Особливості перекладу медичних текстів з англійської мови на українську мову

Размещено на http://www.allbest.ru/

48

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ»

за темою: „Особливості перекладу медичних текстів з англійської мови на українську мову”

Виконав: студент 2-го курсу

Зотов Костянтин Володимирович

КИЇВ 2010

Зміст

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

1.1 Лексика наукового стилю англійської мови

1.2 Синтаксис, граматика й морфологія наукових текстів

1.3 Стиль наукової прози

1.4 Експресивність і образність у науковому стилі англійської мови

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

2.1 Особливості перекладу медичних термінів

2.2 Функція науково-популярних текстів в галузі охорони здоров'я

2.3 Теоретичне підґрунтя перекладу медичних термінів

2.4 Порівняльний аналіз перекладу медичних термінів (Case studies)

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

1.1 Лексика наукового стилю англійської мови

Характерними рисами науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (тобто послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю та деталями), точність і об'єктивність, що випливають із цих особливостей ясність і зрозумілість.

Сфера застосування наукового стилю дуже широка. Це один зі стилів, що робить сильний і різнобічний вплив на літературну мову. науково-технічна революція, Що Відбувається на наших очах, уводить у загальне вживання величезна кількість термінів. Якщо раніше тлумачні словники складалися на основі мови художньої літератури й у меншому ступені публіцистики, то зараз опис розвинених мов миру неможливо без обліку наукового стилю і його ролі в житті суспільства. Досить сказати, що з 600 000 слів авторитетнішого англійського словника Вебстера 500 000 становить спеціальна лексика.

Особливістю цього стилю є використання спеціальної термінології. Кожна галузь науки виробляє свою термінологію відповідно до предмета й методом своєї роботи. Термінологія-Це ядро наукового стилю, останнє, саме внутрішнє коло, ведучий, найбільш істотна ознака мови науки. Можна сказати, що термін втілює в собі основні особливості наукового стилю й гранично відповідає завданням наукового спілкування.

Термін - це слово або словосполучення, точно й однозначно називає предмет, явище або поняття науки і його зміст, що розкриває; в основі терміна лежить науково побудована дефініція.

У кожній статті по вузькій технічній спеціальності число термінів не перевищує 150 - 200 одиниць.

Як терміни можуть використовуватися як слова, уживані майже винятково в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Такі, наприклад, лексичні одиниці, як coercivity, keraumophone, klystron, microsyn і т.п., широко вживані в текстах по електроніці, важко зустріти за межами науково-технічних матеріалів. У той же час у цих текстах виступають як терміни й такі слова, як dead, degeneracy, ripple, rope і ін., що мають добре всім відомі загальновживані значення. Терміни повинні забезпечувати чітку й точну вказівку на реальні об'єкти і явища, установлювати однозначне розуміння фахівцями переданої інформації. Тому до цього типу слів пред'являються особливі вимоги.

Насамперед термін повинен бути точним, тобто мати строго певне значення, що може бути розкрите шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять даної галузі науки або техніки. Якщо якась величина називається scalar (скаляр), то значення цього терміна повинне точно відповідати визначенню поняття (a quantity that has magnitude but no direction), що зв'язує його з іншими поняттями, що втримуються у визначенні (magnitude, direction) і протиставляє поняттю vector (a quantity which is described in terms of both magnitude and direction). Якщо якась деталь оптичного приладу йменується viewfinder (видошукач), то цей термін повинен позначати тільки цю деталь, що виконує певні функції, і ніякі інші частини даного приладу або якого-небудь іншого пристрою.

З тих же причин термін повинен бути однозначним і в цьому змісті незалежним від контексту. Безпосередньо пов'язане з точністю терміна й вимога, щоб кожному поняттю відповідав лише один термін, тобто щоб не було термінів-синонімів зі співпадаючими значеннями. Зрозуміло, що точна ідентифікація об'єктів і понять утруднена, коли те саме йменується по-різному.

Термін повинен бути частиною строгої логічної системи. Значення термінів і їхніх визначень повинні підкорятися правилам логічної класифікації, чітко розрізняючи об'єкти й поняття, не допускаючи неясності або суперечливості. І, нарешті, термін повинен бути сугубо об'єктивним найменуванням, позбавленим яких-небудь побічних змістів, що відволікають увагу фахівця, що привносять елемент суб'єктивності. У зв'язку із цим терміну «протипоказані» емоційність, метафоричність, наявність яких-небудь асоціацій і т.ін.

Однак терміни, природно, не є єдиної складової лексики.

Виявлене цілком чіткий розподіл лексичного складу англійської наукової й технічної літератури на: а) властиво терміни; б) слова й сполучення, які є «службовими»: артиклі, службові дієслова, прикметники, прислівники, сполучники, займенники, прийменники, тобто слова, що не залежать від стилю мовлення і які присутні в будь-якому стилі; в) загальнонаукова лексика.

Однак присутність термінів не вичерпує лексичні особливості наукового стилю.

Крім термінів, науковий стиль використовує загальнонаукові й загальновживані слова. Основне комунікативне навантаження в спеціальних текстах несуть загальновживані слова й загальнонаукова термінологія, тобто приблизно 600 загальтехнічних термінів.

Широке вживання фахівцями так званої спеціальної загальтехнічної лексики, що також становить одну зі специфічних рис науково-технічного стилю, у значній мірі сприяє їхньому взаєморозумінню. Це слова й сполучення, що не володіють властивістю терміна ідентифікувати поняття й об'єкти в певній області, але вживані майже винятково в даній сфері спілкування, відібрані вузьким колом фахівців, звичні для них. Спеціальна лексика включає всілякі похідні від термінів, слова, використовувані при описі зв'язків і відносин між термінологічно позначеними поняттями й об'єктами, їхніх властивостей і особливостей, а також цілий ряд загальнонародних слів, уживаних однак у строго певних сполученнях і тим самим спеціалізованих. Дотримання норм уживання спеціальної лексики ставить перед перекладачем особливі завдання при створенні тексту перекладу.

