі, наукою про природу й сутність мови. Уся проблематика теоретичного мовознавства може бути зведена до трьох проблем: 1) природа й сутність мови, її організація; 2) відношення мови до позамовних явищ; 3) методологія мовознавства. Отже, загальна структура мовознавства має такий графічний вигляд:

Таблица 1 .

Однак традиційно не розмежовують загальну і теоретичну лінгвістику і всі перелічені вище проблеми розглядають у загальному мовознавстві.

Між конкретною і загальною лінгвістикою існує тісний зв'язок: усе нове, відкрите при вивченні окремих мов, з часом входить до теорії загальної лінгвістики і, навпаки, кожне теоретичне досягнення використовується у практиці дослідження конкретних мов.

Існують й інші детальніші класифікації мовознавчих дисциплін. Так, зокрема, в конкретному (частковому) мовознавстві виділяють синхронічне і діахронічне. Б. М. Головін, скажімо, пропонує розрізняти конструктивне (лінгвістика мови), функціональне (лінгвістика мовлення) і генетичне (історичне) мовознавство [Березин, Головин 1979: 25--26]. У межах загального виділяють зіставне (типологічне) мовознавство, яке методом зіставлення досліджує споріднені й неспоріднені мови. Поза конкретною та загальною лінгвістикою виокремлюють прикладну лінгвістику.

Традиційно курс загальної лінгвістики охоплює історію мовознавства, теорію мови і методологію мовознавства (під останньою розуміють науку про методи лінгвістичного аналізу). Уведення історії мовознавства до структури курсу загальної лінгвістики зумовлене тим, що історія мовознавства -- це нагромадження знань про мову, розвиток внутрішньої логіки науки, поглиблення лінгвістичної теорії і вдосконалення методології мовознавства.

Лінгвістика розвивається спіралеподібно, спираючись на знання, здобуті людством на всіх попередніх етапах його розвитку.

2. Основні завдання загальної лінгвістики

Курс загальної лінгвістики має підсумковий характер. Він узагальнює дані попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін і дає їм теоретичне обґрунтування. Головне завдання курсу загальної лінгвістики -- розширення загально - лінгвістичної підготовки словесника, а також поглиблене вивчення проблем, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомлення з основними напрямами, ідеями і проблемами сучасного мовознавства, озброєння майбутнього спеціаліста методами наукового дослідження мови. Іншими словами, мета курсу загальної лінгвістики -- поглиблення теоретичного і професійного рівня як майбутнього дослідника мови, так і майбутнього вчителя.

Загальна лінгвістика має не тільки велике пізнавальне значення; вона позитивно впливає на методику викладання мовних дисциплін у школі і вищому навчальному закладі. Викладачеві-філологу необхідні загально - лінгвістичні знання для того, щоб свідомо орієнтуватись у своєму предметі, розуміти зміни теоретичних положень і підходів (парадигм) до вивчення мови, перебудови в навчальних програмах, уміти правильно оцінити нові досягнення в науці, а також ефективно організувати методику навчального процесу. Один із видатних сучасних фізиків Луї де Бройль писав: «Дослідження живить викладання, а викладання, необхідне для того, щоб факел науки переходив від попереднього покоління до наступного, зміцнює дослідження» (цит. за: [Супрун 1978: 4]).

Серед основних питань, які ставить і розв'язує загальна лінгвістика, -- питання про природу і сутність мови, її структуру, функціонування та розвиток, її зв'язок з позамовними явищами, а також про методи дослідження мови та межі їх найдоцільнішого і найефективнішого застосування.

3. Математична та кібернетична лінгвістика

Лінгвістика є тією гуманітарною наукою, яка першою стала використовувати математичні методи для дослідження свого об'єкта -- і для одержання, і для оформлення (запису) своїх результатів. Особливого поширення в мовознавчих дослідженнях набула статистика та побудова моделей і графіків. Помітним явищем у лексикографії стали частотні словники.

Оскільки розвиток і функціонування мови, структура різноманітних мовленнєвих ланцюжків, використання мовних одиниць і категорій підпорядковуються не жорстким, а ймовірнісним закономірностям, то для їх вивчення стали застосовувати математичну теорію ймовірностей. Такі поширені в лінгвістиці поняття, як частота, коливання частот, вибірка, середня вибіркова частота запозичені з математики. Для формального опису мов ефективно використовують поняття і методи математичної логіки. Усе це свідчить про виокремлення в мовознавстві такої стикової дисципліни, як математична лінгвістика.

Значно пожвавилися останнім часом зв'язки мовознавства з кібернетикою -- наукою, яка математично обґрунтовує закони, що керують діями живих організмів і машин-автоматів (роботів). На стику мовознавства й кібернетики виникла кібернетична лінгвістика, яка розглядає мову як одну з керувальних і керованих систем. Мова є природною і надзвичайно потужною кібернетичною системою.

Алгоритми автоматичного (машинного) перекладу -- результат співпраці мовознавців й інженерів. Виникнення обчислювальної (комп'ютерної, інженерної) лінгвістики, предметом якої є вивчення мови, пов'язане з можливостями машинної обробки та переробки інформації, що міститься в одиницях мови, й інформації про саму мову, її будову, функціонування, є наслідком контактування мовознавства і кібернетики.

Теорія інформації, або інформатика (її розглядають то як самостійну науку, то як складову частину кібернетики), вивчає проблеми передавання, приймання, зберігання, перетворення і обчислення інформації, її власний об'єкт -- функціонування інформації в системах «людина -- людина» і «людина -- машина -- людина». Водночас одним із об'єктів вивчення теорії інформації є мова як засіб зберігання, переробки і видачі інформації. Крім того, теорія інформації змикається з лінгвістичним забезпеченням інформаційних систем. Зв'язок мовознавства з теорією інформації позначився на використанні її понять у лінгвістичних дослідженнях. Зокрема, такі поняття, як код (спосіб запису повідомлення), біт (одиниця виміру інформації), надлишковість (різниця між граничною можливістю коду і середнім обсягом переданої інформації), ентропія (міра невизначеності обсягу недостатньої інформації, яка залежить від кількості знаків у коді й імовірності їх появи в тексті) та багато інших стали лінгвістичними термінами.

Отже, серед явищ, які є об'єктами різних наук, важко знайти такий об'єкт, який хоча б віддалено нагадував людську мову. Мову можна вивчати з найрізноманітніших поглядів і в найрізноманітніших аспектах. Багатоаспектність дослідження мови зумовлена її складністю. Саме тому сучасна лінгвістика являє собою комплекс численних дисциплін і напрямів, які то зближуються і перехрещуються, то розходяться. Лінгвістика стала фундаментальною когнітивною наукою з надзвичайно широким прикладним спектром.

4. Прикладна лінгвістика

Стрімкий науково-технічний розвиток, який став особливо помітним у другій половині XX ст., характеризувався тим, що наука і техніка входили в усі сфери людської діяльності. Лінгвістика з периферійної науки стала однією з найвагоміших.

Суттєвою особливістю сучасної науки загалом і лінгвістики зокрема є прагнення до фундаментальних теоретичних досліджень. Водночас з теоретичним поглибленням пізнання свого об'єкта наука розширює сферу практичного застосування своїх результатів. Так, саме в другій половині XX ст. виникають такі нові галузі лінгвістики, як лінгводидактика, інтерлінгвістика, обчислювальна, інженерна лінгвістика тощо, які належать до галузі прикладної лінгвістики.

Прикладна лінгвістика -- напрям у мовознавстві, який опрацьовує методи розв'язання практичних завдань, пов'язаних із використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб.

До традиційних проблем прикладної лінгвістики належать укладання словників, розробка алфавітів і систем письма, транскрипції усного мовлення та транслітерації іншомовних слів, лінгвістичне обґрунтування викладання рідної та іноземних мов, переклад з однієї мови на іншу, стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології, укладання спеціальних лінгвістичних довідників, створення штучних мов, удосконалення орфографії і пунктуації, мовна культура тощо.

До нових проблем прикладної лінгвістики належать автоматичний (машинний) переклад, створення інформаційних мов, автоматичне анотування та індексування документів, лінгвістичне забезпечення роботи інформаційних систем, автоматична переробка текстової інформації, лінгвістичне забезпечення автоматичних систем управління (АСУ), автоматичний аналіз (розпізнавання) й автоматичний синтез тексту та ін. Прикладна лінгвістика тісно пов'язана з математикою, кібернетикою та інформатикою.