До загальновживаної лексики ставляться слова загальної мови, які найбільше часто зустрічаються в наукових текстах. Завдяки загальновживаній лексиці мова науки зберігає зв'язок із загальнолітературною мовою й не перетворюється в мову мудреців або, як іноді говорять, у мову жерців, зрозуміла тільки присвяченим, ученим. Залежно від складу читачів частка загальновживаної лексики міняється: вона зменшується в роботах, призначених для фахівців (може становити не більше половини всіх слів), і зростає у творах, звернених до широкої аудиторії.

Але науковий стиль не просто бере слова із загальнолітературної мови. Він робить ретельний відбір слів насамперед тих, які найбільше оптимально виконують головну функцію, установку наукового стилю. Слово в науковому мовленні виражає загальне наукове поняття. Тому в першу чергу відбираються слова з узагальненим і відверненим значенням.

Загальна характеристика лексичного складу наукового тексту включає наступні риси: слова вживаються або в основних прямих, або в термінологічних значеннях, але не в експресивно-образні.

Крім нейтральних слів і термінології вживаються так звані книжкові слова: perform, calculation, circular, phenomenon, maximum, etc. Книжкові слова - це звичайно довгі, багатоскладові запозичені слова, іноді не повністю асимільовані, що часто мають у нейтральному стилі більше прості й короткі синоніми, напр.: phenomenon - phenomena.

Неповна граматична асиміляція виражається, наприклад, у збереженні форми множини, прийнятої в мові, з якого даний іменник запозичений, напр.: automaton - automata.

Як виключення, зустрічаються в науково-технічних матеріалах і лексичні елементи, більше характерні для розмовного стилю, при перекладі яких перекладачеві доводиться зіштовхуватися з необхідністю вибору експресивно-стилістичних варіантів. Науково-технічний виклад виявляється часом аж ніяк не нейтрально-об'єктивним. У лінгвістичних дослідженнях неодноразово відзначалися факти використання в наукових статтях здавалося б сторонніх елементів типу:

A large part of industrial America is rushing to get on the nuclear bandwagon

Buick has stolen a march on the rest of the industry with a cast-iron V-6 eng

1.2 Синтаксис, граматика й морфологія наукових текстів

Уже найбільш загальні властивості науково-технічного викладу, про які ми говорили вище, не можуть не відбиватися на синтаксичній структурі висловлення. Так, ми вже відзначали, що для подібних матеріалів особливо характерні визначення понять і опис реальних об'єктів шляхом вказівки на їхні властивості. Це визначає широке використання структур типу А є Б, тобто простих двоскладних речень зі складеним присудкам, що складаються з дієслова-зв'язки й іменної частини (предикатива):

The barn is a unit of measure of nuclear cross sections

У якості предикатива часто виступає прикметник або прийменниковий зворот:

The pipe is steel

Control is by a foot switch

Подібні структури використовуються й у негативній формі, де замість звичайного дієслівного заперечення (do not) нерідко використовується складений присудок, у якому предикативу передує заперечення пoп:

The stuff is пoп-shrink, The refrigerants are nontoxic and nonirritating.

Схованими визначеннями є й численні атрибутивні групи, які у великій кількості використовуються в науково-технічних матеріалах. Адже назвати прилад а mechanically timed relay - це однаково, що визначити його як a relay which is mechanically timed. Подібні згорнуті визначення дають можливість указати на всілякі ознаки об'єкта або явища:

medium-power silicon rectifiers

mercury-wetted contact relay

Число визначень у таких сполученнях може бути досить значним. (Порівн.: a differential pressure type specific gravity measuring instrument).

Прагнення до вказівки на реальні об'єкти, до оперування речами призводить до переваги в англійському науково-технічному стилі іменних структур, до характерного для нього номінативне /у технічних текстах багато назв реальних предметів/. Дослідження показали, що в таких текстах номиналізуються описи процесів і дій. Замість того щоб сказати to clean after the welding, фахівець говорить to do post-welding cleaning.

У зв'язку з тим, що функція реального опису дії передається ім'я, присудок у реченні стає лише загальним позначенням процесуальне, свого роду «оператором» при ім'ї. У науково-технічних текстах відзначається широке вживання таких дієслів-операторів, як effect, assure, perform, obtain, provide, give, involve, entail, imply, result in, lead to, to be ascribed to, to be attributed to, etc., значення й переклад яких цілком залежить від іменників, що несуть основне значеннєве навантаження в реченні.

Прагнення до номінативного приводить також до заміни прислівників прийменниково-іменними сполученнями. Так, accurately стає with accuracy, very easily - with the greatest ease або the easy way (Порівн.: to do something the hard way), etc.

Завзято пручаються цієї тенденції лише підсилювальні прислівники, які виступають у науково-технічних текстах у якості основного модально-експресивного засобу, що не виглядає далеким елементом у серйозному викладі. Такі прислівники: сlearlу, completely, considerably, essentially, fairly, greatly, significantly, markedly, Materially, perfectly, positively, reasonably

Порівн.:

The amount of energy that has to be dissipated is clearly enormous.

The energy loss is markedly reduced.

Свідченням усе тої ж антидієслівної тенденції науково-технічного стилю є й широке використання замість дієслів віддієслівних прикметників із прийменниками:

to be attendant on

to be conducive to і ін..

Перевага в науковому стилі іменних, а не дієслівних конструкцій дає можливість більшого узагальнення, усуваючи необхідність указувати час дії, порівн.:

when we arrived at the time of our arrival when we arrive

З цієї причини в науковому стилі помітна перевага віддається пасиву, де необов'язково вказується діяч, і неособистим формам дієслова. Замість

I use the same notation as previously пишуть:

The notation is the same as previously used.

Особлива увага заслуговує широко розповсюджене в спеціальних текстах використання перехідних дієслів у неперехідній формі з пасивним значенням:

These filters adapt easily to automatic processing of many materials.

The steel forges well. The unit must test for adequate wiring.