Найважливіші проблеми прикладного мовознавства -- машинний переклад та інформаційна служба.

Проблемі машинного перекладу вже майже 50 років. Першого робота-перекладача демонстрували в 1954 р. у Нью-Йорку. Він перекладав окремі фрази з російської мови на англійську. Однак оптимістичні заявки вчених щодо можливостей автоматичного перекладу не справдилися. Поки що результати в цій галузі скромні. Пояснюється це багатьма труднощами, які на сучасному етапі важко подолати. Головні з них пов'язані з тим, що машина зовсім по-іншому, ніж мозок людини, сприймає мову і не може так, як людина, здійснювати аналіз і синтез тексту. Це зумовлено, по-перше, асиметрією мовних знаків і мовлення загалом (неоднозначність слів і фраз, невідповідність між смисловим і формальним членуванням речень тощо). Людина за кожною фразою бачить ситуацію, машина -- ні. По-друге, машина поки що не вміє визначати зв'язки слів, особливо у разі вільного порядку слів, і синтагматично членувати фрази, які поза ширшим контекстом допускають варіативність. Нині машинний переклад залишається проблемою, хоча створено чимало програм перекладу нескладних текстів у США, Великобританії, Франції, Чехії, Росії, Україні та інших країнах. Створені також синтезатори мовлення, але й вони не досконалі. Існує думка, що з часом машини зможуть перекладати ділові й наукові тексти. Що ж стосується художніх, особливо поетичних, текстів, то і в далекому майбутньому їх переклад буде непідвладний машині.

Однією з актуальних проблем прикладної лінгвістики є проблема інформаційної служби, точніше проблема лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем машинного типу, метою яких є зберігання, пошук і видача інформації. З проблемою пошуку інформації пов'язані питання компресії тексту й автоматичного реферування. Тут велике значення має статистика. «Читаючи» текст, машина відбирає найчастотніші слова і, комбінуючи їх за певними правилами, складає анотацію.

Незважаючи на нерозв'язані питання і недосконалість сучасних програм, машина і нині полегшує працю лінгвіста. Вона зберігає в пам'яті текстові ілюстрації значень слів, може розташувати слова за алфавітом, дати оточення кожного слова, підрахувати частоту вживання слова тощо. Так, за допомогою машини був створений «Частотний словник російської мови» за редакцією Л. М. Засоріної. Машина опрацювала мільйон слововживань, що не під силу й великому колективу науковців.

У нашій країні створено Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук, завданням якого є організація автоматизованої системи для укладання одномовних українських та двомовних (перекладних українсько-іншомовних й іншомовно-українських) словників. У цьому фонді готується фундаментальна академічна електронна лексична картотека, яку невдовзі зможуть використовувати мовознавці для своїх теоретичних досліджень.

Окреслені міждисциплінарні зв'язки мовознавства і деякі аспекти прикладної лінгвістики засвідчують значне зростання питомої ваги мовознавства в системі сучасних наук і надзвичайно широкий спектр його практичного застосування. Існує думка, що XXI ст. буде віком кібернетики і лінгвістики.

5. П'ять основних напрямків комп'ютерної лінгвістики

математичний кібернетичний лінгвістика переклад

Оскільки питань, що вивчаються комп'ютерною лінгвістикою, немало, то з часом в ній виділилися ряд напрямів, присвячених окремим аспектам автоматичної обробки природної мови. В даний час в комп'ютерній лінгвістиці виділяють п'ять основних напрямів:

1). Аналіз текстів на природній мові.

Лінгвісти давно вивчають, як влаштований текст, і перш за все пропозиція, що грає роль цеглинки, з сукупності яких складається текст. Але лише з появою комп'ютерів ці дослідження придбали новий напрям. Група американських лінгвістів висунула зухвалу ідею, що отримала назву проект Джорджтауна, - автоматизувати процес перекладу текстів з однієї мови на іншій, використовуючи для цього ЕОМ. Ідея зацікавила лінгвістів багатьох країн і активізувала роботи в області аналізу текстів.