Важлива характеристика англійського науково-технічного стилю, що відбивається у відборі й використанні мовних засобів, полягає також у його прагненні до стислості й компактності викладу, що виражається, зокрема, у досить широкому використанні еліптичних конструкцій. Неправильне розуміння цих конструкцій нерідко приводить до безглуздих помилок у перекладі. Зустрівши в тексті сполучення а remote crane або a liquid rocket, перекладач повинен розпізнати в них еліптичні форми сполучень a remote-operated crane і a liquid-fuelled rocket. Прочитавши, що A non-destructive testing college is to open in London this October, він повинен пам'ятати, що коледж, що відкривається, зовсім не буде що не руйнується ( non-destructive) або іспитовим (testing), а буде готовити фахівців в області неруйнуючих методів випробування матеріалів. Аналогічним образом low-pressure producers можуть виявитися виробниками поліетилену методом низького тиску.

Для науково-технічного стилю характерна, наприклад, заміна означальних підрядних речень прикметниками в постпозиції (особливо із суфіксами -ible, -able, -ive і ін.):

the materials available

excellent properties never before attainable

problems difficult with ordinary equipment

Та ж ціль може досягатися й використанням у функції визначення форм інфінітива:

the properties to be expectedthe temperature to be obtained

the product to be cooled

Можна також відзначити численні випадки опущення в науково-технічних матеріалах артикля, особливо певного, там, де в текстах іншого типу його вживання вважається абсолютно обов'язковим:

General view is that...

Артикль часто відсутній перед назвами конкретних деталей, у технічних описах, інструкціях і т.п.: Armstrong Traps have long-live parts

Це ж явище спостерігається перед назвами наукових областей:

...in such fields as work telecommunication, standardization

У сучасній англійській мові, вказується й цілий ряд більше приватних граматичних особливостей, якось: широке вживання множини речовинних іменників (fats, oils, greases, steels, rare earths, sands, wools, gasolines, etc.), множини в назвах інструментів (clippers, jointers, shears, dividers, compasses, trammels, etc.), використання прийменника of для передачі видородовых відносин (the oxidizer of liquid oxygen, the fuel of kerosene), поширеність атрибутивних сполучень зі словами type, design, pattern, grade: Protective clothing and dry-chemical-type fire extinguisher should be readily available in the area.

У зв'язку з послідовністю, що відзначалася вище, і доказовістю наукового викладу спостерігається також підвищене використання причинно-наслідкових сполучників і логічних зв'язок типу since, therefore, it follows that, so, thus, it implies, involves, leads to, results in, etc.

Поряд з першою особою множини широко вживаються безособові форми й конструкції з one.

Частотний розподіл частин мови в науковому тексті відрізняється від того, котре спостерігається в нейтральному або розмовному стилі: збільшується процентний вміст імен, зменшується зміст дієслів в особистій формі, зовсім відсутні вигуку.

Необхідно згадати особливу, характерну для наукового тексту форму заміщення конструкціями: - that of; - those of; - that + Part.

Дослідження граматичних особливостей технічних текстів показали, що терміни, що позначають речовину й абстрактне поняття, мають особливості в порівнянні з відповідними розрядами іменників у загальнолітературній мові у своєму відношенні до категорії числа. Вони вживаються в обох числових формах без зрушення лексичного значення й можуть визначатися числівниками:

Normally two horizontal permeabilities are measured.

Пояснюється це не обмеженнями внутрішньомовного порядку, а екстралінгвістичними причинами. Ніж глибше наука проникає в закони природи, тим більше тонкої стає диференціація видів речовини й властивостей предметів.

Оскільки важливими факторами, які формують наукове мовлення є необхідність дохідливості й логічної послідовності викладу складного матеріалу й традиційність, синтаксична структура повинна бути стрункої, повної й по можливості стереотипної.

У синтаксичній структурі наукових текстів переважають складнопідрядні речення. Нечисленні прості речення розгорнуті за рахунок однорідних членів.

Необхідність повноти викладу приводить до широкого використання різних типів визначень. Як правило, майже кожний іменник наукового тексту має постпозитивне або препозитивне визначення або й те й інше одночасно. Специфічними для технічних текстів, особливо таких, у яких мова йде про прилади й устаткування, є препозитивні означальні групи, що складаються із цілих ланцюжків слів: hydrogen-ion-potential recorders, anti-aircraft fire-control systems).

Великий розвиток визначень цього типу пов'язане з вимогою точного обмеження використовуваних понять. По цій же причині багато слів пояснюються прийменниковими, дієприкметниковими, герундиальными й інфінітивними зворотами.

Для наукового тексту характерні достаток і розмаїтість сполучників і союзних слів, особливо подвійних: that, and that, than, if, as, or, nor, not merely…butalso,whether…or,both…and,as…as...Також зустрічаються сполучники типу thereby, therewith, hereby, які в художній літературі стали вже архаїзмами.

Порядок слів у наукових текстах переважно прямої. Рідкісні винятки обумовлені необхідність логічного зв'язку.

Інверсія в реченні «Between the receptor or sense organ and the effector stands an intermediate set of elements» служить для забезпечення логічного зв'язку з попереднім.

Важливу роль у розкритті логічної структури цілого грає розподіл на абзаци. Кожний абзац, як правило, починається із ключового речення, що викладає основну думку. Для посилення логічного зв'язку між реченнями вживаються такі спеціальні стійкі вираження to sum up, as we have seen, so far we have been condidering. Тої ж мети можуть служити й прислівника: finally, again, thus. Їхнє вживання в науковому тексті специфічно, тобто сильно відрізняється від уживання в художній прозі. Авторське мовлення в наукових текстах побудовані в першій особі множини:

we are coming to realize

we have taken it to be

the tube has shown

Це “we” («ми») має подвійне значення. По-перше, автор у такий спосіб підкреслює роль інших дослідників, колег або попередників, у розробці тої або іншої теми. По-друге, лекторське «ми» утягує слухачів/читачів у процес міркування й доказу, створює почуття причетності.

1.3 Стиль наукової прози

Стиль наукової прози оформляється як різновид літературної мови у зв'язку з тими конкретними завданнями, які наука взагалі ставить перед собою. Це - доказ, у широкому змісті цього слова. В.Г. Бєлінський, порівнюючи поезію й прозу, говорив, що «їхнє розходження зовсім не в змісті, а тільки в способі обробляти даний зміст. Філософ говорить силогізмами, поет - образами й картинами, а говорять обоє вони те саме». Есе Н. Robbins & R. Oliver. Developing ideas into Essays and speeches, Longmans Green and Co. N. Y., 1943, p. 143. відрізняється від ораторського мовлення насамперед тим, що есе ставить своєю метою тривалий вплив, а ораторське мовлення - негайний і короткочасний вплив. Есе повинен показати глибину думки, що виправдує зусилля, витрачені на ретельний аналіз тексту й перечитування Основна вимога до ораторського мовлення - це відразу довести до свідомості слухача свою точку зору на предмет висловлення.»

Стиль англійської наукової прози багато в чому зобов'язаний своїм походженням стилю есе. Поступово звільняючись від апріорності, характерної для манери викладу есе, стиль англійської наукової прози усе більше «логизировался», тобто висловлення приймали таку форму, що забезпечувала достатню кількість ілюстрацій, фактів і узагальнень для відповідних наукових висновків.

Найбільш характерними рисами стилю наукової прози є синтаксична організація речень і вибір лексики. Відбір лексики в стилі наукової прози підкоряється одному основному завданню: адекватно донести до читача описуване явище в різноманітті ознак, що характеризують це явище. Тому слова, використовувані для вираження думки в науковій прозі мають одне, звичайно провідне, предметно-логічне значення. Взагалі, найбільш характерним для стилю наукової прози є використання слів в основних предметно-логічних значеннях. У цьому стилі слова рідко використовуються в переносному й іншому контекстуальному значеннях.

Образність, як правило, не властива стилю наукової прози. Тому в ній рідко можна зустріти метафори, метонімії, гіперболи, порівняння й інші засоби створення образності. Однак, це не виходить, що в наукових добутках взагалі не зустрічається образне мовлення. На відміну від стилю ділових документів, де образність виключається як явище, що порушує стиль, і на відміну від стилю художнього мовлення, у якому образність стає найбільш характерною ознакою, у стилі наукової прози образність - необов'язковий допоміжний засіб. Образність у науковій прозі - це засіб прояву індивідуальної манери викладу, що саме по собі не є обов'язковим для стилю наукової прози. Образність звичайно підсилює, оттеняет уже аргументовану логічно думку.

У зв'язку з такою особливістю вживання лексики в стилі наукової прози, у ньому виробляється відповідна загальна для всіх наукових праць чорта - термінологічність. Іноді загальновживані слова стають термінами у зв'язку з особливим характером їхнього вживання в науковій праці.Характерною рисою наукової прози є також утворення неологізмів. У жодному стилі літературної мови немає настільки сприятливих умов для виникнення неологізмів, як у науковій прозі. Нові поняття, які з'являються в результаті досліджень, настійно вимагають нових слів для їхнього позначення. Особливо часті випадки новотворів за допомогою аффиксации й конверсії. Стиль наукової прози завжди залишиться невичерпним джерелом виникнення нових слів, словосполучень і нових відтінків значень уже існуючих слів.

На відміну від неологізмів, що з'являються в живому розмовному мовленні й у газетно-публіцистичному стилі, неологізми, що з'являються в стилі наукової прози, виявляються значно більше стійкими. Залежно від того, наскільки широко те або інше наукове відкриття стає відомим широким масам, слова - неологізми, їх що позначають, входять до фонду загальновживаної лексики або залишаються у звертанні лише у вузькій області, де виник такий неологізм. У стилі наукової прози виробляється особлива, загальна для багатьох різновидів цього стилю, наукова фразеологія (див. про це докладніше в розділі «Терміни»).

З погляду синтаксичної організації речення стиль наукової прози характеризується точно певною системою союзного зв'язку, що випливає зі строгої логічно послідовної системи викладу. Ця розгорнута система зв'язку викликала до життя багато хто й багато зворотів прийменникового й прислівникового характеру, які стали вживатися в синтаксичних функціях сполучних елементів мовлення. Саме в цьому стилі мовлення відбулася поступова десемантизация таких слів, як consequence, result, connection і ін. у таких сполученнях як in consequence of, as a result, in connection with і ін. У стилі наукової прози знаходить своє найбільш яскраве вираження логічний синтаксис, на відміну від емоційного синтаксису художнього мовлення.

Не тільки союзний зв'язок виражає чіткі логічні взаємозв'язки окремих частин висловлення. Значну роль щодо цього в англійській науковій прозі грають дієприкметникові й інфінітивні звороти. Однак, у стилі наукової прози стислість не є характерною рисою стилю. Навпаки, всебічність і переконливість доказів висунутих положень нерідко вимагає розгорнення викладу.

Надзвичайно строгим у стилі наукової прози є розподіл мовлення на окремі частини - абзаци. У цьому стилі, принципи логічної побудови абзаців знаходять своє максимально чітке здійснення.

Кожний абзац у стилі наукової прози прагне продовжити думка попереднього абзацу, часто безпосередньо випливає з нього й має сполучні елементи. У кожному абзаці легко можна виділити основну думку. Кожний абзац являє собою більш-менш закінчену одиницю висловлення.

Для стилю наукової прози характерне виділення головного, основного з маси повідомлюваних фактів. Це досягається рядом синтаксичних прийомів, у яких принцип твору й підпорядкування речень збігається з вимогами логіки, тобто головна думка втримується в головному реченні, підпорядкована думка - у підрядному. Додаткові міркування, що не мають безпосереднього відношення до даного висловлення з'являються у вигляді вставних зауважень і речень, часто виділюваних знаком тире. Форма викладу в стилі наукової прози не несе додаткових функцій впливу на читача. Вона лише засіб додати ясність викладу. От чому редагування наукової «прози, в основному, зводиться до уточнення значень слів і словосполучень і характеру зв'язку між окремими частинами висловлення.