В ході цих робіт треба було відповісти, перш за все, на питання: "Чи існують строгі формальні правила, по яких будується структура пропозиції і структура тексту?" Якщо про структуру пропозиції лінгвісти накопили багато матеріалу, то структура тексту ними не вивчалася.

В результаті проведених досліджень стало ясно, що за кожним текстом (у тому числі і за окремою пропозицією, міні-текстом, що є свого роду) ховається не одна, а декілька формальних структур, які можна розділити на три рівні :

- синтаксичний

- семантичний

- прагматичний.

Детальніше ці і інші рівні аналізу текстів природної мови будуть розглянуті нижчим.

Як вказувалося вище, напрям аналізу текстів на природній мові з'явився у зв'язку з бажанням вирішити проблему машинного перекладу. Машинний переклад - це автоматичний переклад текстів з однієї мови на іншій (наприклад, послівний переклад науково-технічної інформації, патентів, документів, інструкцій, програм ЕОМ з алгоритмічного на машинну мову), а також науковий напрям, що охоплює круг проблем, які виникають при автоматизації перекладу. Система машинного перекладу зазвичай містить лінгвістичні описи вхідної і вихідної мов, тобто мов вихідного тексту і тексту, отриманого в результаті перекладу, і алгоритм, на основі якого виконується даний переклад.

З часом (у 50-х рр. 20-го ст.) проблема машинного перекладу переросла в окрему науково-технічну проблему і фактично знайшла риси окремого наукового напряму з однойменною назвою. Цей напрям виник на стику таких наук, як математика, кібернетика, лінгвістика і програмування. Проте, основу машинного перекладу як наукового напряму складають результати, отримані в області комп'ютерної лінгвістики.

2). Синтез текстів на природній мові.

Завдання синтезу може розглядатися як зворотна по відношенню до аналізу. Якщо задані деяка тема і мета майбутнього тексту, то можна вважати заданою прагматичну структуру тексту. Її треба декомпозировать в прагматичні структури окремих пропозицій і для кожної пропозиції пройти всі етапи аналізу у зворотному напрямі. На сьогоднішній день тут ще маса невирішених проблем. Невідомо, як генерувати прагматичну структуру тексту з тих цілей, які стимулюють створення тексту. Незрозуміло, як цю структуру розбити на прагматичні структури пропозицій і як від цих приватних прагматичних структур перейти до глибинних семантичних структур. Відоміші методи подальшого руху по шляху генерації тексту.

Одним з перших прикладів природно-мовних систем, здатних синтезувати тексти, є автоматична система створення текстів чарівних казок, створена в Московському енергетичному інституті в 70-х рр. і названа «TALE» В пам'яті даної системи зберігалися дані для заповнення так званих октантів, а однакові змінні показують, що на ці місця усюди треба поставити одні і ті ж заповнювачі. Так виникає текст: «Жив - був» Цар. І не було у Царя бажаного спадкоємця. Став Цар просити Бога. Бог обіцяв. З'явився спадкоємець. Виріс спадкоємець..." Ось приклад казки, вигаданої цією програмою.

ОДНОГО ДНЯ В ТРИДЕВ'ЯТОМУ ЦАРСТВІ, В ТРИДЕСЯТІЙ ДЕРЖАВІ ЖИВ ЦАР.

ЦАР МАВ ДОЧКУ.

ЦАР ВІДПРАВИВСЯ НА ПОЛЮВАННЯ ПОПОЛЮВАТИ.

ЦАР ЗАБОРОНИВ ДОЧЦІ ВИХОДИТИ З БУДИНКУ.

ПОРУШИЛА ДОЧКА ЗАБОРОНУ. НАЛЕТІВ КОЩІЙ.

ПОНІС КОЩІЙ ДОЧКУ.

ІВАН ВІДПРАВИВСЯ СВІТ ЗА ОЧІ ШУКАТИ ДОЧКУ.

ДОВГО ЛІ, КОРОТКО ЛІ ЙШОВ ІВАН. ЗУСТРІВ ІВАН СТАРУШКУ.

СТАРЕНЬКА ГИНУЛА, ВМИРАЛА З ГОЛОДУ. ДОПОМІГ ІВАН СТАРУШЦІ, НАГОДУВАВ.

РОЗПОВІВ ІВАН СТАРУШЦІ, КУДИ ДОРОГА ТРИМАЄ.