Система синтаксичного союзного зв'язку досить своєрідно використовувалася в ранні періоди розвитку цього стилю, у періоди загального становлення системи функціональних стилів англійської літературної мови. Бажання автора наукових трактатів виявити взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість фактів, з якими їм доводиться мати справа, приводить їх іноді до непомірного користування засобами союзного зв'язку, що в остаточному підсумку, спричиняє довгі абзаци. У процесі розвитку й удосконалювання норм літературної англійської мови, які позначилися також і в більше чіткій диференціації засобів союзного зв'язку, стиль наукової прози усе більше відходив від раніше встановлених норм довгих періодів, розділених між собою крапкою й комою й зв'язаних між собою такими багатозначними сполучниками, як: and, but, since, as і ін.

Стиль англійської наукової прози дуже чуйно реагував на всякі зміни літературних норм і в якімсь ступені сам впливав на розвиток загальнолітературних норм англійської мови. Це вплив особливо помітно в області лексико-фразеологічної. Відомо, яке велика кількість термінів і термінологічних сполучень детерминологизировалось і збагатило загальну літературну мову на різних періодах його розвитку. Можна припустити, що процес диференціації сполучників з погляду їхньої функції в якімсь ступені зобов'язаний розвитку стилю наукової прози.

Як вказувалося вище, лексика наукової прози характеризується своєю абстрактністю. Це зрозуміло. Саме завдання наукового стилю - узагальнення фактів дійсності - викликають необхідність у відповідних словах, що виражає найбільш загальні ознаки досліджуваних предметів і явищ дійсності. Це в деяких видах наукової прози приводить до заміни слів відповідними абстрактними формулами, умовними позначками, особливими знаками. Умовні позначки на відміну від слів не виявляють тенденцію до обростання додатковими значеннями.

Характерно, що навіть у гуманітарних науках, які оперують менш точними поняттями, чим науки технічний-технічну-технічне-технічна-технічні-природно^-технічні, часто прибігають до спеціальних формул для більшого абстрагування. Як приклад можна згадати роботи К. Маркса й Ф. Энгельса по політичній економії, деякі роботи в області лінгвістики, наприклад, «Курс загальної лінгвістики» Фердинанда Соссюра й інші.

Зразком наукової прози, у якому більшість вищевказаних рис цього стилю представлено з достатньою очевидністю, може служити наступний уривок:

THE ORIGIN OF SPECIES BY MEANS OF NATURAL SELECTION

by Charles Darwin. Chapter I. VARIATION UNDER DOMESTICATION

Causes of Variability

Effects of Habit of the Use or Disuse of Parts

Correlated Variation; Inheritance.

Changed habits produce an inherited effect, as in the period of the flowering of plants when transported from one climate to another. With animals the increased use or disuse of parts has had a more marked influence; thus I find in the domestic duck that the bones of the wing weigh less and the bones of the leg more, in proportion to the whole skeleton, than do the same bones in the wild duck: and this change may be safely attributed to the domestic duck flying much less, and walking more, than its wild parents. The great and inherited development of the udders in cows and goats in countries where they are habitually milked, in comparison with these organs in other countries, is probably another instance of the effects of use. Not one of our domestic animals can be named which has not in some country drooping ears; and the view which has been suggested that the drooping is due to disuse of the muscle of the ear, from the animals being seldom much alarmed, seems probable.

Many laws regulate variation, some few of which can be dimly seen, and will hereafter be briefly discussed. I will here only allude to what may be called correlated variation. Important changes in the embryo or larva will probably entail changes in the mature animal. In monstrosities, the correlations between quite distinct parts are very curious; and many instances are given in Isidore Geoffrey St. Hilaire's great work on this subject.

При аналізі мовних особливостей цього уривка наукової прози насамперед впадає в око те, що виклад думки в абзаці строго підкоряється принципу логічного розгортання думки. У першому абзаці немає жодного слова, що мало б відтінок емоційного значення. У зв'язку з характером цієї наукової праці звичайні слова, як wing, duck і інші здобувають термінологічне значення.

Візьмемо інший приклад наукової прози (параграф з підручника з хімії):

It is very easy to decompose sulphurous acid into the anhydride and water. Gentle heating will effect it, and indeed, if the solution be strong the decomposition is spontaneous. Sulphurous acid always smells of sulphur dioxide. The decomposition of sulphuric acid into water and sulphur trioxide cannot be effected by any such simple means. The trioxide is made directly by inducing SO2 to combine with more oxygen. There is always a slight tendency for SO2 to pass into SO3 in the presence of oxygen, but the process is too slow to be of much interest. The gases can, however, be made to react much more rapidly by the use of a suitable catalytic agent, the best known being platinum, and as the effect of the platinum depends upon its-surface area it is necessary to arrange for this to be as great as possible. If a piece of asbestos fibre is steeped in a solution of platinum chloride in hydrochloric acid and then heated, the asbestos becomes coated with a thin grey coating of spongy platinum. In this way "platinised asbestos" is produced. If now a mixture of sulphur dioxide and oxygen is passed over heated platinised asbestos, the dioxide is converted into the trioxide, thus: 2SO2+O=2SO3.

The apparatus is quite simple and shown in fig. 35. The vapour of sulphur trioxide which comes off is condensed by means of a freezing mixture into colourless ice-like needles. If this be stored, without access to moisture, it undergoes some sort of molecular change and turns to a white silky crystalline solid. (H.A. Wootton and C.W.R. Hooker. A Text Book on Chemistry.)