ДАЛА СТАРЕНЬКА ІВАНУ КЛУБОЧЕК, КУДИ ПОКОТИТЬСЯ, ТУДИ І ЙДИ.

ПОКОТИВ ІВАН КЛУБОЧЕК. ПІШОВ ДАЛІ ІВАН. ЗУСТРІВ ІВАН СТАРЕНЬКУ . СТАРЕНЬКА ГИНУЛА БЕЗ ВОДИ. ДОПОМІГ ІВАН СТАРЕНЬКІЙ ,ДАВ ВОДИ ПОПИТИ.

РОЗПОВІВ ІВАН СТАРЕНЬКІЙ , КУДИ ДОРОГА ТРИМАЄ.

ДАЛА СТАРЕНЬКА ІВАНУ СРІБНИЙ КЛУБОЧЕК, КУДИ ПОКОТИТЬСЯ, ТУДИ І СТУПАЙ СОБІ. ПОКОТИВ ІВАН СРІБНИЙ КЛУБОЧЕК. ПІШОВ ДАЛІ ІВАН.

ЗУСТРІВ ІВАН ЗОВСІМ СТАРЕНЬКУ СТАРУШКУ.

ЗОВСІМ СТАРЕНЬКА - СТАРЕНЬКА ГИНУЛА, ПАДАЛА ПІД ТЯГАРЕМ НОШІ. ДОПОМІГ ІВАН ЗОВСІМ СТАРЕНЬКІЙ - СТАРЕНЬКІЙ ДОНЕСТИ НОШУ.

РОЗПОВІВ ІВАН ЗОВСІМ СТАРЕНЬКІЙ СТАРУШЦІ, КУДИ ДОРОГА ТРИМАЄ. ДАЛА ЗОВСІМ СТАРЕНЬКА - СТАРЕНЬКА ІВАНУ ЗОЛОТИЙ КЛУБОЧЕК, КЛУБОЧОК ПОКОТИТЬСЯ, А ТИ ЗА НИМ ЙДИ.

ПОКОТИВ ІВАН ЗОЛОТИЙ КЛУБОЧЕК. ПІШОВ ДАЛІ ІВАН.

ПРИЙШОВ ВІН В ПІДЗЕМНЕ ЦАРСТВО КОЩІЯ.

БАЧИТЬ ІВАН ЗАМОКНУВ Із ЗОЛОТА І СРІБЛА. УВІЙШОВ ІВАН В ЗАМОК. СИДИТЬ В ЗАМКУ КОЩІЙ БЕЗСМЕРТНИЙ. ЗАПИТУЄ КОЩІЙ ІВАНА: НАВІЩО ПОДАРУВАВ ДО МЕНЕ?

ВІДПОВІДАЄ ІВАН КОЩЕЮ: ШУКАЮ ДОЧКУ ЦАРСЬКУ, ЩО ТИ ВКРАВ.

ГОВОРИТЬ КОЩІЙ: ВИКОНАЄШ РОБОТУ, ЩО Я ЗАДАМ, - ТВОЯ ЦАРІВНА, НЕ ВИКОНАЄШ - ДО КОНЦА ЖИТТЯ ПІД ЗЕМЛЕЮ ЗАЛИШИШСЯ. КОЩІЙ ЗАДАВ ІВАНУ РАБОТУ: ЗА ОДНУ НІЧ ВИРУБАТИ ДРІМУЧИЙ ЛІС, ЗЕМЛЮ ЗОРАТИ, ПШЕНИЦЮ ПОСІЯТИ, МУКУ ЗМОЛОТИ, ПИРОГІВ НАПЕКТИ І МЕНІ НА СТІЛ ПОДАТИ!

ІВАН ВИКОНАВ РОБОТУ, ПРИНІС ПИРОГИ. КОЩІЙ ЗАДАВ ІВАНУ РАБОТУ: ЗА ОДНУ НІЧ БДЖІЛ РОЗВЕСТИ, ВІСК ЗІБРАТИ, ТА З ВОСКУ ПАЛАЦ ПОБУДУВАТИ.

ІВАН ВИКОНАВ РОБОТУ. ДО РАНКУ-СВІТЛА БУВ ГОТОВИЙ ПАЛАЦ З ВОСКУ.