Абстрактність значень слів, використовуваних у даному уривку в якімсь ступені, звичайно, зв'язана й з характером самого наукового тексту: ми маємо тут справу не із самостійним дослідженням, а з викладом уже досягнутих наукою результатів дослідження. Це підручник. Однак, таке розходження для язикового аналізу не має істотного значення. Слова, формули, зв'язку між ними, композиція абзацу, синтаксична організація речень та інше залишаються типовими як для підручника, так і для самостійного наукового дослідження. Особливо помітно в цьому уривку достаток термінів. У кожному реченні, як би коротко вони не було, є два або три терміни. Однозначність цих слів - характерна риса термінів взагалі - типова й для слів не-термінів. Вони також здобувають термінологічне значення. Так наприклад, слово water стає терміном.

У цьому тексті не можна знайти індивідуальних рис у манері викладу. У ньому переважає пасивна форма, настільки типова для наукового викладу.

Стиль наукової прози в сучасній англійській мові, крім рис зазначених вище, характеризується надмірним використанням високо літературно-книжкових слів, рідко використовуваних навіть в «нейтральному» стилі літературного мовлення. У більшості випадків такий достаток рідких літературно-книжкових слів пов'язане з пошуками засобів адекватного вираження нової думки, що з'явилася в процесі спостереження досліджуваних фактів.

1.4 Експресивність і образність у науковому стилі англійської мови

Багато загальних характеристик науково-технічного стилю, відзначені нами в англійській мові, присутні й у науково-технічних матеріалах українською мовою Це насамперед ставиться до інформативності тексту й пов'язаної з нею насиченістю термінами і їхнім визначеннями, до стандартної й послідовної манери викладу, його іменному характеру - перевазі сполучень, ядром яких служить іменник, особливо різних видів атрибутивних груп, відносно більше широке використання абстрактних і загальних слів-понять, поширеність фразеологічних еквівалентів слова й напівтермінологічних штампів і т.ін. І тут у дієсловах буде переважати теперішній час, складнопідрядні речення зустрічатися значно частіше складносурядних, широко використовуватися різні засоби логічного зв'язку й т.ін.

У той же час цілий ряд особливостей українських матеріалів цього типу зв'язаний зі специфічними структурами української мови й виділяється завдяки своєрідному використанню таких структур, у порівнянні з іншими стилями українського мовлення. Насамперед укажемо на поширеність номінативних рамкових конструкцій з нехарактерним для інших областей порядком слів, при якому група слів, що пояснює дієприкметник або прикметник, виступає разом з ним у ролі препозитивного визначення: виділювані в процесі ядерного розпаду частки; виявлені в ході даного експерименту закономірності; нерухливе щодо землі тіло; стійкі стосовно зовнішніх впливів внутрішні процеси й ін.

Деякі структури, регулярно вживані в науково-технічному стилі, можуть уважатися за його межами помилковими, що порушують норми літературного мовлення. В інших випадках можна говорити лише про більшу частотність уживання структур, досить типових для будь-якого стилю. Так, у науково-технічному стилі української мови широко використовуються відособлені (т.зв. "напівпредикативні") члени речення, особливо дієприкметникові й дієприкметникові звороти типу: властивість, властивому даному елементу; стійкість всієї системи, викликана відштовхуванням однойменно заряджених часток; підставляючи це значення в рівняння, знаходять..., одержавши формулу, що відповідає експериментальним результатам для випромінювання абсолютно чорного тіла, Планк визначив.... Такі відособлені звороти досить уживані й в інших стилях української мови. Але там суб'єкт відособленого дієприкметникового звороту обов'язково повинен збігатися із суб'єктом речення. Можна сказати: Подивившись у вікно, я подумав про майбутню бесіду, але не можна сказати: Подивившись у вікно, мені спала на думку думка про майбутню бесіду, тому що у вікно дивився я, а не думка. Використання подібних неграматичних зворотів в "звичайній" мовленні свідчить про незнання мовцям правил української мови (порівн. гумористичну фразу в А.П. Чехова: Під'їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх). Однак у науково-технічних матеріалах дієприкметникові звороти такого роду зустрічаються досить часто й не можуть розглядатися як порушення норми: крім того, загальні теореми дозволяють вивчати окремі практично важливі сторони даного явища, не вивчаючи явища в цілому; результати експерименту можуть бути пояснені, не прибігаючи до зазначеного вище допущенням.

Неприйнятними за межами науково-технічного стилю виявляються й багато словосполучень напівтермінологічного характеру. Так, у українській мові дієслово пристосувати має, загалом кажучи, тільки тимчасове значення "віднести на який-небудь термін", але в науково-технічних матеріалах це дієслово може вживатися й для позначення місця, простору: У цьому районі виходи доломіту присвячені до берега ріки. Звичайне слово міграція ставиться лише до переміщень живих істот, але геологи говорять про міграцію вуглеводнів і т.п. Зрівняєте також такі сполучення, що суперечать загальнонародному вживанню, як продзвонити електричне коло; у тропічному або арктичному виконанні й ін. Для неспеціаліста твердження, що в матеріалі р-типу струм переноситься дірками або що дірки в зоні 1 тяжчай, чим дірки в зоні 2, представляється безсумнівною безглуздістю.

Іноді розповсюджені в науково-технічному стилі структури не вважаються за його межами порушенням язикової норми, але сприймаються як стилістично невдале, обтяжене оповідання. Сюди ставляться, наприклад, ланцюжка з декількох іменників у родовому відмінку, які в науково-технічних текстах бувають досить довгими: завдання визначення зміни напряму руху часток; для розуміння принципу пристрою й дії кривошипно-шатунного механізму двигуна внутрішнього згоряння.

Як і в англійській мові, науково-технічний стиль у українській мові характеризується не стільки якимись мовними особливостями, відсутніми в інших стилях, а щодо більшою частотою вживання однакових мовних засобів. Так, короткі прикметники зустрічаються в різних стилях української мови, але значно частіше вони відзначаються в науково-технічних матеріалах, позначаючи як тимчасові, так і постійні ознаки предметів:

Цей метод придатний лише у випадку, коли виявлені події супроводжуються світловими спалахами.