КОЩІЙ ЗАДАВ ІВАНУ РАБОТУ: ПРИЙТИ НА ЗЕЛЕНИЙ ЛУГ, ЗЛОВИТИ ТАМ КОНЯ НЕЇЖДЖЕНОГО, ТА ПРИЇХАТИ ДО МЕНЕ НА ТОМУ КОНІ!

ІВАН ВИКОНАВ РОБОТУ, ОБ'ЇЗДИВ КОНЯ. КІНЬ ХИТАЄТЬСЯ, З РОТА ПІНА ПАДАЄ. ЗВІЛЬНИВ ІВАН ЦАРІВНУ.

УЗЯВ ІВАН ЦАРІВНУ. ПОВІЗ ІВАН ЦАРІВНУ В ПАЛАЦ. ОДРУЖУВАВСЯ ІВАН НА ЦАРІВНІ. ІВАН ОТРИМАВ ПІВЦАРСТВА.

Як інший приклад системи автоматичного синтезу можна привести систему, що уміє складати вірші. Прикладів таких систем вже немало, хоча з вигадуванням віршів справа йде дещо складніше. Програма в змозі врахувати характер рими, кількість складів у відповідних рядках вірша, метричну форму вірша і провести граматичний аналіз. Проте вміст майбутнього вірша в значній мірі виявляється довільним і залежить від вмісту вихідного словника. Ось приклад машинного вірша:

Добрий розвівається шелест

Плаче порожнеча

Слухають гойдалки

І співає біда

Стань покірне горі

Млосно лише летить

І прозоре море

Таємно шелестить

І біжить земна

Непомітно тінь

Повільно лісова

Славить вологий день.

В даний час автоматичний синтез текстів необхідний також при створенні:

- інтелектуальних систем, здатних пояснювати користувачеві хід рішення тієї або іншої задачі;

- систем підтримки ухвалення рішень, здатних допомагати користувачеві прийняти те або інше рішення на основі вироблених альтернатив;

- інформаційно-довідкових систем різного призначення, здатних підказати користувачеві найбільш оптимальну дорогу пошуку і замовлення тій або іншій інформації (наприклад, в системах замовлення квитків);

- різних діалогових систем.

3). Розуміння текстів.

Проблема розуміння текстів на природній мові включає не лише лінгвістичні аспекти. З нею тісно пов'язані завдання, що традиційно вирішуються в рамках психології, філософії і семіотики. Розповідаючи про проблему аналізу текстів, ми кілька разів посилалися на те, що сам аналіз служить інструментом для розуміння вмісту тексту. Мабуть, найважливіше значення проблема розуміння має в так званих діалогових системах.

На початку 70-х рр. фахівці в області штучного інтелекту дивували далеких від науки людей системами спілкування на природній мові, що демонструють на перший погляд майже безмежні можливості створеного ними інтелектуального інтерфейсу спілкування. Будь-яка людина могла спілкуватися з системою на довільну тему, використовуючи все багатство доступної йому мови. При цьому система підтримувала розмову, приголомшуючи співбесідника своїми здібностями. Ось один з прикладів такої розмови, в якій як інтелектуальний інтерфейс використовувалася програма, що реалізована на ЕОМ, отримала назву "Елізу".

Співбесідник: Сьогодні прекрасна погода, чи не так?

"Еліза": Ви любите прекрасну погоду?

С.: Звичайно. Хто ж її не любить?

"Е.": Так. Прекрасна погода - це добре.

С.: Цікаво, які види цього року на урожай?

"Е.": Вас це цікавить?

С.: Ну, більш-менш. А вас?

"Е.": Більш-менш.

С.: Але все-таки, хотілося б, аби урожай був хорошим.

"Е.": Я сповна згодна з вами.

Зовні діалог нагадує світську бесіду двох не дуже знайомих людей. Це, швидше, гра в спілкування, чим спілкування по суті. Але і така гра займає в житті людей чимале місце. "Еліза" в подібних розмовах виявляється сповна "на рівні". Багато хто навіть вважає, що їх просто розігрують і з ними спілкується не програма, реалізована на комп'ютері, а живий співбесідник. Подібні приклади діалогових систем зараз можна знайти в мережі Інтернет, де ці системи отримали назву мовних чатів.