Електрична сила, що діє на частку, дорівнює її заряду.

Теплові випромінювання вкрай неекономічні.

Як інший приклад можна вказати на широке використання тут абстрактних іменників, особливо середнього роду (розвиток, рух, відношення, вимір, явище, стан, дія, властивість, умова, безліч і т.ін.), дієслів на -ся (явище спостерігається, якір притягається, наука збагатилася й ін.), так званого "авторського ми" (З явищем надпровідності ми зустрічаємося не тільки при зазначених умовах. Ми виходимо із припущення, що швидкість частки постійна) і ряд інших, більше приватних особливостей.

Таким чином, язикові особливості аналогічних стилів в ІМ й МП нерідко не збігаються. Тому приналежність текстів оригіналу й перекладу до певного функціонального стилю висуває особливі вимоги до перекладача й впливає на хід і результат перекладацького процесу. Специфіка певного виду перекладу залежить не тільки від мовних особливостей, які виявляються у відповідному стилі кожного з мов, що беруть участь у перекладі, але, головним чином, тим, як співвідносяться ці особливості між собою, наскільки збігаються стилістичні характеристики даного типу матеріалів в обох мовах. Якщо якісь особливості виявляються тільки в одній з мов, то при перекладі відбувається своєрідна стилістична адаптація: специфічні засоби викладу в оригіналі заміняються мовними засобами, що відповідають вимогам даного стилю в МП. Так, для науково-технічних матеріалів англійської мови характерна перевага простих речень, які, по приблизних підрахунках, становлять у середньому понад 50% загального числа речень у тексті. У той же час число складних речень порівняно невелико. (Як вказувалося вище, в обох мовах складнопідрядні речення переважають над складносурядними). Це явище невластиве відповідному стилю в українській мові, де складні речення використовуються дуже широко. У зв'язку із цим в англо-українських технічних перекладах часто використовується прийом об'єднання речень, у результаті чого двом або більше простим реченням англійського оригіналу відповідає одне складне речення в українському перекладі. Приведемо кілька прикладів:

This condition, however, changes at certain critical energies of the electrons. At these critical energies the gas atoms do absorb energy, and a sudden drop in the electron current is simultaneously observed. - Однак ця умова порушується при деяких критичних енергіях електронів, коли атоми газу поглинають енергію, і одночасно спостерігається раптове падіння електронного струму.

The success of Einstein's theory again required thinking of light as "quantified". The indivisible quantum of light is called the photon, and it has the energy hv. This success served to give further support to Planck's quantum hypothesis for black body radiation. - Успіх эйнштейновской теорії знову зажадав розглядати світло як потік неподільних часток, називаних фотонами й имеющих енергією hv, і послужив подальшою підтримкою планковской квантовій гіпотезі випромінювання абсолютно твердого тіла.

Classically, we should expect the stopping voltage to be different for different intensities. Furthermore we should not expect any simple direct dependence of the stopping voltage on the frequency of the light used. - З погляду класичної теорії, можна чекати, що замикаюча напруга буде різним для різних интенсивностей, але не буде залежати від довжини хвилі падаючого світла.

В англо-українських науково-технічних перекладах прийом членування використовується порівняно рідко:

The limitations of the existing theories must be adequately understood if they are not to be used in places where they are invalid. - Обмеження існуючих теорій повинні бути обов'язково зрозумілі. Це допоможе уникнути застосування цих теорій у тих випадках, коли вони несправедливі.

Спеціальна теорія перекладу описує різні форми стилістичної адаптації при перекладі текстів, що належать до певного функціонального стилю. Подібна адаптація обумовлюється не тільки мовними розходженнями, про які йшла мовлення. Стилістична адаптація при перекладі може виявитися необхідної й у відношенні тих стилістичних ознак, які одночасно виявляються в аналогічних стилях ІМ й МП. Та сама стилістична риса може в різному ступені проявлятися в кожній з мов, і її присутність в оригіналі ще не означає, що вона може бути просто відтворена в тексті перекладу.

Згадаємо, приміром, що для науково-технічного стилю як в англійському, так і в українській мові характерна прагнення до чіткості й строгості викладу, точному вживанню термінів, відмові від непрямих, описових позначень об'єктів, широкому використанню штампів і стереотипів спеціальної лексики. Однак більше детальний аналіз показує, що строгість у вживанні термінів і звичних формулювань, у цілому, більше властива українському науково-технічному стилю, чим англійському. Тому перекладач нерідко почуває себе зобов'язаним здійснювати "стилістичне виправлення" оригіналу, уводити замість парафрази точний термін, роз'ясняти, що конкретно мається на увазі, заміняти авторський зворот більше звичним штампом і т.ін. Зрівняєте, наприклад, що випливає переклад з його оригіналом:

Однак було виявлено, що рентгенівське випромінювання, неуважне на атомах, містить не тільки частоту Vo падаючого випромінювання, але також нову частоту Vi, що не було в спектрі первісного рентгенівського випромінювання. - It was discovered, however, that X-rays scattered by atoms exhibited not only the frequency Vo of the incident X-rays but also a new frequency Vi not present in the original X-rays.

Обидва тексти строго наукові, але перекладач визнав за необхідне бути більше точним термінологічно. У нього нова частота виявляється не просто в рентгенівських променях, а в спектрі рентгенівського випромінювання.

У наступному прикладі англійський автор дозволив собі виразитися трохи описово й був "повернутий" у перекладі до термінологічно чіткої вказівки на суть справи:

The time between а research idea and its translation into Product is diminishing quite rapidly. - Час між виникненням ідеї при дослідженнях і її здійсненні у вигляді промислової розробки досить швидко скорочується.

Один з розповсюджених проявів стилістичної адаптації в науково-технічному перекладі - це прагнення "закавычить" стилістичні сторонні елементи:

It is thus the trademark of the results of this new theory. - Вона (тобто постійна Планка) є як би "фабричним клеймом" результатів цієї нової теорії.