Рівень спілкування, який демонструють "Еліза" і інші подібні нею програми, по суті, найнижчий зі всіх можливих. Це рівень так званого фактичного діалогу. У такому діалозі партнери (або один з них) практично не слухають один одного. Це лише видимість бесіди, а для підтримки її використовуються стандартні "домашні заготовки".

4). Пожвавлення тексту.

Це один з наймолодших напрямів в комп'ютерній лінгвістиці. Своєю появою воно зобов'язане персональним комп'ютерам, які вперше дали можливість організувати спілкування з користувачем не лише шляхом обміну текстами, але і за допомогою зорових образів на екрані дисплея.

Однією з особливостей мислення людини (чи не основний для можливості самого мислення) є його разномодальність. Психологи користуються цим терміном, аби підкреслити, що наші уявлення про навколишній світ і про нас самих можуть мати різну природу (різну модальність). Можна "мислити словами", але можна уявляти собі якісь зорові картинки, як часто буває в снах. Є люди, для яких багато спогадів складаються із запахів або смакових вражень. Словом, всі наші органи чуття дають свою модальність в мисленні. Але дві модальність: символьна (текстова) і зрительная - є для людини основними.

Легко перевірити, що між цими модальностями є вельми тісний зв'язок. Звичайна назва чогось або текстовий опис деякої ситуації тут же викликає зорові уявлення про ці об'єкти і ситуації. І навпаки, варто нам побачити щось, як ми тут же готові описати побачене за допомогою нашої рідної мови. Так текст і супутня йому зорова картина виявляються об'єднаними в нашій свідомості і інтегрованими в деяку єдність. Текст як би "живе" у вигляді деякої образної вистави. І вивчення того, як відбувається ця інтеграція і як по одній складовій вистави з'являється друга, - одне із захоплюючих завдань, що стоять перед фахівцями в області комп'ютерної лінгвістики і їх колегами - творцями інтелектуальних систем. Вже знайдені деякі важливі закони інтеграції текстів і зорових образів. Створені перші експериментальні моделі цього процесу і перші інтелектуальні системи, здатні описувати у вигляді тексту картинку (наприклад, пейзаж), що пред'являється ним, а також відтворювати одну з можливих картин, відповідних введеному в систему тексту.

5). Моделі комунікації.

Поява штучних систем, здатних сприймати і розуміти людську мову (поки у вельми обмеженому об'ємі) і тексти на природній мові, створила передумови для безпосереднього спілкування людини і комп'ютера. Це, у свою чергу, підвищило інтерес лінгвістів до процесів, супутньої організації і ведення діалогу. Прикладами можуть служити:

- спосіб побудови сценарію діалогу на основі тих цілей, які активна сторона в діалозі ставить перед собою;

- підтримка вибраного сценарію з врахуванням інтересів партнера і його можливої протидії тому сценарію, який використовується;

- знаходження засобів маскування дійсних намірів того, що говорить;

- організація пасивної підтримки комунікаційного процесу і так далі

Ці п'ять напрямів, які активно розвиваються в комп'ютерній лінгвістиці, природно, не вичерпують всього вмісту цієї науки. Але і сказаного цілком достатньо, аби оцінити її важливість і значущість не лише для самої лінгвістики, але і для створення технічних систем, за здібностями до діалогу, не поступливих людині.

Висновки

Отже, лінгвістика є мова, як притаманний тільки людині засіб спілкування й окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами (суспільством, свідомістю, культурою тощо). Проблеми сутності мови, її функцій, структури і розвитку є дуже важливими, оскільки мова є необхідною умовою мислення, існування й поступу суспільства. Через пізнання мови пролягає шлях до пізнання людини.

Серед основних питань, які ставить і розв'язує загальна лінгвістика -- питання про природу і сутність мови, її структуру, функціонування та розвиток, її зв'язок з позамовними явищами, а також про методи дослідження мови та межі їх найдоцільнішого і найефективнішого застосування.

Лінгвістика є тією гуманітарною наукою, яка першою стала використовувати математичні методи для дослідження свого об'єкта -- і для одержання, і для оформлення (запису) своїх результатів. Особливого поширення в мовознавчих дослідженнях набула статистика та побудова моделей і графіків. Помітним явищем у лексикографії стали частотні словники.