Приведемо тепер кілька прикладів перекладу, де замість нестандартного опису в оригіналі перекладач використовував стереотипні формулювання:

Its solutions must be capable of requiring under some circumstances the discreteness of energies. - Його рішення повинні при деяких обставинах задовольняти вимозі дискретності енергій.

We shall discover in the succeeding sections of this chapter that... - У наступних розділах даної глави буде показано, що...

Хоча в обох мовах для науково-технічного стилю характерна об'єктивно-описова манера викладу, позбавлена емоційності й стилістичних "крас", в англійських наукових текстах все-таки часом зустрічаються емоційні епітети, образні й фігуральні вираження, риторичні питання й тому подібні стилістичні прийоми, що пожвавлюють оповідання й більше властиві розмовному стилю або художньому мовленню. Такі порушення стилістичної єдності тексту менше властиві науково-технічним матеріалам у українській мові. Порівняльний аналіз перекладів показує, що перекладачі регулярно здійснюють стилістичну адаптацію перекладного тексту, опускаючи емоційно-стилістичні елементи оригіналу, які здаються їм недоречними в "серйозному" науковому викладі. Такі, наприклад, оцінні епітети, як dramatic, successful, excellent, etc., нерідко виявляються надлишковими в українському перекладі:

The spectral lines provide one dramatic example of the discreteness in nature. - Спектральні лінії являють приклад дискретності в природі.

Having successfully obtained the expression for the experimental results for black body radiation... - Одержавши формулу, що відповідає експериментальним результатам для випромінювання абсолютно чорного тіла...

Саме собою зрозуміло, що якщо ми одержали необхідну формулу, те наші дії були успішними. Але адже така ж логіка існує й для англійського оригіналу. І все-таки перекладач вирішив, що вірність українському науково-технічному стилю в цьому випадку важливіше відтворення цієї деталі оригіналу.

The success of Planck's bold new theory in explaining black body radiation... - Успіх нової теорії Планка в поясненні випромінювання абсолютно чорного тіла...

Звичайно, теорію Планка й по-українському можна назвати сміливої, зухвалої, новаторської, але чи не буде це порушенням норм наукового викладу? Ще один приклад подібного роду:

These conclusions, however, raised other uncomfortable questions. - Ці висновки, однак, викликали ряд питань.

Аналогічна тенденція виявляється й у відношенні "надлишкової" образності:

Modern technology is growing at a very rapid rate, and new devices are appearing on the horizon much more frequently. - Сучасна техніка розвивається настільки швидко, що нові типи приладів з'являються значно частіше, ніж це було раніше.

З'являються на (нашім) обрії, з'являються в нашім полі зору й т.п. - все це можливо, але незвичайно образно для українського наукового тексту.

Відсутність повного збігу між англійськими й українським науково-технічним стилями можна виявити й при вивченні порівняльної частоти вживання в них окремих частин мови. Як відзначалося, для наукового викладу в цілому характерна ознака номинативности, тобто більше широке використання іменників, чим в інших функціональних стилях. Однак і тут порівняльний аналіз перекладів показує, що в українській мові ця тенденція виражена більш чітко й при перекладі англійські дієслова нерідко заміняються іменниками:

The engine is the source of power that makes the wheels go round and the car move. - Двигун служить джерелом енергії для обертання коліс і руху автомобіля.

The fuel system is designed to store liquid gasoline and to deliver it to the engine cylinders in the form of vapor mixed with air. - Система харчування призначається для заправлення рідким паливом і подачі його в циліндри у вигляді суміші пар бензину з повітрям.

A fuel pump, which pulls the gasoline through the fuel line. - Бензонасос, що забезпечує подачу пального по бензопроводу.

Таким чином, та сама особливість науково-технічного стилю, властива й англійській і українській мовам, може проявлятися з неоднаковою очевидністю й виражатися різними мовними засобами. Ми відзначали, що для наукового викладу характерні висока логічність і послідовність. Наступні один за одним висловлення з'єднані різними видами логічного зв'язку: одне висловлення випливає з іншого, пояснює його, установлює з ним причинні, тимчасові, просторові й т.п. відносини. Ця особливість виявляється як в англійському оригіналі, так і в українському перекладі. Однак в англійській мові логічні зв'язки між окремими висловленнями часто виявляються лише в самому їхньому змісті й особливо не виражаються. Росіянин же мова воліє використовувати спеціальні слова й вставні звороти, що вказують на той або інший тип зв'язку. Тому в перекладі часто виявляються подібні додаткові уточнення, відсутні в оригіналі. От кілька прикладів:

Semiconductor theory, junction theory, and circuit theory are integrated to explain the behavior of existing devices in circuits. No prior knowledge of modern physics is assumed.

Цей приклад являє собою уривок із введення до книги, присвяченої опису напівпровідникових пристроїв. Характер зв'язку цього уривка з попереднім викладом, а також зв'язку між двома реченнями, що становлять уривок, досить ясний. Зрозуміло, що мова йде про зміст саме даної книги й що саме при її вивченні не потрібно попереднього знання фізики. Однак у українському перекладі цей зв'язок виражений, як говорять мовознавці, эксплицитно, тобто за допомогою особливих мовних засобів, які не мають відповідності в оригіналі:

У книзі для пояснення поводження існуючих приладів у схемах об'єднана теорія напівпровідників, теорія р-п- переходів і теорія ланцюгів. При цьому не передбачається попереднього знайомства читача із сучасною фізикою.

Відзначимо, що в українському тексті треба було вказати, що мова йде про знання читача, що саме собою зрозуміло. Однак в англійському тексті можна про це не згадувати, а в українському тексті таке уточнення є доречним і природним. Ще приклад уточнення логічного зв'язку при перекладі:

In the not too distant future, whole circuits will be fabricated in single crystals. The engineers who design such devices will need to know both circuits and devices. - У не настільки віддаленому майбутньому цілі схеми будуть створюватися в одному кристалі. Тому інженерам, яким прийде конструювати такий пристрій, необхідно знати як схеми, так і прилади.