Оскільки розвиток і функціонування мови, структура різноманітних мовленнєвих ланцюжків, використання мовних одиниць і категорій підпорядковуються не жорстким, а ймовірнісним закономірностям, то для їх вивчення стали застосовувати математичну теорію ймовірностей. Такі поширені в лінгвістиці поняття, як частота, коливання частот, вибірка, середня вибіркова частота запозичені з математики. Для формального опису мов ефективно використовують поняття і методи математичної логіки.

Значно пожвавилися останнім часом зв'язки мовознавства з кібернетикою -- наукою, яка математично обґрунтовує закони, що керують діями живих організмів і машин-автоматів (роботів). На стику мовознавства й кібернетики виникла кібернетична лінгвістика, яка розглядає мову як одну з керувальних і керованих систем. Мова є природною і надзвичайно потужною кібернетичною системою.

Алгоритми автоматичного (машинного) перекладу -- результат співпраці мовознавців й інженерів. Виникнення обчислювальної (комп'ютерної, інженерної) лінгвістики, предметом якої є вивчення мови, пов'язане з можливостями машинної обробки та переробки інформації, що міститься в одиницях мови, й інформації про саму мову, її будову, функціонування, є наслідком контактування мовознавства і кібернетики.

Водночас одним із об'єктів вивчення теорії інформації є мова як засіб зберігання, переробки і видачі інформації. Крім того, теорія інформації змикається з лінгвістичним забезпеченням інформаційних систем. Зв'язок мовознавства з теорією інформації позначився на використанні її понять у лінгвістичних дослідженнях.

Важко знайти такий об'єкт, який хоча б віддалено нагадував людську мову. Мову можна вивчати з найрізноманітніших поглядів і в найрізноманітніших аспектах. Багато-аспектність дослідження мови зумовлена її складністю. Саме тому сучасне мовознавство являє собою комплекс численних дисциплін і напрямів, які то зближуються і перехрещуються, то розходяться. Мовознавство стало фундаментальною когнітивною наукою з надзвичайно широким прикладним спектром.

Одним із напрямів у мовознавстві є прикладна лінгвістика, яка опрацьовує методи розв'язання практичних завдань, пов'язаних із використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб.

До традиційних проблем прикладної лінгвістики належать укладання словників, розробка алфавітів і систем письма, транскрипції усного мовлення та транслітерації іншомовних слів, лінгвістичне обґрунтування викладання рідної та іноземних мов, переклад з однієї мови на іншу, стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології, укладання спеціальних лінгвістичних довідників, створення штучних мов, удосконалення орфографії і пунктуації, мовна культура тощо.

Незважаючи на нерозв'язані питання і недосконалість сучасних програм, машина і нині полегшує працю лінгвіста. Вона зберігає в пам'яті текстові ілюстрації значень слів, може розташувати слова за алфавітом, дати оточення кожного слова, підрахувати частоту вживання слова тощо.

Література

1. Герета М.М. ,Торчинський М.М. «Вступ до мовознавства». Київ,2000

2. Апресян Ю.Д. Вибрані праці, том II. Інтегральний опис мови і системна лексикографія. - М.: Школа «Мови російської культури», 2005.

3. Попов Е.В. Спілкування з ЕОМ на природній мові. М. Наука. 2000.

4. Бєльська І.К. «Мова людини та машини»

5. Коптілов В.В. Нікітіна Н.В, «Число і слово». Київ, 1966

6. Марчук Ю.Н. «Методи моделювання перекладу». М.Наука, 1986

7. Баранов А.І. «Введення в прикладну лінгвістику»

8.Дорошенко С.І. «Загальне мовознавство». Початковий курс. Київ,1999

9. Ганич Д.І.,Олійник І.С. «словник лінгвістичних термінів». Київ,1989

10. Апресян Ю.Д. Вибрані праці, том I. Лексична семантика: 2-е видавництво, іспр. І доп. - М.: Школа «Мови російської культури», Видавнича фірма «Східна література» РАН, 1995

11.Білецький А. О. Про мову і мовознавство. -- К., 1996. -- С 11--18, 125--130,171--172.

12. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. -- М., 1979. -- С. 7--49, 279--292.

Размещено на Allbest.ru